Постанова від 17 вересня 2026 р. у справі №286/2649/26 — Овруцький районний суд Житомирської області

Овруцький районний суд Житомирської області

Справа № 286/2649/26

П О С Т А Н О В А

18 вересня 2026 року м. Овруч

Суддя Овруцького районного суду Житомирської області Гришковець А.Л., розглянувши матеріали, які надійшли з відділу поліції №1 Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , працюючого шляховим майстром ПЧ-11 «Укрзалізниця», за ч.3 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

Інспектором СРПП ВП №1 Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області Скоростецьким С.О. складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВАВ №042237 від 02.08.2026, згідно якого 02.08.2026 о 09 год. 00 хв. ОСОБА_1 в АДРЕСА_1 вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї колишньої дружини – ОСОБА_2 , а саме: під час сварки, яка виникла на грунті неприязних відносин, образливо висловлювався в її адресу, погрожував фізичною розправою, внаслідок чого могла бути завдана шкода психічному здоров`ю потерпілої. Правопорушення вчинено повторно протягом року.

В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину не визнав, пояснивши, що вони з дружиною розлучилися і в них виникають конфлікти з приводу розподілу будинку, виникають сварки. Однак, фізичною розправою він їй не погрожував, а напроти вона йому подряпала обличчя.

Вислухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, дослідивши письмові докази по справі, суд встановив наступне.

Відповідно до ч.2 ст.7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Статтею 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Частина 1 статті 173-2 КУпАП передбачає відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

У вказаній нормі закону надано й визначення різновидів домашнього насильства. Так, психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Об`єктивна сторона правопорушення, полягає в умисному вчиненні будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування фізичного насильства, що не завдало фізичного болю і не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, а також у невиконанні захисного припису особою, стосовно якої він винесений.

Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого умислу.

Законодавець визнав адміністративним правопорушенням не будь-яке домашнє насильство, а лише те, яке потягло за собою завдання шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілого або ж могло спричинити таку шкоду.

Тобто, домашнє насильство характеризується такими ознаками: умисність (з наміром досягнення бажаного результату); спричинення шкоди; порушення прав і свобод людини; значна перевага сил (фізичних, психологічних, пов`язаних із вищою посадою тощо) того, хто чинить насильство.

Для наявності складу адміністративного правопорушення щодо вчинення домашнього насильства є обов`язковим одночасне існування вищевказаних ознак, у разі відсутності хоча б однієї із ознак дії особи не можна розцінювати як насильство.

Частиною 3 ст. 173-2 КУпАП передбачено відповідальність за повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частинами першою або другою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.

За змістом ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновків експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи записів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Сам обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Однак, всупереч положенням вказаних правових норм, Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України №1376 від 06.11.2015, відомості, наведені в протоколі про адміністративне правопорушення серії ВБА №190809 від 26.06.2026, не узгоджуються з долученими до нього матеріалами.

Так, рапорт інспектора чергового ВП №1 Коростенського РУП від 03.08.2026 свідчить, що 02.08.2026 о 09 год. 21 хв. надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 02.08.2026 за адресою: АДРЕСА_1 , щойно дружина билася, погрожувала фізичною розправою, палицею, сокирою, чим вчиняє фізичне та психологічне домашнє насильство. Заявник – ОСОБА_1 .

Прибувши на місце, працівниками поліції було встановлено, що між заявником – ОСОБА_1 та його колишньою дружиною – ОСОБА_2 виникла сварка через розподіл будинку, під час якої вони ображали один одного словами нецензурної лайки.

З письмових пояснень ОСОБА_1 вбачається, що дійсно 02.08.2026 між ним та колишньою дружиною – ОСОБА_3 виникла сварка на грунті неприязних відносин, під час якої остання висловлювалася в його адресу нецензурними словами, словами образ, погрожувала фізичною розправою.

Тобто, будь-яких доказів, які б свідчили, що ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство суду не надано.

Відтак, оцінюючи правовідносини, що розглядаються, суд відмічає, що сімейна суперечка, про яку йде мова у протоколі про адміністративне правопорушення, не має всіх необхідних ознак об`єктивної сторони вказаного правопорушення, за що особа може бути притягнутою до адміністративної відповідальності. Окрім протоколу, будь-яких інших достатніх доказів суду не надано.

Сама по собі сварка (словесний конфлікт) між особами, із числа передбачених ст.3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», автоматично не утворює собою складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173-2 КУпАП.

Відповідно вина особи, що притягається до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.173-2 КУпАП, не є доведеною з дотриманням стандарту доказування «поза розумним сумнівом», у розрізі такого.

В силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Згідно до п.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Таким чином, за встановлених обставин та визначення правового врегулювання, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для закриття справи.

Керуючись п.1 ч.1 ст.247, ст.173-2, 283, п.3 ст. 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя,-

П О С Т А Н О В И В:

Провадження в адміністративній справі відносно ОСОБА_1 за ч.3 ст.173-2 КУпАП закрити за відсутністю в його діях складу даного адміністративного правопорушення.

На постанову може бути подана апеляційна скарга до Житомирського апеляційного суду через Овруцький районний суд протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя: А. Л. Гришковець