Постанова від 24 серпня 2026 р. у справі №362/6976/25 — Васильківський міськрайонний суд Київської області

Справа 362/6976/25

Провадження 3/362/35/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.08.2026 року м. Васильків

Суддя Васильківського міськрайонного суду Київської області Рубан Тетяна Петрівна, розглянувши матеріали, які надійшли від батальйону № 1 полку патрульної поліції в місті Біла Церква та Білоцерківському районі Управління патрульної поліції у Київській області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, з повною середньою освітою, неофіційно працевлаштованого водієм, одруженого, маючого на утриманні одну малолітню дитину, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП),

ВСТАНОВИВ:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 439429 від 31.08.2025, складеного капралом поліції Горобець О.Л., 31 серпня 2025 року о 12 год. 41 хв. в селищі Калинівка Фастівського району Київської області по вул. Ценьтральна, 57 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 2107, номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння а саме: виражене тремтіння пальців рук, звужені зіниці очей, які не реагують на світло, неприродна блідість обличчя. Від проходження огляду на стан сп`яніння в медичному закладі у лікаря-нарколога водій відмовився. Таким чином, ОСОБА_1 порушив вимоги підпункту 2.5 Правил дорожнього руху, його дії кваліфіковано за частиною першою статті 130 КУпАП.

ОСОБА_1 в судовому засіданні категорично заперечив факт, поставлений йому в провину. Пояснив, що дійсно того дня керував транспортним засобом та був зупинений працівниками поліції. На пропозицію проїхати до лікаря на огляд для встановлення стану наркотичного сп`яніння погодився, оскільки був впевнений в собі, ніяких наркотиків ніколи в житті не вживав. Однак по дорозі до медичного закладу поліцейські запропонували заїхати на заправку, нібито в туалет. На заправці, коли один з поліцейських вийшов зі службового автомобіля, інший поліцейський, який залишився в машині, почав говорити, що ОСОБА_1 перебуває в розшуку, тому потрібно буде поїхати в ТЦК. Коли повернувся поліцейський, який виходив зі службового автомобіля, ОСОБА_1 за вказівкою іншого поліцейського, з яким він лишався в автомобілі, вийшли вдвох зі службового автомобіля, і цей поліцейський почав шантажувати ОСОБА_1 та говорити, щоб він ( ОСОБА_1 ) відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, інакше його відвезуть до найближчого ТЦК, де залишать надовго. Ця розмова не зафіксована на нагрудну камеру поліцейських, оскільки перед заїздом на заправку поліцейський, який його шантажував, попередньо зняв з себе нагрудну камеру та залишив її в службовому автомобілі. Зауважив, що відмовився від огляду на стан сп`яніння через тиск та шантаж поліцейських, хвилювався за дитину, яка сама лишалась вдома, поліцейські обіцяли, що огляд займе не більше півгодини, потім вони повернуть його на місце зупинки, пізніше, під час шантажу, поліцейський почав казати, що його завезуть в ТЦК, де і залишать.

На підтвердження того, що він не вживає наркотичних засобів та не перебував в стані наркотичного сп`яніння, просив викликати в судове засідання свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Також просив викликати працівників поліції для надання пояснень. Долучив до матеріалів справи довідку Державного центру спеціальних операцій України від 06.10.2025 про роботу на посаді водія з 26.10.2024 чергової частини; результати досліджень медичної лабораторії "Діла" від 11.09.2025 про відсутність наркотичних речовин.

Викликана з ініціативи ОСОБА_1 свідок ОСОБА_3 пояснила, що з ОСОБА_1 близько не знайома, раніше бачила в селищі Калинівка. В той день, 31.08.2025, поверталась додому, на парковці біля будинку стояв службовий поліцейський автомобіль, біля якого поліцейські розмовляли з ОСОБА_1 . Останній на вигляд був цілком адекватним, ніяких ознак наркотичного сп`яніння не проявляв, поводив себе спокійно, неадекватної поведінки не було, пояснював поліцейським, що в нього вдома малолітня дитина сама лишилась.

Викликана з ініціативи ОСОБА_1 свідок ОСОБА_2 пояснила суду, що проживає в селищі Калинівка, де бачила ОСОБА_1 , особисто з ним незнайома. 31.08.2025 йшли разом з дочкою із закупок, бачили хлопця з шикарним букетом квітів, по цьому запам`ятала його. Трохи згодом, біля будинку дочки на майданчику побачили автомобіль, біля якого стояли поліцейські та розмовляли з тим хлопцем, що ніс букет. Ніяких ознак наркотичного сп`яніння останній не проявляв порівняно з сусідами-наркоманами, що жили в тому ж будинку.

Викликаний з ініціативи ОСОБА_1 в судове засідання поліцейський Горобець О.Л. повідомив, що дійсно запропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння, на що останній спочатку погодився, а потім відмовився за таких обставин. По дорозі до лікарні вони з напарником та ОСОБА_1 заїхали на заправку в туалет, свою бодікамеру ОСОБА_4 зняв та положив в підстаканник та пішов до туалету. Коли повернувся, водій стояв біля автомобіля та повідомив, що їхати на огляд відмовляється. ОСОБА_4 йому повідомив, що одягне бодікамеру тоді вони поспілкуються, сівши в автомобіль та одягнувши бодікамеру, ще раз перепитав водія чи вони їдуть на огляд, на що останній відмовився. На запитання суду не зміг пояснити, чому його напарник взяв його бодікамеру, коли йшов просто перекурити.

Викликаний з ініціативи ОСОБА_1 в судове засідання поліцейський Шевченко В.І. не з`явився до суду, орган поліції повідомив, що ОСОБА_5 вже не працює в лавах патрульної поліції.

Суд, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про таке.

Згідно зі статтями 245, 280 КУпАП одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Постанова судді згідно зі статтею 283 КУпАП має ґрунтуватися на обставинах, встановлених під час розгляду справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.

За правилами статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Підставою притягнення до адміністративної відповідальності є вчинення адміністративного правопорушення.

Розглядаючи справи про адміністративні правопорушення, суд відповідно до положень статті 1 КУпАП здійснює охорону прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Диспозиція частини першої статті 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Зі змісту наведеної диспозиції статті вбачається, що відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, утворює самостійний склад зазначеного правопорушення нарівні з керуванням транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, або передачею керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів.

Згідно з пунктом 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі – стан сп`яніння) .

Порядок проведення огляду на стан сп`яніння регулюється статтею 266 КУпАП.

Процедура огляду встановлюється такими підзаконними нормативними актами, які прийняті на виконання статті 266 КУпАП і деталізують норми цієї статті: Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (надалі - Порядок №1103); Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України і Міністерства охорони здоров`я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735 (надалі - Інструкція № 1452/735).

Ці нормативно-правові акти передбачають два види огляду: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу і лікарем закладу охорони здоров`я.

Відповідно до пунктів 2 - 4 розділу І Інструкції № 1452/735 огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. Ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.

Пунктом 12 розділу ІІ Інструкції № 1452/735 передбачено, що у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I Інструкції № 1452/735, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

Отже, поліцейський вправі пред`явити до водія транспортного засобу вимогу пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану сп`яніння за наявності підстав вважати, що водій перебуває в стані наркотичного сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Як вбачається з направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 31.08.2025 водій ОСОБА_1 направлявся для проходження медичного огляду до КНП "Васильківська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування".

Відповідно до частини другої статті 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Отже, альтернативу містить фіксування процедури проведення огляду або ж відмови від такої. Таке фіксування відбувається на наявний у поліцейського спеціальний технічний засіб відеозапису, а в разі його відсутності – у присутності двох свідків.

Як вбачається з відеозапису події з нагрудних камер поліцейських, відтвореному у судовому засіданні, поліцейський підходить до водія транспортного засобу ВАЗ 2107, представляється, повідомляє про причину зупинки – відсутність страхового полісу (12:42), поліцейський просить водія пред`явити відповідні документи, на що водій пред`являє посвідчення водія, а також страховий поліс, поліцейський пересвідчується у наявності дійсного страхового полісу (12:44); далі поліцейський повідомляє водію про проведення поверхневого огляду його транспортного засобу, на що водій погоджується, поліцейськими здійснюється відповідний огляд, ніяких заборонених предметів в автомобілі не знаходять (12:46); після цього поліцейський повідомляє водію про виявлені у нього ознаки наркотичного сп`яніння та пропонує пройти огляд на стан сп`яніння (12:56); водій ОСОБА_1 погодився пройти огляд в установленому законом порядку у лікаря (12:57), однак висловив застереження, що в нього малолітня дитина сама вдома лишається, на що поліцейський відповів, що це займе буквально півгодини, пройдете огляд і повернетесь (12:57:50), після чого ОСОБА_1 пересів в службовий поліцейський автомобіль; по дорозі до лікарні один з поліцейських зняв нагрудну камеру та поклав на підстаканник в автомобілі (13:02:10); службовий автомобіль поліції заїхав на АЗС, поліцейський, що був за кермом, взяв покладену напарником нагрудну камеру, вийшов зі службового автомобіля, почепивши камеру напарника на себе (13:04:15); протягом близько 5 хвилин був відсутній, стояв та палив за рогом будівлі АЗС, потім повернувся до службового автомобіля, зняв з себе нагрудну камеру напарника та поклав на панель з приладами (13:08:30); одразу після цього інший поліцейський, що лишався в машині, разом з ОСОБА_1 вийшов зі службового автомобіля поліції, разом з останнім відійшли від автомобіля порозмовляти (13:08:37); через 10 хвилин ОСОБА_1 разом з іншим поліцейським повернулись до службового автомобіля (13:19); поліцейський, що виходив з ОСОБА_1 вдягнув свою нагрудну камеру, що лежала на панелі в автомобілі, та почав вчергове пропонувати ОСОБА_1 пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння, на що водій відмовився (13:19:20). Надалі зафіксовано оформлення адміністративного протоколу та матеріалів до нього з подальшим ознайомленням водія ОСОБА_1 з даним протоколом. Крім того, працівники поліції повідомили ОСОБА_1 , що він перебуває в розшуку ТЦК, однак до ТЦК не доставили, надавши можливість порушнику звернутися самостійно.

З наявних та досліджених судом відеозаписів вбачається, що у ході судового розгляду знайшли своє підтвердження пояснення ОСОБА_1 щодо обставин проходження огляду, а саме, що він погодився пройти огляд, водночас замість лікарні працівники поліції приїхали на АЗС, протягом 15-20 хвилин ОСОБА_1 лишався з поліцейським один на один спочатку у службовому автомобілі, а потім ззовні, при цьому у поліцейського була відсутня нагрудна камера, яку він попередньо зняв з себе, тож зміст розмови з ОСОБА_1 не зафіксований.

Натомість пояснення поліцейського ОСОБА_4 , а саме те, що "він зняв нагрудну камеру, так як пішов до туалету, а коли повернувся, водій стояв біля автомобіля", спростовуються відеозаписом з нагрудної камери його напарника ОСОБА_5 , з якого вбачається, що поліцейський Горобець О.Л. без нагрудної камери лишався в службовому автомобілі з водієм ОСОБА_1 поки поліцейський Шевченко В.І. палив за рогом будівлі АЗС протягом близько 5 хвилин, після повернення ОСОБА_5 поліцейський Горобець О.Л. та водій ОСОБА_1 одночасно вийшли зі службового автомобіля, при цьому поліцейський ОСОБА_4 продовжував перебувати без нагрудної камери.

Тому твердження ОСОБА_1 про можливу провокацію з боку поліцейських та підбурювання до відмови від проходження огляду на стан сп`яніння суд вважає небезпідставними, оскільки ОСОБА_1 одразу на місці зупинки надав чітку згоду на проходження огляду на стан сп`яніння, пересів до службового автомобіля поліцейських та протягом поїздки демонстрував чіткий намір пройти такий огляд, лише після того, як працівники поліції не фіксували певний час подію за участю ОСОБА_1 останній заявив про свою відмову.

Підпунктом 1 пункту 2 розділу І Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18.12.2018 № 1026, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11.01.2019 за № 28/32999, передбачено, що застосування працівниками поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису здійснюється з метою попередження, виявлення або фіксування правопорушення.

Згідно з пунктом 5 розділу ІІ вказаної Інструкції включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов`язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов`язаних із виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.

Таким чином, із відеозапису з нагрудної камери працівників патрульної поліції, що здійснювали оформлення адміністративного правопорушення, вбачається, що відеозапис не є таким, що безперервно фіксує подію правопорушення за участю ОСОБА_1 .

Відповідно статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та протоколи до неї, а також практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Суд виходить з того, що згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини санкція, передбачена частиною першою статті 130 КУпАП, за характером і наслідками фактично є кримінальною, а тому під час доведення винуватості у цій категорії справ належить застосовувати стандарт доведення "поза розумним сумнівом", який означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розуміння пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинено і обвинувачений є винним у його вчиненні.

Відповідно до пункту 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 у справі "Кобець проти України" (з відсилкою на первісне визначення цього принципу у справі "Авшар проти Туреччини" ("Avsar v. Turkey", пункт 282) критерій доведення "поза розумним сумнівом" має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що вина особи доведена поза розумним сумнівом.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 5 лютого 2008 року у справі "Раманаускас проти Литви" зазначив, що підбурювання з боку міліції має місце тоді, коли відповідні працівники правоохоронних органів або особи, які діють за їхніми вказівками, не обмежуються пасивним переслідуванням, а з метою встановлення злочину, тобто отримання доказів і порушення кримінальної справи, впливають на суб`єкта, схиляючи його до вчинення злочину, який в іншому випадку не був би вчинений, для того, щоб можна було встановити факт злочину, тобто отримати докази і розпочати кримінальне переслідування.

При цьому основні вимоги справедливості, зазначені в статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відносяться до всіх видів злочинів, від самих незначних до особливо тяжких. Суспільний інтерес не може виправдовувати використання доказів, отриманих за допомогою провокації.

Відповідно до частини третьої статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Пояснення ОСОБА_1 про наявність підбурювання до відмови від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння всупереч встановленій законом процедурі не спростовується наданими доказами.

Ураховуючи наведене, суд дійшов висновку, що наявні матеріали справи не доводять поза розумним сумнівом вину ОСОБА_1 , оскільки був порушений порядок фіксування огляду водіїв на стан перебування у наркотичному сп`янінні, встановлений статтею 266 КУпАП та названими Інструкціями.

Відповідно до статті 266 КУпАП огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Зважаючи на викладене, дослідивши усі наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд приходить до висновку про недоведеність у даному випадку складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, за стандартом доведення "поза розумним сумнівом" i наявність підстав для закриття провадження у справі на підставі пункту 1 статті 247 КУпАП за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Керуючись статтями 7, 9, 221, 245, 247, 251, 252, 266, 280, 283-284, 294 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за частиною першою статті 130 КУпАП закрити на підставі пункту 1 статті 247 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги та може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду через Васильківський міськрайонний суд Київської області.

Суддя Т.П. Рубан