Постанова від 30 червня 2026 р. у справі №904/857/25 — Центральний апеляційний господарський суд

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.07.2026 року м.Дніпро Справа № 904/857/25

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Іванова О.Г. (доповідач),

суддів: Верхогляд Т.А., Чередко А.Є.,

при секретарі судового засідання: Логвіненко І.Г.

представники учасників провадження:

від ініціюючого кредитора: Дєлов В.В. (в залі суду);

від арбітражного керуючого Усачова О.М.: Яковлева К.В. (в залі суду);

від скаржника: Мороз В.С. (в залі суду);

інші учасники провадження: не з`явились;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Дніпровський верстаторемонтний завод” на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 09.09.2025 (суддя Соловйова А.Є., повний текст якої підписаний 16.09.2025) про відхилення грошових вимог та ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 09.09.2025 за підсумками попереднього судового засідання в частині вимог Товариства з обмеженою відповідальністю “Дніпровський верстаторемонтний завод” у справі про банкрутство №904/857/25

за заявою Комунального підприємства “Дніпроводоканал” Дніпровської міської ради, м.Дніпро

до боржника Акціонерного товариства "ДНІПРОВАЖМАШ" м. Дніпро

про визнання банкрутом,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 09.09.2025 у справі №904/857/25 - грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Дніпровський верстаторемонтний завод” до Акціонерного товариства "ДНІПРОВАЖМАШ" м. Дніпро в сумі 6 829 152,00 грн - основна заборгованість – відхилено.

Також ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 09.09.2025 у справі № 904/857/25 за підсумками попереднього судового засідання завершено попереднє засідання, за результатами якого внесені до реєстру вимоги кредиторів у наступній черговості:

- грошові вимоги Комунального підприємства "Дніпроводоканал" Дніпровської міської ради в сумі 102 280,00 грн (судовий збір за подання заяви, авансування винагороди арбітражному керуючому) - 1 черга задоволення вимог кредиторів, в сумі 3 041 568,51 грн (2 927 736,91 грн - основна заборгованість, 93 234,95 грн інфляційні витрати, 20 596,65 грн 3% річних) - 4 черга задоволення вимог кредиторів. Грошові вимоги в сумі 3 524 967,01 грн відхилено;

- грошові вимоги Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 44118658) до Акціонерного товариства "ДНІПРОВАЖМАШ" (49000, м. Дніпро, вул. Сухий Острів, 3, код ЄДРПОУ 00168076) в сумі 4 844,80 грн (судовий збір за подання заяви) - 1 черга задоволення вимог кредиторів, в сумі 31 972 278,76 грн (зобов`язання зі сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне соціальне страхування) - 2 черга задоволення вимог кредиторів, 166 541 868,79 грн (вимоги щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів)) - 3 черга задоволення вимог кредиторів, 27 468 247,44 грн (вимоги щодо сплати податків і зборів (штрафна санкція, пеня)) - 6 черга задоволення вимог кредиторів;

- додаткові грошові вимоги Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 44118658) до Акціонерного товариства "ДНІПРОВАЖМАШ" (49000, м. Дніпро, вул. Сухий Острів, 3, код ЄДРПОУ 00168076) в сумі 4 844,80 грн (судовий збір за подання заяви) - 1 черга задоволення вимог кредиторів, в сумі 3 112 199,97 грн (вимоги щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів)) - 3 черга задоволення вимог кредиторів, 42 833 257,51 грн (вимоги щодо сплати податків і зборів (штрафна санкція, пеня)) - 6 черга задоволення вимог кредиторів;

- грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКВІВЕС" (код ЄДРПОУ 37502259) до Акціонерного товариства "ДНІПРОВАЖМАШ" (49000, м. Дніпро, вул. Сухий Острів, 3, код ЄДРПОУ 00168076) в сумі 6 056,00 грн (судовий збір за подання заяви) - 1 черга задоволення вимог кредиторів, в сумі 806 049,19 грн (614 438,94 грн - основна заборгованість, 30 403,67 грн - 3 % річних, 146 073,05 грн - інфляційні втрати, 15 133,53 грн - судовий збір у справах №904/7779/21, №904/2118/22, №904/1085/24) - 4 черга задоволення вимог кредиторів, 280 148,71 грн (пеня) - 6 черга задоволення вимог кредиторів;

- грошові вимоги ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до Акціонерного товариства "ДНІПРОВАЖМАШ" (49000, м. Дніпро, вул. Сухий Острів, 3, код ЄДРПОУ 00168076) в сумі 70 117,48 грн (59 240,61 грн - заборгованість по заробітній платі, 10 876,87 грн - середній заробіток за час затримки розрахунку при звільнені) - 1 черга задоволення вимог кредиторів;

- грошові вимоги ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) до Акціонерного товариства "ДНІПРОВАЖМАШ" (49000, м. Дніпро, вул. Сухий Острів, 3, код ЄДРПОУ 00168076) в сумі 87 604,71 грн (73 648,65 - заборгованість по заробітній платі, 13 956,06 грн - компенсація за невикористану відпустку) - 1 черга задоволення вимог кредиторів;

- грошові вимоги ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3 ) до Акціонерного товариства "ДНІПРОВАЖМАШ" (49000, м. Дніпро, вул. Сухий Острів, 3, код ЄДРПОУ 00168076) в сумі 152 574,79 грн (заборгованість по заробітній платі) - 1 черга задоволення вимог кредиторів;

- грошові вимоги ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_4 ) до Акціонерного товариства "ДНІПРОВАЖМАШ" (49000, м. Дніпро, вул. Сухий Острів, 3, код ЄДРПОУ 00168076) в сумі 129 941,52 грн (58 220,53 грн - заборгованість по заробітній платі, 71 720,99 грн - середній заробіток за час затримки розрахунку при звільнені) - 1 черга задоволення вимог кредиторів, в сумі 3 968,96 грн (3 000,00 грн - моральна шкода, 968,96 грн - судовий збір у справі №205/1804/25) - 4 черга задоволення вимог кредиторів;

- грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" (код ЄДРПОУ 42082379) до Акціонерного товариства "ДНІПРОВАЖМАШ" (49000, м. Дніпро, вул. Сухий Острів, 3, код ЄДРПОУ 00168076) в сумі 6 056,00 грн (судовий збір за подання заяви) - 1 черга задоволення вимог кредиторів, в сумі 11 487 259,93 грн (10 808 013,78 грн - основна заборгованість, 126 755,43 грн - 3 % річних, 548 452,99 грн - інфляційне збільшення, 4 037,73 грн - судовий збір у справах №904/680/25 та №904/6672/23) - 4 черга задоволення вимог кредиторів. Грошові вимоги в сумі 126 047,97 грн (судовий збір у справі №904/788/25) відхилено;

- грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "РИАМАШ" (код ЄДРПОУ 42665637) до Акціонерного товариства "ДНІПРОВАЖМАШ" (49000, м. Дніпро, вул. Сухий Острів, 3, код ЄДРПОУ 00168076) в сумі 4 844,80 грн (судовий збір за подання заяви) та 12 000,00 грн (витрати на правничу допомогу) - 1 черга задоволення вимог кредиторів, в сумі 266 275,68 грн (215 000,00 грн - основна заборгованість, 12 529,91 грн - 3% річних, 38 745,77 грн - інфляційні втрати) - 4 черга задоволення вимог кредиторів, 134 375,61 грн (пеня) - 6 черга задоволення вимог кредиторів. Грошові вимоги в сумі 6 750,00 грн (витрати на правничу допомогу) - відхилено;

- грошові вимоги ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_5 ) до Акціонерного товариства "ДНІПРОВАЖМАШ" (49000, м. Дніпро, вул. Сухий Острів, 3, код ЄДРПОУ 00168076) в сумі 121 839,83 грн (87 472,37 грн - заборгованість по заробітній платі, 31 367,46 грн - середній заробіток за час затримки розрахунків, 3 000,00 грн - моральна шкода) - 1 черга задоволення вимог кредиторів, в сумі 968,96 грн (судовий збір у справі №205/3412/25) - 4 черга задоволення вимог кредиторів;

- додаткові грошові вимоги Комунального підприємства "Дніпроводоканал" Дніпровської міської ради (код ЄДРПОУ 03341305) до Акціонерного товариства "ДНІПРОВАЖМАШ" (49000, м. Дніпро, вул. Сухий Острів, 3, код ЄДРПОУ 00168076) в сумі 6 056,00 грн (судовий збір за подання заяви) – 1 черга задоволення вимог кредиторів, в сумі 1 059 227,60 грн (заборгованість з скид стічних вод в перевищенням ДК забруднюючих речовин) - 4 черга задоволення вимог кредиторів;

- грошові вимоги ОСОБА_6 (РНОКПП НОМЕР_6 ) до Акціонерного товариства "ДНІПРОВАЖМАШ" (49000, м. Дніпро, вул. Сухий Острів, 3, код ЄДРПОУ 00168076) в сумі 61 093,37 грн (31 493,37 грн - заборгованість по заробітній платі, 29 600,00 грн - компенсація за невикористану відпустку) - 1 черга задоволення вимог кредиторів;

- грошові вимоги Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) до Акціонерного товариства "ДНІПРОВАЖМАШ" (49000, м. Дніпро, вул. Сухий Острів, 3, код ЄДРПОУ 00168076) в сумі 4 844,80 грн (судовий збір за подання заяви) - 1 черга задоволення вимог кредиторів, в сумі 79 071 154,78 грн (79 068 100,54 грн - заборгованість сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, 3 054,24 грн - сума витрат на фінансування різниці між сумою пенсії призначеної відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" і сумою пенсії обчисленої відповідно до інших законодавчих актів) - 4 черга задоволення вимог кредиторів;

- грошові вимоги Приватного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний завод" (код ЄДРПОУ 05393056) до Акціонерного товариства "ДНІПРОВАЖМАШ" (49000, м. Дніпро, вул. Сухий Острів, 3, код ЄДРПОУ 00168076) в сумі 6 056,00 грн (судовий збір за подання заяви) - 1 черга задоволення вимог кредиторів, в сумі 219 780,00 грн (основна заборгованість) - 4 черга задоволення вимог кредиторів;

- грошові вимоги ОСОБА_7 (РНОКПП НОМЕР_7 ) до Акціонерного товариства "ДНІПРОВАЖМАШ" (49000, м. Дніпро, вул. Сухий Острів, 3, код ЄДРПОУ 00168076) в сумі 43 000,00 грн (40 000,00 грн - середній заробіток за час затримки розрахунків, 3 000,00 грн - моральна шкода) - 1 черга задоволення вимог кредиторів 578,10 грн (судовий збір у справі №199/6231/24) - 4 черга задоволення вимог кредиторів;

- грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Україна-Капітал" (код ЄДРПОУ 31143109) до Акціонерного товариства "ДНІПРОВАЖМАШ" (49000, м. Дніпро, вул. Сухий Острів, 3, код ЄДРПОУ 00168076) в сумі 4 844,80 грн (удовий збір за подання заяви) - 1 черга задоволення вимог кредиторів, 553 764,38 грн (479 162,89 грн - основний борг, 61 450,71 грн - інфляційне збільшення суми боргу, 13 150,78 грн - три відсотки річних) - 4 черга задоволення вимог кредиторів;

- грошові вимоги ОСОБА_8 (РНОКПП НОМЕР_8 ) до Акціонерного товариства "ДНІПРОВАЖМАШ" (49000, м. Дніпро, вул. Сухий Острів, 3, код ЄДРПОУ 00168076) в сумі 81 081,21 грн (36 030,39 грн - компенсація за невикористану відпустку, 42 050,82 грн - середній заробіток за час затримки розрахунку при звільнені, 3 000,00 грн - моральна шкода) - 1 черга задоволення вимог кредиторів, 968,96 грн (судовий збір у справі №205/4017/25) - 4 черга задоволення вимог кредиторів;

- грошові вимоги АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ДТЕК ДНІПРОВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" (код ЄДРПОУ 23359034) до Акціонерного товариства "ДНІПРОВАЖМАШ" (49000, м. Дніпро, вул. Сухий Острів, 3, код ЄДРПОУ 00168076) в сумі 6 056,00 грн (судовий збір за подання заяви) - 1 черга задоволення вимог кредиторів, в сумі 10 971 836,99 грн (10 640 236,12 грн - основна заборгованість, 106 471,74 грн - 3 % річних, 225 129,13 грн - інфляційні втрати) - 4 черга задоволення вимог кредиторів;

- грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “БАЛКАНТЕХ” (код ЄДРПОУ 38279165) до Акціонерного товариства "ДНІПРОВАЖМАШ" (49000, м. Дніпро, вул. Сухий Острів, 3, код ЄДРПОУ 00168076) в сумі 6 056,00 грн (судовий збір за подання заяви) - 1 черга задоволення вимог кредиторів, в сумі 10 200 000,00 грн (авансований платіж за Договором №98-21/22 від 20.05.2021) - 4 черга задоволення вимог кредиторів;

- грошові вимоги ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЛОКАРУС УКРАЇНА" (код ЄДРПОУ 37799048) до Акціонерного товариства "ДНІПРОВАЖМАШ" (49000, м. Дніпро, вул. Сухий Острів, 3, код ЄДРПОУ 00168076) в сумі 6 056,00 грн (судовий збір за подання заяви) - 1 черга задоволення вимог кредиторів, в сумі 2 023 839,10 грн (основна заборгованість) - 4 черга задоволення вимог кредиторів;

- грошові вимоги Комунального підприємства "Теплоенерго" Дніпровської міської ради (код ЄДРПОУ 32688148) до Акціонерного товариства "ДНІПРОВАЖМАШ" (49000, м. Дніпро, вул. Сухий Острів, 3, код ЄДРПОУ 00168076) в сумі 4 844,40 грн (судовий збір за подання заяви) - 1 черга задоволення вимог кредиторів, в сумі 1 351 209,68 грн (1 322 169,69 грн - основного боргу, 10 423,96 грн - інфляційних збитків, 7 144,56 грн - 3% річних, 11 471,47 грн - судовий збір у справах №904/2838/24 та №904/1278/25) - 4 черга задоволення вимог кредиторів, в сумі 68 200,00 грн (пеня) - 6 черга задоволення вимог кредиторів;

- грошові вимоги Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи Дніпрогаз" (код ЄДРПОУ 20262860) до Акціонерного товариства "ДНІПРОВАЖМАШ" (49000, м. Дніпро, вул. Сухий Острів, 3, код ЄДРПОУ 00168076) в сумі 6 056,00 грн (судовий збір за подання заяви) - 1 черга задоволення вимог кредиторів, в сумі 854 866,97 грн (814 214,93 грн - основна заборгованість, 6 054,64 грн - 3% річних, 18 070,37 грн - інфляційне збільшення, 16 527,03 грн - судовий збір у справах №904/2714/23 та 904/5527/23) - 4 черга задоволення вимог кредиторів, в сумі 100 149,63 грн (пеня) - 6 черга задоволення вимог кредиторів;

- грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "НЬЮ ЕНЕРДЖІ ЮКРЕЙН" (код ЄДРПОУ 43231355) до Акціонерного товариства "ДНІПРОВАЖМАШ" (49000, м. Дніпро, вул. Сухий Острів, 3, код ЄДРПОУ 00168076) в сумі 6 056,00 грн (судовий збір за подання заяви) - 1 черга задоволення вимог кредиторів, 6 522 779,88 грн (6 354 695,38 грн - основна сума заборгованість, 168 084,50 грн - судовий збір у справі №904/1855/24) - 4 черга задоволення вимог кредиторів, 2 241 453,40 грн (263 621,31 грн - штраф, 1 977 832,09 грн - пеня) - 6 черга задоволення вимог кредиторів;

- грошові вимоги ОСОБА_9 (РНОКПП НОМЕР_9 ) до Акціонерного товариства "ДНІПРОВАЖМАШ" (49000, м. Дніпро, вул. Сухий Острів, 3, код ЄДРПОУ 00168076) в сумі 94 832,16 грн (71 746,35 грн - заборгованість по заробітній платі, 23 085,81 грн - середній заробіток за час затримки розрахунку при звільнені) - 1 черга задоволення вимог кредиторів, в сумі 1 968,96 грн (1 000,00 грн - моральна шкода, 968,96 грн - судовий збір у справі №205/3417/25) - 4 черга задоволення вимог кредиторів;

- грошові вимоги Приватного акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ ТЕХНОЛОГІЇ МАШИНОБУДУВАННЯ" (код ЄДРПОУ 14311577) до Акціонерного товариства "ДНІПРОВАЖМАШ" (49000, м. Дніпро, вул. Сухий Острів, 3, код ЄДРПОУ 00168076) в сумі 4 844,80 грн (судовий збір за подання заяви) - 1 черга задоволення вимог кредиторів, в сумі 21 464 114,29 грн (18 025 911,25 грн - основна заборгованість, 917 099,10 грн - 3% річних, 2 521 103,94 грн - інфляційне збільшення) - 4 черга задоволення вимог кредиторів, 42 893,16 грн (штрафні санкції (пеня)) - 6 черга задоволення вимог кредиторів. Решту грошових вимог - відхилено;

- грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОВСЬКИЙ ВЕРСТАТОРЕМОНТНИЙ ЗАВОД" до Акціонерного товариства "ДНІПРОВАЖМАШ" (49000, м. Дніпро, вул. Сухий Острів, 3, код ЄДРПОУ 00168076) в сумі 6 829 152,00 грн - основна заборгованість - відхилено;

Не погодившись із зазначеними ухвалами, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю “Дніпровський верстаторемонтний завод”, в якій просить:

- скасувати оскаржувану ухвалу від 09.09.2025 про відхилення грошових вимог та прийняти нове судове рішення, яким визнати грошові вимоги у сім 6 829 152 грн. і включити їх до реєстру кредиторів (4 черга);

- частково скасувати ухвалу за підсумками попереднього судового засідання від 09.09.2025 в частині пункту 27 та прийняти в цій частині нове судове рішення про визнання грошових вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОВСЬКИЙ ВЕРСТАТОРЕМОНТНИЙ ЗАВОД" до боржника на суму 6 829 152.00 грн з включенням їх до 4 черги.

При цьому заявник апеляційної скарги посилається на помилковість висновку господарського суду про неукладеність Договору № 1103/25 від 11.03.2025 через відсутність окремих специфікацій.

Зазначає, що Договір є рамковим, де істотні умови (предмет - надання послуг з демонтажу обладнання, металевих конструкцій та металобрухту з транспортуванням; механізм ціноутворення - сумарна вартість за підписаними актами приймання-передачі та рахунками) чітко визначено в основному тексті (пп. 1.1, 3.1 Договору: ч.ч. 1, 2 ст. 638, ст. 632, ст. 639 ЦКУ).

Деталізація (найменування, кількість, ціна, терміни) узгоджена в актах приймання-передачі № 1 від 21.03.2025 (1 864 800 грн), № 2 від 01.04.2025 (2 228 352 грн), №3 від 11.04.2025 (2 736 000 грн), які є невід`ємними додатками до Договору (ст. 641 ЦКУ) та містять таблиці з конкретними позиціями (модель обладнання, інвентарний №, вага, ціна з ПДВ. Підписання актів уповноваженим директором Боржника Маляром В.І. свідчить про повну згоду на умови.

Відсутність окремого документа "специфікація" не спростовує укладення, оскільки акти виконують цю роль як первинні документи (ст. 9 Закону "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні").

Невідповідність актів вимогам первинних документів визнана помилково. Акти містять усі реквізити (назва, дата, зміст/обсяг з таблицями, одиниці виміру - грн з ПДВ, вага в кг/т; підписи, печатки; ч. 2 ст. 9 Закону "Про бухгалтерський облік...", п. 2.4 Положення № 88), що робить їх допустимими (ст. 77 ГПК України). Посилання на специфікацію не критичне, оскільки акти самі деталізують операцію (ст. 641 ЦКУ).

Відмінності підписів ОСОБА_10 (Акт № 2) та відсутність "ЗАТВЕРДЖУЮ" (Акт № 3) не доводять фальсифікацією без експертизи (ст. 100 ГПК України), а повноваження директора підтверджені витягом з ЄДР.

Формальні дефекти не скасовують доказової сили (постанова КГС ВС від 22.02.2024 у справі № 905/1965/19).

Відсутність примірника Договору у Боржника, ненадання даних до бухгалтерії та неподання звітності з ПДВ (лист ГУ ДПС № 68151/6/04-36-04-01-09 від 29.07.2025) не доводять відсутність наміру сторін, оскільки реєстрація ПДВ-накладних Кредитором в ЄРПН (ст. 201 ПКУ), акти та ТТН свідчать про реальність (ст. 203 ПКУ: презумпція добросовісності).

Суд не навів конкретних доказів умислу (ст. 86 ГПК України). Такі обставини не є підставою без інших доказів.

За сумнівами (відмінності підписів, посилання на специфікацію) суд мав витребувати докази (ст. 84 ГПК України) або призначити експертизу (ст. 100 ГПК України), що призвело до неповного дослідження обставин справи.

Арбітражний керуючий у відзиві на апеляційну скаргу просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу – без змін. Пояснив, що під час дослідження заяви з кредиторськими вимогами Товариства з обмеженою відповідальністю «ДНІПРОВСЬКИЙ ВЕРСТАТОРЕМОНТНИЙ ЗАВОД», судом враховано позицію розпорядника майна та пояснення представника боржника щодо відсутності підстави виникнення зобов`язання перед апелянтом.

Представник ТОВ «ДНІПРОВСЬКИЙ ВЕРСТАТОРЕМОНТНИЙ ЗАВОД» не спростував заперечення боржника та розпорядника майна проти визнання заявлених кредиторських вимог.

Заява про визнання кредиторських вимог розглядалася протягом трьох місяців, повідомлення про відхилення кредиторських вимог подано розпорядником майна 05.08.2025, але заявником не подано заперечень на доводи арбітражного керуючого та не прийнято участь у судовому засіданні 09.09.2025.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 07.10.2025 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді – Іванова О.Г. (доповідач), судді – Верхогляд Т.А., Чередко А.Є.

З огляду на відсутність в суді апеляційної інстанції матеріалів справи на час надходження скарги, ухвалою суду від 08.10.2025 здійснено запит матеріалів справи №904/857/25 (необхідних для розгляду скарги) із Господарського суду Дніпропетровської області та відкладено вирішення питання про рух апеляційної скарги до надходження матеріалів справи до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 06.11.2025 (колегія суддів у складі: головуючий, доповідач – Іванов О.Г., судді – Чередко А.Є., Верхогляд Т.А.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю “Дніпровський верстаторемонтний завод” (вх.46941) на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 09.09.2025 про відхилення грошових вимог та ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 09.09.2025 за підсумками попереднього судового засідання в частині вимог Товариства з обмеженою відповідальністю “Дніпровський верстаторемонтний завод” у справі про банкрутство №904/857/25; судове засідання з розгляду апеляційної скарги призначено на 19.03.2026.

Розгляд справи, призначений у судовому засіданні на 19.03.2026 не відбувся у зв`язку з участю судді Верхогляд Т.А. у семінарських заняттях з підготовки суддів апеляційних господарських судів в онлайн режимі для підтримання кваліфікації з 16.03.2026 по 20.03.2026, що не сумісно з відправленням правосуддя.

Ухвалою від 26.03.2026 визначено іншу дату судового засідання по справі - 13.04.2026.

У судовому засіданні 13.04.2026 оголошено перерву до 18.05.2026.

У судовому засіданні 18.05.2026 оголошено перерву до 22.06.2026 та в подальшому до 01.07.2026.

В судовому засіданні 01.07.2026 Центральним апеляційним господарським судом оголошено вступну та резолютивну частини постанови у даній справі.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень проти неї, перевіривши повноту встановлених місцевим господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів Центрального апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог частин 1, 2, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції встановлені наступні неоспорені обставини справи.

Ухвалою суду від 21.04.2025 відкрито провадження за заявою Комунального підприємства "Дніпроводоканал" Дніпровської міської ради у справі №904/857/25 про банкрутство Акціонерного товариства "ДНІПРОВАЖМАШ" (49000, м. Дніпро, вул. Сухий Острів, 3, код ЄДРПОУ 00168076). Визнано грошові вимоги Комунального підприємства "Дніпроводоканал" Дніпровської міської ради в сумі 102 280,00 грн (судовий збір за подання заяви, авансування винагороди арбітражному керуючому) - 1 черга задоволення вимог кредиторів, в сумі 3 041 568,51 грн (2 927 736,91 грн - основна заборгованість, 93 234,95 грн – інфляційні витрати, 20 596,65 грн – 3% річних) - 4 черга задоволення вимог кредиторів. Грошові вимоги в сумі 3 524 967,01 грн відхилено.

На виконання ухвали суду від 21.04.2025 господарський суд 21.04.2025 опублікував оголошення на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за №75866 від 22.04.2025 про відкриття провадження у справі про банкрутство Акціонерного товариства "ДНІПРОВАЖМАШ".

21.05.2025 від Товариства з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОВСЬКИЙ ВЕРСТАТОРЕМОНТНИЙ ЗАВОД" надійшла заява б/н від 21.05.2025 з грошовими вимогами до Акціонерного товариства "ДНІПРОВАЖМАШ" (49000, м. Дніпро, вул. Сухий Острів, 3, код ЄДРПОУ 00168076) в сумі 6 829 152,00 грн - основна заборгованість.

Ухвалою суду від 02.06.2025 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОВСЬКИЙ ВЕРСТАТОРЕМОНТНИЙ ЗАВОД" б/н від 21.05.2025 з грошовими вимогами до Акціонерного товариства "ДНІПРОВАЖМАШ" (49000, м. Дніпро, вул. Сухий Острів, 3, код ЄДРПОУ 00168076) в сумі 6 829 152,00 грн - основна заборгованість залишено без руху. Зобов`язано заявника протягом п`яти днів з дня вручення ухвали суду усунути недоліки заяви, а саме:

- надати інформацію про заінтересованість кредитора стосовно боржника.

06.06.2025 від Товариства з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОВСЬКИЙ ВЕРСТАТОРЕМОНТНИЙ ЗАВОД" надійшла заява б/н від 06.06.2025 про усунення недоліків, в якій кредитор повідомив суд, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОВСЬКИЙ ВЕРСТАТОРЕМОНТНИЙ ЗАВОД" не є заінтересованою особою стосовно боржника - Акціонерного товариства "ДНІПРОВАЖМАШ" з підстав, визначених ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства.

Ухвалою суду від 12.06.2025 прийнято до розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОВСЬКИЙ ВЕРСТАТОРЕМОНТНИЙ ЗАВОД" б/н від 21.05.2025 з грошовими вимогами до Акціонерного товариства "ДНІПРОВАЖМАШ" (49000, м. Дніпро, вул. Сухий Острів, 3, код ЄДРПОУ 00168076) в сумі 6 829 152,00 грн - основна заборгованість. Призначено розгляд заяви в попередньому засіданні на 24.06.2025 об 11:00 год.

24.06.2025 від боржника надійшла заява б/н від 24.06.2025 про долучення до матеріалів справи заперечення на заяву з грошовими вимогами ТОВ “Дніпровський верстаторемонтний завод”.

05.08.2025 від арбітражного керуючого Усачова О.М. надійшло повідомлення вих.№02-45/332 від 05.08.2025 про розгляд грошових вимог Товариства з обмеженою відповідальністю “Дніпровський верстаторемонтний завод”, в якому розпорядник майна відхилив грошові вимоги кредитора в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, колегією суддів встановлені наступні фактичні обставини.

На підтвердження своїх грошових вимог до Боржника Кредитором, ТОВ “Дніпровський верстаторемонтний завод”, надано до суду договір №1103/25 від 11.03.2025, укладений між ТОВ “ДВРЗ” (Виконавець) та АТ “Дніпроважмаш” (Замовник) (далі – Договір), відповідно до змісту якого Виконавець взяв на себе зобов`язання надати послуги, а саме виконати роботи найменування, кількість, ціна яких узгоджуються Сторонами у Специфікаціях, виставлених Рахунках на оплату та Актах приймання-передачі робіт (виконання робіт), які є невід`ємною частиною цього Договору.

Виконавець зобов`язався виконати роботи з демонтажу обладнання та інших об`єктів, а також металевих конструкцій та металобрухту і його транспортування на територію, обумовлену Сторонами, яка належить Виконавцеві на праві власності, оренди чи іншого користування, або території третіх осіб для зберігання. Переміщення майна Замовника на територію Виконавця не змінює особу відповідального зберігача цього майна, визначену відповідними службами.

При цьому, Замовник зобов`язався оплатити і прийняти виконану роботу відповідно до умов цього договору.

Також Сторони погодили, що Замовник формує перелік майна, яке підлягає демонтажу та перевезенню і повідомляє про це Виконавця. Виконавець у свою чергу організовує проведення робіт на території підприємства Замовника власними силами та власним транспортом. Доставка майна Замовника на зберігання здійснюється Виконавцем за рахунок Замовника за адресою: м. Дніпро, вул. Західний Шлях, 31, літ. № 115, (ТВЦ-3).

Водночас, умовами Договору встановлено, що вартість робіт визначається як сумарна вартість робіт, відповідно до підписаних Актів приймання-передачі робіт (виконання робіт) та виставлених за ними рахунків на оплату. Відповідно до п. 3.2. Договору, Замовник здійснює оплату у безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Виконавця.

Згідно п. 3.3. Договору, Замовник оплачує Виконавцю вартість робіт за Договором протягом 5 (п`яти) банківських днів після підписання Замовником Акту приймання- передачі робіт (виконаних робіт) на підставі наданих Виконавцем рахунків на оплату.

Відповідно до п. 3.4. Договору, датою оплати вважається дата надходження грошових коштів на розрахунковий рахунок Виконавця.

За доводами Кредитора, на виконання зобов`язань, взятих за Договором, та у відповідності до підписаних Актів приймання-передачі й Товарно-транспортних накладних, Виконавцем Замовнику надано послуги з демонтажу обладнання та інших об`єктів, а також металевих конструкцій та металобрухту, і його транспортування на територію, обумовлену Сторонами, що, у свою чергу, підтверджується Актами наданих послуг, а саме:

- №1 від 21.03.2025 на суму всього 1 864 800,00 грн, у т.ч. ПДВ – 310 800, 00 грн;

- №2 від 01.04.2025 на суму всього 2 228 352, 00 грн, у т.ч. ПДВ – 371 392, 00 грн;

- №3 від 11.04.2025 на суму всього 2 736 000, 00 грн, у т.ч. ПДВ – 456 000, 00 грн.

Таким чином, за доводами Кредитора, Виконавцем Замовнику за Договором надані послуги загальною вартістю 6 829 152, 00 грн, у т.ч. ПДВ – 1 138 192, 00 грн.

Натомість, у порушення вимог п. 3.3. Договору, Замовник своєчасно та у повному обсязі не розрахувався із Виконавцем за надані послуги, внаслідок чого у АТ “Дніпроважмаш” утворилася заборгованість перед ТОВ “ДВРЗ” за Договором №1103/25 про надання послуг від 11.03.2025 в розмірі 6 829 152, 00 грн, яка не погашена і до теперішнього часу.

Боржник заявлені Кредитором вимоги не визнав та у поданих до суду 24.06.2025 запереченнях наполягав на тому, що фактично ТОВ “Дніпровський верстаторемонтний завод” не надавались будь-які послуги за Договором №1103/25 від 11.03.2025 про надання послуг, вказаний договір є неукладеним, оскільки сторонами не досягнуто згоди щодо вартості послуг (підписаної сторонами специфікації до договору Кредитором не надано). Також Боржник наполягає на фіктивності як самого договору, так і складених за ним первинних документів, і, як наслідок, на нереальності відображених у них господарських операцій. Крім того, Боржник вважає, що укладання договору мало на меті спричинення шкоди АТ “ДНІПРОВАЖМАШ” та приховування крадіжки майна Товариства у змові із ОСОБА_11 , який під час перебування на посаді директора Товариства та після припинення його повноважень здійснював умисні дії, спрямовані на розтрату майна Товариства.

Оскаржувана ухвала господарського суду від 09.09.2025, якою відмовлено у визнанні грошових вимог Товариства з обмеженою відповідальністю “Дніпровський верстаторемонтний завод” до Боржника, мотивована тим, що в матеріалах заяви Кредитора відсутні специфікації, як невід`ємні частини Договору, в яких сторони мали погодити найменування, кількість та ціну послуг (робіт), що будуть виконуватися (проводитися) за Договором, а також терміни виконання робіт. З огляду на що, суд дійшов до висновку, що Договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, оскільки сторони, всупереч вимогам ч.ч. 1, 2 ст. 638 Цивільного кодексу України, не досягли згоди з усіх істотних умов, а відтак, - у них не виникли цивільні права та обов`язки за цим Договором.

Акт здачі-приймання (наданих послуг) б/н від 21.03.2025, акти наданих послуг № 1 від 21.03.2025, № 2 від 01.04.2025 та №3 від 11.04.2025 не можуть прийматися як первинні документи, що відображають конкретну господарську операцію і є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій, в розумінні ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та п. 2.1 глави 2 Положення, а відтак, - їх слід визнати недопустимими доказами. Внаслідок чого вищезазначені документи не є доказами виконання неукладеного договору.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних мотивів.

Згідно з ч. 1 ст. 1 КУзПБ кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство; боржник - юридична особа або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, неспроможна виконати свої грошові зобов`язання, строк виконання яких настав.

При цьому, грошове зобов`язання - зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. Склад і розмір грошових зобов`язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов`язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Заявлені у справі про банкрутство грошові вимоги можуть підтверджуватись або первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору.

Під час розгляду заявлених грошових вимог, суд користується правами та повноваженнями наданими йому процесуальним законом. Суд самостійно розглядає кожну заявлену грошову вимогу, перевіряє її відповідність чинному законодавству та за результатами такого розгляду визнає або відхиляє частково чи повністю грошові вимоги кредитора (аналогічна позиція наведена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, від 24.10.2019 у справі № 910/10542/18, від 07.11.2019 у справі № 904/9024/16).

Згідно з ч. 1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 207 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За приписами ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

За приписами ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

За змістом ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. У відповідності до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За загальним правилом, встановленим ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст. 611 Цивільного кодексу України).

До того ж, варто відмітити, що за приписами ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Звертаючись до господарського суду з грошовими вимогами до Боржника в сумі 6 829 152,00 грн, заявник посилався, зокрема, на невиконання АТ "ДНІПРОВАЖМАШ" взятих зобов`язань за Договором № 1103/25 від 11.03.2025 про надання послуг, в частині оплати послуг, наданих у березні - квітні 2025 року.

Як слідує з матеріалів заяви Кредитора, 11.03.2025 між АТ "ДНІПРОВАЖМАШ" (Замовник), в особі директора Кобизєва Д.О., та ТОВ “ДНІПРОВСЬКИЙ ВЕРСТАТОРЕМОНТНИЙ ЗАВОД” (Виконавець), в особі директора Садовського Є.В., був укладений Договір № 1103/25 про надання послуг (надалі - Договір).

За змістом п.1.1. розділу 1 Договору Виконавець прийняв на себе зобов`язання надати послуги - виконати роботи, найменування, кількість, ціна яких узгоджується Сторонами у Специфікаціях, виставлених рахунках на оплату та Актах приймання-передачі робіт (виконання робіт),які є невід`ємною частиною цього Договору.

Виконавець зобов`язувався виконати роботи з демонтажу обладнання та інших об`єктів, а також металевих конструкцій та металобрухту і його транспортування на територію, обумовлену Сторонами, яка належить Виконавцеві на праві власності, оренди чи іншого користування.

Водночас, замовник зобов`язувався оплатити і прийняти виконану роботу відповідно до умов цього Договору.

Разом з тим, у пп. 4.1.1. п. 4.1. розділу 4 Договору сторони передбачили, що терміни виконання робіт, обумовлених п1.1. цього Договору, зазначаються у специфікаціях до даного договору.

Проте, в матеріалах заяви Кредитора відсутні специфікації, як невід`ємні частини Договору, в яких сторони мали погодити найменування, кількість та ціну послуг (робіт), що будуть виконуватися (проводитися) за Договором, а також терміни виконання робіт.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Виходячи з положень ст. 632 Цивільного кодексу України, умова про найменування, кількість та ціну є істотною умовою будь-якого оплатного договору.

Приймаючи до уваги зазначене, колегія суддів виснує, що на момент винесення оскаржуваної ухвали Товариством з обмеженою відповідальністю “Дніпровський верстаторемонтний завод” не надано належних допустимих та достатніх доказів на підтвердження укладеності Договору № 1103/25 від 11.03.2025 про надання послуг, з огляду на що господарський суд дійшов правильного висновку, що Договір № 1103/25 від 11.03.2025 про надання послуг є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, оскільки сторони, всупереч вимогам ч.ч. 1, 2 ст. 638 Цивільного кодексу України, не досягли згоди з усіх істотних умов, а відтак, - у них не виникли цивільні права та обов`язки за цим Договором.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.06.2018 у справі №338/180/17 зазначила, що не можна вважати неукладеним договір після його повного або часткового виконання сторонами; якщо дії сторін свідчать про укладення договору, правові наслідки таких дій визначаються відповідно до норм, які регулюють відповідні договірні правовідносини. Подібний підхід викладений у постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.02.2022 у справі №918/450/20 та від 15.07.2022 у справі №921/184/21.

На підтвердження повного виконання сторонами Договору № 1103/25 від 11.03.2025 Кредитором надано до суду акт здачі-приймання (наданих послуг) б/н від 21.03.2025, акти наданих послуг № 1 від 21.03.2025, № 2 від 01.04.2025 та №3 від 11.04.2025, товарно-транспортні накладні.

Щодо вищезазначених документів колегія суддів зазначає наступне.

У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.10.2023 по справі № 910/13889/21 викладена наступна правова позиція щодо розгляду кредиторських вимог у справі про банкрутство:

« 32. У постанові Верховного Суду від 23.04.2019 у справі № 910/21939/15 наведено правовий висновок, відповідно до якого, на стадії звернення кредиторів з вимогами до боржника та розгляду зазначених вимог судом принципи змагальності та диспозитивності у справі про банкрутство проявляються у наданні заявником відповідних документів на підтвердження своїх кредиторських вимог та заперечень боржника та інших кредиторів проти них.

33. Законодавцем у справах про банкрутство обов`язок доказування обґрунтованості вимог кредитора певними доказами покладено на заявника грошових вимог, а предметом спору в даному випадку є вирішення питання про належне документальне підтвердження цих вимог кредитором-заявником. У випадку ненадання заявником-кредитором сукупності необхідних документів на обґрунтування своїх вимог, суд у справі про банкрутство відмовляє у визнанні таких вимог та включенні їх до реєстру вимог кредиторів.

Надані кредитором докази мають відповідати засадам належності (стаття 76 ГПК України), допустимості (стаття 77 ГПК України), достовірності (стаття 78 ГПК України) та вірогідності (стаття 79 ГПК України). Комплексне дослідження доказів на предмет їх відповідності законодавчо встановленим вимогам є сутністю суддівського розсуду на стадії встановлення обсягу кредиторських вимог у справі про банкрутство.

34. Покладення обов`язку доказування обґрунтованості відповідними доказами своїх вимог до боржника саме на кредитора не позбавляє його права на власний розсуд подавати суду ті чи інші докази, що дозволяє суду застосовувати принцип диспозитивності господарського судочинства та приймати рішення про визнання чи відмову у визнанні вимог кредитора, виходячи з тієї сукупності доказів, яка надана кредитором-заявником грошових вимог. Такий правовий висновок викладений Верховним Судом у постанові від 27.08.2020 у справі № 911/2498/18.

35. Заявник сам визначає докази, які, на його думку, підтверджують заявлені вимоги. Проте, обов`язок надання правового аналізу поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, покладений на господарський суд, який здійснює розгляд справи про банкрутство.

36. Під час розгляду заявлених грошових вимог суд користується правами та повноваженнями, наданими йому процесуальним законом, із застосуванням засад змагальності сторін у справі про банкрутство у поєднанні з детальною перевіркою підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, розміру та моменту виникнення.

37. Колегія суддів додатково звертає увагу, що окремим завданням суду у межах провадження про банкрутство є недопущення ознак фіктивного банкрутства або доведення до банкрутства у чому полягає захист публічного інтересу у процедурах банкрутства (подібний за змістом висновок зроблено у постанові Верховного Суду у складі суддів палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 22.09.2021 у справі № 911/2043/20).

38. Суд самостійно розглядає кожну заявлену грошову вимогу, перевіряє її відповідність чинному законодавству та за результатами такого розгляду визнає або відхиляє частково чи повністю грошові вимоги кредитора.

39. Комплексне дослідження доказів на предмет їх відповідності законодавчо встановленим вимогам є сутністю суддівського розсуду на стадії встановлення обсягу кредиторських вимог у справі про банкрутство.

40. Разом з тим, Суд звертає увагу, що використання формального підходу при розгляді заяви з кредиторськими вимогами та визнання кредиторських вимог без надання правового аналізу поданій заяві з кредиторськими вимогами, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог створює загрозу визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника і відкриття на підставі такої заборгованості провадження у справі про банкрутство. Наведене порушує права кредиторів у справі про банкрутство з обґрунтованими грошовими вимогами, а також порушує права боржника у справі про банкрутство.

41. Для унеможливлення загрози визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника, суду слід розглядати заяви з кредиторськими вимогами із застосуванням засад змагальності сторін у справі про банкрутство у поєднанні з детальною перевіркою підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, розміру та моменту виникнення. У разі виникнення мотивованих сумнівів сторін у справі про банкрутство щодо обґрунтованості кредиторських вимог, на заявника таких кредиторських вимог покладається обов`язок підвищеного стандарту доказування задля забезпечення перевірки господарським судом підстав виникнення таких грошових вимог, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог (постанови Верховного Суду від 07.10.2020 у справі № 914/2404/19, від 28.01.2021 у справі №910/4510/20, від 11.02.2020 у справі №904/8484/16, від 07.08.2019 у справі №922/1014/18, від 08.04.2021 у справі № 904/4262/17).

42. Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

43. Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.

44. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження №14-400цс19).

45. Суд акцентує, що обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки.

46. Заявлені у справі про банкрутство грошові вимоги до боржника можуть підтверджуватися первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору (див. висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 20.06.2019 у справі №915/535/17, від 25.06.2019 у справі № 922/116/18, від 15.10.2019 у справі №908/2189/17)».

У розділі 2 Договору сторони погодили, що Замовник формує перелік майна, яке підлягає демонтажу та перевезенню, і повідомляє про це Виконавця. Виконавець організовує проведення робіт на території підприємства Замовника власними силами та власним транспортом. Доставка майна Замовника на зберігання здійснюється Виконавцем за рахунок Замовника за адресою: м. Дніпро, віл. Західний шлях, 31, літ. №115 (ТВЦ-3).

Проте, в матеріалах заяви Кредитора відсутні докази на підтвердження факту формування Замовником переліку майна, яке підлягає демонтажу та перевезенню, відсутній і сам сформований перелік, а також відсутні докази повідомлення Замовником Виконавця про сформування переліку майна, яке підлягає демонтажу та перевезенню, як-то визначено у п. 2.1. розділу 2, пп. 4.2.1. п. 4.2. розділу 4 Договору.

До того ж, як вбачається із товарно-транспортних накладних №№ 21032025, 21032025-1, 21032025-2, 21032025-3, 21032025-4, 21032025-5, 21032025-6, 21032025-7, 21032025-8, 21032025-9, 21032025-10 від 21.03.2025 та №№ 11042025, 11042025-111042025-2, 11042025-3, 11042025-4, 11042025-5, 11042025-6, 11042025-7, 11042025-8, 11042025-9, 11042025-10, 11042025-11, 11042025-12, 11042025-13 від 11.04.2025, перевізником – володільцями транспортних засобів, що перевозили вантаж - запчастини до верстату Skoda W200, токарно-гвинторізний верстат 1А675 та горизонтально-розточувальний верстат мод WH160 CNC, - виступали:

АТ “ПРОМАРМАТУРА” (код за ЄДРПОУ 21871578), ТОВ “КОСМОС” (код за ЄДРПОУ 20197631), ФОП КОСТЕНКО Н.В. (код за ЄДРПОУ НОМЕР_10 ), ТОВ “УКРМЕТСТАЛЬ ПЛЮС” (код за ЄДРПОУ 44730372), ФОП ЯРОВА Н.М. (код за ЄДРПОУ НОМЕР_11 ), ФОП ГЕОРГІЄВ Ю.Ф. (код за ЄДРПОУ НОМЕР_12 ), що не відповідає положенням п. 2.2. розділу 2 Договору та п. 4.4 розділу 4 Договору (в частині необхідності отримання Виконавцем письмового погодження Замовника на використання послуг сторонніх організацій в ході виконання робіт, обумовлених Договором).

Акт здачі-приймання (наданих послуг) б/н від 21.03.2025, доданий до заяви Кредитора, не відповідає вимогам до первинного документу, що встановлені ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та п. 2.4 глави 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704 (надалі - Положення), оскільки не містить змісту та конкретного обсягу господарської операції, одиниці виміру господарської операції (у грошовому та, за можливості, у натуральних вимірниках).

При цьому,згаданий акт датований 21.03.2025, в той час як за ним приймалися послуги за період з 20.03.2025 - 22.03.2025, тобто за день, який ще не настав – 22.03.2025.

Акт наданих послуг №1 від 21.03.2025, доданий до заяви Кредитора, не відповідає вимогам до первинного документу, що встановлені ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та п. 2.4 глави 2 Положення, оскільки не містить змісту та обсягу господарської операції – переліку послуг, наданих Виконавцем Замовнику за договором, одиниці виміру господарської операції (у грошовому та, за можливості, у натуральних вимірниках), а також містить посилання на Специфікацію № 1 від 11.03.2025, яка відсутня в матеріалах заяви Кредитора.

Акти наданих послуг № 2 від 01.04.2025 та № 3 від 11.04.2025, додані до заяви Кредитора, також не відповідають вимогам до первинного документу, що встановлені ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та п. 2.4 глави 2 Положення, оскільки не містять посади особи, відповідальної за здійснення господарської операції і правильність її оформлення зі сторони Замовника (АТ "ДНІПРОВАЖМАШ"), - ОСОБА_12 , одиниць виміру наданих послуг (виконаних робіт), які описані у актах, а також містять посилання на Специфікацію №1 від 11.03.2025, яка відсутня в матеріалах заяви Кредитора.

Крім того, підпис від уповноваженої особи Володимира МАЛЯРА у графі “ЗАМОВНИК” в акті наданих послуг № 2 від 01.04.2025 має суттєві відмінності від підпису директора АТ "ДНІПРОВАЖМАШ" В.І. МАЛЯР в графі “ЗАТВЕРДЖУЮ”.

У акті наданих послуг № 3 від 11.04.2025 взагалі відсутній підпис директора АТ "ДНІПРОВАЖМАШ" в графі “ЗАТВЕРДЖУЮ”.

Крім того, щодо повноважень ОСОБА_11 та Маляр В.І. колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Щодо повноважень Кобизєва Д.О.

Відповідно до установчих документів АТ «ДНІПРОВАЖМАШ» директор є одноособовим виконавчим органом Товариства (п.10.1. Статуту).

Відповідно до п.10.3 Статуту виключно Директор діє від імені в інтересах Товариства в межах передбачених законодавством, Статутом, рішеннями акціонерів та Наглядової Ради, представляє інтереси Товариства перед фізичними та юридичними особами, вчиняє від імені Товариства правочини, розпоряджається майном тощо, в межах, встановлених Статутом, внутрішніми нормативними документами товариства, рішеннями Наглядової Ради та Загальних зборів акціонерів Товариства.

Відповідно до п.2.2.3 контракту, укладеного з ОСОБА_11 , він зобов`язався забезпечувати прибуткову діяльність АТ. Передбачено, що діяльність керівника, спрямована на збільшення прибутку АТ, не повинна здійснюватися на шкоду АТ.

За даними реєстру юридичних осіб єдиною особою, уповноваженою вчиняти правочини та інші юридично значимі дії від імені юридичної особи був ОСОБА_11 до моменту втрати довіри до нього та прийняття Наглядовою Радою рішення про його звільнення, а таке рішення прийнято 13.03.2025. Цим рішенням також встановлений строк для проведення інвентаризації активів Товариства: з 14 по 24 березня 2025 року та строк передання справ новопризначеному директору: 24 березня 2025 року.

Вочевидь, усі дії, вчинені ОСОБА_11 напередодні та після прийняття Наглядовою Радою рішення про припинення його повноважень, вже були недобросовісними, вчиненими проти волі Товариства та на шкоду інтересам Товариства.

Щодо повноважень ОСОБА_10

ОСОБА_10 взагалі не був уповноваженою від імені Товариства особою на підписання документів щодо господарських операцій чи вчинення інших юридично значимих дій. Кредитор не пересвідчився у відсутності у ОСОБА_10 повноважень на підписання спірних документів.

Кредитор заявляє, що пред`являлась довіреність на ім`я ОСОБА_13 , проте не заявляє ким і кому вона пред`являлась. В матеріалах справи відсутні будь-які довіреності на ОСОБА_14 , в спірних документах (акти наданих послуг, ТТН) відсутнє посилання на будь-які довіреності.

До реєстру юридичних осіб жодні відомості про ОСОБА_14 не вносились.

В спірних актах ОСОБА_14 зазначений як «директор», проте, на посаду директора АТ «ДНІПРОВАЖМАШ» ОСОБА_14 не призначався.

У АТ «ДНІПРОВАЖМАШ» Маляр В.І. обіймав посаду директора з безпеки та режиму, в обов`язки якого входило забезпечення охорони, економічної безпеки товариства, збереження майна. Проте, всупереч своїм посадовим обов`язкам ОСОБА_10 підписав акти приймання-передачі послуг та товаророзпорядчі документи за спірним договором на відвантаження верстатів.

Колегія суддів звертає увагу на те, що Маляр В.І. був призначений на посаду наказом ОСОБА_11 від 14.03.2025, в той час як 13.03.2025 відносно самого ОСОБА_11 вже було прийнято Рішення Наглядової Ради Товариства про припинення його повноважень та зобов`язано підготувати справи до передачі новому директору. В подальшому, 13.05.2025 ОСОБА_10 був звільнений у зв`язку з одноразовим грубим порушенням трудових обов`язків.

За відомостями Державного реєстру юридичних осіб на дату спірного договору одноособовим виконавчим органом Товариства був директор Кобизєв Д.О.

Таким чином, Кредитор, пересвідчившись у відкритих даних реєстру юридичних осіб у відомостях щодо керівника АТ «ДНІПРОВАЖМАШ» свідомо допустив дефекти компетенції, підписав товаро-розпорядчі документи з неуповноваженою особою. Обставини справи свідчать про те, що ТОВ «ДВРЗ» свідомо діяв недобросовісно та нерозумно.

У пунктах 118, 120, 121 постанови Великої Палати Верховного Суду від 01.03.2023 у справі № 522/22473/15-ц зазначено таке: «Відповідно до частин першої, другої статті 241 Цивільного кодексу України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою.».

Ліквідатор та АТ «ДНІПРОВАЖМАШ» наголошує на тому, що не визнає та не схвалює укладений від імені АТ "ДНІПРОВАЖМАШ" Договір № 1103/25 про надання послуг від 11 березня 2025 року, а вимоги кредитора базуються на оспорюваному правочині.

Колегія суддів виснує, що на виникнення прав і обов`язків з правочину має бути спрямована внутрішня воля обох сторін. Цій внутрішній волі, для того щоб не виник дефект волі правочину, має відповідати волевиявлення кожного учасника правочину. Якщо ж немає внутрішньої волі сторони на досягнення певного правового результату або ж є невідповідність між внутрішньою волею та зовнішнім її виявленням, як-от у випадку підписання договору, актів, ТТН сторонньою особою (звільнений ОСОБА_11 або неуповноважений ОСОБА_10 ) від імені правомочної сторони правочину, то має місце дефект волі такого правочину.

В даному випадку виникли правовідносини за якими, сторона правочину формально є, як і є її підпис на Договорі, проте особа, яка діяла від імені цієї сторони, не виражала волі дійсного власника майна, що відповідно є дефектом волі та створює презумпцію відсутності відповідного волевиявлення сторони на виникнення, зміну чи припинення цивільних правовідносин, що є підставою для визнання такого договору недійсним на підставі частини третьої статті 203 та частини першої статті 215 ЦК України.

Ліквідатор стверджує, що дійсна воля АТ «ДНІПРОВАЖМАШ» як юридичної особи не була і не могла бути спрямована на виникнення додаткових та безпідставних боргових обов`язків із оплати вивезення та приховування майна АТ «ДНІПРОВАЖМАШ».

Таким чином, з огляду на вищенаведену позицію ліквідатора щодо не схвалення підписаних від імені Боржника акту здачі-приймання (наданих послуг) б/н від 21.03.2025, актів наданих послуг № 1 від 21.03.2025, № 2 від 01.04.2025 та №3 від 11.04.2025, приймаючи до уваги рішення Наглядовою Радою Товариства від 13.03.2025 про припинення повноважень ОСОБА_11 , встановлений строк для проведення інвентаризації активів Товариства: з 14 по 24 березня 2025 року, строк передання справ новопризначеному директору: 24 березня 2025 року, колегія суддів вважає, що підписання ОСОБА_11 актів виконаних робіт від 21.03.2025, ТТН від 21.03.2025 вже були недобросовісними діями та вчиненими проти волі Товариства, тим більше, як і підписання актів та ТТН неуповноваженою особою Маляр В.І.

Тому акт здачі-приймання (наданих послуг) б/н від 21.03.2025, акти наданих послуг № 1 від 21.03.2025, № 2 від 01.04.2025 та №3 від 11.04.2025 не можуть прийматися як первинні документи, що відображають конкретну господарську операцію і бути підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій, в розумінні ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та п. 2.1 глави 2 Положення, а відтак, - їх слід визнати недопустимими доказами (ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).

17.04.2026 апелянтом у справу надано додаткові пояснення, до яких долучено нові докази, відсутні у матеріалах справи, зокрема:

- Специфікація №1 від 11.03.2025 до Договору №1103/25 від 11.03.2025;

- товарно-транспортна накладна №01042025 від 01.04.2025;

- товарно-транспортна накладна №01042025-1 від 01.04.2025;

- товарно-транспортна накладна №01042025-2 від 01.04.2025;

- товарно-транспортна накладна №01042025-3 від 01.04.2025;

- товарно-транспортна накладна №01042025-4 від 01.04.2025;

- товарно-транспортна накладна №01042025-5 від 01.04.2025;

- товарно-транспортна накладна №01042025-6 від 01.04.2025;

- товарно-транспортна накладна №01042025-7 від 01.04.2025;

- товарно-транспортна накладна №01042025-8 від 01.04.2025;

- податкова накладна №4 від 21.03.2025 та квитанція до неї;

- податкова накладна №4 від 01.04.2025 та квитанція до неї;

- податкова накладна №5 від 11.04.2025 та квитанція до неї.

Щодо долучення нових доказів колегія суддів зазначає наступне.

У відповідності до ч. 2 ст. 258 ГПК України в апеляційній скарзі мають бути зазначені, зокрема, докази, які підлягають дослідженню чи оцінці, обґрунтування поважності причин неподання доказів до суду першої інстанції.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 06.11.2025, якою відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю “Дніпровський верстаторемонтний завод” на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 09.09.2025, надано право Скаржнику протягом 10 днів з дня вручення ухвали про відкриття апеляційного провадження надати до суду власні заяви, клопотання відповідно до ст. ст. 38, 169, 170 Господарського процесуального кодексу України, додаткові докази та обґрунтування щодо неможливості надати їх до суду першої інстанції (копії вказаних документів у цей же строк направити іншим учасникам справи, докази чого надати суду).

Цього ж дня цю ухвалу розіслано до Електронного кабінету ЄСІТС ТОВ “Дніпровський верстаторемонтний завод”.

Отже, ТОВ “Дніпровський верстаторемонтний завод” було достеменно обізнано про зазначені в ухвалі суду від 06.11.2025 строки щодо надання до суду апеляційної інстанції клопотань відповідно до ст.ст. 38, 169, 170 Господарського процесуального кодексу України, додаткових доказів та обґрунтування щодо неможливості надати їх до суду першої інстанції.

Як підтверджено матеріалами справи, судом апеляційної інстанції надано достатньо часу та створено відповідні можливості для реалізації кожним учасником справи, зокрема й Апелянтом, своїх процесуальних прав, передбачених ст. 42 ГПК України.

В той же час, ТОВ “Дніпровський верстаторемонтний завод”, достеменно знаючи про строки, встановлені ухвалою суду від 06.11.2025 для подання заяв, клопотань, додаткових доказів, не скористалось своїм правом та своєчасно не надало до суду клопотання про долучення нових доказів, не повідомляло суд про причини ненадання доказів по справі; не просило продовжити строк надання доказів; та не надало будь-якого підтвердження щодо позбавлення його можливості подати докази у строк, встановлений ухвалою суду.

Згідно з приписами частини третьої статті 269 ГПК докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом апеляційної інстанції лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Відповідно до ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду (ч. 2 ст. 119 ГПК України).

Колегія суддів зауважує, що Апелянтом долучено до матеріалів справи нові докази поза межами строку, встановленого ухвалою суду від 06.11.2025; заяву про продовження встановленого судом процесуального строку взагалі не подано.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 119 ГПК України поновлення пропущеного процесуального строку передбачено лише щодо строку, встановленого законом, а не судом.

Відповідно до частини восьмої статті 80 Господарського процесуального кодексу України докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

З наданими суду поясненнями від 17.04.2026 кредитором не надано доказів неможливості подання таких документів до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього, не наведено суду жодних обґрунтувань та підстав, на яких такі документи мають бути долучені до справи.

Заява про визнання кредиторських вимог кредитора розглядалась протягом трьох місяців, кредитор мав достатньо часу та об`єктивних можливостей надати арбітражному керуючому та суду першої інстанції усі належні докази на підтвердження своїх вимог. У судовому засіданні 09.09.2025 кредитор взагалі не приймав участь.

На підставі викладеного копії документів, що долучені до пояснень від 17.04.2026, колегією суддів до розгляду не приймаються.

Аналогічна позиція є сталою та викладена, зокрема, в постановах Верховного Суду від 18.06.2019 у справі № 904/3582/18 та від 04.04.2019 у справі № 918/329/18.

Обов`язок доказування обґрунтованості вимог кредитора певними доказами покладено на заявника грошових вимог, а предметом спору в даному випадку є вирішення питання про належне документальне підтвердження цих вимог кредитором-заявником. У випадку ненадання заявником - кредитором сукупності необхідних документів на обґрунтування своїх вимог, суд у справі про банкрутство відмовляє у визнанні таких вимог та включенні їх до реєстру вимог кредиторів.

Для унеможливлення загрози визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості, суду слід розглядати заяви з кредиторськими вимогами із застосуванням засад змагальності сторін у справі про банкрутство у поєднанні з детальною перевіркою підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, розміру та моменту виникнення. У разі виникнення обґрунтованих сумнівів сторін у справі про банкрутство щодо обґрунтованості кредиторських вимог, на заявника кредиторських вимог покладається обов`язок підвищеного стандарту доказування задля забезпечення перевірки господарським судом підстав виникнення таких грошових вимог, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог (постанова Верховного Суду від 07.08.2019 у справі № 922/1014/18).

Сутність підвищеного стандарту доказування у справах про банкрутство полягає, зокрема, в такому: перевірка обґрунтованості та розміру вимог кредиторів здійснюється судом незалежно від наявності розбіжностей щодо цих вимог між боржником та особами, які мають право заявляти відповідні заперечення, з одного боку, та кредитором, що заявив грошові вимоги до боржника, з іншого боку; при визнанні вимог кредиторів у справі про банкрутство слід виходити з того, що визнаними можуть бути лише вимоги, щодо яких подано достатні докази наявності та розміру заборгованості; під час розгляду заяви кредитора з грошовими вимогами до боржника у справі про банкрутство визнання боржником або арбітражним керуючим обставин, якими кредитор обґрунтовує свої вимоги (частина перша статті 75 ГПК України), саме по собі не звільняє іншу сторону від необхідності доведення таких обставин в загальному порядку (постанова Верховного Суду від 22.12.2022 у справі № 910/14923/20).

Розглядаючи кредиторські вимоги, суд в силу приписів статей 45 - 47 КУзПБ має належним чином дослідити сукупність поданих заявником доказів (договори, накладні, акти, судові рішення, якими вирішено відповідний спір тощо), перевірити їх, надати оцінку наявним у них невідповідностям (за їх наявності), та аргументам, запереченням щодо цих вимог, з урахуванням чого з`ясувати чи є відповідні докази підставою для виникнення у боржника грошового зобов`язання (висновок, викладений у постановах Верховного Суду від 10.02.2020 у справі № 909/146/19, від 27.02.2020 у справі № 918/99/19, від 29.03.2021 у справі № 913/479/18).

У випадку ненадання заявником-кредитором сукупності необхідних документів на обґрунтування своїх вимог, суд у справі про банкрутство відмовляє у визнанні таких вимог та включенні їх до реєстру вимог кредиторів. Надані кредитором докази мають відповідати засадам належності (стаття 76 ГПК України), допустимості (стаття 77 ГПК України), достовірності (стаття 78 ГПК України) та вірогідності (стаття 79 ГПК України).

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Слід зауважити, що Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17).

Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Схожий стандарт під час оцінки доказів застосовано у рішенні ЄСПЛ від 15.11.2007 у справі "Бендерський проти України" ("BENDERSKIY v. Ukraine"), в якому суд оцінюючи фактичні обставини справи звертаючись до балансу вірогідностей вирішуючи спір виходив з того, що факти встановлені у експертному висновку, є більш вірогідним за інші докази.

Відповідно до частини четвертої статті 11 ГПК України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику зазначеного Суду як джерело права.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

На підставі викладеного, оцінюючи вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, враховуючи стандарт “вірогідності доказів” та наявні в матеріалах справи докази, сутність підвищеного стандарту доказування у справах про банкрутство, колегія суддів вважає докази надані Боржником (Ліквідатором) на підтвердження обставин щодо відсутності грошових зобов`язань Боржника перед ТОВ “Дніпровський верстаторемонтний завод”, як то:

- в матеріалах заяви Кредитора відсутні Специфікації, як невід`ємні частини Договору, в яких сторони мали погодити найменування, кількість та ціну послуг (робіт), що будуть виконуватися (проводитися) за Договором, а також терміни виконання робіт;

- в матеріалах заяви Кредитора відсутні докази на підтвердження факту формування Замовником переліку майна, яке підлягає демонтажу та перевезенню, відсутній і сам сформований перелік, а також відсутні докази повідомлення Замовником Виконавця про сформування переліку майна, яке підлягає демонтажу та перевезенню, як-то визначено у п. 2.1. розділу 2, пп. 4.2.1. п. 4.2. розділу 4 Договору;

- перевізниками володільцями транспортних засобів, що перевозили вантажзапчастини до верстату Skoda W200, токарно-гвинторізний верстат 1А675 та горизонтально-розточувальний верстат мод WH160 CNC, виступали: АТ “ПРОМАРМАТУРА” (код за ЄДРПОУ 21871578), ТОВ “КОСМОС” (код за ЄДРПОУ 20197631), ФОП КОСТЕНКО Н.В. (код за ЄДРПОУ НОМЕР_10 ), ТОВ “УКРМЕТСТАЛЬ ПЛЮС” (код за ЄДРПОУ 44730372), ФОП ЯРОВА Н.М. (код за ЄДРПОУ НОМЕР_11 ), ФОП ГЕОРГІЄВ Ю.Ф. (код за ЄДРПОУ НОМЕР_12 ), що не відповідає положенням п. 2.2. розділу 2 Договору та п. 4.4 розділу 4 Договору (в частині необхідності отримання Виконавцем письмового погодження Замовника на використання послуг сторонніх організацій в ході виконання робіт, обумовлених Договором);

- акти здачі-приймання (наданих послуг) б/н від 21.03.2025, № 1 від 21.03.2025, № 2 від 01.04.2025 та №3 від 11.04.2025 не можуть прийматися як первинні документи, що відображають конкретну господарську операцію і є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій, оскільки не відповідають вимогам ЗУ «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні»;

- заявляючи свої кредиторські вимоги до АТ «ДНІПРОВАЖМАШ» в сумі 6 829 152,00 грн кредитором надано на підтвердження своїх вимог акти здачі-приймання (наданих послуг) б/н від 21.03.2025, № 1 від 21.03.2025, № 2 від 01.04.2025 та № 3 від 11.04.2025, згідно з якими кредитором, нібито, надані послуги демонтажу/монтажу, повузлове розбирання, завантаження та перевезення наступних 5-ти верстатів:

1) Горизонтально фрезерно-розточувальний верстат з ЧПУ марки «SKODA», моделі HCW2-200+TDV7, інвентарний номер 422409 (згідно акту здачі-приймання (наданих послуг) б/н від 21.03.2025, та № 1 від 21.03.2025);

2) Горизонтально-розточувальний верстат W 200HA, інвентарний номер 422343 (згідно акту № 2 від 01.04.2025);

3) Верстат подовжньо-фрезерний з ЧПУ МС 625Ф4У-08, інвентарний номер424225 (згідно акту № 2 від 01.04.2025);

4) Токарно-гвинторізний верстат 1А675, інвентарний номер 421119 (згідно акту №3 від 11.04.2025);

5) Горизонтально-розточувальний верстат моделі WH160 CNC, інвентарний номер 422416 (згідно акту №3 від 11.04.2025 ).

В той час як за товарно-транспортними накладними, наданими кредитором, підтверджується фактичне надання послуг (вивезення) тільки 3-х верстатів:

1) Горизонтально-розточувальний верстат Skoda W200 із запчастинами до верстату, інвентарний номер 422343;

2) Горизонтально-розточувальний верстат мод WH160 CNC, інвентарний номер 422416;

3) Токарно-гвинторізний верстат 1А675 масою брутто 145 тон, інвентарний номер 421119,

в своїй сукупності є більш вірогідними, ніж докази, надані Кредитором - ТОВ “Дніпровський верстаторемонтний завод” на спростування таких обставин.

Відтак, враховуючи встановлені судом обставини, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відхилення в повному обсязі грошових вимог Товариства з обмеженою відповідальністю “Дніпровський верстаторемонтний завод” до Акціонерного товариства "ДНІПРОВАЖМАШ" в сумі 6 829 152,00 грн - основна заборгованість.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 275 та статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За викладених обставин, колегія суддів суду апеляційної інстанції вважає, що розглядаючи справу, суд першої інстанції дав оцінку наявним у справі доказам за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, правильно застосував норми матеріального і процесуального права, що у відповідності до ст. 276 ГПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а ухвал суду - без змін.

Зважаючи на відмову у задоволенні апеляційної скарги, судові витрати, понесені у зв`язку із апеляційним оскарженням, згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на заявника у скарзі і відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 269, 275, 276, 282-284 ГПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Дніпровський верстаторемонтний завод” (вх.46941) на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 09.09.2025 про відхилення грошових вимог та ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 09.09.2025 за підсумками попереднього судового засідання в частині вимог Товариства з обмеженою відповідальністю “Дніпровський верстаторемонтний завод” у справі про банкрутство №904/857/25 - залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 09.09.2025 у справі №904/857/25 про відхилення грошових вимог Товариства з обмеженою відповідальністю “Дніпровський верстаторемонтний завод” – залишити без змін.

Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 09.09.2025 у справі №904/857/25 за підсумками попереднього судового засідання в частині вимог Товариства з обмеженою відповідальністю “Дніпровський верстаторемонтний завод” – залишити без змін.

Судові витрати Товариства з обмеженою відповідальністю “Дніпровський верстаторемонтний завод” за подання апеляційної скарги на ухвали суду покласти на заявника апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження постанови визначені ст.ст.288, 289 Господарського процесуального кодексу України, ст.9 Кодексу України з процедур банкрутства.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 21.09.2026.

Головуючий суддя О.Г. Іванов

Суддя Т.А. Верхогляд

Суддя А.Є. Чередко