Рішення від 13 вересня 2026 р. у справі №910/7429/26 — Господарський суд міста Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.09.2026Справа № 910/7429/26

Суддя Погрібна С.В., після виходу з відпустки, розглянувши матеріали за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАРММЕДАЛЬЯНС" (адреса: 03170, м. Київ, вул. Скарбова, буд. 1, код ЄДРПОУ: 38929750)

до Акціонерного товариства "УКРГАЗВИДОБУВАННЯ" (адреса: 04053, м. Київ, вул. Кудрявська, буд. 26/28; ЄДРПОУ: 30019775)

про стягнення коштів

без виклику сторін,

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАРММЕДАЛЬЯНС" (далі - позивач/ТОВ "ФАРММЕДАЛЬЯНС") до Акціонерного товариства "УКРГАЗВИДОБУВАННЯ" (далі - відповідач/АТ "УКРГАЗВИДОБУВАННЯ") про стягнення 882 750,00 грн заборгованості за Договором поставки № 579/ПГВ/26 від 03.04.2026.

Ухвалою суду від 18.06.2026 прийнято позовну заяву до розгляду і відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) та, між іншого, встановлено відповідачу строк для подання суду відзиву - 15 днів з дня вручення даної ухвали.

06.07.2026 відповідач подав до суду відзив на позовну заяву (вх. № 07-11/54979/26), в якому заперечував проти задоволення позовних вимог.

Зазначив, що 29.04.2026 відповідач прийняв поставлений Товар у Постачальника на загальну суму 882 750,00 грн, що підтверджується видатковою накладною №991 від 14.04.2026.

При цьому, позивачем не було надано відповідачу визначені п. 4.1. Договору № 579/ПГВ/26 від 03.04.2026 документи, які є підставою для оплати Товару, а саме рахунку (інвойс) на суму прийнятого Товару та квитанцію про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування до податкової накладної з Єдиного реєстру податкових накладних (далі ЄРПН), що підтверджує реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму податку відповідно до чинного законодавства України.

Відтак, Покупець скористався свої правом визначеним п. 4.3 Договору та не здійснив оплату за Товар та така несплата не є порушенням строку оплати зі сторони Покупця.

У частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Під час розгляду справи по суті судом були досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи та встановлено обставини.

Рішення виноситься суддею з урахуванням строку її перебування у відпустці.

Окрім того, у зв`язку зі збройною агресією збоку РФ, на підставі чого введено в Україні воєнний стан, враховуючи поточну обстановку, постійні тривоги, які впливають на працездатність, суд був вимушений вийти за межі строку винесення рішення, встановленого ГПК України.

Дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору, суд встановив наступне.

03.04.2026 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ФАРММЕДАЛЬЯНС» (далі - Постачальника) та Акціонерним товариством «УКРГАЗВИДОБУВАННЯ» (далі - Покупець) укладено Договір поставки (за рознарядкою) № 579/ПГВ/26 (далі - Договір № 579/ПГВ/26 від 03.04.2026).

Відповідно до п. 1.1. Договору № 579/ПГВ/26 від 03.04.2026 Постачальник зобов`язується поставити Покупцеві Джгут-турнікет кровоспинний (далі - Товар), зазначений в Специфікації, що додається до Договору і є його невід`ємною частиною, а Покупець - прийняти і оплатити такий Товар. Під поставкою Сторони розуміють передачу Товару Постачальником для прийняття Покупцем.

Відповідно до п. 1.2. Договору № 579/ПГВ/26 від 03.04.2026 найменування/асортимент Товару, одиниця виміру, кількість, ціна за одиницю Товару та загальна вартість Товару вказується у специфікації (далі - Специфікація), яка є Додатком № 1 до Договору та є його невід`ємною частиною.

Відповідно до п. 2.1. Договору № 579/ПГВ/26 від 03.04.2026 Постачальник повинен поставити Покупцю Товар, передбачений цим Договором, якість якого відповідає сертифікатам якості/відповідності та/або паспорту/-ам виробника, державним/національним стандартам (при необхідності), технічним або іншим вимогам/умовам, які пред`являються до Товару даного виду та підтверджується відповідними документами.

Відповідно до п. 3.1. Договору № 579/ПГВ/26 від 03.04.2026 ціна Товару вказується в Специфікації в гривнях з урахуванням ПДВ (ПДВ вказується, якщо Постачальник є резидентом України, платником ПДВ) або в іноземній валюті без урахування ПДВ (застосовується, якщо Постачальник є нерезидентом в Україні).

Відповідно до п. 3.2. Договору № 579/ПГВ/26 від 03.04.2026 загальна ціна Договору визначається загальною вартістю Товару, вказаного в Специфікації до цього Договору та становить до 882 750,00 грн з ПДВ (включно), в тому числі ПДВ - 57 750,00 грн.

Відповідно до п. 3.3. Договору № 579/ПГВ/26 від 03.04.2026 загальна кінцева ціна Договору та загальна кінцева вартість Товару складається з суми усіх вартостей фактично прийнятого Покупцем Товару та не може перевищувати загальну ціну Договору вказану в п. 3.2. даного Договору, крім випадків, передбачених чинним законодавством України, та за умови укладання відповідної додаткової угоди.

Відповідно до п. 4.1. Договору № 579/ПГВ/26 від 03.04.2026 розрахунки проводяться шляхом: оплати Покупцем вартості прийнятого Товару з дати підписання Сторонами акту приймання-передачі Товару або видаткової накладної (оплата по факту прийняття Товару), шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок Постачальника, на умовах зазначених у Специфікації.

Для здійснення оплати Постачальник зобов`язаний надати Покупцю наступні документи:

1. Рахунок (інвойс) на суму прийнятого Товару;

2. Акт приймання-передачі Товару або видаткову накладну, підписані Сторонами на прийнятий Товар;

3. Квитанція про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування до податкової накладної з Єдиного реєстру податкових накладних (далі - ЄРПН), що підтверджує реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму податку відповідно до чинного законодавства України.

Відповідно до п. 4.2. Договору № 579/ПГВ/26 від 03.04.2026 для здійснення оплати Постачальник зобов`язаний надати документи, вказані в п. 4.1. цього Договору. При цьому Сторони домовились, що оплата за прийнятий Товар здійснюється Покупцем за умови наявності зареєстрованої Постачальником за 10 календарних днів до кінцевого строку (терміну) оплати правильно оформленої податкової накладної/розрахунку коригування до податкової накладної в ЄРПІІ згідно з вимогами чинного законодавства України. Підтвердженням такої реєстрації з ЄРПН є квитанція про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування, надана Постачальником.

Покупець має право здійснити оплату за прийнятий Товар за наявності витягу з ЄРПН про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування до податкової накладної в ЄРПН за 10 календарних днів до кінцевого строку (терміну) оплати правильно оформленої податкової накладної/розрахунку коригування до податкової накладної в ЄРПН згідно з вимогами чинного законодавства України.

У разі відсутності реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування до податкової накладної в ЄРПН за 10 календарних днів до кінцевого строку (терміну) оплати, оплата здійснюється Покупцем протягом 15 календарних днів з дня реєстрації відповідної податкової накладної/розрахунку коригування до податкової накладної в ЄРПН.

Таке продовження строку оплати не є порушенням строку оплати зі сторони Покупця.

Відповідно до п. 4.3. Договору № 579/ПГВ/26 від 03.04.2026 Покупець не здійснює оплату за Товар, та така несплата не є порушенням строку оплати зі сторони Покупця у випадку ненадання Постачальником документів, передбачених даним Договором.

Відповідно до п. 5.3. Договору № 579/ПГВ/26 від 03.04.2026 датою прийняття Товару є дата підписання уповноваженими представниками Сторін акту приймання ь- передачі Товару, форма якого наведена в Додатку № 3 до цього Договору, який є його невід`ємною частиною, або видаткової накладної.

Датою передачі Постачальником Товару для прийняття Покупцем є дата прибуття Товару до місця поставки зазначена у відповідному товаро-транспортному документі або дата підписання Сторонами акту приймання-передачі Товару/видаткової накладної, якщо Покупець за допомогою товаротранспортних документів не може визначити дату їх передачі для прийняття.

Відповідно до пп. 6.1.1. п. 6.1. Договору № 579/ПГВ/26 від 03.04.2026 Покупець зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати за Товар.

Відповідно до п. 10.1. Договору № 579/ПГВ/26 від 03.04.2026 Договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками Сторін та скріплення печатками Сторін (за наявності) і діє до 30.09.2026 (включно).

Відповідно до Специфікації № 1 (Додаток № 1) до Договору № 579/ПГВ/26 від 03.04.2026 Постачальник зобов`язався поставити Покупцю Кровоспинний джгут - турнікет «DNIPRO», GEN 2 у кількості 1500 шт, загальною вартістю 825 000,00 грн з ПДВ.

Відповідно до п. 4 Специфікації № 1 до Договору № 579/ПГВ/26 від 03.04.2026 умови та строки оплати: оплата за фактом поставки впродовж 30 (тридцяти) календарних днів з дати підписання видаткової накладної або акта приймання - передачі товару та надання інших документів згідно із пунктом 4.1 Договору.

14.04.2026 ТОВ «ФАРММЕДАЛЬЯНС» виставлено рахунок на оплату № 2120 АТ «УКРГАЗВИДОБУВАННЯ» на суму 882 750,00 грн з ПДВ.

З метою фіксації податкових зобов`язань за участю позивача та відповідача 24.04.2026 позивач зареєстрував податкову накладну № 143 від 14.04.2026 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

29.04.2026 АТ «УКРГАЗВИДОБУВАННЯ» отримало Товар - Кровоспинний джгут - турнікет «DNIPRO», GEN 2 у кількості 1500 шт на суму 882 750,00 грн з ПДВ, що підтверджується видатковою накладною № 991 від 14.04.2026 та не заперечується сторонами.

02.06.2026 позивач на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 направив відповідачу вимогу № 2300/06/26 від 02.06.2026 щодо погашення заборгованості за Договором № 579/ПГВ/26 від 03.04.2026 у розмірі 882 750,00 грн з ПДВ.

Приймаючи рішення суд виходить з наступного:

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч. 1 ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Стаття 628 Цивільного кодексу України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 525, ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі статтею 663 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Згідно статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За змістом ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (стаття 77 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судом встановлено, що 03.04.2026 між ТОВ «ФАРММЕДАЛЬЯНС» та АТ «УКРГАЗВИДОБУВАННЯ» укладено Договір поставки (за рознарядкою) № 579/ПГВ/26, відповідно до змісту якого Постачальник зобов`язався поставити Покупцю Кровоспинний джгут - турнікет «DNIPRO», GEN 2 у кількості 1500 шт, загальною вартістю 825 000,00 грн з ПДВ.

Матеріали справи містять належні та допустимі докази, що позивач, як Постачальник, належним чином виконав свій обов`язок та поставив відповідачу Товар - Кровоспинний джгут - турнікет «DNIPRO», GEN 2 у кількості 1500 шт, загальною вартістю 825 000,00 грн з ПДВ.

Відповідачем не заперечується факт отримання зазначеного Товару.

При цьому, відповідачем не сплачено Постачальнику вартість поставленого Товару, а тому позивач звернувся до суду за захистом порушених прав.

Відповідач, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, зазначив, що позивачем не було надано відповідачу визначені п. 4.1. Договору № 579/ПГВ/26 від 03.04.2026 документи, які є підставою для оплати Товару, а саме рахунку (інвойс) на суму прийнятого Товару та квитанцію про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування до податкової накладної з Єдиного реєстру податкових накладних (далі ЄРПН), що підтверджує реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму податку відповідно до чинного законодавства України, а тому строк оплати за поставлений Товар ще не настав.

Суд звертає увагу, що матеріали справи містять документи, передбачені п. 4.1. Договору № 579/ПГВ/26 від 03.04.2026, які Постачальник був зобов`язаний надати Покупцю для здійснення оплати, зокрема: рахунок на оплату № 2120 від 14.04.2026, податкова накладна № 143 від 14.04.2026, зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних та видаткова накладна № 991 від 14.04.2026.

Крім того, суд критично ставиться до зазначених заперечень відповідача, з огляду на те, що, надані позивачем доказів є більш вірогідними, ніж докази, надані на їх спростування.

Зокрема, податкова накладна № 143 від 14.04.2026, зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних раніше ніж дата поставки Товару (29.04.2026), а тому вірогідність того, що на момент поставки товару відповідачу була надана така податкова накладна є вищою ніж її ненадання.

Матеріали справи також не містять доказів, які б свідчили про існування претензій у Покупця щодо якості Товару, кількості, тощо.

Однак, у матеріалах справи відсутні докази, що підтверджують виконання відповідачем зобов`язань щодо здійснення остаточного розрахунку за отриманий ним у власність Товар на зазначену суму на момент розгляду спору судом.

Оскільки матеріалами справи підтверджуються доводи позивача про поставку Товару на загальну суму 825 000,00 грн з ПДВ, його отримання відповідачем, беручи до уваги відсутність доказів проведення остаточного розрахунку за Товар, суд доходить висновку про доведеність позивачем належними та допустимими доказами порушення його майнових прав, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню як обґрунтовані.

Відповідач доводів позивача не спростував, контррозрахунок заявлених сум не надав.

Надаючи оцінку іншим доводам учасників судового процесу судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (частина 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до пункту 5 частини 4 ГПК України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Разом з тим, суд відзначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі № 909/636/16.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

У рішенні Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України" вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункті 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 09.12.1994, серія A, № 303-A, п. 29). Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі № 910/13407/17.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись статтями 233, 236-238, 240, 241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Акціонерного товариства "УКРГАЗВИДОБУВАННЯ" (адреса: 04053, м. Київ, вул. Кудрявська, буд. 26/28; ЄДРПОУ: 30019775) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАРММЕДАЛЬЯНС" (адреса: 03170, м. Київ, вул. Скарбова, буд. 1, код ЄДРПОУ: 38929750) заборгованість за Договором поставки № 579/ПГВ/26 від 03.04.2026 у розмірі 882 750,00 грн та судовий збір у сумі 10 593,00 грн.

Видати наказ після набрання цим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене у строки та порядку, встановленому розділом ІV ГПК України.

Рішення складено та підписано після виходу судді з відпустки 14.09.2026.

Суддя Світлана ПОГРІБНА