Постанова від 21 вересня 2026 р. у справі №918/1145/25 — Північно-західний апеляційний господарський суд

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2026 року Справа № 918/1145/25

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуюча суддя Кульчій І.М., суддя Мельник О.В. , суддя Гудак А.В.

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи заяву представника відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Агро Органік" - адвоката Якобчука П.О. про ухвалення додаткового рішення у справі №918/1145/25

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гармонія 2564"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Агро Органік"

про визнання припиненим права оренди

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 25 травня 2026 року у справі №918/1145/25 у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Гармонія 2564" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Агро Органік" про визнання припиненим права оренди відмовлено.

Додатковим рішенням Господарського суду Рівненської області від 11 червня 2026 року у справі №918/1145/25 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гармонія 2564" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Агро Органік" судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 15000,00 грн.

Не погоджуючись з прийнятим судом першої інстанції рішенням, ТОВ "Гармонія 2564" звернулося до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило рішення місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Постановою Північно-західного апеляцйного господарського суду від 23 липня 2026 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Гармонія 2564" залишено без задоволення. Рішення Господарського суду Рівненської області від 25 травня 2026 року та додаткове рішення Господарського суду Рівненської області від 11 червня 2026 року у справі №918/1145/25 залишено без змін.

29 липня 2026 року від представника відповідача ТОВ "Сільськогосподарське підприємство "Агро Органік" - адвоката Якобчука П.О. надійшла заява про ухвалення додаткового рішення у справі №918/1145/25, в якій просить стягнути з ТОВ "Гармонія 2564" понесені витрати на правничу допомогу, у зв`язку з розглядом справи, у розмірі 10000,00 грн.

29 липня 2026 року від представника позивача надійшли заперечення, в яких просить суд у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення у справі №918/1145/25 відмовити.

Листом №918/1145/25/3945/26 від 04.08.2026 Північно-західним апеляційним господарським судом повідомлено сторін, що заява представника ТОВ "СГП "Агро Органік" - адвоката Якобчука П.О. про ухвалення додаткового рішення у справі №918/1145/25 буде розглянута після виходу судді Гудак А.В. та судді Мельника О.В. з відпустки.

Ухвалою Північно-західного апеляцйного господарського суду від 15.09.2026 прийнято до розгляду заяву представника відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Агро Органік" - адвоката Якобчука П.О. про ухвалення додаткового рішення у справі №918/1145/25.

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Агро Органік" про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу, колегія суддів дійшла висновку про наявність правових підстав для її часткового задоволення, виходячи з наступного.

Згідно зі статтею 15 ГПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 ГПК України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 ГПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;

3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).

Разом з тим, чинне процесуальне законодавство також визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Відповідно до частини 3 статті 123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

За частиною 1 статті 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Відповідно до частин 1, 2 статті 126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Водночас розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 ГПК України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 ГПК України).

Разом із тим, за змістом частини 4 статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини 5, 6 статті 126 ГПК України).

У розумінні положень частин 5, 6 статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Окрім цього, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі №927/237/20).

Такі самі критерії, як зазначено вище, застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04).

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Визначивши розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, суд здійснює розподіл таких витрат.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 ГПК України, відповідно до якої інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Водночас у частині 5 статті 129 ГПК України визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 ГПК України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.

Отже, під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд: 1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині четвертій статті 126 ГПК України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони; 2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України (а саме: пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення чи заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).

При цьому, такий критерій, як обґрунтованість та пропорційність (співмірність) розміру витрат на оплату послуг адвоката до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес, суд має враховувати як відповідно до пункту 4 частини 4 статті 126 ГПК України (у разі недотримання - суд за клопотанням іншої сторони зменшує розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу), так і відповідно до пункту 2 частини 5 статті 129 цього Кодексу (у разі недотримання - суд за клопотанням сторони або з власної ініціативи відмовляє у відшкодуванні витрат повністю або частково при здійсненні розподілу).

Тобто критерії, визначені частиною 4 статті 126 ГПК України, враховуються за клопотанням заінтересованої сторони для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою наступного розподілу між сторонами за правилами частини 4 статті 129 цього Кодексу. Водночас критерії, визначені частиною 5 статті 129 ГПК України, враховуються для здійснення безпосередньо розподілу всіх судових витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Зі змісту заяви вбачається, що представник відповідача визначив до стягнення з позивача 10 000 грн на професійну правничу допомогу.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу відповідачем долучено до заяви копії договору про надання правничої допомоги №23.26-4 від 03.02.2026, Додатку №1 до договору про надання правничої допомоги №23.26-4 від 03.02.2026, рахунку №23.26-4 від 03.02.2026, платіжної інструкції №192 від 28.07.2026, Акту приймання передачі наданої правничої допомоги від 28.07.2026.

Дослідивши подані представником відповідача докази, колегією суддів встановлено, що 03.02.2026 між ТОВ "СП "Агро Органік" (клієнт) та Адвокатським об`єднанням "КОБРА" було укладено договір про надання правничої допомоги №23/26-4, відповідно до п.3.2 якого сторони домовились, що гонорар за послуги, які будуть надаватись на виконання договору, визначені в Додатку №1 до цього договору.

15.07.2026 між сторонами підписано Додаток №1 до договору про надання правничої допомоги №23/26-4 від 03.02.2026, яким погоджено загальний гонорар за виконання доручень клієнта у суді апеляційної інстанції у розмірі 10 000,00 грн.

На виконання доручення клієнта ТОВ "СП "Агро Органік", Адвокатським об`єднанням "КОБРА" було надано правничу допомогу, вартість якої становить 10 000,00 грн.

28.07.2026 ТОВ "СП "Агро Органік" на розрахунковий рахунок Адвокатського об`єднання "КОБРА" було здійснено оплату за надання правничої допомоги за договором про надання правничої допомоги №23/26-4 від 03.02.2026 в розмірі 10 000,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №192 від 28.07.2026.

28.07.2026 між ТОВ "СП "Агро Органік" та Адвокатським об`єднанням "КОБРА" складено та підписано Акт приймання-передачі наданої правничої допомоги згідно договору про надання правничої допомоги №23/26-4 від 03.02.2026, який містить перелік послуг, наданих АО "КОБРА", які пов`язані з захистом прав та інтересів ТОВ "СП "Агро Органік" у суді апеляційної інстанції, затрачений час на їх виконання та вартість.

Зокрема, до переліку наданих послуг включено:

1. Надання юридичних консультацій клієнту з приводу замовленого ним виду правничої допомоги. Узгодження правової позиції щодо способу захисту прав та інтересів клієнта у справі №918/1145/25 в суді апеляційної інстанції.

2. Вивчення адвокатами положень матеріального та процесуального права в частині необхідності для належного захисту прав та охоронюваних законом інтересів клієнта під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції.

3. Пошук та аналіз практики Верховного Суду щодо застосування норм права та використання її висновків при підготовці процесуальних документів.

4. Написання та подання до Північно-західного апеляційного господарського суду клопотання про внесення даних адвоката до відомостей про учасника справи для доступу до електронної справи в підсистемі ЄСІТС "Електронний суд".

5. Написання та подання клопотання про ознайомлення з матеріалами справи №918/1145/25 та відкладення розгляду справи в суді апеляційної інстанції в суді апеляційної інстанції.

6. Ознайомлення з матеріалами справи №918/1145/25 через підсистему "Електронний суд".

7. Написання та подання до Північно-західного апеляцйного господарського суду відзиву на апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Рівненської області від 25 травня 2026 року.

8. Написання та подання до Північно-західного апеляцйного господарського суду заяви про поновлення пропущеного строку на подання відзиву на апеляційну скаргу.

9. Написання та подання до Північно-західного апеляцйного господарського суду відзиву на апеляційну скаргу на додаткове рішення Господарського суду Рівненської області від 11 червня 2026 року.

10. Написання та подання до Північно-західного апеляцйного господарського суду заяви про поновлення пропущеного строку на подання відзиву на апеляційну скаргу на додаткове рішення.

11. Педставництво інтересів клієнта, що полягає в забезпеченні реалізації його прав і обов`язків під час розгляду справи у Північно-західному апеляційному господарському суді.

Сторони нідтверджують, що Адвокатами Алиокатського об`єднання "Кобра" при наданні правничої допомоги було витрачено наступну кількість часу:

- вивчення, аналіз та юридична оцінка документів, наданих клієнтом - 2 год.;

- аналіз законодавства та судової практики - 2 год.;

- формування за узгодження в клієнтом правової позиції по веденню справи в суді алеляційної інстанцій - 2 год.;

- написання та подання відзивів на апеляційні скарги - 2 год.;

- написання та подання заяв по суті спору - 2 год.;

- написання та подання клопотань по суті спору - 2 год.;

- підготовка адвоката до розгляду справи №918/1145/25, вивчення матеріалів справи, прибуття адвоката до суду апеляційної інстанції - 3 год.

Загальна кількість витраченого часу, пов`язаного з наданням правничої допомоги клієнту по розгляду справи №918/1145/25 в суді апеляційної інстанції, становить 17 годин.

Вказані матеріали є належними доказами того, що позивачу надано професійну правничу допомогу у даній справі у суді апеляційної інстанції Адвокатським об`єднанням "Кобра" згідно відповідного договору, що в силу статті 126 ГПК України свідчить про обґрунтованість поданої заяви та необхідність відшкодування позивачу понесених витрат на професійну правничу допомогу.

Законом України "Про адвокатуру та адвокатську дільність" передбачено, що формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту визначає гонорар. Так, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську дільність").

Адвокатський гонорар може існувати в двох формах: фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення. Так, при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (п. 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц; п. 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі №910/12876/19).

Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити із встановленого у договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (правова позиція Верховного Суду, викладена в постановах від 13.08.2019 у справі №908/1654/18, від 12.09.2019 у справі №910/9784/18 та від 19.11.2019 у справі №5023/5587/12).

У постанові від 16.11.2022 у справі №922/1964/21 Велика Палата Верховного Суду зауважила, що неврахування судом умов договору про надання правової допомоги щодо порядку обчислення гонорару не відповідає принципу свободи договору, закріпленому у статті 627 ЦК України.

У постанові від 20.11.2020 Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у справі №910/13071/19 звернуто увагу на те, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень ч. 4 ст. 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 ЦК України, принципу "pacta sunt servanda" та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому устатті 43 Конституції України.

Чинним процесуальним законодавством не передбачено обов`язку сторони, яка заявляє клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу, доводити обґрунтованість їх ринкової вартості.

Отже, у даній справі вартість правових послуг, що надаються замовнику встановлена сторонами договору у фіксованому розмірі, який не залежить від обсягу послуг та витраченого представником відповідача часу, а отже, розмір витрат є визначеним, та становить по 10 000,00 грн.

Водночас, проаналізувавши подані представником відповідача на підтвердження понесених витрат документи, доводи заяви про їх розподіл, а також оцінивши співмірність заявлених до відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, заявлених відповідачем до відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн, зі складністю справи, обсягом виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), їх необхідністю та значенням для розгляду справи в суді апеляційної інстанції, колегія суддів виходить із критеріїв реальності, розумності, обґрунтованості та пропорційності таких витрат до предмета спору, про що зазначено, зокрема, у пункті 21 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц.

При цьому Верховний Суд у своїй практиці звертає увагу, що під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд, зокрема, враховує, чи змінювалася правова позиція сторін у судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій, чи потребувала справа від адвоката опрацювання додаткових джерел права, спеціального законодавства, що регулює спірні правовідносини, аналізу нових документів і доводів, наведених іншою стороною, а також інші обставини, що впливають на обсяг та складність виконаної правничої допомоги (подібні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 01.12.2021 у справі №910/20852/20 та додатковій постанові Верховного Суду від 16.03.2023 у справі №927/153/22).

З урахуванням наведеного, а також беручи до уваги обсяг та зміст підготовлених і поданих адвокатом процесуальних документів, їх значення для розгляду справи в апеляційному суді, колегія суддів дійшла висновку, що заявлений до відшкодування розмір витрат є неспівмірним зі складністю справи та фактичним обсягом наданої правничої допомоги, не відповідає критерію розумності, а його стягнення у повному обсязі покладало б на іншу сторону надмірний тягар, що не узгоджується із засадами справедливого розподілу судових витрат.

Вирішуючи питання про розмір витрат, що підлягають відшкодуванню, колегія суддів насамперед враховує характер та обсяг наданої адвокатом правничої допомоги саме на стадії апеляційного перегляду справи.

Так, під час апеляційного перегляду представником відповідача фактично здійснювалися дії, пов`язані з підготовкою до розгляду апеляційних скарг та представництвом інтересів відповідача у суді апеляційної інстанції. Водночас, як убачається з матеріалів справи, відзиви відповідача на апеляційні скарги на рішення Господарського суду Рівненської області від 25.05.2026 та додаткове рішення від 11.06.2026 були подані після закінчення встановленого судом строку та залишені судом апеляційної інстанції без розгляду. За таких обставин колегія суддів враховує, що зазначені процесуальні документи не були прийняті судом апеляційної інстанції до розгляду та не використовувалися під час здійснення апеляційного перегляду справи. Відтак витрати, пов`язані з їх підготовкою, не можуть бути враховані як такі, що у повному обсязі були необхідними для розгляду справи в суді апеляційної інстанції та безпосередньо сприяли захисту прав та інтересів відповідача.

Крім того, відповідно до поданого на підтвердження понесених витрат акта приймання-передачі наданої правничої допомоги, до складу заявлених витрат включено, зокрема, вивчення адвокатами положень матеріального та процесуального права, необхідних для належного захисту прав та охоронюваних законом інтересів клієнта під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, пошук та аналіз практики Верховного Суду щодо застосування норм права, написання та подання клопотання про внесення даних адвоката до відомостей про учасника справи для доступу до електронної справи в підсистемі ЄСІТС "Електронний суд", написання та подання клопотання про ознайомлення з матеріалами справи та відкладення розгляду справи, а також ознайомлення з матеріалами справи через підсистему "Електронний суд".

Водночас, оцінюючи наведений у Акті перелік наданих послуг, колегія суддів не вважає такими, що в повному обсязі підлягають компенсації за рахунок іншої сторони, витрати, заявлені за послуги з вивчення адвокатами положень матеріального та процесуального права, пошуку та аналізу практики Верховного Суду, а також за окремі організаційні та технічні дії, пов`язані з доступом до матеріалів електронної справи та ознайомленням з ними.

Так, зазначені в пункті 2 Акта послуги з вивчення положень матеріального та процесуального права за своїм змістом є складовою підготовчої роботи адвоката, яка охоплюється підготовкою правової позиції у справі та не може розглядатися як самостійний значний обсяг правничої допомоги, що безумовно підлягає компенсації іншою стороною.

Аналогічного висновку колегія суддів доходить щодо послуги, зазначеної у пункті 3 Акта - пошуку та аналізу практики Верховного Суду щодо застосування норм права та використання її висновків при підготовці процесуальних документів. Сам по собі факт зазначення адвокатом такої діяльності в Акті не свідчить про необхідність відшкодування окремої вартості цієї роботи. Така діяльність є складовою формування та обґрунтування правової позиції сторони, а тому має оцінюватися судом у сукупності з підготовленими адвокатом процесуальними документами та іншими фактично вчиненими процесуальними діями, а не як окрема послуга, вартість якої підлягає додатковій компенсації.

При цьому колегія суддів враховує, що під час апеляційного перегляду правова позиція відповідача по суті спору не зазнала істотної зміни, а необхідність у значному додатковому опрацюванні правового регулювання спірних правовідносин на цій стадії судового процесу матеріалами справи не підтверджується. Верховний Суд у постанові від 11.12.2023 у справі №925/200/22, вирішуючи питання про співмірність витрат на правничу допомогу в апеляційній інстанції, серед іншого врахував незмінність правової позиції сторони та відсутність необхідності вивчення адвокатом додаткових джерел права.

Не можуть бути покладені на іншу сторону і витрати за послуги, зазначені у пункті 4 Акта - написання та подання клопотання про внесення даних адвоката до відомостей про учасника справи для отримання доступу до електронної справи в підсистемі "Електронний суд". Зазначена дія має переважно організаційно-технічний характер, не потребує складного правового аналізу та безпосередньо не пов`язана з вирішенням спору по суті або захистом прав та інтересів відповідача у розумінні критеріїв, установлених статтями 126, 129 ГПК України.

Так само колегія суддів не вважає такими, що підлягають окремій компенсації, витрати за пунктом 5 Акта - підготовку та подання клопотання про ознайомлення з матеріалами справи та відкладення розгляду справи в суді апеляційної інстанції. Зміст цього клопотання зумовлений необхідністю забезпечення представнику доступу до матеріалів справи, однак сам по собі факт його підготовки не свідчить про здійснення складної або значної за обсягом правничої роботи. При цьому питання відкладення розгляду справи має процесуальний характер і не стосується безпосередньо вирішення спірних матеріально-правових питань.

Щодо послуги, зазначеної у пункті 6 Акта - ознайомлення з матеріалами справи №918/1145/25 через підсистему "Електронний суд", колегія суддів зазначає, що ознайомлення представника з матеріалами справи є необхідною передумовою здійснення ним захисту прав та інтересів клієнта, однак саме по собі таке ознайомлення не може розглядатися як самостійна підстава для покладення на іншу сторону заявленої вартості правничої допомоги без оцінки його фактичного обсягу, складності та значення для розгляду справи.

При цьому у поданому Акті не конкретизовано, який саме обсяг матеріалів було опрацьовано в межах зазначеної послуги, які нові обставини чи докази були виявлені внаслідок такого ознайомлення, а також яким чином результати цієї роботи вплинули на сформовану представником відповідача правову позицію або на розгляд апеляційних скарг.

Таким чином, послуги, зазначені у пунктах 2-6 Акта, з огляду на їх характер, зміст та фактичне процесуальне значення не можуть бути враховані як самостійні складові витрат, що підлягають компенсації за рахунок іншої сторони. Відповідні дії, за їх наявності, є складовими загальної діяльності адвоката з підготовки до участі у справі та здійснення представництва, а тому підлягають оцінці у сукупності з іншими наданими послугами.

За таких обставин, з урахуванням характеру та складності спору, фактичного обсягу правничої допомоги, наданої саме в апеляційній інстанції, процесуального значення вчинених адвокатом дій, а також того, що частина заявлених робіт не мала самостійного значення для розгляду апеляційних скарг, колегія суддів дійшла висновку, що заявлений до відшкодування розмір витрат є неспівмірним із фактичним обсягом та характером наданої правничої допомоги.

З огляду на викладене, керуючись принципами розумності, співмірності, необхідності та справедливості, колегія суддів дійшла висновку, що обґрунтованими та такими, що підлягають покладенню на позивача, є витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн.

Визначаючи саме такий розмір витрат, колегія суддів виходить із того, що відповідачем дійсно залучено адвоката для представництва його інтересів у суді апеляційної інстанції та здійснено необхідні підготовчі дії, пов`язані з апеляційним переглядом справи. Водночас з огляду на фактичний обсяг виконаної роботи, відсутність доведених складних додаткових процесуальних дій, залишення поданих відповідачем відзивів на апеляційні скарги без розгляду, а також характер інших заявлених до відшкодування послуг, компенсація половини заявленого гонорару є достатньою для відшкодування обґрунтованих витрат та водночас відповідає критеріям розумності й співмірності, забезпечуючи справедливий баланс між правом сторони на відшкодування понесених нею витрат та недопущенням покладення на іншу сторону надмірного фінансового тягаря.

У решті заявлених до відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, а саме у розмірі 5 000,00 грн, слід відмовити.

При цьому колегія суддів враховує правову позицію Верховного Суду, відповідно до якої механізм компенсації витрат на професійну правничу допомогу не може використовуватися як спосіб безпідставного збагачення сторони або як засіб покарання іншого учасника процесу за його процесуальну поведінку, оскільки таке стягнення не відповідатиме легітимній меті та процесуальній природі інституту розподілу судових витрат, визначеного положеннями Господарського процесуального кодексу України (подібні висновки викладені у додаткових постановах Верховного Суду від 03.12.2024 у справі №908/314/18, від 12.12.2024 у справі №920/882/23(920/234/19), від 26.11.2024 у справі №922/1792/24 та від 19.11.2024 у справі №873/103/24).

Колегія суддів також враховує усталену практику Верховного Суду, згідно з якою при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд не пов`язаний умовами договору про надання правничої допомоги, укладеного між адвокатом і клієнтом, а повинен оцінити, чи були відповідні витрати фактично понесені, чи були вони необхідними для захисту прав сторони та чи відповідає їх розмір критеріям розумності і співмірності. Водночас зменшення судом розміру витрат, що підлягають компенсації за рахунок іншої сторони, не є втручанням у договірні відносини між клієнтом та адвокатом і не змінює змісту чи обсягу їх взаємних прав та обов`язків за договором про надання правничої допомоги. Обов`язок клієнта виконати умови такого договору зберігається незалежно від того, у якому розмірі суд покладає відповідні витрати на іншу сторону спору. Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 08.02.2022 у справі №910/20792/20, від 30.05.2022 у справі №904/7347/21, від 14.06.2022 у справі №904/4876/21 та від 22.06.2022 у справі №904/7334/21.

Доводи позивача про неподання відповідачем попереднього (орієнтовного) розрахунку судових витрат, а також про подання доказів на підтвердження розміру гонорару лише разом із заявою про ухвалення додаткового рішення, колегія суддів відхиляє як такі, що не є безумовною підставою для відмови у відшкодуванні понесених витрат.

Відповідно до частини 1 статті 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. Водночас неподання такого розрахунку не має наслідком безумовної втрати стороною права на відшкодування понесених нею судових витрат, оскільки відповідно до частини 2 статті 124 ГПК України у разі неподання попереднього (орієнтовного) розрахунку суд може відмовити у відшкодуванні відповідних судових витрат, крім суми сплаченого судового збору.

Отже, наведена процесуальна норма надає суду дискреційні повноваження щодо оцінки наслідків неподання попереднього розрахунку з урахуванням конкретних обставин справи, а не встановлює імперативної заборони на відшкодування відповідних витрат.

Аналогічний підхід викладено Верховним Судом, який зазначає, що неподання попереднього (орієнтовного) розрахунку саме по собі не є безумовною підставою для відмови у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу. При цьому суд має оцінювати конкретні обставини справи та інші передбачені процесуальним законом критерії розподілу судових витрат (додаткова постанова Об`єднаної палати КГС ВС від 15.03.2024 у справі №910/10009/22).

Не приймає колегія суддів і доводи позивача про те, що поданий до заяви про ухвалення додаткового рішення додаток № 1 від 15.07.2026 до договору про надання правничої допомоги не підтверджує погодження сторонами розміру гонорару в сумі 10000,00 грн.

Як встановлено судом, умовами договору про надання правничої допомоги № 23/26-4 від 03.02.2026 сторони передбачили визначення гонорару за відповідними дорученнями клієнта у додатках до договору. Додатком № 1 від 15.07.2026 сторонами визначено розмір гонорару за виконання доручення клієнта у суді апеляційної інстанції у сумі 10000,00 грн. Сам по собі факт подання зазначеного додатка разом із заявою про ухвалення додаткового рішення не свідчить про його недостовірність або неналежність як доказу. При цьому позивачем не надано доказів, які б спростовували факт укладення цього документа або свідчили про його недійсність чи невідповідність волевиявленню сторін договору.

Не є підставою для відмови у розподілі витрат і посилання позивача на те, що судом першої інстанції на користь відповідача вже стягнуто 15 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу. Витрати, понесені під час розгляду справи в суді першої та апеляційної інстанцій, підлягають оцінці окремо залежно від фактичного обсягу правничої допомоги, наданої на відповідній стадії судового розгляду.

Отже, наведені у запереченнях доводи не спростовують права відповідача на відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, однак враховані колегією суддів при визначенні їх розміру.

Керуючись статтями 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Агро Органік" - адвоката Якобчука П.О. про ухвалення додаткового рішення у справі №918/1145/25 задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гармонія 2564" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Агро Органік" 5 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.

В решті заяви відмовити.

3. Господарському суду Рівненської області видати відповідний наказ із зазначенням необхідних реквізитів.

4. Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у строк та в порядку, встановленому статтями 287-289 ГПК України.

Головуюча суддя Кульчій І.М.

Суддя Мельник О.В.

Суддя Гудак А.В.