Рішення від 20 вересня 2026 р. у справі №296/9626/26 — Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/9626/26

2/296/4920/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 вересня 2026 року м.Житомир

Корольовський районний суд міста Житомира в складі: головуючого судді - Шкирі В.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження, з повідомленням сторін, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів, -

ВСТАНОВИВ:

17.08.2026 позивач звернулась до суду з даним позовом та просить суд:

- збільшити розмір аліментів, які було встановлено рішенням Богунського районного суду м.Житомира від 03.03.2015 щодо стягнення аліментів на користь позивача на утримання дітей: дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 "з 1/4 частки усіх видів доходів відповідача до 26.04.2030, а далі у розмірі 1/8 частини всіх видів доходу відповідача до 03.09.2032 року" на " 1/2 частку всіх видів доходу відповідача, але не менше 50% встановленого прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подання заяви до суду і до повноліття дочки - ОСОБА_3 , тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 , а далі у розмірі 1/4 частки усіх доходів відповідачаале не менше 50% встановленого прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на утримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , починаючи з дня пред`явлення позову і до його повноліття, тобто ІНФОРМАЦІЯ_4 ".

Позом обгрунтовано тим, що суд ухвалюючи попереднє рішення врахував, що на той час у відповідача на утриманні була ще одна дитина - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та він сплачував на неї аліменти за рішенням Любарського районного суду Житомирської області від 18.12.2009 в розмірі 1/4 частини доходу, а тому присудив стягнення на 2 дітей в розмірі 1/4 частки від доходів відповідача. Наразі донька на яку утримувалися аліменти є повнолітньою, а відповідач має змогу приділити більше уваги на утримання двох своїх малолітніх дітей.

В судове засідання сторони не з`явилися.

21.08.2026 позивач подала заяву про розгляд справи без її участі.

21.08.2026 відповідач подав через "Електронний суд" заяву про визнання позову в повному обсязі та розгляд справи без його участі.

Верховний Суд у постановах від 13 листопада 2020 року у справі№ 359/5348/17 (провадження № 61-18620св19), від 08 грудня 2021 року у справі № 369/10161/19 (провадження № 61-3468св21) зазначив, що якщо сторони чи їх представники, чи інші учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні сторони чи її представника, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Суд вважає, що наявних у справі матеріалів, з урахуванням заяви про визнання позову, у цій справі, достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, та не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті

У зв`язку з розглядом справи за відсутності всіх учасників справи в порядку спрощеного провадження, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 279 ЦПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Суд, розглянувши цивільну справу в межах заявлених позовних вимог, встановив наступні обставини та визначив відповідно до них правовідносини.

Сторони пребувають у зареєстрованому шлюбі з 03.10.2010 року про що свідчить свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 видане 03.08.2010.

Від шлюбу сторони мають двох дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Також відповідач є батьком ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_5

Рішенням Богунського районного суду м.Житомира від 03.03.2015 у справі № 295/2074/15-ц постановлено: "Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , аліменти на утримання малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_9 у розмірі ? частки всіх видів доходу відповідача, але не менше 30% встановленого прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подання заяви до суду 12.02.2015 року і до повноліття дочки ОСОБА_3 , тобто до ІНФОРМАЦІЯ_10 , а далі – у розмірі 1/8 частки всіх видів доходу відповідача, але не менше 30% встановленого прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на утримання сина ОСОБА_4 до його повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_11 .

Таким чином суд встановив, що з відповідача, який є батьком трьох дітей (одна дитина з 08.06.2026 є повнолітньою) , наразі стягуються аліменти на 2 дітей у розмірі 1/4 частини доходів їх батька. Мвти дітей бажає збільшити розмір аліментів, що стягуються на 2 дітей з 1/4 частини доходів їх батька до 1/2 частини його доходіп. При цьому, відповідач - батько дітей, погоджується з позовними вимогами в повному обсязі та не заперечує щоб позов було задоволено.

Розглянувши спір по суті суд прийшов наступного.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Стаття 15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Частинами 1 та 3 статті 13 ЦПК встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом (ч. 1, 2 ст. 12 ЦПК).

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування (частини друга, четверта статті 77 ЦПК України).

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК).

Предметом доказування у цій справі є зміна матеріального або сімейного стану платника аліментів, що дозволяє збільшити розмір аліментів на утримання двох неповнолітніх дітей

Згідно п.1 ч.2 ст.49 ЦПК України позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), а відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу;

Відповідно до положень ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Застосовуючи вказану норму процесуального права, суд враховує роз`яснення, що надані Пленумом Верховного Суду України у Постанові від 12 червня 2009 року №2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», зокрема в абзаці 3 пункту 24, в частині того, що у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову.

Відповідач позов визнає, про що, через "Електронний суд " 21.08.2026 ним подано заяву яка зареєстрована під № 33405

Суд вважає, що визнання позову відповідачем не суперечить чинному законодавству. Готовність батька надавати матеріальну допомогу двом своїм неповнолітнім дітям у розмірі 1/2 частини його доходів (до досягнення старшою дитиною повноліття, а після цього в розмірі 1/4 частини його доходів до досягнення меншою дитиною повноліття) відповідає якнайкращим інтересам дітей, а тому суд приймає визнання позову та приймає рішення про задоволення позову виходячи з наступного.

Відповідно до статті 51 Конституції України та статті 5 Сімейного кодексу України, сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Зокрема, держава має заохочувати та підтримувати материнство і батьківство та забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини (частини друга і третя статті 5 Сімейного кодексу України). При регулюванні сімейних відносин держава має максимально враховувати інтереси дитини.

Відповідно до ч.1 ст. 3 Конвенції про права дитини, частин 7, 8 ст. 7 СК України, під час вирішення будь - яких питань щодо дітей суд повинен виходити з найкращого забезпечення інтересів дітей.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України N 789-XII від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно із ч.1 ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини.

Обов`язок утримувати дітей є рівною мірою обов`язком як матері, так і батька.

При цьому в ч.4 ст.82 ЦПК України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Отже не потребує доказуванню факт, що сторони є батьками 2 малодітніх дітей, що народилися в шлюбі та наразі батько дітей сплачує на них аліменти в розмірі 1/4 частини від його доходів.

Відповідно до статей 150, 180 СК України, батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.

Частинами 1,3 ст. 181 СК України визначено, що способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Згідно з ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Згідно з частиною 1 статті 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Так, конструкція зазначеної статті 192 СК України визначає альтернативні підстави для застосування положень про зміну розміру аліментів. Це зокрема, зміна матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Подібний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 14 грудня 2022 року у справі № 727/1599/22 (провадження № 61-7814св22).

Отже, у зв`язку із покращенням матеріального становища платника аліментів, матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів. Сімейний Кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов`язує їх зі способом присудження.

Згідно п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від15травня 2006року №3«Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи що до батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них.

Свідченням зміни матеріального становища платника аліментів є зміна доходів, витрат, активів тощо. Під зміною сімейного стану розуміється з`явлення у сім`ї платника або одержувача аліментів осіб, яким вони за законом зобов`язані надавати утримування і які фактично знаходяться на їх утриманні.

Звертаючись до суду з позовом про зміну (збільшення) розміру аліментів, позивач посилався на той факт, що дитина відповідача від попереднього шлюбу на яку він сплачував аліменти досягла повноліття, та наразі його малолітні діти мають право на належний та достатній розмір аліментів, яким вона вважає - 1/2 частку всіх видів доходу відповідача, але не менше 50% встановленого прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подання заяви до суду і до повноліття дочки - ОСОБА_3 , тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 , а далі у розмірі 1/4 частки усіх доходів відповідачаале не менше 50% встановленого прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на утримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , починаючи з дня пред`явлення позову і до його повноліття, тобто ІНФОРМАЦІЯ_4 ".

Судом, в ході розгляду справи, встановлено, що дійсно, дочка відповідача - ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_12 набула повноліття, отже обов`язок її утримувати у відповідача відпав.

Отже, наявні всі підстави для прийняття визнання позову відповідачем та задоволення позову про збільшення аліментів на двох дітей відповідача, з урахуванням зміни його сімейного стану.

Разом з тим, вимога про збільшення розміру аліментів з дня звернення до суду з позовною заявою задоволенню не підлягає, оскільки застосовується лише при зверненні до суду з позовом про стягнення аліметнів (ч.1 ст.191 СК України)

В цьому ж конкретному випадку, зміна розміру аліментів застосовується з з дня набрання рішенням законної сили.

На підставі викладеного, керуючись статтями 75, 81, 84, 181, 182, 191 Сімейного Кодексу України, статтями 10, 13, 247, 258, 263, 267, 273, 355, 430 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Прийняти визнання позову відповідачем ОСОБА_2 в частині визнання позову про збільшення розміру аліментів у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів.

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів задовільнити частково.

Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_9 у розмірі 1/4 частки всіх видів доходу відповідача, але не менше 50% встановленого прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до повноліття дочки ОСОБА_3 , тобто до ІНФОРМАЦІЯ_10 , а далі – у розмірі 1/4 частки всіх видів доходу відповідача, але не менше 50% встановленого прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на утримання сина ОСОБА_4 до його повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_11 .

В збільшенні розміру аліментів з дня звернення до суду з позовною заявою - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в сумі 1331 (одну тисячу триста тридцять одну) гривню 20 копійок.

Допустити негайне виконання рішення суду в межах суми платежу за один місяць.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду через Корольовський районний суд м. Житомира або безпосереднньо до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено та підписано 21.09.2026.

Відомості про сторони:

ПОЗИВАЧ: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1

ВІДПОВІДАЧ: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , НОМЕР_3 місце реєстрації: АДРЕСА_2

Суддя В. М. Шкиря