Рішення від 30 серпня 2026 р. у справі №295/16532/25 — Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/16532/25

Категорія 69

2/295/367/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.08.2026 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира у складі

Головуючої судді Воробйової Т.А.,

за участю секретаря судового засідання Ходоровської І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу

за позовом ОСОБА_1

до ОСОБА_2

про зміну способу стягнення аліментів,

в с т а н о в и в:

Позивач звернулась до суду з позовом, в якому просить змінити розмір (спосіб стягнення) аліментів, визначений рішенням Богунського районного суду міста Житомира від 11.09.2018 у справі №295/7382/18 та стягувати з ОСОБА_2 на утримання малолітніх дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти в розмірі 1/3 частки від заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з дня пред`явлення позовної заяви і до досягнення ОСОБА_3 повноліття, а після цього - у розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходу) відповідача на утримання ОСОБА_4 , до досягнення дитиною повноліття.

В обґрунтування вимог вказано, що сторони є батьками малолітніх дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Діти перебувають на утриманні позивача. 11.09.2018 Богунським районним судом міста Житомира прийнято рішення про стягнення аліментів із ОСОБА_2 на користь позивача на утримання спільних дітей у твердій грошовій сумі у розмірі 1500 грн на кожну дитину, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на кожну дитину відповідного віку, до досягнення ними повноліття. Позивач вказує, що станом на сьогоднішній день аліменти у розмірі 1500 грн не покривають навіть половини потреб дитини на харчування, не говорячи вже про одяг, взуття, навчання та дозвілля. Наразі сума аліментів, що сплачується відповідачем, є меншою за встановлений прожитковий мінімум на одну дитину відповідного віку.З моменту винесення попереднього рішення змінилися обставини, що мають істотне значення, а саме суттєво зросли витрати на дітей: харчування, одяг, освіта, лікування, гуртки; діти підросли й потребують більших матеріальних витрат; зросли ціни на базові товари та послуги; також позивач є особою з інвалідністю другої групи. У позові зазначено, що на момент подання позову про стягнення аліментів у 2018 році відповідач офіційно не працював, отримував нестабільний та мінливий дохід, тому суд прийняв рішення про стягнення аліментів у твердій грошовій сумі. Станом на сьогодні відповідач проходить службу в Збройних силах України, проте про свій дохід не повідомляє. Відповідач фактично ухиляється від повноцінного утримання дітей, хоча має для цього всі можливості, так як служить у ЗСУ та отримує матеріальне забезпечення. Відповідач жодної участі у витратах на утримання не приймає.Позивач посилається на те, що від часу призначення аліментів змінились обставини, за якими призначались аліменти, а тому розмір аліментів на даний час є недостатнім для забезпечення гармонійного розвитку. Відповідач за станом здоров`я здатний забезпечити належне утримання дітей.

Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 29.12.2025 відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено у порядку загального позовного провадження та призначене підготовче засідання.

Інших заяв по суті справи до суду не надійшло.

Ухвалою суду від 23.04.2026, яка занесена до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження та справу призначено до розгляду по суті.

Позивач у судове засідання не з`явилась, про розгляд справи повідомлена належним чином, у матеріалах справи міститься заява представника позивача ОСОБА_5 про розгляд справи без участі позивача, у якій вказано, що позивач позов підтримує.

Відповідач у судове засідання не з`явився, щодо дати, часу та місця розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки не повідомив.

Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Встановлено, що сторони є батьками малолітніх дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 11.09.2018 у справі №295/7382/18 шлюб, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований 07.06.2008 Відділом реєстрації актів цивільного стану Романівського районного управління юстиції Житомирської області, актовий запис №17, розірвано; стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , починаючи з 13.06.2018 до досягнення ними повноліття, в розмірі 3000 грн щомісячно (1500,00 грн на кожну дитину), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Згідно з копією паспорта ОСОБА_1 та довідками про реєстрацію місця проживання особи від 05.04.2019, місце проживання позивача та малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 .

Статтею 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

За змістом частини другої статті 51 Конституції України батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття.

Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

У відповідності до ч.1,2 ст.27 Конвенції Організації Об`єднаних Націй про права дитини від 20.11.1989, яка ратифікована 27.02.1991 та набула чинності для України 27.09.1991, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Частиною першою статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Згідно зі статтями 150, 180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.

Відповідно до положень статті 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Частиною другою статті 182 СК України встановлено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

За правилами ст. 182 Сімейного кодексу України при визначені розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно з частиною першої статті 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим кодексом.

Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів (абзац другий частини третьої статті 181 СК України).

З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями статті 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою й зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі на розмір аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини та навпаки). Такий висновок неодноразово наводив і Верховний Суд у своїх постановах, зокрема, від 22.05.2019 у справі №444/2619/16-ц; від 18.09.2019 у справі №127/12177/17-ц.

Відповідно до статті 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

Отримувати підвищений мінімальний розмір аліментів - це безумовне право, визначене законом, яке захищається в судовому порядку саме в інтересах дитини.

Згідно зі статтею 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідач є батьком дітей та нарівні з матір`ю зобов`язаний утримувати їх до досягнення повноліття.

За своїм змістом аліменти - це грошові кошти на утримання дитини, які необхідні для забезпечення належного рівня її розвитку, виховання, забезпечення одягом, продуктами харчування тощо.

Стягнення аліментів спрямовані, насамперед, на захист найвищих інтересів дитини, яка в силу малолітнього віку не здатна самостійно подбати про своє забезпечення та повністю залежить від батьків, на яких закон покладає обов`язок дбати про матеріальне забезпечення дитини до досягнення останньою принаймні повноліття.

На переконання суду, аліменти у сумі 3000,00 грн, які визначені рішенням суду у 2018 році, наразі є недостатніми для виконання у повній мірі обов`язку батька щодо утримання дітей.

Відповідач не скористався своїми процесуальними правами, відзиву на позов не подав та не надав до суду будь-яких доказів щодо обставин, визначних у ст. 182 СК України, які мають значення для визначення розміру аліментів.

При визначенні розміру аліментів суд керується положеннями ст. 182 СК України, бере до уваги, що діти проживають разом з матір`ю та враховує розмір витрат, необхідних для забезпечення дітей повноцінним харчуванням, необхідним лікуванням, сезонним одягом, шкільним приладдям, речами для розвитку та навчання, предметами особистої гігієни, забезпечення дозвілля, тощо, які є загальновідомими

За таких обставин, суд приходить висновку, що у зв`язку із об`єктивною потребою дітей сторін у забезпеченні належного матеріального їх утримання, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на утримання двох дітей у розмірі 1/3 частини всіх доходів (заробітку) відповідача, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця, до досягнення старшою дитиною повноліття, після чого стягувати аліменти на утримання меншої дитини у розмірі 1/4 частини всіх доходів (заробітку) відповідача, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця, до досягнення меншою дитиною повноліття.

Як відповідач, так і позивач, в рівних частках повинні утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття, що разом із присудженим розміром аліментів забезпечить належне утримання дітей. Вказаний розмір аліментів є справедливим та достатнім на час ухвалення рішення саме для забезпечення прав малолітніх дітей в даній справі.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до приписів ст. 141 ЦПК України, з урахуванням яких судові витрати по справі покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 4, 12, 81, 141, 258, 265, 268, 354 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позов задовольнити.

Змінити спосіб стягнення аліментів, присуджених до стягнення рішенням Богунського районного суду міста Житомира від 11.09.2018 у цивільній справі №295/7382/18, та стягувати зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітніх дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частини всіх доходів (заробітку) відповідача, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину щомісяця, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили і до досягнення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повноліття, після чого стягувати аліменти на утримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частини всіх доходів (заробітку) відповідача, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця, до досягнення нею повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід державного бюджету України 968,96 грн судового збору.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ).

Суддя Т.А. Воробйова