Рішення від 07 вересня 2026 р. у справі №161/3898/26 — Луцький міськрайонний суд Волинської області

Суд: Луцький міськрайонний суд Волинської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: інших видів кредиту

Дата: 07 вересня 2026 р.

Справа: №161/3898/26

Суддя: Смокович М. В.

Справа № 161/3898/26

Провадження № 2/161/3399/26

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

08 вересня 2026 року м. Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області у складі:

головуючого - судді Смоковича М.В.

при секретарі судового засідання- Хилько О.В.

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

19.02.2026 року позивач, ТОВ «Коллект Центр», звернувся із позовною заявою до відповідача, ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 24.06.2019 року АТ «Укрсиббанк» та ОСОБА_2 уклали кредитний договір № 95435294000 (26203966247123), відповідно до умов якого кредитодавець надав право позичальнику користуватися кредитними коштами та встановив кредитний ліміт в розмірі 10000,00 грн. на строк до 10.07.2021 року включно. Процентна ставка за кредитним договором встановлена в розмірі 55% річних. Кредитодавець належним чином виконав свої зобов`язання за договором, надавши позичальнику кредитні кошти на загальну суму 13521,33 грн. У свою чергу, відповідач не виконав свого обов`язку та припинив повертати наданий йому кредит в строки, передбачені договором.

23.12.2021 року між ТОВ «ФК «Інкасо Фінанс» та АТ «Укрсиббанк» було укладено договір факторингу № 229 відповідно до умов якого до ТОВ «ФК «Інкасо Фінанс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором.

23.12.2021 року між ТОВ «ФК «Інкасо Фінанс» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено договір факторингу № 23/12-2021/229 відповідно до умов якого до ТОВ «Вердикт Капітал» перейшло право грошової вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором.

10.03.2023 року між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» було укладено договір про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 10-03/2023/01, відповідно до умов якого до ТОВ «Коллект Центр» перейшло право грошової вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором.

Загальний розмір заборгованості за кредитним договором становить 18200,04 грн., з яких: 13521,33 грн. заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту), 4678,71 грн. – заборгованість за нарахованими процентами.

Враховуючи наведене, позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Коллект центр» заборгованість за кредитним договором № 95435294000 (26203966247123) від 24.06.2019 року у розмірі 18200,04 грн. та судові витрати по справі.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 10.04.2026 року відкрито провадження по справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Судом було вжито всіх заходів для повідомлення відповідача про розгляд даної справи в порядку спрощеного позовного провадження.

При цьому, відзив на позов відповідачем, у визначений в ухвалі суду термін, не надано.

Відповідно до положень ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, так як розгляд справи, відповідно до вимог ст. 279 ЦПК України, здійснювався судом за відсутності учасників справи, що не суперечить вимогам ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

На підставі наявних у справі доказів, суд ухвалює рішення про заочний розгляд справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши та дослідивши в сукупності докази у справі, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 24.06.2019 року АТ «Укрсиббанк» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір № 95435294000 (26203966247123), відповідно до якого відповідачу було надано в користування кредитні кошти та встановлено кредитний ліміт в розмірі 10000,00 грн. строком до 10.07.2021 року зі сплатою процентів за користування ним у розмірі 55% річних.

Свої зобов`язання за кредитним договором АТ «Укрсиббанк» виконало у повному обсязі, що підтверджується випискою по картковому рахунку відповідача, ОСОБА_1 , яка надана первісний кредитором, АТ «Укрсиббанк», та долучена позивачем до позовної заяви.

23.12.2021 року між ТОВ «ФК «Інкасо Фінанс» та АТ «Укрсиббанк» було укладено договір факторингу № 229 відповідно до умов якого до ТОВ «ФК «Інкасо Фінанс» перейшло право грошової вимоги до відповідача, ОСОБА_1 , за кредитним договором № 95435294000 (26203966247123) від 24.06.2019 року.

23.12.2021 року між ТОВ «ФК «Інкасо Фінанс» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено договір факторингу № 23/12-2021/229 відповідно до умов якого до ТОВ «Вердикт Капітал» перейшло право грошової вимоги до відповідача, ОСОБА_1 , за кредитним договором № 95435294000 (26203966247123) від 24.06.2019 року.

10.03.2023 року між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» було укладено договір про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 10-03/2023/01, відповідно до умов якого до ТОВ «Коллект Центр» перейшло право грошової вимоги до відповідача, ОСОБА_1 , за кредитним договором № 95435294000 (26203966247123) від 24.06.2019 року.

Заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 95435294000 (26203966247123) від 24.06.2019 року за розрахунком позивача становить 18200,04 грн., з яких: 13521,33 грн. заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту), 4678,71 грн. – заборгованість за нарахованими процентами.

Надаючи свою правову оцінку відносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає таке.

Частиною 2 статті 11 Цивільного кодексу України визначено, що підставами виникнення цивільних прав і обов`язків є у тому числі договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

Стаття 627 ЦК України визначає, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно приписів ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов?язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

В порушення вищезазначених правових норм та умов договорів позичальник своєчасно не повертає кредит, тобто порушує свої зобов`язання перед позивачем, у зв`язку з чим позовні вимоги слід задовольнити та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 95435294000 (26203966247123) від 24.06.2019 рокуу розмірі 18200,04 грн., з яких: 13521,33 грн. заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту), 4678,71 грн. – заборгованість за нарахованими процентами.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, витрати зі сплати судового збору слід стягнути з відповідача на користь позивача.

Крім цього, позивачем були заявлені витрати на професійну правничу допомогу.

Так, позивач заявив до стягнення 9000 грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу, на підтвердження яких надав договір № 01-07/2024 про надання правової допомоги від 01.07.2024 року, заявку на надання правової допомоги № 652 від 01.01.2026 року, прайс-лист АО «Лігал Ассістанс», витяг з акту № 18 про надання юридичної допомоги від 30.01.2026 року.

Вивчивши заяву позивача про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов таких висновків.

В частині третій статті 141 ЦПК України визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від загального правила під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення. У такому випадку суд повинен конкретно визначити, які саме витрати на професійну правничу допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести обґрунтування такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин може обмежити такий розмір з огляду на розумну потребу судових витрат для конкретної справи.

Близькі за змістом висновки сформульовані у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21.

У постановах від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц та від 05.07.2023 у справі №911/3312/21 Велика Палата Верховного Суду виснувала, що під час визначення суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та потрібності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.

Отже, у разі недотримання вимог частини четвертої статті 137 ЦПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. Натомість під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частиною третьою статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правничу допомогу, або ж присудити такі витрати частково.

Критерії оцінки реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та неодмінності), а також розумності їхнього розміру застосовують з огляду на конкретні обставини справи, тобто є оціночним поняттям. Вирішення питання оцінки суми витрат, заявлених до відшкодування, на предмет відповідності зазначеним критеріям є завданням того суду, який розглядав конкретну справу і мав визначати суму відшкодування з належним урахуванням особливостей кожної справи та всіх обставин, що мають значення.

Суд наголошує, що подання доказів на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу не є безумовною підставою для відшкодування судом таких витрат у зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критеріям реальності адвокатських витрат (їхньої дійсності й потрібності) та розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи.

Врахувавши конкретні обставини цієї справи, в тому числі ціну позову, суд дійшов переконання, що зазначені позивачем витрати на професійну правничу допомогу не відповідають критерію розумності їхнього розміру з огляду на підготовку лише одного процесуального документа - позовної заяви в справі, яка є нескладною, а навпаки - типовою справою, що виникає у відносинах стягнення кредитної заборгованості. Обсяг наданих адвокатом послуг не є великим. В зв`язку з таким суд вважає, що справедливо буде відшкодувати позивачу за рахунок відповідача 3000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 4, 7, 8, 11, 12, 13, 76, 77, 81, 83, 141, 247, 258, 259, 263, 265, 280 ЦПК України, суд ,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором -задовольнити.

Стягнути ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» заборгованість за кредитним договором № 95435294000 (26203966247123)від 24.06.2019 року в загальному розмірі 18200 (вісімнадцять тисяч двісті) грн. 04 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» судові витрати по справі, а саме 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн. 40 коп. судового збору та витрати на правничу допомогу в сумі 3000 (три тисячі) грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, 3, офіс 306, код ЄДРПОУ 44276926;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складений 15.09.2026 року.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області М.В. Смокович

Оригінал: reyestr.court.gov.ua