Рішення від 20 вересня 2026 р. у справі №274/7368/25 — Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 274/7368/25 Провадження № 2/0274/884/26

Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.09.26 р.м. Бердичів

Суддя Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області Корбут В.В. (далі – Суд), за участю секретаря судового засідання Руденченко В.С.,

розглянувши у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовомОСОБА_1 ,

доОСОБА_2

провизнання права власності,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась з позовом, у якому, з урахуванням заяви від 03.07.2026 р. про зміну предмета позову, яка ухвалою від 07.07.2026 р. була прийнята до розгляду (а. с. 84, 85, 89), просить визнати за нею право власності на 1/2 частку житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 .

Позов обґрунтований тим, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є спадкоємцями за заповітом попереднього власника будинку – ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , та прийняли спадщину. У зв`язку з відсутністю документа, що посвідчує право власності ОСОБА_3 на будинок, ОСОБА_1 не може отримати відповідне свідоцтво про право на спадщину та оформити право власності на 1/2 частку будинку.

ОСОБА_2 позов визнала.

Судом з`ясовано, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть від 17.02.2023 р. (а. с. 13).

Зі змісту постанови 20.06.2025 р. про відмову у вчиненні нотаріальної дії та довідки від 06.08.2026 р. державного нотаріуса Бердичівської державної нотаріальної контори Г. Денисенко випливає, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є спадкоємцями за заповітом та прийняли спадщину ОСОБА_3 , який заповів їм, зокрема, житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 (а. с. 14, 101).

Таким чином, зважаючи на зміст статей 524, 525, 527 та 534 Цивільного кодексу Української РСР, який був чинним на момент смерті ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є спадкоємцями ОСОБА_3 за заповітом щодо, зокрема, житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , та спадщину прийняли.

Спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, який помер (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до статті 548 Цивільного кодексу Української РСР, який був чинним на момент смерті ОСОБА_3 , для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Таким чином до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перейшли права та обов`язки (спадщина) ОСОБА_3 щодо житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , у тому числі – право власності на нього.

Між тим, постановою від 20.06.2025 р. про відмову у вчиненні нотаріальної дії державного нотаріуса Бердичівської державної нотаріальної контори Г. Денисенко було відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/2 частку житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , у зв`язку відсутністю у ОСОБА_1 документа, що посвідчує право власності спадкодавця – ОСОБА_3 , на цей будинок (а. с. 14).

З довідки від 01.11.2024 р. № 2045, виданої Комунальним підприємством "Бердичівське міжміське бюро технічної інвентаризації", вбачається, що станом на 31.12.2012 р. право власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , не зареєстровано (а. с. 17).

Як свідчить технічний паспорт на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , виготовлений 23.10.2024 р., цей будинок було побудовано у 1975 р., а господарські будівлі та споруди до нього – у 1975 р., 1978 р., 1990 р., 1991 р. самочинне будівництво відсутнє (а. с. 18 – 22).

З довідки від 17.07.2024 р. № 142 Андріяшівського старостинського округу Райгородоцької сільської ради Бердичівського району Житомирської області вбачається, що за записом по господарської книги за 2001 – 2005 рр., особовий рахунок 41, ОСОБА_3 до дня своєї смерті – ІНФОРМАЦІЯ_1 , являвся головою домогосподарства за адресою: АДРЕСА_1 (а. с. 16).

Наведене у попередніх чотирьох абзацах свідчить про те, що ОСОБА_3 до дня своєї смерті – ІНФОРМАЦІЯ_1 , був власником будинку садибного типу з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , проте правовстановлюючого документа на нього не отримав та права власності не зареєстрував.

Як вказувалось вище, у зв`язку з відсутністю документа, який би посвідчував право власності ОСОБА_3 на цей будинок, ОСОБА_1 , будучи одним з спадкоємців ОСОБА_3 , який прийняв спадщину (до якого перейшли права та обов`язки ОСОБА_3 , зокрема, право власності на 1/2 часку цього будинку), не може отримати відповідне свідоцтво про право на спадщину, що, в свою чергу, перешкоджає оформленню права власності на 1/2 частку будинку.

Згідно з частиною першою статті 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Враховуючи викладене, Суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 як один з спадкоємців за заповітом, який прийняв спадщину, набув право власності на майно – 1/2 частку будинку садибного типу з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 .

Зважаючи на наведене, Суд вважає, що наявні законні підстави для задоволення позову.

Частиною четвертою статті 206 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Виходячи з вказаного та зважаючи, що визнання ОСОБА_2 позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, Суд задовольняє позов.

Керуючись статтями 206, 258, 259, 263 – 265 Цивільного процесуального кодексу України,

У Х В А Л И В:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ) задовольнити.

2. Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частку будинку садибного типу з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його складення безпосередньо до Житомирського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя В.В. Корбут