Суд: Чуднівський районний суд Житомирської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Кримінальне
Категорія: Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту
Дата: 21 вересня 2026 р.
Справа: №294/164/26
Суддя: БІЛЕРА І. В.
провадження № 1-кп/294/419/26
справа № 294/164/26
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 вересня 2026 року м Чуднів
Чуднівський районний суд Житомирської області у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участі
секретаря судового засідання – ОСОБА_2 ;
прокурора – ОСОБА_3 ,
обвинуваченого – ОСОБА_4 ,
захисника – ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12026060480000057 від 23.01.2026 стосовно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Лісогірка Хмельницького району Вінницької області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , з середньою освітою, неодруженого, непрацевлаштованого, з інвалідністю ІІ групи, раніше судимого:
17.02.2025 Чуднівським районним судом Житомирської області за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбуття покарання з іспитовим строком 1 рік,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, -
В С Т А Н О В И В:
І. Історія провадження
02.02.2026 до Чуднівського районного суду Житомирської області надійшли матеріали кримінального провадження №12026060480000057 від 23.01.2026 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України.
Ухвалою судді від 26.02.2026 у даному кримінальному провадженні призначено підготовче судове засідання.
19.05.2026 закінчено підготовче судове засідання, кримінальне провадження призначено до судового розгляду.
ІІ. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним
ОСОБА_4 у невстановлений досудовим розслідуванням час, місці та способом, з особистих мотивів, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, всупереч встановленому законом порядку обігу наркотичних засобів, посягаючи на встановлені законодавством України суспільні відносини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, з метою особистого вживання, незаконно придбав наркотичний засіб канабіс, який незаконно зберігав без мети збуту за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 .
23.01.2026 в період часу з 13 год. 06 хв. по 13 год. 41 хв. на підставі добровільного дозволу ОСОБА_4 працівниками поліції здійснено огляд його помешкання, а саме квартири АДРЕСА_3 (на території Краснопільської територіальної громади), в ході якого в житловій кімнаті вказаної квартири на дивані та біля шафи було виявлено речовину рослинного походження зеленого кольору, яка є наркотичним засобом, обіг якого обмежено, - канабісом загальною масою в перерахунку на висушену речовину 102,110 г, яку ОСОБА_4 добровільно видав працівникам поліції, після чого її було вилучено.
За вказаних обставин, своїми умисними діями ОСОБА_4 незаконно придбав та зберігав без мети збуту наркотичний засіб, обіг якого обмежено, - канабіс загальною масою в перерахунку на висушену речовину 102,110 г., який відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №770 від 06.05.2000 «Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» віднесено до наркотичних засобів, обіг яких обмежено.
Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у незаконному придбанні та зберіганні наркотичних засобів без мети збуту, вчиненому протягом року після засудження за цією статтею, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України.
ІІІ. Позиція учасників судового провадження
Правова позиція сторони обвинувачення відображена в обвинувальному акті, що був складений та затверджений прокурором 30.01.2026.
З огляду на обвинувальний акт прокурор вважав встановленим те, що обвинувачений ОСОБА_4 вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 309 КК України, та, зважаючи на повне визнання обвинуваченим своєї вини, просив суд здійснювати розгляд кримінального провадження у скороченому порядку на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням його характеризуючих даних, дослідивши протоколи огляду місця події, слідчого експерименту та висновок експерта.
В судових дебатах прокурор просив суд визнати винуватим ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, з призначенням покарання у виді позбавлення волі строком на 1, 5 роки з застосуванням положень ст. 71, 72 КК України та призначенням остаточного покарання у виді 2 років позбавлення волі.
Під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_4 вину у скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, визнав у повному обсязі, фактичні обставини його вчинення, а також правову кваліфікацію не оспорював. Надав показання, що наркотичний засіб — коноплю побачив біля кладовища влітку 2025 року, куди він ходить час від часу, періодично займається прибиранням могил. Коноплю вирвав, приніс додому, почав зберігати. Якість коноплі виявилась неналежна, майже одні палки, у зв`язку з чим мав намір її викинути, однак забув. Взимку 2026 року до нього прийшли працівники поліції, яким він добровільно віддав віднайдений влітку 2025 року наркотичний засіб. Наркотичні засоби він вживає з 1990-х років, періодично проходить профілактичне лікування у КНП «Чуднівська лікарня». Про кримінальну відповідальність за зберігання наркотичних засобів знає, однак враховуючи свій великий стаж їх вживання вважає процес зайняття такою діяльністю незворотнім. Оскільки видав працівникам поліції наркотичний засіб добровільно, про усі обставини його отримання відразу розповів, надіявся, що до суду справа не дійде.
У судових дебатах ОСОБА_4 просив суд його суворо не карати, врахувати те, що півтора роки позбавлення волі, про які просить прокурор, для нього багато, оскільки має погане здоров`я, не погодився з негативною характеристикою його особи, оскільки ніколи з сусідами не конфліктував. Просив суд призначити йому покарання із застосуванням іспитового строку.
Показання ОСОБА_4 є послідовними, логічними і не викликають сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.
Захисник ОСОБА_5 не заперечував щодо розгляду кримінального провадження у скороченому порядку на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, просив суд врахувати щире каяття та стан здоров`я обвинуваченого ОСОБА_4 , а також те, що стороною обвинувачення не врахована така пом`якшуюча обставина як активне сприяння розкриттю злочину. Враховуючи сукупність вказаних обставин, просив суд призначити ОСОБА_4 покарання, не пов`язане з позбавленням волі.
ІV. Межі судового розгляду кримінального провадження
Враховуючи той факт, що обвинувачений ОСОБА_4 визнав свою вину у повному обсязі та не оспорював фактичні обставини скоєного кримінального правопорушення, як вони встановлені в обвинувальному акті, вислухавши думку прокурора, обвинуваченого та захисника, які надали згоду на розгляд кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд дійшов висновку про недоцільність дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
При цьому судом з`ясовано в учасників судового провадження, чи правильно вони розуміють зміст цих фактичних обставин, чи не має сумнівів у добровільності їх позиції, та на виконання вимог ч. 3 ст. 349 КПК України роз`яснено їм, що у такому випадку учасники будуть позбавлені права оскаржити визнані ними обставини, які не досліджувались судом, в апеляційному порядку.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе розглянути кримінальне провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, обмежившись допитом обвинуваченого, дослідженням зібраних досудовим слідством матеріалів, що характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_4 , та тих, що стосуються вирішення питання судових витрат та долі речових доказів, дослідивши також протоколи огляду місця події, слідчого експерименту та висновок експерта.
З огляду на те, що кримінальне провадження розглянуто судом в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, інші докази, здобуті в ході досудового розслідування, під час судового розгляду не досліджувались.
V. Встановлені судом обставини та докази на їх підтвердження
Відповідно до ч. 3 ст. 26 КПК України суд у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень цим Кодексом.
Крім визнання винуватості обвинуваченим, його винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, за встановлених обставин підтверджується зібраними на досудовому слідстві та безпосередньо дослідженими в судовому засіданні доказами, яким судом надано ретельну оцінку, а саме:
- протоколом огляду місця події від 23.01.2026, проведеного слідчим СВ Бердичівського РВП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_6 території домоволодіння АДРЕСА_3 , в ході якого на дивані, на підлозі поряд дерев`яної шафи в одній з кімнат квартири на аркушах паперу виявлено сухе листя зі стеблами зеленого кольору. ОСОБА_4 пояснив, що виявлене листя зі стеблами є наркотичним засобом, який він зберігає для власного вживання та добровільно видає працівникам поліції; вилечене листя та стебла упаковано до спеціального пакета № Q?Н 0026151;
- висновком експертизи матеріалів, речовин та виробів № СЕ-19/106-26/1445-НЗПРАП від 26.01.2026, відповідно до якого надана на експертизу речовина рослинного походження зеленого кольору, яка була упакована до спеціального пакета № Q?Н 0026151, є наркотичним засобом, обіг якого обмежено, канабісом. Маса канабісу в перерахунку на висушену речовину становить 102,110 г. Надані на експертизу (відділені) фрагменти здерев`янілих частин стебел є частинами рослин роду коноплі, наркотичним засобом не являються;
- протоколом слідчого експерименту від 29.01.2026, у ході якого ОСОБА_4 розповів та показав, де влітку 2025 року віднайшов нарркотчний засіб — канабіс, як перемістив до свого місця проживання за адресою: АДРЕСА_2 , а також де та як зберігав за місцем свого проживання віднайдений наркотичний засіб.
Також судом досліджено рапорт старшого інспектора Бердичівського РВП ГУНП в Житомирській області від 23.01.2026, згідно якого старший оперуповноважений повідомив, що спільного відпрацювання ПОГ під час перевірки адреси проживання ОСОБА_4 було виявлено рослини, зовні сході на коноплю.
Проаналізувавши всі досліджені в судовому засіданні докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що вони логічні, послідовні, за своїм змістом не містять протиріч, співвідносяться з показаннями обвинуваченого ОСОБА_4 , на їх підставі судом встановлені та перевірені обставини, які в силу ст. 91 КПК України підлягають доказуванню в кримінальному провадженні.
VI. Висновки суду
Сукупність наведених та досліджених у судовому засіданні доказів свідчать про те, що дії обвинуваченого ОСОБА_4 кваліфіковано вірно за ч. 2 ст. 309 КК України, так як він своїми умисними та протиправними діями здійснив незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів без мети збуту, вчиненому протягом року після засудження за цією статтею,
Отже, суд дійшов висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, в судовому засіданні доведена повністю.
VІІ. Мотиви суду при призначенні покарання
Відповідно до вимог статтей 50, 65 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а при його призначенні суд повинен ураховувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Згідно з принципами співмірності та індивідуалізації покарання за своїм видом та розміром повинно бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій.
Виходячи з указаної мети й вищезазначених принципів, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.
Вивченням особи обвинуваченого ОСОБА_4 встановлено, що він має середню освіту, неодружений, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, має ІІ групу інвалідності загального захворювання, малолітніх та непрацездатних осіб на утриманні не має, за місцем мешкання характеризується негативно, зловживає спиртними напоями, вирощує, вживає наркотичні засоби, має пенсію по інвалідності, яку після отримання відразу пропиває, раніше судимий, а саме: вироком Чуднівського районного суду Житомирської області від 17.02.2025 за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком 1 рік.
Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 відповідно до вимог, передбачених ч. 1 ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття.
Крім того, у ході судового розгляду судом з`ясовано, що обвинувачений ОСОБА_4 в суді послідовно надавав докладні та правдиві свідчення щодо обставин вчинення ним кримінального правопорушення, а також сприяв у з`ясуванні істотних деталей події органу досудового розслідування, а тому, реалізуючи свої дискреційні повноваження, суд вважає за можливе та необхідне визнати обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченого, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , судом не встановлено.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд виходить із положень ст.ст. 50, 65 КК України, враховує принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно зі ст. 12 КК України є нетяжким злочином, наявність двох пом`якшуючих покарання обставин та відсутність обтяжуючих покарання обставини, дані про особу обвинуваченого, зазначені вище.
Зважаючи на вказане, суд дійшов висновку про необхідність призначення ОСОБА_4 покарання у межах санкції ч. 2 ст. 309 КК України у виді позбавлення волі в мінімальному розмірі, оскільки його виправлення і перевиховання, на переконання суду, неможливе без ізоляції від суспільства. Законодавчих обмежень щодо застосування такого виду покарання до особи з інвалідністю ІІ групи чинним законодавством України не передбачено.
На підставі ч. 1 ст. 71 КК України остаточне покарання ОСОБА_4 необхідно призначити шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за попереднім вироком Чуднівського районного суду Житомирської області від 17.02.2025, з врахуванням вимог ч. 1 ст.72 КК України, у виді позбавлення волі.
Обставин, що перешкоджають призначенню даного виду покарання, судом не встановлено, та не зазначалось про такі учасниками провадження.
Визначене покарання, на думку суду, відповідає загальним засадам його призначення, визначеним у статтях 50, 65 КК України, є адекватним та співмірним протиправному діянню, необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого, а також запобігання вчиненню обвинуваченим нових кримінальних правопорушень, а також таким, яке відповідатиме таким принципам Європейської конвенції захисту прав людини і основоположних свобод як пропорційність обмеження прав людини, легітимна мета та невідворотність покарання.
VІІІ. Інші питання, які вирішуються судом при ухваленні вироку
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.
Долю речових доказів у кримінальному провадженні необхідно вирішити у відповідності до вимог ст. 100 КПК України.
Процесуальні витрати, а саме витрати на проведення експертизи матеріалів, речовин та виробів в сумі 2 674 грн 20 коп, - необхідно стягнути з обвинуваченого.
Арешт на майно не накладався.
Запобіжний захід стосовно ОСОБА_4 у цьому кримінальному провадженні не обирався і клопотань про застосування такого суду не надходило.
На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.ст. 65-67, 70,75, 76, 368-371, 373-374 КПК України, суд,-
У Х В А Л И В:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік.
На підставі ч. 1 ст. 71 КК України, з урахуванням положень пп. «б» п. 1 ч. 1 ст. 72 КК України, до призначеного покарання за сукупністю вироків частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Чуднівського районного суду Житомирської області від 17.02.2025, та остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік 2 (два) місяці.
Строк відбування покарання ОСОБА_4 рахувати з дня приведення вироку до виконання.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави судові витрати, пов`язані із проведенням судової експертизи матеріалів, речовин та виробів в загальному розмірі 2 674 (дві тисячі шістсот сімдесят чотири) гривні 20 коп.
Речові докази: наркотичний засіб - канабіс загальною масою в перерахунку на висушену речовину 102,110 г., який передано до камери схову речових доказів ГУНП в Житмирській області, - знищити.
Вирок може бути оскаржений в порядку статті 394 КПК України до Житомирського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Чуднівський районний суд Житомирської області протягом 30 (тридцяти) днів з дня його оголошення.
Судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Суддя ОСОБА_7
Оригінал: reyestr.court.gov.ua