Постанова від 17 червня 2026 р. у справі №908/1534/25 — Центральний апеляційний господарський суд

Суд: Центральний апеляційний господарський суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Господарське

Категорія: Справи про банкрутство, з них:

Дата: 17 червня 2026 р.

Справа: №908/1534/25

Суддя: Верхогляд Тетяна Анатоліївна

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.06.2026 року м.Дніпро Справа № 908/1534/25

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Верхогляд Т.А. (доповідач) суддів: Іванова О.Г., Чередка А.Є.,

секретар судового засідання: Абадей М.О.

представники сторін:

від скаржника: Васюта К.С.

розглянувши апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" на ухвалу господарського суду Запорізької області від 10.06.2025 року у справі № 908/1534/25 (суддя Юлдашев О.О.)

Боржник – Фізична особа-підприємець Гончарук Ігор Миколайович ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )

про неплатоспроможність, -

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Запорізької області від ФОП Гончарук Ігоря Миколайовича надійшла заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність останнього.

Заява мотивована тим, що фінансово-господарський стан, а саме щомісячний дохід та вартість всього майна заявника не дозволяють виконати зобов`язання, що виникли з іпотечного договору та договору поруки й підтверджені судовими рішеннями, протягом наступних 12 місяців, що відповідає визначенню терміну «загрози неплатоспроможності», наведеному у статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 30.05.2025 року прийнято заяву про відкриття провадження (проваджень) у справі про неплатоспроможність до розгляду; присвоєно справі номер провадження 26/76/25; підготовче засідання призначено на 10.06.2025 року о 09 год 00 хв.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 10.06.2025 року відкрито провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи-підприємця Гончарук Ігоря Миколайовича ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ).

Введено процедуру реструктуризації боргів боржника.

Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Оприлюднено повідомлення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи-підприємця Гончарук Ігоря Миколайовича ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ).

Призначено керуючим реструктуризацією арбітражного керуючого Лященка Сергія Сергійовича (свідоцтво № 107 від 04.02.2013; адреса: 49115, м. Дніпро, вул. Командира Юнина, 95).

Заборонено фізичній особі-підприємцю Гончарук Ігорю Миколайовичу відчужувати майно.

Встановлено керуючому реструктуризацією боржника строк до 25.07.2025 року для подачі до господарського суду Запорізької області відомостей про результати розгляду вимог кредиторів (письмові нормативно-обґрунтовані пояснення по кожному з кредиторів, витяги з державних реєстрів заборон щодо майна боржника, а також, при наявності, письмові заперечення боржника щодо вимог кредиторів), а також доказів повідомлення кредиторів про дату проведення попереднього засідання суду.

Встановлено керуючому реструктуризацією боржника строк до 21.08.2025 року для підготовки та подання до господарського суду Запорізької області плану реструктуризації боргів боржника.

Призначено попереднє судове засідання на 31.07.2025 року об 11-15.

Ухвала суд першої інстанції мотивована наявністю правових підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ФОП Гончарук І.М. та введення процедури реструктуризації боргів.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, АТ "Державний експортно-імпортний банк України" оскаржило її в апеляційному порядку.

В апеляційній скарзі апелянт зазначає наступні доводи:

В порушення статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства судом першої інстанції не враховано, що:

- фізична особа - підприємець не має боргових зобов`язань саме як підприємець, а має боргові зобов`язання саме як фізична особа, а отже відкриття провадження у справі саме у статусі підприємця не відповідає предмету і підставам відкриття провадження;

- у боржника в якості забезпечення боргових зобов`язань перед АТ «Укрексімбанк» наявно 2 предмета іпотеки, тобто є майно, на яке можливо звернути стягнення, а саме домоволодіння із земельними ділянками. Кожне домоволодіння боржником перебудовані у 2 поверхові будинки і документів на нові будинки, як і визначення їх ринкової власності боржником не надано, а отже вартість будинків може перевищувати боргові зобов`язання;

- боржником з моменту ухвалення рішень суду про стягнення заборгованості не здійснювалося жодних платежів, хоча виконавчі листи перебували на виконанні постійно і рухоме майно боржників перебувало у розшуку, як і на все майно боржників було накладено арешт у рамках виконавчого провадження;

- боржник не надає жодні відомості про стан рахунків і прибутків/витрат саме як фізичної особи - підприємця, при цьому зазначає про отримання доходів, тобто відомості, що подаються боржником є суперечливими;

- боржник надає договір оренди приміщення у місті Запоріжжі від березня 2025 року для розміщення офісу для здійснення підприємницької діяльності, але боржником не конкретизується, яка саме діяльність буде здійснюватися і за який рахунок.

Скаржник зауважує, що намір вести підприємницьку діяльність свідчить про відсутність ознак неплатоспроможності і можна припустити, що саме за даною діяльністю можливе повне погашення боргу поза межами процедури банкрутства, враховуючи, що неплатоспроможна особа не може починати нову підприємницьку діяльність за кілька місяців перед відкриттям провадження про неплатоспроможність, враховуючи, що строк кілька місяців не є строком показником підприємницької діяльності.

Також за доводами апелянта, відповідно до декларації боржника за 2024 рік сукупний дохід родини складає 1 614 853,57 грн., що співпадає з розміром витрат родини боржника.

З цього приводу Банк звертає увагу на те, що прожитковий мінімум на працездатну особу становить 3028,00 грн., тобто на рік для родини встановлюється мінімальний прожитковий мінімум 145 344, 00 грн., отже дохід боржника перевищує витрати у 1111% (в 11 разів) раз, що підтверджує платоспроможність і можливість виконати грошові зобов`язання боржника.

Також апелянт зазначає, що відповідно до декларації боржника у родини наявні 3 будинки, 5 земельних ділянок, 2 квартири, а також 8 транспортних засобів, що спростовують малозабезпеченість та неплатоспроможність родини.

Скаржник звертає увагу суду, що у рамках ВП №71623640_6Г2420ВЕ4ДГ8, відкритому у приватного виконавця Дніпропетровської області Лисенко Ю. 20.04.2023 року, у відповідності до постанови про розшук перебувало і перебуває у розшуку майно боржника, а саме:

1) Марка ТЗ: OPEL, Модель ТЗ: ASCONA, Категорія ТЗ: ЛЕГКОВИЙ, Рік виробництва ТЗ: 1982, VIN: НОМЕР_2 , Номер кузова: НОМЕР_2 , Номерний знак: НОМЕР_3 , Колір ТЗ: ЖОВТИЙ;

2) Марка ТЗ: ЗАЗ, Модель ТЗ: 110557, Категорія ТЗ: ЛЕГКОВИЙ, Рік виробництва ТЗ: 2006, VIN: НОМЕР_4 , Номер кузова: НОМЕР_4 , Номерний знак: НОМЕР_5 , Колір ТЗ: БІЛИЙ;

3) Марка ТЗ: РАФ, Модель ТЗ: 2203, Категорія ТЗ: АВТОБУС, Рік виробництва ТЗ: 1983, VIN: НОМЕР_6 , Номер шасі: НОМЕР_7 , Номерний знак: НОМЕР_8 , Колір ТЗ: БІЛИЙ.

Перебування майна у розшуку підтверджує вчинення боржником дій на шкоду кредитору.

Апелянт стверджує, що за наявності у родини доходів і майна зверненням до суду із заявою про відкриття провадження із зазначенням у плані реструктуризації подання лише 1 предмета забезпечення і списання залишку заборгованості, що навіть не дорівнює половині суми боргових зобов`язань і половині вартості всього майна родини, не відповідає критеріями розумності і природи процедури неплатоспроможності, а фактично є спробою нанести кредитору майнову шкоду.

Також скаржник вказує, що заява про відкриття провадження у справі про банкрутство подана з порушенням вимог, визначених ст.116 Кодексу України з процедур банкрутства у частині оформлення і прийняття заяви про відкриття провадження у справі і дослідження судом даних підстав, а саме:

- не зазначено виклад обставин, що стали підставою для звернення боржника до суду саме у статусі підприємця, а зазначено лише про боргові зобов`язання як фізичної особи, а отже не надано обґрунтувань підстав звернення до суду у статусі підприємця;

- не надано копії документів, що підтверджують право власності боржника на майно у перебудованому стані;

- відсутні відомості стосовно заінтересованості;

- не надаються пояснення стосовно причин не погашення заборгованості протягом періоду з винесення рішення суду про стягнення заборгованості.

Також апелянт зазначає, що судом при визначені підсудності справи проігноровано ст. 8 Кодексу України з процедур банкрутства.

Звертає увагу, що боржник зазначає і надає докази, що проживає і зареєстрований у місті Дніпро, а саме:

- відповідно до паспорту має реєстрацію у АДРЕСА_2 ;

- відповідно до витягу з реєстру територіальної громади місцем проживання визначено АДРЕСА_2 ;

- у місті Дніпро наявні 2 будинки, які перебувають у забезпечені АТ «Укрексімбанк»;

- адреса, зазначена як реєстрація фізичної особи-підприємця, не належить на праві власності боржнику і за даною адресою він не проживає;

- боргові зобов`язання наявні саме у статусі фізичної особи, а не підприємця;

- представник боржника і розпорядник майна також зареєстровані і проживають у місті Дніпро;

- боржник надає суду договір оренди приміщення у місті Запоріжжі від 01.03.2025 року з визначенням орендної плати у сумі 2000,00 грн., що не є місцем проживання.

Банк вважає, що суд не мав брати до уваги договір оренди, оскільки ст. 8 Кодексу України з процедур банкрутства чітко визначено, що справи розглядаються за місцем проживання. В даному випадку судом першої інстанції порушена територіальна підсудність справи, оскільки саме як фізична особа, у якої виникли боргові зобов`язання, боржник проживає і зареєстрований у місті Дніпро, а отже справа повинна слухатися у господарському суді Дніпропетровської області.

Апелянт просить скасувати ухвалу господарського суду Запорізької області від 10.06.2025 року по справі 908/1534/25 про відкриття провадження по справі; вирішити питання про розподіл судових витрат.

Скаржник надав суду доповнення до апеляційної скарги, в яких уточнив вимоги та просив суд:

- скасувати ухвалу господарського суду Запорізької області від 10.06.2025 року по справі 908/1534/25 про відкриття провадження по справі.

- направити справу 908/1534/25 для розгляду питання про відкриття провадження про неплатоспроможність фізичної особи-підприємця Гончарук Ігоря Миколайовича до господарського суду Дніпропетровської області.

- вирішити питання про розподіл судових витрат

- винести ухвалу, якою зазначити про повернення АТ «Укрексімбанк» надлишково сплаченого судового збору у розмірі 33 913,60 грн. за відкриття апеляційного провадження.

У відзиві на апеляційну скаргу боржник, посилаючись на практику Верховного Суду, стверджує, що на стадії підготовчого засідання у справі суд надає оцінку відповідності поданої заяви боржника за формою і змістом вимогам статей 115, 116 Кодексу України з процедур банкрутства та наявності підстав для відмови у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність за частиною четвертою статті 199 цього Кодексу, за відсутності яких суд зобов`язаний відкрити провадження у справі.

Вважає висновки оскаржуваної ухвали законними та обґрунтованими.

Просить суд залишити без задоволення апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України», а ухвалу господарського суду Запорізької області від 10.06.2025 року у справі № 908/1534/25 залишити без змін.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав:

З матеріалів справи вбачається, що 14.08.2007 року між АТ «Укрексімбанк» (надалі за текстом - Банк, кредитор) та фізичною особою ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 5007С72 зі змінами та доповненнями, відповідно до умов якого Банк надав боржнику кредит у сумі 454 600 швейцарських франків, а боржник зобов`язався щомісяця повертати наданий кредит та сплачувати проценти шляхом сплати платежів в розмірі із кінцевим терміном повернення 11.08.2028 року.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 22.11.2012 року у справі № 412/10747/2012 вимоги прокуратури Бабушкінського району м. Дніпропетровська, яка діє в інтересах ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» задоволені та стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Банку заборгованість станом на 04.05.2012 року у розмірі 446 680, 60 швейцарських франків, що в гривневому еквіваленті складає 3 898 360, 27 грн. та пеню у розмірі 89 657,66 грн.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 04.02.2016 року у справі № 201/16494/15-ц позовну заяву Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задоволено і стягнуто у солідарному порядку на користь Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» заборгованість за кредитним договором № 5007С72 від 14.08.2007 року в сумі 161 345 (сто шістдесят одну тисячу триста сорок п`ять) швейцарських франків 55 сантимів та 5 596 233 (п`ять мільйонів п`ятсот дев`яносто шість тисяч двісті тридцять три) гривень 62 копійок, а також судовий збір у розмірі 136 234 (сто тридцять шість тисяч двісті тридцять чотири) гривні 68 копійок.

Згідно відповіді на адвокатський запит приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Лисенко Ю.О. повідомив, що виконавчі листи з виконання вказаних рішень суду перебувають на виконанні у приватного виконавця Лисенка Юрія Олександровича, загальна заборгованість боржника ОСОБА_1 по двом виконавчим провадженням становить 19 036 107,09 грн.

Таким чином, у ОСОБА_1 перед Банком наявні невиконані значні боргові зобов`язання.

В якості забезпечення зобов`язань боржником по наведеному кредитному договору, було укладено наступні договори забезпечення:

1) договір іпотеки №5007Z97 від 14.08.2007 року, предметом іпотеки за яким є: (і) домоволодіння загальною площею 44,2 кв.м. та земельна ділянка КН 1210100000:03:221:0002, площею 0,0498 га, цільове призначення - для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ; (іі) домоволодіння (що стане власністю у майбутньому) загальною площею 186,6 кв.м. та земельна ділянка площею 360 кв.м. - по фактичному користуванню, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 .

2) договір поруки № 50209Р11 від 15.12.2009 року, укладений з поручителем ОСОБА_2 , яка є дружиною ОСОБА_1 .

За умовами договору іпотеки, загальна заставна вартість предметів іпотеки на дату укладання договору становить 2 753 300,00 грн.

Згідно заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є солідарними боржниками і це підтверджується договором іпотеки, згідно якого майно, яке передано в іпотеку за адресою: АДРЕСА_3 , є спільною сумісною власністю подружжя і відповідно до договору іпотеки визначається його вартість у сумі 1 610 400,00 грн.

Згідно Плану реструктуризації боргів боржником єдиному кредитору АТ «Укрексімбанк» пропонується отримати задоволення кредиторських вимог, що випливають з договору кредитування, за рахунок продажу по ринковій вартості на конкурентній основі через аукціон 1/2 частки подружжя у домоволодінні за адресою АДРЕСА_3 в цій справі про відновлення платоспроможності та 1/2 частки подружжя у домоволодінні за цією ж адресою у справі про відновлення платоспроможності дружини боржника ОСОБА_2 .

Як вказував боржник, на забезпечення балансу інтересів сторін справи єдиний кредитор отримує 100 % ринкової вартості об`єкту, придбаного за кредитні кошти, а боржнику разом дружиною та молодшою донькою залишається домоволодіння за адресою АДРЕСА_2 разом з земельною ділянкою під ним, як єдине житло.

Колегією суддів встановлено, що Гончарук Наталя Сергіївна, як Фізична особа-підприємець, зверталась до господарського суду Запорізької області з заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність і в обґрунтування звернення саме до цього суду зазначала про укладення нею, як Фізичною особою-підприємцем разом з ФОП Гончаруком І. М. договору оренди приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 та здійснення за цією адресою підприємницької діяльності.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 15.04.2026 року у справі №908/1533/25 зроблено висновок про те, що заява подана Гончарук Н.С. з порушенням правил територіальної підсудності.

У даній справі, що наразі є предметом апеляційного перегляду, обставини аналогічні.

Суд апеляційної інстанції з`ясував, що згідно інформації Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань Гончарук Ігор Миколайович зареєстрований фізичною особою-підприємцем з 04.04.2006 року, номер запису: 22240000000030843.

Боржник надав суду договір оренди приміщення від 01.03.2025 року разом з Актом прийому - передачі приміщень в оренду від 01.03.2025 року, яким він підтверджує отримання ФОП Гончарук Ігорем Миколайовичем (боржником) разом із ФОП Гончарук Наталією Сергієвною у тимчасове платне користування (оренду) приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 16,50 кв. м. строком на 9 (дев`ять) місяців.

Наявною в матеріалах справи Випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 26.05.2025 року № 72577181611 підтверджується місцезнаходження фізичної особи - підприємця Гончарук Ігоря Миколайовича за адресою АДРЕСА_1 .

Основним видом діяльності ФОП Гончарук Ігоря Миколайовича є КВЕД "86.90 інша діяльність у сфері охорони здоров`я". Підтвердженням проведення ФОП Гончарук І.М. психологічних сесій у місті Запоріжжі по вул. Федорюка Юрія, будинок 7 боржник зазначає наявні в матеріалах справи фіскальні чеки за травень-червень 2025 року, а також за 13.01.2026 року, 15.01.2026 року, 16.01.2026 року, 20.01.2026 року, 21.01.2026 року.

Відповідно до частини першої статті 2 КУзПБ провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України.

Згідно зі статтею 113 КУзПБ провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.

Частиною першою статті 115 КУзПБ визначено, що провадження у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи або фізичної особи - підприємця може бути відкрито лише за заявою боржника.

Підстави для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи наведені в частині другій статті 115 цього Кодексу, згідно з якою боржник має право звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у разі, якщо:

1) (пункт 1 частини другої статті 115 виключено на підставі Закону № 2971-IX від 20.03.2023);

2) боржник припинив погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов`язань упродовж двох місяців;

3) у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними;

4) існують інші обставини, які підтверджують, що найближчим часом боржник не зможе виконати грошові зобов`язання чи здійснювати звичайні поточні платежі (загроза неплатоспроможності).

Тлумачення частини другої статті 115 КУзПБ із застосуванням філологічного та логічного способів інтерпретації приводить до таких висновків:

- з огляду на вжиття законодавцем словосполучення "інші обставини" перелік підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи не є вичерпним;

- для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи достатньо навіть однієї або більше однієї підстави у будь-яких комбінаціях наведених у частині другій статті 115 КУзПБ, оскільки законодавцем імперативно не визначено обов`язковим існування сукупності всіх чотирьох підстав, як умови для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи;

- наявність у боржника майна не виключає можливості існування в нього прострочених зобов`язань перед його кредиторами, як однієї із підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи (висновок, викладений у постановах Верховного Суду, зокрема, від 28.09.2022 у справі № 916/106/22 та від 29.07.2021 у справі № 909/1028/20).

Згідно з частиною першою статті 116 КУзПБ заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність подається боржником за наявності підстав, передбачених цим Кодексом.

Приписами частин другої та третьої статті 116 КУзПБ визначено зміст заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та перелік додатків, який має бути додано до заяви.

Системний аналіз статті 113, частин першої та другої статті 116 КУзПБ свідчить, що про наявність наведених підстав у кожному конкретному випадку мають свідчити достатні фактичні обставини з урахуванням поданої боржником заяви та доданих до неї доказів на підтвердження настання обставин, що підтверджують неплатоспроможність фізичної особи (фізичної особи - підприємця).

Задовольняючи заяву боржника ОСОБА_1 та відкриваючи провадження у справі про неплатоспроможність, господарський суд керувався відсутністю визначених КУзПБ підстав для відмови у відкритті відповідного провадження господарським судом.

Згідно статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

За доводами апеляційної скарги Банк, серед іншого, одночасно стверджує про порушення судом першої інстанції норм процесуального закону у контексті залишення поза увагою обставини непідсудності справи про неплатоспроможність боржника господарському суду Запорізької області.

У цьому зв`язку скаржник доводить, що господарський суд не надав належної оцінки тій обставині, що сам боржник зазначає і надає докази, що проживає і зареєстрований у місті Дніпро (відповідно до паспорту має реєстрацію у АДРЕСА_2 ), відповідно до витягу з реєстру територіальної громади місцем проживання визначено АДРЕСА_2 наявні 2 будинки, які перебувають у забезпечені АТ «Укрексімбанк»; адреса, зазначена як реєстрація фізичної особи-підприємця, не належить на праві власності боржнику і за даною адресою він не проживає.

Згідно з частиною другою статті 278 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України) порушення правил юрисдикції господарських судів, визначених статтями 20-23 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів апеляційної скарги.

У цьому зв`язку Суд звертається до норми частини шостої статті 12 ГПК України, якою встановлено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство (неплатоспроможність) у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Кодексом України з процедур банкрутства.

Так, частиною першою статті 8 КУзПБ, серед іншого, унормовано, що справи про неплатоспроможність розглядаються господарськими судами за місцем проживання фізичної особи або фізичної особи - підприємця.

Відповідно до частини четвертої статті 8 КУзПБ якщо справа не підсудна такому господарському суду, матеріали справи передаються господарським судом за встановленою підсудністю в порядку, визначеному ГПК України.

Частина друга статті 116 цього Кодексу встановлює, що у заяві про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність зазначаються, зокрема, ім`я боржника, його місце проживання.

За змістом частини першої статті 117 КУзПБ у разі відсутності підстав для відмови у прийнятті заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність або для повернення такої заяви, господарський суд не пізніше п`яти днів з дня надходження заяви постановляє ухвалу про прийняття заяви до розгляду, в якій, зокрема, зазначається дата підготовчого засідання.

При цьому встановлені нормами КУзПБ підстави для відмови у прийнятті заяви про відкриття провадження у справі (стаття 37 Кодексу) або для повернення такої заяви (стаття 38 Кодексу) не включають випадку подання заяви про відкриття провадження у справі із порушенням правил підсудності.

Згідно з частиною першою статті 119 КУзПБ у підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, з`ясовує наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, а також вирішує інші питання, пов`язані з розглядом заяви.

Системний аналіз наведених приписів КУзПБ дає підстави для висновку, що позаяк цим Кодексом не визначено подання заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність із порушенням правил підсудності підставою для відмови у прийнятті або для повернення такої заяви, то питання щодо правильного визначення заявником (боржником) територіальної підсудності має здійснюватися господарським судом у підготовчому засіданні.

При цьому дослідження зазначених обставин має передувати з`ясуванню господарським судом питання наявності підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, оскільки в протилежному випадку у разі порушення правил територіальної підсудності такий суд діятиме не як «суд, встановлений законом» у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

З наведених мотивів колегія суддів зауважує на тому, що не дослідивши належним чином наявні у матеріалах справи докази на предмет встановлення обставини місця проживання боржника ОСОБА_1 та не здійснивши, у зв`язку з цим, правового аналізу дотримання заявником правил підсудності цієї справи про неплатоспроможність, суд першої інстанції дійшов в цілому передчасного висновку про наявність підстав для відкриття провадження у цій справі.

Отже, доводи апелянта про порушення територіальної підсудності є обгрунтованими, оскільки місцем проживання боржника є місто Дніпро.

Колегія суддів вважає необгрунтованими заперечення відзиву на апеляційну скаргу та посилання боржника на здійснення ним підприємницької діяльності у місті Запоріжжя та акцентує увагу на тому, що у заяві боржника не зазначено обставини, що стали підставою для його звернення до суду саме у статусі підприємця, а зазначено лише про боргові зобов`язання як фізичної особи.

Отже, заявником не надано обґрунтувань підстав звернення до суду у статусі фізичної особи-підприємця. Адреса, зазначена як реєстрація фізичної особи-підприємця, не належить на праві власності боржнику і за даною адресою він не проживає. Боргові зобов`язання ОСОБА_1 виникли перед Банком саме як у фізичної особи, а не фізичної особи-підприємця.

Наданий суду договір оренди приміщення у місті Запоріжжі від 01.03.2025 року з визначенням орендної плати у сумі 2000,00 грн., не підтверджує місце проживання ОСОБА_1 у місті Запоріжжя.

Між тим, приписи статті 8 Кодексу України з процедур банкрутства чітко визначають, що справи про неплатоспроможність розглядаються господарськими судами за місцем проживання фізичної особи або фізичної особи - підприємця.

У цій справі встановлено, що місцем проживання боржника є місто Дніпро.

З огляду на зміст оскаржуваної ухвали, доводи та вимоги апеляційної скарги, питання визначення територіальної підсудності цієї справи про неплатоспроможність за правилами, закріпленими у частині першій статті 8 КУзПБ та, як наслідок, визначення наявності підстав для обов`язково скасування ухвали місцевого господарського суду, є вагомим.

Колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції не врахувавши усіх у сукупності обставин, які мають бути досліджені судом у підготовчому засіданні у справі про неплатоспроможність, та не перевіривши дотримання заявником правил підсудності, передчасно постановив оскаржувану ухвалу про відкриття провадження у цій справі.

Наведене свідчить про неповне з`ясування судом обставин та недотримання визначеного КУзПБ порядку проведення підготовчого засідання.

Виявлені процесуальні порушення, як і визначення місця проживання боржника у контексті встановлення територіальної підсудності справи, не можуть бути усунуті апеляційним судом самостійно в силу меж розгляду справи, встановлених статтею 269 ГПК України.

За таких обставин колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити, оскаржувану ухвалу скасувати та направити справу до господарського суду Дніпропетровської області для вирішення питання щодо відкриття провадження у даній справі про неплатоспроможність.

Колегія суддів звертає увагу, що за змістом апеляційної скарги апелянт просив повернути йому надлишково сплачений судовий збір у розмірі 33 913,60 грн.

Ці вимоги не підлягають задоволенню, оскільки розмір судового збору за подання апеляційної скарги вірно сплачено скаржником. Ця сума 36 336,00 грн, необхідна для оплати при поданні апеляційної скарги, зазначена в ухвалі Центрального апеляційного господарського суду від 13.08.2025 року про залишення апеляційної скарги Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" на ухвалу господарського суду Запорізької області від 10.06.2025 року у справі № 908/1534/25 без руху.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати за розгляд цієї апеляційної скарги підлягають розподілу за результатами розгляду справи по суті.

Керуючись ст.ст. 269, 275, 277, 280-283 Господарського процесуального кодексу України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" задовольнити.

Ухвалу господарського суду Запорізької області від 10.06.2025 року у справі № 908/1534/25 скасувати.

Справу № 908/1534/25 направити на розгляд до господарського суду Дніпропетровської області для вирішення питання щодо відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст складено 22.09.2026 року.

Головуючий суддя Т.А. Верхогляд

Суддя О.Г. Іванов

Суддя А.Є. Чередко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua