Рішення від 08 вересня 2026 р. у справі №185/8478/26 — Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/8478/26

Провадження № 2/185/8197/26

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

09 вересня 2026 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Головіна В.О., за участі секретаря судового засідання Довгопол А.В., представника позивача ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Павлограді цивільну справу за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Кремінської міської військової адміністрації Сіверськодонецького району Луганської області про визнання права власності

В С Т А Н О В И В

Позивачі звернулися до суду з позовом до Кремінської міської військової адміністрації Сіверськодонецького району Луганської області про визнання права власності.

Позивачі просять суд:

Визнати за ОСОБА_2 та ОСОБА_3 спільної часткової власності, по 1/2 частці кожному, на будинок АДРЕСА_1 загальною площею 51,5 кв.м., житловою площею 37,7 кв.м. з господарськими будівлями: сарай (літ Б), сарай (літ.В), погріб (літ.ПГ).

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивачі посилаються на те, що вони не мають можливості вирішити питання про визнання права власності іншим способом.

Представник позивачів в судовому засіданні позов підтримав, просив його задовольнити.

Відповідач звернувся до суду з відзивом на позов, просив справу слухати без участі представника відповідача.

Дослідивши матеріали справи суд дійшов висновку про те, що позов слід задовольнити.

Відповідно до ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання, або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

В судовому засіданні встановлено наступне.

ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на праві приватної власності в рівних частках належить будинок АДРЕСА_1 загальною площею 51,5 кв.м., житловою площею 37,7 кв.м. За будинком закріплено сарай шл/бл., сарай цегляний, погріб шл/бл. Даний будинок та господарські будівлі належать позивачам на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого Новокраснянською сільською радою 18 грудня 2002 року. На вказаному свідоцтві про право власності на житло має місце Реєстраційний напис Кремінського районного бюро технічної інвентаризації, про те, що зазначений будинок АДРЕСА_1 зареєстрований на праві приватної власності за ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , про що 27.01.2003 року здійснено запис в реєстрову книгу №1 дод. за реєстровим № 25.

Відповідно до технічного паспорту на будинок АДРЕСА_1 загальна площа будинку (літ. А1ж) складає 51,5 кв.м., а житлова площа – 37,7 кв.м. До будинку належать сарай (літ Б), сарай (літ.В), погріб (літ.ПГ). 30.04.2025 року, позивачі звернулися до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради з заявою про реєстрацію прав власності на вказаний будинок.

Однак, 10.07.2025 р. отримали рішення про відмову в проведенні реєстраційних дій №79851856 мотивоване тим, що державним реєстратором протягом 30 робочих днів з моменту прийняття рішення про зупинення розгляду заяви від 30.04.2025 не отримано інформацію необхідну для державної реєстрації прав, з посиланням на Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», Порядок ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою КМУ від 26.10.2011 року № 1141. Згідно відповіді Кремінської міської військової адміністрації Сіверськодонецького району Луганської області, у зв`язку з тимчасовою окупацією Кремінської громади , архівні справи залишились на непідконтрольній території.

Тому Кремінська міська військова адміністрація на даний час не має можливості надати відомості про об`єкт нерухомого майна державному реєстратору. Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, а також під час проведення державної реєстрації прав, які набуваються з прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, обов`язково запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних носіїв інформації, що містять відомості, необхідні для проведення державної реєстрації прав, чи у разі відсутності необхідних відомостей в єдиних та державних реєстрах, доступ до яких визначено цим Законом, та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником, крім випадків, коли державна реєстрація прав здійснюється у зв`язку із вчиненням нотаріальної дії та такі документи були надані у зв`язку з вчиненням такої дії.

Неможливість отримання відповіді державним реєстратором обумовлене тимчасовою окупацією території частини Луганської області, а отже і отримати інформацію про зареєстроване право власності на нерухоме майно не є можливим. (2) Правові підстави позову. Згідно ст. 41 Конституції України та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм правом та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом (ч. 2 ст. 41 Конституції України).

Відповідно до ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Відповідно до ч. 1 ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. (ч. 1 ст. 3 ЦПК України). Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання (ч. 1 ст. 15 ЦК України). Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. (ч. 1 ст. 16 ЦК України). Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути зокрема визнання права. (п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України). З урахуванням положень частини першої статті 15 та статті 392 ЦК України власник майна має право пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Виходячи зі змісту наведених норм права, потреба в такому способі захисту права власності виникає тоді, коли наявність суб`єктивного права власника не підтверджена відповідними доказами, підлягає сумніву, не визнається іншими особами або ними оспорюється. Пункт 5 ППВССУ від 07.02.2014 N 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» роз`яснює, що якщо права на нерухоме майно підлягають державній реєстрації, право власності у набувача виникає з дня такої реєстрації відповідно до закону (стаття 334 ЦК) та з урахуванням положення про дію закону в часі на момент виникнення спірних правовідносин (стаття 5 ЦК).

Відповідно до п.4.1. Інструкції про порядок державної реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна, яке знаходяться у власності юридичних та фізичних осіб, затверджено наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України 09.06.98 N 121 (надалі – Інструкція № 121), яка визначала порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно до 2002 року, оформлення права власності на об`єкти нерухомого майна відбувається з видачою свідоцтва про право власності згідно зразку, наведеному в додатку 11, місцевими органами державної виконавчої влади, органами місцевого самоврядування фізичним та юридичним особам на підставі документів, встановлених законодавством, які підтверджують їх право власностіна об`єкти нерухомого майна фізичним та юридичним особам на підставі документів, встановлених законодавством, які підтверджують їх право власності на об`єкти нерухомого майна. Відповідно до п.1.5-1.6 Інструкції №121, державну реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна, яка є обов`язковою для власників незалежно від форми власності, здійснюють комунальні підприємства – бюро технічної інвентаризації.

Реєстрацію права власності позивачі здійснили у відповідності до Інструкції № 121 , про що здійснений реєстраційний запис на свідоцтві про право власності, відповідно до якого реєстраційні дії проведені начальником Кремінського районного бюро технічної інвентаризації. Відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» «речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації» (п.3 ст.3). Речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації (ч.2 ст.3 Закону). Заява на проведення реєстраційних дій подається заявником у паперовій формі, а у випадках, передбачених законодавством, - в електронній формі разом з оригіналами документів, необхідних для проведення реєстраційних дій, чи їх копіями, засвідченими державними органами, органами місцевого самоврядування (якщо оригінали таких документів відповідно до законодавства залишаються у справах державних органів, органів місцевого самоврядування) ( ч.1 ст.20 Закону).

Крім цього, під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, а також під час проведення державної реєстрації прав, які набуваються з прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, державний реєстратор обов`язково запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних носіїв інформації, що містять відомості, необхідні для проведення державної реєстрації прав, чи у разі відсутності необхідних відомостей в єдиних та державних реєстрах, доступ до яких визначено цим Законом, та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником, крім випадків, коли державна реєстрація прав здійснюється у зв`язку із вчиненням нотаріальної дії та такі документи були надані у зв`язку з вчиненням такої дії ( п.3.ч.3 ст.10 Закону).

Відповідно до статті 317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна. Згідно із ст. 392 ЦК України не породжує, а підтверджує наявне в позивача право власності, набуте раніше на законних підставах, у тому випадку, якщо відповідач не визнає, заперечує або оспорює наявне в позивача право власності, а також у разі втрати позивачем документа, який посвідчує його право власності.

Згідно з п.1.1 Глави 2 Порядку вчинення нотаріальних дій, затвердженим Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5 правочини щодо відчуження та застави майна, право власності на яке підлягає реєстрації, посвідчуються за умови подання документів, що посвідчують право власності (довірчої власності) на майно, що відчужується або заставляється, крім випадків, передбачених пунктом 3 глави 7 розділу І цього Порядку, та у передбачених законодавством випадках, документів, що підтверджують державну реєстрацію прав на це майно в осіб, які його відчужують. У разі посвідчення правочинів щодо відчуження та застави нерухомого майна, право власності на яке зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, документи, що підтверджують державну реєстрацію прав на це майно, не подаються. З наведених норм чинного законодавства вбачається, що для посвідчення правочинів щодо відчуження нерухомого майна необхідно подавати документи, що підтверджують державну реєстрацію прав на це майно, окрім випадків коли право власності на таке майно зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Інформація про зареєстроване право власності на зазначену квартиру в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутня. Наразі провести реєстрацію права власності на квартиру не вбачається за можливе, адже відсутня можливість отримання інформації в БТІ щодо квартири, яка знаходиться на окупованій території.

Зокрема, у зв`язку з неможливістю отримання відповіді від бюро технічної інвентаризації, що містить відомості про зареєстроване право власності на паперовому носії інформації до 1 січня 2013 року, позивачі позбавлені можливості вільно володіти, користуватися та розпоряджатися належним їм нерухомим майном , що відповідно зумовлює необхідність встановлення права власності на майно в судовому порядку. В інший спосіб визнати право власності позивачів на квартиру і зареєструвати його в Державному реєстрі речових прав, у позивачів немає. Виходячи з вищевикладеного, оскільки в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно дані відомості відсутні, а отримати інформацію щодо зареєстрованого права власності позивача на спірну квартиру у БТІ з тимчасово окупованої території на даний час неможливо, позивачі не можуть розпоряджатися своїм майном, що порушує їх право власності.

За таких обставин позов слід задовольнити.

Керуючись ст. 76, 81, 263, 264, 265 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В

Позов ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Кремінської міської військової адміністрації Сіверськодонецького району Луганської області про визнання права власності - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2 та ОСОБА_3 право спільної часткової власності, по 1/2 частці кожному, на будинок АДРЕСА_1 загальною площею 51,5 кв.м., житловою площею 37,7 кв.м. з господарськими будівлями: сарай (літ Б), сарай (літ.В), погріб (літ.ПГ).

Судові витрати залишити за позивачами.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається Дніпровському апеляційному суду.

Суддя: В. О. Головін