Постанова від 17 вересня 2026 р. у справі №201/13740/26 — Соборний районний суд міста Дніпра

Справа № 201/13740/26

Провадження № 3/201/2646/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2026 року у Соборному районному суді міста Дніпра суддя Шелестов К.О., розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов з управління патрульної поліції в Дніпропетровській області, стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , притягнутої за ч. 2 ст. 126 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 27 серпня 2026 року о 19 годині 25 хвилин, перебуваючи за адресою: м. Дніпро, вул. Дмитра Донцова, буд. 2, керував транспортним засобом, не маючи при цьому права на керування, чим порушив п. 2.1а Правил дорожнього руху України, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 126 КУпАП.

ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, шляхом направлення судового виклику на вказану у протоколі адресу, до суду не з`явився, що відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП не перешкоджає розгляду справи за його відсутності.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши всі обставини справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що в діях неповнолітнього ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП.

Відповідно до п. 2.1а Правил дорожнього руху України, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Частиною 2 ст. 126 КУпАП відповідальність передбачена за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.

Відповідно до ст. 53 Закону України «Про дорожній рух» юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про дорожній рух, відповідних правил, нормативів і стандартів, несуть відповідальність згідно з законодавством України.

Отже, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд вважає, що вина неповнолітнього ОСОБА_1 повністю підтверджується наступними доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 756714 від 27 серпня 2026 року; рапортом від 27 серпня 2026 року.

Відповідно до ст. 33 КУпАП, при накладенні адміністративного стягнення суд враховує характер скоєного правопорушення, особу правопорушника, ступінь її вини, майновий стан, обставини які пом`якшують відповідальність.

Згідно зі ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Суд вважає, що надані суду докази є належними та допустимими, оскільки зібрані в установленому законом порядку, і в своїй сукупності, взаємозв`язку, достатності та достовірності повністю підтверджують фактичні обставини вчинення даного адміністративного правопорушення, та винуватість в ньому неповнолітнього ОСОБА_1 .

Встановлено, що ОСОБА_1 не мав права керувати транспортним засобом, оскільки не отримував посвідчення водія в сервісних центрах МВС на право керування таким транспортним засобом, чим порушив вимоги п. п. 2.1а Правил дорожнього руху України, що підтверджує правомірність складення відносно нього протоколу серії ЕПР1 № 756714 від 27 серпня 2026 року за ч. 2 ст. 126 КУпАП.

Відповідно до п.п. «а» п 2.1 «Правил дорожнього руху», затверджених Постановою КМУ від 10 жовтня 2001 року №1306 водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Відповідно до ст. 13 КУпАП у разі вчинення особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років адміністративних правопорушень, передбачених статтями 44, 51, 89, 121-127, 130, статтею 139, частиною третьою статті 154, частиною другою статті 156, статтями 173, 173-4, 174, 183-1, 185, 190-195 цього Кодексу, вони підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах.

З`ясувавши повно, всебічно та об`єктивно обставини справи, сукупність наданих доказів у їх взаємозв`язку, достатності, належності та допустимості, суд дійшов висновку про застосування до неповнолітнього ОСОБА_1 такого заходу впливу, як адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При визначенні виду і розміру стягнення, враховуючи характер вчиненого адміністративного правопорушення, особистість правопорушниці, ступінь її вини, майновий стан і обставини, що пом`якшують та обтяжують її відповідальність, вважаю за необхідне накласти на правопорушницю адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави.

Крім того, відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір», із змінами та доповненнями, стягнути з правопорушниці судовий збір у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 283, 284, 299 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

Визнати винуватим ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП, та накласти на останню адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави у розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить три тисячі чотириста гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір на користь держави у сумі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить шістсот шістдесят п`ять гривень шістдесят копійок.

Постанову може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Соборний районний суд міста Дніпра протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Постанова набрала законної сили:

Суддя К.О. Шелестов