Рішення від 20 вересня 2026 р. у справі №367/11333/26 — Ірпінський міський суд Київської області

Справа № 367/11333/26

Провадження №2/367/9060/2026

РІШЕННЯ

Іменем України

21 вересня 2026 року місто Ірпінь

Ірпінський міський суд Київської області у складі головуючого судді Мерзлого Л.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

ВСТАНОВИВ:

10 вересня 2026 року ОСОБА_1 звернувся до Ірпінського міського суду Київської області з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 12 вересня 2014 року у відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Валківського районного управління юстиції у Харківській області між позивачем та відповідачем зареєстровано шлюб, про що складено актовий запис № 87. Від шлюбу сторони мають малолітню доньку – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позивач зазначає, що сімейне життя між сторонами не склалося, подружжя фактично припинило шлюбні відносини, не веде спільного господарства, примирення сторін є неможливим, а подальше збереження шлюбу суперечить інтересам обох сторін. Питання виховання та утримання малолітньої дитини сторони врегулювали шляхом укладення нотаріально посвідченого договору про участь у вихованні та утриманні дитини від 24.08.2026. Спору щодо дитини та майна подружжя між сторонами немає.

Ухвалою судді від 14 вересня 2026 року відкрито провадження у справі № 367/11333/26 та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

У поданій до суду заяві позивач ОСОБА_1 просив розглядати справу за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

16 вересня 2026 року від відповідача ОСОБА_2 до суду надійшла заява, в якій вона зазначила, що позовні вимоги ОСОБА_1 про розірвання шлюбу підтримує, просила розглядати справу за її відсутності, а також просила залишити за нею прізвище « ОСОБА_4 ».

Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Оскільки сторони у справі участі в судовому засіданні не потребували, справу розглянуто в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши та оцінивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини.

12 вересня 2014 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстровано шлюб у відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Валківського районного управління юстиції у Харківській області, про що складено актовий запис № 87, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб, наявною в матеріалах справи.

Від шлюбу сторони мають малолітню доньку – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 26.06.2015.

Питання участі у вихованні та утриманні малолітньої дитини сторони врегулювали шляхом укладення нотаріально посвідченого договору про участь у вихованні та утриманні дитини від 24.08.2026, спору щодо цього між сторонами немає. Спору майнового характеру між сторонами також не встановлено.

Судом встановлено, що фактичні шлюбні відносини між сторонами припинені, сторони спільного господарства не ведуть, не проживають однією сім`єю, втратили взаєморозуміння, повагу та довіру одне до одного, наміру відновлювати сімейні відносини не мають. Відповідач проти розірвання шлюбу не заперечує та позовні вимоги визнає у повному обсязі.

Відповідно до статті 24 Сімейного кодексу України (далі – СК України) шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Згідно зі статтею 56 СК України дружина та чоловік мають право припинити шлюбні відносини. Примушування дружини чи чоловіка до збереження шлюбних відносин є порушенням її (його) права на свободу та особисту недоторканність.

Статтею 104 СК України передбачено, що шлюб припиняється внаслідок його розірвання.

Відповідно до частини третьої статті 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду відповідно до статті 110 цього Кодексу.

Частиною першою статті 110 СК України встановлено, що позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Згідно з частиною другою статті 110 СК України позов про розірвання шлюбу не може бути пред`явлений протягом вагітності дружини та протягом одного року після народження дитини, крім випадків, коли один із подружжя вчинив протиправну поведінку, яка містить ознаки кримінального правопорушення, щодо другого з подружжя або дитини. Обставин, які б перешкоджали пред`явленню цього позову, судом не встановлено.

Частиною першою статті 112 СК України передбачено, що суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини та інші обставини життя подружжя.

Відповідно до частини другої статті 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Відповідно до частини першої статті 111 СК України суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства. Враховуючи встановлені у справі обставини, зокрема, що шлюбні відносини між сторонами фактично припинені, а позивач заперечує проти вжиття заходів до примирення, суд не вбачає підстав для вжиття таких заходів, оскільки це не сприятиме збереженню сім`ї, яка фактично розпалася.

Враховуючи викладене, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу між сторонами суперечить їхнім інтересам, примирення сторін неможливе, а тому позовні вимоги про розірвання шлюбу є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо заяви відповідача про залишення за нею прізвища, суд зазначає таке. Відповідно до частини першої статті 113 СК України при розірванні шлюбу дружина та (або) чоловік за власним бажанням може надалі іменуватися прізвищем, яке вона (він) обрали при реєстрації шлюбу, або повернути собі дошлюбне прізвище. Це право реалізується особою шляхом подання відповідної заяви органу державної реєстрації актів цивільного стану під час державної реєстрації розірвання шлюбу і не потребує вирішення в резолютивній частині цього рішення.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає таке. Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки судовий збір за подання позовної заяви сплачено позивачем самостійно, а вимог про його стягнення з відповідача позивачем не заявлено, понесені позивачем судові витрати відшкодуванню не підлягають і залишаються за позивачем.

На підставі викладеного, керуючись статтями 24, 56, 104, 105, 110-113 Сімейного кодексу України, статтями 12, 13, 76-81, 141, 258, 263-265, 268, 273, 274, 279, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу – задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований 12 вересня 2014 року у відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Валківського районного управління юстиції у Харківській області, актовий запис № 87.

Судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви, залишити за позивачем ОСОБА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через Ірпінський міський суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: Л.В. Мерзлий