Рішення від 17 вересня 2026 р. у справі №911/1079/26 — Господарський суд міста Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.09.2026Справа № 911/1079/26

Суддя Погрібна С.В., після виходу з відпустки, розглянувши матеріали за позовом Фізичної особи - підприємця Руденської Вікторії Вікторівни (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 )

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ОБАДЖІС" (адреса: 03127, м. Київ, просп. Голосіївський, буд. 89, код ЄДРПОУ: 44980846)

про стягнення коштів

без виклику сторін,

УСТАНОВИВ:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Фізичної особи - підприємця Руденської Вікторії Вікторівни (далі - позивач ФО-П Руденська Вікторія Вікторівна) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОБАДЖІС" (далі - відповідач ТОВ «ОБАДЖІС») про стягнення 63 800,00 грн - основний борг за Договорами заявками на перевезення вантажу № ІП-Т-083/1 від 14.04.2023, № ІП-Т-084/1 від 14.04.2023, № ІП-Т-085/1 від 14.04.2023, 17 409,51 грн - інфляційні втрати, 5 684,32 грн - 3 % річних .

Ухвалою Господарського суду Київської області від 20.04.2026 передано справу за підсудністю до Господарського суду міста Києва для розгляду (вхід. № 5980/26 від 20.05.2026)

Ухвалою суду від 05.06.2026, після виходу судді з лікарняного, судом залишено позовну заяву без руху та надано позивачу час на усунення недоліків.

09.06.2026 від позивача надійшла заява про усунення недоліків, прийнята судом.

Ухвалою суду від 15.06.2026 прийнято позовну заяву до розгляду і відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) та, між іншого, встановлено відповідачу строк для подання суду відзиву - 15 днів з дня вручення даної ухвали.

Будь-які звернення, клопотання чи відзив від відповідача до суду не надходили.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження в справі була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 03127, м. Київ, просп. Голосіївський, буд. 89, код ЄДРПОУ: 44980846.

Однак, конверт з ухвалою про відкриття провадження у справі від 15.06.2026 був повернутий до суду.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).

Також судом враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою суду по справі № 911/1079/26 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Враховуючи викладене, відповідач повідомлений належним чином про розгляд даної справи.

Приписами частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Приймаючи до уваги зазначене, справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України.

У частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Під час розгляду справи по суті судом були досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи та встановлено обставини.

Рішення виноситься суддею з урахуванням строку її перебування у відпустці.

Окрім того, у зв`язку зі збройною агресією збоку РФ, на підставі чого введено в Україні воєнний стан, враховуючи поточну обстановку, постійні тривоги, які впливають на працездатність, суд був вимушений вийти за межі строку винесення рішення, встановленого ГПК України.

Дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору, суд встановив наступне.

На підставі заявки-договору № ІП-Т-083/1 від 14.04.2023 ФО-П Руденська Вікторія Вікторівна надала ТОВ «ТОП ЛОЖИСТІКС» транспортні послуги з перевезення вантажу за маршрутом: (м. Ізмаїл (Одеська область) - с. Жданівка (Дніпропетровська область), дата завантаження вантажу - 14.04.2023, дата вивантаження - за прибуттям, вартістю перевезення - 950 грн/т; форма оплати: б/г без ПДВ протягом 5-7 банківських днів за наявністю оригіналів документів.

На підставі заявки-договору № ІП-Т-084/1 від 14.04.2023 ФО-П Руденська Вікторія Вікторівна надала ТОВ «ТОП ЛОЖИСТІКС» транспортні послуги з перевезення вантажу за маршрутом: (м. Ізмаїл (Одеська область) - с. Жданівка (Дніпропетровська область), дата завантаження вантажу - 14.04.2023, дата вивантаження - за прибуттям, вартістю перевезення - 950 грн/т; форма оплати: б/г без ПДВ протягом 5-7 банківських днів за наявністю оригіналів документів.

На підставі заявки-договору № ІП-Т-085/1 від 14.04.2023 ФО-П Руденська Вікторія Вікторівна надала ТОВ «ТОП ЛОЖИСТІКС» транспортні послуги з перевезення вантажу за маршрутом: (м. Ізмаїл (Одеська область) - с. Благодатне (Харківська область), дата завантаження вантажу - 14.04.2023, дата вивантаження - за прибуттям, вартістю перевезення - 1100 грн/т; форма оплати: б/г без ПДВ протягом 5-7 банківських днів за наявністю оригіналів документів.

14.04.2023 між ТОВ «ТОП ЛОЖИСТІКС» та ФО-П Руденською Вікторією Вікторівною було підписано Акт приймання - передачі наданих послуг № 03, відповідно до змісту якого позивач передав, а відповідач прийняв наступні послуги: послуги перевезення вантажу - добрива в біг - бег (м. Ізмаїл (Одеська область) - с. Жданівка (Дніпропетровська область) на суму 20 900,00 грн.

14.04.2023 між ТОВ «ТОП ЛОЖИСТІКС» та ФО-П Руденською Вікторією Вікторівною було підписано Акт приймання - передачі наданих послуг № 04, відповідно до змісту якого позивач передав, а відповідач прийняв наступні послуги: послуги перевезення вантажу - добрива в біг - бег (м. Ізмаїл (Одеська область) - с. Жданівка (Дніпропетровська область) на суму 20 900,00 грн.

14.04.2023 між ТОВ «ТОП ЛОЖИСТІКС» та ФО-П Руденською Вікторією Вікторівною було підписано Акт приймання - передачі наданих послуг № 05, відповідно до змісту якого позивач передав, а відповідач прийняв наступні послуги: послуги перевезення вантажу - добрива в біг - бег (м. Ізмаїл (Одеська область) - с. Благодатне (Харківська область) на суму 22 000,00 грн.

Відповідно до п. 1.3. вищезазначених Актів, підписанням цього Акту Сторони підтверджують факт належного надання послуг Виконавцем (ФО-П Руденською В.В.) відповідно до положень договору.

14.04.2023 ФО-П Руденська Вікторія Вікторівна виставила рахунок - фактуру № 03 П від 14.04.2023 про сплату послуг перевезення вантажу добрива в біг - бег (м. Ізмаїл (Одеська область) - с. Жданівка (Дніпропетровська область) на суму 20 900,00 грн.

14.04.2023 ФО-П Руденська Вікторія Вікторівна виставила рахунок - фактуру № 05 П від 14.04.2023 про сплату послуг перевезення вантажу добрива в біг - бег (м. Ізмаїл (Одеська область) - с. Благодатне (Харківська область) на суму 22 000,00 грн.

Також судом враховано, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ТОП ЛОЖИСТІКС» змінило найменування юридичної особи на Товариство з обмеженою відповідальністю «ОБАДЖІС», що підтверджується матеріалами справи.

Приймаючи рішення суд виходить з наступного:

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частина 1 ст. 626 ЦК України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У відповідності до положень статей 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до статті 929 ЦК України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу.

Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов`язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов`язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов`язання, пов`язані з перевезенням.

Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо).

Положення цієї глави поширюються також на випадки, коли обов`язки експедитора виконуються перевізником.

Умови договору транспортного експедирування визначаються за домовленістю сторін, якщо інше на встановлено законом, іншими нормативно-правовими актами.

Правові та організаційні засади транспортно-експедиторської діяльності в Україні визначає Закон України "Про транспортно-експедиторську діяльність".

За частиною 8 статті 9 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" платою експедитору вважаються кошти, сплачені клієнтом експедитору за належне виконання договору транспортного експедирування.

Відповідно до частини 13 статі 9 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" факт надання послуги експедитора при перевезенні підтверджується єдиним транспортним документом або комплектом документів (залізничних, автомобільних, авіаційних накладних, коносаментів тощо), які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення.

Згідно з частиною 2 статті 12 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" клієнт зобов`язаний у порядку, передбаченому договором транспортного експедирування, сплатити належну плату експедитору, а також відшкодувати документально підтверджені витрати, понесені експедитором в інтересах клієнта в цілях виконання договору транспортного експедирування.

На виконання умов заявок - договорів № ІП-Т-083/1 від 14.04.2023; № ІП-Т-084/1 від 14.04.2023 та № ІП-Т-085/1 від 14.04.2023 позивачем було надано відповідачу послуги з організації перевезення відправлень, загальною вартістю 63 800,00 грн.

Вказане підтверджується Актами приймання - передачі наданих послуг №03 від 14.04.2023; №04 від 14.04.2023 та №05 від 14.04.2023, які підписані обома сторонами та відповідають вимогам статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", будь-які істотні недоліки у них відсутні, відтак суд приймає зазначені акти як належні докази на підтвердження надання послуг позивачем та їх прийняття відповідачем.

Оскільки зауважень та заперечень щодо Актів приймання - передачі наданих послуг від відповідача не надходило, послуги загальною вартістю 63 800,00 грн вважаються ним погодженими та такими, що надані в повному обсязі.

Таким чином, у відповідача виник обов`язок оплатити надані позивачем послуги за заявками - договорами № ІП-Т-083/1 від 14.04.2023; № ІП-Т-084/1 від 14.04.2023 та № ІП-Т-085/1 від 14.04.2023 у строк передбачений ними.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач свої грошові зобов`язання за заявками - договорами № ІП-Т-083/1 від 14.04.2023; № ІП-Т-084/1 від 14.04.2023 та № ІП-Т-085/1 від 14.04.2023 не виконав, доказів, які б підтверджували факт здійснення ним оплати за надані послуги, не надав.

Відповідно до частин 3, 4 статті 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приписами статей 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Частинами 1, 2 статті 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідачем належними доказами обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог, не спростовано.

З огляду на вищевикладене, дослідивши всі обставини справи, перевіривши їх наявними доказами, судом встановлено обґрунтованість заявленого позову, відтак до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає заборгованість у розмірі 63 800,00 грн.

Також за прострочення зобов`язання позивач просив стягнути з відповідача інфляційні втрати в сумі 17 409,51 грн за період з травня 2023 року по березня 2026 року та 3% річних в сумі 5 684,32 грн за період з 26.04.2023 по 14.04.2026.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вищевказане є способами захисту майнового права позивача та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (ст. 625 ЦК України).

Перевіривши розрахунок інфляційних втрат та 3% річних, суд встановив, що він є арифметично правильним, а тому позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідач доводів позивача не спростував, контррозрахунок заявлених сум не надав.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог, що має наслідком їх задоволення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі № 909/636/16.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

У рішенні Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України" вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункті 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 09.12.1994, серія A, N 303-A, п. 29). Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі № 910/13407/17.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 233, 234, 236-238, 240, 241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ОБАДЖІС" (адреса: 03127, м. Київ, просп. Голосіївський, буд. 89, код ЄДРПОУ: 44980846) на користь Фізичної особи - підприємця Руденської Вікторії Вікторівни (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ; р/р НОМЕР_2 в АТ «ПУМБ», МФО 334851) заборгованість за Договорами заявками на перевезення вантажу № ІП-Т-083/1 від 14.04.2023, № ІП-Т-084/1 від 14.04.2023, № ІП-Т-085/1 від 14.04.2023 у розмірі 63 800,00 грн, 17 409, 51 грн - інфляційні втрати, 5 684,32 грн - 3% річних та судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.

Видати наказ після набрання цим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене у строки та порядку, встановленому розділом ІV ГПК України.

Рішення складено та підписано після виходу судді з відпустки 18.09.2026.

Суддя Світлана ПОГРІБНА