Постанова від 20 вересня 2026 р. у справі №363/4958/26 — Вишгородський районний суд Київської області

"21" вересня 2026 р. Справа № 363/4958/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2026 року м. Вишгород

Суддя Вишгородського районного суду Київської області Котлярова І.Ю., розглянувши матеріали, які надійшли з Вишгородського РУП ГУНП в Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП,-

ВСТАНОВИВ:

24.07.2026 року близько 12 год. 40 хв. ОСОБА_1 перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство фізичного та психологічного характеру відносно своєї матері ОСОБА_2 , чим завдав шкоди її психологічному здоров`ю. Вказаними діями, ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст.173-2 КУпАП.

ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Крім того, до протоколу про адміністративне правопорушення долучено заяву ОСОБА_1 , відповідно до якої останній просив розглянути справу без його участі, провину у вчинення адміністративного правопорушення не визнав.

Відповідно до положень ст. 268 КУпАП, адміністративне правопорушення за ч.1 ст.173-2 КУпАП не відноситься до правопорушень, по яким є обов`язковою присутність в судовому засіданні особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Дослідивши матеріали справи, суддя приходить до наступних висновків.

Статтею 7 КУпАП встановлено, що провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП - адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Так, відповідно до ст.ст. 251, 252, 280, 283 КУпАП - доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. При цьому орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно ч. 1 ст. 173-2 КУпАП вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, тягне за собою накладення штрафу від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або адміністративний арешт на строк до десяти діб.

Об`єктивна сторона цього правопорушення полягає в умисному вчиненні будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування фізичного насильства, що не завдало фізичного болю і не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психологічному здоров`ю потерпілого.

Відповідно до ст. 1 ЗУ "Про запобігання та протидію домашньому насильству", домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.

Перевіривши матеріали справи, судом встановлено, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, що підтверджується наступними доказами: даними з протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №971510 від 24.07.2026 року, відповідно до якого ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство відносно своєї матері ОСОБА_2 , чим завдав шкоди її психологічному здоров`ю; протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується) від 24.07.2026 року, відповідно до якого було прийнято заяву від ОСОБА_2 , про те, що 24.07.2026 року близько 12 год. 40 хв. в неї виникла конфліктна ситуація з її сином ОСОБА_1 , який під час конфлікту виражався в її сторону нецензурною лайкою, кидався в бійку і погрожував фізичною розправою; письмовими поясненнями ОСОБА_2 , з яких зокрема вбачається, що 24.07.2026 року близько 21 год. 40 хв. між нею та її сином ОСОБА_1 виник конфлікт, під час якого останній виражався в її сторону нецензурною лайкою, кидався в бійку та погрожував фізичною розправою; витягом з ІПС МВС України «Армор» відносно ОСОБА_1 , з якого вбачається, що останній неодноразово притягався до адміністративної відповідальності, зокрема і за ст. 173-2 КУпАП; копіями документів, що посвідчують осіб ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Крім того, в матеріалах справи міститься заява ОСОБА_1 , відповідно до якої останній провину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав, а також письмові пояснення останнього, відповідно до яких останній зазначив, що сварок зі своєю матір`ю ОСОБА_2 не вчиняв, будь-якого психологічного та фізичного насильства відносно останньої не застосовував. В той же час, суд зазначає, що ОСОБА_1 у судові засідання не з`явився, будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, а також будучи обізнаним про складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення, не подав письмових заперечень проти протоколу про адміністративне правопорушення, а також доказів, на спростування обставин викладених у документах наданих працівниками поліції.

Враховуючи викладене, повно, всебічно та об`єктивно дослідивши письмові матеріали, надані уповноваженим правоохоронним органом які зібрані й задокументовані органом Національної поліції, суд вважає, що такі докази є належними та допустимим і доводять винуватість ОСОБА_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП.

Відповідно до положень ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Керуючись ст. 33 КУпАП, враховуючи особу правопорушника, ступінь його вини, характер вчиненого ним адміністративного правопорушення, а також відсутність обставин, що пом`якшують та обтяжують відповідальність, суддя вважає за необхідне визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу, у розмірі передбаченого санкцією даної статті.

Відповідно до статті 40-1 КУпАП стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі, передбаченому ЗУ «Про судовий збір».

Керуючись ст. ст. 40-1, 173-2, 268, 279, 280, 283, 284, 287 КУпАП, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок на користь держави.

Штраф має бути сплачений правопорушником не пізніше як через 15 днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови – не пізніш як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу у вищезазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби.

Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Вишгородський районний суд Київської області протягом 10 днів з дня її винесення.

Суддя І.Ю. Котлярова