Рішення від 20 вересня 2026 р. у справі №285/2779/26 — Звягельський міськрайонний суд Житомирської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2026 року, місто Звягель Житомирської області

Звягельський міськрайонний суд Житомирської області

в складі: головуючого - судді Мозгового В.Б.,

(Справа № 285/2779/26, провадження у справі № 2/0285/2073/26)

розглянув у судовому засіданні у спрощеному порядку без повідомлення сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (далі - ТОВ «Діджи Фінанс») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

У травні 2026 року ТОВ «Діджи Фінанс» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , про стягнення з останнього заборгованості за Кредитним договором № 36171-01/2024 від 24.01.2024 року у розмірі 32 500,00 грн., а також судові витрати, пов`язані з розглядом справи, а саме: судовий збір у розмірі 2 662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 6 000,00 грн.

В обґрунтовування позовних вимог позивач зазначає, що 24.01.2024 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АВАНС КРЕДИТ» (зміна найменування із ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» на ТОВ «ЙОТА ІНВЕСТ» та зміна найменування із ТОВ «ЙОТА ІНВЕСТ» на ТОВ «ЛАФЕРТІ ФОРМ») (ЄДРПОУ: 43619089) (далі - ТОВ «АВАНС КРЕДИТ», Кредитодавець) та ОСОБА_1 (далі - Відповідач) укладено Кредитний договір № 36171-01/2024.

Оскільки ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» направлено Відповідачу електронним повідомленням (SMS) одноразовий ідентифікатор W7529, при веденні якого Відповідач підтверджує прийняття умов Кредитного договору № 36171-01/2024 від 24.01.2024 року, який також знаходиться у власному кабінеті Відповідача на офіційному веб-сайті Кредитодавця.

Таким чином, Відповідач уклав Кредитний договір № 36171-01/2024 від 24.01.2024 року із ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» та Відповідачу перераховані кредитні № НОМЕР_1 в сумі 10000 грн.

Відповідачем не виконані належним чином кредитні зобов`язання. 12.06.2024 р. між ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДІДЖИ ФІНАНС» (ЄДРПОУ: 42649746), (далі - ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС», «Новий кредитор») укладений Договір факторингу №12062024.

Згідно даного Договору факторингу 12.06.2024 року відбулося відступлення права вимоги за Кредитним договором № 36171-01/2024 від 24.01.2024 року. Згідно Договору факторингу сума боргу перед Новим кредитором (ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС») становить 32500 грн., із яких: сума заборгованості за основною сумою боргу становить 10000 грн.; сума заборгованості за відсотками становить 22500 грн.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за кредитним договором утворилася заборгованість за кредитом у розмірі 32 500,00 грн, яку позивач просить стягнути з відповідача. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача судові витрати, що складаються із судового збору у розмірі 2 660,40 грн та витрат на професійну правничу допомогу в сумі 6 000,00 грн.

Ухвалою суду від 14 травня 2026 року відкрито спрощене позовне провадження по даній справ без виклику (повідомлення) сторін.

Ухвала про відкриття провадження та матеріали справи були отримані відповідачем згідно з вимогами статей 190, 272 ЦПК України.

Представником відповідача ОСОБА_1 - адвокатом Семашком Д.М. 02.06.2026 року до суду подано відзив на позовну заяву, у якому сторона відповідача просила у задоволенні позову ТОВ «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити у повному обсязі. У відзиві зазначено, що позивач просить стягнути заборгованість за договором про надання фінансового кредиту № 36171-01/2024 від 24.01.2024 у загальному розмірі 32 500,00 грн., з яких 10 000,00 грн. - тіло кредиту та 22 500,00 грн. - проценти за користування кредитом, однак відповідач позовні вимоги не визнає. Зокрема, сторона відповідача посилалася на те, що встановлена договором процентна ставка у розмірі 2,50 % на день суперечить вимогам частини п`ятої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування», відповідно до якої максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати 1 %, у зв`язку з чим нараховані позивачем проценти вважала необґрунтованими та такими, що підлягають визнанню недійсними. Також у відзиві зазначено, що відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати неустойки та інших платежів за прострочення виконання грошового зобов`язання у випадках, передбачених законом. Крім того, сторона відповідача заперечувала належність переходу права вимоги до ТОВ «Діджи Фінанс» за договором факторингу № 12062024 від 12.06.2024, укладеним між ТОВ «Аванс Кредит» та ТОВ «Діджи Фінанс», посилаючись на відсутність належних доказів повідомлення ОСОБА_1 про заміну кредитора та відступлення права грошової вимоги. На думку відповідача, за відсутності такого повідомлення новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. Також у відзиві заперечувалося належне укладення та виконання кредитного договору, оскільки позивачем, на думку сторони відповідача, не надано доказів фактичного перерахування кредитних коштів у розмірі 10 000,00 грн. на рахунок відповідача та їх отримання останнім. Зазначено, що самого факту підписання електронного договору за допомогою одноразового ідентифікатора недостатньо для підтвердження отримання кредитних коштів, а позивачем не надано доказів направлення одноразового ідентифікатора саме на номер телефону відповідача та введення відповідного коду саме ним. Сторона відповідача також посилалася на те, що наданий позивачем розрахунок заборгованості є одностороннім документом кредитора та без первинних документів не може підтверджувати факт отримання кредиту, користування ним та наявність заборгованості у заявленому розмірі. Крім того, у відзиві зазначено, що розрахунок не розкриває порядок і формулу нарахування процентів, містить нерівномірне нарахування процентів та «прострочених відсотків», яке, на думку відповідача, не відповідає умовам кредитного договору, а позивач не надав пояснень щодо правових та договірних підстав такого нарахування.

Представником позивача - ТОВ «Діджи Фінанс» Романенком М.Е. 08.06.2026 року до суду подано відповідь на відзив, у якій позивач зазначив, що доводи відповідача є безпідставними та необґрунтованими, а позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі. У відповіді позивач зазначив, що 24.01.2024 року між ТОВ «Аванс Кредит» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання фінансового кредиту № 36171-01/2024 в електронній формі через сайт Finbar відповідно до вимог Закону України «Про електронну комерцію», при цьому відповідач пройшов ідентифікацію та верифікацію, ознайомився з умовами кредитування та підписав договір шляхом введення одноразового ідентифікатора W7529, отриманого на підтверджений номер телефону. Позивач вказав, що застосування одноразового ідентифікатора забезпечило автентифікацію відповідача та засвідчило його волевиявлення щодо укладення договору, який містить істотні умови кредитування, зокрема суму кредиту 10 000,00 грн., строк кредитування 120 днів та процентну ставку 2,50 % на день. Також зазначено, що договором передбачено Програму лояльності, за якою за умови своєчасного виконання графіка платежів клієнту надавалися індивідуальні знижки, однак у разі порушення графіка платежів право на подальше застосування знижки втрачалося. Позивач зазначив, що відповідач здійснив перший платіж у розмірі 300,00 грн., після чого подальших платежів не здійснював, у зв`язку з чим нарахування проводилося без урахування знижки, а загальна сума заборгованості станом на день подання позову становила 32 500,00 грн., з яких 10 000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту та 22 500,00 грн. - заборгованість за процентами. При цьому позивач наголосив, що після набуття права вимоги ТОВ «Діджи Фінанс» не здійснювало додаткових нарахувань та не застосовувало штрафних санкцій до відповідача, а просить стягнути лише заборгованість, нараховану первісним кредитором, яка, на думку позивача, підтверджується відповідним розрахунком заборгованості. Щодо переходу права вимоги позивач зазначив, що 12.06.2024 року між ТОВ «Аванс Кредит» та ТОВ «Діджи Фінанс» укладено договір факторингу № 12062024, відповідно до якого до ТОВ «Діджи Фінанс» перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором у розмірі 32 500,00 грн., у тому числі 10 000,00 грн. заборгованості за тілом кредиту та 22 500,00 грн. заборгованості за процентами. На підтвердження переходу права вимоги позивач послався на долучені до позовної заяви копію договору факторингу, витяг з додатку до нього, акт приймання-передачі реєстру прав вимог та платіжні інструкції. При цьому зазначив, що витяг з додатку до договору факторингу подано замість повного додатка у зв`язку з наявністю в останньому інформації щодо значної кількості боржників, яка становить таємницю фінансової послуги, та що такий спосіб подання доказу відповідає вимогам статті 95 ЦПК України. Щодо доводів відповідача про неповідомлення про заміну кредитора позивач зазначив, що законодавством України не встановлено обов`язку нового кредитора мати письмове підтвердження направлення чи отримання боржником повідомлення про відступлення права вимоги, а таке повідомлення має інформаційний характер та не змінює умов кредитного договору. Позивач також вказав, що відповідач не погасив заборгованість ні на користь ТОВ «Діджи Фінанс», ні на користь первісного кредитора, а відповідно до умов договору факторингу кошти, отримані первісним кредитором після відступлення права вимоги, підлягали б перерахуванню ТОВ «Діджи Фінанс». Крім того, позивач зазначив, що кредитний договір та договір факторингу у встановленому законом порядку недійсними не визнані, у зв`язку з чим, на його думку, діє презумпція правомірності правочину, передбачена статтею 204 ЦК України. У зв`язку з викладеним позивач просив прийняти та долучити відповідь на відзив до матеріалів справи, розгляд справи здійснювати за його відсутності та задовольнити позовні вимоги ТОВ «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку.

Згідно зі ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 83 ЦК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Встановлено, що 24.01.2024 року між ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір № 36171-01/2024.

З Довідки про ідентифікацію вбачається, що клієнт ОСОБА_1 ідентифікований (24.01.2024 01:03:36) в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ "АВАНС КРЕДИТ", відповідно до вимог ч. 1 ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію", акцепт оферти позичальником для укладення договору № 36171-01/2024, унікальний ідентифікатор W7529, дата заявки на кредит 24.01.2024 01:03:36, дата підписання договору 24.01.2024 01:05:01, номер картки НОМЕР_1 , номер телефону НОМЕР_2 , дата відправки ідентифікатора 24.01.2024 01:04:22.

За умовами Договору ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» надає ОСОБА_1 кредит у розмірі 10000,00 грн (п.1.1 Договору) строком на 120 днів, дата надання кредиту 24.01.2024; наданий кредит Клієнт зобов`язаний погасити в останній день строку кредитування; дата погашення кредиту 22.05.2024 (п.1.2 Договору). Процентна ставка становить 2,50% в день та застосовується в межах строку кредиту, вказаного в п.1.2 цього Договору (п.1.4.1 Договору).

Згідно з п.1.4.2 якщо Клієнт 22.02.2024 сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, Клієнт, як учасник Програми лояльності, отримає від Товариства індивідуальну знижку в розмірі 96,00% на перший платіж (розрахунковий період) відповідно до Графіку платежів. Клієнт погоджується, повністю розуміє та поінформований, що у разі невикористання Клієнтом права на отримання знижки (невиконання умов для отримання знижки) він зобов`язаний сплатити перший платіж (за перший розрахунковий період) в розмірі, відповідно до Графіку платежів. Якщо Клієнт вчасно здійснить оплату наступних платежів, визначених в Графіку платежів, або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, Клієнт, як учасник Програми лояльності, отримає від Товариства індивідуальну знижку в розмірі 28,00% на кожний наступний платіж відповідно до Графіку платежів. Знижка надається на кожний платіж в останній день строку платежу. Клієнт погоджується, повністю розуміє та поінформований, що у разі невикористання Клієнтом права на отримання знижки (невиконання умов для отримання знижки) він зобов`язаний сплатити перший платіж та наступні платежі в розмірі відповідно до Графіку платежів.

Згідно з п.1.6 Договору кредит надається клієнту в безготівковій формі у національній валюті на поточний рахунок клієнта включаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1.

На виконання умов укладеного договору 24.01.2024 ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» перераховано ОСОБА_1 на банківську картку № НОМЕР_1 - 10 000,00 грн. Зазначені обставини підтверджується Листом АТ «Універсал Банк» від 19.05.2026 та рухом коштів по картці.

12.06.2024 між ТОВ «Аванс Кредит» та ТОВ «Діджи Фінанс» було укладено Договір факторингу №12062024, відповідно до якого кредитор передав новому кредитору за плату, а новий кредитор прийняв належні кредиторові права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами вказані в реєстрі боржників, укладеними між кредитором та боржниками.

З Витягу з реєстру боржників до Договору факторингу №12062024 від 12.06.2024 встановлено, що ТОВ «Діджи Фінанс» набув право вимоги до ОСОБА_1 по кредитному договору № 36171-01/2024 від 24.01.2024 року в сумі 32500,00 грн.

Згідно з наданим позивачем розрахунку, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 36171-01/2024 від 24.01.2024 року становить 32500,00 грн., із яких: сума заборгованості за основною сумою боргу становить 10000,00 грн.; сума заборгованості за відсотками становить 22500,00 грн.

Із змісту ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або дострокова зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України умовами кредитного договору є обов`язок кредитодавця надати грошові кошти позичальнику, а позичальник зобов`язаний повернути кредит та сплатити проценти.

Аналізуючи спірні правовідносини в контексті зазначених норм права, судом встановлено, що позивачем підтверджений факт укладення відповідачем договору № 36171-01/2024 від 24.01.2024 року, перерахування первісним кредитором грошових коштів на картковий рахунок відповідача, а також перехід до позивача права вимоги за вказаним договором.

Після підписання договору між сторонами договору виникли взаємні права та обов`язки, зокрема у відповідача виникло зобов`язання повернути позивачу кошти відповідно до умов договору та сплатити відсотки за користування ним.

Відповідач порушив умови договору, кошти на повернення кредиту не сплачував, що призвело до виникнення заборгованості.

При визначенні розміру заборгованості суд бере до уваги надані позивачем розрахунок заборгованості первісного кредитора, який містять відомості про щоденні нарахування, складові заборгованості та їхній розмір.

Так, відповідно до п. 1.4.2 Договору у разі сплати Клієнтом 22.02.2024 року коштів у сумі не менше суми першого платежу, визначеного у Графіку платежів, Клієнту як учаснику Програми лояльності надається індивідуальна знижка у розмірі 96,00% на перший платіж (розрахунковий період). Як вбачається з наданого позивачем розрахунку, за період з 24.01.2024 року по 22.02.2024 року включно, тобто за 30 днів, відповідачу було нараховано 300,00 грн процентів за користування кредитом, які 22.02.2024 року відповідачем сплачено у повному обсязі.

Згідно з п. 1.4.2 Договору у разі своєчасної сплати наступних платежів, визначених у Графіку платежів, Клієнт як учасник Програми лояльності отримує індивідуальну знижку у розмірі 28,00% на кожний наступний платіж відповідно до Графіка платежів.

Як вбачається з розрахунку заборгованості, за період з 23.02.2024 року по 23.03.2024 року включно позивачем нараховано 5400,00 грн процентів. Зазначена сума відповідає розрахунку процентів за ставкою 1,8% на день з урахуванням передбаченої п. 1.4.2 Договору знижки у розмірі 28,00% (2,5% ? 28% = 0,7%; 2,5% - 0,7% = 1,8%), що при сумі кредиту 10000,00 грн становить 180,00 грн на день (10000,00 грн ? 1,8%), а за 30 днів - 5400,00 грн (180,00 грн ? 30 днів).

Разом з тим, згідно з наданим позивачем розрахунком, станом на 23.03.2024 року сума нарахованих процентів становила 5400,00 грн, тоді як станом на 24.03.2024 року у розрахунку зазначено суму процентів у розмірі 7500,00 грн, тобто збільшено розмір нарахованих процентів на 2100,00 грн. При цьому розрахунок не містить відомостей про підстави та порядок нарахування зазначеної суми у розмірі 2100,00 грн, а умовами Кредитного договору не передбачено нарахування такої суми в зазначеному розмірі та за один день. Позивачем також не надано належного обґрунтування виникнення зазначеної суми. За таких обставин суд дійшов висновку, що вимога про стягнення 2100,00 грн процентів є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Водночас за період з 24.03.2024 року по 22.04.2024 року включно позивачем нараховано 7500,00 грн процентів, що відповідає передбаченій п. 1.4.1 Договору процентній ставці у розмірі 2,5% на день (10000,00 грн ? 2,5% = 250,00 грн на день; 250,00 грн ? 30 днів = 7500,00 грн).

Крім того, суд враховує, що 22.11.2023 року прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» № 3498-ІХ (набрав чинності 24.12.2023 року) (далі - Закон № 3498-ІХ), яким внесено зміни до ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» та доповнено розділ IV «Прикінцеві та перехідні положення» вказаного Закону пунктом 17.

Відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %. При цьому, згідно з п. 17 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону, тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом № 3498-ІХ, максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати протягом перших 120 днів - 2,5 % (до 22.04.2024 включно); протягом наступних 120 днів - 1,5 % (з 23.04.2024 до 20.08.2024 включно), а з 21.08.2024 - 1,0%.

Оскільки кредитний договір № 36171-01/2024 укладено 24.01.2024 року, за період з 24.01.2024 року по 22.04.2024 року включно нарахування процентів за ставкою 2,50 % на день не перевищує встановленого законом максимального розміру денної процентної ставки. Водночас починаючи з 23.04.2024 року максимальний розмір денної процентної ставки становить 1,5 %, у зв`язку з чим умова договору про нарахування процентів за ставкою 2,50 % на день з цього часу суперечить зазначеним вимогам закону.

Відтак за період з 23.04.2024 року по 22.05.2024 року включно проценти підлягають перерахунку виходячи з максимально допустимої денної процентної ставки у розмірі 1,5 %. Таким чином, розмір процентів за один день користування кредитом становить 150,00 грн (10 000,00 грн ? 1,5 %), а за 30 днів (з 23.04.2024 року по 22.05.2024 року) - 4500,00 грн (150,00 грн ? 30 днів), замість 7500,00 грн, нарахованих позивачем.

Таким чином, судом встановлено, що за період з 24.01.2024 року по 22.05.2024 року включно позивачем було нараховано проценти за користування кредитом, з яких: 300,00 грн, нараховані за період з 24.01.2024 року по 22.02.2024 року включно, відповідачем сплачено в повному обсязі; 5 400,00 грн нараховано за період з 23.02.2024 року по 23.03.2024 року включно, виходячи зі ставки 1,8 % на день з урахуванням знижки, передбаченої п. 1.4.2 Договору; 7 500,00 грн - за період з 24.03.2024 року по 22.04.2024 року включно, виходячи зі ставки 2,5 % на день; 4 500,00 грн - за період з 23.04.2024 року по 22.05.2024 року включно, виходячи з максимально допустимої законом денної процентної ставки 1,5 %.

Отже, загальний розмір процентів, що підлягає стягненню з відповідача за користування кредитом у межах строку кредитування, а саме: за період з 24.01.2024 року по 22.05.2024 року, становить 17 400,00 грн (5 400,00 + 7 500,00 грн + 4 500,00 грн).

Оцінивши надані сторонами докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності та достатності, а також взаємного зв`язку у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «Діджи Фінанс» про стягнення заборгованості за Кредитним договором № 36171-01/2024 від 24.01.2024 року підлягають частковому задоволенню. З ОСОБА_1 на користь ТОВ «Діджи Фінанс» підлягає стягненню заборгованість за вказаним кредитним договором у загальному розмірі 27 400,00 грн, з яких: 10 000,00 грн - заборгованість за основною сумою кредиту та 17 400,00 грн - заборгованість за процентами за користування кредитом, нарахованими в межах строку кредитування з 24.01.2024 року по 22.05.2024 року включно.

При розподілі судових витрат суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача також необхідно стягнути судовий збір з врахуванням часткового задоволення позовних вимог. Так розмір стягуваного судового збору пропорційно становить 2 244,67 грн (84,31 %).

При вирішенні вимоги щодо стягнення витрат на правову допомогу, суд виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті ж самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції.

В даному випадку, суд приходить до висновку, що наданими до суду доказами фактичний обсяг витрат на правову допомогу у даній цивільній справі представником позивача частково обґрунтовано, і з огляду на незначну складність самої справи, суд вважає, що понесені позивачем витрати є не співмірними із складністю справи, ціною позову та обсягом наданих адвокатом послуг.

У зв`язку з вищезазначеним, суд, вирішуючи питання про визначення розміру витрат на правову допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, приходить до висновку про зменшення розміру таких витрат до 3 000,00 грн., що буде за даних обставин справи справедливим і співмірним відшкодуванням таких витрат саме в зазначеному розмірі.

Керуючись ст. ст. 2, 7, 10, 81, 141, 263, 265 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (07406, Київська область, м. Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1; IBAN: НОМЕР_5 в АТ «ПУМБ») заборгованість за Кредитним договором № 36171-01/2024 від 24.01.2024 року в сумі 27 400 (двадцять сім тисяч чотириста) грн. 00 коп.

У частині стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за відсотками за кредитним договором № 36171-01/2024 від 24.01.2024 року в сумі 5 100,00 грн. - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (ЄДРПОУ: 42649746, адреса для листування: 07406, Київська область, м. Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1; IBAN: НОМЕР_5 в АТ «ПУМБ») судовий збір в сумі 2 244 (дві тисячі двісті сорок чотири) грн. 67 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3 000 (три тисячі) грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається учасниками справи до Житомирського апеляційного суду.

Повний текст рішення виготовлено 21.09.2026 року.

Головуючий