Постанова від 20 вересня 2026 р. у справі №932/1967/22 — Касаційний цивільний суд Верховного Суду

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2026 року

м. Київ

справа № 932/1967/22

провадження № 61-1651св26

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Луспеника Д. Д.,

учасники справи:

заявник -Акціонерне товариство «ДТЕК Дніпровські електромережі»,

стягувач - ОСОБА_1 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 14 січня 2026 року у складі колегії суддів: Агєєва О. В., Космачевської Т. В., Халаджи О. В.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст заяви та судових рішень по суті

04 червня 2024 року до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська надійшла заява Акціонерного товариства (далі - АТ) «ДТЕК Дніпровські електромережі», в якій стягувачем зазначено ОСОБА_1 , про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 07 квітня

2025 року заяву АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» залишено без задоволення.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 03 вересня 2025 року апеляційну скаргу АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» задоволено.

Ухвалу Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 07 квітня 2025 року скасовано та ухвалено нове судове рішення.

Заяву АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі», стягувач ОСОБА_1 , про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню у справі № 932/1967/22 (провадження № 6/932/255/24), задоволено.

Визнано виконавчий лист № 932/1967/22, виданий 10 травня 2024 року Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська про зобов`язання АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» надати замовнику ОСОБА_1 проект договору про тимчасове приєднання електроустановок до електричних мереж, проект технічних умов на тимчасове приєднання, орієнтовний розрахунок вартості приєднання об`єкта нерухомості житлової квартири

АДРЕСА_1 таким, що не підлягає виконанню.

Короткий зміст вимог заяви

У жовтні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпровського апеляційного суду із заявою про перегляд постанови Дніпровського апеляційного суду від 03 вересня 2025 року за нововиявленими обставинами.

Заява мотивована тим, що, приймаючи зазначену постанову, Дніпровський апеляційний суд обґрунтував її висновками, які містяться у постанові Третього апеляційного адміністративного суду від 24 грудня 2024 року у справі № 160/23481/24, оскільки інші обґрунтування прийнятого рішення у постанові від 03 вересня 2025 року, на його переконання, відсутні.

Зазначав, що 12 вересня 2025 року Верховний Суд, розглянувши у попередньому судовому засіданні у касаційній інстанції адміністративну справу № 160/23481/24 за позовом АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» до Першого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про визнання протиправною та скасування постанови за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 24 грудня 2024 року, прийняв рішення, яким його касаційну скаргу задовольнив частково, постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 24 грудня 2024 року у справі № 160/23481/24 скасував, справу направив на новий судовий розгляд до Третього апеляційного адміністративного суду.

Оскільки зазначене судове рішення було єдиною підставою для прийняття постанови Дніпровського апеляційного суду від 03 вересня 2025 року, то його скасування вважав нововиявленою обставиною.

Короткий зміст оскаржуваного судового рішення суду апеляційної інстанції

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 14 січня 2026 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд постанови Дніпровського апеляційного суду

від 03 вересня 2025 року за нововиявленими обставинами у справі № 932/1967/22 відмовлено.

Судове рішення мотивовано тим, що названа заявником обставина не є нововиявленою, оскільки постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 24 грудня 2024 року у справі № 160/23481/24 не була єдиною підставою для ухвалення судового рішення, яке заявник просить переглянути за нововиявленими обставинами.

Крім того, з постанови Верховного Суду від 12 вересня 2025 року у адміністративній справі № 160/23481/24, на яку посилався ОСОБА_1 , як на підставу перегляду судового рішення, постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 24 грудня 2024 року у справі № 160/23481/24 було скасовано з направленням справи на новий судовий розгляд до суду апеляційної інстанції, яка має вирішити питання про необхідність залучення ОСОБА_1 до участі у справі як третьої особи, тобто з процесуальних підстав, а не внаслідок порушення судом норм матеріального права.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у лютому 2026 року до Верховного Суду, ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 14 січня 2026 року скасувати та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд дійшов помилкового висновку, відмовляючи у задоволенні заяви про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Дніпровського апеляційного суду від 03 вересня 2025 року з подальшим її скасуванням, оскільки не врахував факту скасування постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 24 грудня 2024 року постановою Верховного Суду від 12 вересня 2025 року у адміністративній справі № 160/23481/24.

Заявник вказує, що згаданою постановою касаційної інстанції встановлено обставини, які мають значення для спірних правовідносин у справі № 932/1967/22, зокрема, відсутність підключення квартири стягувача до мереж.

Натомість, постанова Дніпровського апеляційного суду від 03 вересня 2025 року надала право боржнику самовільно визначати, чи виконано рішення суду, а також припиняти правовідносини зі споживачем. Оскільки, така постанова встановила факт виконання боржником судового рішення до порушення виконавчого провадження, заявника фактично позбавлено можливості підключити квартиру до електропостачання.

Відзив на касаційну скаргу АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» до суду не подало.

Ураховуючи правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у пунктах 41-43 постанови від 25 січня 2022 року у справі № 761/16124/15-ц (провадження № 14-184цс20), у пунктах 20-22 постанови від 14 грудня 2022 року у справі № 477/2330/18 (провадження № 14-31цс22), колегія суддів залишає без розгляду подані ОСОБА_1 у березні 2026 року додаткові пояснення у справі, оскільки вони по суті є штучним поданням доповнення до касаційної скарги поза межами визначеного процесуального строку.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 04 березня 2026 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано цивільну справу із суду першої інстанції.

07 липня 2026 року, після неодноразових нагадувань, справа надійшла до Верховного Суду.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до абзацу 2 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до вимог частин першої та другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно із частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Судове рішення апеляційного суду ухвалено з додержанням норм процесуального права, а доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Відповідно до частини першої та другої статті 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами. Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є, зокрема, істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справі; скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

Згідно із частиною четвертою статті 423 ЦПК України не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

Частиною п`ятою статті 423 ЦПК України визначено, що при перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.

Здійснюючи процедуру перегляду остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами суд має переглянути раніше ухвалене рішення лише в межах нововиявлених обставин. Підставою такого перегляду є не недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення, постанови чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки її учасники не знали про цю обставину та, відповідно, не могли підтвердити її у суді. Тобто перегляд справи у зв`язку з нововиявленими обставинами спрямований не на усунення судових помилок, а на перегляд судового рішення у вже розглянутій справі з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення такого рішення (постанова Великої Палати Верховного Суду від 30 червня 2020 року у справі № 19/028-10/13, провадження № 12-158гс19, (пункти 7.4-7.5)).

Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи, існували на час її розгляду, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин. Питання про те, які обставини вважати істотними, є оціночним. Суд вирішує його у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення так, що якби вказана обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим (постанова Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 21 жовтня 2020 року у справі № 726/938/18).

Нововиявленими є обставини, які: входять до предмета доказування у відповідній справі; обґрунтовують вимоги або заперечення сторін; можуть вплинути на висновки суду про права й обов`язки її учасників або мають інше істотне значення для правильного вирішення спору; існували на час розгляду справи, рішення в якій переглядається; спростовують фактичні дані, покладені в основу такого рішення; не були встановлені, коли суд ухвалював це рішення; не були та не могли бути відомі на час розгляду справи особі, яка звертається із заявою про перегляд рішення; стали відомими тільки після його ухвалення (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22 січня 2019 року у справі № 127/10129/17, провадження № 14-549зц18 (пункт 26)).

Не є нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці доказів, які вже оцінив суд у процесі розгляду справи. Крім того, судове рішення не можна переглядати у зв`язку з нововиявленими обставинами у разі, якщо обставини, передбачені процесуальним законом, відсутні, а також якщо ці обставини були або могли бути відомі заявникові на час розгляду справи (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22 січня 2019 року у справі № 127/10129/17, провадження № 14-549зц18 (пункти 27, 28)).

Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися судами у процесі розгляду справи (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14 квітня 2021 року у справі № 9901/819/18, провадження № 11-430заі20 (пункт 6.38)).

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) процедура поновлення розгляду справи за нововиявленими обставинами на вимогу сторони провадження для виправлення помилок правосуддя, як така, не суперечить положенням Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року за умови відсутності зловживання. У цьому контексті ЄСПЛ неодноразово наголошував, що сама по собі наявність у національних законодавствах процедура перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами не суперечить праву на справедливий судовий розгляд та принципу правової визначеності, якщо зазначений вид перегляду використовується для виправлення помилок правосуддя (рішення ЄСПЛ від 18 листопада 2004 року у справі «Правєдная проти росії»,

від 06 грудня 2005 року у справі «Попов проти Молдови» № 2).

Процедура поновлення розгляду справи за нововиявленими обставинами має бути використана у спосіб, сумісний із пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Ключовим для розуміння природи зазначеного виду перегляду судових рішень є тлумачення поняття «нововиявлені обставини». ЄСПЛ зауважує, що процедура скасування судового рішення за нововиявленими обставинами передбачає, що віднайдено докази, які раніше не були об`єктивно доступними та які можуть призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка вимагає скасування судового рішення, має довести, що вона не мала можливості надати суду докази до закінчення судового розгляду і що такі докази мають вирішальне значення для справи.

Системний аналіз практики ЄСПЛ щодо перегляду судових рішень дозволяє зробити висновок, що нововиявленими обставинами можуть бути визнані обставини, які: а) існували під час розгляду справи судом; б) не були відомими суду та учасникам справи під час розгляду справи судом; в) мають істотне значення для справи і можуть призвести до іншого результату судового розгляду (тобто, коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте) (рішення ЄСПЛ від 26 червня 2018 року у справі «Industrial Financial Consortium Investment Metallurgical Union проти України», від 09 червня 2011 року у справі «Желтяков проти України»).

Враховуючи викладене вище, як за чинним процесуальним законодавством, так і за сталою практикою ЄСПЛ, до нововиявлених обставин належать факти об`єктивної дійсності, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного розв`язання спору.

При цьому, неправильне вирішення судами спору, порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права не може бути визнано судом нововиявленою обставиною, а може бути підставою для оскарження такого судового рішення в апеляційному чи касаційному провадженнях.

Враховуючи наведене, Верховний Суд погоджується з оскаржуваним судовим рішенням апеляційного суду, враховуючи, що постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 24 грудня 2024 року у справі № 160/23481/24 не була єдиною підставою для ухвалення судового рішення, яке заявник просить переглянути за нововиявленими обставинами.

Доводи касаційної скарги про те, що апеляційний суд не врахував факту скасування постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 24 грудня 2024 року постановою Верховного Суду від 12 вересня 2025 року у адміністративній справі № 160/23481/24, є безпідставними, оскільки суд апеляційної інстанції врахував вказану обставину, дослідив її та надав обґрунтовані судові висновки про те, що це не є нововиявленою обставиною у цій справі та підставою для перегляду судового рішення цим судом.

Інші доводи касаційної скарги ОСОБА_1 стосуються спору по суті, тому Верховний Суд не може надавати їм оцінку, враховуючи, що апеляційним судом було відмовлено у задоволенні його заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами і колегія суддів погодилася з правовими висновками апеляційного суду з цього питання.

Отже, доводи, наведені в обґрунтування касаційної скарги не можуть бути підставами для скасування судового рішення суду апеляційної інстанції, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи, ґрунтуються на неправильному тлумаченні заявником норм процесуального права, були предметом дослідження в суді апеляційної інстанції з наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка в зазначеній частині ґрунтується на вимогах закону, і з якою погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Оскільки доводи касаційної скарги висновків суду апеляційної інстанції не спростовують, на законність та обґрунтованість його судового рішення не впливають, то колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Керуючись статтями 400, 401, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 14 січня 2026 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: Р. А. Лідовець

І. Ю. Гулейков

Д. Д. Луспеник