Рішення від 13 вересня 2026 р. у справі №161/7806/26 — Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/7806/26

Провадження № 2/161/4699/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 вересня 2026 року м. Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого судді Антіпової Т.А.

за участю секретаря судового засідання Денис О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулась до суду з вищевказаним позовом, в якому просить розірвати шлюб, укладений між нею та ОСОБА_2 , який був зареєстрований 12 липня 2013 року.

Вимоги мотивує тим, що перебуває у зареєстрованому шлюбі з відповідачем з 12 липня 2013 року.

Від даного шлюбу мають спільну дитину, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Зазначає, що сімейне життя не склалося, шлюбні відносини припинені. Шлюб існує формально, сторони проживають окремо. Просить суд розірвати шлюб.

Відповідно до ухвали Луцького міськрайонного суду Волинської області від 21 квітня 2026 року відкрито провадження у даній справі та призначено її до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін у справі (а.с. 25).

04.05.2026 року на адресу суду від відповідача ОСОБА_2 надійшло клопотання, в якому останній просить суд здійснити перехід до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи. В обґрунтування клопотання зазначає, що бажає примиритися з дружиною.

13.05.2026 року на адресу суду від відповідача ОСОБА_2 надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого останній просить відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу (а.с.35).

18.05.2026 року на адресу суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив. Зазначає, що позивач не має наміру на примирення та подальше збереження сім`ї, оскільки між сторонами фактично припинені сімейні відносини, відсутні взаєморозуміння, взаємна підтримка та спільне бачення подальшого сімейного життя. Спроби відновлення сімейних відносин результату не дали. При цьому саме по собі небажання відповідача розірвати шлюб не свідчить про можливість збереження сім`ї та не може бути підставою для примушування позивача до подальшого перебування у шлюбі всупереч її волі (а.с.50-53).

20.05.2026 року від відповідача ОСОБА_2 надійшла заява, в якій він просить надати термін для примирення подружжя на 05 місяців. В обґрунтування зазначає, про можливість збереження сім`ї, що рішення про розлучення було прийнято на емоційній основі, та для розуміння цінності кожного з подружжя було прийнято рішення про окреме проживання сторін (а.с. 58).

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 20 травня 2026 року відмовлено у задоволенні клопотання відповідача, ОСОБА_2 , про перехід до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи у вказаній цивільній справі (а.с.56).

05.06.2026 представник позивача, ОСОБА_1 , - ОСОБА_4 , подала до суду заяву, відповідно до якої заперечує проти надання строку на примирення, вважає заяву необґрунтованою та такою, що спрямована виключно на затягування розгляду справи (а.с. 61--64).

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 10 червня 2026 року клопотання відповідача ОСОБА_2 , - задоволено частково. Надано сторонам у вказаній справі,строк для примирення терміном 2 (два) місяці (а.с.65).

13.08.2026 року на адресу суду від представника позивача надійшло клопотання про поновлення провадження у справі. В обґрунтування клопотання зазначено, що ухвалою суду від 10.06.2026 сторонам надано строк для примирення терміном два місяці, а провадження у справі зупинено до закінчення строку на примирення. На даний час встановлений судом двомісячний строк для примирення закінчився, у зв`язку з чим обставини, які стали підставою для зупинення провадження у справі, відпали. Сторони не при мирились, позивач наполягає на розірванні шлюбу.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 20 серпня 2026 року поновлено провадження у вказаній справі. Судове засідання призначено на 16 вересня 2026 року, о 14 год. 00 хв., без виклику учасників справи.

В судове засідання позивач, та її представник не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, заяв та клопотань до суду не направив.

Виходячи з наведеного, а також положень ч. 3 ст. 211 ЦПК України, суд вважає можливим судове засідання здійснювати у відсутність учасників справи, за наявними матеріалами справи.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось через неявку у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.

Дослідивши письмові матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується заявлений позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи у їх сукупності і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що заявлений позов підлягає задоволенню.

Судом встановлені наступні обставини у справі та відповідні їм правовідносини.

Сторони перебувають у шлюбі з 12 липня 2013 року, який зареєстрований Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Луцького міського управління юстиції Волинської області (а.с.6).

За час перебування в зареєстрованому шлюбі у сторін народилась дитини, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 (а.с.13).

З матеріалів справи вбачається, що причиною розірвання шлюбу стали відсутність взаєморозуміння, розходження поглядів на сімейні цінності, сімейні обов`язки з ведення спільного господарства. Сторони не підтримують подружніх відносин. Шлюб носить лише формальний характер.

Окрім цього, наданий судом строк для примирення подружжя - 2 місяці, не змінив ситуацію між подружжям, примирення не відбулось, подружні відносини не відновились, позивач наполягала на розірванні шлюбу.

За такої сукупності обставин суд дійшов висновку, що причини, які спонукали позивача на розірвання шлюбу, є обґрунтованими, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу між ними є неможливим та таким, що суперечить інтересам кожного з них.

Відповідно до ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Як вбачається зі змісту ч.3 та 4 ст. 56 СК України, кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.

Згідно із ст. 105 ч. 3 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до ст. 110 цього Кодексу, яка зазначає, що позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя (ст.110 СК України).

Відповідно до ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

За такої сукупності обставин, з огляду на те, що сімейне життя подружжя не склалося, шлюбні відносини між сторонами припинено, спільного бюджету та домашнього господарства не ведуть, сім`я існує формально, тому суд дійшов висновку, що збереження шлюбу суперечить інтересам сторін, отже, позовні вимоги про розірвання шлюбу підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 114 Сімейного Кодексу України, у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Згідно ч.2 ст. 115 СК України рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

Пунктом 2 ч. 3 ст. 115 СК України передбачено, що документом, який засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Питання про стягнення судових витрат позивачем не порушувалось.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 77, 81, 89, 206, 211, 247, 259, 263-265, 272-274 ЦПК України, на підставі ст.ст. 24, 110 - 115 СК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,- задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженцем села Скобелка, Горохівського району Волинської області, та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженкою міста Луцьк, Волинської області, зареєстрований 12 липня 2013 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Луцького міського управління юстиції Волинської області, актовий запис №762- розірвати.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, в разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду відповідно до частин 1 та 2 ст. 273 ЦПК України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Повний текст судового рішення складено 21 вересня 2026 року.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області Т.А. Антіпова