Постанова від 17 вересня 2026 р. у справі №369/7130/26 — Києво-Святошинський районний суд Київської області

Суд: Києво-Святошинський районний суд Київської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції

Дата: 17 вересня 2026 р.

Справа: №369/7130/26

Суддя: Оленіч Ю. В.

Справа № 369/7130/26

Провадження № 3/369/5152/26

П О С Т А Н О В А

Іменем України

18.09.2026 року м. Київ

Суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області Оленіч Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріал, який надійшов з БПП в с. Чайки УПП в Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративне правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 638359 від 12.04.2026 встановлено, що 12.04.2026 близько 01 год. 23 хв. ОСОБА_1 по вулиці Райдужна, 101, що в с. Софіївська Борщагівка, Бучанського району, Київської області, керував транспортним засобом марки «VOLKSWAGEN PASSAT», д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився.

Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав, зазначив, що в момент, коли підійшли працівники поліції, він не керував автомобілем, транспортний засіб знаходився у нерухомому стані.

Захисник ОСОБА_1 - адвокат Федак М.Л. просив закрити провадження у справі, у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Зазначив, що відеозапис, який долучений до матеріалів справи не містить доказів зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 . Стверджує, що відеозапис з першого файлу на диску, знятий на відеореєстратор, встановлений в патрульному автомобілі, не має відношення до обставин складення на ОСОБА_1 протоколу за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а знятий за годину до цього іншим патрулем та за інших обставин, а саме з метою перевірки військово-облікових документів. І тільки через годину під`їхав інший патрульний автомобіль до автомобілю ОСОБА_1 , який на той час стояв у нерухомому стані, та склали відносно нього протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП, на думку захисника, безпідставно, оскільки особа не керувала транспортним засобом, а тому не може бути притягнута до адміністративної відповідальності за цією статтею. Крім того, захисник вважає, що протокол складено неуповноваженою особою, оскільки поліцейськими не було надано документів, які б уповноважували їх на перевірку документів у ОСОБА_1 , в тому числі до матеріалів справи не долучено доказів, на підтвердження цих повноважень.

Вислухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, доводи захисника, дослідивши матеріали справи, суддя прийшов до наступного висновку.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи.

Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа), що розглядає справу про адміністративне правопорушення оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Так вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії № 638359 від 12.04.2026, в якому зафіксовані обставини правопорушення, а саме зазначені ознаки алкогольного сп`яніння, виявлені у водія ОСОБА_1 та зафіксовано відмову від проходження огляду на стан сп`яніння у передбаченому законом порядку; актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно до якого у ОСОБА_1 зафіксовані ознаки алкогольного сп`яніння та те, що він відмовився від проходження огляду; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 12.04.2026р., в якому вказано, що ОСОБА_1 відмовився від проходження медичного огляду; відеозаписами від 12.04.2026р., доданими до матеріалів справи, на яких зафіксовано зупинку автомобілю ОСОБА_1 , встановлення у нього працівниками поліції ознак алкогольного сп`яніння, пропозиції пройти огляд на стан сп`яніння в установленому законом порядку та факт відмови від проходження такого огляду.

Таким чином, суддя приходить до висновку, що наведені докази узгоджуються між собою та у своїй сукупності підтверджують факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Об`єктивних підстав ставити під сумнів наявні в матеріалах справи докази у суду не має. Сутність вчиненого правопорушення у протоколі про адміністративне правопорушення викладена із належною повнотою та відповідає диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Суд не приймає до уваги пояснення захисника щодо того, що два файли з відеозаписами, які містяться на диску, доданому до матеріалів справи, відображають різні події та відеозапис не містить факту керування ОСОБА_1 автомобілю, оскільки при перегляді відеозаписів з двох файлів встановлено, що на одному файлі міститься відео з реєстратора з автомобілю поліцейських, на якому зафіксовано факт зупинки автомобілю ОСОБА_1 та факт його перебування за кермом в момент зупинки, на іншому файлі міститься відеозапис з нагрудної камери поліцейського з моменту підходу поліцейських до автомобілю ОСОБА_1 і зафіксовані обставини встановлення ознак правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та оформлення відносно ОСОБА_1 відповідного протоколу. При цьому дії, які виконував ОСОБА_1 , виходячи з автомобілю (застебнув куртку, одягнув капюшон), зафіксовані на відео з відеореєстротора з першого файлу повністю збігаються з його діями при виході з автомобілю на відео з нагрудної камери поліцейського з другого файлу, що дає підстави вважати, що на цих відео зафіксовані обставини щодо однієї і тієї самої події зупинки ОСОБА_1 . Той факт, що час на першому відеофайлі і на другому відрізаються на годину може свідчити про технічну похибку, оскільки хвилини у першому і другому файлі збігаються.

Крім цього, на відеозаписі зафіксовано порядок проведення огляду водія ОСОБА_1 , якому були озвучені ознаки сп`яніння, які попередньо встановили працівники поліції. Також на відеозаписі зафіксовано, що водій ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки

Жодні обґрунтовані підстави ставити під сумнів допустимість, достовірність та належність зібраних поліцейськими доказів відсутні.

Відповідно до пункту 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Разом з тим, ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачено, що керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, яке, з урахуванням положень статей 8, 9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», є частиною національного законодавства, зазначив, що будь - яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі держави.

Враховуючи вказані обставини, суд вважає доведеною вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Статтею 33 КУпАП передбачено, що при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Згідно ст. 34 КУпАП обставин, що пом`якшують адміністративну відповідальність за адміністративне правопорушення, судом не встановлено.

Згідно ст. 35 КУпАП обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, судом не встановлено.

Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, з метою запобігання вчиненню нових правопорушень, вважаю за необхідне застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у межах санкції статті 130 ч. 1 КУпАП у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Крім того, відповідно до ст. 40-1 КУпАП та Закону України «Про судовий збір», з ОСОБА_1 на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 665 грн. 60 коп.

Керуючись ст.ст. 33-35, 40-1, 124, 221, 283-284, 287-291 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1 (однієї) тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян – 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір на користь держави у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 коп.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через 15-ть днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через 15-ть днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України.

Документ, що підтверджує сплату штрафу, або його копія не пізніше трьох робочих днів після закінчення вказаного строку, повинна бути надіслана правопорушником до Києво-Святошинського районного суду Київської області.

У разі несплати правопорушником штрафу у вищевказаний строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в поряду, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постановив про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу зазначений у постанові про стягнення штрафу.

Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з моменту винесення до Київського апеляційного суду через Києво-Святошинський районний суд Київської області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя Ю.В.Оленіч

Оригінал: reyestr.court.gov.ua