Постанова від 16 вересня 2026 р. у справі №286/2756/26 — Овруцький районний суд Житомирської області

Овруцький районний суд Житомирської області

Справа № 286/2756/26

П О С Т А Н О В А

17 вересня 2026 року м. Овруч

Суддя Овруцького районного суду Житомирської області Гришковець А.Л., розглянувши матеріали, які надійшли з відділу поліції №1 Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючого, за ч.1 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

Старшим дільничним офіцером поліції ВП №1 Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області Бармаком Ю.П. складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВБА №190903 від 12.08.2026, згідно якого 31.07.2026 близько 16 год. 00 хв. ОСОБА_1 за місцем свого проживання, що в АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство відносно колишньої дружини – ОСОБА_2 , а саме: ображав словами нецензурної лайки, чим міг завдати шкода психічному здоров`ю потерпілої.

В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину не визнав, пояснивши, що в них з дружиною була наявна судова справа про розподіл майна і дружина всіляко старається провокувати сварки. В той день він з товаришем займався по господарству і тут прийшла дружина та стала знімати їх на телефон. Він попросив, щоб вона перестала це робити, але вона не реагувала, тому і виник конфлікт, а саме – він сказав їй вийти з приміщення. Свідком цього всього був його товариш – ОСОБА_3 ..

Вислухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, дослідивши письмові докази по справі, суд встановив наступне.

Відповідно до ч.2 ст.7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Статтею 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Частина 1 статті 173-2 КУпАП передбачає відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

У вказаній нормі закону надано й визначення різновидів домашнього насильства. Так, психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Об`єктивна сторона правопорушення, полягає в умисному вчиненні будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування фізичного насильства, що не завдало фізичного болю і не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, а також у невиконанні захисного припису особою, стосовно якої він винесений.

Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого умислу.

Законодавець визнав адміністративним правопорушенням не будь-яке домашнє насильство, а лише те, яке потягло за собою завдання шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілого або ж могло спричинити таку шкоду.

Тобто, домашнє насильство характеризується такими ознаками: умисність (з наміром досягнення бажаного результату); спричинення шкоди; порушення прав і свобод людини; значна перевага сил (фізичних, психологічних, пов`язаних із вищою посадою тощо) того, хто чинить насильство.

Для наявності складу адміністративного правопорушення щодо вчинення домашнього насильства є обов`язковим одночасне існування вищевказаних ознак, у разі відсутності хоча б однієї із ознак дії особи не можна розцінювати як насильство.

За змістом ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновків експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи записів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Сам обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

У постанові по справі №357/10134/17 від 23.10.2019 Верховний Суд звернув увагу на приписи статті 251 КУпАП, в якій обумовлено, що орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи на підставі доказів, тобто будь-яких фактичних даних, які встановлюються, зокрема, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також іншими документами.

Тобто, наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, має підтверджуватися відповідними доказами, невичерпний перелік яких наведений у статті 251 Кодексу.

Проаналізувавши у цьому провадженні наявні у ньому фактичні дані, які як докази були зібрані поліцейським, суд установив, що вина особи, що притягається до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, не є доведеною з дотриманням стандарту доказування «поза розумним сумнівом», у розрізі такого.

Так, рапорт інспектора чергового ВП №1 Коростенського РУП від 31.07.2026 свідчить, що 31.07.2026 о 16 год. 00 хв. надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 31.07.2026 0 15 год. 59 хв. за адресою: АДРЕСА_1 , колишній чоловік вчиняє домашнє насильство, а саме: ображає лайливими словами, принижує, намагається вдарити, штовхає, погрожує каліцтвом, виганяє з помешкання. Заявник – ОСОБА_2 . Прибувши на місце працівниками поліції було встановлено, що між заявницею – ОСОБА_2 та її колишнім чоловіком – ОСОБА_1 виникла сварка, під час якої вони ображали один одного словами нецензурної лайки.

В письмовому поясненні ОСОБА_1 вказав, що 31.07.2026 близько 16 год. 00 хв. він перебував по місцю проживання разом із товаришем – ОСОБА_4 . В цей час прийшла колишня дружина ОСОБА_2 та почала знімати його на телефон. Він попросив її це не робити і вийти. Після чого ОСОБА_2 почала кричати та викликала поліцію. Будь-яких образ та погроз на адресу колишньої дружини він не висловлював. Причиною даних конфліктів між ними є розподіл майна і даний спір розглядається в Овруцькому районному суді і черговий розгляд буде 18.08.2026.

Пояснення ОСОБА_1 узгоджуються із поясненнями свідка ОСОБА_3 , який в письмових поясненнях вказав, що 31.07.2026 близько 16 години перебував у товариша ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 . В цей час прийшла колишня дружина ОСОБА_2 та почала знімати їх на мобільний телефон. ОСОБА_5 зробив їй зауваження та просив вийти з приміщення. Після чого ОСОБА_2 почала кричати та викликала поліцію. Будь-яких образ та погроз на адресу ОСОБА_6 не висловлював.

До протоколу про адміністративне правопорушення також додано копії заяв ОСОБА_2 до ВП №1 Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області про порушення її прав на користування спільним майном.

Однак, саме по собі звернення до правоохоронних органів няким чином не підтверджує факту вчинення домашнього насильства, натомість може свідчити про наявність конфлікту між сторонами, про що вказано у висновку Верховного Суду, викладеному в постанові №761/27704/20 від 03.08.2021.

Відтак, оцінюючи правовідносини, що розглядаються, суд відмічає, що сімейна суперечка щодо спільно нажитого майна, про яку йде мова у протоколі про адміністративне правопорушення, не має всіх необхідних ознак об`єктивної сторони вказаного правопорушення, за що особа може бути притягнутою до адміністративної відповідальності. Окрім протоколу, будь-яких інших достатніх доказів суду не надано.

Сама по собі сварка (словесний конфлікт) між особами, із числа передбачених ст.3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», автоматично не утворює собою складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173-2 КУпАП.

В силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Згідно до п.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Таким чином, за встановлених обставин та визначення правового врегулювання, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для закриття справи.

Керуючись п.1 ч.1 ст.247, ст.173-2, 283, п.3 ст. 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя,-

П О С Т А Н О В И В:

Провадження в адміністративній справі відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.173-2 КУпАП закрити за відсутністю в його діях складу даного адміністративного правопорушення.

На постанову може бути подана апеляційна скарга до Житомирського апеляційного суду через Овруцький районний суд протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя: А. Л. Гришковець