Рішення від 02 вересня 2026 р. у справі №370/3418/25 — Макарівський районний суд Київської області

Суд: Макарівський районний суд Київської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Дата: 02 вересня 2026 р.

Справа: №370/3418/25

Суддя: Косенко А. В.

Макарівський районний суд Київської області

смт. Макарів, вул. Димитрія Ростовського, 35, 8000, (04578) 5-13-39

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.09.2026 року Справа №370/3418/25

Макарівський районний суд Київської області у складі головуючого судді Косенко А.В., розглянувши у приміщенні суду у смт Макарів Київської області у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними матеріалами справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» (далі ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ», позивач), в особі директора - Марії Хлопкової, звернулася до суду із позовом до ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позичальник, відповідач), в якому просила стягнути з останньої на користь ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» заборгованість за Кредитним договором № 00-10177203 від 22.01.2025 у розмірі 17 453,00 грн. Також позивач просив стягнути з відповідача понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422,40 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 7 000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 22.01.2025 між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МАКС КРЕДИТ» (далі - Первісний кредитор, ТОВ «МАКС КРЕДИТ», Кредитодавець) та Відповідач уклали Кредитний договір № 00-10177203 у формі електронного документа з використанням електронного підпису.

Договір був вчинений у формі електронного документа з використанням електронного підпису одноразового ідентифікатора відповідно до Правил надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту.

Після виконання Алгоритму дій споживача в телекомунікаційній системі товариства відповідачем був підписаний договір за допомогою одноразового паролю-ідетифікатора 16470.

Після вчинення цих дій товариством через компанію ТОВ «ПРОФІТГІД» було перераховано грошові кошти в сумі 10000,00 грн на банківську картку № НОМЕР_1 , що належить відповідачу.

При цьому позичальник зобов`язався сплатити комісію в розмірі 2000,00 грн.

13.08.2025 року між первісним кредитором та ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» був укладений Договір факторингу № 13082025-МК/ЮнітКапітал, на підставі якого до якого до товариства перейшло право вимоги до відповідача.

В зв`язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору виникла заборгованість у розмірі 21 452,00 грн, з яких: 12 000,00 грн заборгованості по тілу кредиту; 5452,00 грн - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом; 4000,00 грн - заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи).

Виходячи з цього, невиконання відповідачем умов кредитного договору, просить задовольнити позов.

Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу між суддями від 03.11.2025 року дану справу передано на розгляд судді Косенко А.В.

Ухвалою суду від 07.11.2025 року позовну заяву ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» прийнято до розгляду та відкрито провадження у даній справі. Розгляд справи постановлено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Встановлено відповідачу 15-тиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву відповідно до ст. 178 ЦПК України.

Копія ухвали від 07.11.2025 року та копія позовної заяви з додатками відповідачу направлялися за останньою відомою адресою: АДРЕСА_1 , поштове відправлення № 068028953449, повернулося до суду з відміткою «адресат відсутній».

Крім того, разом із позовною заявою представником позивача подано письмове клопотання, в якому останній просив суд витребувати від АТ «ПУМБ» (код ЄДРПОУ 14282829) наступну інформацію:

- чи емітувалась на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) платіжна картка № НОМЕР_1;

- про факт зарахування коштів на картковий рахунок-маска карти № НОМЕР_3 за період з 22.01.2025 р. по 27.01.2025 р. у сумі 10000,00 грн;

_ чи емітувалась будь-яка інша платіжна карта на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 );

- чи є/був номер телефону НОМЕР_4 фінансовим номером телефону за картковим рахунком - маска картки № НОМЕР_1 та чи знаходиться/знаходився номер телефону НОМЕР_6 в анкетних даних ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 );

- у разі підтвердження зарахування коштів ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на картковий рахунок-маска карти № НОМЕР_3 , за період з 19.02.2022 р. по 22.01.2025 р. по 27.01.2025 р. у сумі 10000,00 грн, - надати первинні документи бухгалтерського обліку (банківські виписки/платіжні інструкції/доручення), що підтвердять дану інформацію, повного номера рахунку маска Карти № НОМЕР_3 , що належить ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 );

- у випадку неможливості надати вищезгадані первинні документи, надати інші, прирівняні до них (довідки/листи, що підтверджують факт зарахування коштів на рахунок Боржника), оскільки самостійно надати такі докази позивач не може.

Витребувана судом інформація надійшла до суду 28.11.2025.

04.02.2026 від представника ОСОБА_1 , адвоката Коваленко Д.С. до суду надійшли письмові пояснення у яких просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог. Свою позицію аргументує тим, що положення пункту 1.6 Договору кредитної лінії №00-10177203 щодо обов`язку позичальника сплати комісію в розмірі 2000 грн. за надання кредиту є нікчемними відповідно до частини 1 та частини 2 статті 11, частини 5 статті 12 Закону України «Про споживче кредитування». В позовній вимозі заявлено суму відсотків в розмірі 5 452 грн, що вже перевищує заявлені в пункті 50%. Крім того, звернула увагу суду на «пекельну» реальну річну процентну ставку за користування кредитом - 2141,72%. Також вказала на те, що в матеріалах справи відсутні докази належного повідомлення Відповідача про відступлення права вимоги. Крім того, наголосила на тому, що в наданому розрахунку заборгованості вбачається погашення платежів по кредиту! Так, на 25 день (згідно встановленого графіку - 25 днів), а саме 16.02.2025 року було сплачено нараховані відсотки в сумі 2350 грн. 17.02.2025 року було сплачено 12 000 грн !!! Таким чином, борг було повністю погашено.

05.02.2026 від представника позивача надійшли додаткові пояснення у справі в яких просила суд позовні вимоги задовольнити та стягнути з відповідача 12000,00 грн. - заборгованості по кредиту; 5452,00 грн - заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом. Свою позицію аргументувала тим, що підписавши кредитний договір, позичальник надав свою згоду на сплату усіх зазначених у них платежів (процентів та винагороди), які були визначені за взаємною згодою сторін та недійсними не визнані. Відповідач особисто обрав для себе суму кредиту, строк кредитування та мав змогу ознайомитися з умовами Договору перед його підписанням. Нарахування відсотків за користування кредитом відображені в наданому розрахунку відбувались згідно з погодженими умовами Кредитного договору № 00-10177203 від 22.01.2025. Відображення у графіку погашення повернення до первинних показників не розцінюється як здійснення Відповідачем окремого платежу в розмірі 12 000, 00 грн. Зазначене лише підтверджує факт часткового погашення Відповідачем нарахованих процентів за відповідну дату, передбачену графіком погашення заборгованості у сумі 2350,00 грн., яка і призвела до повернення в графік. Водночас у подальшому Відповідач не виконував погоджений ним графік платежів, що є невід`ємною частиною Кредитного договору відповідно до п. 1.4, систематично ухилявся від внесення передбачених платежів, що і призвело до утворення заборгованості. 1.6. Кредитодавець одноразово в момент видачі Кредиту нараховує Комісію за надання кредиту у розмірі 20,00% від Суми кредиту, що складає: 2000.00 (дві тисячі гривень нуль копійок) грн., яку Позичальник зобов`язаний сплатити на умовах, визначених пунктом 3.5 цього Договору. Отже, нарахування відсотків повністю обґрунтовано та не суперечить умовам Договору, з якими Відповідач ознайомився до укладення Кредитного договору №00-10177203 від 22.01.2025 та підписав електронним одноразовим ідентифікатором підтвердив та погодився з умовами даного Договору

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Судом встановлено, що 11.01.2025 року між ТОВ «Макс Кредит» та відповідачем був укладений Договір кредитної лінії № 00-10177203 строком на 360 днів.

Договір був вчинений у формі електронного документа з використанням електронного підпису одноразового ідентифікатора відповідно до Правил надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту.

Відповідно до пункту 1.2 договору сума кредитної лінії становить 10 000, 00 грн. під 0, 94 % за кожен день користування кредитом.

Відповідно до пункту 1.6 договору на користь кредитодавця була нарахована комісія в розмірі 2000, 00 грн., яка мала бути сплачена відповідачем.

На виконання умов Кредитного договору, 22.01.2025 Первісний кредитор ініціював переказ коштів в сумі 10000,00 грн безготівковим зарахуванням через Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРОФІТГІД» на платіжну картку № НОМЕР_1, що підтверджується з відповіддю від АТ «ПУМБ».

13.08.2025 року між первісним кредитором та ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» був укладений Договір факторингу № 13082025-МК/ЮнітКапітал.

Відповідно до Реєстру Боржників №Б/Н від 13.08.2025 до Договору Факторингу 1 та Акту приймання-передачі (Додаток №11, № 12), до Позивача перейшло право вимоги до Відповідача.

З розрахунку позивача вбачається, що заборгованість відповідача за умовами договору становить 21 452,00 грн, з яких: 12 000,00 грн заборгованості по тілу кредиту; 5452,00 грн - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом; 4000,00 грн - заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи).

Проте, в позовних вимогах та додаткових поясненнях, представник позивача просить суд стягнути з відповідача кошти, а саме: 12000,00 грн. заборгованості по кредиту; 5452,00 грн - заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом, що разом становить 17 452, 00 грн.

Щодо обов`язку позичальника сплати комісію в розмірі 2000 грн., що передбачено положенням пункту 1.6 Договору кредитної лінії №00-10177203, суд встановив, що відповідачем здійснювалося часткове погашення кредиту, при цьому до суми заборгованості первісним кредитором донараховано комісію в розмірі 2 000,00 грн, пов`язаної з наданням кредиту, яку фактично зараховано в тіло кредиту (12 000,00 грн), хоча докази про отримання ОСОБА_1 вказаної суми в якості кредитних коштів у матеріалах справи відсутні.

За загальним правилом, передбаченим ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Частинами 2,3 ст. 215 ЦК України визначено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно із ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

На виконання вимог, у тому числі, п. 4 ч. 1 ст. 1 та ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08.06.2017 року № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит). Цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність, постанову Правління Національного банку України від 10.05.2007 року № 168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».

Відповідно до п. 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.

Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (п. 8 Правил про споживчий кредит).

Згідно з Додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимог Закону України «Про споживче кредитування» та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлення у договорі споживчого кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості.

Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема, інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Згідно із ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (з 10.06.2017 року) щодо оплатності послуги з надання кредиту, сплату якої вимагає позивач, є нікчемною відповідно до ч. ч. 1 та 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування».

До цього зводяться висновки, викладені Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 13.07.2022 року в справі № 496/3134/19.

Таким чином, правові підстави для стягнення з відповідача нарахованої комісії в розмірі 2 000,00 грн відсутні.

Поряд із цим, відповідно до п.1.8 Договору кредитної лінії №00-10177203, встановлено, що орієнтовна реальна річна процентна ставка за умови користування Кредитом виключно за Стандартною процентною ставкою та з урахуванням Комісії (за наявності) на дату укладання цього Договору становить 2141,72%. 1.9. Орієнтовна загальна вартість Кредиту за умови користування Кредитом виключно за Стандартною процентною ставкою та з урахуванням Комісії (за наявності) на дату укладання цього Договору становить 45840,00 грн. Загальні витрати за кредитом за умови користування Кредитом виключно за Стандартною процентною ставкою та з урахуванням Комісії (за наявності) на дату укладання цього Договору становлять 35840,00 грн.

Таким чином, Відповідач ще під час підписання був проінформований про умовний характер розрахунків, що відповідає вимогам ст. 9 Закону України «Про захист прав споживачів» та ст. 16 Закону України «Про споживче кредитування» щодо обов`язкового надання достовірної інформації для формування усвідомленої згоди. Щодо направлення письмового повідомлення боржнику щодо зміни сторін.

Враховуючи викладене, ТОВ «Юніт Капітал» доведено надання ТОВ «Макс Кредит» відповідачеві кредиту на підставі вказаного Кредитного договору, який своїх зобов`язань перед позивачем не виконав у повному обсязі, в зв`язку із чим позов в частині стягнення суми заборгованості за тілом кредиту підлягає задоволенню в розмірі 8 000,00 грн (10 000,00 грн - 2 000,00 грн).

Що стосується посилання представника відповідача на те, що в наданому розрахунку заборгованості вбачається погашення платежів по кредиту на 25 день (згідно встановленого графіку - 25 днів), а саме 16.02.2025 року було сплачено нараховані відсотки в сумі 2350 грн. 17.02.2025 року було сплачено 12 000 грн. Таким чином, борг було повністю погашено. Суд не знайшов підтвердження даного факту.

Крім того ні представник відповідача, ні відповідач не надав жодної квитанції про сплату будь якого платежу в рахунок погашення Договору кредитної лінії №00-10177203.

Наявний в матеріалах справи «Графік платежів» який наданий позивачем як Таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за Договором розрахована, виходячи з припущень, що Позичальник виконає свої обов`язки по поверненню Кредиту та оплати процентів.

Відповідно до частини 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з частинами 1, 2 статті 207 цього Кодексу правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони; воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку; він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до частини 2 статті 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Відповідно до статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом статті 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати розмір процентів, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа /кредитодавець/ зобов`язується надати грошові кошти/кредит/ позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 статті 1048 ЦК України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Згідно частиною 1 статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

За змістом частини 2 статті 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Враховуючи викладене вище, неналежне виконання відповідачем умов кредитного договору, що привело до виникнення заборгованості, суд приходить до висновку про часткову обґрунтованість вимог позивача.

Щодо вимоги позивача про стягнення судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При пред`явленні позову ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» сплатило судовий збір у розмірі 2 422,40 грн. Враховуючи, що позовні вимоги ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» задоволено на 88,53%, то на користь позивача з відповідачки підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2144 грн. 80 коп. (88,53%* 2422,40 грн/100% = 2144,80 грн).

Крім того, позивач просить стягнути з відповідачка понесені ним витрати на правову допомогу у розмірі 7000 грн., тоді як представник відповідача просить суд відмовити в задоволенні позовної вимоги, зокрема, в частині стягнення витрат на правову допомогу.

Щодо витрат на правничу допомогу, то суд вказує, що згідно з матеріалами справи на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу представником позивача надано: Договір правничої допомоги № 10/09/25-02 від 10.09.2025, Додатку угоду № 25771368367 від 11.09.2025 до Договору правничої допомоги № 10/09/25 02 від 10.09.2025, Акт прийому-передачі наданих послуг до Договору надання правничої допомоги згідно Договору правничої допомоги (Додатки № 16, № 17, № 18), всього надано послуги на 7 000,00 грн.

Враховуючи те, що справа має малозначний характер, а позов є шаблонним, в якому внесені лише персональні дані (що не потребує великих зусиль та спеціальних знань та навичок), представник Позивача не приймає активну участь у розгляді справи, враховуючи часткове задоволення позову, суд вважає, що з відповідача на користь позивача необхідно стягнути понесені та підтверджені витрати на професійну правничу допомогу у сумі 5000 грн.

Керуючись статтями 3, 6, 11,15, 16, 205, 207,512, 513, 514, 517,525-526, 536, 610, 611, 626- 629, 1048, 1049, 1050, 1054, 1056-1 ЦК України, Законом України « Про електронну комерцію», Законом України « Про захист прав споживачів», Законом України « Про споживче кредитування», статтями 4, 5, 12, 13, 76 - 82, 259, 263 - 265, 268, 273 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» заборгованість за Кредитним договором № 00-10177203 від 22.01.2025 року, в сумі 15452 (п`ятнадцять тисяч чотириста п`ятдесят дві гривні) 00 коп.;

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» понесені судові витрати у розмірі 7144 (сім тисяч сто сорок чотири гривні) 80 коп., що складаються з судового збору у розмірі 2144 грн. 80 коп. та витрат на правову допомогу у розмірі 5000 (п`ять тисяч) гривень.

В решті позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а якщо воно не проголошувалося - з дати складання повного його тексту, через Макарівський районний суд.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 273 ЦПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 03.09.2026 року.

Реквізити учасників справи:

ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ», ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ: 43541163, юридична адреса: 01024, м. Київ, вул. Лесі Українки, будинок 34, офіс 333; електронна адреса: unitcapital.fc@gmail.com.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .

Суддя А.В. Косенко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua