Вирок від 16 вересня 2026 р. у справі №369/13628/25 — Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/13628/25

Провадження № 1-кп/369/1317/26

В И Р О К

іменем України

17.09.26 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

при секретарях ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю прокурора ОСОБА_5 ,

за участю захисника ОСОБА_6 ,

за участю обвинуваченої ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження № 12025111410000269 за обвинуваченням ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Києва, громадянки України, не працюючої, не одруженої, маючої середню освіту, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимої 21.02.2019 Шевченківським районним судом м. Києва за ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 186 КК України до 4 років позбавлення волі, з випробуванням іспитовим строком на 2 роки; 08.04.2020 Шевченківським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 185, ст. 71 КК України до 4 років 2 місяців позбавлення волі, звільненої з місць позбавлення волі 21.10.2022 умовно-достроково на строк 4 місяці 15 днів; 04.11.2025 Святошинським районним судом м. Києва за 4 ст. 185 КК України до 5 років позбавлення волі,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України,

встановив:

На території України введено воєнний стан Указом Президента від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», Указами Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» № 133/2022 від 14.03.2022, № 341/2022 від 17.05.2022, № 573/2022 від 12.08.2022, № 757/2022 від 22.11.2022, № 58/2023 від 06.02.2023, № 254/2023 від 01.05.2023, № 451/2023 від 26.07.2023, № 734/2023 від 06.11.2023, № 271/2024 від 06.05.2024, № 469/2024 від 23.07.2024, № 740/2024 від 28.10.2024, воєнний стан продовжувався, останній раз воєнний стан продовжено Указом Президента Украі?ни № 235/2025 від 15.04.2025 «Про продовження строку діі? воєнного стану в Украі?ні», якии? затверджено Законом Украі?ни від 16.04.2025 № 4356-ІХ та згідно з яким строк діі? воєнного стану в Украі?ні продовжено з 05 години 30 хвилин 09 травня 2025 року строком на 90 діб (тобто до 07 серпня 2025 року).

Незважаючи на дію в Україні воєнного стану, усвідомлюючи вищевказані обставини, ОСОБА_7 , будучи раніше судимою, останній раз: 08.04.2020 року вироком Шевченківського районного суду м. Києва за ч. 2 ст. 185, ст. 71 КК України до покарання у виді 4 років 2 місяців позбавлення волі, 13.10.2022 ухвалою Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області на підставі ст. 81 КК України умовно-достроково звільнена від відбування покарання з невідбутою частиною покарання 4 місяці 15 днів, однак на шлях виправлення не стала, належних висновків не зробила та маючи не погашену в установленому законом порядку судимість, повторно вчинила новий умисний злочин проти власності при наступних обставинах.

Так, 30.06.2025, близько 16 год. 40 хв., більш точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_7 , перебуваючи в приміщенні магазину «АВРОРА» (ТОВ «ВИГІДНА ПОКУПКА»), що знаходиться за адресою: Київська область, Бучанський район,

с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Велика Кільцева, 4, а саме поруч з підсобним приміщенням, побачила на столі гаманець, який належить ОСОБА_8 , та в цей час, в ОСОБА_7 виник умисел на повторне таємне викрадення чужого майна, з метою особистого збагачення.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна повторно, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, усвідомлюючи те, що в Україні діє воєнний стан, ОСОБА_7 , переконавшись в тому, що за її діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу взяла зі столу вищевказаний гаманець, в якому знаходилися грошові кошти в сумі 1 770 гривень та 101 долар США, що відповідно до курсу валют НБУ станом на 30.06.2025 еквівалентно 4 205 гривень 73 копійки, який в подальшому поклала за комір футболки, в яку була одягнена, та направилася до виходу з приміщення магазину.

Одразу після цього ОСОБА_7 , продовжуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, в умовах воєнного стану, утримуючи при собі вищевказане майно, яке планувала викрасти, намагалася залишити приміщення магазину, при цьому виконавши усі дії, які вважала необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, але кримінальне правопорушення не було закінчено з причин, які не залежали від її волі, оскільки одразу була зупинена працівником охорони магазину «АВРОРА» (ТОВ «ВИГІДНА ПОКУПКА»).

Допитана у судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_7 вину у пред`явленому обвинуваченні визнала у повному обсязі і дала показання, які за своїм змістом повністю відповідають викладеним вище обставинам вчинення нею злочину, пояснивши, що 30.06.2025 вона, перебуваючи в приміщенні магазину «Аврора», що знаходиться в с. Петропавлівська Борщагівка по вул. Велика Кільцева, 4, зайшла до службового приміщення та побачила там гаманець із грошовими коштами, після чого у неї виник умисел на його викрадення. Вона взяла гаманець і поклала за комір своєї футболки. Коли хотіла вийти із магазину, то власниця гаманця затримала її та викликала працівників поліції. ОСОБА_7 у вчиненому щиро розкаялась, запевнила, що зробила належні висновки зі своєї поведінки та засуджує свій ганебний вчинок, просила суворо не карати.

Враховуючи те, що обвинувачена та інші учасники процесу не оспорюють всі обставини, які підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні і викладені в обвинувальному акті, судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз`яснивши учасникам процесу положення ст. 349 КПК України, провів судовий розгляд даного провадження щодо всіх його обставин із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, визнавши недоцільним дослідження інших доказів у справі та обмежившись допитом обвинуваченої та дослідженням матеріалів, які характеризують її особу.

Показання обвинуваченої є послідовними, логічними, відповідають фактичним обставинам справи, а тому не викликають у суду сумнівів щодо правильності розуміння нею обставин вчиненого, добровільності та істинності її позиції.

Тому суд визнає, що вина обвинуваченої ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення доведена повністю та її дії кваліфікуються судом за ч. 2 ст. 15 ч. 4

ст. 185 КК України, як закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, у умовах воєнного стану.

Призначаючи покарання обвинуваченій ОСОБА_7 , суд враховує, що кримінальне правопорушення за ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України, згідно з ст. 12 КК України, відноситься до тяжких злочинів; ОСОБА_7 раніше неодноразово судима; за місцем проживання негативних характеристик немає; на обліку у лікаря-нарколога та у лікаря-психіатра не перебуває.

Обставиною, що пом`якшує покарання, відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття в скоєному злочині, що полягає у критичній оцінці обвинуваченою своєї протиправної поведінки, що характеризується щирим осудом цієї поведінки, повним визнанням своєї вини, висловленні жалю з приводу вчиненого та готовності нести покарання за вчинений злочин. Обставин, що обтяжують покарання, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

У зв`язку з вищевикладеним, призначаючи необхідне та достатнє покарання для виправлення обвинуваченої ОСОБА_7 та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень, суд вважає за необхідне призначити покарання ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі в межах санкції вказаної статті.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України у зв`язку з тим, що ОСОБА_7 вчинила злочин до постановлення вироку Святошинського районного суду м. Києва від 04.11.2025, остаточне покарання за сукупністю кримінальних правопорушень, суд призначає шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Долю речових доказів суд вирішує на підставі ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 368-371, 373, 374, 376 КПК України, суд

ухвалив:

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України, і призначити їй покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років 1 (один) місяць.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинання менш суворого покарання, призначеного вироком Святошинського районного суду м. Києва від 04.11.2025, більш суворим покаранням, призначеним за цим вироком, остаточно призначити ОСОБА_7 покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років 1 (один) місяць.

Строк відбування покарання ОСОБА_7 рахувати з моменту проголошення вироку, тобто з 17.09.2026.

Зарахувати в строк покарання остаточно призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень ОСОБА_7 покарання частково відбуте за вироком Святошинського районного суду м. Києва від 04.11.2025.

Речові докази:

- відеозапис з камер відеоспостереження магазину «АВРОРА», який поміщено на оптичний диск, який зберігається в матеріалах кримінального провадження, залишити в матеріалах кримінального провадження;

- гаманець рожевого кольору, грошові кошти в сумі 1 770 гривень та 101 долар США, які передано на відповідальне зберігання потерпілій ОСОБА_8 , залишити у її користуванні.

Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Києво-Святошинський районний суд Київської області протягом 30 (тридцяти) діб з часу його проголошення прокурором та обвинуваченим.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку, копія вироку негайно після його проголошення вручається прокурору та обвинуваченому.

Суддя ОСОБА_9