Суд: Соборний районний суд міста Дніпра
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: Справи, що виникають із сімейних правовідносин, з них:
Дата: 20 вересня 2026 р.
Справа: №201/14199/26
Суддя: Наумова О. С.
Справа № 201/14199/26
Провадження № 2-о/201/462/2026
УХВАЛА
про направлення справи
за підсудністю
21 вересня 2026 року м. Дніпро
Суддя Соборного районного суду міста Дніпра Наумова О.С., ознайомившись із матеріалами заяви ОСОБА_1 (заінтересовані особи – ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Служба у справах дітей Соборного району міста Дніпра) про звільнення опікуна від повноважень та встановлення опіки над малолітньою дитиною, -
ВСТАНОВИВ:
До Соборного районного суду міста Дніпра надійшла заява ОСОБА_1 (заінтересовані особи – ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Служба у справах дітей Соборного району міста Дніпра) про звільнення опікуна від повноважень та встановлення опіки над малолітньою дитиною.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючою у справі визначена суддя Наумова О.С.
Ознайомившись з матеріалами справи, вважаю, що цивільну справу необхідно передати на розгляд іншому суду з огляду на наступне.
Цивільна юрисдикція - це визначена законом сукупність повноважень судів щодо розгляду цивільних справ, віднесених до їх компетенції (стаття 19 ЦПК). Підсудність визначає коло цивільних справ у спорах, вирішення яких належить до повноважень конкретного суду першої інстанції (статті 26 - 30 ЦПК).
Виходячи з поняття підсудність у цивільному судочинстві як розмежування компетенції між окремими ланками судової системи та між судами однієї ланки щодо розгляду цивільних справ, підсудністю фактично є визначення в системі судів компетентного суду стосовно вирішення певної цивільної справи.
Питання про підсудність справ визначається цивільним процесуальним кодексом України.
Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. ( ч. 1 ст. 293 ЦПК України).
В частині 3 ст. 294 ЦПК України зазначено, що справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.
Згідно відповіді № 3333622 від 17.09.2026р. з Єдиного державного демографічного реєстру ОСОБА_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно відповіді № 3337485 щодо отримання інформації про внутрішньо переміщену особу з Єдиної інформаційної системи соціальної сфери від 17.09.2026р. ОСОБА_1 , перебуває на обліку, як внутрішньо переміщена особа та проживає за адресою: АДРЕСА_2 .
Згідно відповіді № 3337546 від 17.09.2026р. з Єдиного державного демографічного реєстру ОСОБА_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 .
Малолітній ОСОБА_2 , згідно долученого заявником договору оренди квартири, проживає за адресою: АДРЕСА_2 .
Виходячи з положень п. 1.ч. 1 ст. 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Згідно з частиною четвертою статті 10 ЦПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
Відповідно до статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Поняття «суд, встановлений законом» включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.
Важливість визначення юрисдикції підтверджується як закріпленням у Конституції України принципу верховенства права, окремими елементами якого є законність, правова визначеність та доступ до правосуддя, так і прецедентною практикою ЄСПЛ.
Відповідно вимог ст. 378 ЦПК України прийняте судом рішення з порушенням правил територіальної підсудності є підставою для його скасування судом апеляційної інстанції з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю.
Отже, недотримання правил територіальної юрисдикції (підсудності) є порушенням процесуального закону, який є підставою для скасування рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю (ст. 378 ч. 1 ЦПК України).
Відповідно до частин 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Тому суд повинен суворо дотримуватися правил підсудності.
Європейський суд з прав людини, вирішуючи питання про дотримання права на справедливий суд, передбаченого пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованої Законом України від 17.07.1997р. № 475/97-ВР, у контексті оцінки дій сторони в справі, спрямованих на захист свого права, або її бездіяльності, дійшов з урахуванням принципів, що випливають з прецедентної практики Суду, висновків про те, що: одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності; «право на суд» не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави; сторона в розумні інтервали часу має вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження; право на вчинення процесуальних дій стороною або щодо певної сторони не є необмеженим, позаяк обмежується, зокрема, необхідністю дотримання прав іншої сторони в процесі та власне необхідністю забезпечити дотримання права на справедливий суд у розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції (рішення від 19.06.2001р. у справі «Креуз проти Польщі» (п.п. 52, 53, 57 та ін.); рішення від 03.04.2008р. у справі «Пономарьов проти України» (п.п. 40, 41, 42 та ін.).
Зважаючи на те, що місце проживання заявника та заінтересованої особи, а саме малолітньої дитини ОСОБА_2 знаходиться в Центральному районі міста Дніпра, вищевказана справа не підсудна Соборному районному суду міста Дніпра і підлягає передачі на розгляд до Центрального районного суду міста Дніпра.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 27, 31, 293, 294 ЦПК України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Матеріали заяви ОСОБА_1 (заінтересовані особи – ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Служба у справах дітей Соборного району міста Дніпра) про звільнення опікуна від повноважень та встановлення опіки над малолітньою дитиною - передати на розгляд до Центрального районного суду міста Дніпра (49006, м. Дніпро, вул. Володимира Антоновича, буд. 59).
Передача справи на розгляд іншого суду за встановленою ЦПК України підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 31 ЦПК України, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Згідно ст. 261 ЦПК України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала підписана суддею 21 вересня 2026 року.
Суддя О.С. Наумова
Оригінал: reyestr.court.gov.ua