Постанова від 16 вересня 2026 р. у справі №904/4752/24 — Центральний апеляційний господарський суд

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.09.2026 року м.Дніпро Справа № 904/4752/24

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Чередка А.Є. (доповідач)

суддів: Мороза В.Ф., Кощеєва І.М.,

при секретері судового засідання: Жолудєві А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпрошина"

на рішення Господарського суду Дніпропетровської області (суддя Євстигнеєва Н.М.) від 25.06.2026р. у справі № 904/4752/24

за позовом Керівника Новомосковської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Черкаської селищної ради, смт. Черкаське Дніпропетровської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпрошина", м. Бориспіль

про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 425 182,50 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Керівник Новомосковської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Черкаської селищної ради звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпрошина", в якому просить:

- визнати недійсною додаткову угоду №1 до договору №245 від 06.10.2023, укладену між Черкаською селищною радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпрошина";

- визнати недійсною додаткову угоду №2 до Договору №245 від 06.10.2023, укладену між Черкаською селищною радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпрошина";

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпрошина" на користь Черкаської селищної ради пеню та штраф у розмірі 425 182,50грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що додаткові угоди №1,2 до договору поставки №245 від 06.10.2023 укладені за відсутності належного документального підтвердження об`єктивних обставин для продовження строку поставки товару за Договором, тобто з порушенням вимог підпункту 4 пункту 19 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", а тому є недійсними. Вимога про стягнення з відповідача пені та штрафу мотивована неналежним виконанням зобов`язань щодо поставки товару відповідно до договору №245 від 06.10.2023

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 25.06.2026р. у справі № 904/4752/24:

- позовні вимоги задоволено;

- визнано недійсною додаткову угоду №1 до договору №245 від 06.10.2023, укладену між Черкаською селищною радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпрошина";

- визнано недійсною додаткову угоду №2 до Договору №245 від 06.10.2023, укладену між Черкаською селищною радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпрошина";

- стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпрошина" на користь Черкаської селищної ради пеню та штраф у розмірі 425 182,50 грн.;

- стягнуто з Черкаської селищної ради на користь Дніпропетровської обласної прокуратури судовий збір у розмірі 2422,4 грн.;

- стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпрошина" на користь Дніпропетровської обласної прокуратури судовий збір у розмірі 7 524,59 грн.

Рішення суду в частині визнання недійними додаткових угод мотивовано тими обставинами, що за договором №245 від 06.10.2023 строк поставки товару було визначено до 30.11.2023 включно, тоді як додатковими угодами №1 від 24.11.2023 та №2 від 19.12.2023 його продовжено до 15.12.2023 та 20.12.2023 відповідно. Надані відповідачем листи про ускладнення міжнародної логістики у зв`язку зі страйком польських перевізників не містили належного документального підтвердження того, що зазначені обставини об`єктивно унеможливили своєчасне виконання саме договору №245, а тому зміна істотної умови договору відбулася без дотримання підпункту 4 пункту 19 Особливостей здійснення публічних закупівель, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 №1178.

Визнавши додаткові угоди №1 та №2 недійсними, суд виходив із первісного строку виконання зобов`язання - 30.11.2023, який було пропущено, а тому стягнув пеню і штраф за порушення строків поставки. Також, суд відмовив у задоволенні клопотання про зменшення штрафних санкцій, зазначивши, що відсутні виняткові обставини для застосування ст. 551 ЦК України.

Не погодившись з вказаним рішенням, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпрошина", в якій просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 25.06.2026р. у справі № 904/4752/24 та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог прокурора відмовити повністю.

Апеляційна скарга мотивована тими обставинами, що прокурором не доведено наявності підстав для представництва, оскільки стягнення штрафних санкцій має відновлювальний (компенсаційний) характер для сторони договору, а не для Держави, та не обумовлює виняткового суспільного інтересу.

Прокурор порушив порядок повідомлення позивача (Черкаської селищної ради) відповідно до ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", оскільки позивач отримав повідомлення вже після звернення до суду. Прокурором не залучено всіх сторін правочину як співвідповідачів, що є самостійною підставою для відмови в позові.

Щодо вимоги про визнання недійсними Додаткових угод відповідач зазначає, що пп. 4 п. 19 Особливостей не встановлює виключної форми підтвердження об`єктивних обставин та не вимагає обов`язкового надання сертифіката ТПП про форс-мажор; достатнім документом є лист відповідача від 20.11.2023 № 1782 із посиланням на загальновідомі обставини - блокаду українсько-польського кордону.

Суд першої інстанції помилково ототожнив об`єктивні обставини з обставинами непереборної сили. Висновок суду про обізнаність відповідача щодо логістичної ситуації станом на дату укладення договору (06.10.2023) є помилковим, оскільки блокада кордону розпочалася пізніше - 06.11.2023.

Щодо вимог про стягнення штрафу та пені відповідач зазначає, що Додатковою угодою № 3 загальна сума договору була зменшена до 2 880 000,00 грн, відтак розрахунок неустойки мав здійснюватися саме від цієї вартості предмета закупівлі, а не від 5 197 500,00 грн. Відповідно до ст. 614 ЦК України відповідальність настає лише за наявності вини, яку відповідач спростував, оскільки своєчасно повідомив замовника про об`єктивні перешкоди та діяв добросовісно в межах правомірно укладеної і чинної додаткової угоди.

Щодо зменшення розміру штрафних санкцій скаржник зазначає, що суд першої інстанції помилково оцінив неустойку у співвідношенні з первинною ціною. З урахуванням Додаткової угоди № 3 (сума договору 2 880 000,00 грн), стягувані штрафні санкції складають 14,8% від вартості договору, що є надмірним тягарем.

Відповідач посилається, що повністю виконав договір на суму 2 880 000,00 грн, а прострочення (лише щодо частини товару на 2 340 000,00 грн) навіть за умови недійсності угоди становило всього 20 днів. Стягнення непомірної неустойки ставить під загрозу виплату заробітної плати працівникам та розрахунки з іншими кредиторами.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 27.07.2026р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою, її розгляд призначено в судове засідання на 17.09.2026р. о 15:30 год.

Прокурор у відзиві на апеляційну скаргу просить залишити її без задоволення, а рішення місцевого господарського суду без змін. На думку прокурора, склад позивачів є належним. Черкаська селищна рада є замовником публічної закупівлі, розпорядником бюджетних коштів та стороною оспорюваних правочинів, а отже є єдиним уповноваженим суб`єктом владних повноважень для захисту державних інтересів у цих правовідносинах. При цьому у справі наявний винятковий публічний інтерес, оскільки кошти витрачалися на публічні закупівлі, а предмет договору (автомобільні шини) призначався для забезпечення потреб Збройних Сил України, тому своєчасність постачання мала критичне значення для оборони країни.

Зміна істотних умов договору (продовження строку поставки) відповідно до ст. 41 Закону "Про публічні закупівлі" та п. 19 Особливостей можлива виключно за наявності документально підтверджених об`єктивних обставин. Листи відповідача про блокаду кордону в Польщі не містять доказів причинно-наслідкового зв`язку: не надано документів про замовлення товару, маршрут транспортування, використання заблокованих пунктів пропуску чи неможливість об`їзду іншими шляхами. Відповідач здійснює господарську діяльність на власний ризик і повинен був розрахувати можливість своєчасного виконання зобов`язань.

Розрахунок пені та штрафу здійснено правомірно від первісної вартості предмета закупівлі (5 197 500,00 грн), оскільки прострочення мало місце в період з 01.12.2023 по 27.12.2023, тобто до укладення Додаткової угоди № 3 про зменшення суми договору.

У відповіді на відзив відповідач підтримав доводи апеляційної скарги, додатково пославшись на рішення Конституційного Суду України №6-р(ІІ)/2025, частину шосту статті 11 ГПК України та постанову Верховного Суду від 08.07.2026 у справі №910/16365/25.

У запереченнях на відповідь прокурор зазначив, що відповідно до самого рішення Конституційного Суду України окремі положення частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" втрачають чинність лише з 01.01.2027, а дія рішення не поширюється на правовідносини представництва, які виникли під час чинності цих приписів і продовжують існувати після втрати ними чинності.

Позивач своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався, у судове засідання не з`явився. Про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи; його неявка не перешкоджає апеляційному перегляду.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, заслухавши пояснення прокурора та відповідача, дослідивши матеріали справи, судова колегія дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, 06.09.2023 Черкаською селищною радою оголошено проведення відкритих торгів з особливостями (UA-2023-09-06-012558-a) на закупівлю "Шин автомобільних" з очікуваною вартістю закупівлі у розмірі 5 500 000,00 грн.

22.09.2023 уповноваженою особою Черкаської селищної ради затверджено протокол визначення переможця закупівлі.

За результатами проведення закупівлі, між Черкаською селищною радою (покупець) та ТОВ "Дніпрошина" (постачальник), укладений Договір про надання послуг з поточного ремонту №245 від 06.10.2023 (далі за текстом – Договір).

Відповідно до положень п. 1.1. якого Постачальник зобов`язується в порядку та на умовах, визначених цим Договором, передати (поставити) у власність Покупцю товар, а Покупець зобов`язується в порядку та на умовах, визначених цим Договором, прийняти та оплатити цей товар.

Предметом поставки за цим Договором є шини автомобільні, ДК 021:2015 34350000-5 Шини для транспортних засобів великої та малої тоннажності (надалі – Товар), згідно із Специфікацією (Додаток 1), що є невід`ємною частиною Договору (п. 1.2. Договору).

Обсяги закупівлі Товару можуть бути зменшені, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків Покупця (п. 1.3. Договору).

Покупець проводить закупівлю товарів у Постачальника в межах лімітів видатків відповідно до затвердженого кошторису доходів і видатків на 2023 рік (п. 1.4. Договору).

Згідно п. 3.2. договору визначено, що сума Договору становить 5 197 500,00 грн в т.ч. ПДВ 866 250,00 грн.

Відповідно до п. 5.1. Договору, строк поставки товару: до 30.11.2023 включно.

Товар поставляється Покупцю за адресою: 51272, Україна, Дніпропетровська область, Новомосковський район, смт. Черкаське, вул. Лісна, буд. 24 (пункт 5.2. Договору).

Пунктом 7.3. Договору встановлено, що за порушення терміну виконання з Постачальника стягується пеня у розмірі 0,1 % від вартості предмету закупівлі за кожний день прострочення, а за прострочення більш ніж 15 днів додатково стягується штраф у розмірі 7 % відсотків зазначеної вартості.

Приймання-передача Товару по кількості проводиться відповідно до товаросупровідних документів, по якості згідно документів, що підтверджують відповідність товару вимогам стандартів та вимогам Покупця. Зобов`язання по складанню необхідних накладних та актів покладається на покупця (пункти 5.4.-5.5. Договору).

Відповідно до Додатка 1 до Договору, кількість Товару становить 231 штуки: шини автомобільні марки А/шина 14.00-20 PETLAS PM 40 160/157F.

Відповідно до п. 10.1. Договору передбачено, що Договір набирає чинності з моменту підписання його уповноваженими представниками Сторін та скріплення підписів печатками і діє до 31 грудня 2023 року, а по невиконаним зобов`язанням Сторін – до їх повного виконання.

Згідно п. 11.2. Договору істотні умови Договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім чітко визначених випадків, серед яких:

1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків Покупця;

4) продовження строку дії Договору та/або строку виконання зобов`язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат Покупця, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в Договорі.

Умови договору, що не відносяться до істотних змінюються сторонами в порядку, передбаченому статтею 188 ГК України.

Додатковою угодою №1 від 24.11.2023 Сторонами продовжено строк поставки товару до 15.12.2023 включно.

Додатковою угодою №2 від 19.12.2023 Сторонами продовжено строк поставки товару до 20.12.2023 включно.

На виконання умов Договору Відповідач поставив і передав у власність Позивача Товар на загальну суму 2 880 000,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № 2225 від 31.10.2023 на суму 540 000,00 грн. та № 2965 від 20.12.2023 на суму 2 340 000,00 грн.

Згідно з інформацією, розміщеною на єдиному веб-порталі використання публічних коштів https://spending.gov.ua, Черкаською селищною радою сплачено за товар на розрахунковий рахунок ТОВ "Дніпрошина" від 07.11.2023 суму у розмірі 540000,00 грн. та від 23.12.2023 суму у розмірі 2 340 000,00 грн., відповідно до видаткових накладних №2225 від 31.10.2023 та №2965 від 20.12.2023.

27.11.2023 за результатами моніторингу процедури закупівлі, в рамках якої укладено та виконувався Договір, опубліковано Висновок про відсутність порушень.

Прокурор зазначає, що додаткові угоди № 1, 2 до Договору укладені за відсутності документального підтвердження об`єктивних обставин для продовження строку поставки товару за Договором, тому вбачає підстави для визнання Додаткової угоди № 1 від 24.11.2023 та Додаткової угоди № 2 від 19.12.2023 до Договору недійсними та стягнення з ТОВ "Дніпрошина" пені та штрафу за порушення строків виконання зобов`язань.

Статтею 131-1 Конституції України передбачено, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно з приписами частин 3, 4 статті 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

За доводами прокурора, порушенням інтересів держави та Черкаської селищної територіальної громади Новомосковського району Дніпропетровської області є те, що ТОВ "Дніпрошина" не дотрималося строків виконання зобов`язань за Договором поставки товару, що призвело до порушення принципів здійснення публічних закупівель, а саме добросовісної конкуренції серед учасників, максимальної економії та ефективності та призвело до неефективного використання бюджетних коштів.

Звертаючись з цим позовом до суду в інтересах держави, прокурор визначив уповноваженим органом у спірних правовідносинах Черкаську селищну раду.

Згідно з ч. ч. 1, 4 ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди тощо.

Частиною 8 статті 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб`єктів.

Статтею 18-1 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що орган місцевого самоврядування може бути позивачем та відповідачем у судах загальної юрисдикції, зокрема, звертатися до суду, якщо це необхідно для реалізації його повноважень і забезпечення виконання функцій місцевого самоврядування.

На території смт. Черкаське органом місцевого самоврядування є Черкаська селищна рада. Як зазначалося вище, закупівлю послуг передбачено здійснити за кошти місцевого бюджету Черкаської селищної територіальної громади Новомосковського району Дніпропетровської області.

Враховуючи, що розпорядником бюджетних коштів та стороною за Договором є Черкаська селищна рада, то органом, уповноваженим здійснювати функції захисту інтересів територіальної громади у зазначених правовідносинах є Черкаська селищна рада.

На виконання вимог, установлених абз. 4. ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", Новомосковською окружною прокуратурою за вих. №62-1108вих-24 від 27.02.2024 був направлений запит до Черкаської селищної ради з вимогою надати інформацію про вжиті або заплановані заходи, спрямовані на усунення виявлених порушень законодавства.

У відповідь селищною радою намірів про вжиття заходів не повідомлено.

В подальшому Новомосковською окружною прокуратурою за вих. №62-1935вих-24 від 03.04.2024 та №62-4583 від 28.08.2024 були направлені повторні запити до Черкаської селищної ради з вимогою надати інформацію про вжиті або заплановані заходи, спрямовані на усунення виявлених порушень законодавства.

У відповідь Черкаською селищною ради аналогічно не повідомлено про вжиття заходів.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу.

Прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурором дотримано вимоги абз. 3 ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру". На виконання зазначених норм Новомосковською окружною прокуратурою попередньо, до пред`явлення позову, листом від 24.10.2024 № 62-5787вих-24 повідомлено позивача про прийняття рішення стосовно представництва інтересів держави шляхом пред`явлення до суду цього позову.

На підставі викладеного, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність законних підстав для представництва прокурором в суді інтересів держави в особі визначеного ним позивача у зв`язку з його бездіяльністю.

Статтями 11, 629 ЦК України встановлено, що підставою виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема, є договір. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За положеннями статті 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

Частиною 1 ст. 526 ЦК визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України унормовано, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ч.4 ст.3 Закону "Про публічні закупівлі" відносини, пов`язані із сферою публічних закупівель, регулюється виключно цим Законом і не можуть регулюватися іншими законами, крім випадків, встановлених цим Законом.

У ч.1 ст.41 Закону "Про публічні закупівлі" визначено, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм ЦК України та ГК України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

З аналізу положень Закону "Про публічні закупівлі" вбачається те, що вони є спеціальними нормами, які визначають правові підстави внесення змін та доповнень до договорів, укладених за наслідком публічних закупівель і повинні застосовуватися переважно щодо норм ЦК України та ГК України, які визначають загальну процедуру внесення змін до договору (постанова Верховного Суду від 08.11.2023 у справі №926/3421/22).

За приписами ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (ч.1 ст. 712 Цивільного кодексу України).

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).

Статтею 663 ЦК України передбачено, що продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

За приписом частини першої статті 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов`язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу (ч. 1 ст. 693 ЦК України).

Відповідно до статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено вище, у визначений договором строк до 30.11.2023 поставка товару не була здійснена.

У свою чергу, на адресу позивача відповідач направив лист від 20.11.2023 за вих. №1782, в якому повідомив, що у зв`язку з ускладненою логістикою, створився дефіцит автомобілів для доставки міжнародних вантажів з Туреччини, на підставі чого виникла об`єктивна необхідність продовжити строк поставки за Договором до 15.12.2023 без продовження строку дії договору.

Відповідно до частини першої статті 651 Цивільного кодексу України зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

З системного тлумачення норм ЦК України та Закону України "Про публічні закупівлі" вбачається, що передбачена сторонами у договорі така умова як строк виконання робіт або її окремих етапів, є істотною умовою договору про закупівлю.

Особливості укладання договору про закупівлю та внесення змін до нього врегульовані у ст.41 Закону "Про публічні закупівлі", яка містить загальне правило, що істотні умови договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі.

Водночас положення п.4 ч.5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі" передбачають можливість внесення змін до істотних умов договору про закупівлю, зокрема, у випадку продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов`язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.

Згідно з пп.4 п.19 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 №1178 (далі - Особливості), істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім виключного переліку випадків, зокрема продовження строку дії договору про закупівлю та/або строку виконання зобов`язань щодо передачі товару у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.

Таким чином, вказані норми передбачають умови та можливість внесення змін до договору про закупівлю, зокрема й стосовно строку виконання зобов`язань лише, якщо сторони це прямо вказали в умовах договору або уклали додаткову угоду про це за взаємною згодою сторін вже після виникнення таких обставин (постанова Верховного Суду від 31.08.2022 у справі №910/15264/21). При цьому вказані норми передбачають можливість внесення змін до договору про закупівлю (зміна істотних умов) щодо продовження строку виконання зобов`язань у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження (постанови Верховного Суду від 05.09.2018 у справі №910/21806/17, від 06.06.2023 у справі №910/21100/21).

Об`єктивні обставини, що спричинили відповідне продовження, мають бути документально підтверджені і вони не обов`язково мають бути обставинами непереборної сили, засвідченими у вигляді сертифіката ТПП України (постанова Верховного Суду від 10.04.2025 у справі №924/602/24, на яку посилається скаржник).

Верховний Суд у постанові від 10.04.2025 у справі №924/602/24 зазначив про безпідставність звуження судом апеляційної інстанції тлумачення, передбачених п.4 ч.5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі", випадків допустимого продовження строку дії договору виключно до обставин непереборної сили.

У роз`ясненні Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, що міститься у листі № 3304-04/69987-06 від 24.11.2020 "Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю" вказано, що внесення змін до договору про закупівлю у випадках, які передбачені Законом та умовами такого договору, має відбуватися шляхом укладання додаткової угоди, а також бути обґрунтованим та документально підтвердженим у спосіб, встановлений у договорі.

Відтак форма документального підтвердження обставин, що підтверджують причини внесення змін до договору, має бути передбачена у підписаному сторонами договорі.

Разом з тим у справі, що переглядається, суд першої інстанції встановив відсутність документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили укладення оспорюваних додаткових угод.

Так, Додаткові угоди № 1, 2 не містять посилань на об`єктивні обставини та належні докази на їх підтвердження, які б свідчили про неможливість своєчасного виконання ТОВ "Дніпрошина" зобов`язань за Договором.

Черкаською селищною радою повідомлено, що Додаткова угода № 1 від 24.11.2023 укладена у зв`язку з ускладненою логістикою, створенням дефіциту автомобілів для доставки міжнародних вантажів з Туреччини та блокуванням державного кордону з боку Польщі.

Водночас, документів, які підтверджують факт наявності зазначених обставин не надано.

Крім того, сторонами взагалі не надано будь-яких документальних підтверджень щодо наявності об`єктивних обставин для продовження строку поставки до 20.12.2020 та укладення Додаткової угоди №2 до Договору.

Апеляційний суд не заперечує, що у цій справі наявний загальновідомий факт ускладнення руху вантажного транспорту через окремі пункти пропуску на українсько-польському кордоні починаючи з 06.11.2023.

Однак загальновідомість самої події не тотожна її впливу на виконання будь-якого договору поставки. Для застосування підпункту 4 пункту 19 Особливостей необхідно встановити не лише існування блокування, а те, що саме це блокування об`єктивно спричинило неможливість поставити товар за договором №245 до 30.11.2023. Проте, такого зв`язку належними доказами не підтверджено.

У матеріалах справи та у листах ТОВ "Дніпрошина" відсутні докази та відомості про дату замовлення товару у виробника, дату його виготовлення та готовності до відвантаження, конкретного перевізника, дату передачі товару перевізнику, транспортний засіб, погоджений маршрут перевезення, конкретний пункт пропуску, через який мав переміщуватися вантаж, перебування відповідного транспортного засобу у черзі на одному із заблокованих пунктів пропуску чи неможливість використання інших маршрутів.

Відповідно до інформації з офіційного сайту Державної прикордонної служби України за посиланням https://dpsu.gov.ua/ua/news/na-kordoni-z-boku-polshchi-uskladneno-ruh-dlya-vantazhivok-cherez-strayk-polskih-pereviznikiv/) ускладнення руху для вантажівок на кордоні з Польщею розпочалось 06.11.2023 (фактично через місяць від дати укладення Договору) та лише на 3 пунктах пропуску "Ягодин-Дорохуськ", "Краківець-Корчова", "Рава-Руська-Хребене".

Також відповідачем не надано документів виробника, перевізника, експедитора, транспортних накладних чи інших первинних документів, які б дозволяли простежити фактичний рух товару та встановити, що саме блокування українсько-польського кордону на певних пунктах пропуску спричинило затримку конкретної поставки.

За таких обставин лист відповідача жодним чином не може слугувати належним документальним підтвердженням наявності об`єктивних обставин для продовження строку поставки товару за Договором.

Таким чином, документи, що були надані ТОВ "Дніпрошина" до Черкаської селищної ради не є належним документальним підтвердженням об`єктивних обставин для продовження строку поставки товару та укладення Додаткової угоди №1 від 24.11.2023 та Додаткової угоди №2 від 19.12.2023 до Договору.

Не змінює цього висновку і погодження зазначеного листа Черкаською селищною радою, оскільки п.п. 4 п. 19 Особливостей є імперативною нормою, тому наявність взаємної згоди замовника та постачальника не звільняє їх від обов`язку дотримуватися встановлених законом умов зміни істотних умов договору. Достатність передбачених законодавством об`єктивних підстав для внесення змін до договору не може визначатися виключно суб`єктивною згодою сторін договору. Надання замовнику права на власний розсуд визнавати будь-які повідомлені та не доведені контрагентом обставини достатньою підставою для зміни істотної умови договору не відповідає положенням пунктом 19 Особливостей.

Також колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що ТОВ "Дніпрошина" під час участі в закупівлі 13 вересня 2023 року подано тендерну пропозицію, відповідно до якої товариство погодилося з основними умовами договору про закупівлю, та з тим що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі, у тому числі за результатами електронного аукціону.

Таким чином, відповідач як юридична особа, яка здійснює свою господарську діяльність на власний ризик, підписуючи з позивачем договір на поставку автомобільних шин (укладений відповідно до відкритих торгів), джерелом фінансування якого є бюджетні кошти, зі встановленим строком виконання, мав оцінити можливість вчасного виконання договору, ризики та негативні наслідки для себе та контрагента по договору у зв`язку з невиконанням зобов`язань в строк.

ТОВ "Дніпрошина" засвідчило можливість поставки товару у визначений Договором строк (до 30.11.2023), усвідомлювало, що зобов`язання повинно бути виконано у короткий строк (протягом 53 днів) та погодилось з відповідальністю за порушення строків поставки товару.

Отже, укладення сторонами додаткових угод, якими було безпідставно продовжено строк виконання зобов`язань за договором про публічну закупівлю, фактично призвело до зміни первісно встановленого сторонами строку поставки та, як наслідок, до усунення правових наслідків прострочення, допущеного постачальником у межах первісного строку виконання договору.

За відсутності належного документального підтвердження обставин, які відповідно до законодавства могли бути підставою для продовження строку виконання договору, такі додаткові угоди не можуть розглядатися як правомірна підстава для звільнення постачальника від відповідальності за порушення встановленого договором строку поставки.

У даному випадку визнання зазначених додаткових угод недійсними спрямоване не на формальне припинення їх дії, а на відновлення порушеного правового становища сторони договору та забезпечення можливості застосування передбачених законом і договором наслідків прострочення. В іншому випадку укладення безпідставної додаткової угоди фактично дозволяло б постачальнику легалізувати прострочення шляхом зміни строку виконання зобов`язання та, відповідно, позбавляє замовника права вимагати належного відшкодування наслідків такого порушення.

За викладеного апеляційний суд вважає, що визнання недійсними додаткових угод, укладених без передбачених законом підстав для продовження строку поставки, відповідає меті захисту порушених прав та інтересів замовника як сторони договору, а у випадку договору про публічну закупівлю також забезпечує належний захист публічного інтересу (інтересів держави) та недопущення безпідставного звільнення постачальника від відповідальності за неналежне виконання договірного зобов`язання.

Приймаючи судове рішення у справі колегія суддів враховує і висновки Верховного Суду у справі №904/4822/25 (постанова від 16.06.2026), у справі №910/3213/25 (постанова від 27.01.2026), проте обставини цих справ є відмінними від даної. Так у вказаних справах висновки зроблені судами на підставі встановлених документально підтверджених об`єктивних обставин для внесення змін до договору та за їх безпосереднього впливу на можливість виконання конкретного договору у визначений строк.

За певних обставин, правомірна зміна строку виконання зобов`язання може більшою мірою відповідати інтересам держави, ніж розірвання договору чи застосування штрафних санкцій до контрагента, який об`єктивно не мав можливості своєчасно виконати зобов`язання.

Натомість у цій справі відповідач не довів причинного зв`язку між блокуванням окремих пунктів пропуску на українсько-польському кордоні та неможливістю своєчасного виконання договору, відповідно правомірність внесення змін до договору не доведена.

У цій справі своєчасність виконання договору мала також самостійне значення, оскільки закуплені автомобільні шини призначалися для подальшого забезпечення потреб військової частини.

Таким чином, погодження замовником продовження строку, незбільшення вартості закупівлі та відсутність доведених майнових збитків самі по собі не можуть виправдовувати зміну істотної умови договору за відсутності належно підтверджених передбачених законом підстав.

Ті обставини, що форма підтвердження об`єктивних обставин законодавством не визначена не означає відсутності обов`язку довести сам факт і зміст обставин, які стали підставою для зміни істотної умови договору. А для публічних закупівель це особливо важливо через принцип прозорості та можливість зовнішнього контролю.

Згідно частини 1 статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до частини 1 статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1- 3, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу.

Враховуючи, що Додаткові угоди № 1 та №2 до Договору укладені з порушенням вимог п.п. 4 п. 19 Особливостей, то відповідно до ст. ст. 16, 203, 215 ЦК України, вони підлягають визнанню недійсними.

При цьому, як зазначено в постанові Великої Палати Верховного суду від 27.11.2018 у справі № 905/1227/17, оскільки предметом спору у справі є недійсність договору і такий договір визнається недійсним з моменту вчинення, укладення сторонами додаткової угоди про припинення такого договору та повернення майна не може розцінюватися як підстава для припинення провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору. Розірвання сторонами договору, виконаного повністю або частково, не позбавляє сторони права на звернення до суду з позовом про визнання такого договору недійсним. Так само не перешкоджає поданню відповідного позову закінчення строку (терміну) дії оспорюваного правочину до моменту подання позову (п.п. 55, 82 Постанови).

У випадку визнання судом недійсною додаткової угоди до Договору, вона не породжує правових наслідків для сторін, строком поставки товару має бути первинний строк, визначений у Договорі від 06.10.2023, а з відповідача мають бути стягнуті пеня та штраф за Договором.

Відповідно до позиції Верховного Суду у постановах від 06.11.2024 у справі №904/3936/23, від 25.02.2026 у справі № 904/3471/24 у аналогічних правовідносинах, Верховний Суд погодився з висновками судів попередніх інстанцій про те, що визнання недійсною безпідставно укладеної додаткової угоди до Договору щодо продовження строків виконання робіт/надання послуг/поставки товарів та стягнення штрафних санкцій є належним та ефективним способом захисту інтересів держави.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Стаття 611 ЦК України визначає, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю (частина перша статті 216 Цивільного кодексу України).

Враховуючи, що оскаржувані додаткові угоди до договору, якими продовжено строк поставки, укладено з порушенням вимог чинного законодавства та підлягають визнанню недійсними, то з відповідача підлягають стягненню штрафні санкції за несвоєчасне виконання зобов`язання з поставки за договором.

Відповідно до п. 7.3. Договору передбачено, що за порушення терміну виконання з Постачальника стягується пеня в розмірі 0,1 % від вартості предмету закупівлі за кожний прострочений день, а за прострочення більш ніж на 15 (п`ятнадцять) календарних днів додатково стягується штраф в розмірі 7 % від зазначеної вартості. Сплата пені не звільняє Сторону від виконання прийнятих на себе зобов`язань по Договору.

Строк поставки визначається первісними умовами договору до 30.11.2023 включно.

Матеріалами справи встановлено, що до цієї дати відповідач поставив товар лише на суму 540 000,00 грн, тоді як наступну поставку на суму 2 340 000,00 грн здійснено 20.12.2023.

Лише додатковою угодою №3 від 27.12.2023 сторони зменшили загальний обсяг закупівлі та суму договору до 2 880 000,00 грн.

За викладеного, колегія суддів відхиляє доводи апелянта про необхідність розрахунку штрафних санкцій від суми 2 880 000,00 грн до всього попереднього періоду. До 27.12.2023 зобов`язання щодо поставки товару існувало в первісному обсязі, а прострочення відповідного зобов`язання виникло раніше; нарахування штрафних санкцій після 27.12.2023 не відбувалось.

Перевірений місцевим господарським судом розрахунок становить 99 157,50 грн пені та 326 025,00 грн штрафу, з чим погоджується апеляційний суд. Доводів щодо арифметичних помилок у цьому розрахунку апелянтом не наведено.

Посилання ТОВ "Дніпрошина" на частину першу статті 614 ЦК України не є підставою для звільнення його від відповідальності.

Відповідно до зазначеної норми відсутність вини доводить особа, яка порушила зобов`язання. Особа є невинуватою, якщо доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів для належного виконання зобов`язання.

Однак, укладення додаткових угод із замовником не доводить вжиття постачальником усіх залежних від нього заходів для належної поставки та відсутність вини.

Щодо звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання згідно зі ст. 617 Цивільного кодексу України то особа, яка порушила зобов`язання, повинна довести: 1) наявність обставин непереборної сили; 2) їх надзвичайний характер; 3) неможливість попередити за даних умов завдання шкоди; 4) причинний зв`язок між цими обставинами і понесеними збитками.

Відповідно до пунктів 8.1-8.4 договору, сторони звільняються від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань за цим Договором у разі виникнення обставин непереборної сили, які не існували під час укладання Договору та виникли поза волею Сторін (аварія, катастрофа, стихійне лихо, епідемія, епізоотія, війна тощо).

Сторона, що не може виконувати зобов`язання за цим Договором унаслідок дії обставин непереборної сили, повинна не пізніше ніж протягом 5 (п`яти) календарних днів з моменту їх виникнення повідомити про це іншу Сторону у письмовій формі. Доказом виникнення обставин непереборної сили та строку їх дії є відповідні документи, які видаються Торгово-промисловою палатою України. Відповідно до ст. 3 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" торгово-промислові палати створюються з метою сприяння розвиткові народного господарства та національної економіки, її інтеграції у світову господарську систему, формуванню сучасних промислової, фінансової і торговельної інфраструктур, створенню сприятливих умов для підприємницької діяльності, всебічному розвиткові усіх видів підприємництва, не заборонених законодавством України, науково-технічних і торговельних зв`язків між українськими підприємцями та підприємцями зарубіжних країн.

Проте, на підтвердження наявності форс-мажорних обставин та наявності підстав для продовження строку поставки товару за Договором ТОВ "Дніпрошина" не надало жодних документів, передбачених п. 8.3. Договору чи інших доказів, які б доводили причинний зв`язок між фактом блокування частин пунктів пропуску і простроченнями поставки.

Отже, підстав для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання у даному випадку відповідачем не наведено, відповідних доказів не надано.

З огляду на вищенаведене, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про задоволення позову щодо стягнення штрафних санкцій у повному обсязі.

Також, колегія суддів не вбачає підстав для висновку про неправильне застосування місцевим господарським судом частини третьої статті 551 ЦК України.

За частиною третьою статті 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений судом, якщо він значно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин, що мають істотне значення.

Верховний Суд неодноразово наголошував у своїх постановах, що визначення конкретного розміру, на який зменшуються належні до сплати штрафні санкції, належить до дискреційних повноважень суду. При цьому, реалізуючи свої дискреційні повноваження, передбачені статтями 551 ЦК України та 233 ГК України щодо права зменшення розміру належних до сплати штрафних санкцій, суд, враховуючи загальні засади цивільного законодавства, передбачені статтею 3 ЦК України (справедливість, добросовісність, розумність), має забезпечити баланс інтересів сторін та з дотриманням правил статті 86 ГПК України визначати конкретні обставини справи (як-то: ступінь вини боржника, його дії щодо намагання належним чином виконати зобов`язання, ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, дії / бездіяльність кредитора тощо), які мають юридичне значення, і з огляду на мотиви про компенсаційний, а не каральний характер заходів відповідальності з урахуванням встановлених обстави справи не допускати фактичного звільнення від їх сплати без належних правових підстав (такий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 20.10.2021 у справі № 910/8396/20, від 08.10.2020 у справі № 904/5645/19; від 14.04.2021 у справі № 922/1716/20, від 05.03.2019 у справі № 923/536/18; від 10.04.2019 у справі № 905/1005/18; від 06.09.2019 у справі у справі № 914/2252/18; від 30.09.2019 у справі № 905/1742/18; від 14.07.2021 у справі № 916/878/20).

Також Верховний Суд у справі № 911/2269/22 зазначив, що висновок про індивідуальний характер підстав, якими у конкретних правовідносинах обумовлюється зменшення судом розміру неустойки (що підлягає стягненню за порушення зобов`язання), а також дискреційний характер визначення судом розміру, до якого суд її зменшує, виключає формування єдиних (для вирішення спорів про стягнення неустойки) критеріїв та алгоритму визначення підстав для зменшення розміру неустойки та критеріїв для встановлення розміру.

Факт відсутності доведених збитків не є безумовною підставою для зменшення договірної неустойки, оскільки пеня та штраф поряд із компенсаційною виконують також забезпечувальну і стимулюючу функції.

Так само повне виконання основного зобов`язання після спливу погодженого строку не усуває факту його неналежного виконання. У даному випадку зобов`язання вважається виконаним відповідачем повністю лише у зв`язку зі зменшенням його обсягу додатковою угодою №3.

У цій справі слід врахувати, що відповідач добровільно погодив строк поставки та передбачену договором відповідальність, а доказів документально підтвердженої об`єктивної неможливості дотримання цього строку не надав.

Посилання відповідача на можливий негативний вплив стягнення 425 182,50 грн на його платоспроможність не підтверджено належними доказами фінансового стану, показниками діяльності підприємства, інформацією про наявні зобов`язання перед працівниками чи кредиторами або іншими доказами, які дозволяли б суду встановити невиправдано обтяжливий характер санкцій для відповідача.

Стягнута сума штрафних санкцій є співмірною до суми простроченого зобов`язання у 4,5 млн.

Суд першої інстанції розглянув клопотання відповідача, навів критерії, якими керувався, та не встановив виняткових обставин, достатніх для втручання у погоджений сторонами розмір відповідальності. Підстав вважати таку оцінку необґрунтованою колегія суддів не встановила.

Відхиляє апеляційний суд і решту доводів апеляційної скарги.

Колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про наявність у спірних правовідносинах інтересу держави.

Дотримання законодавства у сфері публічних закупівель не є виключно приватним інтересом сторін укладеного договору. Замовник у таких правовідносинах розпоряджається публічними коштами, а спеціальні обмеження щодо зміни істотних умов договору спрямовані на збереження результатів конкурентної процедури закупівлі, забезпечення ефективного витрачання бюджетних коштів та недопущення зміни після проведення торгів тих істотних умов, з огляду на які потенційні учасники приймали рішення про участь у закупівлі.

Прокурор належним чином обґрунтував порушення інтересів держави та бездіяльність компетентного органу. Матеріалами справи встановлено, що прокуратура не обмежилася одноразовим зверненням безпосередньо перед поданням позову. З метою встановлення обставин та позиції компетентного органу до Черкаської селищної ради направлялись звернення від 27.02.2024, 03.04.2024 та 28.08.2024. З обставин справи вбачається, що компетентному органу було відомо про можливе порушення інтересів держави і він тривалий час не здійснював їх захист. Залишення позову прокурора без розгляду лише з міркувань щодо проміжку між останнім повідомленням, його отриманням позивачем та поданням позову, враховуючи, що компетентному органу надано можливість самостійно відреагувати на виявлене порушення була забезпечена, є проявом надмірного формалізму.

Рішення Конституційного Суду України від 03.12.2025 №6-р(ІІ)/2025 також не має наслідком припинення представництва у цій справі, оскільки відповідні правовідносини представництва прокурором у даній справі виникли у 2024 році, а Конституційний Суд України прямо визначив особливий порядок дії свого рішення у часі. Визнані неконституційними приписи втрачають чинність лише з 01 січня 2027 року.

У справі №910/16365/25, на яку посилається апелянт, прокурор звернувся з позовом після ухвалення Конституційним Судом України рішення від 03.12.2025. Саме це було істотним для висновків Верховного Суду.

Доводи про неналежний суб`єктний склад справи є необґрунтованими, оскільки Черкаська селищна рада, будучи стороною оспорюваних правочинів, бере участь у справі як позивач, а ТОВ "Дніпрошина" як відповідач, отже обидні сторони правочинів приймають участь у справі у складі сторін.

З огляду на викладене, доводи скаржника не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду справи, а тому оскаржуване рішення суду першої інстанції слід залишити без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги витрати зі сплати судового збору за її подання покладаються на апелянта.

З підстав наведеного та керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпрошина" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 25.06.2026р. у справі № 904/4752/24 - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 25.06.2026р. у справі № 904/4752/24 - залишити без змін.

Витрати з оплати судового збору, понесені у суді апеляційної інстанції, віднести на Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпрошина".

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, порядок і строки оскарження визначені ст.ст. 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повна постанова складена та підписана 21.09.2026 року.

Головуючий суддя А.Є. Чередко

Суддя В.Ф. Мороз

Суддя І.М. Кощеєв