Вирок від 20 вересня 2026 р. у справі №357/14469/26 — Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Суд: Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Грабіж

Дата: 20 вересня 2026 р.

Справа: №357/14469/26

Суддя: Примаченко В. О.

Справа № 357/14469/26

1-кп/357/1191/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21.09.2026 Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі: головуючого - судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря судового засідання – ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі судового засідання №6 Білоцерківського міськрайонного суду Київської області, обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12026111030001221 за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Біла Церква Київської області, громадянина України, з неповною середньою освітою, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:

-02.07.2009 Білоцерківським міськрайонним судом Київської області за ч. 2 ст. 185 КК України, до позбавлення волі строком на 1 рік 6 місяців. 10.09.2010 звільнений по відбуттю покарання з Кременчуцької виправної колонії Полтавської області;

-25.07.2011 Білоцерківським міськрайонним судом Київської області за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ст. 70 КК України, до позбавлення волі строком на 4 роки. 11.04.2014 умовно-достроково звільнений з Ірпінської виправної колонії № 132, з невідбутою частиною покарання 1 рік 3 місяці 8 днів;

-24.04.2015 Білоцерківським міськрайонним судом Київської області за ч. 2 ст. 185, ст. 71 КК України, до позбавлення волі строком 3 роки 6 місяців;

-02.03.2015 Білоцерківським міськрайонним судом Київської області за ч. 2 ст. 185, ст. 71 КК України, до позбавлення волі строком на 3 роки;

-08.06.2015 Білоцерківським міськрайонним судом Київської області за ч. 2 ст. 185, ст. 71 КК України, до позбавлення волі строком на 4 роки. 11.10.2018 звільнений по відбуттю покарання з Бучанської виправної колонії № 85 Київської області;

-07.03.2019 Білоцерківським міськрайонним судом Київської області за ч. 2 ст. 186, ст. 69 КК України, до обмеження волі строком 2 роки;

-13.12.2019 Крюківським районним судом м. Кременчука Полтавської області за ч. 2 ст. 186 КК України, до позбавлення волі строком на 4 роки 2 місяці;

-17.02.2020 Автозаводським районним судом м. Кременчука Полтавської області за ч. 2 ст. 186 КК України до позбавлення волі строком на 4 роки 6 місяців;

-01.04.2021 Білоцерківським міськрайонним судом Київської області за ч. 2 ст. 186, ч. 4 ст. 70 КК України, до позбавлення волі строком 5 років 6 місяців, 07.02.2025 по відбуттю покарання звільнений з Старобабанівської виправної колонії № 92.

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України,

сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження:

прокурор – ОСОБА_4

захисник обвинуваченого ОСОБА_3 адвокат ОСОБА_5

обвинувачений – ОСОБА_3

в с т а н о в и в:

28 липня 2026 року близько 18 години 45 хвилин ОСОБА_3 , знаходився поблизу будинку № 61 по проспекту Незалежності в місті Біла Церква Київської області, де помітив потерпілу ОСОБА_6 , в якої на шиї був одягнений золотий ланцюжок з хрестиком, та в цей час у нього виник умисел на відкрите заволодіння майном потерпілої.

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_3 , перебуваючи у вказаному місці та у вказаний час, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, в умовах воєнного стану, підійшов до ОСОБА_6 спереду та відкрито, шляхом ривка, зірвав із її шиї частину золотого ланцюжка 585 проби, вагою 0,42 г, вартістю 2480 гривень 05 копійок, із золотим хрестиком 585 проби, вагою 1,07 г, вартістю 6 318 гривень 21 копійок.

Після цього, ОСОБА_3 з місця вчинення кримінального правопорушення зник, викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим спричинив потерпілій ОСОБА_6 , майнову шкоду на суму 8798 гривень 26 копійок.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_3 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, визнав повністю. При цьому дав суду показання, що повністю відповідають викладеним у вироку обставинам щодо обставин вчинення кримінального правопорушення. Зазначив, що 28. 07.2026 липня 2026 року близько 19 години знаходився по проспекту Незалежності в місті Біла Церква Київської області, де помітив потерпілу, в якої на шиї був одягнений золотий ланцюжок з хрестиком, та в цей час у нього виник умисел на відкрите заволодіння майном потерпілої. З цією метою він підійшов до ОСОБА_6 спереду запитав адресу будинку та коли вона дещо повернула голову шляхом ривка зірвав ланцюжок і втік. Хрестик загубив по дорозі, а ланцюжок здав у ломбард. В подальшому тогож дня був затриманий працівникам поліції та допоміг викупи ланцюжок. Щиро розкаявся у вчиненому кримінальному правопорушенні, шкодує про скоєне запевнив суд, що зробив для себе належні висновки.

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, оскільки учасники судового провадження, а саме: обвинувачений, захисник, прокурор не заперечують, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин вчинення кримінальних правопорушень, які ніким не оспорюються. При цьому судом з`ясовано, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, сумнівів у добровільності їх позиції у суду не виникло, а також роз`яснено їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

З огляду на вищевказані обставини, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення доведена повністю та його дії правильно кваліфіковані:

- за ч. 4 ст. 186 КК України як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене повторно, в умовах воєнного стану.

Призначаючи вид та розмір покарання ОСОБА_3 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, що у відповідності до вимог ст. 12 КК України, є тяжким злочином, наслідки які настали від його вчинення у вигляді матеріальної шкоди, яка не відшкодована.

Враховуючи особу обвинуваченого, суд бере до уваги, що обвинувачений ОСОБА_3 раніше неодноразово судимий за вчинення кримінальних правопорушень проти власності, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває,

Оцінюючи в сукупності усі вищенаведені обставини, які характеризують особу обвинуваченого, суд дійшов висновку, що обвинувачений є особою із високою ймовірністю вчинення повторного злочину, а тому становить суспільну небезпеку для суспільства так як існує високий ризик повторного вчинення злочину.

З огляду на вищевказані обставини, поведінку обвинуваченого в суді, який негативно поставився до своїх вчинків, суд визнає обставину, що пом`якшує покарання, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України, щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Суд також враховує правову позицію потерпілої ОСОБА_6 , яка в судове засідання не з`явилась.

За таких обставин, на переконання суду, необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_3 та запобігання вчиненню ним та іншими нових кримінальних правопорушень, необхідно призначити йому покарання у виді позбавлення волі у межах, передбачених санкцією ч. 4 ст. 186 КК України.

Цивільний позов не заявлявся.

Питання про долю речових доказів необхідно вирішити у відповідності з вимогами ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 7, 349, 368, 370, 373, 374, 394 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Визнати ОСОБА_3 винуватим у пред`явленому обвинуваченні у увчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, та призначити йому покарання:

- за ч. 4 ст. 186 КК України у виді позбавлення волі строком на 7 (сім) років.

Строк відбуття покарання рахувати з 21.09.2026.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати до покарання строк його попереднього ув`язнення з 29 липня 2026 року по 20 вересня 2026 року включно, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Запобіжний захід ОСОБА_3 у виді тримання під вартою продовжити до набрання вироком законної сили, утримуючи в умовах ДУ «Київський СІЗО».

Цивільний позов не заявлявся.

Процесуальні витрати відсутні.

Речові докази:

- частину золотого ланцюжка 585 проби, що знаходиться на зберіганні у потерпілої ОСОБА_6 , вважати повернутою потерпілій;

- чоловічу сорочку «CORE BY JACK & JONES», що знаходиться на зберіганні в камері схову Білоцерківського РУП ГУ НП в Київській області, повернути ОСОБА_3

- мобільний телефон чорно-білого кольору «Alkatel» та грошові кошти в загальній сумі 158 гривень, які знаходяться на зберіганні у обвинуваченого ОСОБА_3 , вважати повернутими ОСОБА_3

- оптичний носій «DVD-R» з відеозаписом з камери відеоспостереження з приміщення ТОВ «Ломбард Кредит Юкрейн», що за адресою Київська область, м. Біла Церква, бульвар Олександрійський, 62 прим. 68 за 29.07.2026, фіскальний чек № 7441639729 від 30.07.2026, оптичний носій «DVD-R» з відеозаписом з камери відеоспостереження за адресою: Київська область, м. Біла Церква, проспект Незалежності, 61 від 28.07.2026, оптичний носій «DVD-R» з відеозаписом з камери відеоспостереження розташованої за адресою: Київська область, м. Біла Церква, проспект Незалежності поблизу Палац Культури «Росава» буд 53А) від 28.07.2026, що знаходяться при матеріалах кримінального провадження, залишити при матеріалах справи.

Вирок суду може бути оскаржений до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляції через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області. Вирок суду з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним, відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України, не може бути оскарженим в апеляційному порядку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги, вирок набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції, якщо його не буде скасовано.

Суддя: ОСОБА_7

Оригінал: reyestr.court.gov.ua