Постанова від 20 вересня 2026 р. у справі №363/5625/26 — Вишгородський районний суд Київської області

Суд: Вишгородський районний суд Київської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Невиконання батьками або особами, що їх замінюють, обов'язків щодо виховання дітей

Дата: 20 вересня 2026 р.

Справа: №363/5625/26

Суддя: Котлярова І. Ю.

"21" вересня 2026 р. Справа № 363/5625/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2026 року м. Вишгород

Суддя Вишгородського районного суду Київської області Котлярова І.Ю., розглянувши матеріали, які надійшли з Вишгородського РУП ГУНП в Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 2 ст. 184 КУпАП,-

ВСТАНОВИВ:

11.08.2026 року близько 15 год. 00 хв. ОСОБА_1 перебуваючи за місцем проживання ухилилася від виконання батьківських обов`язків, передбачених ст. 150 Сімейного кодексу України, відносно своєї доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме: у період часу з 01.02.2026 року по 11.08.2026 року не звернулась до Державної міграційної служби України з питання отримання паспорту доньці, чим порушила п. 2 ст. 21 Закону України «Про єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус». Вказаними діями ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 184 КУпАП.

ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином.

Відповідно до положень ст. 268 КУпАП, адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 184 КУпАП не відноситься до правопорушень, по яким є обов`язковою присутність в судовому засіданні особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Статтею 7 КУпАП встановлено, що провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП - адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Зі змісту ст. 280 КУпАП слідує, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні; чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 184 КУпАП, ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей, що тягне за собою попередження або накладення штрафу від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Частиною 2 статті 184 КУпАП ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, тягнуть за собою накладення штрафу від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Так, згідно ст. 150 СК України - батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов`язані поважати дитину.

Відповідно до ч. 2 ст. 21 Закону України «Про єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» кожен громадянин України, який досяг чотирнадцятирічного віку, зобов`язаний отримати паспорт громадянина України.

Судом встановлено, що провина ОСОБА_1 вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 184 КУпАП доведена в повному обсязі дослідженими письмовими доказами, а саме: даними з протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №971931 від 11.08.2026 року, відповідно до якого ОСОБА_1 ухилилася від виконання батьківських обов`язків, передбачених ст. 150 Сімейного кодексу України, відносно своєї доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та який міститься пояснення ОСОБА_1 , відповідно до яких остання свою провину у вчиненні адміністративного правопорушення визнає; рапортом інспектора сектору ЮП ВП Вишгородського РУП ГУНП в Київській області Місяця В., з якого зокрема вбачається, що працівниками сектору ЮП ВП Вишгородського РУП ГУНП в Київські області здійснено виїзд за місцем проживання дітей з матір`ю ОСОБА_1 , враховуючи звернення ОСОБА_3 , з приводу того, що дружина перебуває в стані алкогольного сп`яніння вчиняє домашнє насильство. За результатами перевірки зокрема встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не отримала паспорту громадянина України, так як її мать ОСОБА_1 , в період часу з 01.02.2026 року по 11.08.2026 року не зверталась до державної міграційної служби України з питання отримання паспорту доньці; письмовими поясненнями ОСОБА_1 , відповідно до яких остання підтвердила, що в період часу з 01.02.2026 року по 11.08.2026 року не зверталася до державної міграційної служби України з питання отримання паспорту доньці ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; письмовими поясненнями ОСОБА_2 , яку допитано у присутності матері ОСОБА_1 , відповідно до яких остання підтвердила, що її матір не зверталася до державної міграційної служби України з питання отримання їй паспорту громадянина України; постановою Вишгородського районного суду Київської області від 27.07.2026 року, відповідно до якої ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 184 КУпАП, чим підтверджується факт вчинення нею дій, передбачених ч. 1 ст. 184 КУпАП повторно, протягом року після накладення адміністративного стягнення; довідкою-характеристикою на ОСОБА_1 ; копіями документів, що посвідчують особу ОСОБА_1 ; копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 .

Оцінивши дослідженні докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, в їх сукупності з точки зору достатності та взаємозв`язку, суддя вважає, що в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 184 КУпАП.

Протилежного дослідженим доказам судом, не встановлено та не спростовано особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, будь-яких доказів, на спростування обставин викладених у протоколі про адміністративне правопорушення та долучених до нього документів, які узгоджуються між собою, ОСОБА_1 надано не було.

Керуючись ст. 33 КУпАП, враховуючи особу правопорушника, ступінь її вини, майновий стан, характер вчиненого адміністративного правопорушення, а також відсутність обставин, що пом`якшують та обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, суддя вважає за необхідне визнати винною ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 184 КУпАП та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу.

Відповідно до статті 40-1 КУпАП стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі, передбаченому ЗУ «Про судовий збір».

На підставі ст. 184 КУАП, керуючись ст.ст. 23, 33, 34, 40-1, 245, 283, 284 КУпАП, суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 184 КУпАП та накласти на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 100 (ста) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одну тисячу сімсот) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок на користь держави.

Штраф має бути сплачений правопорушником не пізніше як через 15 днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови – не пізніш як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу у вищезазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби.

Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Вишгородський районний суд Київської області протягом 10 днів з дня її винесення.

Суддя І.Ю. Котлярова

Оригінал: reyestr.court.gov.ua