Рішення від 21 вересня 2026 р. у справі №285/2457/26 — Звягельський міськрайонний суд Житомирської області

РІШЕННЯ

Іменем України

Справа № 285/2457/26

провадження у справі № 2/0285/1908/26

22 вересня 2026 року м. Звягель

Звягельський міськрайонний суд Житомирської області в складі:

головуючої судді…..…………….....Літвин О. О.,

секретаря…………………………....Клечковської М. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження цивільну справу

за позовом ОСОБА_1

до Звягельської міської ради Житомирської області

про визнання прав та обов`язків забудовника на гараж в порядку спадкування, –

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2026 року позивачка звернулась до суду з позовом до відповідача, в якому просила визнати за нею в порядку спадкування після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , права та обов`язки забудовника гаража, розташованого по АДРЕСА_1 , з правом введення об`єкта в експлуатацію.

В обґрунтування позовних вимог вказувала на те, що гараж розташований на успадкованій нею земельній ділянці, однак спадкодавиця, її бабуся, не оформила право власності на нього, унаслідок чого нотаріус відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Сторони до суду не прибули.

Представник позивача в заяві до суду підтримав позов, просив задовольнити його та розглянути справу без їх участі.

Представник відповідача при вирішенні справи поклався на розсуд суду та просив справу слухати без нього.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить такого висновку.

Так, матеріалами справи підтверджується, що архівним витягом із рішення виконавчого комітету Новоград-Волинської міської ради від 23.09.1998 №191 ОСОБА_3 було дозволено будівництво гаража розміром 4х6 м на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_2 .

Зазначена адреса внаслідок перейменування провулка Піонерського на вулицю Героїв Крут та міста Новограда-Волинського на місто Звягель відповідає сучасній адресі: АДРЕСА_1 .

Зі свідоцтва про право на спадщину за законом від 11.10.2017 та відомостей Державного реєстру речових прав вбачається, що після смерті ОСОБА_3 його дружина ОСОБА_2 успадкувала земельну ділянку площею 0,0060 га, кадастровий номер 1811000000:00:025:0561, на АДРЕСА_1 , призначену для будівництва індивідуальних гаражів.

Відповідно до технічного паспорта, виготовленого ОСОБА_2 станом на 01.12.2022, на зазначеній земельній ділянці розташований гараж 2014 року побудови загальною площею 19,3 кв.м, із площею забудови 24 кв.м та оглядовою ямою площею 3,8 кв.м.

Витягом із Реєстру будівельної діяльності підтверджується внесення до ЄДЕССБ відомостей про проведену 01.12.2022 первинну технічну інвентаризацію гаража як самостійного об`єкта нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 .

ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть.

Згідно зі свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 30.03.2026 позивачка успадкувала зазначену земельну ділянку, а її право власності зареєстровано в Державному реєстрі речових прав того самого дня.

Листом від 30.03.2026 №69/02-14 приватний нотаріус повідомила про неможливість видати позивачці свідоцтво про право на спадщину на гараж через відсутність зареєстрованого за спадкодавицею права власності та необхідних правовстановлювальних документів.

Відповідно до ст.328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст.ст.1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків від спадкодавця до спадкоємців, а до складу спадщини входять усі права та обов`язки, які належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини та не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно із ч.5 ст.1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу її відкриття. Відсутність свідоцтва про право на спадщину на окреме майно або майнове право не позбавляє спадкоємця відповідних спадкових прав, що передбачено ст.1296 ЦК України.

Частиною 2 ст.331 ЦК України визначено, що, якщо законом передбачено прийняття нерухомого майна в експлуатацію, право власності на нього виникає з моменту такого прийняття, а якщо право власності підлягає державній реєстрації, з моменту державної реєстрації.

Верховний Суд у постановах від 04.05.2022 у справі №372/4235/19, від 03.04.2025 у справі №359/7536/23 та від 18.02.2026 у справі №369/1437/20 зазначив, що, якщо об`єкт будівництва не був завершений спадкодавцем, не був прийнятий в експлуатацію або право власності на нього не було зареєстроване, до складу спадщини входять належні спадкодавцеві права та обов`язки забудовника, зокрема право завершити будівництво, передати від свого імені завершений будівництвом об`єкт для прийняття в експлуатацію та після його прийняття оформити і зареєструвати право власності.

Судом встановлено, що рішенням виконавчого комітету ОСОБА_4 дозволено здійснити будівництво гаража і земельна ділянка була надана йому саме для цього.

Технічним паспортом та відомостями Реєстру будівельної діяльності підтверджено фактичне існування за вказаною адресою гаража. Площа забудови відповідає визначеним рішенням виконкому параметрам гаража 4,0 мх6,0 м.

Отже, місце розташування, призначення та параметри фактично збудованого гаража відповідають об`єкту, дозвіл на будівництво якого був наданий ОСОБА_4 . Рішення про надання дозволу на будівництво не скасоване, а матеріали справи не містять відомостей про спорудження гаража на іншій земельній ділянці, перевищення дозволеної площі забудови чи істотне порушення будівельних норм.

Таким чином, ОСОБА_5 у встановленому порядку набув прав та обов`язків забудовника спірного гаража, проте за життя не прийняв його в експлуатацію та не зареєстрував право власності.

Після смерті ОСОБА_6 спадщину, до складу якої входили земельна ділянка та нерозривно пов`язані з нею права забудовника, прийняла його дружина ОСОБА_7 , яка отримала свідоцтво про право на спадщину на земельну ділянку.

Після її смерті позивачка прийняла спадщину за заповітом, отримала свідоцтво про право на спадщину на зазначену земельну ділянку та зареєструвала право власності на неї. Прийняття позивачкою спадщини охоплює не лише майно, зазначене у свідоцтві, а всі належні спадкодавиці права та обов`язки, зокрема успадковані нею права забудовника гаража.

Оскільки гараж не прийнятий в експлуатацію і право власності на нього не було зареєстроване за спадкодавцями, цей об`єкт не може безпосередньо успадковуватися як завершене нерухоме майно. Натомість до позивачки перейшли майнові права та обов`язки забудовника, необхідні для завершення процедури оформлення об`єкта.

Визнання за позивачкою таких прав не є прийняттям гаража в експлуатацію, не замінює відповідної адміністративної процедури та не звільняє її від обов`язку подати передбачені законодавством документи. Відповідність об`єкта вимогам законодавства під час його прийняття в експлуатацію буде перевірятися уповноваженим органом.

За змістом ст.ст.12, 13, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд розглядає цивільні справи в межах заявлених фізичними або юридичними особами вимог і на підставі наданих ними доказів. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.

Пунктом 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 №7 «Про судову практику у справах про спадкування» роз`яснено, що, якщо будівництво здійснювалося згідно із законом, у разі смерті забудовника до завершення будівництва його права та обов`язки як забудовника входять до складу спадщини.

За наведених обставин суд доходить висновку, що права та обов`язки забудовника спірного гаража увійшли до складу спадщини після смерті ОСОБА_2 та перейшли до позивачки, а тому позов підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 4, 12, 13, 76-81, 259 ЦПК України, –

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , права та обов`язки забудовника гаража загальною площею 19,3 кв.м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , на земельній ділянці площею 0,0060 га, кадастровий номер 1811000000:00:025:0561, у тому числі право передати від свого імені завершений будівництвом об`єкт для прийняття в експлуатацію.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано. У випадку оскарження, рішення набирає законної сили за результатом апеляційного провадження.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги на нього безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Головуюча суддя О. О. Літвин