Постанова від 21 вересня 2026 р. у справі №904/2686/26 — Центральний апеляційний господарський суд

Суд: Центральний апеляційний господарський суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Господарське

Категорія: надання послуг

Дата: 21 вересня 2026 р.

Справа: №904/2686/26

Суддя: Джепа Юлія Артурівна

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.09.2026 м.Дніпро Справа № 904/2686/26

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді-доповідача Джепи Ю.А., суддів: Соп`яненко О.Ю., Мартинюка С.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) учасників справи

апеляційну скаргу Державного підприємства «Дія»

на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.07.2026 у справі № 904/2686/26 (суддя Манько Г.В.)

за позовом Державного підприємства «Дія»

до Українського державного університету науки та технологій

про стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції.

Державне підприємство «Дія» звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Українського державного університету науки та технологій про стягнення заборгованості в загальному розмірі 2 417,25 грн, з якої: 1 920,00 грн основної заборгованості, 392,04 грн інфляційних втрат, 105,21 грн 3% річних. Судові витрати по сплаті судового збору просить покласти на відповідача.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги неналежним виконанням умов Договору про надання послуг з використання Системи електронної взаємодії органів виконавчої влади версії 2.0.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 06.07.2026 у справі № 904/2686/26 у задоволенні позову відмовлено.

2. Короткий зміст вимог та узагальнені доводи апеляційної скарги.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулось Державне підприємство «Дія», в якій просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.07.2026 у справі № 904/2686/26 та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги державного підприємства «Дія» до Українського державного університету науки і технологій про стягнення заборгованості у розмірі 1 920,00 грн основного боргу, 392,04 грн інфляційних втрат та 105,21 грн трьох процентів річних, задовольнити у повному обсязі. Покласти на Відповідача понесені Позивачем судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.07.2026 у справі №904/2686/26 є незаконним та необґрунтованим, оскільки суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність у Українського державного університету науки і технологій статусу належного боржника.

На думку Позивача, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 11.07.2023 № 620-р та наказу Міністерства освіти і науки України від 25.07.2023 № 904 Університет є правонаступником усього майна, прав та обов`язків Придніпровської державної академії будівництва та архітектури, яка реорганізується шляхом приєднання. Позивач посилається на положення статей 104, 106, 107 ЦК України та практику Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 16.06.2020 у справі № 910/5953/17, відповідно до якої універсальне правонаступництво при приєднанні не пов`язується з моментом внесення до ЄДР запису про припинення юридичної особи, а виникає внаслідок самої реорганізації.

Позивач також зазначає, що договір був укладений у період, коли первісний боржник уже перебував у стані припинення, а зобов`язання за ним виникли в інтересах його єдиного правонаступника.

Окремо апелянт вказує на помилкове застосування судом статей 513, 520, 521 та 528 ЦК України, оскільки суд безпідставно ототожнив договірне переведення боргу з універсальним правонаступництвом унаслідок реорганізації, яке відбувається в силу закону та не потребує укладення окремого правочину про заміну боржника.

Крім того, Позивач вважає, що суд порушив вимоги статей 236 та 238 ГПК України, оскільки не надав оцінки наведеним у позовній заяві правовим висновкам Великої Палати Верховного Суду від 16.06.2020 у справі №910/5953/17 та постанові Верховного Суду від 01.12.2022 у справі №917/436/21, які мають ключове значення для правильного вирішення цього спору щодо моменту виникнення правонаступництва при реорганізації шляхом приєднання.

На думку апелянта, суд також неповно з`ясував обставини справи, зосередившись на формальній відсутності в ЄДР відомостей про правонаступництво та не дослідивши належним чином факт надання послуг, виникнення заборгованості та її розміру.

3. Короткий зміст вимог та узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу.

Відповідач не скористався своїм правом згідно ч. 1 ст. 263 ГПК України та не надав суду відзиву на апеляційну скаргу, що згідно ч. 3 ст. 263 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваного рішення суду першої інстанції.

4. Встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини справи та визначені відповідно до них правовідносин.

Державне підприємство «Дія» звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Українського державного університету науки і технологій про стягнення заборгованості в загальному розмірі 2 417,25 грн, у тому числі: 1 920,00 грн – основної заборгованості, 392,04 грн – інфляційних втрат та 105,21 грн – трьох відсотків річних, а також судового збору.

Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням Відповідачем умов Договору про надання послуг з використання Системи електронної взаємодії органів виконавчої влади версії 2.0 (для юридичних осіб, що фінансуються з бюджету).

За умовами п. 1.1. Договору він є договором приєднання у розумінні ст.634 ЦК України та укладається шляхом приєднання учасника до всіх його умов у цілому шляхом подання адміністратору системи заяви про приєднання в електронній формі з накладенням кваліфікованого електронного підпису уповноваженого представника.

30.01.2024 Придніпровська державна академія будівництва та архітектури в особі Данішевського В.В. звернулася до Державного підприємства «Дія» щодо реєстрації заяви про приєднання до зазначеного Договору, яка була зареєстрована 31.01.2024 за № 2024-СЕВОВВ-ЗП-644-Б. Таким чином, саме Придніпровська державна академія будівництва та архітектури виступала стороною договірних правовідносин із Державним підприємством «Дія» та первісним боржником за зобов`язаннями з оплати наданих послуг.

У подальшому Державне підприємство «Дія» звернулося до Українського державного університету науки і технологій із вимогою від 25.03.2026 №1888/13.1-14-14 про сплату заборгованості первісного боржника за надані за Договором послуги в загальній сумі 2 379,08 грн, при цьому у вимозі як первісного боржника зазначено Придніпровську державну академію будівництва та архітектури.

За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Український державний університет науки і технологій, ідентифікаційний код 44165850, зареєстрований 02.07.2021, перебуває у статусі зареєстрованої юридичної особи, а в розділі реєстру «Дані про правонаступників» відомості відсутні. Водночас Придніпровська державна академія будівництва та архітектури, ідентифікаційний код 02070772, зареєстрована 20.04.1994, за даними ЄДР перебуває у стані припинення.

Судом першої інстанції встановлено та апеляційним судом перевірено, що між ДП «Дія» та Придніпровською державною академією будівництва та архітектури виникли договірні господарські правовідносини з надання послуг та їх оплати, а предметом спору є вимога Державного підприємства «Дія» до Українського державного університету науки і технологій як особи, яку позивач вважає правонаступником первісного боржника, про виконання грошового зобов`язання останнього.

5. Оцінка апеляційним господарським судом аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).

Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.07.2026 у справі № 904/2686/26 підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову в повному обсязі, з огляду на таке.

Як зазначено вище, спір виник у зв`язку з невиконанням грошового зобов`язання за Договором про надання послуг з використання Системи електронної взаємодії органів виконавчої влади версії 2.0 (для юридичних осіб, що фінансуються з бюджету). До цього Договору шляхом подання відповідної заяви від 31.01.2024 № 2024-СЕВОВВ-ЗП-644-Б приєдналася Придніпровська державна академія будівництва та архітектури.

Предметом позову є стягнення з Українського державного університету науки і технологій 1 920,00 грн – основного боргу, 392,04 грн – інфляційних втрат та 105,21 грн – трьох процентів річних, оскільки позивач вважає відповідача правонаступником первісного боржника.

Відповідно до частин першої та п`ятої статті 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення. При реорганізації в формі злиття немає значення, чи вказано в передавальному акті про правонаступництво щодо певного майна, прав чи обов`язків. Адже правонаступник лише один, що унеможливлює виникнення будь-яких спорів щодо переходу майна, прав чи обов`язків.

Злиття, приєднання, поділ та перетворення юридичної особи здійснюються за рішенням його учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, а у випадках, передбачених законом, - за рішенням суду або відповідних органів державної влади. Законом може бути передбачено одержання згоди відповідних органів державної влади на припинення юридичної особи шляхом злиття або приєднання (ст. 106 Цивільного кодексу України).

За змістом наведених норм приєднання є формою реорганізації, наслідком якої є універсальне правонаступництво. Його сутність полягає у переході до юридичної особи, до якої здійснюється приєднання, усієї сукупності майна, прав та обов`язків юридичної особи, що реорганізується. Такий перехід не є договірною заміною окремого боржника у конкретному зобов`язанні, а є наслідком реорганізації юридичної особи.

При цьому чинне законодавство не містить загальної норми, відповідно до якої момент виникнення універсального правонаступництва при приєднанні в усіх випадках має визначатися виключно датою внесення до Єдиного державного реєстру запису про припинення юридичної особи, яка приєднується. Внесення такого запису є завершальною реєстраційною дією в процедурі приєднання, однак саме по собі не може нівелювати правові наслідки вже здійсненої реорганізації та переходу прав і обов`язків до правонаступника.

Такий висновок відповідає правовим позиціям Верховного Суду.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.06.2020 у справі №910/5953/17 зазначила про помилковість підходу, за яким правонаступництво не відбулося лише через відсутність у Реєстрі запису про припинення юридичної особи, яка реорганізовується.

Верховний Суд також у постановах від 14.09.2020 у справі № 296/443/16-ц та від 04.11.2020 у справі № 922/817/18 виходив із того, що момент переходу прав та обов`язків при реорганізації не може безумовно пов`язуватися з державною реєстрацією припинення юридичної особи.

Наведені правові висновки підлягають врахуванню судом відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України.

Як вбачається з матеріалів справи, розпорядженням Кабінету міністрів України від 11 липня 2023 року № 620-р «Про реорганізацію державного вищого навчального закладу «Український державний хіміко-технологічний університет» та Придніпровської державної академії будівництва та архітектури», вирішено погодитися з пропозицією Міністерства освіти і науки щодо реорганізації державного вищого навчального закладу «Український державний хіміко-технологічний університет» (код ЄДРПОУ 02070758) та Придніпровської державної академії будівництва та архітектури (код ЄДРПОУ 02070772) шляхом приєднання їх до Українського державного університету науки і технологій (код ЄДРПОУ 44165850).

Наказом Міністерства освіти і науки України від 25.07.2023 №904 Державний вищий навчальний заклад «Український державний хіміко-технологічний університет» реорганізовано шляхом приєднання до Українського державного університету науки і технологій (код згідно з ЄДРПОУ 44165850), який визначено правонаступником усього майна, прав та обов`язків зазначеного закладу.

Крім того, п. 1.3 Статуту Українського державного університету науки і технологій визначено, що Університет є правонаступником усього майна, прав та обов`язків, зокрема Придніпровської державної академії будівництва та архітектури.

Заяву про приєднання до Договору Придніпровська державна академія будівництва та архітектури подала 30.01.2024, а її реєстрацію здійснено 31.01.2024, тобто після видання наказу МОН України від 25.07.2023 № 904.

Отже, на момент виникнення зобов`язання процедура реорганізації первісного боржника вже була розпочата, а відповідач був визначений актами органів державної влади та власними установчими документами як його правонаступник.

За таких обставин перебування Придніпровської державної академії будівництва та архітектури у стані припинення та відсутність на момент розгляду справи в ЄДР завершального запису про її припинення не можуть бути самостійною та достатньою підставою для висновку про відсутність у відповідача статусу правонаступника. Протилежний підхід фактично ставив би можливість кредитора реалізувати своє право вимоги в залежність від тривалості процедури державної реєстрації припинення юридичної особи та не відповідав би суті універсального правонаступництва.

Відтак апеляційний суд визнає обґрунтованими доводи апелянта про те, що суд першої інстанції неправильно визначив юридичне значення відомостей ЄДР та не надав належної оцінки документам, які підтверджують проведення реорганізації та визначення відповідача правонаступником Придніпровської державної академії будівництва та архітектури.

Колегія суддів не погоджується також з висновком суду першої інстанції про необхідність надання доказів укладення окремого правочину щодо заміни боржника за спірним Договором, адже статті 520, 521 ЦК України регулюють договірне переведення боргу, тобто заміну боржника за згодою кредитора, тоді як у спірних правовідносинах перехід обов`язків обумовлений реорганізацією юридичної особи шляхом приєднання. За такого способу реорганізації правонаступництво має універсальний характер і не потребує укладення окремого договору про переведення кожного зобов`язання первісного боржника.

Отже, відсутність окремого правочину між ДП «Дія» та Українським державним університетом науки і технологій щодо переведення боргу не свідчить про відсутність у відповідача обов`язку виконати зобов`язання первісного боржника, оскільки підставою такого обов`язку є не договірне переведення боргу, а правонаступництво внаслідок реорганізації.

Водночас суд апеляційної інстанції перевіряє не лише питання належного відповідача, а й наявність самого грошового зобов`язання та його розмір.

Матеріалами справи підтверджується приєднання Придніпровської державної академії будівництва та архітектури до Договору № 2024-СЕВОВВ-ЗП-644-Б та надання ДП «Дія» передбачених ним послуг.

Доказів належного виконання первісним боржником обов`язку з їх оплати або спростування заявленого позивачем розміру заборгованості матеріали справи не містять.

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, а одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Отже, після встановлення відповідача як правонаступника первісного боржника саме на нього покладається обов`язок виконати грошове зобов`язання за Договором у належному обсязі.

Заявлена до стягнення сума основного боргу становить 1 920,00 грн. Доказів її сплати або інших обставин, які б припиняли чи змінювали відповідне грошове зобов`язання, відповідачем не надано, тому вимога про стягнення основного боргу є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

У зв`язку з простроченням виконання грошового зобов`язання позивачем також заявлено до стягнення 392,04 грн інфляційних втрат та 105,21 грн трьох процентів річних.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, зобов`язаний на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки факт прострочення виконання грошового зобов`язання підтверджується матеріалами справи, розрахунок позивача є аріфметично правильним та відповідачем не спростований, вимоги про стягнення інфляційних втрат у сумі 392,04 грн та трьох процентів річних у сумі 105,21 грн також підлягають задоволенню.

За таких обставин апеляційний господарський суд виснує, що апеляційна скарга Державного підприємства «Дія» є обґрунтованою, а рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.07.2026 у справі №904/2686/26 підлягає скасуванню на підставі ст. 277 ГПК України з ухваленням нового рішення про задоволення позову в повному обсязі.

6. Висновки апеляційного господарського суду за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Оскільки встановлені у справі обставини дають підстави для задоволення позову, а допущені судом першої інстанції порушення призвели до неправильного вирішення спору, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.07.2026 – скасуванню, з ухваленням нового рішення про задоволення позову.

7. Розподіл судових витрат

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати, понесені позивачем у зв`язку з розглядом справи, у тому числі судовий збір за подання позовної заяви та апеляційної скарги, підлягають покладенню на відповідача.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 129, 269, 275, 277, 281, 282 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Державного підприємства «Дія» на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.07.2026 у справі №904/2686/26– задовольнити.

2. Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.07.2026 у справі № 904/2686/26 – скасувати.

Прийняти у справі № 904/2686/26 нове рішення, яким позов Державного підприємства «Дія» до Українського державного університету науки і технологій про стягнення заборгованості – задовольнити повністю.

Стягнути з Українського державного університету науки і технологій (49010, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Лазаряна, буд. 2; код ЄДРПОУ 44165850) на користь Державного підприємства «Дія» (03150, м. Київ, вул. Ділова, буд. 24; код ЄДРПОУ 43395033) 1 920,00 грн (одну тисячу дев`ятсот двадцять гривень 00 копійок) – основного боргу, 392,04 грн (триста дев`яносто дві гривні 04 копійки) – інфляційних втрат та 105,21 грн (сто п`ять гривень 21 копійку) – трьох процентів річних, а також судовий збір за подання позовної заяви у сумі 2 662,40 грн (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 копійок).

3. Стягнути з Українського державного університету науки і технологій (49010, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Лазаряна, буд. 2; код ЄДРПОУ 44165850) на користь Державного підприємства «Дія» (03150, м. Київ, вул. Ділова, буд. 24; код ЄДРПОУ 43395033) судовий збір за подання апеляційної скарги у сумі 3993,60 грн (три тисячі дев`ятсот дев`яносто три гривні 60 копійок).

4. Видачу наказів на виконання цієї постанови доручити Господарському суду Дніпропетровської області.

5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги встановлені статтями 286-289 ГПК України.

Головуючий суддя Ю.А. Джепа

Судді: О. Ю. Соп`яненко

С.В. Мартинюк

Оригінал: reyestr.court.gov.ua