Рішення від 20 вересня 2026 р. у справі №369/17900/25 — Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/17900/25

Провадження № 2-о/369/207/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.09.2026 м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Фінагеєвої І.О.,

за участю секретаря Крикуна І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу № 369/17900/25 за заявою ОСОБА_1 , зацікавлені особи: Боярська міська рада, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, -

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2025 року представник заявника ОСОБА_1 – адвокат Муравлянік Олександр Сергійович звернувся до суду із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Вимоги заяви обґрунтовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати заявника - ОСОБА_4 , після смерті якої відкрилася спадщина. Спадкоємцями першої черги за законом є ОСОБА_1 (донька померлої), ОСОБА_2 (чоловік померлої) та ОСОБА_3 (син померлої).

На день смерті ОСОБА_4 , їй належало домоволодіння, за адресою: АДРЕСА_1 .

З метою оформлення спадкових прав заявник звернулася до приватного нотаріуса Цебрової Людмили Миколаївни, однак їй було відмовлено у прийнятті заяви про прийняття спадщини та видачі свідоцтва на спадщину в зв`язку з тим, що нею не підтверджено постійне проживання з матір`ю на день смерті останньої та пропущений 6-місячний строк для прийняття спадщини.

Оскільки заявник постійно проживала з матір`ю з 2002 року до дня смерті останньої за адресою: АДРЕСА_1 , то вважала, що спадщину після смерті ОСОБА_4 прийняла, хоча вони і були зареєстровані за різними адресами. Встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем необхідне заявнику для реалізації свого права на оформлення спадщини, в зв`язку з чим, представник заявника звертається до суду та просить встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 з матір`ю ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час відкриття спадщини за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 30 вересня 2025 року провадження в справі було відкрито в порядку окремого провадження із призначенням судового засідання.

Заявник та її представник у судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки суду не відомі. Будь-яких заяв, клопотань станом на час ухвалення рішення суду не надано.

Представник заінтересованої особи Боярська міська рада у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Будь-яких заяв, клопотань станом на час ухвалення рішення суду не надано.

Заінтересовані особи ОСОБА_2 , ОСОБА_3 у судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки суду не відомі. Будь-яких заяв, клопотань станом на час ухвалення рішення суду не надано.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до постанови КЦС ВС від 30 вересня 2022 року за № 761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбувається, то датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з`явились всі учасники такої справи. При цьому, дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з`явились всі учасники такої справи.

Дослідивши обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази виходячи зі свого внутрішнього переконання, суд дійшов висновку, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, зокрема на підставі п. 1 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Судом встановлено, що відповідно до копії свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 , виданого 05 жовтня 1983 року, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , 05 жовтня 1983 року уклали шлюб, про що Боярською міськрадою К-Святошинського РВК Київської обл. в книзі реєстрації актів про укладення шлюбу зроблено запис за № 285. Після укладення шлюбу дружина отримала прізвище – « ОСОБА_6 ».

Від шлюбу ОСОБА_2 та ОСОБА_4 мають двох дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 12 грудня 1984 року Боярською міськрадою К-Святошинського р-ну Київської обл. (актовий запис від 12 грудня 1984 року за № 633) та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , виданого 13 грудня 1989 року Боярським МВК К-Святошинського р-ну Київської обл. (актовий запис від 13 грудня 1989 року за № 477).

Відповідно до копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 , виданого 15 квітня 2024 року виконавчим комітетом Боярської міської ради Фастівського району Київської області, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 60 років, про що виконавчим комітетом Боярської міської ради Фастівського району Київської області складено відповідний актовий запис № 653.

Відповідно до копії Акта від 16 лютого 2026 року, складеного депутатом Боярської міської ради Вячеславом ОТРІШКО, за адресою: АДРЕСА_1 , з 2002 року і по теперішній час за даною адресою проживає ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Згідно відповіді приватного нотаріуса Фастівського районного нотаріального округу Київської області Цебрової Людмили Миколаївни № 104/01-16 від 22 вересня 2025 року на усне звернення ОСОБА_1 від 22 вересня 2025 року, останній повідомлено, що спадкова справа після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 не заводилась. Крім того, ОСОБА_1 пропустила встановлений для прийняття спадщини строк та не була зареєстрована за адресою реєстрації та проживання спадкодавця на день її смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 . Роз`яснено право звернення до суду із заявою про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини.

Відповідно до положень статей 1216-1218 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

На підставі частин 3, 5 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу (шість місяців), він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до п. 211 «Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», затвердженої наказом Міністра Юстиції України №20/5 від 03 березня 2004 року, доказом постійного проживання разом зі спадкодавцем можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідного органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець безпосередньо перед смертю спадкодавця проживав разом зі спадкодавцем; копія рішення суду, що набрало законної сили, про встановлення факту своєчасного прийняття спадщини; реєстраційний запис у паспорті спадкоємця або в будинковій книзі, який свідчить про те, що спадкоємець постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, та інші документи, що підтверджують факт постійного проживання разом зі спадкодавцем.

Згідно ст. 1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Відповідно до ч. 1 ст. 1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд про встановлення цих фактів. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку з цим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутись в суд з заявою про встановлення факту постійного проживання з спадкодавцем на час відкриття спадщини.

У відповідності до п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року № 7, в разі, якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Метою встановлення факту спільного проживання заявника зі спадкодавцем є необхідність реалізації права на оформлення спадкового майна, отже такий факт породжує юридичні наслідки; чинним законодавством не передбачено іншого порядку встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем.

За змістом ст. 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

Статтею 3 цього Закону визначено, що місце перебування особи - це адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком менше шести місяців на рік; місце проживання - житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини; вільний вибір місця проживання чи перебування - право громадянина України, а також іноземця та особи без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України, на вибір адміністративно-територіальної одиниці, де вони хочуть проживати чи перебувати.

Відсутність реєстрації спадкодавця за останнім його місцем проживання, зокрема за місцем проживання спадкоємця, не є абсолютним підтвердженням обставин про те, що спадкоємець не проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо такі обставини підтверджуються достатністю інших належних і допустимих доказів. Аналогічного висновку дійшов ВС у своїй постанові від 04 липня 2018 року по цивільній справі № 404/2163/16-ц.

Метою звернення заявника до суду є встановлення факту його постійного проживання, як спадкоємця зі спадкодавцем на час відкриття спадщини для подальшого оформлення прав на спадкове майно в нотаріальному порядку на підставі ч. 3 ст. 1268 ЦК України.

Судом достовірно встановлено, що від встановлення факту постійного проживання заявниці зі спадкодавцем на час смерті залежить виникнення та зміна її майнових та немайнових прав, що пов`язані з можливістю звернення до нотаріуса за видачею свідоцтва про право на спадщину за законом як спадкоємцем за законом першої черги.

Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги те, що в ході розгляду справи обґрунтування заяви знайшли своє об`єктивне підтвердження, суд вважає, що заява є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 9, 10, 12, 13, 76-81, 83, 89, 247, 258-259, 264, 265, 268, 293, 294, 315, 352, 354, 355 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 , зацікавлені особи: Боярська міська рада, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, - задовольнити.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_5 , зі спадкодавцем ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час відкриття спадщини, за адресою: АДРЕСА_1 .

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Київського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя: Інна ФІНАГЕЄВА