Постанова від 17 вересня 2026 р. у справі №357/13682/26 — Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/13682/26

3/357/4255/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18.09.2026 року суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Дорошенко С.І., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції у Київській області ППП у м. Біла Церква та Білоцерківському районі, батальйон № 1 відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1

за ч. 1 ст. 130 КУпАП,

У С Т А Н О В И В:

24 липня 2026 року о 00 годині 07 хвилин, ОСОБА_1 в Київській області, м. Біла Церква по бульвару Олександрійський, 82, керував транспортним засобом, електросамокатом «еНАТОR», без державного реєстраційного номера в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння за згодою ОСОБА_1 проводився із застосуванням газоаналізатора Драгер Алкотест 7510, ARMF-0338, результат 0.61% проміле, чим порушив п. 2.9 а Правил дорожнього руху, тобто вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В судові засідання 17.08.2026 року, 27.08.2026 року та 18.09.2026 року ОСОБА_1 не з`явився, про день та час розгляду справи був належно повідомлений, про що свідчать довідки про доставку повідомлення у додатку «Viber». Клопотань про відкладення розгляду справи не надходило.

В судовому засіданні 17.08.2026 року представник ОСОБА_1 адвокат Бебешко А.С. в режимі відео конференції, не заперечував проти розгляду справи у відсутності ОСОБА_1 17.08.2026 року в судовому засданні адвокат Бебешко А.С. заявив клопотання про закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, у зв`язку з відсутністю складу та події адміністративного правопорушення. В обґрунтування заявленого клопотання зазначив, що частина 1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп`яніння. Суб`єктом цього правопорушення може бути виключно водій транспортного засобу. У протоколі про адміністративне правопорушення та в рапорті поліцейського чітко зазначено, що ОСОБА_1 рухався на електросамокаті «еНАТОК». Згідно з технічними характеристиками виробника, потужність електродвигуна самоката «eHATOR Model Pro» (та інших модифікацій цього бренду) становить від 350 Вт до 1000 Вт (тобто від 0,35 до 1 кВт), що є значно меншим за встановлений ПДР України поріг у 3 кВт.

Системний аналіз вищенаведених норм законодавства дає підстави для беззаперечного висновку: пристрої, які мають потужність електродвигуна до З кВт, не є транспортними засобами для цілей, визначених у Правилах дорожнього руху та статтях КУпАП. Вважає, що електросамокат, яким керував ОСОБА_1 , не належить до категорії механічних транспортних засобів.

Вимоги ПДР, що висуваються до водіїв механічних транспортних засобів (у тому числі заборона керування в стані сп`яніння, передбачена п. 2.9.а ПДР), на осіб, які пересуваються на таких пристроях як електросамокат потужністю до 3 кВт, непоширюються.

Ствердив, що у працівників поліції були відсутні законні підстави для пред`явлення ОСОБА_1 вимоги щодо проходження огляду на стан сп`яніння та складання відповідного протоколу. Зазначив, що аналіз долучених до матеріалів справи відеозаписів з нагрудних камер (боді- камер) поліцейських безапеляційно доводить, що протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 727502 відносно ОСОБА_1 був складений з кричущим порушенням вимог КУпАП, за його фізичної відсутності, а відомості, внесені поліцейським до офіційного документа, є завідомо неправдивими. На відео з боді-камери N° 477918 чітко зафіксовано, що після проведення тесту на газоаналізаторі Drager та відмови ОСОБА_1 від поїздки до медичного закладу, працівники поліції відпустили його з місця події. На відео № 765626 (хронометраж 00:19:20) поліцейський дає пряму вказівку ОСОБА_1 : "Самокат буде залишений на місці зупинки, а ви собі ідіть додому". Після цього ОСОБА_1 забирає свій самокат та залишає місце події з прямого дозволу поліції. Натомість, на відео з іншої боді-камери № 477918 зафіксовано, як поліцейський Коваленко О.В., перебуваючи наодинці в салоні службового автомобіля, лише в цей час починає заповнювати бланки протоколу та інших матеріалів справи. На момент фактичного оформлення та складання протоколу ОСОБА_1 вже покинув місце події, виконуючи вказівку самих поліцейських. Зазначив, що протокол серії ЕПР1 № 727502 складався таємно від ОСОБА_1 .

Крім того, зазначив, що ОСОБА_1 не роз`яснювалися його права під час складання протоколу (ст. 268 КУпАП), чим його було позбавлено права на правову допомогу адвоката саме на стадії формування обвинувачення, йому не пропонувалося надати письмові пояснення по суті пред`явленого порушення та викласти свої зауваження, йому не надавався для ознайомлення готовий текст протоколу.

Зазначив, що поліцейський Коваленко О.В. власноруч вписав до пунктів 13 та 14 Протоколу записи: "від підпису відмовився" та "від пояснень відмовився". Вважає, що внесення таких записів є службовим підробленням та спотворенням об`єктивної істини, оскільки особі, яка фізично не присутня на місці складання документа (бо її відпустила сама поліція), об`єктивно неможливо запропонувати його підписати. Отже, ОСОБА_1 не «відмовлявся» від підпису, він просто не мав фізичної можливості це зробити через процесуальні махінації інспектора поліції.

Ствердив, що у справі відсутні належні та допустимі докази, які б підтверджували факт керування ОСОБА_1 саме механічним транспортним засобом, а також докази законності процедури притягнення його до адміністративної відповідальності. Докази, які містяться в матеріалах справи в своїй сукупності не дають підстав вважати, що вина ОСОБА_1 відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, доведена.

В зв`язку з неявкою Цеслера Д.В. та необхідністю перегляду в судовому засіданні диску з відеозаписамиз нагрудних камер поліцейських, який додано до протоколу, що неможливо технічно здійснити в режимі відеоконференції, розгляд справи відкладено на 27.08.2028 року. 27.08.2026 року ОСОБА_1 та його представник – адвока Бебешко А.С. в судове засідання не з`явилися, про день та час розгляду справи були належно повідомленні, причини неявки не відомі. Клопотань про відкладення розгляду справи не надходило. В зв`язку з неявкою в судове засідання ОСОБА_1 та його представника – адвоката Бебешко А.С. розгляд справи було відкладено на 18.09.2026 року. 18.09.2026 року ОСОБА_1 та його представник – адвокат Бебешко А.С. в судове засідання не з`явилися, про день та час розгляду справи були належно повідомленніпро що свідчать довідки про доставку повідомлення у додатку «Viber». 16.09.2026 року на адресу Білоцерківського суду Київської області через систему «Електронний суд», надійшла заява від представника ОСОБА_1 – адвоката Бебешка А.С. про розгляд справи у його відсутності. Причини неявки ОСОБА_1 не відомі. Клопотань про відкладення розгляду справи не надходило.

Виходячи з норм статтей 268, 277-2 КУпАП, беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки, суд вважає за можливе провести розгляд справи у її відсутності.

При розгляді справи про адміністративне правопорушення суддя, відповідно до вимог статей 245, 280 КУпАП, повинен з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші факти, що мають значення для правильного вирішення справи.

При розгляді справи про адміністративне правопорушення суддя, відповідно до вимог статей 245, 280 КУпАП, повинен з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші факти, що мають значення для правильного вирішення справи.

Так, згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визначається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено відповідальність.

Згідно п. 2.9 а Правил дорожнього руху України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

У диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП закріплено, що відповідальність за вказане правопорушення настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення, у відповідності до положень ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

В судовому засіданні переглянуто диск з відеозаписами з нагрудної камери поліцейського, який додано до протоколу, та з якого убачається, що працівниками поліції було зупинено транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 . Під час спілкування та перевірки документів ОСОБА_1 повідомив працівникам поліції, що їде додому з роботи. Працівники поліції запитали у ОСОБА_1 , чи вживав він спиртні напої, нащо останній повідомив, що спиртні напої не вживав, в подальшому після подиху на працівників поліції, ОСОБА_1 повідомив, що випив пива. Працівники поліції повідомили ОСОБА_1 , що підозрюють його в керуванні транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, назвали ознаки сп`яніння та запропонували пройти огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, нащо останній погодився,пройшов огляд, результат 0.61% проміле. Працівники поліції запитали у ОСОБА_1 чи згоден він з результатом огляду, нащо останній погодився. Працівники поліції запропонували ОСОБА_1 пройти огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння у медичному закладі, нащо останній відмовився. Працівники поліції повідомили ОСОБА_1 його права та обв`язки, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП та повідомили, що відносно нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. Під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, працівники поліції запитали у ОСОБА_1 , чи буде він знайомитися з протоколом та матеріалами, чи якщо він поспішає то копію протоколу направити йому за місцем проживання, нащо останній повідомив, що піде додому. Працівники поліції роз`яснили ОСОБА_1 , що він відсторонений від керування транспортним засобом, що в подальшому йому їхати не можна, після чого останній залишив місце події.

В судовому засіданні досліджено направлену представником ОСОБА_1 – адвокатом Бебешком А.С. технічну характеристику електросамоката «еНАТОR».

Оголосивши протокол про адміністративне правопорушення, дослідивши додані до протоколів докази, а саме: направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння від 24.07.2026 року, акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, висновок газоаналізатора «Алкотест 7510», тест № 1885, відповідно до якого ОСОБА_1 перебуває в стані алкогольного сп`яніння, результат 0.61% проміле, рапорт працівника поліції, переглянувши відеозаписи з нагрудних камер поліцейських, а також докази надані стороною захисту, оцінивши досліджені докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд визнає доведеним належними та допустимими доказами вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Твердження представника ОСОБА_1 – адвоката Бебешка А.С., про те, що пристрої, які мають потужність електродвигуна до 3 кВт, не є транспортними засобами для цілей, визначених у Правилах дорожнього руху та статтях КУпАП, що електросамокат, яким керував ОСОБА_1 , не належить до категорії механічних транспортних засобів, то слід зазначити, що згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеній у постанові від 15.03.2023 (справа № 127/5920/22, провадження № 61-10553св22) використання електросамоката чи іншого подібного засобу (моноколеса, сегвея тощо) для переміщення особи як учасника дорожнього руху є джерелом підвищеної небезпеки, якщо в конкретному випадку такий засіб приводився в рух за допомогою встановленого на ньому електричного двигуна. Отже, будь-який транспортний засіб, що приводиться у рух за допомогою двигуна, незалежно від його робочого об`єму належить до механічних транспортних засобів.

Твердження представника ОСОБА_1 – адвоката Бебешка А.С., про те, що ОСОБА_1 не роз`яснювалися його права під час складання протоколу (ст. 268 КУпАП), чим його було позбавлено права на правову допомогу адвоката саме на стадії формування обвинувачення, йому не пропонувалося надати письмові пояснення по суті пред`явленого порушення та викласти свої зауваження, йому не надавався для ознайомлення готовий текст протоколу, то слід зазначити, що з переглянутого в судовому засіданні відеозапису з нагрудних камер поліцейських вбачається, що працівники поліції запитали у ОСОБА_1 чи буде він знайомитися з матеріалами, нащо останній повідомив, що поспішає додому. Працівники поліції роз`яснили ОСОБА_1 , що потрібно почекати поки складуть матеріали, якщо він поспішає то копії матеріалів йому направлять додому, що від керування транспортним засобом він відсторонений. ОСОБА_1 повідомив працівникам поліції, що він піде додому, що керувати електросамокатом не буде.

Крім того, з переглянутого в судовому засіданні відеозапису з нагрудних камер поліцейських вбачається, що працівники поліції роз`яснювали ОСОБА_1 його права та обов`язки, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП. Також, останній не заперечував, що вживав спиртні напої.

У відповідності до рішення ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпцій факту.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, яке, з урахуванням положень статей 8, 9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», є частиною національного законодавства, зазначив, що будь - яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі держави.

Враховуючи встановлені фактичні обставини даного адміністративного провадження, які підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, які досліджені судом, суд дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, доведена «поза розумним сумнівом», тому в його діях наявний склад вказаного правопорушення.

Відповідно до ст. 23 КУпАП, метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчинення нових правопорушень.

Санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП, передбачено безальтернативне адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.

Враховуючи викладене, до ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП слід застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу в межах санкції, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, з позбавленням права керування транспортними засобами, на строк один рік.

Крім цього, відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладання адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Керуючись ст. 40-1, ч. 1 ст. 130, ст. 221, ст. 284 КУпАП, суддя,

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 рік.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 665,60 грн. в дохід держави.

Відповідно до ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України.

Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області.

Термін пред`явлення постанови до виконання 3 (три) місяці згідно Закону України «Про виконавче провадження».

СуддяСвітлана ДОРОШЕНКО