Постанова від 20 вересня 2026 р. у справі №904/945/26 — Центральний апеляційний господарський суд

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.09.2026 м. Дніпро Справа № 904/945/26

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого (судді-доповідача): Стефанів Т. В.,

суддів: Демчини Т. Ю., Кошлі А. О.,

розглянувши у порядку письмового провадження

без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу

Приватного акціонерного товариства "Суха Балка" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.04.2026 у справі № 904/945/26 (суддя Євстигнеєва Н. М., повне рішення складено 23.04.2026)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Електрод Україна", с. Пасіки-Зубрицькі Львівської області

до Приватного акціонерного товариства "Суха Балка", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

про стягнення 36 038,26 грн,

в с т а н о в и в:

Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Електрод Україна" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом, яким просить стягнути з Приватного акціонерного товариства "Суха Балка" заборгованість у розмірі 36 038,26 грн, з яких:

- основний борг у розмірі 28 788,00 грн;

- 3 % річних у розмірі 1 649,76 грн;

- втрати від інфляції у розмірі 5 600,50 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору №103ЕУ від 10 березня 2023 року в частині повної та своєчасної оплати за поставлений товар.

Також позивач просить визначити в рішенні суду, що нарахування 3% річних на суму заборгованості має здійснюватися до моменту виконання рішення суду та розраховуватися за наступною формулою: (сума заборгованості) х 3% х (кількість днів прострочення) : (кількість днів у році).

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 23.04.2026 у справі №904/945/26 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Електрод Україна" до Приватного акціонерного товариства "Суха Балка" про стягнення 36 038,26 грн - задоволено.

Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Суха Балка" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Електрод Україна" основний борг у розмірі 28 788,00грн, 3 % річних у розмірі 1 649,76 грн, втрати від інфляції у розмірі 5 600,50 грн та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 662,40 грн.

Органу (особі), що проводитиме примусове виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.04.2026 у справі №904/945/26 здійснювати нарахування 3% річних на заборгованість в розмірі 28 788,00 грн з 23.02.2026 до моменту виконання цього рішення, за формулою: С х 3 х Д : К : 100, де: С- сума непогашеної заборгованості; 3- відсотки річних; Д - кількість днів прострочення; К - кількість днів у році, в якому наявна непогашена заборгованість.

Приймаючи оскаржуване рішення, місцевий господарський суд виходив з того, що між сторонами існували договірні правовідносини, в межах яких позивач як постачальник здійснив поставку товару відповідачу, а останній, прийнявши товар, взяв на себе обов`язок оплатити його в установлені договором та відповідними специфікаціями строки, а саме протягом 21 та 14 календарних днів відповідно. Суд встановив, що строк виконання відповідачем грошового зобов`язання настав, однак доказів своєчасної та повної оплати поставленого товару на суму 28 788,00 грн відповідачем не надано, у зв`язку з чим дійшов висновку про наявність у останнього заборгованості перед позивачем.

При цьому суд зазначив, що матеріали справи не містять жодних звернень, претензій чи інших заперечень відповідача щодо неналежного виконання позивачем умов договору, у тому числі щодо порушення положень пункту 2.3 договору, після отримання товару. Відсутність таких заперечень суд розцінив як додаткове підтвердження належності здійсненої поставки та обґрунтованості вимог позивача про стягнення заборгованості.

Перевіряючи доводи щодо можливого звільнення відповідача від відповідальності у зв`язку з настанням обставин непереборної сили, місцевий господарський суд, посилаючись на положення статті 617 Цивільного кодексу України, статті 218 Господарського кодексу України та Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні", дійшов висновку про відсутність відповідних правових підстав. Суд зазначив, що відповідачем не надано належних та допустимих доказів настання обставин форс-мажору, засвідчених у встановленому законом порядку Торгово-промисловою палатою України, які б підтверджували неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Крім того, встановивши факт прострочення виконання грошового зобов`язання, суд перевірив заявлені позивачем вимоги про стягнення 3% річних та інфляційних втрат відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України. За результатами перевірки суд визнав розрахунок 3% річних у розмірі 1 649,76 грн та інфляційних втрат у розмірі 5 600,50 грн арифметично правильним, у зв`язку з чим дійшов висновку про наявність підстав для їх стягнення з відповідача.

Також місцевий господарський суд, керуючись частиною десятою статті 238 ГПК України, визнав за можливе визначити в резолютивній частині рішення порядок подальшого нарахування 3% річних на суму основного боргу, починаючи з 23.02.2026 і до моменту фактичного виконання рішення, за встановленою судом формулою. При цьому суд зазначив, що таке визначення порядку нарахування не є окремою позовною вимогою та, відповідно, не зумовлює необхідності додаткової сплати судового збору.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Приватне акціонерне товариство "Суха Балка" засобами поштового зв`язку подало апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.04.2026 у справі № 904/945/26, у якій просить визнати поважними причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення, поновити строк на апеляційне оскарження даного рішення, скасувати рішення та прийняте нове, яким у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Електрод Україна" відмовити.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

Апелянт вважає, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, а також неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права.

По суті спору апелянт вважає необґрунтованою вимогу позивача про стягнення вартості поставленого товару, посилаючись на відсутність підстав для виникнення у нього обов`язку з його оплати. Зокрема, зазначає, що відповідно до пункту 2.3 Договору № 103ЕУ від 10.03.2023 позивач був зобов`язаний на кожну поставлену партію товару надати відповідачу визначений договором пакет документів, у тому числі рахунок-фактуру, сертифікат якості, видаткову накладну та інші документи, а згідно з пунктом 4.2 договору підставою для здійснення оплати є виставлений позивачем рахунок.

На думку апелянта, передача передбаченого договором пакета документів, зокрема рахунку-фактури, є обов`язковою передумовою виникнення у покупця обов`язку здійснити оплату поставленого товару. Водночас позивач, як стверджує відповідач, не надав до матеріалів справи належних доказів передачі останньому повного пакета документів на поставлений товар, зокрема рахунків-фактур. Посилаючись на положення статей 76, 77, 80 Господарського процесуального кодексу України, апелянт зазначає, що саме на позивача покладався обов`язок довести обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог, у тому числі факт належного виконання ним договірного обов`язку щодо надання відповідних документів.

Виходячи з цього, апелянт стверджує, що за відсутності доказів передачі передбачених договором документів обов`язок відповідача щодо оплати товару не виник, оскільки позивач не виконав свого зустрічного обов`язку. У зв`язку з цим відповідач вважає, що має місце прострочення кредитора, а заявлена до стягнення сума основного боргу є недоведеною.

Зазначені доводи апелянт також покладає в основу заперечень проти стягнення 3% річних та інфляційних втрат. Посилаючись на частину четверту статті 612 Цивільного кодексу України, відповідач зазначає, що прострочення боржника не настає, якщо зобов`язання не могло бути виконане внаслідок прострочення кредитора. Оскільки, за твердженням апелянта, обов`язок відповідача щодо оплати товару не виник через ненадання позивачем необхідних документів, відсутні й правові підстави для висновку про прострочення виконання грошового зобов`язання. Відтак, на думку відповідача, нарахування 3% річних та інфляційних втрат відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України є безпідставним.

Крім того, апелянт посилається на наявність форс-мажорних обставин. Зазначає, що пунктами 10.1-10.3 договору передбачено звільнення сторін від відповідальності за невиконання або неналежне виконання договірних зобов`язань у разі настання обставин непереборної сили. На підтвердження наявності таких обставин відповідач посилається на лист Торгово-промислової палати України № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022, яким засвідчено настання форс-мажорних обставин у зв`язку із введенням воєнного стану в Україні з 24.02.2022 та до моменту його офіційного закінчення.

На переконання апелянта, зазначені форс-мажорні обставини продовжують діяти дотепер та, відповідно, мають бути враховані судом під час вирішення питання про відповідальність відповідача за невиконання грошового зобов`язання. У зв`язку з цим апелянт вважає, що суд першої інстанції безпідставно не врахував положення договору щодо форс-мажору та відповідний лист Торгово-промислової палати України.

Таким чином, апелянт вважає, що суд першої інстанції, задовольняючи позов, не надав належної оцінки наведеним обставинам, не встановив належним чином факт виконання позивачем договірного обов`язку щодо надання документів, необхідних для здійснення оплати, безпідставно дійшов висновку про виникнення у відповідача прострочення грошового зобов`язання, а також не врахував посилання відповідача на наявність форс-мажорних обставин.

За твердженням апелянта, такі порушення призвели до неправильного вирішення спору та є підставою для скасування рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.04.2026 у справі № 904/945/26. На обґрунтування своєї позиції відповідач посилається, зокрема, на положення статей 11, 525, 526, 610, 612, 625, 629 ЦК України, а також статей 2, 13, 73, 74, 76, 77, 78, 80, 236 ГПК України, вважаючи, що оскаржуване рішення ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного і всебічного дослідження обставин справи та оцінки наданих сторонами доказів.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Електрод Україна" не скористалось своїм правом згідно ч. 1 ст. 263 ГПК України та не надало суду письмового відзиву на апеляційну скаргу, що згідно ч. 3 ст. 263 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваного рішення суду першої інстанції.

Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді.

Згідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.06.2026 у даній справі визначена колегія суддів у складі: головуючий, доповідач суддя Стефанів Т. В., судді: Демчина Т. Ю., Кошля А. О.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 22.06.2026 апеляційну скаргу залишено без руху. Скаржнику наданий строк для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме для надання суду доказів оплати судового збору, у розмірі 4992 грн.

На виконання вказаної ухвали від скаржника надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги та долучення до матеріалів апеляційної скарги витребуваних судом доказів.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 10.07.2026 поновлено Приватному акціонерному товариству "Суха Балка" строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.04.2026 у справі № 904/945/26, відкрито апеляційне провадження, зупинено дію рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.04.2026 у справі № 904/945/26 до закінчення його перегляду у суді апеляційної інстанції, витребувано з Господарського суду Дніпропетровської області матеріали справи № 904/945/26. Розгляд справи призначено у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції.

10 березня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Електрод Україна" (постачальник, позивач) та Приватним акціонерним товариством "Суха Балка" (покупець, відповідач) укладено договір №10ЗЕУ (а.с. 12-15).

За умовами пункту 1.1 договору постачальник зобов`язується передати покупцю продукцію (далі по тексту - товар), а покупець зобов`язується прийняти у власність і оплатити товар на передбачених цим договором умовах.

Номенклатурний перелік, асортимент, кількість, ціна, вартість товару та інші умови узгоджуються сторонами в специфікаціях (додатках), які після їх підписання є невід`ємною частиною цього договору. При зазначенні переліку, асортименту в специфікаціях (додатках) обов`язково указується код УКТ ЗЕД товару з дотриманням наступних вимог: при придбанні товарів, вироблених в Україні (крім підакцизних), вказується не менш як 4 перших символів коду УКТ ЗЕД; при придбанні товарів, імпортованих в Україну та підакцизних, вказується 10 символів коду УКТ ЗЕД (п. 1.2 договору).

Поставка товару здійснюється партіями. Партія товару - товар, оформлений одним товарно-транспортним документом (п. 2.1 договору).

На кожну поставлену партію товару постачальник повинен надати покупцю наступні документи: рахунок-фактуру- примірник (оригінал); сертифікат якості виробника/паспорт на товар-1 примірник (оригінал або копія, завірена печаткою постачальника); видаткову накладну-1 примірник (оригінал) та необхідну кількість копій в залежності від виду транспорту; інші документи, перераховані в специфікації (додатку). Зазначені вище документи при поставці товару автотранспортом надаються постачальником одночасно з товаром, а при поставці залізничним транспортом - не пізніше, ніж через 2 робочих дні з дати прибуття товару до покупця. В зазначених вище документах поруч з найменування товару зазначається код УКТ ЗЕД такого товару з дотриманням вимог, вказаних в п. 1.2 договору (п. 2.3 договору).

Відповідно до пункту 2.4 договору датою поставки товару вважається дата, проставлена на видатковій накладній при отриманні товару; при поставці залізничним транспортом - відмітка станції призначення в залізничній накладній, якщо інше не обумовлено специфікацією (додатком). Право власності на товар, а також всі пов`язані з ним ризики переходять від постачальника до покупця у відповідності до умов переходу права власності на товар, визначений у специфікаціях (додатках).

Ціна товару встановлюється та узгоджується сторонами відповідно до п. 1.2 цього договору. Загальна вартість договору визначається вартістю всіх специфікацій (додатків), підписаних по цьому договору, які є невід`ємною частиною договору (п. 3.1, 3.2 договору).

Ціни на товар, що поставляється за цим договором, фіксуються на момент підписання цього договору і не підлягають зміні в односторонньому порядку протягом строку дії цього договору. Зміна ціни допускається тільки за наявності письмової угоди сторін, умову про яку сторони зазначають у специфікації (додатку). Сторони прийняли, що всі ціни, обумовленій в специфікаціях (додатках) до цього договору, є звичайними, справедливими, ринковими (п. 3.3 договору).

В пункті 4.1 сторони погодили, що оплата вартості партії товару (платежі) здійснюється в гривнях, на розрахунковий рахунок постачальника, зазначений у цьому договорі, на умовах оплати узгоджених сторонами у відповідній специфікації (додатках) до цього договору. У цьому випадку, умови оплати поширюються тільки на партії товару, передбачені такими специфікаціями (додатками).

Підставою для оплати узгодженої до відвантаження партії товару є виставлений постачальником рахунок (п. 4.2 договору).

У випадку, коли документи, зазначені в п. 2.3 цього договору, не надані постачальником у встановлений в п. 2.3 договору строк або оформлені постачальником неналежним чином (з порушенням чинного законодавства та умов цього договору), про що покупець направляє постачальнику відповідне повідомлення про порушення умов п. 2.3 договору, покупець має право затримати оплату товару до надання постачальником повного комплекту належним чином оформленої документації, при цьому строк оплати, вказаний у пункті 4.1 договору збільшується на період надання документів, зазначених у п. 2.3 договору, оформлених належним чином. Також в даному випадку, штрафні санкції до покупця за порушення строків розрахунків за договором не застосовуються, три проценти річних за користування чужими грошовими коштами та індекс інфляції не нараховуються та не сплачуються покупцем. Якщо податкова накладна не зареєстрована постачальником в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений в п. 2.5 договору строк або реєстрація податкової накладної була зупинена контролюючим органом, то відлік строку оплати, узгоджений сторонами відповідно до пункту 4.1 договору, починається з дати реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних. Також в даному випадку, штрафні санкції до покупця за порушення строків розрахунків за договором не застосовуються, три проценти річних за користування чужими грошовими коштами та індекс інфляції не нараховуються та не сплачуються покупцем (п. 4.3 договору).

В пункті 10.1 договору визначено, що сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання договірних зобов`язань у разі виникнення форс-мажорних обставин та/або обставин непереборної сили після укладення договору.

До форс-мажорних обставин належать: війна і військові конфлікти, терористичні акти, аварії на транспорті, цивільні безлади, страйки, рішення і розпорядження урядових і державних органів, а також будь-які інші події і факти, які перебувають поза контролем сторін, коли їх неможливо уникнути і подолати, і якщо ці обставини вплинули або впливають на виконання сторонами зобов`язань за цим договором. До обставин непереборної сили відносяться: стихійні лиха, пожежа, землетрус, повінь, епідемії та інші природні явища, що знаходяться поза контролем сторін, коли їх неможливо уникнути і подолати, і якщо ці обставини вплинули на виконання сторонами зобов`язань за цим договором (п. 10.2 договору).

У разі виникнення форс-мажорних обставин та/або обставин непереборної сили строк виконання зобов`язань за договором відповідно відсувається на час, протягом якого діяли такі обставини (п. 10.3 договору).

За умовами пункту 10.4 договору сторона, для якої створилася неможливість виконання зобов`язань за договором, внаслідок виникнення форс-мажорних обставин та/або обставин непереборної сили, зобов`язана сповістити іншу сторону про це в письмовому вигляді протягом 10-ти (десяти) календарних днів (з попереднім одночасним направленням повідомлення в найкоротші терміни по факсу або телеграмою) про настання, терміни можливого їх припинення, характер несприятливих обставин, що наступили і можливі наслідки. Зазначені обставини і момент їх настання повинні бути належним чином підтверджені Торгово-промисловою палатою України.

Після припинення дії форс-мажорних обставин та/або обставин непереборної сили Сторона, яка знаходилася під дією таких обставин, зобов`язана протягом 3 (трьох) календарних днів письмово (з попереднім одночасним направленням повідомлення в найкоротші терміни по факсу або телеграмою) повідомити іншу Сторону про припинення дії форс-мажорних обставин та/або обставин непереборної сили (п. 10.5 договору).

Протягом строку дії форс-мажорних обставин та/або обставин непереборної сили, сторона, яка знаходиться під впливом цих обставин, зобов`язана, по можливості, проводити всі можливі заходи з метою припинення дії форс-мажорних обставин та/або обставин непереборної сили та/або скорочення терміну їх дії (п. 10.6 договору).

У випадку, якщо форс-мажорні обставини та/або обставини непереборної сили будуть тривати більше 3 (трьох) місяців поспіль, то кожна із сторін має право розірвати цей договір в односторонньому порядку без відшкодування іншій стороні збитків за умови письмового повідомлення іншої сторони про майбутнє розірвання договору не менше ніж за 14 (чотирнадцять) календарних днів до передбачуваної дати розірвання. У цьому випадку договір вважається розірваним з дати, зазначеної у письмовому повідомленні ініціюючої сторони про дострокове розірвання договору (п. 10.7 договору).

Цей договір набуває чинності з моменту підписання і діє до 31.12.2024, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за договором. Моментом підписання договору є дата, зазначена у верхньому правому куті на першій сторінці цього договору (п. 13.5 договору).

Договір підписаний сторонами та скріплений печатками без зауважень та заперечень до нього.

В матеріалах справи відсутні докази того, що спірний договір визнавався недійсним в судовому порядку.

10 березня 2023 року сторонами підписано Специфікацію №1 до договору на поставку товару: мундштук внутрішній №2к (181.001.1 7), у кількості 2 шт., за ціною 165,00грн (без ПДВ); редуктор БКО-50ДМ, у кількості 3 шт., за ціною 1 070,00грн (без ПДВ); редуктор БАО-5ДМ, у кількості 3 шт., за ціною 1 020,00грн (без ПДВ); пальник Г2 Малятко 233, у кількості 1 шт., за ціною 1 300,00грн (без ПДВ); різак рідкопаливний Вогник 181, у кількості 2 шт., за ціною 2 390,00грн (без ПДВ); бачок БГ-08ДМ, у кількості 1 шт., за ціною 3 000,00грн (без ПДВ); різак "Донмет" 300А, у кількості 1 шт., за ціною 1 550,00грн (без ПДВ); мундштук зовнішній №1 (181.001.17), у кількості 2 шт., за ціною 585,00грн (без ПДВ); бачок БГ-08ДМ з манометром, у кількості 1 шт., за ціною 3 000,00грн (без ПДВ); скло СЗ, у кількості 2 шт., за ціною 30,00грн (без ПДВ); скло С4, у кількості 2 шт., за ціною 30,00грн (без ПДВ); електродотримач ОЕ 2500, у кількості 4 шт., за ціною 750,00грн (без ПДВ); манометр МП2-У2 (0,6 МПа), у кількості 2 шт., за ціною 165,00грн (без ПДВ); манометр МП2-У2 (1,0 МПа), у кількості 1 шт., за ціною 165,00грн (без ПДВ), на загальну суму 30 018,00грн (а.с. 17).

Умови оплати: відтермінування платежу 21 календарний день (п. 2 специфікації).

Умови поставки: СРТ, склад вантажоперевізника, м. Кривий Ріг (згідно Інкотермс-2010). Умова про перехід права власності на товар від постачальника до покупця - при перевезенні автомобільним транспортом право власності на товар переходить від постачальника до покупця з дати поставки (п. 3, 4 специфікації).

Термін поставки товару: 14 календарних днів з моменту підписання специфікації (п. 5 специфікації).

07 вересня 2023 року сторонами підписано Специфікацію №2 до договору на поставку товару: редуктор БКО-50ДМ ф.9, у кількості 5 шт., за ціною 1 050,00грн (без ПДВ); редуктор БАО-5ДМ, у кількості 1 шт., за ціною 1 020,00грн (без ПДВ); різак рідкопаливний Вогник 181, у кількості 1 шт., за ціною 2 390,00грн (без ПДВ); різак "Донмет" 300П, у кількості 1 шт., за ціною 1 500,00грн (без ПДВ); різак "Донмет" 300А, у кількості 6 шт., за ціною 1 550,00грн (без ПДВ); скло для звар.маски С-3 90x110мм, у кількості 5 шт., за ціною 30,00грн (без ПДВ); скло для звар.маски С-4 90x110мм, у кількості 5 шт., за ціною 30,00грн (без ПДВ); електродотримач ОЕ 2500, у кількості 4 шт., за ціною 765,00грн (без ПДВ), на загальну суму 27 384,00рн (а.с. 17 на звороті).

Умови оплати: відтермінування платежу 14 календарний день (п. 2 специфікації).

Умови поставки: СРТ, склад вантажоперевізника, м. Кривий Ріг (згідно Інкотермс-2010). Умова про перехід права власності на товар від постачальника до покупця - при перевезенні автомобільним транспортом право власності на товар переходить від постачальника до покупця з дати поставки (п. 3, 4 специфікації).

Термін поставки товару: 14 календарних днів з моменту підписання специфікації (п. 5 специфікації).

На виконання умов договору ТОВ "Електрод Україна" поставило відповідачу обумовлений договором товар на загальну суму 71 388,00 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними:

№2402 від 20.10.2023 на суму 3 672,00грн (а.с. 18);

№2304 від 11.10.2023 на суму 5 076,00грн (а.с. 19);

№2303 від 11.10.2023 на суму 23 712,00грн (а.с. 20);

№388 від 06.03.2023 на суму 14 580,00грн (а.с. 23).

Видаткові накладні містять підписи сторін скріплені печатками підприємств. Водночас, видаткова накладна №2402 від 20.10.2023 не містить підпису отримувача.

Поставка товару також підтверджується податковою накладною №69 від 10.05.2023 на суму 24348,00грн (а.с. 25-26).

ПАТ "Суха Балка" перерахувало на розрахунковий рахунок позивача грошові кошти у розмірі 42 600,00 грн, що підтверджується платіжними інструкціями:

№06/06/2023 від 06.06.2023 на суму 24 348,00 грн;

№19272 від 26.03.2024 на суму 3 672,00 грн;

№DOC0000000 від 09.05.2023 на суму 14 580,00 грн (а.с. 27-29).

Залишок несплаченої суми становить 28 788,00 грн (71 388,00грн - 42 600,00грн).

Позивач посилається на те, що ним належним чином виконано зобов`язання, поставлено узгоджений товар, натомість відповідач взяті на себе зобов`язання з повної оплати не виконав, внаслідок чого позивачем заявлено вимогу про стягнення основного боргу у розмірі 28 788,00 грн, 3% річних у розмірі 1 649,76 грн та втрат від інфляції у розмірі 5 600,50 грн, що і стало причиною виникнення спору.

За наслідками розгляду позову господарським судом прийнято оскаржуване рішення у даній справі про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Суха Балка" основного боргу у розмірі 28 788,00 грн, 3 % річних у розмірі 1 649,76 грн, втрати від інфляції у розмірі 5 600,50 грн та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 662,40 грн. Органу (особі), що проводитиме примусове виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.04.2026 у справі №904/945/26 здійснювати нарахування 3% річних на заборгованість в розмірі 28 788,00 грн з 23.02.2026 до моменту виконання цього рішення, за формулою: С х 3 х Д : К : 100, де: С- сума непогашеної заборгованості; 3- відсотки річних; Д - кількість днів прострочення; К - кількість днів у році, в якому наявна непогашена заборгованість.

Оцінка аргументів учасників справи та висновків суду першої інстанції

Відповідно до частини першої статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Предметом апеляційного оскарження у даній справі є рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 23.04.2026 у справі №904/945/26, яким позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Електрод Україна" до Приватного акціонерного товариства "Суха Балка" про стягнення 36 038,26 грн - задоволено. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Суха Балка" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Електрод Україна" основний борг у розмірі 28 788,00 грн, 3 % річних у розмірі 1 649,76 грн, втрати від інфляції у розмірі 5 600,50 грн та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 662,40 грн. Органу (особі), що проводитиме примусове виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.04.2026 у справі №904/945/26 здійснювати нарахування 3% річних на заборгованість в розмірі 28 788,00 грн з 23.02.2026 до моменту виконання цього рішення, за формулою: С х 3 х Д : К : 100, де: С- сума непогашеної заборгованості; 3- відсотки річних; Д - кількість днів прострочення; К - кількість днів у році, в якому наявна непогашена заборгованість.

Апелянт вказує на те, що через ненадання позивачем передбачених договором документів у відповідача не виник обов`язок з оплати поставленого товару, а відтак відсутні підстави як для стягнення основної заборгованості, так і для нарахування 3% річних та інфляційних втрат. Додатково апелянт посилається на наявність форс-мажорних обставин як підставу для звільнення від відповідальності.

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, надані на їх обґрунтування докази, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для скасування чи зміни оскаржуваного рішення, з огляду на таке.

Як встановлено судом першої інстанції та не спростовано відповідачем, між сторонами виникли правовідносини на підставі договору поставки № 103ЕУ від 10.03.2023.

Відповідно до статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають, зокрема, з договорів та інших правочинів. За приписами статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, а відповідно до статті 629 цього Кодексу договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з частиною другою статті 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статей 655, 691, 692 ЦК України за договором купівлі-продажу продавець передає або зобов`язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов`язується прийняти це майно та сплатити за нього певну грошову суму. Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо інший строк оплати товару не встановлений договором або актами цивільного законодавства.

Умовами договору № 103ЕУ від 10.03.2023, зокрема пунктами 4.1, 4.2 та відповідними специфікаціями, сторонами погоджено порядок та строки проведення розрахунків за поставлений товар, а саме протягом 21 та 14 календарних днів відповідно.

Судом першої інстанції встановлено факт поставки позивачем товару відповідачу, його прийняття останнім та настання передбачених договором строків оплати. При цьому доказів здійснення відповідачем повної оплати вартості поставленого товару у розмірі 28 788,00 грн матеріали справи не містять.

Доводи апеляційної скарги про те, що обов`язок відповідача з оплати поставленого товару не виник у зв`язку з ненаданням позивачем документів, передбачених пунктом 2.3 договору, колегія суддів вважає необґрунтованими.

Так, відповідно до пункту 2.3 договору постачальник зобов`язаний надавати документи щодо кожної поставленої партії товару. Водночас пунктом 4.3 договору сторонами визначено порядок дій покупця у разі порушення постачальником вимог пункту 2.3 договору, відповідно до якого покупець мав повідомити постачальника про ненадання або неналежне оформлення відповідних документів.

Проте матеріали справи не містять доказів того, що відповідач після отримання товару звертався до позивача з повідомленнями, претензіями чи іншими запереченнями щодо ненадання рахунків-фактур або інших документів, передбачених пунктом 2.3 договору. Не надано відповідачем і доказів того, що відсутність таких документів об`єктивно перешкоджала йому виконати свій обов`язок з оплати поставленого товару.

Колегія суддів констатує, що відповідач, прийнявши поставлений товар, не заявляв позивачу відповідних зауважень щодо документального оформлення поставки та не вчиняв передбачених договором дій щодо повідомлення постачальника про відповідне порушення. Посилання на такі обставини як на підставу ненастання строку виконання грошового зобов`язання заявлено відповідачем лише під час розгляду спору.

Відповідно до статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. За приписами статті 74 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Таким чином, посилаючись на ненадання позивачем документів як на підставу ненастання обов`язку з оплати поставленого товару, відповідач мав довести не лише факт такого ненадання, а й те, що відповідна обставина відповідно до умов договору та характеру правовідносин сторін обумовлювала ненастання строку виконання грошового зобов`язання або об`єктивно унеможливлювала здійснення оплати.

Належних та допустимих доказів на підтвердження зазначених обставин відповідачем суду не надано.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що ненадання, на думку відповідача, окремих документів саме по собі не свідчить про ненастання обов`язку з оплати поставленого та прийнятого товару, а доводи апеляційної скарги в цій частині фактично зводяться до іншого тлумачення умов укладеного між сторонами договору.

Безпідставними є і доводи апелянта щодо наявності прострочення кредитора.

За змістом статті 613 ЦК України прострочення кредитора має місце, зокрема, у разі, якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов`язку. Водночас для застосування відповідних положень необхідним є встановлення причинно-наслідкового зв`язку між поведінкою кредитора та неможливістю боржника виконати зобов`язання у встановлений строк.

У цій справі відповідачем не доведено, що позивач своїми діями чи бездіяльністю перешкоджав виконанню відповідачем грошового зобов`язання. Саме лише посилання на ненадання певних документів без доведення того, що їх відсутність об`єктивно унеможливлювала здійснення оплати, не є достатньою підставою для висновку про прострочення кредитора.

Отже, оскільки відповідачем не доведено наявності передбачених законом підстав для визнання позивача таким, що прострочив виконання своїх обов`язків, висновок суду першої інстанції про відсутність прострочення кредитора є правильним.

Встановивши факт порушення відповідачем строків виконання грошового зобов`язання, суд першої інстанції правомірно застосував положення статті 625 ЦК України.

Згідно з частиною другою статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми.

Заявлені до стягнення три відсотки річних у розмірі 1 649,76 грн та інфляційні втрати у розмірі 5 600,50 грн були перевірені судом першої інстанції. Відповідач належних доказів неправильності здійсненого позивачем розрахунку, зокрема щодо періоду нарахування, розміру заборгованості чи застосованих показників, не надав.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо наявності правових підстав для стягнення з відповідача передбачених статтею 625 ЦК України сум.

Не приймаються колегією суддів і доводи апеляційної скарги щодо наявності форс-мажорних обставин як підстави для звільнення відповідача від відповідальності.

Дійсно, пунктами 10.1-10.3 договору сторони передбачили звільнення від відповідальності за невиконання або неналежне виконання договірних зобов`язань у разі виникнення обставин непереборної сили.

Разом з тим відповідно до статті 617 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за його порушення, якщо доведе, що порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Отже, сама наявність обставин непереборної сили не звільняє сторону від обов`язку довести їх вплив саме на конкретне зобов`язання, строк виконання якого настав, та причинно-наслідковий зв`язок між відповідними обставинами і неможливістю його виконання.

Посилання відповідача на лист Торгово-промислової палати України № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022, яким засвідчено форс-мажорні обставини, пов`язані із введенням воєнного стану в Україні, само по собі не є достатнім доказом того, що саме такі обставини унеможливили виконання відповідачем спірного грошового зобов`язання у відповідний період.

При цьому пунктом 10.4 договору сторони окремо погодили обов`язок сторони, яка посилається на обставини непереборної сили, письмово повідомити іншу сторону про їх настання протягом визначеного договором строку та надати відповідне підтвердження.

Однак доказів дотримання відповідачем передбаченого договором порядку повідомлення позивача про настання форс-мажорних обставин матеріали справи не містять. Не надано також доказів того, що конкретні обставини, на які посилається відповідач, безпосередньо унеможливлювали здійснення ним оплати за вже отриманий товар.

За таких обставин колегія суддів вважає, що посилання відповідача на введення воєнного стану та на лист Торгово-промислової палати України не спростовують встановленого судом першої інстанції факту прострочення виконання відповідачем грошового зобов`язання та не є підставою для звільнення його від відповідальності, передбаченої статтею 625 ЦК України.

Також є правильним висновок суду першої інстанції щодо можливості нарахування трьох відсотків річних до моменту фактичного виконання рішення.

Відповідно до частини десятої статті 238 ГПК України суд може зазначити в резолютивній частині рішення про нарахування відповідних сум до моменту виконання рішення із зазначенням порядку такого нарахування. Застосування зазначеного положення не свідчить про вихід суду за межі позовних вимог, оскільки спрямоване на забезпечення належного виконання судового рішення та визначення розміру належних до сплати сум на момент його фактичного виконання.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують установлених судом першої інстанції обставин щодо виникнення між сторонами договірного зобов`язання, факту поставки та прийняття відповідачем товару, настання строку його оплати та невиконання відповідачем відповідного грошового зобов`язання.

Посилання відповідача на ненадання документів, прострочення кредитора та наявність форс-мажорних обставин належними та допустимими доказами не підтверджені та не свідчать про наявність обставин, які б відповідно до умов договору або положень чинного законодавства звільняли відповідача від обов`язку оплатити отриманий товар та від відповідальності за прострочення виконання грошового зобов`язання.

Відтак колегія суддів погоджується з висновками Господарського суду Дніпропетровської області про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог у відповідній частині.

З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства "Суха Балка" не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду справи, висновків суду першої інстанції не спростовують та фактично зводяться до незгоди з оцінкою встановлених судом обставин і тлумаченням умов договору.

Порушень норм матеріального чи процесуального права, які відповідно до статті 277 ГПК України могли б бути підставою для скасування або зміни рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.04.2026 у справі № 904/945/26, колегією суддів не встановлено.

За таких обставин оскаржуване рішення є законним та обґрунтованим, а апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства "Суха Балка" задоволенню не підлягає.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Статтею 276 ГПК України унормовано, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За результатами апеляційного перегляду колегія суддів встановила, що рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.04.2026 в оскаржуваній частині ухвалене з правильним застосуванням норм матеріального права та з дотриманням норм процесуального права.

Судові витрати.

Відповідно до статті 129 ГПК України, у зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, судові витрати за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись статтями 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Суха Балка" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.04.2026 у справі № 904/945/26 - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.04.2026 у справі № 904/945/26 - залишити без змін.

Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.

Поновити дію рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.04.2026 у справі № 904/945/26, яка була зупинена ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 10.07.2026.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення і не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, зазначених у пункті 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Т. В. СТЕФАНІВ

Суддя Т. Ю. ДЕМЧИНА

Суддя А. О. КОШЛЯ