Постанова від 14 вересня 2026 р. у справі №922/4021/25 — Касаційний господарський суд Верховного Суду

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2026 року

м. Київ

cправа № 922/4021/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Бенедисюка І. М. (головуючого), Булгакової І. В., Власова Ю. Л.,

за участю секретаря судового засідання Росущан К. О.,

представників учасників справи:

позивача - не з`явився,

відповідача - Дикань О. М. (самопредставництво),

розглянув у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Приватного ремонтного - будівельного підприємства "Рембуд"

на рішення Господарського суду Харківської області 23.03.2026 та

постанову Східного апеляційного господарського суду від 16.06.2026

за позовом Приватного ремонтного - будівельного підприємства "Рембуд"

до Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України

про визнання протиправним та скасування рішення.

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. Приватне ремонтно - будівельне підприємство "Рембуд" (далі - ПП "Рембуд", Підприємство, позивач, скаржник) звернулося до суду з позовом до Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (далі - Відділення АМК, Комітет, відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення адміністративної колегії Відділення АМК "Про порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції та накладення штрафу" від 30.10.2025 у справі № 5/20-140-24 (далі - рішення АМК).

1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірне рішення є незаконним та необґрунтованим внаслідок неповного з`ясування та доведення обставин, які мають значення для справи, невідповідності висновків, викладених у рішенні, обставинам справи, неправильного застосування норм матеріального права. Комітет при вирішенні справи не дотримався вимог Закону України "Про захист економічної конкуренції" (далі - Закон № 2210) та Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції" (далі - Закон № 236/96-ВР) і не з`ясував належним чином усіх обставин, на підставі яких Підприємство можна було б визнати таким, що порушило Закон.

2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

2.1. Господарський суд Харківської області рішенням від 23.03.2026 (суддя Юрченко В. С.), залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 16.06.2026 (колегія суддів: Шутенко І. А., Гребенюк Н. В., Слободін М. М.) у задоволенні позову відмовив.

2.2. У прийнятті судових рішень суди виходили з того, що відповідач повно та об`єктивно з`ясував істотні обставини, які мають значення для справи; обставини, які визнано встановленими і які мають значення для справи, є доведеними та підтверджені належними і допустимими доказами; висновки, Комітету викладені у Рішенні відповідають обставинам справи. Позивачем не доведено порушення його прав відповідачем.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги

3.1. У касаційній скарзі Підприємство, із посиланням на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить суд касаційної інстанції скасувати судові рішення попередніх інстанцій, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

4. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

4.1. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

4.1.1. Підставою касаційного оскарження скаржник визначає пункти 1, 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

4.1.2. Обґрунтовуючи підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, скаржник зазначає, що судами першої та апеляційної інстанції застосовано положення статей 73, 74 ГПК України, без урахування висновків Верховного Суду, які викладені у постановах від 08.07.2021 у справі № 915/1889/19, від 15.07.2022 у справі № 914/1003/21 та від 12.09.2023 у справі № 916/1828/22, зокрема, про те, що під час розгляду справ у порядку господарського судочинства обов`язок доказування покладається як на позивача, так і на відповідача; при цьому доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

4.1.3. За твердженням Підприємства, суди у вирішенні цього спору не надали належної оцінки його доводам у частині того, що Комітет допустив порушення вимог Закону № 2210, зокрема, щодо дотримання процедури розгляду справи. Позивач вважає, що відповідач у розгляді справи № 5/20-140-24 діяв по відношенню до ПП "Рембуд" упереджено та безпідставно не врахував подані ним заперечення на попередні висновки у справі.

4.1.4. Суди в цій частині ґрунтували свої висновки лише на припущеннях про те, що на момент отримання та передання адміністративній колегії Відділення АМК поданих 30.10.2025 Підприємством заперечень розгляд антимонопольної справи вже завершився. Судами не досліджено питання, які мали вирішальне значення для правильного застосування положень статті 59 Закону № 2210, а саме: 1) чи були члени адміністративної колегії відповідача фактично ознайомлені зі змістом поданих Підприємством заперечень до прийняття Рішення АМК; 2) чи містили зазначені заперечення обставини, які могли вплинути на висновки адміністративної колегії; 3) чи розглядалося питання про можливість відкладення розгляду справи з метою забезпечення позивачу можливості реалізувати своє право на захист від пред`явленого звинувачення; 4) чи ознайомилися із запереченнями інші посадові особи, які брали участь у підготовці проєкта Рішення АМК; 5) чи правомірно відповідачем не відобразив результати щодо розгляду заперечень у мотивувальній частині Рішення АМК.

4.1.5. Суди не надали відповіді на питання: чи відбулося реальне здійснення права позивача на захист під час розгляду антимонопольної справи, фактично ототожнивши право Підприємства на подання заперечень на попередні висновки Комітету із правом на їх формальну реєстрацію та залишили поза увагою, що право сторони на захист не може зводитися виключно до технічної можливості надіслати заперечення до органів АМК. Сутність права на захист полягає у забезпеченні реальної можливості особи бути вислуханою органом, який приймає рішення, надати свої пояснення, доводи та заперечення, а також отримати їх належний розгляд під час ухвалення остаточного рішення.

4.1.6. На обґрунтування підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України, скаржник зазначає про необхідність формування висновків Верховного Суду у подібних правовідносинах щодо застосування статті 8 Закону № 236/96-ВР.

4.1.7. За твердженням скаржника, поширена ним інформація не порушує норм законодавства про захист від недобросовісної конкуренції, зокрема не є порівняльною рекламою та не дискредитує суб`єкта господарювання, який звернувся до Відділення АМК із заявою щодо наявності у діях ПП "Рембуд", ознак порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції.

4.1.8. Позивач вважає, що поширена ним серед мешканців будинку № 82А по вул. Героїв Крут в м. Суми 26.10.2023 інформація стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю "Дімекскомфорт-1" та його діяльності, у тому числі щодо його послуг, викладено у формі висловів, які містять прогнозовані вислови на майбутнє, а не про факти, які існували або існують у реальній дійсності та можуть бути підтверджені або спростовані доказами. За твердженням скаржника, сама конструкція норми статті 8 Закону № 236/96-ВР передбачає можливість перевірки відповідної інформації на предмет її відповідності об`єктивній дійсності. Така перевірка є можливою лише стосовно відомостей про факти, які існували або існують у реальній дійсності та можуть бути підтверджені або спростовані доказами. Натомість прогноз, припущення або застереження щодо можливих майбутніх подій за своєю природою не є повідомленням про факт. Майбутня подія ще не настала, а тому не може бути об`єктивно перевірена на момент поширення відповідної інформації.

4.1.9. Однак, суди у вирішенні цього спору та у застосуванні положень статті 8 Закону № 236/96-ВР фактично здійснили оцінку прогнозованих майбутніх обставин за критерієм їх достовірності, однак не навели правового обґрунтування можливості застосування такого підходу та не визначили критерії, за якими подібна оцінка має здійснюватися та здійснювалася ними у справі.

4.1.10. На думку позивача, недослідження судами наявних у матеріалах справи доказів та не встановлення ключових обставин, які мають істотне значення для вирішення спору, свідчить про необґрунтованість та незаконність ухвалених судових рішень.

4.1.11. Скаржник вважає, що суди самоусунулися від виконання обов`язку щодо надання оцінки його доводам та фактично обмежилися формальним дублюванням позиції Комітету замість здійснення належної перевірки рішення останнього на предмет його відповідності вимогам статті 59 Закону № 2210.

4.1.12. Також 07.09.2026 від скаржника надійшла відповідь на відзив Комітету.

4.2. Доводи інших учасників справи

4.2.1. У відзиві, поданому до Суду 21.08.2026 Відділення АМК просить суд відмовити у її задоволенні касаційної скарги, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

4.2.2. Також у відзиві відповідач заявив клопотання, в якому просить Суд поновити строк на подання відзиву на касаційну скаргу, у зв`язку з його пропуском через те, що у Відділенні АМК лише чотири службові особи виконували свої посадові обов`язки, які наділені правом підпису процесуальних документів і лише одна з цих осіб відповідні знання та кваліфікацію у сфері права для написання процесуальних документів і здійснення самопредставництва відповідача в суді. Поряд із тим, на розгляді в судах загальної юрисдикції перебуває більш ніж 45 справ, стороною в яких є відповідач, а тому підготовка та подання відзиву на касаційну скаргу у встановлений строк була ускладнена з поважних причин. Також Відділення АМК із посиланням на інформацію, розміщену на сайті Судової влади України вказує, що 20.08.2026 у Кабінеті Електронного Суду проводилися технічні роботи, під час яких сервер підсистеми був недоступний. За наведеного, відповідач просить Суд поновити строк на подання відзиву на касаційну скаргу.

4.2.3. Суд зауважує, що такі обґрунтування не можуть бути визнані поважною причиною пропуску строку на подання відзиву на касаційну скаргу, оскільки зводяться до внутрішньої організації роботи Відділення АМК і така організація залежить виключно від самого органу.

4.2.4. Крім того, за змістом частин першої та другої статті 119 ГПК України поновленим може бути процесуальний строк, встановлений законом, а встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

4.2.5. Згідно з частиною четвертою статті 294 ГПК України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначається строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу.

4.2.6. В ухвалі Суду від 05.08.2026 строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу визначений до 20.08.2026.

4.2.7. Верховний Суд враховує та зазначає, що строк на подання відзиву на касаційну скаргу встановлюється судом та відповідно до вимог процесуального закону може бути продовжений за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, а тому клопотання про поновлення строку на подання відзиву на касаційну скаргу не підлягає задоволенню.

4.2.8. З огляду на те, що відзив відповідачем поданий через підсистему "Електронний суд", то відзив долучається до матеріалів справи, проте залишається без розгляду відповідно до положень статей 118, 295 ГПК України.

5. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

5.1. Рішення судів попередніх судових інстанцій мотивовані такими фактичними встановленими обставинами та висновками.

5.2. До Відділення АМК надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Дімекскомфорт-1" (далі -ТОВ "Дімекскомфорт-1", заявник) від 14.03.2024 № 17 (далі - заява) у якій повідомлялося щодо наявності у діях ПП "Рембуд" , ознак порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції.

5.3. У заяві повідомлялися, зокрема, такі обставини:

- ПП "Рембуд" було управителем багатоквартирного будинку №82-А по вулиці Героїв Крут у місті Суми, що підтверджується договором від 01.05.2023 №2-82А/У про надання послуг з управління багатоквартирним будинком;

- відповідно до пункту 9.1 Договору №2-82А/У, цей Договір набирав чинності з 01.05.2023 та укладався строком на 1 рік;

- на зборах співвласники багатоквартирного будинку №82-А по вулиці Героїв Крут у місті Суми прийняті рішення, які оформлені протоколом від 29.08.2023 б/н, про відкликання управителя ПП "Рембуд" та припинення дії Договору №2-82А/У; обрання ТОВ "Дімекскомфорт-1" управителем будинку; затвердження умов договору з ТОВ "Дімекскомфорт-1" на управління будинком; відкликання уповноваженої особи від співвласників будинку ОСОБА_2 та обрання уповноваженою особою ОСОБА_1;

- укладений між співвласниками будинку №82-А по вулиці Героїв Крут у місті Суми та ТОВ "Дімекскомфорт-1" договір від 29.08.2023 №10 про надання послуги з управління багатоквартирним будинком, мав набрати чинності з 01.05.2024;

- ТОВ "Дімекскомфорт-1" отримало колективне звернення мешканців будинку № 82-А по вулиці Героїв Крут у місті Суми від 06.11.2023 б/н про те, що 26.10.2023 у всіх поштових скриньках мешканців будинку були вкладені листи з підписами та мокрими печатками адміністрації ПП "Рембуд". У означених листах містилися звітні дані щодо діяльності ПП "Рембуд" за 2020 - 2023 роки по управлінню будинком та інформацію щодо фінансового стану і господарської діяльності ТОВ "Дімекскомфорт-1";

- крім того, ПП "Рембуд" також було поширено інформацію, яка містила відомості про ТОВ " ПП "Рембуд" Дімекскомфорт-1", зокрема, такого змісту: "Згідно поданого звіту до ДПІ за ІІІ квартал 2023р., у штаті 6 працівників не повної зайнятості, щодо обслуговування інших будинків дані відсутні, тобто фірма нульова, яка за реєстрована 17 березня 2023 року з статутним фондом 2000 грн. та два директора (директор + директор, бухгалтер…? "хороша фірма"…). Усі послуги, згідно тарифу будуть виконуватись за рахунок підрядних організацій, а це подвійні податки Вашого тарифу, так як у них відсутнє все, навіть адреса офісу, який знаходиться в оренді".

5.4. На переконання ТОВ "Дімекскомфорт-1", поширення ПП "Рембуд" такої інформації серед мешканців будинку №82-А по вулиці Героїв Крут у місті Суми негативно відображається на діяльності ТОВ "Дімекскомфорт-1" та завдає шкоди його діловій репутації, що є порушенням законодавства про захист від недобросовісної конкуренції, передбаченим статтею 8 Закону № 236/96-ВР, у вигляді дискредитації суб`єкта господарювання, оскільки поширює Інформацію, що містить неправдиві відомості про його господарську діяльність та фінансову звітність.

5.5. Листом від 21.06.2024 № 461 ПП "Рембуд" підтвердило факт поширення ним Інформації про ТОВ "Дімекскомфорт-1" серед мешканців будинку №82-А по вулиці Героїв Крут в місті Суми.

5.6. Розпорядженням адміністративної колегії Відділення від 05.08.2024 № 70/160-рп/к, розпочато розгляд справи № 5/20-140-24, за ознаками вчинення ПП "Рембуд" порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції, передбаченого статтею 8 Закону № 236/96-ВР, у вигляді поширення у будь-якій формі неправдивих, неточних або неповних відомостей, пов`язаних з особою чи діяльністю суб`єкта господарювання, у тому числі щодо його товарів, які завдали або могли завдати шкоди діловій репутації суб`єкта господарювання.

5.7. Листом від 05.08.2024 № 70-02/2466е позивачу надіслано копію розпорядження адміністративної колегії Відділення АМК від 05.08.2024 № 70/160-рп/к про початок розгляду справи № 5/20-140-24.

5.8. Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 0600949248582 лист Комітету від 05.08.2024 №70-02/2466е із копією розпорядження отриманий ПП "Рембуд" - 22.08.2024.

5.9. Листом Відділення АМК від 05.08.2024 № 70-02/2478е, ТОВ "Дімекскомфорт-1", повідомлено про початок розгляду справи №5/20-140-24 за результатами розгляду його заяви.

5.10. Листом від 20.09.2024 № 615 позивач надіслав відповідачу свої заперечення на розпорядження адміністративної колегії від 05.08.2024 № 70/160-рп/к про початок розгляду справи № 5/20-140-24.

5.11. За дорученням голови Відділення АМК від 08.10.2025 № 70-03/7-вд уповноважено Третій відділ досліджень і розслідувань Відділення АМК, провести опитування споживачів, з метою отримання додаткових доказів для встановлення фактичних обставин справи № 5/20-140-24.

5.12. На підставі доручення Голови Відділення від 08.10.2025 № 70-03/7-вд, уповноваженими особами відповідача у період з 09.10.2025 до 14.10.2025, проведено опитування споживачів у місті Суми (далі - опитування).

5.13. Зокрема, в ході опитування опитано 61 (шістдесят одного) респондента дорослої вікової категорії. Респондентам запропоновано дати відповіді на 2 запитання, які поставлені у анкеті, зокрема:

1) Чи викликає у Вас довіру Підприємство, яке надає послуги з управління багатоквартирним житловим будинком, якщо у нього: "Згідно поданого звіту до ДПІ за ІІІ квартал 2023р., у штаті 6 працівників не повної зайнятості, щодо обслуговування інших будинків дані відсутні, тобто фірма нульова, яка за реєстрована 17 березня 2023 року з статутним фондом - 2000 грн. та два директора (директор + директор, бухгалтер…? - "хороша фірма"…). Усі послуги, згідно тарифу будуть виконуватись за рахунок підрядних організацій, а це подвійні податки Вашого тарифу, так як у них відсутнє все, навіть адреса офісу, який знаходиться в оренді"?

2) Чи обрали б Ви Підприємство управляти Вашим багатоквартирним житловим будинком, якщо у нього викликає довіру Підприємство, яке надає послуги з управління багатоквартирним житловим будинком, якщо у нього: "Згідно поданого звіту до ДПІ за ІІІ квартал 2023р., у штаті 6 працівників не повної зайнятості, щодо обслуговування інших будинків дані відсутні, тобто фірма нульова, яка за реєстрована 17 березня 2023 року з статутним фондом - 2000 грн. та два директора (директор + директор, бухгалтер…? - "хороша фірма"…). Усі послуги, згідно тарифу будуть виконуватись за рахунок підрядних організацій, а це подвійні податки Вашого тарифу, так як у них відсутнє все, навіть адреса офісу, який знаходиться в оренді"?

5.14. Третім відділом досліджень і розслідувань Відділення АМК за результатами проведеного опитування споживачів складений звіт від 15.10.2025 № 73, у якому встановлено, що за результатами опитування споживачів:

- у 83,6 % опитаних споживачів не викликає довіру Підприємство, яке надає послуги з управління багатоквартирним житловим будинком, якщо у нього: "Згідно поданого звіту до ДПІ за ІІІ квартал 2023р., у штаті 6 працівників не повної зайнятості, щодо обслуговування інших будинків дані відсутні, тобто фірма нульова, яка за реєстрована 17 березня 2023 року з статутним фондом - 2000 грн. та два директора (директор + директор, бухгалтер…? - "хороша фірма"…). Усі послуги, згідно тарифу будуть виконуватись за рахунок підрядних організацій, а це подвійні податки Вашого тарифу, так як у них відсутнє все, навіть адреса офісу, який знаходиться в оренді", у 13,1 % відсотка опитаних споживачів таке Підприємство викликає довіру; 2 респондента (3,3 % від опитаних споживачів) обрали свій варіант відповіді;

- 91,8 % опитаних споживачів не обрали б Підприємство управляти своїм багатоквартирним житловим будинком, якщо у нього: "Згідно поданого звіту до ДПІ за ІІІ квартал 2023р., у штаті 6 працівників не повної зайнятості, щодо обслуговування інших будинків дані відсутні, тобто фірма нульова, яка за реєстрована 17 березня 2023 року з статутним фондом - 2000грн та два директора (директор + директор, бухгалтер…? - "хороша фірма"…). Усі послуги, згідно тарифу будуть виконуватись за рахунок підрядних організацій, а це подвійні податки Вашого тарифу, так як у них відсутнє все, навіть адреса офісу, який знаходиться в оренді", 1 респондент (1,6 % від опитаних споживачів) вказав, що "для надання оцінки відсутня повна інформація", і 6,6 % опитаних споживачів обрали б таке Підприємство управляти своїм житловим будинком;

- 82,0 % опитаних споживачів вважають, що поширення інформації про Підприємство: "Згідно поданого звіту до ДПІ за ІІІ квартал 2023р., у штаті 6 працівників не повної зайнятості, щодо обслуговування інших будинків дані відсутні, тобто фірма нульова, яка за реєстрована 17 березня 2023 року з статутним фондом - 2000 грн. та два директора (директор + директор, бухгалтер…? - "хороша фірма"…). Усі послуги, згідно тарифу будуть виконуватись за рахунок підрядних організацій, а це подвійні податки Вашого тарифу, так як у них відсутнє все, навіть адреса офісу, який знаходиться в оренді" може шкодити діловій репутації Підприємства, а 13,1 % опитаних споживачів так не вважають, 3 респондента (4,9 % від опитаних споживачів) обрали свій варіант відповіді.

5.15. Комітет листом від 17.10.2025 №70-02/6310е на адресу ТОВ "Дімекскомфорт-1" надіслав копію витягу з подання з попередніми висновками у справі №5/20-140-24.

5.16. Копію подання з попередніми висновками у справі № 5/20-140-24 надіслано на адресу ПП "Рембуд" листом від 17.10.2025 № 70-02/6311е.

5.17. Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення за номером R067021049244 означений лист від 17.10.2025 № 70-02/6311е отриманий позивачем 23.10.2025.

5.18. За результатами розгляду справи № 5/20-140-24 рішенням адміністративної колегії Відділення АМК від 30.10.2025, зокрема:

- визнано, що дії ПП "Рембуд", у вигляді поширення серед мешканців будинку № 82-А по вулиці Героїв Крут у місті Суми, неправдивих відомостей пов`язаних із ТОВ "Дімекскомфорт-1" та його діяльністю, у тому числі щодо його послуг, які могли завдати шкоди його діловій репутації, визнано порушенням законодавства про захист від недобросовісної конкуренції, передбаченим статтею 8 Закону № 236/96-ВР, у вигляді дискредитації суб`єкта господарювання (пункт 1 резолютивної частини Рішення АМК);

- за порушення зазначене у пункті 1 резолютивної частини Рішення АМК, на ПП "Рембуд" накладений штраф у розмірі 68 000,00 грн (пункт 2 резолютивної частини Рішення АМК);

- зобов`язано ПП "Рембуд" у 10-ти денний строк, з дня одержання цього рішення, спростувати серед мешканців будинку неправдиві відомості, поширення яких визнано згідно з пунктом 1 резолютивної частини цього рішення порушенням, шляхом надсилання листа кожному мешканцю співвласнику будинку № 82 А по вул. Героїв Крут в м. Суми та повідомити Східне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України про виконання цих дій протягом 5 днів із дня виконання, з наданням копій підтверджуючих документів (пункт 3 резолютивної частини Рішення АМК).

5.19. Копію Рішення АМК позивач отримав 06.11.2025.

5.20. Судами встановлено, що Рішення АМК відповідач ґрунтував на таких фактичних обставинах:

- ПП "Рембуд" та ТОВ "Дімекскомфорт-1" здійснюють підприємницьку діяльність на одному ринку - у сфері надання послуг з управління багатоквартирним будинком, тобто є конкурентами;

- рішенням Виконавчого комітету Сумської міської ради від 12.03.2019 № 123 затверджено Положення про порядок визначення узагальнюючого оцінювального показника привабливості (рейтингу) суб`єктів господарювання, що надають послуги з управління багатоквартирним будинком, для споживачів міста Суми. Зазначений рейтинг суб`єктів господарювання, що надають послуги з управління багатоквартирним будинком у м. Суми (далі - Управителі житла) (далі - Рейтинг Управителів житла) складається та опубліковується на офіційному веб-сайті Сумської міської ради, з метою визначення узагальнюючого показника привабливості суб`єктів господарювання, що надають послуги з управління багатоквартирним будинком, а також, з метою доведення до відома населення міста Суми більш повної та об`єктивної інформації щодо діяльності таких суб`єктів господарювання у сфері управління багатоквартирними будинками;

- згідно з показниками Рейтингу Управителів житла, ПП "Рембуд" протягом 2019, 2020, 2023 років займало серед інших Управителів житла такі місця: 4 місце з 12, 3 з 10, 4 місце з 11, що свідчить про відповідну ділову репутацію позивача, як Управителя житла;

- багатоквартирний будинок № 82-А по вулиці Героїв Крут у місті Суми знаходився на обслуговуванні Позивача з 2016 року згідно з рішенням співвласників вказаного будинку;

- ринок послуг з управління багатоквартирним будинком у місті Суми відкритий і рішення щодо обрання того чи іншого Управителя житла безпосерередньо залежить від думки співвласників житла та прийнятого ними на загальних зборах рішення;

- у 2023 році співвласники багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 прийняли рішення щодо зміни управителя будинку, зокрема, 29.08.2023 проведені загальні збори співвласників будинку, на яких також був присутній директор ТОВ "Дімекскомфорт-1", з метою надання відповідей та пояснень мешканцям будинку стосовно пропозицій щодо обслуговування будинку;

- згідно з рішенням загальних зборів від 29.08.2023 співвласники багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 , вирішили обрати управителем житла ТОВ "Дімекскомфорт-1", а також обрати нову уповноважену особу від імені співвласників будинку ОСОБА_1 замість ОСОБА_2 та затвердити умови договору з ТОВ "Дімекскомфорт-1";

- згідно з рішенням загальних зборів від 29.08.2023, уповноваженою особою співвласників багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_1 - ОСОБА_1 та ТОВ "Дімекскомфорт-1" підписаний договір про надання послуги з управління багатоквартирним будинком від 29.08.2023 №10, який відповідно до положень пункту 31 договору набирає чинності з 01.05.2024. Договір укладався на 1 рік;

- до 01.05.2024 діяв договір про надання послуги з управління багатоквартирним будинком від 01.05.2023 № 2-82 А/У, який укладений між співвласниками багатоквартирного будинку та ПП "Рембуд";

- ПП "Рембуд" не заперечує, що поширило між мешканцями багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 інформацію, зокрема, такого змісту: "Згідно поданого звіту до ДПІ за ІІІ квартал 2023р., у штаті 6 працівників не повної зайнятості, щодо обслуговування інших будинків дані відсутні, тобто фірма нульова, яка за реєстрована 17 березня 2023 року з статутним фондом 2000 грн. та два директора (директор + директор, бухгалтер…? "хороша фірма"…). Усі послуги, згідно тарифу будуть виконуватись за рахунок підрядних організацій, а це подвійні податки Вашого тарифу, так як у них відсутнє все, навіть адреса офісу, який знаходиться в оренді";

- у листах від 21.06.2024 № 461, від 20.09.2024 № 615, які були надіслані на адресу Відділення АМК, ПП "Рембуд" зазначало, що метою поширення Інформації про ТОВ "Дімекскомфорт-1", у т.ч. і про його діяльність, була не дискредитація ТОВ "Дімекскомфорт-1", а лише надання інформації у відповідь на звернення деяких мешканців будинку, що зверталися до нього за інформацією щодо ТОВ "Дімекскомфорт-1", а саме: ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_4 (ініціали не вказані у зверненні).

- Комітетом встановлено, що звернення до позивача ініційовано лише певними мешканцями будинку (звернення ОСОБА_3 датоване 30.08.2024, звернення ОСОБА_2 датоване 31.08.2024, звернення ОСОБА_4 (ініціали не вказані) датоване 31.08.2024, додаткове звернення ОСОБА_3 (датоване 04.09.2024), проте Інформацію щодо ТОВ "Дімекскомфорт-1" позивач надав лише 26.10.2024, і не виключно вказаним вище особам, а всім мешканцям будинку (Інформація була залишена у поштових скринях кожної квартири), що підтверджується як уповноваженою особою співвласників будинку ОСОБА_1 , так і підписами під колективним зверненням та окремими зверненнями до Відділення АМК деяких співвласників будинку;

- також у своїх листах до Відділення АМК, ПП "Рембуд" зазначало, що, інформація про ТОВ "Дімекскомфорт-1" взята ним, зокрема, із загальнодоступних відкритих джерел, а саме - веб-портали Оpendatabot (https://opendatabot.ua), Clarity Project (https://clarity-project.info), Youcontrol (https://youcontrol.com.ua);

- Комітет з`ясував, що з аналізу роздруківок з веб-порталів Оpendatabot (https://opendatabot.ua), Clarity Project (https://clarity-project.info), Youcontrol (https://youcontrol.com.ua), які подані позивачем до Відділення АМК вбачається, що вони не містять відомостей щодо інформації поширеної позивачем;

- із наданої позивачем роздруківки з веб-порталу Оpendatabot (https://opendatabot.ua) "Фінансова звітність" вбачається, зокрема, що активи ТОВ "Дімекскомфорт-1" за підсумками 2023 року склали 382 000,00 грн, що значно перевищує розмір його зобов`язань - 183 400,00 грн; в розділі "Реєстраційні дані" зазначено, що статутний капітал товариства складав 2000,00 грн, а директор у товариства один - ОСОБА_6 ;

- згідно з інформацією, наданою ТОВ "Дімекскомфорт-1" у листах від 08.10.2025 № 77, від 09.10.2023 № 78, фактична адреса місцезнаходження товариства співпадає з адресою, яка вказана в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 40021, м. Суми, пров. Громадянський, буд. 7, офіс обладнаний відповідною вивіскою із зазначенням найменування;

- згідно з довідкою від 19.03.2024 № 11, наданою на вимогу Відділенню АМК, станом на 01.10.2023 у штаті ТОВ "Дімекскомфорт-1" працювали: директор, інженер енергетик, 2 двірників та слюсар-сантехнік;

- згідно зі звітною формою за ІІІ квартал 2023 року ТОВ "Дімекскомфорт-1" - "Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків-фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску" (надана на вимогу Комітету Головним управлінням Державної податкової служби в Сумській області листом від 15.10.2024 № 7771/5/18-28-24-01-05), кожному з штатних працівників за виконану роботу нараховані відповідні суми заробітної плати;

- листом від 08.10.2025 № 77 ТОВ "Дімекскомфорт-1" надало копії звітної форми "Податковий розрахунок сум доходу, нарахований (сплачений) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також суми нарахованого єдиного внеску" з усіма додатками за ІV квартал 2023 року, які містять інформацію, зокрема, про суми нарахованої заробітної плати за жовтень - грудень 2023 року працівникам, а також копії наказів про їх призначення на відповідні посади;

- ПП "Рембуд" також не надало відповідачу будь-яких додаткових уточнень щодо джерел отримання відомостей, які були зазначені останнім у поширеній Інформації щодо ТОВ "Дімекскомфорт-1" та його діяльності.

5.21. Крім того, Відділення АМК врахувало, що у звіті складеним третім відділом досліджень і розслідувань, складеним за результатами опитування споживачів, встановлено, зокрема, що:

- у 83,6 % опитаних споживачів не викликає довіру Підприємство, яке надає послуги з управління багатоквартирним житловим будинком, якщо у нього: "Згідно поданого звіту до ДПІ за ІІІ квартал 2023р., у штаті 6 працівників не повної зайнятості, щодо обслуговування інших будинків дані відсутні, тобто фірма нульова, яка за реєстрована 17 березня 2023 року з статутним фондом - 2000 грн. та два директора (директор + директор, бухгалтер…? - "хороша фірма"…). Усі послуги, згідно тарифу будуть виконуватись за рахунок підрядних організацій, а це подвійні податки Вашого тарифу, так як у них відсутнє все, навіть адреса офісу, який знаходиться в оренді", у 13,1 % відсотка опитаних споживачів таке Підприємство викликає довіру; 2 респондента (3,3 % від опитаних споживачів) обрали свій варіант відповіді;

- 91,8 % опитаних споживачів не обрали б Підприємство управляти своїм багатоквартирним житловим будинком, якщо у нього: "Згідно поданого звіту до ДПІ за ІІІ квартал 2023р., у штаті 6 працівників не повної зайнятості, щодо обслуговування інших будинків дані відсутні, тобто фірма нульова, яка за реєстрована 17 березня 2023 року з статутним фондом - 2000грн та два директора (директор + директор, бухгалтер…? - "хороша фірма"…). Усі послуги, згідно тарифу будуть виконуватись за рахунок підрядних організацій, а це подвійні податки Вашого тарифу, так як у них відсутнє все, навіть адреса офісу, який знаходиться в оренді", 1 респондент (1,6 % від опитаних споживачів) вказав, що "для надання оцінки відсутня повна інформація", і 6,6 % опитаних споживачів обрали б таке Підприємство управляти своїм житловим будинком;

- 82,0 % опитаних споживачів вважають, що поширення інформації про Підприємство: "Згідно поданого звіту до ДПІ за ІІІ квартал 2023р., у штаті 6 працівників не повної зайнятості, щодо обслуговування інших будинків дані відсутні, тобто фірма нульова, яка за реєстрована 17 березня 2023 року з статутним фондом - 2000 грн. та два директора (директор + директор, бухгалтер…? - "хороша фірма"…). Усі послуги, згідно тарифу будуть виконуватись за рахунок підрядних організацій, а це подвійні податки Вашого тарифу, так як у них відсутнє все, навіть адреса офісу, який знаходиться в оренді" може шкодити діловій репутації Підприємства, а 13,1 % опитаних споживачів так не вважають, 3 респондента (4,9 % від опитаних споживачів) обрали свій варіант відповіді.

5.22. За наведеного Комітет і виснував, що матеріалами справи підтверджено, що ПП "Рембуд" поширювало неправдиві відомості, пов`язані з діяльністю ТОВ "Дімекскомфорт-1" і розміщення такої інформації між мешканцями багатоквартирного будинку № 82А за адресою: вул. Героїв Крут у м. Суми, може завдати шкоди діловий репутації останнього.

5.23. Враховуючи, що позивач та ТОВ "Дімекскомфорт-1" здійснюють підприємницьку діяльність на одному ринку - у сфері надання послуг з управління багатоквартирним будинком, тобто, є конкурентами, Відділення АМК і дійшло висновків, що поширюючи неправдиву інформацію про ТОВ "Дімекскомфорт-1" та його діяльність, позивач міг отримати неправомірні переваги в конкуренції, посилюючи свою конкурентну позицію не завдяки власним досягненням, а шляхом дискредитації свого конкурента та його діяльності. Відтак дії ПП "Рембуд" у вигляді поширення серед мешканців будинку № 82-А по вулиці Героїв Крут у місті Суми, неправдивих відомостей щодо діяльності та послуг конкурента свідчать про недобросовісну конкуренцію позивача, внаслідок чого останній може отримати неправомірні переваги в конкуренції не завдяки власним досягненням, а шляхом дискредитації конкурента.

5.24. Комітет також врахував та зазначив, що позивач не надав доказів, які підтверджують правдивість поширеної ним Інформації стосовно ТОВ "Дімекскомфорт-1" та його діяльності.

5.25. Отже, наслідком поширення неправдивих відомостей щодо ТОВ "Дімекскомфорт-1" у позивача є можливість завдання майнової шкоди (розірвання ділових стосунків), можливість подальшої відмови контрагентів Заявника від чинних договірних відносин та відмова в установленні таких відносин із новими контрагентами.

5.26. Звертаючися до суду з цим позовом, позивач посилався на те, що оскаржуване рішення є неправомірним і таким, що суперечить вимогам чинного законодавства України, оскільки при розгляді справи відповідач діяв по відношенню до ПП "Рембуд" упереджено та безпідставно не врахував надані підприємством заперечення щодо попередніх висновків у справі. Позивач також вказував, що поширені ним відомості щодо ТОВ "Дімекскомфорт-1", зокрема, такого змісту: «Згідно поданого звіту до ДПІ ІІІ квартал 2023р., у штаті 6 працівників неповної зайнятості» (мова оригіналу) відповідають дійсності та можуть бути перевірені, шляхом отримання інформації від Головного управління Державної податкової служби в Сумській області.

5.27. Суди надавши оцінку наявним у матеріалах антимонопольної справи документам та доводам позивача, встановили та зазначили, що Відділення АМК у строк визначений Порядком розгляду Антимонопольним комітетом України та його територіальними відділеннями заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, затвердженого розпорядженням Антимонопольного комітету України від 19.04.1994 № 5(далі - Порядок), а саме за 13 днів до засідання адміністративної колегії, направило Підприємству копію Подання з попередніми висновками у справі № 5/20-140-24 та зазначило у супровідному листі, що: "Засідання адміністративної колегії Відділення щодо результатів розгляду справи № 5/20-140-24 відбудеться в приміщенні Відділення 30.10.2025 о 12:30 за адресою: м. Харків, майдан Свободи, 5, Держпром, 6 під`їзд, 1 поверх".

5.28. Матеріалами справи підтверджується, що ПП "Рембуд" засобами електронного зв`язку направило відповідачу заперечення на подання з попередніми висновками у справі № 5/20-140-24 лише 30.10.2025 о 12 годині 35 хвилин, тобто після початку розгляду справи.

5.29. Означений електронний лист із запереченнями ПП "Рембуд", отриманий Відділенням АМК 30.10.2025 о 12:39. У подальшому, лист пройшов реєстрацію у Відділенні АМК, роздрукований та переданий відповідній колегії АМК о 12:43 години. Тобто вже після закінчення розгляду справи № 5/20-140-24.

5.30. Врахувавши наведене, суди дійшли висновків, що неможливість надання адміністративною колегією Відділення АМК у оскаржуваному рішенні оцінки доводам та запереченням позивача на подання з попередніми висновками у справі залежала саме від суб`єктивних дій ПП "Рембуд", яке завчасно (за 13 днів) належним чином повідомлене про час та місце розгляду справи, а отже, відповідно, мало об`єктивну можливість подати пояснення та заперечення завчасно, тобто, до початку розгляду справи. Однак, позивач своїм правом подати заперечення скористався лише 30.10.2025, вже після початку розгляду справи. Вказані пояснення після проходження реєстрації у Відділенні АМК фактично передані адміністративній колегії вже після закінчення її розгляду. За наведеного суди і дійшли висновків про відсутність порушень з боку відповідача щодо неврахування під час розгляду справи пояснень Підприємства. Водночас сам факт подання Підприємством заперечень після прийняття рішення у справі не скасовує Рішення АМК та не зупиняє його дію.

5.31. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суди виходили із того, що як встановлено в ході розгляду справи № 5/20-140-24, позивач та ТОВ "Дімекскомфорт-1" діють на ринку послуг з управління багатоквартирним будинком № 82-А по вулиці Героїв Крут у місті Суми та є конкурентами. Матеріалами справи підтверджується, що поширена ПП "Рембуд" інформація щодо ТОВ "Дімекскомфорт-1" є недостовірною і вказане позивач не спростував.

5.32. За висновками судів, кваліфікація дій ПП "Рембуд", як порушення, що передбачене статтею 8 Закону № 236/96-ВР входить до повноважень виключно органів АМК, що є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері публічних закупівель. Органи АМК самостійно визначають джерела та засоби, які є необхідними для повного і об`єктивного з`ясування обставин справи, які дають можливість встановити наявність або відсутність порушення. В силу положень статті 41 Закону № 2210 доказами у справі можуть бути будь-які фактичні дані, які дають можливість встановити наявність або відсутність порушення. Ці дані встановлюються такими засобами: поясненнями сторін і третіх осіб, поясненнями службових осіб та громадян, письмовими доказами, речовими доказами і висновками експертів.

5.33. Матеріалами антимонопольної справи підтверджується, що дії позивача щодо поширення інформації про ТОВ "Дімекскомфорт-1" та його діяльності у вигляді неправдивих відомостей такого змісту: "Згідно поданого звіту до ДПІ за ІІІ квартал 2023р., у штаті 6 працівників не повної зайнятості, щодо обслуговування інших будинків дані відсутні, тобто фірма нульова, яка за реєстрова 17 березня 2023 року з статутним фондом - 2000 грн. та два директора (директор + директор, бухгалтер...? - "хороша фірма"...). Усі послуги, згідно тарифу будуть виконуватись за рахунок підрядних організацій, а це подвійні податки Вашого тарифу, так як у них відсутнє все, навіть адреса офісу, який знаходиться в оренді", може завдати шкоди діловій репутації ТОВ "Дімекскомфорт-1", у т.ч. і результатами опитування споживачів, проведеного Відділенням АМК.

5.34. З огляду на відповідні законодавчі приписи, встановлені фактичні обставини, з урахуванням виключних повноважень органів АМК щодо оцінки та кваліфікації наявних дій як відповідного порушення, суди зазначили, що жоден законодавчий чи інший нормативний акт не виключає результати проведених Відділенням АМК опитувань споживачів із числа доказів у справі, а також з посиланням на те, що спеціальним законодавством у сфері захисту економічної конкуренції не визначено вимог, яким має відповідати опитування споживачів, суди відхили доводи позивача про наявність передбачених статтею 59 Закону № 2210 підстав для визнання Рішення АМК недійсним. За висновками судів, доводи позивача є недоведеними та не підтверджені належними і допустимими доказами.

6. Порядок та межі розгляду справи судом касаційної інстанції

6.1. Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

6.2. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 300 ГПК України).

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

7. Джерела права. Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій

7.1. Причиною виникнення спору у справі стало питання щодо наявності чи відсутності підстав про визнання недійсним та скасування Рішення АМК, відповідно до якого визнано, що позивач вчинив порушення, передбачене статтею 8 Закону № 236/96-ВР, у вигляді дискредитації суб`єкта господарювання шляхом поширення неправдивих відомостей серед мешканців будинку № 82-А по вулиці Героїв Крут у місті Суми, неправдивих відомостей щодо діяльності та послуг конкурента, пов`язаних із його діяльністю, у тому числі щодо його товарів, які могли завдати шкоди його діловій репутації.

7.2. Предметом касаційного оскарження є рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції про відмову у задоволенні вимог Підприємства.

7.3. Верховний Суд звертає увагу на те, що касаційне провадження у справах залежить виключно від доводів та вимог касаційної скарги, які наведені скаржником і стали підставою для відкриття касаційного провадження.

7.4. Касаційне провадження у справі відкрито, зокрема, на підставі пунктів 1, 3 частини другої статті 287 ГПК України, за змістом яких підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

7.5. Колегія суддів враховує, що процесуальний кодекс та інші законодавчі акти не містять визначення поняття "подібні правовідносини", а також будь-яких критеріїв визначення подібності правовідносин з метою врахування відповідного висновку, тому для розуміння відповідних термінів звертається до правових висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19, в якій визначено критерій подібності правовідносин.

7.6. Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що таку подібність суд касаційної інстанції визначає з урахуванням обставин кожної конкретної справи [див. постанови від 27.03.2018 у справі №910/17999/16 (пункт 32); від 25.04.2018 у справі №925/3/17 (пункт 38); від 16.05.2018 у справі №910/24257/16 (пункт 40); від 05.06.2018 у справі №243/10982/15-ц (пункт 22); від 31.10.2018 у справі №372/1988/15-ц (пункт 24); від 05.12.2018 у справах №522/2202/15-ц (пункт 22) і №522/2110/15-ц (пункт 22); від 30.01.2019 у справі №706/1272/14-ц (пункт 22)]. Це врахування слід розуміти як оцінку подібності насамперед змісту спірних правовідносин (обставин, пов`язаних із правами й обов`язками сторін спору, регламентованими нормами права чи умовами договорів), а за необхідності, зумовленої специфікою правового регулювання цих відносин, - також їх суб`єктів (видової належності сторін спору) й об`єктів (матеріальних або нематеріальних благ, щодо яких сторони вступили у відповідні відносини).

7.7. Як вже зазначено вище, суди відмовляючи у задоволенні позовних вимог, виходили із недоведеності позивачем порушень відповідачем під час розгляду справи № 5/20-140-24 та недоведеності обставин щодо неповноти з`ясування, недоведення відповідачем обставин, які мають значення для справи.

7.8. Щодо підстави касаційного оскарження АМК, передбачена пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України.

7.9. Зокрема, скаржник вважає, що поширена ним інформація не порушує норм законодавства про захист від недобросовісної конкуренції, оскільки не є порівняльною рекламою та не дискредитує суб`єкта господарювання, який звернувся до Відділення АМК із заявою щодо наявності у діях ПП "Рембуд", ознак порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції.

7.10. На думку позивача, поширена ним серед мешканців будинку № 82А по вул. Героїв Крут в м. Суми 26.10.2023 інформація стосовно ТОВ "Дімекскомфорт-1" та його діяльності, у тому числі щодо його послуг, викладена у формі висловів, які містять прогнозовані вислови на майбутнє, а не про факти, які існували або існують у реальній дійсності та можуть бути підтверджені або спростовані доказами. Однак, суди у вирішенні цього спору та у застосуванні положень статті 8 Закону № 236/96-ВР фактично здійснили оцінку прогнозованих майбутніх обставин за критерієм їх достовірності, що на його думку, фізично не може бути предметом перевірки на предмет її відповідності об`єктивній дійсності, оскільки припущення або застереження щодо можливих майбутніх подій за своєю природою не є повідомленням про факт.

7.11. Надаючи оцінку доводам скаржника щодо необхідності формування висновків Верховного Суду у подібних правовідносинах щодо застосування статті 8 Закону № 236/96-ВР, Суд зазначає таке.

7.12. Відповідно до приписів частини третьої статті 42 Конституції України держава забезпечує захист конкуренції у підприємницькій діяльності. Не допускаються зловживання монопольним становищем на ринку, неправомірне обмеження конкуренції та недобросовісна конкуренція. Види і межі монополії визначаються законом.

7.13. Частиною першою статті 1 Закону № 236/96-ВР передбачено, що недобросовісною конкуренцією є будь-які дії у конкуренції, що суперечать торговим та іншим чесним звичаям у господарській діяльності.

7.14. Приписи статті 1 Закону № 236/96-ВР визначають, що інформація - це відомості в будь-якій формі й вигляді та збережені на будь-яких носіях (у тому числі листування, книги, помітки, ілюстрації (карти, діаграми, органіграми, малюнки, схеми тощо), фотографії, голограми, кіно-, відео-, мікрофільми, звукові записи, бази даних комп`ютерних систем або повне чи часткове відтворення їх елементів), пояснення осіб та будь-які інші публічно оголошені чи документовані відомості.

7.15. Стаття 3 Закону № 236/96-ВР визначає, що відносини, пов`язані з захистом від недобросовісної конкуренції, регулюються цим Законом, Законом № 2210, Законом України "Про Антимонопольний комітет України", "Паризькою конвенцією про охорону промислової власності від 20 березня 1883 року", міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, іншими актами законодавства, виданими на підставі законів чи постанов Верховної Ради України.

7.16. Відповідно до статті 8 Закону № 236/96-ВР дискредитацією суб`єкта господарювання є поширення у будь-якій формі неправдивих, неточних або неповних відомостей, пов`язаних з особою чи діяльністю суб`єкта господарювання, у тому числі щодо його товарів, які завдали або могли завдати шкоди діловій репутації суб`єкта господарювання.

7.17. Колегія суддів зазначає, що у застосуванні положень статті 8 Закону № 236/96-ВР Верховний Суд стало та послідовно зазначав про те, що поширення суб`єктом господарювання неправдивої інформації про свого конкурента, пов`язаної з особою чи діяльністю суб`єкта господарювання, у тому числі щодо його товарів, яка завдала або могла завдати шкоди діловій репутації суб`єкта господарювання, є порушенням законодавства про захист від недобросовісної конкуренції, передбаченим статтею 8 цього Закону, у вигляді дискредитації суб`єкта господарювання.

7.18. Реалізація ж права на право на свободу думки і слова, гарантоване статтею 10 Конвенції та статтею 34 Конституції України, не має порушувати ні законодавство про захист від недобросовісної конкуренції (держава в силу статті 42 Конституції України забезпечує захист конкуренції у підприємницькій діяльності), ані право особи на захист ділової репутації, стосовно якої поширюється інформація.

7.19. Суд у вирішенні доводів скаржника вважає за необхідне звернутися до близької за змістом правової позиції в контексті конституційних прав і статті 8 Закону № 236/96-ВР, зазначеної у постановах Верховного Суду від 13.10.2020 у справі №908/3340/19 та від 13.07.2023 у справі № 910/2441/22, зокрема, такого змісту:

"…. юридичним складом правопорушення у вигляді дискредитації суб`єкта господарювання є сукупність таких обставин: поширення відомостей, тобто доведення їх до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; поширені відомості стосуються певного суб`єкта господарювання або його товарів; поширення неправдивих, не точних або неповних відомостей, тобто таких, які не відповідають дійсності та не підтверджені; поширення відомостей, що завдали або могли завдати шкоди діловій репутації суб`єкта господарювання.

В силу приписів статті 1 Закону економічна конкуренція (конкуренція) - це змагання між суб`єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб`єктами господарювання, внаслідок чого споживачі, суб`єкти господарювання мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб`єкт господарювання не може визначати умови обороту товарів на ринку.

Також, слід звертати увагу на суб`єктивну та об`єктивну сторони правопорушення у контексті конкурентного законодавства, зважаючи на те, що дискредитація розглядається як спосіб досягнення неправомірних переваг у конкуренції або створення перешкод суб`єктам господарювання".

7.20. Зі змісту оскаржуваних судових рішень вбачається, що відповідач у Рішенні АМК встановив, зокрема:

- факт поширення позивачем між всіма мешканцями будинку № 82А по вул. Героїв Крут в м. Суми 26.10.2023 інформації стосовно свого конкурента на ринку надання послуг з управління багатоквартирним будинком - ТОВ "Дімекскомфорт-1" інформацію щодо нього та його діяльності, такого змісту: "Згідно поданого звіту до ДПІ за ІІІ квартал 2023р., у штаті 6 працівників не повної зайнятості, щодо обслуговування інших будинків дані відсутні, тобто фірма нульова, яка за реєстрована 17 березня 2023 року з статутним фондом 2000 грн. та два директора (директор + директор, бухгалтер…? "хороша фірма"…). Усі послуги, згідно тарифу будуть виконуватись за рахунок підрядних організацій, а це подвійні податки Вашого тарифу, так як у них відсутнє все, навіть адреса офісу, який знаходиться в оренді";

- поширені позивачем відомості є недостовірними, тобто такими, що не відповідають дійсності;

- поширені позивачем відомості завдали або могли завдати шкоди діловій репутації ТОВ "Дімекскомфорт-1".

7.21. Отже, судами встановлено, що відповідач, як орган із спеціальним статусом у повній мірі дослідив та встановив факт вчинення позивачем недобросовісної конкуренції відносно свого конкурента, як і встановив факт того, що такі дії позивача могли завдати шкоди діловій репутації ТОВ "Дімекскомфорт-1". За наведеного, суди дійшли заснованого на вимогах Закону висновку, що при кваліфікації вказаних дій позивача, саме як поширення недостовірної інформації висновки Відділення АМК відповідають обставинам справи та прийняті з правильним застосуванням норм матеріального права.

7.22. Суд також зауважує, що суди обґрунтовано врахували та зазначили, що ПП "Рембуд", ані під час розгляду антимонопольної справи Відділенням АМК, ані під час розгляду його вимог про визнання недійсним та скасування Рішення АМК в судах першої та апеляційної інстанції не надав доказів, які підтверджують правдивість поширеної ним Інформації стосовно ТОВ "Дімекскомфорт-1" та його діяльності.

7.23. З огляду на наведене, суди обґрунтовано виснували про відсутність визначених статтею 59 Закону № 2210 підстав для зміни, скасування чи визнання недійсним оспорюваного рішення відповідача.

7.24. Щодо посилань скаржника на те, що Комітет також у прийнятті оскаржуваного рішення безпідставно керувався результатами опитування споживачів, слід зазначити, що органи Комітету самостійно визначають джерела та засоби, які є необхідними для повного й об`єктивного з`ясування обставин справи та які дають можливість встановити наявність або відсутність порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції, а не використовуватися як підстава для його порушення.

7.25. З огляду на те, що спеціальним законодавством у сфері захисту економічної конкуренції не визначено вимог, яким має відповідати опитування споживачів, як і не передбачено вимог до працівників органів АМК для проведення опитування, у той час як органи АМК самостійно визначають джерела та засоби, які є необхідними для повного і об`єктивного з`ясування обставин справи, та які дають можливість встановити наявність або відсутність порушення, Суд також відхиляє доводи касаційної скарги з посиланням на те, що судами не надано належної оцінки його доводам в частині того, що анкети опитування, використані Комітетом як джерело доказової інформації є неналежними доказами.

7.26. Отже, надаючи оцінку доводам скаржника, які викладені у пунктах 4.9 - 4.11. цієї постанови Верховний Суд наголошує, що в силу приписів статті 30 Закону № 236/96-ВР органи Антимонопольного комітету України у справах про недобросовісну конкуренцію приймають обов`язкові для виконання рішення про: визнання факту недобросовісної конкуренції; припинення недобросовісної конкуренції; офіційне спростування за рахунок порушника поширених ним неправдивих, неточних або неповних відомостей; накладання штрафів; закриття провадження у справі.

7.27. Передумовою застосування до спірних правовідносин Закону № 236/96 є наявність відносин конкуренції між суб`єктами господарювання, яких стосується порушення. Як вже зазначено вище, суди перевірили та встановили доведення Комітетом обставин щодо наявності між позивачем та ТОВ "Дімекскомфорт-1" конкуренції на ринку надання послуг з управління багатоквартирним будинком, як і належним чином встановлення та доведення факту його дискредитації на цьому вигляді поширенні 26.10.2023 між всіма мешканцями будинку № 82А по вул. Героїв Крут в м. Суми недостовірних (неправдивих, неточних або неповних відомостей), пов`язаних з ним та його діяльністю. Вказане також підтверджується змістом пунктів 62 - 63 Рішення АМК, яке містить відомості, що рішенням загальних зборів співвласників будинку № 82А по вул. Героїв Крут у м. Суми від 04.09.2024 вирішено, зокрема: відкликати управителя багатоквартирного будинку - ТОВ "Дімекскомфорт-1" та обрати управителем - ПП "Рембуд".

7.28. Підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: неповне з`ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; заборона концентрації відповідно до Закону України "Про санкції"; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права (частина перша статті 59 Закону № 2210).

7.29. Зміст оскаржуваних позивачем судових рішень свідчить, що відмовляючи у задоволенні позовних вимог суди виходили із того, що оскаржуване Рішення АМК прийняте з дотриманням норм матеріального і процесуального права та є обґрунтованим.

7.30. Водночас наводячи свої міркування скаржник не враховує, що всі його доводи зводяться виключно до питань, які перебувають поза сферою конкурентних відносин. Твердження позивача в цій частині є невмотивованими та такими, які не засновані на приписах конкурентного законодавства, а фактично зводяться до питань, які перебувають у площині встановлення наявності/відсутності доведення Комітетом факту порушення позивачем немайнових прав ТОВ "Дімекскомфорт-1" (встановлення оціночного характеру викладеної позивачем Інформації), захист яких, у разі їх порушення, має відбуватися поза сферою конкурентних відносин.

7.31. Підсумовуючи наведене Суд зауважує, що положення пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України спрямовані на формування єдиної правозастосовчої практики шляхом висловлення Верховним Судом висновків щодо питань застосування тих чи інших норм права, які регулюють певну категорію правовідносин, та підлягають застосуванню господарськими судами під час вирішення спору.

7.32. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України, крім встановлення відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, обов`язковому дослідженню підлягає також питання щодо необхідності застосування таких правових норм для вирішення спору з огляду на встановлені фактичні обставини справи.

7.33. Суд зауважує, що висновки Верховного Суду у застосуванні Комітетом приписів статті 8 Закону № 236/96 є сталими і послідовними, зокрема: що дискредитацією суб`єкта господарювання є поширення у будь-якій формі неправдивих, неточних або неповних відомостей, пов`язаних з особою чи діяльністю суб`єкта господарювання, у тому числі щодо його товарів, які завдали або могли завдати шкоди діловій репутації суб`єкта господарювання, а тому суди повинні визначати характер такої інформації та з`ясовувати, у тому числі, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.

За своїм характером судження є розумовим актом, що має оціночний характер та виражає ставлення того, хто говорить, до змісту висловленої думки і напряму, що пов`язано з такими психологічними станами, як віра, впевненість чи сумнів. Судження є такою думкою, у якій при її висловлюванні дещо стверджується про предмет дійсності і яка об`єктивно є або істиною чи хибною і при цьому неодмінно однією із двох. Оцінити правдивість чи правильність судження будь-яким шляхом неможливо, а тому воно не входить до предмета судового доказування.

Водночас, фактичне твердження - це логічна побудова та викладення певного факту чи групи фактів. Факт - це явище об`єктивної дійсності, конкретні життєві обставини, які склалися у певному місці та часі за певних умов. Ураховуючи те, що факт, сам по собі, є категорією об`єктивною, незалежною від думок і поглядів сторонніх осіб, то його відповідність дійсності може бути перевірена та встановлена судом (постанови Верховного Суду від 01.10.2019 у справі №910/13556/18, від 21.11.2019 у справі №927/791/18, від 18.03.2021 у справі №927/791/18).

7.34. Аргументи касаційної скарги Підприємства висновків судів не спростовують. Обставини щодо неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права за відсутності висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права під час касаційного провадження не підтвердилися. Водночас позивач, зазначаючи у касаційній скарзі про неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, фактично вдається до заперечення обставин, встановлених судами попередніх інстанції, та зазначає про незгоду із здійсненою цими судами оцінкою доказів зі справи. При цьому відповідні доводи скаржника спростовуються висновками попередніх судових інстанцій у цій справі.

7.35. Отже, зважаючи на встановлені судами обставини справи, у Верховного Суду відсутні підстави для надання правового висновку щодо застосування вказаних скаржником норм права (статті 8 Закону № 236/96) у подібних правовідносинах, а підстава касаційного оскарження передбачена пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України не знайшла свого підтвердження.

7.36. Касаційне провадження у справі також відкрито, на підставі пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України, за змістом якого підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

7.37. Позивач у касаційній скарзі зазначає, що судами першої та апеляційної інстанції застосовано норми статей 73, 74 ГПК України та не надали належної оцінки наявним у матеріалах справи доказам, які підтверджують, що Комітет у розгляді справи № 5/20-140-24 діяв відносного нього упереджено.

7.38. Зокрема, за твердженням Підприємства, суди у вирішенні цього спору не надали належної оцінки його доводам про те, що Комітет допустив порушення вимог Закону № 2210 в частині дотримання процедури розгляду справи. Позивач вважає, що відповідач у розгляді справи № 5/20-140-24 діяв по відношенню до ПП "Рембуд" упереджено та безпідставно не врахував подані ним заперечення на попередні висновки у справі.

7.39. Зміст оскаржуваних судових рішень свідчить, що суди попередніх інстанцій, надали оцінку наведеним вище доводам та встановили, що позивач був належним чином повідомлений про дату та час розгляду антимонопольної справи (подання з попередніми висновками Комітету позивач також отримав завчасно - за 13 днів до розгляду справи. Однак, матеріалами справи підтверджується, що ПП "Рембуд" засобами електронного зв`язку направило відповідачу заперечення на подання з попередніми висновками у справі № 5/20-140-24 лише 30.10.2025 о 12 годині 35 хвилин, тобто після початку розгляду справи, які фактично після їх реєстрації передані відповідній колегії АМК лише о 12:43 години. Тобто вже після закінчення розгляду справи № 5/20-140-24.

7.40. Врахувавши наведене, суди і дійшли висновків про відсутність порушень з боку відповідача щодо неврахування під час розгляду справи пояснень Підприємства.

7.41. Втім, на думку скаржника, суди попередніх інстанції порушили норми процесуального права та неправильно застосували норми матеріального права, а тому є підстави для скасування оскаржуваних судових рішень.

7.42. За твердженням скаржника, суди у вирішенні питання щодо дотримання Комітетом вимог Закону № 2210 під час розгляду антимонопольної справи № 5/20-140-24 не врахували правові висновки щодо їх застосування, які викладені у постановах від 08.07.2021 у справі № 915/1889/19, від 15.07.2022 у справі № 914/1003/21 та від 12.09.2023 у справі № 916/1828/22.

7.43. Суд зауважує, що положення статей 74, 76 - 79, 86 ГПК України мають загальний характер у вирішенні будь-якої категорії спорів, а їх застосування усталене, однак їх застосування у кожній конкретній справі формуються за результатами оцінки судом фактичних обставин, певної доказової бази на підставі предмета та підстав заявлених вимог, а також оцінки наданих сторонами доказів за правилами, визначеними у статті 86 ГПК України.

7.44. Верховний Суд, оцінюючи доводи касаційної скарги, зазначає, що як вже було зазначено, предметом розгляду у цій справі є визнання недійсним та скасування рішення АМК, яким визнано, що позивачем вчинено порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції, передбаченого статтею 8 Закону № 236/96, у вигляді дискредитації суб`єкта господарювання.

7.45. У справі № 915/1889/19 предметом спору були вимоги про визнання недійсним та скасування Рішення АМК, згідно з яким дії позивача кваліфіковано, як порушення передбачене статтею 15-1 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції", а саме: поширення інформації, що вводить в оману, шляхом повідомлення суб`єктом господарювання безпосередньо невизначеному колу осіб неправдивих відомостей, зокрема внаслідок обраного способу їх викладення, що можуть вплинути на наміри цих осіб щодо придбання (замовлення) товару цього суб`єкта господарювання.

7.46. У справі № 914/1003/21 предметом спору були вимоги про стягнення штрафу у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки товару.

7.47. У справі № 916/1828/22 предметом спору були вимоги про зобов`язання усунути перешкоди у користуванні частиною земельної ділянки самовільно зайнятої відповідачем під некапітальною спорудою, шляхом звільнення частини земельної ділянки під некапітальною спорудою та зобов`язання знести за рахунок відповідача некапітальної споруди, що розташована на зазначеній частині земельної ділянки.

7.48. Верховний Суд також не раз наголошував, що не можна посилатися на неврахування висновку Верховного Суду як на підставу для касаційного оскарження, якщо відмінність у судових рішеннях зумовлена не неправильним (різним) застосуванням норми, а неоднаковими фактичними обставинами справ, які мають юридичне значення.

7.49. Водночас висновки Верховного Суду викладені у постановах, які наведені у пункті 4.1.2. цієї постанови, були сформовані за іншого правового регулювання та за інших фактичних обставин, що виключає можливість їх врахування при розгляді цієї справи.

7.50. Оскільки висновки Верховного Суду у наведених скаржником справах є загальними щодо особливостей оцінки доказів, їх прийняття / відхилення, однак оцінка доказів у вказаних скаржником справах здійснена судами з урахуванням обставин справ за іншого предмету та підстав позову, а також за сукупності інших поданих сторонами та оціненими судами доказів, то такі висновки не можуть бути покладені у заперечення висновків у цій справі, які ґрунтуються на оцінці судом іншої сукупності наявних у ній доказів і з урахуванням конкретних обставин.

7.51. Зміст оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції, якою залишено без змін рішення місцевого господарського суду про відмову у задоволенні позовних вимог, свідчить про те, що суди на виконання припису статті 59 Закону № 2210 проаналізували зміст оскаржуваного рішення АМК, перевірили доводи позивача і дослідили подані ним докази та дійшли висновків щодо дотримання Комітетом вимог законодавства.

7.52. Водночас саме лише прагнення скаржника здійснити нову перевірку обставин справи та переоцінку доказів у ній в силу імперативних приписів статті 300 ГПК України не є підставою для скасування оскаржуваних судових рішень попередніх інстанцій.

7.53. З огляду на викладене, Верховний Суд звертає увагу скаржника, що недостатньо лише зазначення постанови Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права, обов`язковою умовою є те, що правовідносини у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга) мають бути подібними.

7.54. Отже, Верховний Суд встановив, що висновки щодо застосування норм права, які викладені у постановах Верховного Суду (пункт 4.1.2. цієї постанови) та, на які покликається скаржник у касаційній скарзі, стосуються правовідносин, які не є подібними з правовідносинами у справі № 922/4021/25.

7.55. Згідно з пунктом 5 частини першої статті 296 ГПК України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.

7.56. Таким чином, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття касаційного провадження у справі № 922/4021/25 з підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України.

7.57. Що ж до посилань скаржника на пункт 4 частини другої статті 287 ГПК України та пункт 1 частини третьої статті 310 ГПК України, то Суд зазначає таке.

7.58. Верховний Суд зауважує, що відповідно до пункту 1 частини третьої статті 310 ГПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо, зокрема, суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.

7.59. Товариство у касаційній скарзі як на підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 1 частини третьої статті 310 ГПК України, також посилається на те, що суди попередніх інстанцій не дослідили належним чином докази у справі.

7.60. Суд зауважує, що за змістом пункту 1 частини третьої статті 310 ГПК України достатньою підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є не саме собою порушення норм процесуального права у вигляді недослідження судом зібраних у справі доказів, а зазначене процесуальне порушення у сукупності з належним обґрунтуванням скаржником заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.

7.61. Така правова позиція є послідовною та сталою і викладена у низці постанов Верховного Суду, зокрема, у постановах від 12.10.2021 у справі № 905/1750/19, 20.05.2021 у справі № 905/1751/19, від 02.12.2021 у справі № 922/3363/20, від 16.12.2021 у справі № 910/18264/20 та від 13.01.2022 у справі № 922/2447/21, від 08.02.2024 у справі № 916/2266/22, від 18.04.2024 у справі № 910/2812/23 тощо.

7.62. Проте, як уже зазначалося, під час здійснення касаційного провадження у цій справі з підстави касаційного оскарження, визначеної у пунктах 1 та 3 частини другої статті 287 ГПК України, Верховним Судом встановлено необґрунтованість наявності підстав касаційного оскарження у цій частині, а тому підстави для скасування оскаржуваних судових рішень з підстави, зазначеної у касаційній скарзі, встановленої пунктом 1 частини третьої статті 310 ГПК України, у Суду відсутні.

7.63. Отже, підстави касаційного оскарження, наведені скаржником у касаційній скарзі (пункт 1, 3, 4 частини другої статті 287 ГПК України), у цьому випадку, не отримали підтвердження, а тому підстави для скасування оскаржуваних судових рішень відсутні.

7.64. Інші аргументи скаржника щодо порушення норм процесуального права в контексті повноти оцінки доказів та встановлення обставин справи, у тому числі ненадання судами оцінки його доводам про законні очікування на розгляд справи та притягнення до відповідальності в межах строків давності через призму того, що законні очікування є майном у розумінні статті 1 Першого протоколу Конвенції, підлягають відхиленню як такі, що зводяться до необхідності переоцінки доказів та обставин, та не свідчать про порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права та/або неправильне застосування норм матеріального права.

7.65. Колегія суддів касаційної інстанції, враховуючи рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" та від 28.10.2010 у справі "Трофимчук проти України", зазначає, що учасникам справи надано вичерпну відповідь на всі істотні, вагомі питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

8. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

8.1. Доводи скаржника про порушення судами першої та апеляційної інстанції норм права при ухваленні оскаржуваних судових рішень за результатами перегляду справи в касаційному порядку не знайшли свого підтвердження з мотивів, викладених у розділі 7 цієї постанови.

8.2. Згідно з пунктом 5 частини першої статті 296 ГПК України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.

8.3. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін, а скаргу - без задоволення.

8.4. За змістом частини першої статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

8.5. Верховний Суд, переглянувши оскаржувані судові рішення, в межах наведених у касаційній скарзі доводів, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, дійшов висновку про необхідність закриття касаційного провадження з підстави касаційного оскарження судових рішень, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, а з підстави касаційного оскарження, передбачених пунктами 3, 4 цієї статті, касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.

9. Судові витрати

9.1. Судовий збір, сплачений скаржником у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, покладаються на скаржника, оскільки Суд касаційне провадження в частині підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, закриває, а в частині підстави, передбаченої пунктом 4 частини другої статті 287 ГПК України, касаційну скаргу залишає без задоволення, а судові рішення - без змін.

Керуючись статтями 129, 296, 300, 308, 309, 311, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційне провадження за касаційною скаргою Приватного ремонтного - будівельного підприємства "Рембуд" на рішення Господарського суду Харківської області 23.03.2026 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 16.06.2026 у справі № 922/4021/25, з підстави касаційного оскарження судових рішень, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, закрити.

2. Касаційну скаргу Приватного ремонтного - будівельного підприємства "Рембуд" на рішення Господарського суду Харківської області 23.03.2026 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 16.06.2026 у справі № 922/4021/25, з підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 287 ГПК України, залишити без задоволення.

3. Рішення Господарського суду Харківської області 23.03.2026 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 16.06.2026 у справі № 922/4021/25 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя І. Бенедисюк

Суддя І. Булгакова

Суддя Ю. Власов