Вирок від 20 вересня 2026 р. у справі №273/1151/25 — Баранівський районний суд Житомирської області

Справа № 273/1151/25

Провадження № 1-кп/273/48/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2026 року Баранівський районний суд Житомирської області в складі головуючої судді ОСОБА_1 , при секретарі судових засідань ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника обвинуваченого ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Баранівка кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12.10.2024 року за №12024065530000321, по обвинуваченню

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Климентіївка Баранівського району Житомирської області, громадянина України, проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , з незакінченою вищою освітою, працюючого в КНП «Обласна клінічна лікарня імені О.Ф. Гербачевського» Житомирської обласної ради, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.125 КК України,

ВСТАНОВИВ:

08 жовтня 2024 близько 07 год. 00 хв. ОСОБА_4 , перебуваючи у приміщенні будинку АДРЕСА_2 , в ході конфлікту, який виник на ґрунті особистих неприязних відносин між ним та неповнолітнім сином ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вирішив умисно заподіяти тілесне ушкодження останньому.

Реалізуючи свій протиправний умисел, спрямований на заподіяння тілесних ушкоджень неповнолітньому ОСОБА_6 ,ОСОБА_4 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій та їх наслідків, бажаючи їх настання, перебуваючи поруч з неповнолітнім сином, діючи умисно, із застосуванням фізичної сили здійснив не менше двох ударів долонею правої руки в ділянку сідниць.

В подальшому, без розриву в часі, продовжуючи свої неправомірні дії, ОСОБА_4 , перебуваючи поруч з ОСОБА_6 , здійснив один удару кулаком правої руки в ділянку правого передпліччя останнього, після чого, застосовуючи фізичну силу, здійснив захват правою рукою за праве передпліччя сина, чим спричинив фізичного болю ОСОБА_6 . Після цього, ОСОБА_4 , маючи намір на подальше спричинення тілесних ушкоджень сину, здійснив один удар в ділянку лівого плеча та один удар в ділянку живота потерпілого.

Окрім цього, не припиняючи свої протиправні дії відносно неповнолітнього сина, ОСОБА_4 , розташовуючись позаду потерпілого здійснив один удар правою ногою в ділянку сідниць ОСОБА_6 та один удар кулаком правої руки в ділянку попереку, після чого, здійснив поштовх двома руками в спину неповнолітнього сина в наслідок чого неповнолітній ОСОБА_6 вдарився головою об шафу, яка розташовувалась поруч.

В результаті протиправних дій, ОСОБА_4 – батько потерпілого, спричинив неповнолітньому ОСОБА_6 тілесні ушкодження у вигляді синців на правій щоці, лобі, шиї, грудній клітині зліва, на правому стегні, саден в ділянці лівого соскоподібного відростка, які належать до легких тілесних ушкоджень та масивних синців у поперековій ділянці та сідницях, які належать до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров`я.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення не визнав. Вказав, що 08.10.2024 року його син ОСОБА_7 не хотів іти в школу, казав, що він ОСОБА_8 , а ОСОБА_7 вже в школі. Потім ОСОБА_7 вийшов на вулицю в трусах, він йому казав, щоб той вдівся, ОСОБА_7 спотикнувся і впав на траву. Так як він бачив, що його син захворів, він викликав швидку допомогу, оскільки сам з ним впоратися не міг. Вказує, що бачив у сина синці після футболу, зазначає, що за 2 тижні до 08.10.2024 року його сина побили діти в школі за те, що він вкрав телефон, в поліцію чи школу з цього приводу на звертався. Запевняє, що дітей не б`є та на зачіпає.

Не зважаючи на те, що ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.125 КК України під час судового розгляду не визнав, суд, дослідивши його покази, вислухавши покази законного представника потерпілого, свідків, дослідивши інші докази у справі, вважає, що вина обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення доведена повністю і підтверджується дослідженими у судовому засіданні наступними доказами.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_9 (мати-вихователь дитячого будинку сімейного типу) показала суду, що в жовтні 2024 року в її дитячий будинок сімейного типу, згідно рішення виконкому Баранівської міської ради поміщено Пацуху Сіту після негайного відібрання з сім`ї. Дитину привезли з малою кількістю речей та дуже голодною. Сіта вела себе насторожено, постійно плакала, коли згадувала та говорила про батька в неї був сильний страх. Дуже скучала за мамою. Розказувала, що тато змушував дивитись індійські фільми, проти волі танцювати індійські танці. Дитина була сутула, ліва сторона вища за праву, жалілась на біль в спині. Після звернення до травматолога, було виявлено перелом хребця. Сіта пояснювала, що це її батько вдарив, інший раз вказувала, що впала з велосипеда. Коли ОСОБА_10 помістили в дитячий будинок сімейного типу, вона не вміла за собою доглядати, не вміла навіть митись. Дуже боялася батька, казала, що батько колов їм якісь уколи та бив неодноразово при ній маму, бив її і ОСОБА_7 . За період перебування майже 2 роки в дитячому будинку сімейного типу Сіта дуже змінилась, стала відкритою і веселою.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_11 показала суду, що працює інспектором сектору ювенальної превенції Звягельського РВП ГУНП у Житомирській області. В жовтні 2024 року до неї зателефонували працівники ГРПП, які на той момент перебували на добовому чергуванні, та повідомили, що на лінію 102 надійшло повідомлення про супровід в лікарню м. Житомир психічно-хворого неповнолітнього ОСОБА_6 . Спільно з екіпажем ГРПП свідок виїхала до місця мешкання ОСОБА_7 , а саме в с. Климентіївка. Приблизно о 08.00, зайшовши в другий будинок на території, побачила ОСОБА_7 , який був збуджений, було видно, що він потребує допомоги. Побачила на руках ОСОБА_7 синці від пальців рук (як відбитки), які були як вишньово-синюваті плями. Говінда постійно повторював, що батько його не бив, а так виховував. Коли приїхала швидка, ОСОБА_11 , попросила фельдшера оглянути неповнолітнього. При огляді фельдшер виявила синці на спині, були помітні відбитки від ударів руками (пальці рук), вони були припухші, синювато-вишневого кольору. На питання батьку звідки у ОСОБА_7 синці, він відповів, що ОСОБА_7 не хотів іти в школу і він його так виховує, потім це почав заперечувати. Синці були свіжі, нанесені в той самий день. Свідок повідомила службу у справах дітей та мобільну групу по домашньому насильству Управління соціального захисту Баранівської міської ради про факт вчинення домашнього насильства в сім`ї ОСОБА_12 . Потім свідок разом з ОСОБА_4 , ОСОБА_6 і фельдшером машиною швидкої допомоги поїхали в Баранівську лікарню. В лікарню під`їхали представники ССД, УСЗН та лікар оглянув ОСОБА_7 і дав направлення на госпіталізацію в психіатричну лікарню м. Житомир. Батько весь час вів себе агресивно, повторював, що він не бив ОСОБА_7 , що це його в школі побили. Звернень зі школи до Звягельського РВП ГУНП в Житомирській області щодо булінгу або спричинення інших тілесних ушкоджень дітям не було.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_13 показала суду, що працює фахівцем із соціальної роботи в Управлінні соціального захисту населення Баранівської міської ради та входить в команду мобільної бригади з надання першої психологічної допомоги за фактами вчинення домашнього насильства чи насильства за ознакою статі. Осіню 2024 року, точної дати не пам`ятає, надійшло повідомлення на гарячу лінію по домашньому насильству про вчинення фізичного домашнього насильства батьком над дитиною, везуть дитину швидкою медичною допомогою в лікарню. В склад мобільної групи, крім неї, входили ОСОБА_14 , ОСОБА_15 . Виїхали в лікарню, де зустріли ОСОБА_11 , ОСОБА_4 та ОСОБА_6 . Дитину оглядав лікар, проте особисто вона бачила синці на сідницях та шиї. Дитина вела себе неадекватно, як під дією алкогольних чи наркотичних засобів, ОСОБА_7 говорив про невластиві дитині речі. Лікар дав направлення на госпіталізацію до обласної психіатричної лікарні в м. Житомир. ОСОБА_4 , ОСОБА_7 та ОСОБА_11 , поїхали в Житомир, а вона разом з іншими членами мобільної групи, поїхали в село Климентіївка забрати Пацуху Сіту, яка лишилась вдома, і помістити її в дитячий будинок сімейного типу ОСОБА_16 . Коли були всі разом в лікарні – спитали у батька ОСОБА_4 за синяки виявлені на тілі ОСОБА_7 , він спочатку заперечував, а потім сказав, що це він його вдарив, бо ОСОБА_7 не хотів йти до школи. Мати дітей з приводу ситуації нічого не пояснювала, але було помітно, що вона дуже боїться свого чоловіка ОСОБА_4 .

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_14 показала суду, що працювала фахівцем соціальної роботи Управління соціального захисту населення Баранівської міської ради. В 2024 році, точної дати не пам`ятає, в телефонному режимі ОСОБА_11 (інспектор ювенальної превенції Звягельського РВП ГУНП в Житомирській області) повідомила, що ОСОБА_17 везуть в лікарню. Вона, як фахівець управління, вела соціальний супровід сім`ї Пацухи. В подальшому, вона разом з мобільною бригадою з надання першої психологічної допомоги за фактами вчинення домашнього насильства виїхали в лікарню, де зустрілись з ОСОБА_11 , ОСОБА_6 та ОСОБА_4 . Всі разом зайшли в приймальне відділення, де ОСОБА_7 оглянув лікар. Говінда був перезбуджений, вів себе неадекватно, на її думку, хлопець був під дією «чогось». Під час огляду лікар виявив синці на сідницях та відбитки руки. На питання звідки взялись синці ОСОБА_7 не відповідав. Батько ОСОБА_18 сказав, що «дав йому по сраці, бо він не хотів йти в школу». За рекомендацією лікаря ОСОБА_7 госпіталізовано до спеціалізованої лікарні в м. Житомир. Згодом, коли вона разом з мобільною групою приїхали для проведення негайного відібрання ОСОБА_19 з сім`ї, мати не заперечувала, а тільки просила, щоб дитину не віддавали батькові. Сіта була налякана і нічого не говорила.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_20 показав суду, що працював на посаді заступника директора з навчально-виховної роботи НВР Климентіївської філії Климентіївської гімназії. Вказав, що під час перебування ОСОБА_6 у вказаному навчальному закладі, факти вчинення фізичного насильства учнями відносно нього відсутні. Оскільки вказана гімназія дуже маленька, то учні завжди перебувають під пильним наглядом працівників гімназії. Говінда закінчив 9 класів школи і випустився з навчального закладу. З ним не було проблем, булінгу не було. Діти його нормально сприймали та проявляли нормальне відношення до Говінди. Батько цікавився навчанням ОСОБА_7 . В березні 2025 року батько прийшов з ОСОБА_7 до навчального закладу та показуючи синяк на грудях, стверджував, що його побили однокласники. Після цього зібрали збори учнів і вказаний факт не знайшов свого підтвердження. Говінда спілкувався з батьком добре, ніколи не скаржився на обстановку в родині. Був випадок, коли ОСОБА_7 викрав телеофн у однокласника, але хлопці його за це не били, відношення дітей до ОСОБА_7 завжди було адекватне.

Допитана в судовому засіданні законний представник потерпілого ОСОБА_21 показала суду, що 08.102024 року відбувалося позачергове засідання при виконкомі Баранівської міської ради по вилученню дітей ОСОБА_7 та ОСОБА_19 , було прийнято рішення вилучити їх з сім`ї у зв`язку з небезпекою їх здоров`ю та життю. В подальшому діти буди влаштовані в дитячий будинок сімейного типу ОСОБА_16 . За деякий час, ОСОБА_9 звернулася з проханням забрати ОСОБА_7 , оскільки в нього психічні розлади і він несе загрозу іншим дітям. Пацуха ОСОБА_7 був направлений на лікування в спеціалізований медичний центр Житомирської області (психіатрична дитяча лікарня). Вона була також присутня як законний представник ОСОБА_22 під час його допиту, засвідчує, що тиск на ОСОБА_7 не здійснювався, він говорив вільно. На даний момент ОСОБА_7 повернутий матері ОСОБА_23 .

Також, вина обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення підтверджується дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами, а саме:

- витягом з ЄРДР за №12024065530000321 від 12.10.2024 року, відповідно до якого 08.10.2024 близько 07:00 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи в будинку АДРЕСА_2 , умисно, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, спричинив тілесні ушкодження своєму неповнолітньому сину ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 . Відомості про вчинене кримінальне правопорушення внесені за заявою ОСОБА_15 від 11.10.2024 року (а.с.70);

- рапортом начальника СЮП Звягельського РВП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_24 від 11.10.2024 року, згідно з яким на виконанні в СЮП перебувають матеріали перевірки ЄО № 15813, № 15835 по факту нанесення тілесних ушкоджень неповнолітньому ОСОБА_6 батьком ОСОБА_4 . Під час нанесення тілесних ушкоджень неповнолітній ОСОБА_6 отримав множинні забої, крововиливи м`яких тканин голови, тулуба, шиї та кінцівок (а.с.71);

- рапортом інспектора-чергового Звягельського РВП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_25 від 08.10.2024 року по факту надходження повідомлення зі служби 102 про те, що ЕМД доставили до КНП «Баранівська лікарня» ОСОБА_6 , який побився з дітьми, а потім отримав тілесні ушкодження від батька ОСОБА_4 , який бив по сідницях, стегнах, є царапина за вухом та множинні садна на руках (під час вчинення домашнього насильства). Дитину з психічними розладами госпіталізують в спецзаклад м. Житомира (а.с.73);

- протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 08.10.2024 року від ОСОБА_15 , яка є головним спеціалістом служби у справах дітей Баранівської міської ради, згідно з яким 08.10.2024 року близько 07:00 за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_4 наніс тілесні ушкодження неповнолітньому сину ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме дитина має множинні садна на руках, ногах (а.с.75);

- висновком спеціаліста психолога ОСОБА_26 від 30.10.2024 року за результатами допиту потерпілого неповнолітнього ОСОБА_6 , проведеного відповідно до вимог ч. 11 ст. 615 КПК України в присутності психолога та законного представника неповнолітнього ОСОБА_21 за методикою «Зелена кімната», згідно з яким, зі слів потерпілого батько вчиняє фізичне насильство. Той факт, що потерпілому необразливо від такої поведінки батька може говорити про звикання до биття як до методу виховання, що негативно впливає на психоемоційний стан потерпілого. Вчинені батьком дії насильницького характеру щодо неповнолітнього потерпілого ОСОБА_6 могли провокувати тілесний, психологічний, емоційний дискомфорт. З метою недопущення погіршення стану психічного здоров`я та повторного травмування рекомендується обмежити повторний допит (а.с.77-79);

- інформацією КНП «Баранівська лікарня» Баранівської міської ради від 17.10.2024 року № 848, згідно з якою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , житель АДРЕСА_2 08.10.2024 о 09:10 звернувся в приймальне відділення КНП «Баранівська лікарня», оглянутий черговим лікарем приймального відділення та лікарем ортопедом травматологом. Діагноз: множинні забої, крововиливи м`яких тканей голови, тулуба, шиї та кінцівок (а.с.80);

- висновком експерта № 380 від 05.11.2024 року за результатами проведеної судово-медичної експертизи, згідно з яким тілесні ушкодження у ОСОБА_6 у вигляді синців на правій щоці, лобі, шиї, грудній клітині зліва, на правому стегні, саден в ділянці лівого соскоподібного відростка, масивних синців у поперековій ділянці та на сідницях утворились не менш ніж 7-8-разової дії твердого(их) тупого(их) предмета(ів), давністю до 1-3 діб до моменту огляду лікарем ортопедом 08.10.2024, належать: синці на правій щоці, лобі, шиї, грудній клітині зліва, на правому стегні, садна в ділянці лівого соскоподібного відростка до легких тілесних ушкоджень, масивні синці у поперековій ділянці та на сідницях до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров`я. В тілесних ушкодженнях ОСОБА_6 не відобразились особливості травмуючих предметів, які допомогли б їх ідентифікувати. Приймаючи до уваги характер та локалізацію тілесних ушкоджень у ОСОБА_6 , експерт вважає, що слід виключити можливість одномоментного їх утворення при падінні на тверду поверхню (а.с.81-82);

- протоколом проведення слідчого експерименту від 30.10.2024 року за участю потерпілого ОСОБА_6 , законного представника ОСОБА_21 та психолога ОСОБА_26 , згідно з яким неповнолітній потерпілий ОСОБА_6 за допомогою статиста показує як ОСОБА_4 наносив удар долонею правої руки по сідницях потерпілого; відтворює механізм та локалізацію удару кулаком правої руки в ділянку правого передпліччя, який завдав ОСОБА_4 потерпілому; відтворює механізм та локалізацію захвату правою рукою за ділянку правого передпліччя, як схопив останнього ОСОБА_4 ; відтворює механізм та локалізацію захвату правою рукою за ділянку правого передпліччя, як схопив останнього ОСОБА_4 , де в подальшому прикладаючи фізичної сили розвернув статиста обличчям до себе; відтворює механізм та локалізацію удару кулаком правої руки в ділянку грудної клітини статиста, так як завдав удар ОСОБА_4 потерпілому; відтворює один удар кулаком правої руки в ділянку правого плеча статиста, як завдав удар ОСОБА_4 ; відтворив механізм та локалізацію удару кулаком правої руки в ділянку живота статиста, так як завдав удар ОСОБА_4 останньому; потерпілий ОСОБА_6 відтворив удар правою ногою в ділянку сідниць статиста; потерпілий ОСОБА_6 вказав, як ОСОБА_4 здійснив один поштовх руками в ділянку спини потерпілого; потерпілий ОСОБА_6 , відтворив механізм та локалізацію удару кулаком правої руки в ділянку попереку статиста, так як здійснив удар ОСОБА_4 , зазначивши при цьому, що після удару потерпілий впав на шафу, вдарившись при цьому головою, в результаті вищевказаного удару кулаком правої руки в ділянку попереку потерпілий ОСОБА_6 впав на шафу, вдарившись головою; потерпілий показав, як після падіння на шафу з`їхав по ній на підлогу (а.с.83-93);

- висновком експерта № 381 від 06.11.2024 року за результатами проведеної судово-медичної експертизи, згідно з яким не виключена можливість утворення тілесних ушкоджень у ОСОБА_6 , описаних у висновку експерта №380 від 31.10.2024 за обставин, вказаних потерпілим ОСОБА_6 при проведенні слідчого експерименту 30.10.2024 крім тілесних ушкоджень в ділянці обличчя та шиї (синці на правій щоці, лобі, шиї, садна в ділянці лівого соскоподібного відростка) (а.с.94-95);

- рішенням виконавчого комітету Баранівської міської ради від 08.10.2024 року № 163 про негайне відібрання дітей у зв`язку з загрозою життю та здоров`ю дітей, згідно з яким виконавчий комітет Баранівської міської ради вирішив негайно відібрати неповнолітнього ОСОБА_27 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_28 , ІНФОРМАЦІЯ_3 від батьків ОСОБА_29 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.96);

- листом служби у справах дітей Баранівської міської ради від 08.10.2024 року № 361, згідно з яким 08.10.2024 року до служби у справах дітей надійшло усне повідомлення від інспектора ювенальної превенції про те, що у сім?ю ОСОБА_4 та ОСОБА_29 , жителів АДРЕСА_2 викликано швидку допомогу через те, що неповнолітній син ОСОБА_6 мав погане самопочуття. Фельдшером швидкої допомоги при огляді були зафіксовані множинні забої на тілі дитини. Дитину каретою швидкої допомоги доставлено до приймального відділення КНП«Баранівська лікарня», де лікарем ортопедом проведено обстеження дитини та підтверджено виявлені множинні забої (крововиливи нижніх тканин голови, тулуба, шиї, кінцівок). Після огляду неповнолітнього ОСОБА_6 в супроводі інспектора ювенальної превенції направлено до КНП «Обласного медичного спеціалізованого центру» Житомирської обласної ради.Службою у справах дітей спільно із фахівцем із соціальної роботи, інспектором ювенальної превенції, здійснено виїзд за місцем проживання родини та проведено спілкування з мамою ОСОБА_30 , яка повідомила, що батько побив неповнолітнього сина ОСОБА_7 і це відбувається часто. Також ОСОБА_31 повідомила, що чоловік і до неї відноситься погано, погрожує їй, через що вони перебувають у постійному страху. Комісією проведено оцінку рівня безпеки дитини, де зафіксовано фізичне насильство відносно неповнолітньої дитини (а.с.97);

- актом проведення оцінки рівня безпеки дитини, складеного комісією у складі інспектора ювенальної превенції Звягельського РВП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_11 , головного спеціаліста служби у справах дітей Баранівської міської ради ОСОБА_15 , психологом УСЗН Баранівської міської ради ОСОБА_32 , спеціалістом УСЗН Баранівської міської ради ОСОБА_14 від 08.10.2024 року, згідно з яким ОСОБА_7 повідомив, що його вдарив батько по сідницях, через те, що він не хотів іти до школи. Натілі дитини наявні синці та гематоми, присутня реакція дитини у вигляді страху, тривоги або огиди під час контакту з дорослим. Висновок щодо рівня безпеки дитини – дуже небезпечно, негайне відібрання (а.с.98-106);

- наказом служби у справах дітей Баранівської міської ради від 09.10.2024 року № 84 «Про взяття на облік дитини, яка перебуває у складних життєвих обставинах», згідно з яким на облік постановлено ОСОБА_6 як такого, що зазнав фізичного насильства в сім`ї (а.с.107);

- висновком експерта від 28.01.2025 року № 30-2025 за результатами проведеної судової психіатричної експертизи, згідно з яким неповнолітній ОСОБА_6 страждає на тяжкий психічний розлад – шизофренію не уточнену, асоційовану з межовою розумовою відсталістю (F 20.9 МКХ – 10). Індивідуально-психологічні особливості неповнолітнього ОСОБА_6 : виявляє в мисленні якісні зміни по ша-типу у вигляді втрати цілеспрямованості, непослідовності, аморфності, з елементами зісковзування на побочні асоціації, що на виході ушкоджує продуктивність інтелектуальної діяльності. Емоційні реакції неадекватні, емоційно монотонний. Вольовий контроль за своєю поведінкою знижений. Наявні психічні зміни, які обумовлюють його мотивацію, емоційний стан, розумову діяльність та психологічні особливості загалом. Контакт малопродуктивний. Монотонний. На корекцію не реагує. Темп протікання психічних процесів тугорухомий, виснажливий. Увага з проблемами довільної концентрації, розсіяна, мнестичні функції недостатні за рахунок нестійкої уваги та низького інтелекту. Неповнолітній ОСОБА_6 виявляє індивідуально-психологічні особливості, які суттєво впливають на характер його показань по справі.На комунікативну поведінку неповнолітнього ОСОБА_6 (під час проведення 30.10 за його участі слідчих дій) впливають вище зазначені психічні зміни, які обумовлюють його мотивацію, емоційний стан, розумову діяльність та психологічні особливості загалом. Неповнолітній ОСОБА_6 виходячи із рівня його розумового розвитку, індивідуально-психологічних особливостей та емоційного стану, не здатний правильно розуміти характер та значення скоєних відносно нього дій та здійснювати опір (а.с.113-115);

- висновком спеціаліста психолога ОСОБА_33 за результатами допиту свідка малолітньої ОСОБА_34 , проведеного відповідно до вимог ч. 11 ст. 615 КПК України в присутності психолога та законного представника малолітньої ОСОБА_9 за методикою «Зелена кімната», згідно з яким під час допиту ОСОБА_35 пригніченим тоном розповідала про стосунки у її родині та повідомила, що батьки, зокрема, тато, часто підвищують голос на дітей, а її брата ОСОБА_7 можуть навіть побити за погану поведінку. Пригадуючи та розповідаючи про побиття брата (також про інші суперечки в родині) ОСОБА_35 проявляла занепокоєння, пригнічення та тривогу. Зазначила, що батько не проводить з ними свій вільний час, може покарати за невиконані завдання. Загалом у ОСОБА_19 спостерігається високий рівень тривожності, напруги, емоційний фон під час спілкування має ознаки відчаю та пригнічення. Результати спостереження проведеного допиту малолітнього свідка ОСОБА_36 в цілому свідчать про те, що психічний рівень розвитку відповідає віковим нормам та віковому періоду. Емоційна насиченість показань характеризується апатичністю та внутрішньою напругою, про що свідчать особистісні та емоційні моменти, посилання і вказівки на переживання та занепокоєння з приводу складної життєвої ситуації з ріднею дівчинки. Під час допиту у ОСОБА_19 спостерігалися вербальні та невербальні реакції та прояви високого рівня внутрішньої тривожності (опускання очей, довгі паузи, сумний тон при розповіді про стосунки в її родині, намагання приховати долоні, почервоніння, уникання зорового контакту), що може свідчити про переживання малолітнім свідком ОСОБА_37 психотравмуючого досвіду, пов`язаного з негативною ситуацією у її родині (а.с.116);

- інформацією філії «Климентіївська гімназія» Баранівського ліцею № 2 ім. О. Сябрук Баранівської міської ради від 14.03.2025 року № 9, згідно з якою батько учня 8 класу філії ОСОБА_6 у період з 08.05.2024 по сьогоднішній день з офіційним письмовим зверненням зі скаргами на фізичний та психологічний булінг, вчинений учнями філії щодо його сина не звертався. Фактів булінгу в школі виявлено не було. Класним керівником 8 класу ОСОБА_38 в жовтні 2024 року проведена робота щодо попередження насильства по відношенню до учнів з боку батьків та однокласників (а.с.118);

- відеозаписом допиту потерпілого неповнолітнього ОСОБА_6 , який проведено 30.10.2024 року відповідно до ч. 11 ст. 615 КПК України за методикою «Зелена кімната» у присутності законного представника та психолога, під час якого ОСОБА_6 вказав, що «тато надавав по сраці руками, взяв за ноги і перевернув. Тато раніше був злий і агресивний, и нервував» Синці на тілі пояснює тим, що його побили однокласники. ОСОБА_39 вдарив ногою. Синці на руці через те, що тато ставить підніжки. На питання дізнавача про синці на грудній клітині, сідницях, ногах, руках потерпілий відповів, що це «тато так фігачить». Розказує, що тато кидав його на землю і він вдарився головою об шафу (а.с.175);

- відеозаписом допиту свідка неповнолітньої ОСОБА_40 , який проведено 12.03.2025 року відповідно до ч. 11 ст. 615 КПК України за методикою «Зелена кімната» у присутності законного представника та психолога, під час якого ОСОБА_41 вказала, що батько ( ОСОБА_4 ) казав Говінді вдіватися, а ОСОБА_7 казав, що він ОСОБА_8 . Потім тато почав його бити, бив рукою по руках, ОСОБА_7 плакав, тато кричав на нього. Говінда вибігав з будинку, тато вдарив його з ноги по жопі декілька раз. Батько вдарив ОСОБА_42 декілька раз, десь 7-9. Потім батько викликав швидку і поліцію. Вказує, що батько часто буває розлюченим, було також, що батько бив і її (а.с.176);

- відеозаписом допиту свідка неповнолітньої ОСОБА_43 , який проведено 27.03.2025 року відповідно до ч. 11 ст. 615 КПК України за методикою «Зелена кімната» у присутності законного представника та психолога, під час якого вона вказала, що є однокласницею ОСОБА_7 , бійок в школі не було, була штовханина. Осіню 2024 року бачила у ОСОБА_7 синці на обличчі, на що ОСОБА_7 пояснював, що це його батько б`є за погані оцінки (а.с.177).

Заперечення обвинуваченим ОСОБА_4 своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.125 КК України та його доводи про те, що його сина ОСОБА_6 побили у школі, суд вважає безпідставними та надуманою версію обвинуваченого, оскільки це суперечить зібраним по справі та дослідженим в судовому засіданні доказам, які узгоджуються між собою.

Суд оцінює такі показання, як обрану обвинуваченим лінію захисту, яка не знайшла свого підтвердження під час судового розгляду кримінального провадження.

Враховуючи вищевикладене, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності та взаємозв`язку, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 доведена повністю.

Суд кваліфікує дії ОСОБА_4 за ч.2 ст.125 КК України, як заподіяння умисних легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я.

Відповідно до ст. 65 КК України суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, а згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.

Згідно з ч.2 ст.12 КК України, кримінальне правопорушення передбачене ч.2 ст.125 КК України, є кримінальним проступком.

Вирішуючи питання про вид і міру покарання ОСОБА_4 , суд враховує те, що він вину у вчиненому кримінальному правопорушенні не визнав та не розкаявся у вчиненому, особу обвинуваченого ОСОБА_4 , який раніше не судимий, за місцем проживання характеризується позитивно: у побуті скромний, заяв та скарг від односельчан на ОСОБА_44 не надходило, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, не перебуває на обліку як отримувач будь-яких соціальних допомог.

Обставин, що пом`якшують покарання ОСОБА_4 відповідно до ст. 66 КК України, не встановлено.

Обставинами, що обтяжують покарання ОСОБА_4 відповідно до ст. 67 КК України, є вчинення кримінального правопорушення стосовно особи, яка страждає на психічний розлад, вчинення кримінального правопорушення стосовно особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах.

Відповідно до ст.50 КК України, покарання є заходом примусу, полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого і має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.

З урахуванням наведеного, конкретних обставин вчинення кримінального правопорушення, особи обвинуваченого, його ставлення до вчиненого, суд, реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_4 покарання в межах санкції ч.2 ст.125 КК України, у виді пробаційного нагляду.

Зазначене покарання буде необхідним та достатнім і досягне мети не лише кари останнього за вчинене, а й буде слугувати для його виправлення та запобігання вчинення нових кримінальних правопорушень як обвинуваченим, так і іншими особами.

Визначене обвинуваченому покарання відповідатиме принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого, випливає з дотримання судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод 1950 року, не суперечить практиці Європейського Суду з прав людини та нормам кримінального законодавства України, адже ефективність покарання залежить не лише і не в першу чергу від суворості санкції кримінально-правової норми, а і від спроможності не допустити безкарності злочинних діянь.

Також суд вважає за доцільне застосувати до обвинуваченого ОСОБА_4 обмежувальні заходи, передбачені ст. 91-1 КК України.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Процесуальні витрати та речові докази у справі відсутні.

Запобіжний захід ОСОБА_4 до вступу вироку в законну силу не обирати.

Керуючись ст. 2,7, 368-370, 373, 374, 376, 394,395, 615 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.125 КК України та призначити йому покарання у виді пробаційного нагляду на строк 2 (два) роки.

Покласти на ОСОБА_4 наступні обов`язки, передбачені ч.2, 3 ст.59-1 КК України:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації,

- виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.

Початок строку відбуття покарання обчислювати з дня постановки засудженого на облік уповноваженим органом з питань пробації.

На підставі п. 5 ч. 1 ст. 91-1 КК України направити ОСОБА_4 для проходження програми для кривдників строком на 3 (три) місяці.

Запобіжний захід ОСОБА_4 до вступу вироку в законну силу не обирати.

На вирок може бути подана апеляція до Житомирського апеляційного суду через Баранівський районний суд протягом тридцяти днів з моменту його проголошення, а обвинуваченим в той же строк з моменту вручення копії вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку, а копія вироку обвинуваченому та прокурору підлягає врученню негайно після проголошення.

Суддя ОСОБА_1