Вирок від 20 вересня 2026 р. у справі №210/4169/26 — Металургійний районний суд міста Кривого Рогу

МЕТАЛУРГІЙНИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ

В И Р О К

іменем України

Справа № 210/4169/26

Провадження № 1-кп/210/637/26

21 вересня 2026 року

Металургійний районний суд міста Кривого Рогу в складі: Головуючої - судді ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2

сторони кримінального провадження, які приймали участь у підготовчому судовому засіданні: прокурор Криворізької південної окружної прокуратури ОСОБА_3 , обвинувачений ОСОБА_4 , захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому у підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Кривий Ріг кримінальне провадження, внесене 30 травня 2026 року в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12026041710000418щодо:

ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, громадянин України, з неповною середньою освітою, не працює, одружений, на утриманні неповнолітніх дітей не має, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий:

- 19.06.2017 року Тернівським районним судом міста Кривого Рогу Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України до 8 років позбавлення волі. 10.04.2024 року звільнений по відбуттю строку покарання, -

який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 263 Кримінального кодексу України.

та Угоду про визнання винуватості, укладену між прокурором Криворізької південної окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 , в присутності захисника ОСОБА_5 –

ВСТАНОВИВ:

У невстановлений час, але не пізніше 13 год. 15 хв. 30.05.2026 року ОСОБА_4 отримав у своє володіння саморобний ніж, після чого, діючи умисно, розуміючи суспільно-небезпечний характер своїх дій та бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, в порушення Інструкції «Про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів», затвердженої наказом МВС України №622 від 21.08.1998 року, ОСОБА_4 залишив саморобний ніж у своєму розпорядженні. 30.05.2026 року ОСОБА_4 о 13:35 год. було зупинено працівниками поліції, де на підставі ст. 34 Закону України «Про національну поліцію» відносно нього було проведено поверхневу перевірку, під час якої ОСОБА_4 добровільно виклав предмет, зовні схожий на мисливський ніж, який в подальшому в присутності понятих було вилучено слідчим.

Відповідно до висновку експерта №СЕ-19/104-26/19962-ХЗ від 10.06.2026 року встановлено, що предмет вилучений у гр. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є коротко клинковою холодною зброєю колюче-ріжучої дії, а саме мисливським ножем загального призначення.

Умисні дії ОСОБА_4 кваліфіковано за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України, за ознаками носіння холодної зброї без передбаченого законом дозволу.

Відомості про укладену угоду, її реквізити, зміст та узгоджена міра покарання.

19 червня 2026 року у кримінальному провадженні №12026041710000418 відомості про яке внесено до ЄРДР 30 травня 2026 року, укладено угоду про визнання винуватості між прокурором Криворізької південної окружної прокуратури ОСОБА_3 , якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні за №12026041710000418 від 30 травня 2026 року, з одного боку, та між обвинуваченим ОСОБА_4 , з іншого боку, у присутності захисника ОСОБА_5 .

Відповідно до угоди, обвинувачений ОСОБА_4 повністю та беззастережно визнає свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення в обсязі висунутого йому обвинувачення.

Сторони угоди узгодили покарання обвинуваченому ОСОБА_4 за частиною 2 статті 263 КК України у виді 2 (двох) років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України обвинуваченого ОСОБА_4 звільнити від призначеного покарання з випробуванням.

Сторони угоди розуміють, що відповідно до ст. 473 КПК України наслідком укладання та затвердження означеної угоди для прокурора, обвинуваченого є обмеження його права оскарження вироку згідно з положеннями статей 394 та 424 цього Кодексу, а для обвинуваченого - також його відмова від здійснення прав, передбачених абзацами першим та четвертим пункту 1 частини четвертої статті 474 цього Кодексу. Підстави оскарження обвинувальними вироку, яким затверджена ця угода в апеляційному порядку, що визначені в п. 1 ч. 1 ст. 394 КПК України, та в касаційному порядку, що визначені в п.1 ч. 3 ст. 424 КПК України, обвинуваченим роз`яснено і є зрозумілими.

Передбачені у цій нормі права на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов`язаний довести кожну обставину інкримінованого кримінального правопорушення, на допит у судовому засіданні свідків обвинувачення, заявлення клопотань, виклик свідків і надання суду своїх доказів обвинуваченій роз`яснено і є зрозумілими.

В угоді сторонами обумовлено наслідки її невиконання, передбачені статтею 476 КПК України - прокурор має право упродовж строків давності притягнення до кримінальної відповідальності звернутися до суду з клопотанням про скасування вироку та судового розгляду кримінального провадження в загальним порядку.

Мотиви, з яких суд виходив при вирішенні питання про відповідність угоди вимогам Кримінального процесуального Кодексу України.

Суд доходить висновку про необхідність затвердження угоди про визнання винуватості, виходячи з наступного.

ОСОБА_4 підтримав укладення угоди, зазначила про її добровільність. Насильства, примусу чи погроз до нього ніхто не застосовував. Обіцянок, чи будь-яких інших обставин, не передбачених угодою йому ніхто не надавав. Зі скаргами на сторону обвинувачення під час здійснення провадження не звертався. Обвинувачений беззастережно визнає свою вину у вчиненому кримінальному правопорушенні. Розуміє характер обвинувачення та погоджується з його формулюванням, що зазначене в угоді.

ОСОБА_4 цілком розуміє, що має право на повний судовий розгляд, у якому прокурор має довести усі обставини кримінального правопорушення. І він при цьому має право мовчати, допитати під час такого розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на їх користь. Наполягає на укладенні угоди, повністю усвідомлює вид покарання, призначення якого обумовлене угодою, а також інші заходи, що будуть застосовані до нього у разі її затвердження.

Захисник в судовому засіданні просив затвердити угоду.

Прокурор угоду підтримав, оскільки вона відповідає вимогам закону.

Судом додатково досліджено: матеріали судових експертиз, характеризуючий матеріал щодо обвинуваченого, постанови про визнання речових доказів.

Відповідно до статті 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості. Згідно з вимогами частини 4 статті 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів.

Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

У разі якщо кримінальне провадження здійснюється щодо кількох осіб, які підозрюються чи обвинувачуються у вчиненні одного або кількох кримінальних правопорушень, і згода щодо укладення угоди досягнута не з усіма підозрюваними чи обвинуваченими, угода може бути укладена з одним (кількома) з підозрюваних чи обвинувачених (ч. 8 ст. 469 КПК України).

Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 263 КК України, з урахуванням положень ст. 12 КК України відноситься до нетяжких злочинів, тому за цією ознакою підпадає під дію ч. 4 ст. 469 КПК України.

Відповідно до частини 7 статті 474 КПК України суд перевіряє угоду на відповідність вимогам цього Кодексу та/або закону. Суд відмовляє в затвердженні угоди, якщо: 1) умови угоди суперечать вимогам цього Кодексу та/або закону, в тому числі допущена неправильна правова кваліфікація кримінального правопорушення, яке є більш тяжким ніж те, щодо якого передбачена можливість укладення угоди; 2) умови угоди не відповідають інтересам суспільства; 3) умови угоди порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб; 4) існують обґрунтовані підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, або сторони не примирилися; 5) очевидна неможливість виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов`язань; 6) відсутні фактичні підстави для визнання винуватості.

Дії ОСОБА_4 за частиною 2 статті 263 КК України кваліфіковано правильного, за ними можливе укладення угоди.

Умови угоди не суперечать вимогам закону, відповідають інтересам суспільства, який полягає у швидкому здійсненні правосуддя, призначенні особі узгодженого покарання, запобігання вчинення обвинуваченим та іншими особами кримінальних правопорушень. Умови угоди не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб. Добровільність укладення угоди не викликає жодних сумнівів. Виконання обвинуваченими взятих на себе за угодою зобов`язань є цілком можливим.

Судом встановлено фактичні підстави для визнання винуватості ОСОБА_4 , який будучи допитаним в суді підтвердив фактичні обставини вчиненого кримінального правопорушення, беззаперечно визнав свою вину, просив суворо не карати. Обвинувачений надав показання, що дійсно носив при собі мисливський ніж, без наміру використовувати.

На підставі викладеного, всебічно дослідивши обставини справи суд визнає ОСОБА_4 винуватим за ч. 2 ст. 263 КК України за ознаками: носіння холодної зброї без передбаченого законом дозволу.

Щодо покарання.

Сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке обвинувачений повинен понести за вчинене кримінальне правопорушення. За вчинення кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 263 Кримінального кодексу України сторони узгодили покарання в межах встановленої санкцією статті у виді 2 (двох) років позбавлення волі.

Покарання сторонами угод визначено у відповідності до положень статей 50, 65-67 КК України, з урахуванням характеру та тяжкості висунутого обвинувачення, а саме: його класифікації за статтею 12 КК України, особливостей і обставин вчинення: форми вини, мотиву і мети, способу, стадії вчинення, характеру і ступеня тяжкості наслідків, що настали, даних про особу обвинувачених, обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Згідно з частиною п`ятою статті 65 Кримінального кодексу України у випадку затвердження вироком угоди про визнання винуватості, суд призначає покарання, узгоджене сторонами угоди.

Визначаючись щодо покарання, яке на думку суду слід призначити обвинуваченому, суд враховує наступне.

Обвинувачений щиро розкаявся у вчиненому, що є обставинами, які пом`якшують покарання. Обставин, що відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання – не інкримінується.

Обвинувачений раніше судимий,характеризується посередньо, має постійне місце проживання, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває.

Суд погоджується з узгодженою мірою покарання, яке є ближчим до мінімальних меж санкції ч. 2 ст. 263 КК України, враховуючи наявність обставини, що пом`якшує покарання та відсутність обставин, що обтяжують покарання, та узгоджується з положеннями статті 69-1 КК України.

Остаточне покарання визначено в угоді з урахуванням статті 75, 76 КК України.

Частинами другою, третьою та четвертою статті 75 КК України встановлено, що суд приймає рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням у випадку затвердження угоди про примирення або про визнання вини, якщо сторонами угоди узгоджено покарання, в тому числі, у виді позбавлення волі на строк не більше п`яти років, а також узгоджено звільнення від відбування покарання з випробуванням.

У випадках, передбачених частинами першою, другою цієї статті, суд ухвалює звільнити засудженого від відбування призначеного покарання, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки. Тривалість іспитового строку та обов`язки, які покладаються на особу, звільнену від відбування покарання з випробуванням, визначаються судом. Іспитовий строк встановлюється судом тривалістю від одного року до трьох років.

На думку суду виправлення обвинуваченого можливе без відбування покарання, а тому його можливо звільнити від відбування покарання з випробуванням строком в один рік.

Щодо питання покладення обов`язків із числа регламентованих статтею 76 КК України, слід зазначити, що частиною другою статті 75 КК України передбачена можливість суду приймати рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням у випадку затвердження угоди, а також узгодження звільнення від відбування покарання з випробуванням. У цьому випадку суд ухвалює звільнити засудженого від відбування призначеного покарання, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки. Тобто, тривалість іспитового строку та перелік обов`язків суд визначає самостійно з урахуванням характеру та тяжкості обвинувачення.

Враховуючи вищевикладене, та встановлені обставини, суд вважає за необхідне покласти на обвинуваченого обов`язки, передбачені п. п.1, 2 ч.1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України.

Дане покарання, виходячи з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчиненню ним нових кримінальних правопорушень.

Мотиви ухвалення інших рішень

Потерпілі у кримінальному провадженні відсутні.

Процесуальні витрати, пов`язані із проведенням судових експертиз, відповідно до статті 124 КПК, слід стягнути з обвинуваченого.

Питання про долю речових доказів слід вирішити у відповідності до ст.100 КПК України.

Клопотань про застосування запобіжного заходу до набрання вироку законної сили від прокурора не надходило.

Інші заходи забезпечення кримінального провадження – не застосовувались.

На підставі викладеного, керуючись п. 1 ч. 3 ст. 314, ст.ст.373, 469, 472, 475 КПК України, -

У Х В А Л И В:

Затвердити угоду про визнання винуватості від 19 червня 2026 року, укладену у кримінальному провадженні №12026041710000418 відомості про яке внесено до ЄРДР 30 травня 2026 року, між прокурором Криворізької південної окружної прокуратури ОСОБА_3 , з одного боку, та між обвинуваченим ОСОБА_4 , з іншого боку, у присутності захисника ОСОБА_5 .

Визнати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України та призначити йому узгоджене угодою про визнання винуватості покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі.

На підставі статті 75 КК України звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , від відбуття призначеного за цим вироком основного покарання у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки з іспитовим терміном в 1 (один) рік.

Відповідно до п. п.1, п.2 ч.1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , наступні обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід до набрання вироку законної сили не застосовувати .

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь держави, витрати на проведення судових експертиз, а саме:

- №СЕ-19/104-26/19962-ХЗ від 10.06.2026 року в розмірі 2888,16 гривень.

Речові докази: ніж, переданий на відповідальне зберігання в камеру схову ВП № КРУП ГУНП в Дніпропетровській області за квитанцією № 352 - знищити

Матеріали кримінального провадження №12026041710000418 залишити при обвинувальному акті, з подальшим зберіганням у справі №210/4169/26 провадження №1-кп/210/637/26.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав, передбачених статтею 394 КПК України та з урахуванням обмежень визначених частиною другою статті 473 КПК України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Металургійний районний суд міста Кривого Рогу до Дніпровського апеляційного суду.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Роз`яснити учасникам провадження, що згідно статті 476 КПК України, у разі невиконання угоди про примирення або про визнання винуватості потерпілий чи прокурор відповідно мають право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку. Клопотання про скасування вироку, яким затверджена угода, може бути подано протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення відповідного кримінального правопорушення.

Умисне невиконання угоди є підставою для притягнення особи до відповідальності за статтею 389-1 КК України.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити прокурору, обвинуваченому. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учасникам судового провадження, які не були присутніми в судовому засіданні.

Суддя: ОСОБА_1