Постанова від 15 вересня 2026 р. у справі №908/658/26 — Центральний апеляційний господарський суд

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.09.2026 м. Дніпро Справа № 908/658/26

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Фещенко Ю.В. (доповідач),

суддів: Золотарьової Я.С., Мартинюка С.В.,

за участю секретаря судового засідання Янкіної Г.Д.

та представників:

скаржник (позивач): Єсаулкова Ю.В. (в залі суду),

від скаржника (відповідача): Биструшкін О.С. (в режимі відеоконференції);

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги:

1) Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Чарівний світанок" на рішення Господарського суду Запорізької області від 08.07.2026 (ухвалене суддею Гороховим І.С. у м.Запоріжжі, повне рішення складене 09.07.2026);

2) Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Чарівний світанок" на додаткове рішення Господарського суду Запорізької області від 23.07.2026 в частині відмови у стягненні 23 000 грн 00 коп. (ухвалене суддею Гороховим І.С. у м. Запоріжжі, повне додаткове рішення складене 06.08.2026);

3) ОСОБА_1 на додаткове рішення Господарського суду Запорізької області від 23.07.2026 в частині стягнення 10 000 грн 00 коп. (ухвалене суддею Гороховим І.С. у м. Запоріжжі, повне додаткове рішення складене 06.08.2026);

4) ОСОБА_1 на додаткове рішення Господарського суду Запорізької області від 23.07.2026 (яким відмовлено позивачу у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення) (ухвалене суддею Гороховим І.С. у м. Запоріжжі, повне додаткове рішення складене 06.08.2026)

у справі № 908/658/26

за позовом ОСОБА_1 (м. Запоріжжя)

до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Чарівний світанок" (м. Запоріжжя)

про визнання частково недійсним рішення,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2026 року ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернулась до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою, в якій просила суд:

- визнати недійсним рішення загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Чарівний світанок", що оформлене Протоколом загальних зборів № 3 від 25.11.2017, на підставі якого було вирішено обмежити доступ та права користування внутрішньобудинковими мережами будинку боржників з сумою заборгованості більше 2 000 грн 00 коп. (в т.ч. внутрішньо-будинкових мереж електропостачання);

- зобов`язання Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Чарівний світанок" не чинити перешкод ОСОБА_1 у вільному та безперешкодному користуванні електричним обладнанням, яке обслуговує квартиру АДРЕСА_1 , в тому числі, але не обмежуючись електрощитовою;

- стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Чарівний світанок" (далі по тексту - відповідач) 40 000 грн 00 коп. моральної шкоди.

19.03.2026 через підсистему "Електронний суд" до Господарського суду Запорізької області від позивача надійшла уточнена позовна заява, в якій позивач просить:

- визнати недійсним рішення загальних зборів ОСББ "Чарівний світанок", що оформлене Протоколом загальних зборів № 3 від 25.11.2017, на підставі якого було вирішено обмежити доступ та права користування внутрішньо-будинковими мережами будинку боржників з сумою заборгованості більше 2 000 грн 00 коп. (в т.ч. внутрішньо-будинкових мереж електропостачання);

- зобов`язати ОСББ "Чарівний світанок" не чинити перешкод ОСОБА_1 у вільному та безперешкодному користуванні електричним обладнанням, яке обслуговує квартиру АДРЕСА_1 , в тому числі, але не обмежуючись електрощитовою.

29.04.2026 через підсистему "Електронний суд" від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог.

За результатами підготовчого засідання 27.05.2026 Господарський суд Запорізької області постановив ухвалу, якою, серед іншого, заяву позивачки про витребування доказів (вих. № 30/04/26-1/1 від 30.04.2026) залишив без задоволення; прийняв заяву позивачки про уточнення позовних вимог (вих. б/н, сформована у підсистемі "Електронний суд" 28.04.2026) до розгляду; прийняв відмову ОСОБА_1 від позову в частині вимог про зобов`язання ОСББ "Чарівний світанок" не чинити перешкод ОСОБА_1 у вільному та безперешкодному користуванні електричним обладнанням, яке обслуговує квартиру АДРЕСА_1 , в тому числі, але не обмежуючись електрощитовою.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 08.07.2026 у справі №908/658/26:

- позов задоволено;

- визнано недійсним рішення загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Чарівний світанок", оформлене Протоколом загальних зборів №3 від 25.11.2017? у частині пункту 4 порядку денного щодо обмеження доступу та права користування внутрішньо будинковими мережами боржників з сумою заборгованості більше 2000 грн 00 коп. (у т.ч. внутрішньо-будинкових мереж електропостачання);

- стягнуто з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Чарівний світанок" на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 2 662 грн 40 коп.

Рішення обґрунтовано наступним:

- 25.11.2017 проведено загальні збори співвласників багатоквартирного будинку ОСББ "Чарівний світанок" (м. Запоріжжя, вул. Чарівна 153-А). За результатами проведених зборів прийнято рішення, оформлене протоколом № 3 від 25.11.2017, зокрема щодо питання 4 порядку денного про відключення боржників з сумою заборгованості більше 2 000 грн 00 коп., від спільних внушньобудинкових мереж електропостачання вирішено: узгодити обмеження доступ та права користування внутрішньобудинковими мережами будинку боржників, з сумою заборгованості більше 2 000 грн 00 коп. (у т.ч. внутрішньо будинкових мереж електропостачання);

- відповідачем до справи надано розрахунок суми заборгованості з внесків на утримання будинку за період з 01.07.2016 по 31.03.2026 співвласника Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Чарівний світанок" кв. 55 станом на 15.04.2026 у розмірі 12 644 грн 55 коп. Також надано банківські виписки та платіжну інструкцію від 12.03.2026 №913277186.1 на суму 380 грн 11 коп. з призначенням платежу: АДРЕСА_2 за лютий;

- 02.10.2025 ОСОБА_1 в порядку спадкування набула право власності на квартиру АДРЕСА_1 ;

- напередодні отримання ОСОБА_1 свідоцтва про право на спадщину, 28.09.2025 будинок АДРЕСА_3 зазнав пошкоджень внаслідок збройної агресії РФ проти України, зокрема, але не виключно, були пошкоджені віконні блоки, укоси, міжкімнатні та вхідні двері;

- Законом України "Про електроенергетику", Законом України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", Правилами роздрібного ринку електричної енергії, а також Статутом ОСББ не передбачено право відповідача та/або його статутних органів приймати рішення про від`єднання тієї чи іншої квартири від системи електропостачання будинку, оскільки така компетенція є виключно у оператора системи або електропостачальника, з якими у споживача укладені відповідні договори. Доказів того, що ініціатором відключення позивача від електропостачання був саме оператор системи або електропостачальник матеріали справи не містять, як і доказів того, що АТ "Запоріжжяобленерго" або ТОВ "Запоріжжяенергопостачання", були обізнані та/або погоджували повне або часткове припинення постачання електричної енергії споживачу ОСОБА_1 . Відповідач не є виконавцем послуг з постачання електричної енергії позивачу, не є стороною в договорі про надання послуг з розподілу електричної енергії між оператором системи розподілу та власником квартири, рішення про обмеження власника у користуванні спільним майном шляхом відключення від енергопостачання прийнято з порушенням порядку і поза межами повноважень статутних органів ОСББ, без дотримання порядку обмеження (припинення) постачання електричної енергії споживачу, встановленого ПРРЕЕ, а тому суд приходить до висновку про відсутність законних підстав для відключення власника квартири позивачки від електропостачання, що свідчить про протиправність дій відповідача;

- питання обмеження у користуванні спільним майном при невиконанні власниками квартир та/або нежитлових приміщених багатоквартирного будинку своїх зобов`язань, які встановлені статутом об`єднання та Законом України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" має вирішуватися шляхом попередження або в судовому порядку, а не вчиненням статутними органами ОСББ самовільних дій щодо порушення прав власника майна;

- однією з підстав для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників ОСББ може бути невідповідність рішення загальних зборів нормам законодавства, за наявності відповідного спору. У даному випадку таким спором є неправомірне відключення квартири позивачки від електропостачання з посиланням на наявність заборгованості із сплати внесків на утримання будинку. З урахуванням вище наведеного, суд вважає, що рішення ОСББ, оформлене протоколом № 3 від 25.11.20217, в частині пункту 4 порядку денного щодо обмеження доступу та прав користування внутрішньобудинковими мережами будинку боржників, з сумою заборгованості більше 2 000 грн 00 коп. (у т.ч. мереж електропостачання), суперечить вимогам законодавства України, а відтак підлягає визнанню недійсним;

- посилання відповідача на те, що вимоги позивачки є безпідставними, оскільки не дотримано баланс інтересів за умови позитивного голосування більшості учасників ОСББ за таке рішення суд вважає безпідставним, оскільки спірне рішення є безумовно таким, що ухвалено всупереч вимогам чинного законодавства України та в порушення прав самих учасників ОСББ, у т.ч. позивачки. Здійснення часткової оплати внесків як попередньою власницею квартири так і позивачкою не свідчить про законність спірного рішення, а лише пов`язано із виконанням обов`язків співвласників об`єднання із сплатою внесків на утримання ОСББ;

- відключення Головою ОСББ "Чарівний світанок", яка діяла від імені ОСББ, квартири АДРЕСА_1 від електропостачання у зв`язку з ухваленням спірного рішення, підтверджується заявою свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Дані обставини відповідачем не спростовані;

- відключення від електропостачання квартири позивачки, що призвело до обмеження права користування її майном на підставі рішення загальних зборів, яке ухвалено в порушення норм чинного законодавства України, свідчить про порушення прав ОСОБА_1 ;

- з приводу застосування строку позовної давності суд зазначив таке. Спірне рішення ухвалено 25.11.2017. ОСОБА_1 стала співвласником квартири 02.10.2025 з моменту видачі свідоцтва про право на спадщину Отже, на думку суду, саме з 02.10.2025 позивачка знала або могла дізнатися про наявність оспрюваного рішення загальних зборів ОСББ "Чарівний світанок". Безпосередньо щодо порушення свого права позивачка дізналася з моменту виникнення спірної ситуації, пов`язаної з відключенням її квартир від електропостачання в березні 2026 року. Відповідно до статті 257 Цивільного кодексу України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Посилання відповідача на встановлення для оскарження рішення ОСББ спеціальної позовної давності в один рік (пункт 8 частини 2 статті 258 Цивільного кодексу України) суд вважає безпідставним, оскільки об`єднання співвласників багатоквартирного будинку є неприбутковою організацією, а не товариством. Скорочена позовна давність строком в один рік щодо вимог про визнання недійсним рішення загальних зборів товариства, встановлена пунктом 8 частини другої статті 258 Цивільного кодексу України (норма набула чинності 17.06.2018 відповідно до Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю"), застосовується безпосередньо до оскарження рішень товариства з обмеженою відповідальністю та товариства з додатковою відповідальністю і не застосовується до вимог про визнання недійсним рішення інших юридичних осіб, у тому числі рішень установчих зборів об`єднання власників багатоквартирного будинку. Зважаючи на суть спірних правовідносин, вимоги Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", яким встановлена спеціальна позовна давність щодо вимог про визнання недійсним рішення загальних зборів товариства, не можуть застосовуватися за аналогією закону до вимог про оскарження рішень установчих зборів об`єднання власників багатоквартирного будинку відповідно до статті 8 Цивільного кодексу України. У такому разі, оскільки інше не передбачено законом, застосовується визначена у статті 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність тривалістю у три роки. Вказана позиція наведена у постанові Верховного Суду від 22.06.2021 по справі №910/9672/20.

Не погодившись з вказаним рішенням, Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Чарівний світанок" за допомогою системи "Електронний суд" звернулось до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою (вх. № суду 51745 від 27.07.2026), в якій просить:

- скасувати повністю рішення Господарського суду Запорізької області від 08.07.2026 у справі № 908/658/26;

- ухвалити нове рішення у справі № 908/658/26, яким закрити провадження у частині позовної вимоги не чинити перешкод ОСОБА_1 у вільному та безперешкодному користуванні електричним обладнанням та у частині позовної вимоги про стягнення моральної шкоди;

- в іншій частині - відмовити у задоволенні позовних вимог;

- судові витрати у справі № 908/658/26 покласти на позивача в повному обсязі.

Апеляційна скарга ОСББ "Чарівний світанок" на рішення обґрунтована наступними обставинами:

- рішення не містить висновок суду про задоволення позову чи про відмову в позові повністю або частково щодо двох із трьох заявлених вимог: 1) позовної вимоги зобов`язати ОСББ "Чарівний світанок" не чинити перешкод ОСОБА_1 у вільному та безперешкодному користуванні електричним обладнанням, яке обслуговує квартиру АДРЕСА_1 , в тому числі, але не обмежуючись електрощитовою, а також 2) позовної вимоги про стягнення зі скаржника 40 000 грн 00 коп. моральної шкоди. Щодо першої із вказаних позовних вимог (не чинити перешкоди) в судовому засіданні, яке відбулось 27.05.2026, позивач заявила про відмову від цієї позовної вимоги і така відмова була прийнята судом, про що зазначено в ухвалі Господарського суду Запорізької області від 27.05.2026 у даній справі. Щодо другої із вказаних позовних вимог (про стягнення моральної шкоди), то позивач вважає її незаявленою. В той же час в судовому засіданні, яке відбулось 09.06.2026, позивач під аудіо- та відеофіксацію заявила про відмову від цієї позовної вимоги. В даному випадку наявні підстави постановити ухвалу із зазначенням строку, протягом якого суд першої інстанції має ухвалити додаткове рішення щодо двох позовних вимог, стосовно яких відсутнє рішення суду першої інстанції;

- суд в рішенні зазначив, що однією з підстав для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників ОСББ може бути невідповідність рішення загальних зборів нормам законодавства, за наявності відповідного спору. В той же час, в порушення вказаної норми процесуального права, суд не зазначив, яким саме нормам законодавства не відповідає оспорюване позивачем рішення;

- позивач після відкриття провадження у справі подала до суду велику кількість доказів: акт комісійного обстеження, виписку з банку про рух коштів, відповідь з обленерго, договір про встановлення вікон, заяви свідків тощо; позивачем при поданні позову не повідомлено суд про неможливість подати несвоєчасно подані докази, не наведено жодного обґрунтування неможливості їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від позивача. З урахуванням викладеного, подані позивачем після відкриття провадження у справі докази є такими, що не подані у встановлений законом або судом строк. Тому ці невчасно подані докази згідно з частиною 8 статті 80 Господарського процесуального кодексу України не могли бути прийняті до розгляду судом. Суд на вказане уваги не звернув і прийняв невчасно подані позивачем докази;

- позивач не надала доказів порушень вимог Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" при проведенні загальних зборів, на яких було прийняте оскаржуване рішення. Додатково про цей факт вона повідомила в судовому засіданні, яке відбулось 08.07.2026. Оспорюване позивачем рішення не суперечить інтересам держави і суспільства, відповідає внутрішній волі співвласників скаржника, які брали участь у голосуванні. Таким чином, оскаржуване рішення загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Чарівний світанок", а саме: його положення в частині пункту 4 порядку денного щодо обмеження доступу та права користування внутрішньо будинковими мережами боржників з сумою заборгованості більше 2 000 грн 00 коп. (у т.ч. внутрішньо-будинкових мереж електропостачання), не протирічать Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", а отже відсутні підстави для визнання вказаного рішення в цій частині недійсним. Суд на вказане уваги не звернув і ухвалив рішення з неправильним застосуванням норми матеріального права - частини 10 статті 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку";

- Статут скаржника, на який посилається позивач, не передбачає повноваження голови правління скаржника створювати перешкоди у користуванні майном, які, зокрема, полягають у демонтажу ввідного автомату електролічильника. Відповідно до положень статті 238 Цивільного кодексу України представник (у тому числі і за довіреністю юридичної особи) може бути уповноважений на вчинення лише тих правочинів, право на вчинення яких має особа, яку він представляє. Представник не може вчиняти правочин, який відповідно до його змісту може бути вчинений лише особисто тією особою, яку він представляє. Представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є, за винятком комерційного представництва, а також щодо інших осіб, встановлених законом. ОСОБА_1 в порядку спадкування набула право власності на квартиру АДРЕСА_1 , що підтверджується відомостями з Державного реєстру речових прав індексний номер витягу: 446080205 від 02.10.2025. В подальшому у рішенні суд дійшов наступного висновку: на думку суду, саме з 02.10.2025 позивачка знала або могла дізнатися про наявність оспорюваного рішення загальних зборів ОСББ "Чарівний світанок". Безпосередньо щодо порушення свого права позивачка дізналася з моменту виникнення спірної ситуації, пов`язаної з відключенням її квартир від електропостачання в березні 2026 року. З цього приводу скаржник звертає увагу на наступне: власник квартири АДРЕСА_1 (в даному випадку скаржник) обґрунтовує порушення свого права не відключенням від електроживлення, а саме прийняттям загальними зборами співвласників багатоквартирного будинку ОСББ "Чарівний світанок" оспорюваного нею рішення від 25.11.2017, оформленого протоколом № 3. Як убачається з матеріалів справи, власник зазначеної квартири з 2018 року виконував наведене рішення, що не заперечується позивачем та додатково підтверджується сплатою ним внесків на утримання будинку та прибудинкової території в розмірі, встановленому цим рішенням. Власник квартири АДРЕСА_1 не тільки міг дізнатись, а і дізнався про наявність оскаржуваного рішення (яке позивач вважає порушенням своїх прав) не в 2025 році, і тим більше не в 2026 році, а в 2017 році. У позивача право на звернення з даним позовом не виникло, а перейшло від попереднього власника цієї квартири в порядку спадкування. Відповідно, висновок суду про те, що саме з 02.10.2025 має обраховуватись строк позовної давності у даній справі, не відповідає встановленим обставинам справи;

- в рішенні зазначено, що відключення Головою ОСББ "Чарівний світанок", яка діяла від імені ОСББ, квартири АДРЕСА_1 від електропостачання у зв`язку з ухваленням спірного рішення, підтверджується заявою свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Вказані заяви свідків не можуть бути прийняті в якості доказів, оскільки подані з порушенням встановленого законом порядку подання доказів. Факт відключення від електропостачання взагалі не входить у предмет доказування у даній справі. Оскільки до предмету доказування у справі про визнання недійсним рішення загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Чарівний світанок" входить відповідність (невідповідність) такого рішення нормам законодавства, чинного на момент ухвалення оскаржуваного рішення. Факт відключення в даному випадку має бути підтверджений висновком судової електротехнічної експертизи. Оскільки спочатку позивачка стверджувала про демонтаж і викрадення ввідного автомату електролічильника, потім заявляє про відключення, яке, судячи з її заяв, могла здійснити будь-яка стороння особа, належним доказом викрадення в даному випадку має бути обвинувальний вирок, що набрав законної сили, який позивач не надала;

- скаржник звертає увагу на необхідність дотримання балансу інтересів при вирішенні спору у даній справі, вважає обраний позивачем спосіб захисту її порушених прав непропорційним, оскільки інші більш ніж три сотні співвласників не оспорюють рішення загальних зборів, а позивач використовує право "на зло". В цьому аспекті доречним є звернутись до правових позицій, наведених у постановах Верховного Суду від 20.03.2023 у справі № 914/2547/21, від 17.04.2018 у справі № 922/1671/16, від 12.03.2019 у справі №904/9495/16, від 10.09.2020 у справі № 904/3368/18, від 15.06.2022 у справі № 910/6685/21). У даній справі позивачка в березні 2026 року звернулась з позовом про визнання недійсним рішення загальних зборів співвласників, оформлене протоколом у листопаді 2017 року (тобто за більш ніж 8 років до звернення з позовом). Оскільки за результатами голосування на загальних зборах "за" проголосували більшість співвласників скаржника (а саме - 262 голоси "за" із 272 голосів), то задоволення позовних вимог порушить баланс інтересів усіх співвласників та самого ОСББ з огляду на прийняті рішення. Враховуючи те, що права одного співвласника ОСББ не можуть превалювати над правами та інтересами інших 262 співвласників ОСББ, а суд при вирішенні спору повинен уникати зайвого втручання в питання діяльності ОСББ, то, на думку скаржника, позовні вимоги у даній справі не підлягають задоволенню.

Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.07.2026 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Фещенко Ю.В. (доповідач), суддів - Золотарьової Я.С., Мартинюка С.В.

Враховуючи вказане ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 03.08.2026, зокрема, відкрито апеляційне провадження за поданою апеляційною скаргою, розгляд справи призначено у судовому засіданні 16.09.2026.

Від позивача ( ОСОБА_1 ) до Центрального апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу ОСББ "Чарівний світанок" (вх. № суду 11028/26 від 11.08.2026), в якому він просить суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги ОСББ "Чарівний світанок", а рішення Господарського суду Запорізької області від 08.07.2026 у справі № 908/658/26 - залишити без змін.

Відзив на апеляційну скаргу ОСББ "Чарівний світанок" обґрунтований позивачем наступними обставинами:

- твердження відповідача про те, що рішення суду першої інстанції не містить норм права, які застосував суд, не відповідає дійсності. Докази, які були долучені позивачем до відповіді на відзив, були долучені з метою спростовання заперечень відповідача. До відповіді на відзив позивачем були додані докази, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення позивача, а отже, будь-які порушення норм процесуального права відсутні;

- відповідач дійшов помилкового висновку про те, що до спірних правовідносин підлягають застосуванню норми щодо визнання правочину недійсним та визнання договору недійсним, оскільки рішення загальних зборів ОСББ за своєю суттю не є ані правочином, ані договором. Рішення загальних зборів учасників (акціонерів, членів) та інших органів юридичної особи не є правочинами у розумінні статті 202 Цивільного кодексу України. До цих рішень не можуть застосовуватися положення статей 203 та 215 Цивільного кодексу України, які визначають підстави недійсності правочину, і, відповідно, правові наслідки недійсності правочину за статтею 216 Цивільного кодексу України (постанови Верховного Суду від 10.05.2018 у справі № 909/597/17; від 17.07.2018 у справі № 916/2386/17; від 30.04.2020 у справі № 924/497/19; від 11.03.2021 у справі № 925/510/20; від 12.07.2023 у справі № 924/641/20; від 02.11.2023 у cправі № 918/919/22);

- суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що відповідач не є виконавцем послуг з постачання електричної енергії позивачу, і не є стороною в договорі про надання послуг з розподілу електричної енергії між оператором системи розподілу та власником квартири, рішення про обмеження власника у користуванні спільним майном шляхом відключення від електропостачання прийнято з порушенням порядку і поза межами повноважень статутних органів ОСББ, без дотримання порядку обмеження (припинення) постачання електричної енергії споживачу, встановленого ПРРЕЕ, а тому у відповідача відсутні законні підстави для відключення власника квартири позивачки від електропостачання, що свідчить про протиправність дій відповідача;

- невідповідність рішення загальних зборів ОСББ чинному законодавству є окремою, самостійною підставою для визнання такого рішення недійсним, а отже посилання відповідача про недоведення позивачем порушення процедури проведення загальних зборів, не має значення для справи, за наявності іншої підстави визнання такого рішення недійсним;

- позивач не міг дізнатися про порушення свого права власності в 2017 році, коли були проведені загальні збори, оскільки право власності було набуто позивачем в 2025 році, при цьому відсутні норми права, які передбачають спадкування права на звернення до суду та те, що гарантії прав людини входять до складу спадщини. Суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо того, що позов був пред`явлений в межах встановленого законом 3-річного строку позовної давності;

- до предмета доказування у даній справі входить як факт відключення позивача від електроенергії, як обставина, що підтверджує порушення відповідачем права позивача, так і невідповідність оскаржуваного рішення нормам законодавства. Факт відключення позивача від електроенергії підтверджується доказами по справі: заявами свідків, талоном-повідомлення єдиного обліку № 7528 про прийняття і реєстрацію заяви (повідомлення) про кримінальне правопорушення та іншу подію;

- стверджуване відповідачем порушення балансу інтересів не може братися до уваги судом, тому що такий інтерес ОСББ не може бути законним, адже він спрямований на ущемлення прав і свобод інших фізичних осіб, а отже не підлягає захисту судом.

Додатковим рішенням Господарського суду Запорізької області від 23.07.2026 у справі № 908/658/26:

- заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Чарівний світанок" про ухвалення додаткового рішення у справі № 908/658/26 задоволено частково;

- стягнуто з ОСОБА_1 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Чарівний світанок" витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000 грн 00 коп.;

- у частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу у сумі 23 000 грн 00 коп. відмовлено.

Додаткове рішення обґрунтоване наступним:

- 13.07.2026 до Господарського суду Запорізької області від відповідача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення у справі № 908/658/26, яким стягнути з позивача витрати на правничу допомогу в сумі 33 000 грн 00 коп. Заява мотивована тим, що при прийнятті рішення Господарського суду Запорізької області від 08.07.2026 у даній справі не вирішено питання щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених відповідачем;

- 08.07.2026 рішенням Господарського суду Запорізької області позовні вимоги ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Чарівний світанок" задоволено;

- суд дійшов висновку про те, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу суд повинен виходити з критеріїв складності справи, кваліфікації і досвіду адвоката, фінансового стану клієнта, а також виходити з принципів розумності з врахуванням витраченого адвокатом часу за для надання такої допомоги;

- відповідачем у відзиві на позовну заяву зазначено, що відповідач очікує, що його судові витрати під час розгляду даної справи в суді першої інстанції складатимуться виключно із витрат на професійну правничу допомогу в розмірі орієнтовно 37 000 грн 00 коп., відповідні докази будуть надані відповідачем не пізніше 5-ти днів з дати ухвалення рішення у справі. Крім того, у судовому засіданні 08.07.2026 під час судових дебатів у справі представником відповідача також заявлено про надання доказів щодо розміру понесених судових витрат на правничу допомогу адвоката у строк, передбачений частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України;

- судом встановлено, що 03.04.2026 Адвокатським бюро "Олександра Биструшкіна" в особі учасника бюро Биструшкіна Олександра Сергійовича (адвокат) та Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Чарівний світанок" в особі голови правління Гордиман М.В. укладено договір № 15/26. Відповідно до пункту 1 договору клієнт доручає, а адвокат зобов`язується від імені та за рахунок клієнта здійснювати незалежну професійну діяльність щодо захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту у господарських справах, на підприємствах, в установах, організаціях;

- 03.04.2026 Адвокатським бюро "Олександра Биструшкіна", в особі учасника бюро ОСОБА_4 (адвокат) та Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Чарівний світанок", в особі голови правління Гордиман М.В., укладена Додаткова угода № 1 до договору № 15/26 від 03.04.2026. Відповідно до пункту 2 додаткової угоди за надання професійної правничої допомоги по веденню адвокатом судової справи в господарському суді першої інстанції клієнт сплачує адвокату гонорар, встановлений у фіксованому розмірі 33 000 грн 00 коп. в наступні строки: перші 16 500 грн 00 коп. не пізніше 07.04.2026, другі 16 500 грн 00 коп. не пізніше 07.05.2026;

- згідно з Fктом приймання-передачі наданих послуг з професійної правничої допомоги від 10.07.2026, що складений між Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Чарівний світанок" та Адвокатським бюро "Олександра Биструшкіна", в особі учасника бюро ОСОБА_4 (адвокат), останній надав професійну правничу допомогу, зокрема: 1.1. правовий аналіз ситуації; 1.2. кваліфікацію правовідносин сторін; 1.3. правовий аналіз позовної заяви та додатків до неї; 1.4. вивчення матеріалів судової практики у подібних справах; 1.5. складання та подання до суду відзиву на позовну заяву; 1.6. складання та подання до суду заяви про застосування позовної давності; 1.7. складання та подання до суду заперечення на відповідь на відзив; 1.8. складання та подання до суду клопотання від 29.04.2026; 1.9. складання та подання до суду клопотання про зобов`язання позивачки надати відповіді на питання, поставлені у відзиві; 1.10. складання та подання до суду пояснення щодо позовної давності; 1.11. складання та подання до суду заперечення проти задоволення заяви про витребування доказів; 1.12. складання та подання до суду відзиву на заяву про уточнення позовних вимог; 1.13. складання та подання до суду заперечення проти задоволення заяви про участь в судовому засіданні в режимі відеокоферензв`язку; 1.14. складання та подання до суду заяви від 22.05.2026; 1.15. складання та подання до суду заяви від 26.05.2026; 1.16. складання та подання до суду заяви від 26.05.2026 щодо неприпустимості нехтування процесуальними обов`язками; 1.17. складання та подання до суду клопотання від 03.04.2026; 1.18. підготовка до судового засідання призначеного на 27.05.2026; 1.19. участь в судовому засіданні призначеному на 27.05.2026; 1.20. підготовка до судового засідання призначеного на 09.06.2026; 1.21 участь в судовому засіданні призначеному на 09.06.2026; 1.22 підготовка до судового засідання призначеного на 08.07.2026; 1.23 участь в судовому засіданні призначеному на 08.07.2026; 1.24 усні консультації з питань захисту прав та інтересів відповідача у справі № 908/658/26;

- Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Чарівний світанок" здійснило оплату наданих послуг з професійної правничої допомоги, що підтверджується копією платіжних інструкцій від 07.04.2026 на суму 16 500 грн 00 коп. та від 06.05.2026 на суму 16 500 грн 00 коп.;

- додатково на підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу відповідачем долучено до матеріалів справи копію договору № 15/26 від 03.04.2026, копію додаткової угоди № 1 до договору № 15/26 від 03.04.2026, копію Акту приймання-передачі наданих послуг з професійної правничої допомоги від 10.06.2026;

- також суд зазначає, що у договорі № 51/26 від 03.04.2026, Додатковій угоді № 1 до договору № 15/26 від 03.04.2026 від 03.04.2026, Акті прийманні-передачі наданих послуг з професійної правничої допомоги від 10.07.2026 зазначена загальна вартість професійної правничої допомоги по веденню адвокатом справи в господарському суді першої інстанції у фіксованому розмірі 33 000 грн 00 коп.;

- суд дійшов висновку, що позивачем безпідставно включено у склад судових витрат на професійну правничу допомогу, які просить покласти на позивача, наступні послуги, а саме: 1) послуги 1.1. правовий аналіз ситуації, 1.2. кваліфікацію правовідносин сторін, 1.3. правовий аналіз позовної заяви та додатків до неї, 1.4. вивчення матеріалів судової практики у подібних справах, виділені як чотири окремі, які за своєю суттю є однією послугою; 2) послуга 1.6. складання та подання до суду заяви про застосування позовної давності, не підлягає відшкодуванню, оскільки не була задоволена судом; 3) послуга 1.10. складання та подання до суду пояснення щодо позовної давності, не підлягає відшкодуванню, оскільки таке письмове пояснення не є заявою по суті справи, його підготовка та подання до суду не була необхідною та з урахуванням статті 161 Господарського процесуального кодексу України суд не постановляв ухвали щодо надання пояснень з окремого питання; 4) щодо послуг 1.13. складання та подання до суду заперечення проти задоволення заяви про участь в судовому засіданні в режимі відеокоферензв`язку, 1.15. складання та подання до суду заяви від 26.05.2026, 1.16. складання та подання до суду заяви від 26.05.2026 щодо неприпустимості нехтування процесуальними обов`язками, суд зазначає, що подані відповідачем заяви (послуги 1.13., 1.15., 1.16.) при вирішення спору по суті не були визнані судом підставними, обґрунтованими, отже, як наслідок, необхідними у даній справі; 5) щодо послуги 1.17. складання та подання до суду клопотання від 03.04.2026, суд зазначає, що в матеріалах справи відсутній зазначений документ; 6) щодо послуг 1.18. підготовка до судового засідання призначеного на 27.05.2026, 1.19. участь в судовому засіданні призначеному на 27.05.2026, 1.20. підготовка до судового засідання призначеного на 09.06.2026, 1.21 участь в судовому засіданні призначеному на 09.06.2026, 1.22 підготовка до судового засідання призначеного на 08.07.2026, 1.23 участь в судовому засіданні призначеному на 08.07.2026, суд зазначає, що пункт 1.18. (підготовка до судового засідання призначеного на 27.05.2026), пункт 1.20. (підготовка до судового засідання призначеного на 09.06.2026), пункт 1.22 (підготовка до судового засідання призначеного на 08.07.2026), дублюють пункти 1.1. – 1.4. та входять до вартості цих послуг. Обсяг виконаної адвокатом роботи щодо підготовки до участі та участь в судових засіданнях не потребували додаткового вивчення норм законодавства, судової практики чи обставин справи;

- ухвалою від 01.04.2026 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі № 908/658/26 за двома позовними вимогами: 1) визнати недійсним рішення загальних зборів ОСББ "Чарівний світанок", що оформлене протоколом загальних зборів № 3 від 25.11.2017, на підставі якого було вирішено обмежити доступ та права користування внутрішньо-будинковими мережами будинку боржників з сумою заборгованості більше 2 000 грн 00 коп. (в т.ч. внутрішньо-будинкових мереж електропостачання); 2) зобов`язати ОСББ "Чарівний світанок" не чинити перешкод ОСОБА_1 у вільному та безперешкодному користуванні електричним обладнанням, яке обслуговує квартиру АДРЕСА_1 , в тому числі, але не обмежуючись електрощитовою;

- за результатами підготовчого засідання 27.05.2026 з урахуванням ухвали про виправлення помилки від 06.08.2026 суд постановив ухвалу, якою, серед іншого, прийняв відмову ОСОБА_1 від позову в частині вимог про зобов`язання ОСББ "Чарівний світанок" не чинити перешкод ОСОБА_1 у вільному та безперешкодному користуванні електричним обладнанням, яке обслуговує квартиру АДРЕСА_1 , в тому числі, але не обмежуючись електрощитовою;

- за результатами вирішення спору в даній справі позов задоволено, визнано недійсним рішення загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Чарівний світанок";

- відповідно до частини 3 статті 130 Господарського процесуального кодексу України, у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача;

- з урахуванням відмови ОСОБА_1 від однієї з позовних вимог та беручи до уваги принципи диспозитивності та змагальності господарського судочинства, критерії реальності, співмірності, розумності, обґрунтованим до стягнення розміром витрат на професійну правничу допомогу є 10 000 грн 00 коп. В іншій частині витрати на професійну правничу допомогу (23 000 грн 00 коп.) суд залишає за відповідачем, і в цій частині у задоволенні заяви про відшкодування судових витрат відмовляє.

Не погодившись з вказаним додатковим рішенням, Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Чарівний світанок" звернулось до Центрального апеляційного господарського суду за допомогою системи "Електронний суд" з апеляційною скаргою (вх. № суду 51988 від 10.08.2026), в якій просить:

- скасувати додаткове рішення Господарського суду Запорізької області від 23.07.2026 у справі № 908/658/26 у частині відмови Об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку "Чарівний світанок" у стягненні з ОСОБА_1 витрат відповідача на професійну правничу допомогу у сумі 23 000 грн 00 коп.;

- у скасованій частині ухвалити нове додаткове рішення, яким заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Чарівний світанок" про ухвалення додаткового рішення у справі № 908/658/26 задовольнити повністю - стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСББ "Чарівний світанок" витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 33 000 грн 00 коп.

Апеляційна скарга ОСББ "Чарівний світанок" обґрунтована наступними обставинами:

- рішення суду від 08.07.2026 у даній справі не містить висновок суду про задоволення позову чи про відмову в позові повністю або частково щодо двох із трьох першопочатково заявлених вимог: 1) позовної вимоги зобов`язати ОСББ "Чарівний світанок" не чинити перешкод Єсаулковій Юлії Вячеславівні у вільному та безперешкодному користуванні електричним обладнанням, яке обслуговує квартиру АДРЕСА_1 , в тому числі, але не обмежуючись електрощитовою, а також 2) щодо позовної вимоги про стягнення зі скаржника 40 000 грн 00 коп. моральної шкоди. Щодо першої із вказаних позовних вимог (не чинити перешкоди) в судовому засіданні, яке відбулось 27.05.2026, позивач заявила про відмову від цієї позовної вимоги і така відмова була прийнята судом, про що зазначено в ухвалі Господарського суду Запорізької області від 27.05.2026 у даній справі. Щодо другої із вказаних позовних вимог (про стягнення моральної шкоди), то позивач і, як вбачається зі змісту додаткового рішення, також і суд, вважають її незаявленою. В той же час в судовому засіданні, яке відбулось 09.06.2026, позивач під аудіо- та відеофіксацію заявила про відмову від цієї позовної вимоги. Позовна вимога у даній справі, яку позивач просив не розглядати, є немайновою вимогою. Відповідно, вона не може бути зменшена. Заява позивача про уточнення позовних вимог не передбачає зменшення саме кількісних показників за позовною вимогою. Відповідно, заява позивача про уточнення позовних вимог не є заявою про зменшення розміру позовних вимог; заява позивача про уточнення позовних вимог містить завуальовані ознаки заяви про відмову від декількох першочергово заявлених позовних вимог. В той же час називається не заявою про відмову від кількох позовних вимог, а заявою про уточнення позовних вимог, якою по суті не являється;

- враховуючи вказане вище та факт заявлення позивачем в судовому засіданні 09.06.2026 про відмову від позовної вимоги про стягнення моральної шкоди, з урахуванням принципу розумності, очевидним є те, що позивач саме відмовився від цієї позовної вимоги. Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України відмова позивача від позову є підставою для закриття провадження у справі в частині відповідних позовних вимог. Згідно з першим реченням частини 3 статті 130 Господарського процесуального кодексу України у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Наведене означає, що позивач фактично відмовився від двох із трьох заявлених позовних вимог. Відповідно, щонайменше дві третини судових витрат (до складу яких входять і витрати скаржника на професійну правничу допомогу) мають бути покладені на позивача;

- суд на вказане уваги не звернув і ухвалив додаткове рішення з порушенням норм процесуального права - першого речення частини 3 статті 130, пункту 1 частини 5 статті 238 Господарського процесуального кодексу України. Оскільки не поклав на позивача дві третини витрат скаржника на професійну правничу допомогу у зв`язку з відмовою позивача від двох із трьох заявлених позовних вимог у справі;

- суд дійшов висновку, що позивачем безпідставно включено у складі судових витрат на професійну правничу допомогу, які просить покласти на позивача, наступні послуги, а саме: послуги, наведені в таких підпунктах Акту приймання-передачі наданих послуг з професійної правничої допомоги від 10.06.2026: 1) послуги 1.1. правовий аналіз ситуації; 2) 1.2. кваліфікацію правовідносин сторін; 3) 1.3. правовий аналіз позовної заяви та додатків до неї; 4) 1.4. вивчення матеріалів судової практики у подібних справах, виділені як чотири окремі, які за своєю суттю є однією послугою. В даному випадку суд допустив описку, зазначивши, що саме позивачем включено до складу витрат на професійну правничу допомогу послуги, зазначені в пунктах 1.1 - 1.4 зазначеного Акту приймання-передачі. Описка тому, що це зробив не позивач, а скаржник. Хоча суд кваліфікував ці види професійної правничої допомоги як одну послугу, проте скаржник не просить за цю послугу сплатити чотири рази. На думку скаржника, така деталізація допомагає глибше розкрити цей вид правничої допомоги. А головне, кожна із складових цієї правничої послуги була необхідною під час розгляду даної справи;

- суд дійшов висновку, що послуга 1.6. складання та подання до суду заяви про застосування позовної давності, не підлягає відшкодуванню, оскільки не була задоволена судом. Як зазначено в апеляційній скарзі на рішення суду, суд припустився помилки при визначенні дати, з якої право, за захистом якого звернулась позивач у даній справі, є порушеним. Навіть якщо припустити, що заява про застосування позовної давності не підлягає задоволенню, то відмова в задоволенні заяви про покладення на позивача витрат скаржника на професійну правничу допомогу на суму 23 000 грн 00 коп. вбачається неспівмірною. Оскільки під час розгляду справи судом скаржник подав не один документ (заяву про застосування позовної давності), а майже два десятки процесуальних документів, не рахуючи інші види правничої допомоги, яка була надана скаржнику;

- суд дійшов висновку, що послуга 1.10. складання та подання до суду пояснення щодо позовної давності, не підлягає відшкодуванню, оскільки таке письмове пояснення не є заявою по суті справи, його підготовка та подання до суду не була необхідною та з урахуванням статті 161 Господарського процесуального кодексу України суд не постановляв ухвали щодо надання пояснень з окремого питання. Скаржник звертає увагу на те, що у відповідності з частиною 1 статті 169 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань. Позивач подав письмове пояснення, в якому наполягав, що право, за захистом якого вона звернулась до суду, виникло не в 2017 році, а в момент спадкування в 2025 році, скаржник вважав за потрібне обґрунтувати письмово хибність цієї позиції позивача;

- суд дійшов висновку, що безпідставно включено у складі судових витрат на професійну правничу допомогу, які просить покласти на позивача, послуга 1.13. складання та подання до суду заперечення проти задоволення заяви про участь в судовому засіданні в режимі відеоконферензв`язку, 1.15. складання та подання до суду заяви від 26.05.2026, 1.16. складання та подання до суду заяви від 26.05.2026 щодо неприпустимості нехтування процесуальними обов`язками. Суд зазначив, що подані відповідачем заяви (послуги 1.13., 1.15., 1.16.) при вирішення спору по суті не були визнані судом підставними, обґрунтованими, отже, як наслідок, необхідними у даній справі. Скаржник звертає увагу на той факт, що кожен із перелічених процесуальних документів був обґрунтованим (що вбачається зі змісту цих документів), підстави для їх подання існували (оскільки їх зміст полягав у висвітленні і обґрунтуванні допущених позивачем численних процесуальних порушень, які набули системного характеру і в кінцевому рахунку призвели до того, що учасники справи не можуть визначитись, скільки позовних вимог мав розглянути суд, яким було дійсне волевиявлення позивача щодо кожної із заявлених нею позовних вимог тощо). Тому скаржник вважає, що ці документи скаржника були необхідними для вирішення спору в суді першої інстанції;

- суд дійшов висновку, що безпідставно включено у складі судових витрат на професійну правничу допомогу, які просить покласти на позивача, послуга 1.17. складання та подання до суду клопотання від 03.04.2026. Суд зазначив, що в матеріалах справи відсутній зазначений документ. В даному випадку скаржник припустився описки - вірною є наступна дата клопотання "03.06.2026", а не "03.04.2026". І це клопотання було задоволено ухвалою суду від 04.06.2026, тому, очевидно, що воно було необхідним у даній справі;

- суд дійшов висновку, що безпідставно включено у складі судових витрат на професійну правничу допомогу, які просить покласти на позивача, послуга 1.18. підготовка до судового засідання призначеного на 27.05.2026, 1.19. участь в судовому засіданні призначеному на 27.05.2026, 1.20. підготовка до судового засідання призначеного на 09.06.2026, 1.21 участь в судовому засіданні призначеному на 09.06.2026, 1.22 підготовка до судового засідання призначеного на 08.07.2026, 1.23 участь в судовому засіданні призначеному на 08.07.2026. Суд зазначив, що пункт 1.18. (підготовка до судового засідання призначеного на 27.05.2026), пункт 1.20. (підготовка до судового засідання призначеного на 09.06.2026), пункт 1.22 (підготовка до судового засідання призначеного на 08.07.2026), дублюють пункти 1.1. - 1.4. та входять до вартості цих послуг. Обсяг виконаної адвокатом роботи щодо підготовки до участі та участь в судових засіданнях не потребували додаткового вивчення норм законодавства, судової практики чи обставин справи. Такий висновок суду вбачається помилковим, враховуючи наступне: підготовка до судових засідань полягає не у правовому аналізу ситуації, кваліфікації правовідносин у справі та не у вивченні актуальної судової практики з розгляду подібних справ, а полягає в аналізі наявних на дату, що передує судовому засіданні, матеріалів справи, у з`ясуванні питань, які будуть розглядатись в черговому судовому засіданні, в прогнозуванні можливих варіантів ходу чергового судового засідання та у практичній підготовці до кожного із таких варіантів з урахуванням позиції та інтересів скаржника у справі. Участь в кожному із судових засідань апріорі не може бути тотожною правовому аналізу ситуації, кваліфікації правовідносин у справі та вивченню актуальної судової практики з розгляду подібних справ. З поданого вище вбачається, що висновки суду, наведені в пунктах 2.1 - 2.6 апеляційної скарги, не відповідають встановленим обставинам справи.

Відповідно до Протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 10.08.2026 для розгляду поданої апеляційної скарги визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Фещенко Ю.В. (доповідач), суддів - Золотарьової Я.С., Мартинюка С.В.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 12.08.2026, зокрема, відкрито апеляційне провадження за поданою апеляційною скаргою, розгляд справи призначено у судовому засіданні на 16.09.2026; об`єднано до спільного розгляду апеляційні скарги Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Чарівний світанок" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.07.2026 та на додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.07.2026 у справі № 908/658/26.

Від позивача ( ОСОБА_1 ) до Центрального апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу ОСББ "Чарівний світанок" на додаткове рішення (вх. № суду 11406/26 від 19.08.2026), в якому він просить суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги ОСББ "Чарівний світанок".

Відзив на апеляційну скаргу ОСББ "Чарівний світанок" на додаткове рішення обґрунтований позивачем наступними обставинами:

- в первісній позовній заяві від 17.03.2026 містилася вимога про стягнення з ОСББ "Чарівний світанок" моральної шкоди, однак 19.03.2026 позивач направив до суду уточнену позовну заяву, якою позивачем було виключено з переліку позовних вимог вимогу про стягнення моральної шкоди. Окрім того, ухвалою Господарського суду Запорізької області від 25.03.2026 судом було встановлено, що позовна заява подана в електронній формі. У прохальній частині позовної заяви позивачем заявлено вимоги про: визнання недійсним рішення загальних зборів ОСББ "Чарівний світанок", що оформлене протоколом № 3 від 25.11.2017, на підставі якого було вирішено обмежити доступ та право користування внутрішньо-будинковими мережами будинку боржників з сумою заборгованості більше 2 000 грн 00 коп. (в т.ч. внутрішньо-будинкових мереж електропостачання); зобов`язання ОСББ "Чарівний світанок" не чинити перешкод ОСОБА_1 у вільному та безперешкодному користуванні електричним обладнанням, яке обслуговує квартиру АДРЕСА_1 , в тому числі, але не обмежуючись електрощитовою. Таким чином, даний позов містить дві вимоги немайнового характеру, за які позивачу необхідно було сплатити 5 324 грн 80 коп. судового збору. Позовну заяву було залишено без руху. В подальшому, 26.03.2026 на адресу суду надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, якою усунуто допущені ним недоліки при поданні позову. У зв`язку з чим, ухвалою від 01.04.2026 Господарським судом Запорізької області позовну заяву ОСОБА_1 до ОСББ "Чарівний світанок" було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №908/658/26. Отже, судом було відкрито провадження з розгляду двох позовних вимог: визнання недійсним рішення загальних зборів ОСББ "Чарівний світанок", зобов`язання ОСББ "Чарівний світанок" не чинити перешкод ОСОБА_1 у вільному та безперешкодному користуванні електричним обладнанням, а вимога щодо стягнення моральної шкоди фактично вважається незаявленою;

- щодо вимоги про зобов`язання ОСББ "Чарівний світанок" не чинити перешкод ОСОБА_1 у вільному та безперешкодному користуванні електричним обладнанням, яке обслуговує квартиру АДРЕСА_1 , в тому числі, але не обмежуючись електрощитовою, то ухвалою від 23.07.2026 Господарським судом Запорізької області було виправлено допущену в ухвалі Господарського суду Запорізької області від 27.05.2026 року по справі № 908/658/26 та доповнено резолютивну частину ухвали пунктом наступного змісту: "3. Закрити провадження по справі відповідно до пункту 4 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України в частині зобов`язання ОСББ "Чарівний світанок" не чинити перешкод ОСОБА_1 у вільному та безперешкодному користуванні електричним обладнанням, яке обслуговує квартиру АДРЕСА_1 , в тому числі, але не обмежуючись електрощитовою". Таким чином, позивач відмовився від вищезгадуваної позовної вимоги про зобов`язання ОСББ "Чарівний світанок" не чинити перешкод ОСОБА_1 у вільному та безперешкодному користуванні електричним обладнанням, яке обслуговує квартиру АДРЕСА_1 , в тому числі, але не обмежуючись електрощитовою і вказана відмова була прийнята судом, а тому будь-які порушення норм процесуального права відсутні;

- заява про застосування позовної давності стосувалася виключно вимоги про визнання недійсним рішення загальних зборів - тієї позовної вимоги, яка була задоволена судом, а тому судом першої інстанції правомірно відмовлено відповідачу у відшкодуванні витрат за вказану послугу;

- кількість поданих документів не може бути підставою для покладення вказаних витрат на позивача, адже судом під час розгляду питання про розподіл судових витрат має бути розглянутий кожний вид наданої правничої допомоги з точки зору його реальності, розумності та необхідності;

- щодо послуги 1.10 Акту - складання та подання до суду пояснень щодо строку позовної давності, суд правомірно відмовив у відшкодуванні витрат за вказану послугу, адже вона стосувалася вимоги щодо визнання недійсним рішення загальних зборів, яка була задоволена судом;

- щодо послуг 1.13 - складання та подання до суду заперечення проти задоволення заяви про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференцзв`язку, 1.15 складання та подання до суду заяви від 26.05.2026, 1.16 складання та подання до суду заяви від 26.05.2026 щодо неприпустимості нехтування процесуальними обов`язками, то судом правомірно визнано їх такими, що не підлягають відшкодуванню. Адже, по-перше, заява позивача про участь в судовому засіданні в режимі ВКЗ була задоволена судом, по-друге, той факт, що позивачем не була направлена копія вказаної заяви відповідачу, жодним чином не вплинуло на його процесуальні права, жодним чином не обмежило їх, а тому і необхідності в направленні вказаних заперечень не було. Щодо інших заяв (пункти 1.15 та 1.16) то надання вказаних послуг не відповідає критеріям розумності та необхідності. Так, ті порушення з боку позивача, які нібито мали місце і які викладені в заяві від 26.05.2026, взагалі не містять ознак зловживання, зокрема, відсутня така ознака зловживання як мета - вказані порушення не завдали і не могли завдати шкоди іншим учасникам процесу, бо не мали на меті використовувати право на шкоду іншим, а тому і необхідності в поданні вказаної заяви не було;

- щодо відшкодування витрат за послугу, 1.17 Акту, то по-перше, вказана послуга полягає у складенні та направленні до суду клопотання про участь в судовому засіданні в режимі ВКЗ, що очевидно не вимагає значного часу на надання вказаної послуги, а по-друге, витрати за послуги, що були надані відповідачем після відмови позивача від однієї з вимог (а вказана заява була направлена вже після відмови позивача від однієї з вимог) не підлягають відшкодуванню, адже вказані послуги вже надавалися виключно щодо заперечення іншої вимоги, яка рішенням суду була задоволена;

- таким чином, щодо позовної вимоги про відшкодування моральної шкоди, то провадження з вказаної вимоги взагалі не було відкрито, а тому і необхідності в наданні правничої допомоги щодо заперечення вказаної вимоги у відповідача не було. Щодо вимоги, від якої позивач відмовився, то при вирішенні питання про розподіл судових витрат, варто враховувати обсяг виконаних адвокатом робіт, час, витрачений на підготовку документів. Так, щодо заперечення вказаної позовної вимоги, представником відповідача не було надано жодної самостійної послуги, адже за своєю суттю вимога про зобов`язання ОСББ "Чарівний світанок" не чинити перешкод ОСОБА_1 у вільному та безперешкодному користуванні електричним обладнанням є похідною від основної вимоги про визнання недійсним рішення загальних зборів, адже її задоволення залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги). А, отже, представником відповідача не здійснено жодних дій щодо направлення окремих заперечень по цій вимозі, та не здійснено жодних дій, які б потребували додаткового вивчення справи, адже ці дві вимоги пов`язані однією підставою виникнення та одними й тими ж обставинами справи.

Також не погодившись з вказаним вище додатковим рішенням до Центрального апеляційного господарського суду за допомогою системи "Електронний суд" звернулась ОСОБА_1 з апеляційною скаргою (вх. № суду 52105 від 17.08.2026), в якій просить:

- скасувати додаткове рішення Господарського суду Запорізької області від 23.07.2026 у справі № 908/658/264;

- ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви відповідача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу повністю.

Апеляційна скарга ОСОБА_1 обґрунтована наступним:

- судом першої інстанції не взято до уваги, що відмова позивача від частини позовних вимог не призводить до автоматичного стягнення витрат на професійну правничу допомогу з позивача;

- судом не взято до уваги, що не вся правнича допомога, яка надавалася відповідачу, та яка взята до уваги судом першої інстанції для цілей розподілу судових витрат, була надана щодо тієї позовної вимоги, від якої відмовився позивач;

- щодо пункту 1.5 Акту (складання та подання до суду відзиву на позовну заяву) - з 17 сторінок складеного та направленого до суду відзиву на позовну заяву, заперечення щодо вимоги, від якої в подальшому відмовився позивач, викладені лише на 1 сторінці; щодо пункту 1.7 Акту (складання та подання до суду заперечення на відповідь на відзив) - з 14 сторінок складеного та направленого до суду заперечення на відповідь на відзив лише одна сторінка присвячена вимозі, від якої згодом відмовився позивач, до того ж деякі заперечення відповідача спростовуються матеріалами справи. Зокрема, відповідач стверджує що у нього немає права створювати перешкоди у користуванні майном, які, зокрема полягають у демонтажу ввідного автомату електролічильника, то відповідно, такого права не може і бути у голови правлінні відповідача. Однак, вказані твердження відповідача спростовуються наявними матеріалами, зокрема Статутом ОСББ. Щодо пункту 1.8 Акту (складання та подання до суду клопотання від 29.04.2026) - то вказана заява було суто заявою з процесуальних питань, і не потребувала значного часу на її складання та направлення. Щодо пункту 1.9 Акту (складання та подання до суду клопотання про зобов`язання позивачки надати відповіді на питання поставлені у відзиві) - то вказана заява не була необхідною по справі, адже викладені у відзиві на позовну заяву, запитання не мали жодного відношення до вимоги, від якої згодом відмовився позивач. Щодо пункту 1.11 Акту (складання та подання до суду заперечення проти задоволення заяви про витребування доказів) - то вказані заперечення проти задоволення заяви про витребування доказів також не мають відношення до вимоги, від якої відмовився позивач, адже вказана заява про витребування доказів стосувалися виключно вимоги про визнання недійсним рішення загальних зборів - вимоги, яка була задоволена судом. Щодо пункту 1.12 Акту (складання та подання до суду відзиву на заяву про уточнення позовних вимог) - то вказана заява стосувалася зовсім іншої вимоги, яка була задоволена судом - вимоги про визнання частково недійсним рішення загальних зборів ОСББ, а тому відзив на вказану заяву не може братися судом до уваги для цілей розподілу судових витрат. Щодо пункту 1.14 Акту (складання та подання до суду заяви від 22.05.2026) - то 22.05.2026 від представника відповідача надійшли 2 заяви: заява про долучення до матеріалів справи додатку до заперечення та заява про систематичне порушення позивачем процесуальних обов`язків. Так, по-перше, заявою про долучення до матеріалів справи додатку до заперечення відповідач виправляв власний недолік, а, по-друге, вказаною заявою відповідач долучав додатки до заперечення проти задоволення заяви про витребування доказів, яка стосувалася вимоги щодо визнання недійсним рішення загальних зборів, а не вимоги, від якої відмовився позивач. Щодо заяви про систематичне порушення позивачем процесуальних обов`язків, то вказана заява не відповідає критерію розумності та необхідності;

- витрати на професійну правничу допомогу відповідача у розмірі 10 000 грн 00 коп. є неспівмірним тій роботі, яка була виконана представником відповідача щодо вимоги, від якої відмовився позивач, вказані витрати не відповідають критеріям реальності, розумності, а тому додаткове рішення Господарського суду Запорізької області від 23.07.2026 підлягає скасуванню, з ухваленням нового рішення, яким у стягненні витрат на професійну правничу допомогу відповідача має бути відмовлено в повному обсязі.

Відповідно до Протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 17.08.2026 для розгляду поданої апеляційної скарги визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Фещенко Ю.В. (доповідач), суддів - Золотарьової Я.С., Мартинюка С.В.

Розпорядженням керівника апарату Центрального апеляційного господарського суду від 01.09.2026, у зв`язку з відпусткою судді Золотарьової Я.С. - члена колегії суддів, відповідно до пункту 2.4.6 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Центральному апеляційному господарському суді, затверджених Рішенням зборів суддів Центрального апеляційного господарського суду від 01.04.2025 № 1, для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження, призначено автоматичну зміну складу колегії суддів у судовій справі.

Відповідно до Протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.09.2026 для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Фещенко Ю.В. (доповідач), суддів: Мартинюка С.В., Суховарова А.В.

Враховуючи вказане, ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 02.09.2026, зокрема, відкрито апеляційне провадження за поданою апеляційною скаргою, розгляд справи призначено у судовому засіданні на 16.09.2026; об`єднано до спільного розгляду апеляційні скарги Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Чарівний світанок" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.07.2026 та на додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.07.2026 у справі №908/658/26 з апеляційною скаргою ОСОБА_1 на додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.07.2026 у даній справі.

Крім того, додатковим рішенням Господарського суду Запорізької області від 23.07.2026 у справі № 908/658/26 у задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі № 908/658/26 відмовлено.

Додаткове рішення обґрунтоване наступними обставинами:

- 13.07.2026 до суду від представника позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення у справі № 908/658/26 щодо стягнення з відповідача витрати на правничу допомогу у розмірі 96 000 грн 00 коп. Заява мотивована тим, що при прийнятті рішення Господарського суду Запорізької області від 08.07.2026 у даній справі не вирішено питання щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених позивачем;

- ухвалою Господарського суду Запорізької області від 14.07.2026 заяву представника позивача ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі №908/658/26 прийнято до розгляду; ухвалено розгляд заяви здійснювати без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами, без проведення судового засідання; встановлено відповідачу строк до 23.07.2026 для надання суду обґрунтованих письмових заперечень на заяву з доказами направлення позивачу;

- 21.07.2026 через систему "Електронний суд" до суду надійшли заперечення Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Чарівний світанок" проти задоволення заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, в яких ОСББ просить заяву ОСОБА_1 , подану 10.07.2026 в підсистемі Електронний суд, про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, залишити без розгляду як подану з порушення встановленого законом строку. У випадку не залишення вказаної заяви без розгляду, всі витрати ОСОБА_1 на професійну правничу допомогу у справі № 908/658/26 покласти на позивача;

- 08.07.2026 рішенням Господарського суду Запорізької області позовні вимоги ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Чарівний світанок" задоволено;

- визнано недійсним рішення загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Чарівний світанок", оформлене протоколом загальних зборів № 3 від 25.11.2017, в частині пункту 4 порядку денного щодо обмеження доступу та право користування внутрішньо будинковими мережами боржників з сумою заборгованості більше 2 000 грн 00 коп. (у т. ч. внутрішньо-будинкових мереж електропостачання);

- позивачем надано до матеріалів справи копію договору про надання правової допомоги № 17/03/26-1 від 17.03.2026, укладеного між адвокатом Полтарапавловим Максимом Генадійовичем та ОСОБА_1 . Відповідно до пункту 1.1 договору адвокат зобов`язується за завданням клієнта надавати клієнту правову допомогу, а клієнт зобов`язується оплатити надання послуг та витрати адвоката, необхідні для виконання цього договору. Відповідно пункту 4.1 договору факт надання передбачених цим договором послуг підтверджується актом приймання-передачі наданих послуг;

- згідно з Актом прийому-передачі виконаних робіт № 06-07-26/1 від 06.07.2026 до договору про надання правової допомоги № 17/03/26-1 від 17.03.2026, що складений між ОСОБА_1 та адвокатом Полтарапавловим Максимом Генадійовичем, останній надав професійну правничу допомогу, зокрема: усна консультація без вивчення документів - 2 000 грн 00 коп., всього - 2 000 грн 00 коп.; супровід під час звернення до поліції за фактом демонтажу ввідного автомату електролічильника - 5 000 грн 00 коп., всього - 10 000 грн 00 коп.; консультація - 2 000 грн 00 коп., всього - 4 000 грн 00 коп.; складання та направлення адвокатського запиту до АТ "Запоріжжяобленерго" - 2 500 грн 00 коп., всього - 2 500 грн 00 коп.; складання та направлення адвокатського запиту до ОСББ "Чарівний світанок" - 2 500 грн 00 коп., всього - 2 500 грн 00 коп.; супровід щодо отримання талону-повідомлення єдиного обліку про прийняття і реєстрацію заяви (повідомлення) про кримінальне правопорушення та іншу подію у відділі поліції - 5 000 грн 00 коп., всього 5 000 грн 00 коп.; дослідження роз`яснень профільних міністерств щодо подібних питань - 5 000 грн 00 коп., всього - 15 000 грн 00 коп.; оцінка нормативної бази перед складанням позовної заяви - 5 000 грн 00 коп., всього - 20 000 грн 00 коп.; складання позовної заяви - 8 000 грн 00 коп., всього - 8 000 грн 00 коп.; складання уточненої позовної заяви - 6 000 грн 00 коп., всього - 6 000 грн 00 коп.; складання відповіді на відзив - 6 000 грн 00 коп., всього - 6 000 грн 00 коп.; участь в судовому засіданні 9 000 грн 00 коп., всього - 9 000 грн 00 коп.; складання заяви про витребування доказів 6 000 грн 00 коп., всього 6 000 грн 00 коп.. Зазначено, що загальна вартість наданої правової допомоги складає 96 000 грн 00 коп. На підтвердження витрат на послуги адвоката у розмірі 96 000 грн 00 коп., позивачем додано до матеріалів справи копію договору про надання правничої допомоги № 17/03/26-1 від 17.03.2026, копія квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки № 2.746351979,1 від 08.07.2026 на суму 96 000 грн 00 коп., акт прийому-передачі виконаних робіт № 06-07-26/1 від 06.07.2026;

- як вбачається з матеріалів справи № 908/658/26, в позовній заяві позивачем зазначено попередній (орієнтовний) розрахунок сум судових витрат, які позивач очікує понести в зв`язку із розглядом справи, та який становить 25 000 грн 00 коп.; зазначено, що точний розрахунок та детальний опис наданих послуг буде надано до суду до закінчення судових дебатів;

- однак, позивачем відповідну заяву, під час судових дебатів 08.07.2026 у справі не було подано. Також ОСОБА_1 не зазначила до закінчення судових дебатів у справі про подання протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду доказів на підтвердження розміру судових витрат, відповідно до частини 8 статті 126 Господарського процесуального кодексу України;

- судом встановлено, що позивач або його представник не подали докази, що підтверджують розмір понесених позивачем витрат на правничу допомогу в суді до ухвалення судом судового рішення, або заяву про те, що докази розміру судових витрат будуть надані після ухвалення судового рішення протягом п`яти днів;

- не заявлення до ухвалення судового рішення про необхідність розподілу витрат на правничу допомогу в суді та про подання відповідних доказів протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду є підставою для відмови у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення щодо таких судових витрат;

- суд зазначає, що позивачка та її представник не дотрималися порядку звернення щодо відшкодування витрат на правничу допомогу;

- доводи в частині того, що позивач зазначив орієнтовний розмір витрат на правничу допомогу в позовній заяві, що, на його думку, є підставою для відшкодування понесених витрат, є необґрунтованими, адже це була заява про попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач очікував понести (поніс) у зв`язку із розглядом справи у суді (частина 1 статті 124 Господарського процесуального кодексу України).

Не погодившись з вказаним рішенням, ОСОБА_1 за допомогою системи "Електронний суд" звернулась до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою (вх. № суду 52205 від 21.08.2026), в якій просить:

- скасувати додаткове рішення Господарського суду Запорізької області від 23.07.2026 у справі № 908/658/264;

- ухвалити нове судове рішення, яким заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі № 908/658/26 задовольнити повністю та стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 96 000 грн 00 коп.

Апеляційна скарга ОСОБА_1 обґрунтована наступними обставинами:

- позивачем у першій заяві по суті спору (позовній заяві) зазначений попередній (орієнтовний) розмір суми судових витрат, які позивач очікує понести у зв`язку із розглядом справи;

- позивачем у позовній заяві в прохальній частині міститься заява про стягнення судових витрат з відповідача, отже, позивач до закінчення судових дебатів у справі заявив про свій намір отримати за результатами розгляду спору по суті відшкодування витрат на професійну правничу допомогу за рахунок іншої сторони;

- відповідні докази на підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу були подані до суду в межах встановленого Господарського процесуального кодексу України п`ятиденного строку після ухвалення рішення по справі;

- таким чином, позивачем дотримано всіх умов та виконано всі обов`язки, які передбачені законом, щодо порядку відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, а тому судом першої інстанції неправомірно відмовлено у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до Протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 21.08.2026 для розгляду поданої апеляційної скарги визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Фещенко Ю.В. (доповідач), суддів - Золотарьової Я.С., Мартинюка С.В.

Розпорядженням керівника апарату Центрального апеляційного господарського суду від 01.09.2026, у зв`язку з відпусткою судді Золотарьової Я.С. - члена колегії суддів, відповідно до пункту 2.4.6 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Центральному апеляційному господарському суді, затверджених Рішенням зборів суддів Центрального апеляційного господарського суду від 01.04.2025 № 1, для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження, призначено автоматичну зміну складу колегії суддів у судовій справі.

Відповідно до Протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.09.2026 для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Фещенко Ю.В. (доповідач), суддів: Мартинюка С.В., Суховарова А.В.

Враховуючи вказане, ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 02.09.2026, зокрема, відкрито апеляційне провадження за поданою апеляційною скаргою, розгляд справи призначено у судовому засіданні на 16.09.2026; об`єднано до спільного розгляду апеляційні скарги Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Чарівний світанок" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.07.2026 та на додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.07.2026 у справі № 908/658/26 з апеляційною скаргою ОСОБА_1 на додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.07.2026 у даній справі.

Розпорядженням керівника апарату Центрального апеляційного господарського суду від 07.09.2026, у зв`язку з вчиненням процесуальної дії, відповідно до пункту 2.4.6 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Центральному апеляційному господарському суді, затверджених Рішенням зборів суддів Центрального апеляційного господарського суду від 01.04.2025 № 1, призначено автоматизований розподіл судової справи між суддями, за результатами якого справа № 908/658/26 передана (повернута) раніше визначеному складу суду.

Відповідно до частини 13 статті 32 Господарського процесуального кодексу України справа, розгляд якої розпочато одним суддею чи колегією суддів, повинна бути розглянута тим самим суддею чи колегією суддів, за винятком випадків, які унеможливлюють участь судді у розгляді справи, та інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Враховуючи викладене, справа у відповідності до частини 13 статті 32 Господарського процесуального кодексу України розглядається колегією суддів, визначеною відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.07.2026, а саме: колегією суддів у складі: головуючого судді - Фещенко Ю.В. (доповідач), суддів - Золотарьової Я.С., Мартинюка С.В.

У судове засідання 16.09.2026 з`явилися скаржник (позивач) та представник скаржника (відповідача).

У судовому засіданні 16.09.2026 скаржник (позивач) та представник скаржника (відповідача) висловили свої правові позиції з приводу поданих у даній справі апеляційних скарг.

Під час розгляду апеляційних скарг судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для підготовки до судового засідання, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що апеляційним господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції під час апеляційного провадження.

У судовому засіданні 16.09.2026, відповідно до статей 240, 283 Господарського процесуального кодексу України, проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, перевіривши дотримання судом першої інстанції норм процесуального права, а також правильність застосування норм матеріального права, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційних скарг, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції встановлені наступні неоспорені обставини справи.

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Чарівний світанок" є правонаступником житлово-будівельного кооперативу № 8 "Комунальник", яке зареєстроване 02.12.1971, що підтверджується інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (адреса реєстрації: 69071, м. Запоріжжя, вул. Чарівна, буд. 153А; ідентифікаційний код 20517122).

02.10.2025 ОСОБА_1 в порядку спадкування набула право власності на квартиру АДРЕСА_1 , що підтверджується відомостями з Державного реєстру речових прав індексний номер витягу: 446080205 від 02.10.2025

Напередодні отримання ОСОБА_1 свідоцтва про право на спадщину, 28.09.2025 будинок АДРЕСА_3 зазнав пошкоджень внаслідок збройної агресії РФ проти України; спричинені пошкодження не дозволяють використовувати житло за цільовим призначенням, оскільки внаслідок вибухової хвилі в квартирі було вибито вікна та вхідні металеві двері. За заявою власника, квартиру АДРЕСА_4 внесено до Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської федерації проти України та присвоєно реєстраційний номер ОНМ-22.10.2025-552558, що підтверджується відповідним Витягом.

05.01.2026 на підставі заяви власника вказаної квартири комісією з обстеження пошкоджених об`єктів внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією Російської Федерації, було здійснено обстеження квартири АДРЕСА_1 . На дату обстеження були виконані роботи по закриттю вікон та прорізу для вхідних дверей плитами ОSВ.

31.01.2026 на банківський рахунок ОСОБА_1 надійшли грошові кошти як компенсація за пошкоджене майно в рамках програми "єВідновлення".

Маючи намір здійснити ремонт у єдиному власному житлі, який зазнав пошкоджень внаслідок агресії РФ, позивачка виявила, що квартира відключена від електропостачання. Для з`ясування обставин відключення, позивачка звернулась до постачальника електричної енергії, який повідомив, що ніяких відключень вказаної квартири від електроенергії він не здійснював, натомість представником постачальника електричної енергії було повідомлено, що відключення було здійснено ОСББ. У зв`язку з чим, власник звернувся до уповноваженої особи ОСББ, яка повідомила, що загальними зборами ОСББ 25.11.2017 було прийнято рішення про відключення боржників з сумою заборгованості більше 2 000 грн 00 коп. від спільних внутрішньо-будинкових мереж електропостачання, що оформлено протоколом № 3.

23.02.2026 позивачкою встановлений ввідний автомат електролічильника, після чого працівником АТ "Запоріжжяобленерго" 23.02.2026 проведено технічну перевірку засобу комерційного обліку, встановленого за адресою: АДРЕСА_2 , під час якої зафіксовано наявність напруги до засобу комерційного обліку.

28.02.2026 у квартирі був здійснений монтаж віконних блоків.

Як зазначила позивачка, 16.03.2026 під час встановлення вхідних дверей представником позивачки за довіреністю виявлено демонтаж та викрадення ввідного автомату електролічильника головою ОСББ, що ним не заперечується, за нібито борги позивачки зі сплати внесків на утримання будинку. За даним фактом позивачкою була подана заява до ВП № 3 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого статтею 356 Кримінального кодексу України.

Як зазначає позивачка, за місцем події прибула голова ОСББ "Чарівний світанок" і підтвердила те, що саме нею на виконання рішення загальних зборів від 25.11.2017 було здійснено відключення квартири АДРЕСА_4 від електропостачання.

Також у матеріалах справи наявний Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань номер кримінального провадження: 120260870800004106, підрозділ дізнання відділ поліції №3 Запорізького районного управління поліції Головного управління національної поліції в Запорізькій області. Короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення: 30.04.2026 до відділу поліції № 3 ЗРУП надійшла ухвала Шевченківсського районного суду м. Запоріжжя 336/2558/26 щодо внесення відомостей до ЄРДР за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого статтею 356 Кримінального кодексу України за зверненням ОСОБА_1 за фактом демонтажу автомату електролічильника до домоволодіння АДРЕСА_1 , головою ОСББ "Чарівний світанок" (ЖЄО-11832, 11847). Правова кваліфікація правопорушення стаття 356 Кримінального кодексу України.

Також надано фото пошкоджень квартири, коробки в якій було змонтовано електроавтомат, акт комісійного обстеження об`єкта, пошкодженого внаслідок збройної агресії Російської Федерації від 05.01.2025 про огляд квартири в багатоквартирному будинку за адресою розташування: АДРЕСА_2 , виписка АТ "Універсал Банк" про зарахуванням та витрачання коштів єВідновлення, листування з АТ "Запоріжяжобленерго" з повідомленням про не відключення електрокористувача ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 .

Крім того, судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що 25.11.2017 проведено загальні збори співвласників багатоквартирного будинку "Чарівний світанок", за результатом яких прийнято рішення, оформлене протоколом № 3 від 25.11.2017, зокрема, щодо питання 4 порядку денного - про відключення боржників, з сумою заборгованості більше 2 000 грн 00 коп., від спільних внушньобудинкових мереж електропостачання вирішено: узгодити обмеження доступу та прав користування внутрішньо будинковими мережами будинку боржників, з сумою заборгованості більше 2000 грн 00 коп. (у т.ч. внутрішньо будинкових мереж електропостачання).

Відповідачем до матеріалів справи надано розрахунок суми заборгованості з внесків на утримання будинку за період з 01.07.2016 по 31.03.2026 співвласника Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Чарівний світанок" квартири 55 станом на 15.04.2026 у розмірі 12 644 грн 55 коп. Також надано банківські виписки та платіжну інструкцію від 12.03.2026 № 913277186.1 на суму 380 грн 11 коп з призначенням платежу: "Чарівна 153А, кв. 55 за лютий".

Позивачка вважає, що рішення, оформлене Протоколом № 3 Загальних зборів ОСББ "Чарівний світанок" від 25.11.2017, прийнято з порушенням приписів Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", оскільки у відповідача відсутні повноваження на обмеження доступу позивачки до будь-яких приміщень будинку, які перебувають у спільному використанні мешканців будинку, а також на відключення постачання електроенергії до квартири позивачки.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Частиною 1 статті 317 Цивільного кодексу України встановлено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до частин 1 - 3 статті 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який було ратифіковано Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Частиною 1 статті 321 Цивільного кодексу України визначено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до частини 2 статті 382 Цивільного кодексу України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Частиною 1 статті 385 Цивільного кодексу України передбачено, що власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків).

Відповідно до статті 391 Цивільного кодексу України, власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження майном.

Законом України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" визначено правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку.

Відповідно до визначень, наведених у статті 1 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", об`єднання співвласників багатоквартирного будинку - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна; співвласники багатоквартирного будинку - власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку; управитель багатоквартирного будинку (далі - управитель) - фізична особа - підприємець або юридична особа - суб`єкт підприємницької діяльності, яка за договором зі співвласниками забезпечує належне утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території та належні умови проживання і задоволення господарсько-побутових потреб.

Згідно зі статтею 4 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.

Об`єднання створюється як непідприємницьке товариство для здійснення функцій, визначених законом. Порядок надходження і використання коштів об`єднання визначається цим Законом та іншими законами України.

Основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

ОСББ відповідає за своїми зобов`язаннями коштами і майном ОСББ, від свого імені набуває майнові і немайнові права та обов`язки, виступає позивачем та відповідачем у суді.

Відповідно до статті 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", для керівництва поточною діяльністю об`єднання обирається правління. Правління має право приймати рішення з питань діяльності об`єднання, визначених статутом. Правління є виконавчим органом об`єднання і підзвітне загальним зборам. Порядок обрання та відкликання членів правління, їх кількісний склад та строки обрання встановлюються загальними зборами. До компетенції правління відноситься: підготовка кошторису, балансу об`єднання та річного звіту; здійснення контролю за своєчасною сплатою співвласниками внесків і платежів та вжиття заходів щодо стягнення заборгованості згідно з законодавством; розпорядження коштами об`єднання відповідно до затвердженого загальними зборами об`єднання кошторису; укладення договорів про виконання робіт, надання послуг та здійснення контролю за їх виконанням; ведення діловодства, бухгалтерського обліку та звітності про діяльність об`єднання; скликання та організація проведення загальних зборів об`єднання або зборів представників; призначення письмового опитування співвласників та утворення відповідної комісії для його проведення.

Відповідно до розділу 16 Статуту Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Чарівний світанок", затвердженого Протоколом установчих зборів № 1 від 23.04.2016, на виконання своїх повноважень голова правління:

- веде засідання правління, якщо правління не доручило ведення засідання іншому члену правління;

- забезпечує виконання рішень загальних зборів та рішень правління;

- діє без доручення від імені об`єднання та укладає в межах своєї компетенції договори і вчиняє інші правочини відповідно до рішень правління;

- розпоряджається коштами об`єднання відповідно до затвердженого кошторису та рішень правління, має право першого підпису фінансових документів об єднання; наймає на роботу в об`єднання працівників та звільняє їх, застосовує до них заходи заохочення та накладає стягнення, видає обов`язкові для працівників об`єднання накази у сфері трудових правовідносин;

- за рішенням правління видає довіреності на представництво інтересів об`єднання іншим особам;

- відкриває і закриває рахунки об`єднання в банківських установах та інших фінансових установах, підписує банківські та інші фінансові документи;

- засвідчує справжність підпису осіб, що проживають у будинку, у випадках передбачених законодавством;

- засвідчує довіреності співвласників мешканцям будинку на представництво на загальних зборах Об`єднання та делегування їм повноважень в частині голосування/прийняття рішень від імені власника;

- відповідно до рішень правління здійснює інші дії, спрямовані на досягнення мети та завдань об`єднання.

У разі відсутності голови правління його обов`язки виконує тимчасово призначена особа зі складу правління об`єднання.

Відповідно до статті 12 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" об`єднання через свої органи управління здійснює управління багатоквартирним будинком. Об`єднання самостійно визначає порядок управління багатоквартирним будинком та може змінити його у порядку, встановленому цим Законом та статутом об`єднання.

Згідно зі статтею 14 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" здійснення співвласником своїх прав не може порушувати права інших власників. Спори щодо здійснення прав співвласників вирішуються за згодою сторін або в судовому порядку.

Відповідно до Правил роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики га комунальних послуг від 14.03.2018 № 312 (далі - ПРРЕЕ), для забезпечення споживання електричної енергії споживач укладає договори:

1) про надання послуг з розподілу електричної енергії споживачу із оператором системи розподілу;

2) про постачання електричної енергії споживачу із обраним електропостачальником або про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (для побутових або малих не побутових споживачів).

Договір про надання послуг з розподілу електричної енергії споживачу визначає умови надання послуг з розподілу електричної енергії, зокрема надійність (безперервність) електропостачання, якість електричної енергії, порядок припинення (обмеження) електроживлення, порядок обліку електричної енергії тощо.

Наявність у споживача укладеного договору про надання послуг з розподілу електричної енергії є умовою постачання електричної енергії споживачу.

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 1 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" спільне майно багатоквартирного будинку - приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" внутрішньобудинкові системи багатоквартирного будинку - механічне, електричне, газове, сантехнічне та інше обладнання в будинку, яке обслуговує більше одного житлового та/або нежитлового приміщення, у тому числі комунікації до обладнання споживача, системи автономного теплопостачання, бойлерні та елеваторні вузли, обладнання протипожежної безпеки, вентиляційні канали та канали для димовидалення, обладнання ліфтів, центральних розподільних щитів електропостачання від зовнішньої поверхні стіни будівлі до точки приєднання житлового (нежитлового) приміщення (для систем газопостачання - від запірного пристрою на вводі в будинок до запірних пристроїв включно перед місцями підключення газових приладів, газоспоживального обладнання, теплових агрегатів тощо).

Відповідно до статей 7, 8 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживач має право одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів, а виконавець комунальної послуги (енергопостачальник або інший суб`єкт, визначений законом) має право припинити/зупинити надання комунальних послуг у разі їх неоплати або оплати не в повному обсязі в порядку і строки, встановлені законом та договором, крім випадків, коли якість та/або кількість таких послуг не відповідають умовам договору.

Відповідно до частини 5 статті 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", послуга з постачання електричної енергії надається згідно з умовами договору та вимогами правил, затверджених Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Згідно із частиною 4 статті 26 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", виконавець комунальної послуги (крім послуг з постачання та розподілу електричної енергії та природного газу) має право обмежити (припинити) надання відповідної комунальної послуги її споживачу незалежно від обраної моделі організації договірних відносин у разі непогашення в повному обсязі заборгованості за спожиті комунальні послуги протягом 30 днів з дня отримання споживачем попередження від виконавця. Таке попередження надсилається споживачу не раніше наступного робочого дня після спливу граничного строку оплати комунальної послуги, визначеного законодавством та/або договором про надання відповідної комунальної послуги.

Пунктом 7.5. ПРРЕЕ визначені випадки припинення повністю або частково постачання електричної енергії споживачу.

Проаналізувавши зазначені вище норми, апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що Законом України "Про електроенергетику", Законом України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", Правилами роздрібного ринку електричної енергії, а також Статутом ОСББ не передбачено право відповідача та/або його статутних органів приймати рішення про від`єднання тієї чи іншої квартири від системи електропостачання будинку, оскільки така компетенція є виключно у оператора системи або електропостачальника, з якими у споживача укладені відповідні договори.

Доказів того, що ініціатором відключення позивача від електропостачання був саме оператор системи або електропостачальник матеріали справи не містять, як і доказів того, що АТ "Запоріжжяобленерго" або ТОВ "Запоріжжяенергопостачання", були обізнані та/або погоджували повне або часткове припинення постачання електричної енергії споживачу Єсаулковій Юлії Вячеславівні.

Як вірно зазначив суд першої інстанції, відповідач не є виконавцем послуг з постачання електричної енергії позивачу, і не є стороною в договорі про надання послуг з розподілу електричної енергії між оператором системи розподілу та власником квартири, рішення про обмеження власника у користуванні спільним майном шляхом відключення від енергопостачання прийнято з порушенням порядку і поза межами повноважень статутних органів ОСББ, без дотримання порядку обмеження (припинення) постачання електричної енергії споживачу, встановленого ПРРЕЕ, а тому суд першої інстанцій дійшов вірного висновку про відсутність законних підстав для надання зборами співвласників ОСББ (шляхом прийняття відповідного рішення) права на відключення власника квартири позивачки від електропостачання, що свідчить про протиправність дій відповідача.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 29.06.2021 у справі № 916/964/19 зазначила про те, що передумовою захисту та відновлення порушеного права позивача є існування такого права та, відповідно, порушення, на час звернення з позовом до суду.

Відключення від електропостачання квартири позивачки, що призвело до обмеження права користування її майном на підставі рішення загальних зборів, яке ухвалено в порушення норм чинного законодавства України, свідчить про порушення прав ОСОБА_1 .

Згідно з частиною 5 статті 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов`язковим для всіх співвласників.

Проте, рішення загальних зборів може бути оскаржене в судовому порядку (частина 8 статті 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку").

Статтею 14 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" передбачено, що спори щодо здійснення прав співвласників вирішуються за згодою сторін або в судовому порядку.

Стосовно доводів скаржника щодо відсутності правової підстави для визнання рішення загальних зборів ОСББ у даній справі недійсним слід зазначити таке.

Рішення загальних зборів учасників (акціонерів, членів) та інших органів юридичної особи не є правочинами у розумінні статті 202 Цивільного кодексу України. До цих рішень не можуть застосовуватися положення статей 203 та 215 Цивільного кодексу України, які визначають підстави недійсності правочину, і, відповідно, правові наслідки недійсності правочину за статтею 216 Цивільного кодексу України. Зазначені рішення є актами ненормативного характеру (індивідуальними актами), тобто офіційними письмовими документами, що породжують певні правові наслідки, які спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин.

У зв`язку з цим підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників ОСББ можуть бути:

- невідповідність рішень загальних зборів нормам законодавства;

- порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів;

- позбавлення учасника (члена) ОСББ можливості взяти участь у загальних зборах.

Підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів ОСББ у зв`язку з порушенням прямих вказівок закону є:

а) під час прийняття рішення було порушено процедуру, передбачену статтею 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" і статутом ОСББ;

б) у разі прийняття рішення було порушено права співвласника, визначені у статті 14 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку";

в) під час прийняття рішення було неправильно визначено частку в загальному обсязі внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного та капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна в багатоквартирному будинку (стаття 20 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку").

Отже, однією з підстав для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників ОСББ може бути невідповідність рішення загальних зборів нормам законодавства, за наявності відповідного спору.

У даному випадку таким спором є, неправомірне відключення квартири позивачки від електропостачання з посиланням на наявність заборгованості із сплати внесків на утримання будинку.

З урахуванням вищенаведеного, апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що рішення загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Чарівний світанок", оформлене Протоколом № 3 від 25.11.20217, в частині пункту 4 порядку денного щодо обмеження доступу та прав користування внутрішньо будинковими мережами будинку боржників, з сумою заборгованості більше 2 000 грн 00 коп. (у т.ч. мереж електропостачання), суперечить вимогам законодавства України, а відтак підлягає визнанню недійсним.

Щодо доводів скаржника про порушення балансу інтересів співвласників ОСББ слід зазначити таке.

Верховний Суд у постанові від 20.04.2023 у справі № 914/2547/21, зазначив, що розглядаючи спір про визнання недійсними рішень загальних зборів з підстав порушень, допущених під час скликання та проведення загальних зборів, суд повинен встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів позивача. Також суд повинен у кожному конкретному випадку оцінити характер порушення, враховуючи баланс інтересів як позивача, так й інших співвласників ОСББ. Інтереси окремого власника можуть не збігатися з інтересами інших співвласників багатоквартирного будинку. Тому, вирішуючи питання щодо визнання недійсними рішення загальних зборів, суди мають враховувати баланс інтересів усіх співвласників та самого ОСББ, уникати зайвого втручання в питання діяльності ОСББ, які вирішуються загальними зборами співвласників.

Верховний Суд у постанові від 08.02.2022 у справі № 918/964/20 вказав на необхідність врахування принципу пропорційності - справедливої рівноваги (балансу) між інтересами співвласників багатоквартирного будинку, які реалізують свої права на участь в управлінні ОСББ, і які були присутні на загальних зборах, та інтересами позивача.

Верховний Суд звертає увагу на те, що ОСББ є неприбутковою організацією, яка на відміну від господарських товариств при проведенні зборів, в тому числі і шляхом письмового опитування, як правило не користується кваліфікованою правовою допомогою, через що можливими є незначні процедурні помилки в організації та проведенні зборів, які не повинні слугувати підставою для скасування рішень ОСББ з питань спільного управління майном. Крім того, на відміну від господарських товариств з невеликою кількістю учасників в ОСББ є певна, і часто доволі значна частина співвласників, які не прагнуть брати активну участь у вирішенні питань управління об`єднанням, вони не приходять на збори, не беруть участь у письмових опитуваннях. Тому, проведення кожних зборів вимагає значних зусиль від органів управління або ініціативної групи по скликанню зборів, інформуванню співвласників, вручення та отримання заповнених бюлетенів.

Визнання рішень щодо важливих для діяльності ОСББ рішень недійсними в судовому порядку, як правило, відбувається через значний проміжок часу після їх прийняття і має негативні наслідки на діяльність ОСББ, адже створює ситуацію правової невизначеності для всіх співвласників і самого ОСББ. За таких умов суд повинен приділяти ще більше уваги дослідженню питань балансу інтересів співвласників ОСББ, з`ясуванню того, яке саме право співвласника було порушено оскаржуваним рішенням і можливості його відновлення саме через скасування рішень, а не іншим шляхом (постанова Верховного Суду від 16.08.2023 у справі № 904/1711/22).

Колегією суддів враховано, що суд має утримуватися від зайвого втручання в питання діяльності ОСББ, в тому числі і шляхом скасування рішень, у разі, якщо вони поза жодним сумнівом підтримані більшістю співвласників і за своїм змістом не мають ознак дискримінації або іншого порушення прав чи законних інтересів конкретного співвласника, який оскаржує такі рішення в судовому порядку.

Частина 1 статті 16 Цивільного кодексу України передбачає, що кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи. Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту. Особа, права якої порушено, може скористатись не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права, який має відповідати тим фактичним обставинам, які склалися, виходячи із тих відносин, які відповідають відповідним нормам права (пункт 5.6 постанови Верховного Суду від 02.02.2022 у справі № 910/18962/20).

Порушенням є такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилось або зникло як таке. Порушення права пов`язане з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Завданням суду при здійсненні правосуддя є забезпечення, зокрема, захисту прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави, відтак, встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті. Вказані норми визначають об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес (пункт 119 постанови Верховного Суду від 10.09.2020 у справі № 904/3368/18).

Верховний Суд наголошував, що вказаний вище підхід є загальним і може застосовуватись при розгляді будь-яких категорій спорів, оскільки недоведеність порушення прав, за захистом яких було пред`явлено позов, у будь-якому випадку є підставою для відмови у його задоволенні (пункт 120 постанови Верховного Суду від 10.09.2020 у справі №904/3368/18).

Посилання скаржника на недотримання балансу інтересів, враховуючи позитивне голосування більшості учасників ОСББ за таке рішення, суд вважає безпідставним, оскільки спірне рішення є безумовно таким, що ухвалено всупереч вимогам чинного законодавства України та в порушення прав самих учасників ОСББ, у т.ч. позивачки, безпосередньо порушує майнові права та інтереси позивачки, гарантовані статтями 317, 319 Цивільного кодексу України.

Щодо доводів скаржника в частині безпідставного врахування судом першої інстанції доказів, долучених позивачем з порушення процесуальним строків, колегією суддів розцінюються критично, оскільки, звертаючись з позовною заявою, позивач не міг передбачити зміст заперечень відповідача проти позовних вимог позивача, а докази, долучені позивачем, стосувались та були подані на спростування заперечень відповідача, викладених в його заявах по суті справи.

З приводу доводів скаржника щодо пропуску строку позовної давності апеляційний господарський суд зазначає таке.

Згідно зі статтею 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно зі статтею 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Згідно з нормою статті 262 Цивільного кодексу України заміна сторін у зобов`язанні не змінює порядку обчислення та перебігу позовної давності.

Частинами 3, 4 статті 267 Цивільного кодексу України встановлено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.

Велика Палата Верховного суду в постанові від 18.01.2023 у справі № 488/2807/17, від 06.09.2023 у справі № 910/18489/20 зазначала, що суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позову. Отже, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити у судовому рішенні, чи порушено право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. Якщо таке право чи інтерес не порушено, суд відмовляє у задоволенні позову через його необґрунтованість. Якщо ж суд встановить, що право або охоронюваний законом інтерес позивача дійсно порушено, але позовна давність спливла, і про це зробила заяву інша сторона спору (сторона спірних правовідносин за конкретною позовною вимогою), суд відмовляє у позові через сплив позовної давності за неповажності причин її пропущення, наведених позивачем.

Оскільки судом встановлено обставини порушення прав позивача та підстави для задоволення його вимог, в даному випадку підлягає розгляду та дослідженню заява відповідача про застосування строку позовної давності.

Позивачем заявлено вимогу про визнання недійсним рішення від 25.11.2017; з відповідним позов позивач звернувся 17.03.2026.

Апеляційний господарський суд звертає увагу, що процедура прийняття спадщини не перериває та не зупиняє строків позовної давності. Спадкоємець набуває права та обов`язки, що існували на момент смерті, тому якщо на момент відкриття спадщини строк позовної давності за певними зобов`язаннями почав спливати, то такий строк продовжує спливати і для спадкоємця.

Таким чином позовна давність обчислюється з моменту порушення права, а не прийняття спадщини (набуття права власності спадкоємцем), як помилково зазначив суд першої інстанції.

Європейський суд з прав людини наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини від 22.10.1996 у справі "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства"; від 20.09.2011 у справі "ВАТ "Нафтова компанія "Юкос" проти Росії").

Водночас Європейський суд з прав людини у свої рішеннях неодноразово звертав увагу, що механізм застосування позовної давності повинен бути достатньо гнучким, тобто, як правило, він мусить допускати можливість зупинення, переривання та поновлення строку позовної давності, а також корелювати із суб`єктивним фактором, а саме обізнаністю потенційного позивача про факт порушення його права (див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини від 20.12.2007 у справі "Фінікарідов проти Кіпру").

Гнучкість механізму застосування позовної давності означає можливість для суду врахувати різноманітні особливості конкретної справи при визначенні початку, перебігу та закінчення позовної давності (висновки, викладені в постанові судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.09.2021 у справі № 916/4644/15).

Завданням національних судів є забезпечення належного вивчення документів, аргументів і доказів, представлених сторонами (див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини у справі "Ван де Гурк проти Нідерландів").

Право може вважатися ефективним, тільки якщо зауваження сторін насправді "заслухані", тобто належним чином вивчені судом (див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини у справах "Дюлоранс проти Франції", "Донадзе проти Грузії").

Відповідно до частини 4 статті 267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Водночас частиною 5 статті 267 Цивільного кодексу України визначено, що якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Поважними причинами пропуску позовної давності є такі обставини, які роблять своєчасне пред`явлення позову неможливим або утрудненим. Якщо суд дійде висновку про те, що позовна давність пропущена з поважної причини, то у своєму рішенні він наводить відповідні мотиви на підтвердження цих висновків.

Питання щодо поважності цих причин, тобто наявності обставин, які з об`єктивних, незалежних від позивача підстав унеможливлювали або істотно утруднювали своєчасне подання позову, вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням наявних фактичних даних про такі обставини.

Закон не встановлює, з чиєї ініціативи суд визнає причини пропуску позовної давності поважними.

Тож при вирішенні питання про захист порушеного права у разі пропуску позовної давності суд: а) у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які обґрунтовують поважність причин пропущення позовної давності; б) вирішує зазначене питання у кожному конкретному випадку з урахуванням наявних фактичних даних про такі обставини; в) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі усіх обставини справи в їх сукупності, керуючись законом (аналогічної позиції дотримується Верховний Суд у постановах від 11.08.2020 в справі №910/13193/19, від 17.06.2021 у справі № 17-14-01/1494 (925/460/20)).

Колегія суддів також звертає увагу, що до висновку про поважність причин пропуску позовної давності можна дійти лише після дослідження усіх фактичних обставин та оцінки доказів у кожній конкретній справі (аналогічні висновки викладені у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.05.2020 у справі №922/1467/19).

Відповідно до правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 26.07.2023 у справі № 905/2030/19 (905/2429/19), який підлягає врахуванню на підставі частини 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України, закон не передбачає переліку причин, які можуть бути визнані поважними для захисту порушеного права у випадку подання позову з пропуском позовної давності. Тому вирішення цього питання покладається безпосередньо на суд, який розглядає справу по суті заявлених вимог з урахуванням всіх обставин справи на підставі здійсненої оцінки поданих доказів.

Колегія суддів вважає за необхідне звернутися до висновків про застосування норм права, які викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 у справі №706/1272/14-ц та від 21.08.2019 у справі № 911/3681/17, відповідно до яких позовна давність не є інститутом процесуального права та не може бути відновлена (поновлена) в разі її спливу, але позивач має право за приписом частини 5 статті 267 Цивільного кодексу України отримати судовий захист у разі визнання судом поважними причин пропущення позовної давності.

Більше того, застосування норм про позовну давність підпорядковується загальним засадам матеріального цивільного права, які мають фундаментальний характер і є нормами прямої дії, включаючи й загальні положення щодо справедливості, добросовісності та розумності як загального стандарту поведінки учасників цивільних правовідносин (правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 25.01.2021 у справі №758/10761/13-ц).

Апеляційним господарським судом встановлено, що на момент набуття позивачем права власності на квартиру (02.10.2025) строк позовної давності для звернення з вимогою про визнання недійсним рішення від 25.11.2017 сплив.

До вказаного висновку колегія суддів дійшла, враховуючи таке:

- спірне рішення прийнято зборами 25.11.2017;

- у період з 02.04.2020 до 30.06.2023 позовна давність була продовжена, з огляду на таке. Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" з 12.03.2020 на всій території України було встановлено карантин. Законом України від 30.03.2020 № 540-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" (далі - Закон № 540-IX) розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України доповнено пунктом 12, відповідно до якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину. Цей Закон набрав чинності 02.04.2020. Відтак початок продовження строку для звернення до суду потрібно пов`язувати саме з моментом набрання чинності 02.04.2020 Законом № 540-IX. Подібний правовий висновок висловила Велика Палата Верховного Суду в постанові від 06.09.2023 у справі № 910/18489/20 (провадження № 12-46гс22). Строк дії карантину неодноразово продовжувався, а відмінений він був з 24 години 00 хвилин 30.06.2023 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 № 651 "Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2". Отже, під час дії карантину позовна давність була продовжена з 02.04.2020 до 30.06.2023;

- до 29.01.2024 позовна давність була продовжена на строк дії воєнного стану, а з 30.01.2024 перебіг строку звернення до суду зупинився на строк дії воєнного стану, з огляду на таке. Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" було введено воєнний стан в Україні із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України. Надалі строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався Указами Президента України, цей стан триває до теперішнього часу. Законом України від 15.03.2022 № 2120-ІХ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану" (далі - Закон № 2120-ІХ) розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України доповнено пунктом 19, згідно з яким у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії. Закон № 2102-IX набрав чинності 17.03.2022. Надалі Законом України від 08.11.2023 № 3450-ІХ "Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо вдосконалення порядку відкриття та оформлення спадщини" (далі - Закон № 3450-ІХ) пункт 19 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України викладено в новій редакції, відповідно до якої у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні", перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану. Закон № 3450-ІХ набрав чинності 30.01.2024.

Таким чином, у разі якщо позовна давність не спливла станом на 02.04.2020, то цей строк звернення до суду спочатку було продовжено (до 30.06.2023 - на строк дії карантину, а надалі до 29.01.2024 - на строк дії воєнного стану), а з 30.01.2024 перебіг строку звернення до суду зупинився на строк дії воєнного стану.

Аналогічний висновок викладений в пункті 96 постанови Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2025 у справі № 903/602/24 (провадження № 12-19гс25).

Крім того, апеляційним господарським судом враховано, що Законом України "Про внесення змін до розділу "Прикінцеві та перехідні положень Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності" виключено пункт 19 цього розділу; цей закон набрав чинності через 3 місяці з дня, наступного за днем його опублікування, тобто з 04.09.2025.

У той же час апеляційний господарський суд, оцінивши всі обставини справи в їх сукупності та взаємозв`язку, приймаючи до уваги загальні положення щодо справедливості, добросовісності та розумності як загального стандарту поведінки учасників цивільних правовідносин, вважає, що у даній справі наявні поважні причини пропуску позивачем позовної давності, що є підставою для захисту порушеного права у випадку подання позову з пропуском позовної давності, оскільки:

- позивач набув право власності на квартиру в порядку спадкування 02.10.2025;

- 28.09.2025 відбулось пошкодження квартири, внаслідок військової агресії, отже позивач, набувши право власності на неї 02.10.2025, вважав, що пошкодження його майна (в тому числі електричного обладнання) відбулось саме внаслідок військової агресії, а не внаслідок його демонтажу представником ОСББ, отже в момент набуття права власності на квартиру позивач об`єктивно не міг знати про порушення його прав оспорюваним рішенням від 25.11.2017;

- позивач, відновлюючи квартиру після її пошкодження внаслідок військової агресії, після отримання відповідної грошової компенсації від держави, 23.02.2026 встановив нове електричне обладнання, демонтаж якого виявив лише 16.03.2026, а вже наступного дня 17.03.2026 звернувся із позовом до суду.

Щодо доводів скаржника про те, що судом першої інстанції не були розглянуті дві вимоги позивача, апеляційний господарський суд зазначає таке.

У березні 2026 року ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернулась до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою, в якій просила суд:

1) визнати недійсним рішення загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Чарівний світанок", що оформлене Протоколом загальних зборів № 3 від 25.11.2017, на підставі якого було вирішено обмежити доступ та права користування внутрішньобудинковими мережами будинку боржників з сумою заборгованості більше 2 000 грн 00 коп. (в т.ч. внутрішньо-будинкових мереж електропостачання);

2) зобов`язання Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Чарівний світанок" не чинити перешкод ОСОБА_1 у вільному та безперешкодному користуванні електричним обладнанням, яке обслуговує квартиру АДРЕСА_1 , в тому числі, але не обмежуючись електрощитовою;

3) стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Чарівний світанок" (далі по тексту - відповідач) 40 000 грн 00 коп. моральної шкоди.

19.03.2026 (до моменту відкриття провадження у справі) через підсистему "Електронний суд" до Господарського суду Запорізької області від позивача надійшла уточнена позовна заява, в якій позивач просить:

1) визнати недійсним рішення загальних зборів ОСББ "Чарівний світанок", що оформлене Протоколом загальних зборів № 3 від 25.11.2017, на підставі якого було вирішено обмежити доступ та права користування внутрішньо-будинковими мережами будинку боржників з сумою заборгованості більше 2 000 грн 00 коп. (в т.ч. внутрішньо-будинкових мереж електропостачання);

2) зобов`язати ОСББ "Чарівний світанок" не чинити перешкод ОСОБА_1 у вільному та безперешкодному користуванні електричним обладнанням, яке обслуговує квартиру АДРЕСА_1 , в тому числі, але не обмежуючись електрощитовою.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 25.03.2026 позовна заява була залишена без руху для усунення недоліків, допущених позивачем. В зазначеній ухвалі суд першої інстанції також зазначив таке:

- пунктом 3 частини 1 статті 42 Господарського процесуального кодексу України передбачено право учасників справи подавати заяви та клопотання;

- приписами Господарського процесуального кодексу України, зокрема, статті 46 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог тощо. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об`єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову. У будь-якому з таких випадків позивачем має бути додержано правила вчинення відповідної процесуальної дії, а недотримання ним таких правил тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України;

- відповідно до приписів частини 3 статті 46 Господарського процесуального кодексу України, до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача;

- суд, надавши оцінку заяві позивача щодо уточнення позовних вимог, дійшов висновку, що остання, по суті, є заявою про зміну предмета позову;

- з урахуванням наведеного, враховуючи, що позивачем подано заяву щодо уточнення позовних вимог у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України, з огляду на наявність доказів надіслання заяви щодо уточнення позовних вимог на адресу відповідача, суд дійшов висновку, що подана позивачем заява щодо уточнення позовних вимог (зміна предмета спору) відповідає процесуальним вимогам, встановленим Господарським процесуальним кодексом України, а тому суд приймає її до розгляду.

26.03.2026 на адресу суду надійшла заява ОСОБА_1 про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 01.04.2026 було відкрито провадження у справі з такими позовними вимогами:

1) визнання недійсним рішення загальних зборів;

2) зобов`язання не чинити перешкод у вільному користуванні обладнанням.

Отже, вимога позивача про стягнення з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Чарівний світанок" 40 000 грн 00 коп. моральної шкоди не входила до предмета спору у даній справі, оскільки позивач, користуючись своїм процесуальним правом, змінив предмет спору у даній справі і така заява була прийнята судом першої інстанції до розгляду.

Щодо вимоги про зобов`язання ОСББ "Чарівний світанок" не чинити перешкод ОСОБА_1 у вільному та безперешкодному користуванні електричним обладнанням, яке обслуговує квартиру АДРЕСА_1 , в тому числі, але не обмежуючись електрощитовою, слід зазначити таке.

29.04.2026 через підсистему "Електронний суд" до Господарського суду Запорізької області від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог.

За результатами підготовчого засідання 27.05.2026 Господарський суд Запорізької області постановив ухвалу (з урахуванням змісту ухвали від 23.07.2026 про виправлення помилки), якою, серед іншого:

- прийняв заяву позивачки про уточнення позовних вимог (вих. б/н, сформована у підсистемі "Електронний суд" 28.04.2026) до розгляду;

- прийняв відмову Єсаулкової Ю.В. від позову в частині вимог про зобов`язання ОСББ "Чарівний світанок" не чинити перешкод ОСОБА_1 у вільному та безперешкодному користуванні електричним обладнанням, яке обслуговує квартиру АДРЕСА_1 , в тому числі, але не обмежуючись електрощитовою;

- закрив провадження по справі відповідно до пункту 4 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України в частині зобов`язання ОСББ "Чарівний світанок" не чинити перешкод ОСОБА_1 у вільному та безперешкодному користуванні електричним обладнанням, яке обслуговує квартиру АДРЕСА_1 , в тому числі, але не обмежуючись електрощитовою.

Враховуючи викладене, в цій частині доводи скаржника колегією суддів відхиляються, оскільки станом на момент ухвалення рішення Господарського суду Запорізької області від 08.07.2026, вимога про зобов`язання ОСББ "Чарівний світанок" не чинити перешкод ОСОБА_1 у вільному та безперешкодному користуванні електричним обладнанням, яке обслуговує квартиру АДРЕСА_1 , в тому числі, але не обмежуючись електрощитовою, вже була розглянута судом першої інстанції.

З огляду на викладене, доводи скаржника, наведені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду справи та спростовуються вищевикладеним.

У даній справі суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що скаржнику було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, а доводи, викладені в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції.

За результатом апеляційного перегляду справи колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що місцевим господарським судом було повно, всебічно та об`єктивно з`ясовано обставини, які мають значення для справи, а також вірно застосовано норми матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваного у даній справі рішення Господарського суду Запорізької області від 08.07.2026 у справі № 908/658/26 відсутні.

Щодо апеляційної скарги Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Чарівний світанок" на додаткове рішення Господарського суду Запорізької області від 23.07.2026 в частині відмови у стягненні 23 000 грн 00 коп. та апеляційної скарги ОСОБА_1 на додаткове рішення Господарського суду Запорізької області від 23.07.2026 в частині стягнення 10 000 грн 00 коп., апеляційний господарський суд зазначає таке.

13.07.2026 до Господарського суду Запорізької області від відповідача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення у справі № 908/658/26, яким заявник просив стягнути з позивача витрати на правничу допомогу в сумі 33 000 грн 00 коп. Заява мотивована тим, що при ухваленні рішення Господарського суду Запорізької області від 08.07.2026 у даній справі не вирішено питання щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених відповідачем.

13.07.2026 до Господарського суду Запорізької області від позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення у справі № 908/658/26, яким заявник просив стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу в сумі 96 000 грн 00 коп. Заява мотивована тим, що при ухваленні рішення Господарського суду Запорізької області від 08.07.2026 у даній справі не вирішено питання щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених позивачем.

Судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції встановлені наступні неоспорені обставини справи.

08.07.2026 рішенням Господарського суду Запорізької області позовні вимоги ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Чарівний світанок" задоволено; визнано недійсним рішення загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Чарівний світанок", оформлене Протоколом загальних зборів № 3 від 25.11.2017 в частині пункту 4 порядку денного щодо обмеження доступу та права користування внутрішньо будинковими мережами боржників з сумою заборгованості більше 2 000 грн 00 коп. (у т. ч. внутрішньо-будинкових мереж електропостачання).

Судом першої інстанції вірно враховано, що відповідно до частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат, згідно із приписами частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Виходячи з аналізу вказаних статей, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу суд повинен виходити з критеріїв складності справи, кваліфікації і досвіду адвоката, фінансового стану клієнта, а також виходити з принципів розумності з врахуванням витраченого адвокатом часу за для надання такої допомоги.

Відповідачем у відзиві на позовну заяву зазначено, що відповідач очікує, що його судові витрати під час розгляду даної справи в суді першої інстанції складатимуться виключно із витрат на професійну правничу допомогу в розмірі орієнтовно 37 000 грн 00 коп., відповідні докази будуть надані відповідачем не пізніше 5-ти днів з дати ухвалення рішення у справі.

Крім того, у судовому засіданні 08.07.2026 під час судових дебатів у справі представником відповідача також заявлено про надання доказів щодо розміру понесених судових витрат на правничу допомогу адвоката у строк, передбачений частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Судом встановлено, що 03.04.2026 Адвокатським бюро "Олександра Биструшкіна" в особі учасника бюро Биструшкіна Олександра Сергійовича (адвокат) та Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Чарівний світанок" в особі голови правління Гордиман М.В. укладено договір № 15/26, відповідно до умов пункту 1 якого клієнт доручає, а адвокат зобов`язується від імені та за рахунок клієнта здійснювати незалежну професійну діяльність щодо захисту, представництва-та надання інших видів правової допомоги клієнту у господарських справах, на підприємствах, в установах, організаціях.

Крім того, 03.04.2026 Адвокатським бюро "Олександра Биструшкіна", в особі учасника бюро ОСОБА_4 (адвокат) та Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Чарівний світанок" в особі голови правління Гордиман М.В. укладена додаткова угода № 1 до договору № 15/26 від 03.04.2026, відповідно до умов пункту 2 якої за надання професійної правничої допомоги по веденню адвокатом судової справи в господарському суді першої інстанції клієнт сплачує адвокату гонорар, встановлений у фіксованому розмірі 33 000 грн 00 коп. в наступні строки: перші 16 500 грн 00 коп. не пізніше 07.04.2026, другі 16 500 грн 00 коп. не пізніше 07.05.2026.

Згідно з пунктом 4 Додаткової угоди професійна правнича допомога, яка надаватиметься в рамках ведення судової справи в господарському суді першої інстанції включатиме в себе: правовий аналіз позовної заяви по справі та додатків до неї, кваліфікацію правовідносин сторін, вивчення актуальної судової практики з розгляду подібних спорів, підготовку та подання відзиву на позовну заяв), підготовку та подання заперечення (в разі необхідності) та всіх необхідних документів, пов`язаних з розглядом справи, включаючи клопотання, заяви (в разі необхідності), представництво інтересів клієнта в судових засіданнях в господарському суді першої інстанції, усні консультації клієнта щодо питань, які виникають під час розгляду судової справи та всі інші дії. необхідні для ведення судової справи в господарському суді першої інстанції.

Пунктом 5 додаткової угоди врегульовано, що в рамках розгляду судової справи господарським судом першої інстанції адвокат надає клієнту акт приймання-передачі наданої професійної правничої допомоги, в якому будуть зазначені зміст наданої правової допомоги, розмір гонорару, додаткові витрати, які понесені адвокатом під час надання професійної правничої допомоги в рамках судової справи (якщо такі матимуть місце).

Згідно з Актом приймання-передачі наданих послуг з професійної правничої допомоги від 10.07.2026, що складений між Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Чарівний світанок" та Адвокатським бюро "Олександра Биструшкіна", в особі учасника бюро Биструшкіна Олександра Сергійовича (адвокат), останній надав професійну правничу допомогу, зокрема:

1.1. правовий аналіз ситуації;

1.2. кваліфікацію правовідносин сторін;

1.3. правовий аналіз позовної заяви та додатків до неї;

1.4. вивчення матеріалів судової практики у подібних справах;

1.5. складання та подання до суду відзиву на позовну заяву;

1.6. складання та подання до суду заяви про застосування позовної давності;

1.7. складання та подання до суду заперечення на відповідь на відзив;

1.8. складання та подання до суду клопотання від 29.04.2026;

1.9. складання та подання до суду клопотання про зобов`язання позивачки надати відповіді на питання, поставлені у відзиві;

1.10. складання та подання до суду пояснення щодо позовної давності;

1.11. складання та подання до суду заперечення проти задоволення заяви про витребування доказів;

1.12. складання та подання до суду відзиву на заяву про уточнення позовних вимог;

1.13. складання та подання до суду заперечення проти задоволення заяви про участь в судовому засіданні в режимі відеокоферензв`язку;

1.14. складання та подання до суду заяви від 22.05.2026;

1.15. складання та подання до суду заяви від 26.05.2026;

1.16. складання та подання до суду заяви від 26.05.2026 щодо неприпустимості нехтування процесуальними обов`язками;

1.17. складання та подання до суду клопотання від 03.04.2026;

1.18. підготовка до судового засідання призначеного на 27.05.2026;

1.19. участь в судовому засіданні призначеному на 27.05.2026;

1.20. підготовка до судового засідання призначеного на 09.06.2026;

1.21 участь в судовому засіданні призначеному на 09.06.2026;

1.22 підготовка до судового засідання призначеного на 08.07.2026;

1.23 участь в судовому засіданні призначеному на 08.07.2026;

1.24 усні консультації з питань захисту прав та інтересів відповідача у справі №908/658/26.

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Чарівний світанок" здійснило оплату наданих послуг з професійної правничої допомоги, що підтверджується копією платіжних інструкцій від 07.04.2026 на суму 16 500 грн 00 коп. та від 06.05.2026 на суму 16 500 грн 00 коп.

Додатково на підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу відповідачем долучено до матеріалів справи копію договору № 15/26 від 03.04.2026, копію додаткової угоди № 1 до договору № 15/26 від 03.04.2026, копію акту приймання-передачі наданих послуг з професійної правничої допомоги від 10.06.2026.

Також слід зазначити, що у договорі № 51/26 від 03.04.2026, додатковій угоді № 1 до договору № 15/26 від 03.04.2026 від 03.04.2026, акті прийманні-передачі наданих послуг з професійної правничої допомоги від 10.07.2026 зазначена загальна вартість професійної правничої допомоги по веденню адвокатом справи в господарському суді першої інстанції у фіксованому розмірі 33 000 грн 00 коп.

Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позивачем безпідставно включено у складі судових витрат на професійну правничу допомогу, які просить покласти на позивача, наступні послуги, а саме:

- послуги 1.1. правовий аналіз ситуації, 1.2. кваліфікацію правовідносин сторін, 1.3. правовий аналіз позовної заяви та додатків до неї, 1.4. вивчення матеріалів судової практики у подібних справах, які виділені як чотири окремі, але які за своєю суттю є однією послугою;

- послуга 1.6. складання та подання до суду заяви про застосування позовної давності, не підлягає відшкодуванню, оскільки не була задоволена судом;

- послуга 1.10. складання та подання до суду пояснення щодо позовної давності, не підлягає відшкодуванню, оскільки таке письмове пояснення не є заявою по суті справи, його підготовка та подання до суду не була необхідною та з урахуванням статті 161 Господарського процесуального кодексу України суд не постановляв ухвали щодо надання пояснень з окремого питання.

- щодо послуг 1.13. складання та подання до суду заперечення проти задоволення заяви про участь в судовому засіданні в режимі відеокоферензв`язку, 1.15. складання та подання до суду заяви від 26.05.2026, 1.16. складання та подання до суду заяви від 26.05.2026 щодо неприпустимості нехтування процесуальними обов`язками, суд першої інстанції вірно зазначив, що подані відповідачем заяви (послуги 1.13., 1.15., 1.16.) при вирішення спору по суті не були визнані судом підставними, обґрунтованими, отже, як наслідок, необхідними у даній справі;

- щодо послуги 1.17. складання та подання до суду клопотання від 03.04.2026, суд вірно зазначив, що в матеріалах справи відсутній зазначений документ; посилання скаржника на описку, яка виявлена ним вже під час апеляційного перегляду розцінюється колегією суддів критично, оскільки зазначена інформація не була доведена до відома суду першої інстанції;

- щодо послуг 1.18. підготовка до судового засідання, призначеного на 27.05.2026, 1.19. участь в судовому засіданні, призначеному на 27.05.2026, 1.20. підготовка до судового засідання, призначеного на 09.06.2026, 1.21 участь в судовому засіданні, призначеному на 09.06.2026, 1.22 підготовка до судового засідання, призначеного на 08.07.2026, 1.23 участь в судовому засіданні, призначеному на 08.07.2026, суд вірно зазначив, що пункт 1.18. (підготовка до судового засідання, призначеного на 27.05.2026), пункт 1.20. (підготовка до судового засідання, призначеного на 09.06.2026), пункт 1.22 (підготовка до судового засідання, призначеного на 08.07.2026), дублюють пункти 1.1. - 1.4. та входять до вартості цих послуг. Обсяг виконаної адвокатом роботи щодо підготовки до участі та участь в судових засіданнях не потребували додаткового вивчення норм законодавства, судової практики чи обставин справи, а полягали лише у досліджені нових документів, які надійшли до матеріалів справи між засіданнями. У той же час, перелічені послуги не вимагали витрачання адвокатом тривалого часу та зусиль, отже в цій частині суд першої інстанції вірно зазначив про факт завищення послуг в цій частині.

Як було зазначено вище, ухвалою від 01.04.2026 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі № 908/658/26 за двома позовними вимогами:

1) визнати недійсним рішення загальних зборів ОСББ "Чарівний світанок", що оформлене Протоколом загальних зборів № 3 від 25.11.2017, на підставі якого було вирішено обмежити доступ та права користування внутрішньо-будинковими мережами будинку боржників з сумою заборгованості більше 2 000 грн 00 коп. (в т.ч. внутрішньо-будинкових мереж електропостачання);

2) зобов`язати ОСББ "Чарівний світанок" не чинити перешкод ОСОБА_1 у вільному та безперешкодному користуванні електричним обладнанням, яке обслуговує квартиру АДРЕСА_1 , в тому числі, але не обмежуючись електрощитовою.

За результатами підготовчого засідання 27.05.2026 Господарський суд Запорізької області постановив ухвалу (з урахуванням змісту ухвали від 23.07.2026 про виправлення помилки), якою, серед іншого:

- прийняв заяву позивачки про уточнення позовних вимог (вих. б/н, сформована у підсистемі "Електронний суд" 28.04.2026) до розгляду;

- прийняв відмову Єсаулкової Ю.В. від позову в частині вимог про зобов`язання ОСББ "Чарівний світанок" не чинити перешкод ОСОБА_1 у вільному та безперешкодному користуванні електричним обладнанням, яке обслуговує квартиру АДРЕСА_1 , в тому числі, але не обмежуючись електрощитовою;

- закрив провадження по справі відповідно до пункту 4 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України в частині зобов`язання ОСББ "Чарівний світанок" не чинити перешкод ОСОБА_1 у вільному та безперешкодному користуванні електричним обладнанням, яке обслуговує квартиру АДРЕСА_1 , в тому числі, але не обмежуючись електрощитовою.

Як було зазначено вище, за результатами розгляду справи позов задоволено, визнано недійсним рішення загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Чарівний світанок".

Відповідно до частини 3 статті 130 Господарського процесуального кодексу України, у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

Проаналізувавши всі обставини даної справи в їх сукупності, апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що з урахуванням відмови ОСОБА_1 від однієї з позовних вимог та беручи до уваги принципи диспозитивності та змагальності господарського судочинства, критерії реальності, співмірності, розумності, обґрунтованим до стягнення розміром витрат на професійну правничу допомогу є 10 000 грн 00 коп. В іншій частині витрати на професійну правничу допомогу (23 000 грн 00 коп.) суд обґрунтовано залишив за відповідачем, і в цій частині у задоволенні заяви про відшкодування судових витрат правомірно відмовив.

Доводам скаржника (відповідача) в частині того, що судом першої інстанції не були розглянуті дві вимоги позивача (які повторно скаржником викладені в його апеляційній скарзі на додаткове рішення від 23.07.2026), апеляційний господарський суд вже надав оцінку на 32-й сторінці цією постанови.

Доводи скаржника (позивача) щодо неспівмірності стягнутої судом суми витрат на професійну правничу допомогу розцінюються колегією суддів критично, з огляду на описані вище обставини та наведений аналіз кожної з наданих послуг.

З огляду на викладене, доводи скаржників, наведені в апеляційних скаргах на додаткове рішення Господарського суду Запорізької області від 23.07.2026 (яким, серед іншого, стягнуто 10 000 грн 00 коп. та відмовлено у стягненні 23 000 грн 00 коп.) у справі № 908/658/26, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду справи та спростовуються вищевикладеним.

У даній справі суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що скаржникам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, а доводи, викладені в апеляційних скаргах позивача та відповідача не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції.

За результатом апеляційного перегляду справи колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваного у даній справі додаткового рішення Господарського суду Запорізької області від 23.07.2026 (яким, серед іншого, стягнуто 10 000 грн 00 коп. та відмовлено у стягненні 23 000 грн 00 коп.) у справі № 908/658/26, відсутні.

Щодо апеляційної скарги ОСОБА_1 на додаткове рішення Господарського суду Запорізької області від 23.07.2026 (яким відмовлено позивачу у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення) апеляційний господарський суд зазначає таке.

Як було зазначено вище, 08.07.2026 рішенням Господарського суду Запорізької області позовні вимоги ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Чарівний світанок" задоволено; визнано недійсним рішення загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Чарівний світанок", оформлене Протоколом загальних зборів № 3 від 25.11.2017 в частині пункту 4 порядку денного щодо обмеження доступу та права користування внутрішньо будинковими мережами боржників з сумою заборгованості більше 2 000 грн 00 коп. (у т. ч. внутрішньо-будинкових мереж електропостачання).

13.07.2026 до Господарського суду Запорізької області від позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення у справі № 908/658/26 щодо стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу у розмірі 96 000 грн 00 коп. Заява мотивована тим, що при ухваленні рішення Господарського суду Запорізької області від 08.07.2026 у даній справі не вирішено питання щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених позивачем.

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема на професійну правничу допомогу.

Згідно з частинами 1, 2 статті 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

За загальним правилом питання, як розподілити між сторонами судові витрати, суд вирішує під час ухвалення рішення суду і зазначає про це в резолютивній частині (пункт 5 частини 1 статті 237, пункт 2 частини 5 статті 238 Господарського процесуального кодексу України.

Позивачем надано до матеріалів справи копію договору про надання правової допомоги № 17/03/26-1 від 17.03.2026 укладеного між адвокатом Полтарапавловим Максимом Генадійовичем та ОСОБА_1 , відповідно до умов пункту 1.1. якої адвокат зобов`язується за завданням клієнта надавати клієнту правову допомогу, а клієнт зобов`язується оплатити надання послуг та витрати адвоката, необхідні для виконання цього договору.

На підтвердження витрат на послуги адвоката у розмірі 96 000 грн 00 коп., позивачем додано до матеріалів справи копію договору про надання правничої допомоги № 17/03/26-1 від 17.03.2026, копію квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки № 2.746351979,1від 08.07.2026 на суму 96 000 грн 00 коп., акт прийому-передачі виконаних робіт № 06-07-26/1 від 06.07.2026.

Водночас частини 1 статті 221 Господарського процесуального кодексу України передбачено якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Така норма кореспондується з частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, якою визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Як убачається з матеріалів справи № 908/658/26, в позовній заяві позивачем зазначено попередній (орієнтовний) розрахунок сум судових витрат, які позивач очікує понести в зв`язку із розглядом справи, та який становить 25 000 грн 00 коп.; зазначено, що точний розрахунок та детальний опис наданих послуг буде надано до суду до закінчення судових дебатів.

Однак, позивачем відповідну заяву, під час судових дебатів 08.07.2026 у справі не було подано. Також Єсаулкова Ю.В. не зазначила до закінчення судових дебатів у справі про подання протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду доказів, на підтвердження розміру судових витрат, відповідно до частини 8 статті 126 Господарського процесуального кодексу України.

Так, апеляційний господарський суд зазначає, що право сторони, яка має намір отримати за результатами розгляду спору по суті відшкодування витрат на професійну правничу допомогу за рахунок іншої сторони, виходячи з положень статей 124, 129 Господарського процесуального кодексу України, кореспондується з її обов`язками: по-перше, зазначити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла або очікує понести у зв`язку із розглядом справи у першій заяві по суті спору; по-друге, заявити про це до закінчення судових дебатів у справі; по-третє, подати до суду докази на підтвердження розміру таких витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду (пункт 1.20 постанови палати для розгляду справ щодо захисту прав інтелектуальної власності, а також пов`язаних з антимонопольним та конкурентним законодавством Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.07.2021 у справі 910/16803/19).

При цьому, процесуальний закон не визначає конкретних вимог щодо змісту та форми такої заяви, зокрема не вказує на те, що вона повинна бути зроблена лише у письмовій формі, а також, що така заява має бути зроблена на певній процесуальній стадії. Закон лише встановлює граничний строк звернення із заявою - до закінчення судових дебатів (пункт 3.6 постанови Верховного Суду від 27.01.2022 у справі № 921/221/21 та пункт 20 постанови від 31.05.2022 у справі № 917/304/21).

Суд першої інстанції вірно врахував, що:

- заяву щодо вирішення питання про стягнення витрат необхідно залишити без розгляду, якщо докази були надані поза межами строку, без клопотання про поновлення цього строку та обґрунтування поважності причин його пропуску (пункти 57 - 58 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц);

- потрібно розрізняти наслідки своєчасного неподання заяви про відшкодування судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, та доказів у підтвердження їх розміру, та загальні правила розподілу судових витрат за результатами розгляду справи. Неподання чи незаявлення стороною до закінчення судових дебатів у справі про необхідність розподілу судових витрат, пов`язаних із розглядом справи, крім судового збору, є підставою для відмови у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення щодо таких судових витрат. Неподання стороною доказів у підтвердження розміру витрат, пов`язаних із розглядом справи, до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву, має своїм процесуальним наслідком залишення такої заяви без розгляду (аналогічні висновки містяться у постанові Верховного Суду від 07.09.2022 у справі №911/2130/21).

Судом першої інстанції вірно встановлено, що позивач не подав докази, що підтверджують розмір понесених позивачем витрат на правничу допомогу в суді до ухвалення судом судового рішення, не зробив до закінчення судових дебатів у справі заяву про необхідність розподілу судових витрат, пов`язаних із розглядом справи, та про те, що докази розміру судових витрат будуть надані після ухвалення судового рішення протягом п`яти днів.

Таким чином, позивачем у даній справі був порушений порядок звернення щодо відшкодування витрат на правничу допомогу.

Отже, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що не заявлення до ухвалення судового рішення про необхідність розподілу витрат на правничу допомогу в суді та про подання відповідних доказів протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду є підставою для відмови у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення щодо таких судових витрат.

Доводи скаржника в частині того, що він зазначив орієнтовний розмір витрат на правничу допомогу в позовній заяві, що, на його думку, є підставою для відшкодування понесених витрат, є необґрунтованими, адже це була заява про попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач очікував понести (поніс) у зв`язку із розглядом справи у суді (частина 1 статті 124 Господарського процесуального кодексу України).

Таким чином скаржнику (позивачу) було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин.

З огляду на викладене, доводи скаржника, наведені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду справи та спростовуються вищевикладеним.

За результатом апеляційного перегляду справи колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваного у даній справі додаткового рішення Господарського суду Запорізької області від 23.07.2026 (яким відмовлено позивачу у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення) у справі № 908/658/26, відсутні.

За результатом апеляційного перегляду справи колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що місцевим господарським судом було повно, всебічно та об`єктивно з`ясовано обставини, які мають значення для справи, а також вірно застосовано норми матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваних у даній справі судових рішень відсутні.

Відповідно до частини 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на все вищевикладене, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає апеляційні скарги такими, що не підлягають задоволенню, а оскаржувані рішення суду такими, що підлягають залишенню без змін.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Чарівний світанок" на рішення покладаються на скаржника.

З підстав наведеного та керуючись статтями 129, 269, 270, 275 - 284, 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційні скарги Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Чарівний світанок" на рішення Господарського суду Запорізької області від 08.07.2026 та на додаткове рішення Господарського суду Запорізької області від 23.07.2026 в частині відмови у стягненні 23 000 грн 00 коп., а також апеляційну скаргу ОСОБА_1 на додаткове рішення Господарського суду Запорізької області від 23.07.2026 в частині стягнення 10 000 грн 00 коп., у справі № 908/658/26 - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Запорізької області від 08.07.2026 у справі №908/658/26 - залишити без змін.

3. Додаткове рішення Господарського суду Запорізької області від 23.07.2026 (яким, серед іншого, стягнуто 10 000 грн 00 коп. та відмовлено у стягненні 23 000 грн 00 коп.) у справі № 908/658/26 - залишити без змін.

4. Витрати Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Чарівний світанок" по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Чарівний світанок".

5. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на додаткове рішення Господарського суду Запорізької області від 23.07.2026 (яким відмовлено позивачу у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення) у справі № 908/658/26 - залишити без задоволення.

6. Додаткове рішення Господарського суду Запорізької області від 23.07.2026 (яким відмовлено позивачу у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення) у справі №908/658/26 - залишити без змін.

7. Матеріали справи № 908/658/26 повернути до Господарського суду Запорізької області.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачені статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повна постанова складена та підписана 21.09.2026.

Головуючий суддя Ю.В. Фещенко

Суддя Я.С. Золотарьова

Суддя С.В. Мартинюк