Вирок від 20 вересня 2026 р. у справі №286/2665/26 — Овруцький районний суд Житомирської області

Овруцький районний суд Житомирської області

Справа № 286/2665/26

Провадження № 1-кп/286/323/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2026 року м. Овруч

Овруцький районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

з секретарем ОСОБА_2 ,

з участю прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченої ОСОБА_4 ,

потерпілого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Овручі кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12026065500000112 від 01.08.2026 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Корчівка Овруцького району Житомирської області, зареєстрованої в АДРЕСА_1 , проживаючої в АДРЕСА_2 , громадянки України, з середньою освітою, працюючої касиром в магазині «Дивоцін», неодруженої, ВПО, несудимої,

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

30 липня 2026 року близько 21 години біля домогосподарства по АДРЕСА_2 , за місцем проживання ОСОБА_4 між останньою та її рідним дядьком ОСОБА_5 виник конфлікт, в ході якого у ОСОБА_4 виник умисел на заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_5 ..

Реалізуючи свій протиправний умисел, в цей же день, час, місці та за вказаних обставин, ОСОБА_4 ігноруючи загальноприйняті сімейні цінності та норми моралі, з метою заподіяння тілесних ушкоджень, завдала два послідовні удари кулаком правої руки в область голови та обличчя ОСОБА_5 , внаслідок чого останній, втративши рівновагу, впав на щебеневу поверхню.

В результаті вказаних протиправних дій ОСОБА_4 , ОСОБА_5 отримав легкі тілесні ушкодження у вигляді: забою м`яких тканин, двох дрібних саден та синця в лобній ділянці посередині з переходом на ділянку надпереднісся; садна в ділянці верхньої третини спинки носа; садна по зовнішній поверхні мочки правої вушної раковини; забою м`яких тканин правої завушної ділянки.

В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнала, підтвердила, що обставини в обвинувальному акті викладені вірно, та показала, що приїхала до батьківської хати, а дядько заперечує щодо її проживання в ньому. Здійснює догляд за мітір`ю. Відмовилася обслуговувати потерпілого, внаслідок чого виник конфлікт. Шкодує про вчинене.

Потерпілий ОСОБА_5 просив визначити обвинуваченій покарання у виді штрафу.

На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів у кримінальному провадженні щодо тих обставин, які ніким з учасників судового розгляду не оспорюються. При цьому судом з`ясовано, чи правильно розуміють обвинувачений та інші учасники кримінального провадження зміст обставин, які ніким не оспорюються, чи немають сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Враховуючи вище вказане, розглянувши кримінальне провадження в межах висунутого обвинувачення, суд приходить до висновку про повну доведеність вини ОСОБА_4 в умисному заподіянні легкого тілесного ушкодження, а її дії підлягають кваліфікації за ч. 1 ст. 125 КК України.

Обираючи ОСОБА_4 міру покарання, суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого нею кримінального правопорушення, що відноситься відповідно до ст. 12 КК України до категорії кримінальних проступків, також дані про її особу.

Вивченням даних про особу обвинуваченої встановлено, що за місцем проживання ОСОБА_4 зарекомендувала себе з позитивної сторони. Скарг від сусідів та місцевих жителів не надходило; 30.06.2023 взята на облік як внутрішньо переміщена особа; на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває; раніше не судима.

Відповідно до ст. 66 КК України обставинами, що пом`якшують покарання ОСОБА_4 є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставинами, що обтяжують покарання обвинуваченої відповідно до ст. 67 КК України, є вчинення кримінального правопорушення щодо особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах та вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку.

Беручи до уваги те, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, враховуючи дані про особу обвинуваченої, наявність обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_4 покарання в межах санкції ч. 1 ст. 125 КК України у виді штрафу.

Оскільки відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, як засудженими, так і іншими особами, а тому призначене ОСОБА_4 покарання буде відповідати її особі і вчиненому нею кримінальному правопорушенню.

Цивільний позов не заявлявся.

ОСОБА_4 запобіжні заходи не обиралися, в судовому засіданні прокурором не було заявлено такого клопотання.

Процесуальні витрати відсутні.

Речових доказів у даному провадженні немає.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 349, 369-371, 373-374, 615 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_4 визнати винною у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, і призначити їй покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили до ОСОБА_4 не застосовувати.

На вирок суду до Житомирського апеляційного суду через Овруцький районний суд може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку вручається обвинуваченому та прокурору негайно після його проголошення.

Суддя: ОСОБА_1