Вирок від 20 вересня 2026 р. у справі №212/11619/26 — Покровський районний суд міста Кривого Рогу

Справа №212/11619/26

1-кп/212/1343/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 вересня 2026 року м. Кривий Ріг

Покровський районний суд міста Кривого Рогу в складі: головуючого - судді ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12026046730000229 від 14 липня 2026 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, громадянина України, маючого середню спеціальну освіту, не одруженого, на утриманні малолітніх або неповнолітніх осіб не маючого, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 126 КК України.

Сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження: прокурор ОСОБА_4 , обвинувачений ОСОБА_3 , захисник адвокат ОСОБА_5 , -

встановив:

11.07.2026 приблизно о 09:40 годині ОСОБА_3 перебував біля будинку №16 по вулиці Миколи Світальського у Покровському районі міста Кривого Рогу, де побачив раніше знайому йому потерпілу ОСОБА_6 .

В ході спілкування між ОСОБА_3 та ОСОБА_6 виник конфлікт, у ході якого у ОСОБА_3 , на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, виник умисел, спрямований на нанесення потерпілій ОСОБА_6 удару та вчинення інших насильницьких дій.

Реалізуючи свій раптово виниклий кримінально-протиправний умисел спрямований на завдання фізичного болю, перебуваючи у безпосередній близькості до потерпілої, діючи умисно, з мотивів раптово виниклих неприязних відносин, ОСОБА_3 схопив ОСОБА_6 за волосся та почав тягнути до низу, чим спричинив потерпілій інші насильницькі дії, які завдали фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень.

Після чого, відпустивши волосся потерпілої ОСОБА_6 , продовжуючи далі реалізовувати свій кримінально-протиправний умисел спрямований на завдання фізичного болю, наніс потерпілій один удар долонею правої руки в ділянку обличчя, а саме в ліву щоку, чим завдав ОСОБА_6 фізичного болю і не спричинив тілесних ушкоджень.

Після чого, досягши бажаного результату, залишив потерпілу та пішов з місця події.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 суду надав показання, що він 11 липня 2026 року перебуваючи у громадському транспорті побачив на вулиці його знайому ОСОБА_6 та вирішив з нею поспілкуватись. Він підійшов ззаду до ОСОБА_6 та притиснув її за шию до себе. Надалі він тягнучи її за волосся розвернув її обличчям до себе. В цей час ОСОБА_6 вдарила його правовою рукою в ліву сторону його обличчя та він вдарив ОСОБА_6 долонею правої руки в її ліву щоку. Після цього між ними відбувся словесний конфлікт та вони розійшлися. У скоєному щиро розкаювався та просив суд його суворо не карати.

В судовому засіданні прокурор звернувся до суду з проханням допустити по справі застосування положень ч. 3 ст. 349 КПК України, оскільки обвинувачений повністю визнає свою провину в скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 126 КК України та вважає зібрані в справі докази його вини достовірними, допустимими та достатніми, в зв`язку з чим досліджувати інші докази його провини, немає ніякої потреби.

З`ясувавши думку обвинуваченого та захисника, які не заперечували проти застосування у справі положень ч. 3 ст. 349 КПК України, роз`яснивши учасникам процесу правові наслідки застосування вказаної норми закону, з якими останні погодилися, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, щодо часу, місця, способу, мотиву та мети, форми вини, та застосувати при розгляді даної справи положення ч. 3 ст. 349 КПК України, у зв`язку з відсутністю сумнівів в правильності розуміння їх змісту учасниками судового провадження, добровільності їх позицій. При цьому обвинуваченому роз`яснено, що у випадку визнання таких обставин він буде позбавлений права оскаржувати ці обставини в суді.

Дослідивши та аналізуючи вивчені в справі докази суд приходить до висновку, що покази обвинуваченого мають характер логічних та послідовних, що дозволяє суду зробити обґрунтований висновок про те, що обвинувачений ОСОБА_3 винний у вчиненні зазначених вище дій, та кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 126 КК України за ознаками умисного завдання удару та вчинення інших насильницьких дій, які завдали фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень.

При призначенні покарання, суд керується положенням ст. 65 КК України і враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Пом`якшуючими покарання обставинами обвинуваченому, згідно ст. 66 КК України є щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому, згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.

У відповідності зі ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим відноситься до кримінального проступку, обвинувачений раніше не судимий; на обліку у лікаря психіатра не перебуває; звертався за медичною допомогою до лікаря-нарколога з 2018 року з приводу: Психічні поведінкові розлади, внаслідок вживання декількох психоактивних речовин. Синдром залежності; офіційно не працевлаштований; на утриманні малолітніх або неповнолітніх осіб не має.

Враховуючи вищевикладене, проаналізувавши всі обставини кримінального провадження у їх сукупності, виконуючи вимоги ст. ст. 50, 65 КК України, враховуючи матеріали досудової доповіді, суд приходить до висновку про призначення обвинуваченому ОСОБА_3 покарання за ч.1 ст. 126 КК України у виді штрафу.

Дане покарання, виходячи з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Запобіжний захід не обирався.

Судові витрати відсутні.

Речові докази відсутні.

Цивільний позов не заявлений.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 349,368, 369,370,371, 394 КПК України суд,

ухвалив:

Визнати винним ОСОБА_3 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 126 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить суму 850,00 гривень.

Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду через Покровський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення, з урахуванням положень ч.2 ст.394 КПК України.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1