Рішення від 08 вересня 2026 р. у справі №709/947/25 — Броварський міськрайонний суд Київської області

УКРАЇНА

БРОВАРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 709/947/25

провадження № 2/361/4169/25

09.09.2026

РІШЕННЯ

(Заочне)

Іменем України

09 вересня 2026 року м. Бровари

Броварський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді Петришин Н.М.,

за участю секретаря Гриценко А.М.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення моральної шкоди та витрат на правничу допомогу,-

в с т а н о в и в :

Стислий виклад позиції позивача

У червні 2025 року до суду надійшла вищевказана позовна заява ОСОБА_1 до ФОП ОСОБА_2 про стягнення моральної шкоди та витрат на правничу допомогу. В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що 18 січня 2025 року в Інтернет-магазині «Newsmag» через МПС NovaPay (отримувач ОСОБА_3 , номер картки – НОМЕР_1 , призначення платежу: переказ коштів, номер товарного чеку – 59001302982225, номер операції: 122185806106) позивачем придбано мобільний телефон Blackview НОМЕР_2 , сума переказу за операцією склала 12690 гривень. При експлуатації вищевказаного телефону виявлено несправність блютузу мобільного телефону. Чоловік позивача направив телефон до сервісного центру, де позивачу повідомлено про несправність телефону та ремонт. На вимоги замінити придбаний товар, відповідач відмовляв. Після спливу 14-денного строку, 21.02.2025 відповідач повернув позивачу кошти за несправний телефон у сумі 12 740 гривень. У зв`язку з потребою в захисті прав, позивач звернулася за правовою допомогою, вартість послуг склала 9000 гривень. Крім того, позивач наголошує на тому, що діями відповідача їй завдано моральної шкоди, яка полягає у психологічному напруженні, розчаруванні, оскільки мобільний телефон вони придбала для свого чоловіка, який є військовослужбовцем, і несправність телефону призвела до певних незручностей та дискомфорту. З вищенаведених підстав, позивач ОСОБА_1 просила стягнути з ФОП ОСОБА_2 моральну шкоду у розмірі 10 000 гривень та витрати на правову допомогу у розмірі 9000 гривень.

Заяви, інші процесуальні дії у справі

Ухвалою судді Чорнобаївського районного суду Черкаської області Левченко В.В. від 26 червня 2025 року справу передано за підсудністю до Броварського міськрайонного суду Київської області.

Ухвалою судді Броварського міськрайонного суду Київської області Петришин Н.М. 03 жовтня 2025 року відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином. Направила заяву про розгляд справи зе її відсутності, позовні вимоги просила задовольнити.

Відповідач - ФОП ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином. Відзиву на позов до суду не подала, причини неявки суду невідомі.

Суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи згідно із положеннями статті 280 ЦПК України.

Обставини справи, що встановлені судом

За змістом позовних вимог, 18 січня 2025 року в Інтернет-магазині «Newsmag» через МПС NovaPay позивач ОСОБА_1 придбала товар, а саме мобільний телефон - Blackview НОМЕР_2 .

Згідно квитанції від 18.01.2025 сума переказу ТОВ «Нова пошта» за операцією 18.01.2025 склала 12690 гривень, отримувачем коштів зазначений ОСОБА_3 , номер картки – НОМЕР_1 , призначення платежу: переказ коштів за товари та послуги з організації перевезень, номер товарного чеку – 59001302982225, номер операції: 122185806106.

Згідно опису вкладення, доданого позивачем до позову, Інтернет-магазину «Newsmag» направлялася претензія, договір, квитанція, акт приймання-передачі.

На підставі Договору № 15022508 про надання правової допомоги/юридичних послуг від 15.02.2025, позивачу ОСОБА_1 надавалася правова допомога ТОВ «Правова допомога 24/7». Перелік юридичних послуг, види та обсяг правової допомоги, що надавалася, згідно п. 1.2 договору, становить підготовка проекту скарги до Держпродспоживслужби; проекту претензії до продавця; проекту позовної заяви до суду.

Згідно Акту приймання-передачі наданих послуг від 19.02.2025 за вищевказаним договором, вартість наданих послуг склала 9000 гривень.

Відповідно до квитанції від 21.02.2025, платник ОСОБА_4 перерахував позивачу ОСОБА_1 12 740 гривень.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосування норм права, що регулюють дані правовідносини

У ст. 42 Конституції України закріплено, що держава захищає права споживачів, здійснює контроль за якістю і безпечністю продукції та усіх видів послуг і робіт, сприяє діяльності громадських організацій споживачів.

Згідно зі ст. ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч.1 ст. 10 ЦПК України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

Одним з принципів цивільного судочинства є диспозитивність, який полягає у тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявленою нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ст. 13 ЦПК України).

Згідно з ч.1 ст. 1 ЦК України цивільні відносини засновані на засадах юридичної рівності, вольного волевиявлення та майнової самостійності їх учасників.

Основні засади цивільного законодавства визначені у ст. 3 ЦК України, у якій передбачено, що свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства. Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність.

Тобто, дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.

За своєю правовою природою договір є правочином. Водночас, договір є й основною підставою виникнення цивільних прав та обов`язків (ст. 11 ЦК України).

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За приписами статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. У договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів. (ст. 627 ЦК України). Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).

Згідно ч.1 ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторонами в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За змістом позовних вимог, 18 січня 2025 року ОСОБА_1 придбала через Інтернет-магазин « ІНФОРМАЦІЯ_1 » у ФОП ОСОБА_2 мобільний телефон - Blackview BL8000, вартістю 12690 гривень.

Ці обставини свідчать про те, що між сторонами виникли правовідносини, що регулюються Законом України «Про захист прав споживачів», який регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Інтернет-магазин це засіб для представлення або реалізації товару, роботи чи послуги шляхом вчинення електронного правочину (п. 8 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до п. 22 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням найманого працівника.

У пунктах 7, 8, 9, 11, 27 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено, що договір усний чи письмовий правочин між споживачем і продавцем (виконавцем) про якість, терміни, ціну та інші умови, за яких реалізується продукція. Підтвердження вчинення усного правочину оформляється квитанцією, товарним чи касовим чеком, квитком, талоном або іншими документами (далі розрахунковий документ); договір, укладений на відстані, - договір, укладений продавцем (виконавцем) із споживачем за допомогою засобів дистанційного зв`язку; договір, укладений поза торговельними або офісними приміщеннями, - договір, укладений із споживачем особисто в місці, іншому ніж торговельні або офісні приміщення продавця; засоби дистанційного зв`язку електронні комунікаційні мережі, поштовий зв`язок, телебачення, інформаційні мережі, зокрема Інтернет, які можуть використовуватися для укладення договорів на відстані.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на: захист своїх прав державою; належну якість продукції та обслуговування; необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію державною мовою про продукцію, її кількість, якість, асортимент, її виробника (виконавця, продавця) відповідно до Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної»; відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону; звернення до суду та інших уповноважених державних органів за захистом порушених прав.

Згідно ст. 5 Закону України «Про захист прав споживачів» держава забезпечує споживачам захист їх прав, надає можливість вільного вибору продукції, здобуття знань і кваліфікації, необхідних для прийняття самостійних рішень під час придбання та використання продукції відповідно до їх потреб, і гарантує придбання або одержання продукції іншими законними способами в обсязі, що забезпечує рівень споживання, достатній для підтримання здоров`я і життєдіяльності. Захист прав споживачів здійснюють також суди.

Статтею 6 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено, що продавець (виробник, виконавець) зобов`язаний передати споживачеві продукцію належної якості, а також надати інформацію про цю продукцію. Продавець (виробник, виконавець) на вимогу споживача зобов`язаний надати йому документи, які підтверджують належну якість продукції. Забороняється введення в обіг фальсифікованої продукції.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про захист прав споживачів» у разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку істотних недоліків, які виникли з вини виробника товару (продавця, виконавця), або фальсифікації товару, підтверджених за необхідності висновком експертизи, споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством і на підставі обов`язкових для сторін правил чи договору, має право за своїм вибором вимагати від продавця або виробника: 1) розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміни товару на такий же товар або на аналогічний, з числа наявних у продавця (виробника), товар.

За змістом п. п. 5, 12, 27 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено, що гарантійний строк - це строк, протягом якого виробник (продавець, виконавець або будь-яка третя особа) бере на себе зобов`язання про здійснення безоплатного ремонту або заміни відповідної продукції у зв`язку з введенням її в обіг; істотний недолік - це недолік, який робить неможливим чи недопустимим використання товару відповідно до його цільового призначення, виник з вини виробника (продавця, виконавця), після його усунення проявляється знову з незалежних від споживача причин і при цьому наділений хоча б однією з нижченаведених ознак: а) він взагалі не може бути усунутий; б) його усунення потребує понад чотирнадцять календарних днів; в) він робить товар суттєво іншим, ніж передбачено договором; фальсифікована продукція - продукція, виготовлена з порушенням технології або неправомірним використанням знака для товарів та послуг, чи копіюванням форми, упаковки, зовнішнього оформлення, а так само неправомірним відтворенням товару іншої особи.

Відповідно до ч. 3 ст. 8 Закону України «Про захист прав споживачів» вимоги споживача, встановлені частиною першою цієї статті, пред`являються на вибір споживача продавцеві за місцем купівлі товару, виробникові або підприємству, що задовольняє ці вимоги за місцезнаходженням споживача.

Згідно ч. 1 ст. 15 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору. Інформація повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару чи замовлення роботи (послуги). Інформація про продукцію не вважається рекламою. Інформація про продукцію повинна містити, зокрема, назву товару, найменування або відтворення знака для товарів і послуг, за якими вони реалізуються, дані про основні властивості продукції, номінальну кількість (масу, об`єм тощо), умови використання, дані про ціну (тариф), умови та правила придбання продукції, гарантійні зобов`язання виробника (виконавця), правила та умови ефективного і безпечного використання продукції та найменування та місцезнаходження виробника (виконавця, продавця) і підприємства, яке здійснює його функції щодо прийняття претензій від споживача, а також проводить ремонт і технічне обслуговування.

Вирішуючи позовні вимоги про стягнення моральної шкоди, суд керується тим, що встановлене Конституцією та законами України право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди є важливою гарантією захисту прав і свобод громадян.

Відповідно до вимог ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Стаття 1167 ЦК України передбачає, що моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Згідно із Постановою Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до положень ст. 23, ст. 280, ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала, в зв`язку з чим суд виходить з того, що задоволення позовних вимог повинно відповідати як заподіяній моральній шкоді, так і критерію справедливості.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.

Частиною 1 статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Як вбачається з положень ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Оцінивши наявні у матеріалах справи докази суд вважає, що позивачем позовні вимоги не доведено жодними належними та допустимими доказами.

Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 зазначила, що придбала у ФОП ОСОБА_2 мобільний телефон через Інтернет-магазин « ІНФОРМАЦІЯ_1 ». Придбаний товар виявився неналежної якості й вона направила його до сервісного центру. Вимагала від продавця повернення коштів, направляла йому претензію.

Разом з цим, позивачем не надано доказів придбання саме мобільного телефону у ФОП ОСОБА_2 , доказів несправності такого телефону, направлення його на огляд та ремонт, як і не надано самої претензії, яку вона направляла продавцю. Опис вкладення свідчить про направлення претензії (невідомого змісту) Інтернет-магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».

Жодних доказів завданої позивачу відповідачем моральної шкоди, його вини у спричиненні шкоди у заявленому позивачем розмірі також не надано.

Крім того, позивач просить суд стягнути витрати на правову допомогу у розмірі 9000 гривень, посилаючись на те, що у зв`язку з недобросовісними діями відповідача вона була змушена звертатися за правовою допомогою.

На підтвердження заявлених вимог позивач надала до суду копію Договору № 15022508 про надання правової допомоги/юридичних послуг від 15.02.2025, укладеного з ТОВ «Правова допомога 24/7».

За змістом вищенаведеного договору, сторонами погодженого перелік юридичних послуг, види та обсяг правової допомоги, що надавалася, та яка складається з: підготовки проекту скарги до Держпродспоживслужби; проекту претензії до продавця; проекту позовної заяви до суду.

Згідно Акту приймання-передачі наданих послуг від 19.02.2025 за вищевказаним договором, вартість наданих послуг склала 9000 гривень.

До суду не надано ні проекту претензії до продавця, ні скарги до Держпродспоживслужби.

Крім того, правова допомога позивачу надавалася не адвокатом, а товариством з обмеженою відповідальністю.

Відтак, враховуючи висновки суду про недоведеність позовних вимог щодо придбання несправного товару (мобільного телефону) у відповідача, заявлені позивачем ОСОБА_1 позовні вимоги щодо стягнення витрат на правову допомогу у розмірі 9000 гривень задоволенню також не підлягають.

Враховуючи все вищенаведене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ФОП ОСОБА_2 про стягнення моральної шкоди та витрат на правничу допомогу у зв`язку з їх недоведеністю.

Керуючись ст. ст. 3, 4, 10, 13, 76-82, 89, 259, 263-265, 268, 272, 273 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення моральної шкоди та витрат на правничу допомогу – відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо заяву про перегляд заочного рішення або апеляційну скаргу не було подано.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 , РНОКПП – НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_2 .

Суддя Наталія ПЕТРИШИН