Рішення від 20 вересня 2026 р. у справі №283/1521/26 — Малинський районний суд Житомирської області

Справа № 283/1521/26

провадження №2/283/1361/2026

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

21 вересня 2026 року Малинський районний суд Житомирської області в складі: під головуванням судді Ярмоленка В.В., з секретарем судового засідання Селіною А.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Малині в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу

за позовною заявою ОСОБА_1

до ОСОБА_2

про стягнення аліментів,

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позицій сторін.

24.06.2026 ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою про стягнення аліментів, в обґрунтування якої зазначила, що 20 серпня 2024 року між нею та ОСОБА_2 укладено шлюб, який зареєстрований Бородянським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), за актовим записом № 103.

Сторони мають спільну дитину: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Дитина зареєстрована та проживає разом з позивачем.

Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірваний 02.06.2026.

Дитина проживає разом з позивачем та повністю перебуває на її утриманні. Відповідач допомогу на утримання дитини не надає та не бере участь у вихованні.

Вимогами позовної заяви ОСОБА_1 просить суд стягнути аліменти з ОСОБА_2 на її користь на утримання дитини в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, але не менше 50% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Явка та позиція сторін по справі:

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, 28.08.2026 до суду подала заяву, в якій просила проводити розгляд справи без її участі, позовної вимоги підтримала та просила їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належно. 28.08.2026 подав до суду заяву, в якій просив розгляд справи проводити без його участі, позовні вимоги визнає в повному обсязі.

Суд, відповідно до ст. 247 ЦПК України, розглядає справу у судовому засіданні за відсутності позивача і відповідача без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали справи, повно, обґрунтовано, всебічно та безпосередньо з`ясувавши всі наявні докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, всі обставини, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

20 серпня 2024 року між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 укладено шлюб, який зареєстрований Бородянським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), за актовим записом № 103, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 (а.с.3).

Шлюб між сторонами розірвано, що підтверджується копією рішення Малинського районного суду Житомирської області від 02.06.2026 справа № 283/289/26 (а.с.4-5).

Згідно копії свідоцтва про народження батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 записано сторін, батько: ОСОБА_2 та мати: ОСОБА_1 (а.с.6).

Дитина сторін, відповідно витягу з реєстру територіальної громади проживає з позивачкою за адресою реєстрації: АДРЕСА_1 , (а.с.7) та знаходиться на її утриманні. Відповідач матеріально дитину не підтримує, інших утриманців не має, здоровий, працездатний та на даний час проходить військову службу в Збройних Силах України, однак належної матеріальної допомоги на утримання сина не надає.

Дані обставини підтверджуються: відомостями з позовної заяви, свідоцтвом про народження ОСОБА_3 серії НОМЕР_2 , виданим 12 березня 2025 року Малинським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Коростенському районі Житомирської області Центрального управління Міністерства юстиції (м. Київ), витягом з Реєстру Малинської територіальної громади від 05.06.2025 щодо місця проживання ОСОБА_3 та витягом з Реєстру Малинської територіальної громади від 02.01.2025 щодо місця проживання ОСОБА_1 (а.с.6,7,9).

Позивач стверджує, що проживає з дитиною окремо від відповідача, спільного господарства не ведуть, дитина знаходяться виключно на утриманні матері. ОСОБА_1 в позові зазначає, що відповідач може надавати матеріальну допомогу, так як є особою працездатного віку. Угоди про добровільну сплату аліментів не досягнуто, тому ОСОБА_2 змушена звернутись до суду з вказаним позовом.

Мотиви та застосовані норми права.

Частиною 1 ст. 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч.1,6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 8 Закону України "Про охорону дитинства" кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх заміняють, несуть відповідальність за створення необхідних умов для всебічного розвитку дитини відповідно до законів України.

Відповідно до ст.180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язанні утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття.

Згідно зі ст. 27 Конвенції про права дитини, прийнятої 44-ю сесією Генеральної Асамблеї ООН 20.11.1989 року, батько або (і) інші особи, що виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здатностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Згідно положень статей 141, 180-182 Сімейного кодексу України розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до роз`яснень, викладених у п.17 постанови Пленуму Верховного Суду №3 від 05.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров`я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків разом з яким проживає дитина.

Враховуючи вищевикладене, оскільки діти проживають разом із матір`ю, аліменти підлягають стягненню на її користь.

Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

За змістом зазначених норм права будь-які витрати на утримання дітей мають визначатись за домовленістю між батьками або за рішенням суду.

Факт відсутності у батька або матері можливості надавати дитині відповідного розміру утримання не знаходиться в переліку обставин, які враховуються судом при визначенні розмірів аліментів. Ця обставина не звільняє батьків від обов`язку по утриманню дитини (постанова КЦС ВС від 11.03. 2020 у справі № 759/10277/18).

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Законом України ''Про державний бюджет на 2026 рік'' встановлено прожитковий мінімум для дитини вікoм до 6 років у розмірі 2817 грн.

Отже, враховуючи те, що ОСОБА_2 є батьком малолітньої дитини, спільний обов`язок батьків утримувати дітей до досягнення ними повноліття, визначений ст. 180 СК України, а також враховуючи вимоги ст.183 СК України та з урахуванням потреб дитини, можливостей відповідача, суд вважає, що позов слід задовольнити, стягнувши з відповідача аліменти на утримання дитини в розмірі 1/4 частини всіх видів доходів відповідача, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно до досягнення нею повноліття.

Згідно ст. 191 Сімейного кодексу України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

У відповідності до ст. 430 ЦПК України рішення в частині стягнення аліментів на утримання дітей в розмірі місячного стягнення підлягає негайному виконанню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат по справі у відповідності до ст.141 ЦПК України суд зазначає, що з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1331,20 грн.

Керуючись ст. 141,142,181,182, 183 СК України, ст. 81, 141, 263-265,273, 280, 284, 289 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 про стягнення аліментів – задовольнити.

Стягувати аліменти з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання дитини – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частки всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму на кожну дитину відповідного віку, починаючи з моменту подання позовної заяви – 24.06.2026 і до досягнення нею повноліття.

Допустити в частині стягнення аліментів негайне виконання у межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 1331,20 грн.

Рішення суду може бути оскаржено сторонами до Житомирського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_2 .

Суддя