Вирок від 21 вересня 2026 р. у справі №163/1516/26 — Любомльський районний суд Волинської області

Справа № 163/1516/26

Провадження № 1-кп/163/201/26

ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ВИРОК

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 вересня 2026 року Любомльський районний суд Волинської області

в складі головуючого судді ОСОБА_1

з участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

потерпілої ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Любомль Волинської області кримінальне провадження № 12026030560000055 про обвинувачення

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт Головне Любомльського району Волинської області, що зареєстрований по АДРЕСА_1 , фактично проживає по АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, середньої освіти, непрацюючого, одруженого, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.126-1 КК України,

в с т а н о в и в :

Згідно з обвинувальним актом, ОСОБА_5 , будучи особою, яка раніше неодноразово вчиняла домашнє насильство по відношенню до своєї дружини ОСОБА_4 , а саме: 10.07.2024, 21.01.2025, 21.07.2025 та 26.01.2026, перебуваючи за місцем проживання останньої, що за адресою: АДРЕСА_2 , та будучи визнаним винним постановами Любомльського районного суду Волинської області від 18.07.2024, 30.01.2025, 31.07.2025, 12.02.2026, у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 3 ст. 173-2 КУпАП належних висновків не зробив та продовжив систематично вчиняти домашнє насильство.

Зокрема, ОСОБА_5 , в порушення вимог ст. 28 Конституції України, згідно якої кожен має право на повагу до його гідності, а також в порушення вимог Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07 грудня 2017 року №2229-VIII, перебуваючи в стані алкогольного сп?яніння, умисно та безпричинно, 01.03.2026 близько 14 години 30 хвилин, знаходячись за місцем свого проживання, що за адресою: АДРЕСА_2 , вчинив домашнє насильство відносно своєї дружини ОСОБА_4 , а саме вчинив умисні дії психологічного характеру, що полягали у висловлюванні на її адресу нецензурною лайкою, словесних образах, погроз фізичною розправою, що призвели до психологічних страждань потерпілої особи.

Крім того, ОСОБА_5 , продовжуючи свої протиправні дії, перебуваючи в стані алкогольного сп?яніння, умисно та безпричинно, 01.03.2026 близько 19 години 00 хвилин, знаходячись за місцем свого проживання, що за адресою: АДРЕСА_2 , вчинив домашнє насильство відносно своєї дружини ОСОБА_4 , а саме вчинив умисні дії психологічного характеру, що полягали у висловлюванні на її адресу нецензурною лайкою, словесних образах, погроз фізичною розправою, що призвели до психологічних страждань потерпілої особи.

Таким чином, ОСОБА_5 умисно систематично вчинив психологічне насильство щодо подружжя, що призвело до психологічних страждань потерпілої особи, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України.

В підготовчому засіданні сторони кримінального провадження подали угоду про примирення між потерпілими та обвинуваченим.

Згідно із цією угодою ОСОБА_5 повністю визнає вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення за фактичними обставинами і погоджується з кваліфікацією його дій.

В угоді сторони підтверджують, що ознайомлені з наслідками укладення угоди та наслідками її невиконання.

Сторонами узгоджено, що при затвердженні угоди ОСОБА_5 буде призначене покарання за ст. 126-1 КК України у виді пробаціногонагляду строком на 2 (два) роки.

Під час розгляду питання про затвердження угоди, суд дійшов наступного висновку.

За інкримінованим обвинуваченням ОСОБА_5 в судовому засіданні визнав себе винуватим повністю.

Згідно з ч.3 ст.469 КПК України, угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення. Угода про примирення у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, пов`язаних з домашнім насильством, може бути укладена лише за ініціативою потерпілого, його представника або законного представника.

Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачений ОСОБА_5 визнав себе винуватим віднесене до нетяжких злочинів. Міра покарання, погоджена сторонами угоди, відповідає санкції ст. 126-1 КК України.

Потерпіла ОСОБА_4 показала, що з обвинуваченим примирилась, угода укладена саме з її ініціативи без будь-якого примусу і відповідає її інтересам.

Судом встановлено, що обвинувачений, потерпіла цілком розуміють положення ч.5 ст.474 КПК України, в тому числі, щодо права на судовий розгляд та щодо обмежень у правах, а обвинувачений також усвідомлює наслідки невиконання угоди відповідно до ст.476 КПК України.

Судом встановлено, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Про це заявили в судовому засіданні обвинувачений та потерпіла, а також свідчать вивчені судом матеріали кримінального провадження. Скарги сторонами під час досудового розслідування не подавались.

Таким чином, судом встановлено, що умови угоди відповідають положенням ст.471 КПК України, не суперечать іншим вимогам КПК України та КК України, а також інтересам суспільства, а кримінальне провадження свідчить про наявність підстав для визнання винуватості.

В судовому засіданні прокурор вважав за необхідне затвердити угоду.

Обвинувачений та потерпіла просили затвердити угоду та погодились на призначення узгодженого покарання.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про наявність підстав для затвердження угоди.

Цивільний позов у справі не заявлено; процесуальні витрати відсутні.

Долю речових доказів вирішити згідно ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 314, 373, 374, 474, 475, ч. 15 ст. 615 КПК України, суд

у х в а л и в :

Угоду про примирення від 22 вересня 2026 року у кримінальному провадженні № 12026030560000055, укладену між потерпілою ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_5 , затвердити.

ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.126-1 КК України і за цим законом призначити йому покарання у виді пробаційного нагляду строком на 2 (два) роки.

Покласти на ОСОБА_5 , відповідно до ч.2 ст.591 КК України, наступні обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

На підставі ст.911 КК України застосувати до ОСОБА_5 обмежувальний захід у виді направлення для проходження програми для кривдників на строк 3 (три) місяці та покласти на нього обов`язок пройти цю програму.

Речові докази та документи:

- оптичний носій інформації DVD-R диск з вмістом відеофайлів, який зберігається при матеріалах кримінального провадження № 12026030560000055, залишити в матеріалах цього провадження;

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав, передбачених ст.394 КПК України, до Волинського апеляційного суду протягом 30 днів із дня його проголошення, а засудженим протягом 30 днів із часу вручення копії даного вироку через Любомльський районний суд.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Головуючий:суддя ОСОБА_1