Вирок від 13 вересня 2026 р. у справі №369/8064/26 — Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/8064/26

Провадження № 1-кп/369/1729/26

В И Р О К

іменем України

14.09.26 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участю секретаря ОСОБА_2

за участю прокурора ОСОБА_3

за участю захисника ОСОБА_4

за участю обвинуваченого ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження № 22026000000000385 від 20.04.2026 за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця с. Тарасівка Київської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше несудимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України,

встановив:

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента № 64/2022 від 24.02.2022, з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року на всій території України введено воєнний стан, тобто особливий правовий режим, який неодноразово продовжено та триває по теперішній час.

У ст. 1 Закону України «Про основи національної безпеки України» визначено, що національна безпека - це захищеність життєво важливих інтересів людини і громадянина, суспільства і держави, за якої забезпечуються сталий розвиток суспільства, своєчасне виявлення, запобігання і нейтралізація реальних та потенційних загроз національним інтересам у сферах правоохоронної діяльності, боротьби з корупцією, прикордонної діяльності та оборони […] та інших сферах державного управління при виникненні негативних тенденцій до створення потенційних або реальних загроз національним інтересам.

Суб`єктами забезпечення національної безпеки України відповідно до ст. 4 зазначеного вище Закону, зокрема є Збройні Сили України […] та інші військові формування, утворені відповідно до законів України.

У ст. 1 Закону України «Про оборону України» наведено визначення військовому формуванню: це створена відповідно до законодавства України сукупність військових об`єднань, з`єднань і частин та органів управління ними, які комплектуються військовослужбовцями і призначені для оборони України, захисту її суверенітету, державної незалежності і національних інтересів, територіальної цілісності і недоторканності у разі збройної агресії, збройного конфлікту чи загрози нападу шляхом безпосереднього ведення воєнних (бойових) дій.

До органів військового управління відповідно до ст. 1 вказаного Закону, як військових формувань, віднесено військові комісаріати, що забезпечують виконання законодавства з питань загального військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Мобілізаційна підготовка та мобілізація відповідно до ст. 3 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» здійснюються на основі таких принципів, у тому числі військовий облік військовозобов`язаних і призовників; підготовка та накопичення військово-навчених людських ресурсів військовозобов`язаних і призовників для комплектування посад, передбачених штатами воєнного часу; проведення військово-економічних мобілізаційних навчань і тренувань; перевірка та оцінка стану мобілізаційної готовності національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань; тощо.

У ст. 22 вказаного Закону визначені обов`язки громадян, відповідно до яких, серед іншого, вони зобов`язані під час мобілізації та переведення Збройних Сил України, інших військових формувань, оперативно-рятувальної служби цивільного захисту на штати воєнного часу громадяни (крім тих, які проходять службу у військовому резерві) зобов`язані з`явитися до військових частин або на збірні пункти військових комісаріатів у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках або розпорядженнях військових комісарів).

На виконання вказаних вище та інших правових норм, представники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки спільно із представниками Національної поліції здійснюють заходи щодо призову військовозобов`язаних та резервістів під час мобілізації.

Таким чином, викладені вище положення чинного законодавства України свідчать про те, що забезпечення мобілізаційної готовності є невід`ємною частиною законної діяльності Збройних Сил України, а оформлення відстрочки військовозобов`язаним, без наявних на те правових підстав, перешкоджає законній діяльності Збройних Сил України в частині їх обов`язку з підтримання належної мобілізаційної готовності.

Незаконне оформлення відстрочки від призову під час мобілізації особі, яка не має на це законних підстав, а також втручання в офіційні державні інформаційні ресурси військового обліку, призводить до безпідставного виключення особи з мобілізаційного ресурсу держави, зриву заходів з комплектування підрозділів ЗСУ та створення умов для ухилення від військової служби.

У вказаний особливий період, ОСОБА_5 , не пізніше червня 2025 року, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, за грошову винагороду, за попередньою змовою з невстановленими досудовим розслідуванням особами, досудове розслідування щодо яких здійснюється в окремому кримінальному провадженні, розпочав організовувати виготовлення військовозобов`язаним особам чоловічої статі медичної документації, яка містить завідомо неправдиві відомості про захворювання, які надають підстави для отримання відстрочки за станом здоров`я, а також забезпечувати внесення до застосунку «Резерв+» неправдивих відомостей, з метою оформлення відстрочки від призову на військову службу, чим перешкоджав законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань.

Усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, ОСОБА_5 з метою мінімізації особистої участі у безпосередньому спілкуванні та обмеження фіксації своєї ролі у вчиненні кримінального правопорушення визначив обов`язковий порядок комунікації, відповідно до якого будь-яке спілкування з потенційними клієнтами, які бажають скористатися незаконними послугами останнього, буде здійснюватися виключно через посередників, серед яких громадянин України ОСОБА_6

16.09.2025, ОСОБА_5 , перебуваючи за адресою: м. Київ, вул. Затишна, буд. 3, під час особистої зустрічі з ОСОБА_6 , повідомив останньому про можливість безпідставного оформлення відстрочки від мобілізації, за грошову винагороду 7 500 доларів США, громадянину України ОСОБА_7 , який є військовозобов`язаним.

У ході зустрічі, ОСОБА_5 , переслідуючи злочинний умисел, направлений на перешкоджання законній дійсності Збройних Сил України та іншим військовим формуванням, повідомив, що грошові кошти у розмірі 3 000 доларів США та скан-копії паспорту громадянина України і довідку про присвоєння ідентифікаційного номеру ОСОБА_7 необхідно надати до безпосереднього вчинення дій з оформлення відстрочки останньому, а решту коштів - 4 500 доларів США, після отримання результату у застосунку «Резерв+».

Так, 22.09.2025, ОСОБА_5 , переслідуючи у тому числі корисливий мотив, повторно підтвердив ОСОБА_6 та ОСОБА_7 свою можливість за грошову винагороду сприяти останньому в ухиленні від мобілізації, шляхом безпідставного оформлення відстрочки.

09.10.2025, ОСОБА_5 діючи відповідно до розробленого ним злочинного плану, переслідуючи злочинний умисел спрямований на перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в частині ухилення громадян, у тому числі ОСОБА_7 , від мобілізації, зустрівся з ОСОБА_6 за адресою:

АДРЕСА_3 , та отримав від нього грошові кошти в сумі 3 000 доларів США і скан-копії в електронному вигляді паспорту громадянина України та довідку про присвоєння ідентифікаційного номеру ОСОБА_7

25.12.2025, ОСОБА_5 , з метою реалізації злочинного умислу та доведення його до кінця, під час телефонної розмови з ОСОБА_6 , серед інших можливих варіантів отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, ініціативно запропонував оформити ОСОБА_7 відстрочку за фіктивною підставою - самостійним вихованням дитини до 18 років. При цьому ОСОБА_5 достовірно усвідомлював відсутність у ОСОБА_7 передбачених законом підстав для отримання відстрочки, а також те, що він перебуває у зареєстрованому шлюбі та дружина останнього не позбавлена батьківських прав.

Для реалізації оформлення ОСОБА_7 відстрочки за вищевказаною фіктивною підставою, ОСОБА_5 повідомив, що необхідно повторно надіслати скан-копії в електронному вигляді паспорта громадянина України ОСОБА_7 , довідку про присвоєння ідентифікаційного номеру, витяг з застосунку «Резерв+» та скріншот з застосунку «Дія» з актовим записом про народження дитини останнього.

У подальшому, 28.01.2026, о 22 год. 26 хв, громадянин України ОСОБА_5 , використовуючи наявні зв`язки, за попередньою змовою з невстановленими особами, досудове розслідування щодо яких здійснюється в окремому кримінальному провадженні, організував незаконне оформлення громадянину ОСОБА_7 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, згідно п. 4 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», у зв`язку з тим, що останній має дитину до 18 років та його дружина нібито померла, позбавлена батьківських прав, визнана зниклою безвісти або безвісно відсутньою, оголошена померлою, відбуває покарання у місцях позбавлення волі.

28.01.2026, о 22 год. 26 хв, у державному електронному додатку «Резерв+», що є складовою системи військового обліку, у ОСОБА_7 з`явилося сповіщення про отримання відстрочки згідно п. 4 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

30.01.2026, ОСОБА_5 , усвідомлюючи протиправність своїх дій та їх наслідки, повідомив ОСОБА_6 , що йому необхідно надати другу частину грошових коштів, а саме 4 500 доларів США, за отримання ОСОБА_7 відстрочки від мобілізації, та домовився про зустріч з останнім.

30.01.2026, о 13 год. 54 хв, перебуваючи за ардесою: АДРЕСА_4 , ОСОБА_5 , реалізувавши злочинний намір, направлений на перешкоджання Збройним Силам України та іншим військовим формуванням, керуючись корисливим мотивом, отримав від ОСОБА_6 грошові кошти у сумі 4 500 доларів США та того ж дня протиправна діяльність ОСОБА_5 припинена співробітниками Служби безпеки України.

У судовому засіданні прокурором надано угоду про визнання винуватості, яка укладена 14 вересня 2026 року між прокурором та обвинуваченим у присутності його захисника, яка відповідає вимогам ст. 472 КПК України.

Згідно з цією угодою, де зазначені її сторони, формулювання обвинувачення, обвинувачений та прокурор дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 1 ст. 114-1 КК України, істотних для відповідного кримінального провадження обставин, беззастережного визнання обвинуваченим своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, а також стосовно узгодженого покарання, яке повинен понести ОСОБА_5 у виді 5 років позбавлення волі та на підставі ст. 75 КК України звільнення від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком з покладанням на нього обов`язків, визначених ст. 76 КК України.

В угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди, встановлені ст. 473 КПК України, та наслідки її невиконання.

Вивчивши обвинувальний акт та матеріали кримінального провадження, надані прокурором, перевіривши угоду, вислухавши обвинуваченого та захисника, які просили суд затвердити угоду про визнання винуватості та ухвалити вирок на підставі даної угоди, вислухавши думку прокурора, який вважає, що угода відповідає вимогам КПК України та КК України і вважав за можливе задовольнити клопотання про затвердження даної угоди та ухвалити вирок на підставі угоди, суд дійшов висновку, що угода про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_5 , яка укладена в даному кримінальному провадженні, підлягає затвердженню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим.

Згідно з п.1 ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів.

Відповідно до абз. 5 ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_5 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України, а саме в перешкоджанні законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, яке згідно ст. 12 КК України, є тяжким злочином.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_5 , відповідно до ст. 66 КК України є щире каяття.

Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_5 , відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_5 раніше несудимий; негативних характеристик за місцем проживання не має; на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває.

Судом з`ясовано, що обвинувачений розуміє права, визначені ч. 5 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, які передбачені ч. 1 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним і не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості, укладеної між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_5 , і призначення обвинуваченому узгодженого сторонами виду та розміру покарання.

На підставі ст. 174 КПК України підлягає скасуванню арешт, накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва у справі № 761/3490/26 від 27.02.2026, на мобільний телефон «iPhone 11 Pro», ІМЕІ: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , з номером мобільного телефону НОМЕР_3 в копусі зеленого кольору в зеленому чохлі.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Долю речових доказів суд вирішує на підставі ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 314, 373, 374, 472, 474, 475 КПК України, суд

ухвалив:

Затвердити угоду від 14 вересня2026 року про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_5 .

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України та призначити йому узгоджене сторонами покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком 2 (два) роки.

На підставі ст. 76 КК України зобов`язати ОСОБА_5 в період іспитового строку: періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва у справі № 761/3490/26 від 27.02.2026, на мобільний телефон «iPhone 11 Pro», ІМЕІ: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , з номером мобільного телефону НОМЕР_3 в копусі зеленого кольору в зеленому чохлі, після набрання вироком суду законної сили - скасувати.

Речові докази в кримінальному провадженні після набрання вироком суду законної сили, а саме:

-мобільний телефон «iPhone 11 Pro», ІМЕІ: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , з номером мобільного телефону НОМЕР_3 в копусі зеленого кольору в зеленому чохлі, пластикова банківська карта зеленого кольору АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_4 , дійсна до 05/28; пластикова банківська карта зеленого кольору АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_5 , дійсна до 02/28; пластикова банківська карта чорного кольору АТ «УніверсалБанк» № НОМЕР_6 , дійсна до 11/30; пластикова банківська карта чорного кольору АТ «УніверсалБанк» № НОМЕР_7 , дійсна до 11/24; пластикова банківська карта чорного кольору АТ «УніверсалБанк» № НОМЕР_8 , дійсна до 06/24; пластикова банківська карта коричневого кольору АТ «ОщадБанк» № НОМЕР_9 , дійсна до 02/23; пластикова банківська карта синього кольору АТ «Таскомбанк» № НОМЕР_10 , дійсна до 02/24; пластикова банківська карта помаранчево-білого кольору «Sportbank» АТ «Таскомбанк» № НОМЕР_11, дійсна до 09/25, повернути ОСОБА_5

-предмети, ззовні схожі на грошові кошти, номіналом по 100 (сто) доларів США у кількості 45 (сорок п`ять) штук, які зберігаються в матеріалах кримінального провадження, залишити у матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений прокурором, захисником та обвинуваченим до Київського апеляційного суду через Києво-Святошинський районний суд Київської області протягом 30 (тридцяти) діб з часу його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку, копія вироку негайно після його проголошення вручається прокурору та обвинуваченому.

Суддя ОСОБА_8