Постанова від 18 серпня 2026 р. у справі №911/3096/25 — Північний апеляційний господарський суд

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" серпня 2026 р. Справа №911/3096/25

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сітайло Л.Г.

суддів: Шапрана В.В.

Алданової С.О.

секретар судового засідання - Ярітенко О.В.

представники сторін:

ОСОБА_1 (особисто)

від відповідача: Ільчук О.С., ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги ОСОБА_1 та Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "К5"

на рішення Господарського суду міста Києва від 09.04.2026 (повний текст складено 21.04.2026)

та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 07.05.2026 (повний текст складено 18.05.2026)

у справі №911/3096/25 (суддя Полякова К.В.)

за позовом ОСОБА_1

до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "К5"

про визнання недійсним та скасування рішення загальних зборів

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та рух справи в суді першої інстанції

ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "К5" (далі - ОСББ "К5") про визнання недійсним та скасування рішення загальних зборів ОСББ "К5", оформленого протоколом загальних зборів відповідача від 17.08.2024 №6.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що вищенаведені загальні збори ОСББ "К5" від 17.08.2024 проведені з порушенням вимог частини 13 статті 6 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", а саме рішення прийняті за відсутності необхідного кворуму.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 08.10.2025 матеріали справи №911/3096/25 передані за підсудністю до Господарського суду міста Києва.

Крім того, 14.04.2026, через систему "Електронний суд", ОСББ "К5" подано заяву про відшкодування витрат на правничу допомогу у розмірі 34 500,00 грн.

Короткий зміст рішення та додаткового рішення місцевого господарського суду та мотиви їх ухвалення

Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.04.2026 у справі №911/3096/25 у задоволенні позову відмовлено. У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про застосування заходів процесуального примусу, у зв`язку зі зловживанням процесуальними правами, відмовлено.

Ухвалюючи вказане рішення суд першої інстанції, беручи до уваги баланс інтересів позивача та усіх співвласників багатоквартирного будинку, приймаючи до уваги реалізацію рішень загальних зборів, що стосувалися участі в Програмі "ГрінДім" та встановлення обладнання для вироблення альтернативних джерел електричної енергії, дійшов висновку про відмову у задоволенні позову. Також, місцевим господарським судом розглянуто та відмовлено в задоволенні клопотання позивача про застосування заходів процесуального примусу у зв`язку зі зловживанням процесуальними правами відповідачем, оскільки вчинення останнім відповідних процесуальних дій здійснено в межах реалізації процесуальних прав та обов`язків сторони у справі, та розглянуті судом, відповідно до вимог чинного господарського процесуального законодавства.

Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 07.05.2026 у справі №911/3096/25 заяву ОСББ "К5" про відшкодування витрат на правничу допомогу задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСББ "К5" 20 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу адвоката. В іншій частині заяви відмовлено.

Ухвалюючи додаткове рішення, місцевим господарським судом прийняті до уваги заперечення позивача, складність та об`єм справи, кількість та обсяг підготовлених адвокатами відповідача процесуальних документів, у зв`язку з чим суд дійшов висновку зменшити розмір витрат відповідача на професійну правничу допомогу адвоката до 20 000,00 грн.

Короткий зміст вимог апеляційних скарг та узагальнення їх доводів

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 09.04.2026 у справі №911/3096/25 та ухвалити нове рішення, яким визнати недійсними та скасувати рішення загальних зборів ОСББ "К5" від 17.08.2024 (протокол №6 від 02.10.2024) в частині пунктів 7, 8, 10 та 11 порядку денного. Скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.12.2025 у справі №911/3096/25 про долучення до матеріалів справи восьми електронних доказів як немотивовану, безпідставну та таку, що порушує статті 42, 236 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Доводи апеляційної скарги позивач зводяться до того, що суд першої інстанції:

- істотно порушив норми матеріального і процесуального права;

- виклав висновки, які не відповідають встановленим обставинам справи;

- не з`ясував обставини, що мають значення для справи;

- без належного доведення, визнав встановленими обставини, що мають значення для вирішення справи;

- врахував правовий висновок Верховного Суду про застосування норми права у правовідносинах, що не є подібними з правовідносинами у справі №911/3029/25.

Не погоджуючись з додатковим рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить cкасувати додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 07.05.2026 у справі №911/3096/25, в частині стягнення з ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу та ухвалити в цій частині нове рішення, яким зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу до 1 500,00 грн, відповідно до критеріїв співмірності, розумності та обґрунтованості, передбачених статтями 126 та 129 ГПК України.

Апелянт не погоджується з додатковим рішенням, в частині визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу та вважає його таким, що ухвалене з неповним з`ясуванням обставин, які мають значення для вирішення питання про розподіл судових витрат, а також без належного застосування критеріїв, передбачених статтями 126 та 129 ГПК України.

Також, не погоджуючись з додатковим рішенням суду першої інстанції, ОСББ "К5" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 07.05.2026 у справі №911/3096/25, в частині відмови у задоволенні заяви ОСББ "К5" про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 14 500 грн та стягнути з ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу, понесені у зв`язку з розглядом справи у повному документально підтвердженому розмірі 34 500,00 грн.

Так, відповідач вважає, що з огляду на характер виконаної роботи, обсяг підготовлених процесуальних документів та необхідність аналізу матеріалів справи, заявлені витрати є реальними, обґрунтованими та співмірними зі складністю наданих адвокатом послуг.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційних скарг по суті

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.05.2026 апеляційну скаргу ОСОБА_1 у справі №911/3096/25 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Сітайло Л.Г., судді: Іванов В.П., Алданова С.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.05.2026 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 09.04.2026 у справі №911/3096/25 залишено без руху та надано строк на усунення її недоліків.

20.05.2026, через систему "Електронний суд", ОСОБА_1 подано заяву про усунення недоліків апеляційної скарги.

Згідно з протоколом передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу) (складу суду) від 21.05.2026 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 07.05.2026 у справі №911/3096/25 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Сітайло Л.Г. , судді: Іванов В.П., Алданова С.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.05.2026 поновлено ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 09.04.2026 у справі №911/3096/25. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 09.04.2026 у справі №911/3096/25. Розгляд апеляційної скарги призначено на 15.07.2026. Витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи №911/3096/25. Сторонам встановлено строк на подання відзиву, заяв, пояснень, клопотань, заперечень до 10.06.2026. Зупинено дію рішення Господарського суду міста Києва від 10.04.2026 у справі №911/3096/25 до закінчення її перегляду в апеляційному порядку.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.05.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 07.05.2026 у справі №911/3096/25. Об`єднано апеляційні скарги ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 09.04.2026 та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 07.05.2026 у справі №911/3096/25 в одне провадження. Розгляд апеляційної скарги призначено на 15.07.2026. Сторонам встановлено строк на подання відзиву, заяв, пояснень, клопотань, заперечень до 11.06.2026.

01.06.2026 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №911/3096/26.

Згідно з протоколом передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу) (складу суду) від 08.06.2026 апеляційну скаргу ОСББ "К5" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 07.05.2026 у справі №911/3096/25 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Сітайло Л.Г. , судді: Іванов В.П., Алданова С.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.06.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСББ "К5" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 07.05.2026 у справі №911/3096/25. Об`єднано апеляційні скарги ОСББ "К5" та ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 09.04.2026 та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 07.05.2026 у справі №911/3096/25 в одне провадження. Розгляд апеляційної скарги призначено на 15.07.2026. Сторонам встановлено строк на подання відзиву, заяв, пояснень, клопотань, заперечень до 25.06.2026.

Розпорядженням Північного апеляційного господарського суду від 13.07.2026, у зв`язку з перебуванням судді Іванова В.П. у відпустці з 01.07.2026 до 16.07.2026, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.07.2026 справу №911/3096/25 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Сітайло Л.Г., судді: Шапран В.В., Алданова С.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.07.2026 прийнято до свого провадження апеляційні скарги ОСОБА_1 та ОСББ "К5" на рішення Господарського суду міста Києва від 09.04.2026 та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 07.05.2026 у справі №911/3096/25 у складі колегії суддів: головуючий суддя - Сітайло Л.Г. , судді: Шапран В.В., Алданова С.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.07.2026 відкладено розгляд апеляційних скарг ОСОБА_1 та ОСББ "К5" на рішення Господарського суду міста Києва від 09.04.2026 та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 07.05.2026 у справі №911/3096/25 до 19.08.2026.

Узагальнені доводи відзивів на апеляційні скарги

10.06.2026, через систему "Електронний суд", ОСББ "К5" подано відзив на апеляційні скарги позивача, в якому просить суд апеляційні скарги ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 09.04.2026 та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 07.05.2026 у справі № 911/3096/25 залишити без задоволення. Рішення Господарського суду міста Києва від 09.04.2026 у справі №911/3096/25 залишити без змін. Апеляційну скаргу ОСББ "К5" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 07.05.2026 у справі №911/3096/25 задовольнити. Додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 07.05.2026 у справі №911/3096/25, в частині зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, яким стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСББ "К5" витрати на професійну правничу допомогу у повному заявленому та документально підтвердженому розмірі 34 500,00 грн. В іншій частині додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 07.05.2026 у справі №911/3096/25 залишити без змін.

Так, відповідач зазначає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 09.04.2026 у справі №911/3096/25 не підлягає задоволенню, оскільки мотиви та підстави, зазначені в даній скарзі, є безпідставними та необґрунтованими, натомість рішення Господарського суду міста Києва від 09.04.2026 у справі №911/3096/25 ухвалено, відповідно до вимог чинного законодавства України, враховуючи всі фактичні обставини справи, в межах наданих суду повноважень, та вірно застосовано судом як норми процесуального так і матеріального права, в повному обсязі з`ясовано обставини, що мають значення для правильного вирішення спору, доведено та всебічно обґрунтовано їх в своєму рішенні, надано належну оцінку всім доказам, ґрунтуючись на повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності.

Також, за доводами відповідача, відсутні правові підстави для подальшого зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу в порядку апеляційного провадження за доводами апеляційної скарги ОСОБА_1 . Натомість наявні підстави для задоволення апеляційної скарги ОСББ "К5", скасування додаткового рішення Господарського суду міста Києва від 07.05.2026? в частині зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу та стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСББ "К5" усієї суми документально підтверджених витрат на професійну правничу допомогу.

25.06.2026, через систему "Електронний суд", ОСОБА_1 подано відзив на апеляційну скаргу, в якому просить суд апеляційну скаргу ОСББ "К5" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 07.05.2026 у справі №911/3096/25 залишити без задоволення, у відшкодуванні ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу ОСББ "К5" у розмірі 34 500,00 грн відмовити.

Так, на переконання позивача апеляційна скарга ОСББ "К5" на додаткове рішення від 07.05.2026 у справі №911/3096/25 не підлягає задоволенню, оскільки:

- скаржник приписує суду першої інстанції висновок про "відповідність критеріям", якого у рішенні немає;

- постанова Великої Палати Верховного Суду від 20.05.2026 у справі №911/969/24, на яку посилається скаржник, підтверджує право суду зменшувати витрати при дублюванні позиції між інстанціями та неприйнятті клопотань - обидві ці підстави наявні у справі №911/3096/25;

- заявлена сума 34 500,00 грн не відповідає критеріям необхідності, розумності та співмірності з огляду на типовість справи, наявність у відповідача безкоштовного адвоката pro bono (члена правління) та чотириразове відхилення судом клопотань представників ОСББ.

Узагальнені доводи, заперечення та пояснення учасників справи

25.06.2026, через систему "Електронний суд", позивачем подано відповідь на відзив ОСББ "К5" на апеляційну скаргу, в якій надає письмові пояснення по суті спору.

Слід зазначити, що нормами ГПК України не передбачено подання такої процесуальної заяви, однак, колегія суддів враховує те, що відповідно до пункту 3 частини 1 статті 42 ГПК України учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

14.07.2026, через систему "Електронний суд", ОСББ "К5" подані заперечення на відповідь на відзив на апеляційні скарги ОСОБА_1 від 25.06.2026 на рішення Господарського суду міста Києва від 09.04.2026 у справі №911/3096/25 та апеляційну скаргу ОСОБА_1 на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 07.05.2026 у справі № 911/3096/25.

14.07.2026, через систему "Електронний суд", ОСББ "К5" подані додаткові письмові пояснення з урахуванням відзиву ОСОБА_1 на апеляційну скаргу ОСББ "К5" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 07.05.2026 у справі №911/3096/25.

Позиції учасників справи та явка представників сторін у судове засідання

У судове засідання 19.08.2026 з`явилися позивач та представники відповідача.

Представник позивача у судовому засіданні вимоги своїх апеляційних скарг підтримав, з викладених у них підстав та просив їх задовольнити. У задоволенні апеляційної скарги відповідача відмовити.

Представники відповідача у судовому засіданні вимоги своєї апеляційної скарги підтримали, з викладених у ній підстав та просили її задовольнити. У задоволенні апеляційних скарг позивача відмовити.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно, індексний номер 40977716, витягом від 21.07.2015 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.

Відповідно до протоколу від 14.04.2019 №1 установчих зборів об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , прийнято рішення про створення Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "К5".

Рішенням Установчих зборів ОСББ "К5" від 14.04.2019 затверджено Статут ОСББ "К5", згідно з вимогами Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку".

В подальшому, рішенням Загальних зборів від 27.05.2023, оформленим протоколом №4 загальних зборів ОСББ "К5" (складено 16.06.2023) внесено зміни до Статуту ОСББ "К5" шляхом прийняття Статуту нової редакції.

Згідно з пунктом 8 розділу ІІІ Статуту (тут і надалі в новій редакції) рішення на Загальних зборах приймаються шляхом поіменного голосування. Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосували співвласників (їх представники), які разом мають більше половини від загальної кількості голосів співвласників. Рішення Загальних зборів викладається письмово та засвідчується особистим підписом кожного, хто проголосував, із зазначенням результату його голосування ("за" чи "проти").

Відповідно до пункту 9 Статуту, якщо в результаті проведення Загальних зборів для прийняття рішення не набрано кількості голосів "за" або "проти", встановленої пунктом 8 цього розділу, ініціатором зборів (Правлінням або ініціативною групою) проводиться письмове опитування серед співвласників, які не голосували на Загальних зборах. Письмове опитування співвласників проводиться протягом 15 календарних днів з дати проведення Загальних зборів. Якщо протягом цього строку необхідну кількість голосів "за" не набрано, відповідні рішення вважаються не прийнятими. Якщо після прийняття Статуту змінами до Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" будуть встановлені інші строки проведення письмового опитування, то чинними вважати строки письмового опитування, встановлені законом з дати набрання чинності змін до закону. Письмове опитування може проводитися в письмовій та/або електронній формі з використанням електронних підписів, що базуються на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа, відповідно до чинного законодавства України, зокрема, Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", "Про електронні довірчі послуги". У такому разі листок опитування є електронним документом, створення якого завершується накладанням на нього електронного підпису. Письмове опитування може проводиться з використанням електронних сервісів за умови ідентифікації співвласника. Порядок проведення письмового опитування співвласників, перелік питань для голосування, проекти запропонованих рішень, документів встановлюється Правлінням (ініціатором Загальних зборів).

У пункті 10 Статуту передбачено, що під час підрахунку голосів враховуються і голоси, подані співвласниками під час проведення Загальних зборів, і голоси, подані під час письмового опитування.

17.08.2024 проведені загальні збори співвласників ОСББ "К5", на яких прийняті рішення, оформлені протоколом №6 загальних зборів ОСББ "К5" (дата складання 02.10.2024).

У протоколі вказано, що загальна кількість співвласників (власників квартир та нежитлових приміщень) - 918 осіб. Загальна площа всіх квартир та нежитлових приміщень будинку АДРЕСА_3 485,23 м2. Загальна кількість голосів співвласників для підрахунку складає 63 485,23 м2. Присутні на Загальних зборах власники (особисто та/або представники) квартир та/ або нежитлових приміщень) 93 особи, яким належить квартир та/або нежитлові приміщення загальною площею 6537,45 м2. Голосування серед присутніх на Загальних зборах відбулось шляхом відкритого поіменного голосування через заповнення листків голосування. У письмовому опитуванні взяли участь власники (особисто та/або через представників) квартир та/або нежитлових приміщень 550 осіб, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення загальною площею 36 110,85 м2. Разом проголосувало 643 співвласників, загальна кількість голосів складає 42 648,30 м2.

За наслідками проведених зборів прийняті наступні рішення:

1) обрано голову загальних зборів ОСОБА_3 ;

2) затверджено звіт Правління за 2023 рік. Визнано діяльність Правління та посадових осіб такою, що відповідає чинному законодавству, Статуту та рішенням Загальних зборів. Визнано витрачання коштів кошторису таким, що здійснювалось за цільовим призначенням, у межах та відповідно до кошторису;

3) затверджено звіт Ревізійної комісії за 2023 рік. Визнано роботу Ревізійної комісії задовільною;

4) затверджено фінансову звітність ОСББ за 2023 рік (у складі балансу, звіту про фінансові результати, звіту про використання доходів (прибутку) неприбуткової організації);

5) прийнято рішення щодо участi ОСББ "К5" з 2024 року до повної модернiзацiї будинку у конкурсі проектів з реалізації енергоефективних заходів у житлових будинках м. Києва, відповідно до рішення Київради №865/865 від 26.12.2014 (зі змінами). Надано повноваження правлінню вирішувати питання щодо участі ОСББ "К5" у конкурсі проектів з реалізації енергоефективних заходів, зокрема, але не обмежуючись - подавати заявки на участь, визначати перелік робіт, укладати необхідні договори, замовляти ПКД, експертизи тощо. У разі перемоги (відібрання) проекту надати дозвіл для безперешкодного доступу представникам КМДА та підрядної організації до житлового будинку (спільного майна) за адресою АДРЕСА_2 для виконання енергоефективних заходів;

6) прийнято рішення про здійснення необхідних ремонтних (будівельних) робіт для встановлення сонячної електростанції (СЕС) в будинку ОСББ "К5" за адресою: АДРЕСА_2. Взяти участь у Програмі "ГрінДІМ" державної установи "Фонд енергоефективності" з метою отримання гранту на часткове відшкодування вартості вказаного вище обладнання та інших матеріалів/робіт/послуг в порядку, на умовах та в межах, що будуть визначені Програмою "ГрінДІМ". Погодились на Умови Грантового договору, що є невід`ємною частиною Програми "ГрінДІМ", та приєднатись до них. Надано повноваження голові Правління ОСББ на вчинення всіх дій, необхідних для встановлення вказаного вище обладнання та участі в Програмі "ГрінДІМ" державної установи "Фонд енергоефективності";

7) прийнято рішення стосовно затвердження спеціального кошторису для участі у програмі "ГрінДІМ", а саме проведення обстеження даху, складання енергетичного аудиту до та після проведення робіт по встановленню обладнання СЕС, закупівля обладнання СЕС, проведення робіт по встановленню СЕС. Ввести в дію кошторис з 01.10.2024 та доручено Правлінню здійснювати необхідні витрати (проводити заходи) по мірі накопичення коштів. Затверджено обов`язковий щомісячний внесок для здійснення витрат по спеціальному кошторису у розмірі 700,00 грн з кожного об`єкта нерухомого майна (квартир та нежитлових приміщень) строком на 3 місяця. Введено в дію внесок з 01.10.2024. Остаточний термін сплати - 31.12.2024. Уповноважено Правління на укладання договору, вартість якого перевищує обмеження, що встановлені пунктом 3.5 розділу III Статуту. Надано дозвіл Правлінню здійснювати тимчасовий перерозподіл коштів з резервним фондом. Залишок коштів (у разі наявності) зарахувати до резервного фонду;

8) затверджено кошторис ОСББ на 2024/25 роки з примітками у запропонованій редакції та введено в дію з 01.10.2024. Кошторис діє до затвердження рішенням Загальних зборів нового кошторису. Змінено та затверджено наступні щомісячні обов`язкові розміри внесків з 01.10.2024: внесок на утримання спільного майна - 12,20 грн/ за 1 кв.м загальної площі квартири/нежитлового приміщення внесок до ремонтного фонду - 1,00 грн/за 1 кв.м загальної площі квартири/нежитлового приміщення внесок до резервного фонду - 0,30 грн/ за 1 кв.м. загальної площі квартири/нежитлового приміщення. Внески діють до затвердження рішенням Загальних зборів нових розмірів внесків. Правління має право здійснювати перерозподіл коштів між статтями витрат кошторису та збільшувати дохідну частину кошторису за рахунок укладання договорів сервітуту, оренди, добровільних внесків тощо;

9) прийнято рішення стосовно живлення спільного майна, а саме насосних груп ХВП, ГВП, ТЕ, сходових клітин та частини допоміжних приміщень будинку шляхом встановлення дизель-генераторної установки. Затверджено спеціальний кошторис та введено в дію з 01.10.2024. Доручено Правлінню здійснювати необхідні витрати (проводити заходи) по мірі накопичення коштів. Затверджено внесок для здійснення зазначених витрат у розмірі 1 800,00 грн з кожного об`єкта нерухомого майна (квартир та нежитлових приміщень). Введено в дію внесок з 01.10.2024. Встановлено строк сплати внеску - 1 місяць, до 31.10.2024. Уповноважено Правління на укладання договору, вартість якого перевищує обмеження, що встановлені пунктом 3.5 розділу III Статуту. Надано дозвіл Правлінню здійснювати тимчасовий перерозподіл коштів з резервним фондом. Залишок коштів (у разі наявності) зарахувати до резервного фонду. Уповноважено Правління розробити та затвердити Порядок використання генератора. Дозволено цілодобову роботу генератора для живлення насосної групи. Встановлено щомісячний обов`язковий внесок на обслуговування генератора та закупівлю ПММ для роботи у розмірі 1,5 грн/1 кв.м загальної площі квартири/нежитлового приміщення. Встановлено строк запровадження (сплати внеску) з 01.11.2024 на період дії воєнного стану, але не раніше поновлення сталого функціонування системи електрозабезпечення спільного майна будинку;

10) прийнято рішення стосовно живлення спільного майна, а саме ліфтового обладнання для функціонування 1 (одного) ліфта у кожній секції будинку, СКД, системи відеоспостереження та частини допоміжних приміщень будинку шляхом встановлення дизель-генераторної установки. Затверджено спеціальний кошторис та введено в дію з 01.10.2024. Доручено Правлінню здійснювати необхідні витрати (проводити заходи) у міру накопичення коштів. Затверджено внесок для здійснення зазначених витрат у розмірі 3 000,00 грн з кожного об`єкта нерухомого майна (квартир та нежитлових приміщень). Введено в дію внесок з 01.10.2024. Встановлено строк сплати внеску - 1 місяць, до 31.10.2024. Уповноважено Правління на укладання договору, вартість якого перевищує обмеження, що встановлені пунктом 3.5 розділу III Статуту. Надано дозвіл Правлінню здійснювати тимчасовий перерозподіл коштів з резервним фондом. Залишок коштів (у разі наявності) зарахувати до резервного фонду. Уповноважено Правління розробити та затвердити Порядок використання генератора. Дозволено роботу генератора за затвердженим Правлінням графіком для живлення ліфтового обладнання. Встановлено щомісячний обов`язковий внесок на обслуговування генератора та закупівлю ПММ для роботи у розмірі 1,00 грн/1 кв.м загальної площі квартири/нежитлового приміщення. Встановлено строк запровадження (сплати внеску) з 01.11.2024 на період дії воєнного стану, але не раніше поновлення сталого функціонування системи електрозабезпечення спільного майна будинку;

11) прийнято рішення стосовно залучення позики за рахунок коштів КП "Фонд модернізації та розвитку житлового фонду міста Києва" (далі - КП Фонд) для фінансування заходів з реконструкції, реставрації, проведення капітальних ремонтів, технічного переоснащення багатоквартирних будинків міста Києва, у тому числі з підвищення рівня енергоефективності будівель та енергозбереження (револьверного фонду). Визначено розмір та строк позики - 1 000 000,00 грн строком на 1 рік. Визначено строк повернення позики - протягом 1 (одного) року з дати надання позики. Визначено напрямки впровадження заходів за рахунок позики - придбання та встановлення незалежних, альтернативних джерел енергії, джерел відновлюваної енергії для сталого функціонування спільного майна, проведення інших заходів з підвищення енергоефективності Будинку тощо. Надано повноваження Правлінню вирішувати питання подання заявок на участь, визначати перелік робіт, укладати необхідні договори, замовляти ПКД, експертизи тощо. Визначено джерелом погашення позики - внески (платежі) співвласників. Уповноважено Голову Правління ОСББ "К5" ОСОБА_3 на підписання заяв, необхідних документів, договорів (додатків, додаткових угод) на отримання позики, зокрема підписання договору позики з КП "Фонд модернізації та розвитку житлового фонду міста Києва", договорів з уповноваженим банком, тощо;

12) внесено зміни до документу "Умови обмеження користування спільним майном" шляхом прийняття нової редакції;

13) прийнято рішення про здійснення будівельних робіт з відновлення пошкодженого внаслідок військової агресії російської федерації проти України багатоквартирного будинку ОСББ "К5" за адресою: АДРЕСА_2, в межах участі в Програмі "ВідновиДІМ" державної установи "Фонд енергоефективності". Взяти участь у Програмі "ВідновиДІМ" державної установи "Фонд енергоефективності" з метою отримання гранту на відновлення пошкодженого внаслідок військової агресії російської федерації проти України багатоквартирного будинку ОСББ "К5" за адресою: АДРЕСА_2 в порядку, на умовах та в межах, що будуть визначені Програмою "ВідновиДІМ". Погоджено на приєднання до Грантового договору, що є невід`ємною частиною Програми "ВідновиДІМ", на умовах, що будуть запропоновані ДУ "Фонд енергоефективності". Надано повноваження Голові Правління ОСББ на вчинення всіх дій, необхідних для відновлення пошкодженого внаслідок військової агресії російської федерації проти України багатоквартирного будинку та участі в Програмі "ВідновиДІМ" державної установи "Фонд енергоефективності";

14) затверджено план поділу земельної ділянки навколо будинку АДРЕСА_2, згідно зі схемою, що додається. Уповноважено голову правління ОСББ "К5" ОСОБА_3 та члена правління ОСББ "К5" ОСОБА_4 на подачу та підписання від імені ОСББ "К5" будь-яких документів стосовно формування, землевідведення, поділу земельної ділянки, в тому числі, але не виключно, проектно-технічної документації, інших будь- яких документів, необхідних для визначення меж земельної ділянки та оформлення речових прав ОСББ "К5" на цю земельну ділянку;

15) прийнято рішення щодо оформлення земельної ділянки (земельних ділянок) для обслуговування будинку та прибудинкової території за адресою: АДРЕСА_2, у власність або постійне користування ОСББ "К5". Доручено Голові Правління ОСББ "К5" ОСОБА_3 та члену Правління ОСОБА_4 представляти інтереси співвласників з питань, пов`язаних з визначенням та встановленням меж, поділом сформованої ділянки, оформленням земельної ділянки (ділянок) у державних органах влади, органах місцевого самоврядування, підприємствах, установах та організаціях незалежно від форми власності, які надають послуги (виконують роботи) з питань оформлення земельної ділянки; надано право здійснювати усі необхідні дії та замовляти необхідні послуги (роботи); подавати, отримувати, підписувати заяви, документи, укладати договори, підписувати акти виконаних робіт (наданих послуг) тощо;

16) уповноважено Правління на зберігання документів Загальних зборів, зокрема листків опитування співвласників, що створені у паперовій формі та у формі електронних документів. Визначено порядок повідомлення співвласників про прийняті Загальними зборами рішення. Повідомлення про прийняті рішення із зазначенням результатів голосування з кожного питання розмішуються у місцях загального користування, зокрема біля вхідних дверей будинку на дошці оголошень у кожній секції будинку, повідомлення можуть бути опубліковані у групах будинку з використанням засобів електронних комунікацій у строки, передбачені чинним законодавством. У подальшому повідомлення про прийняті Загальними зборами рішення здійснювати у порядку, передбаченому Статутом ОСББ "К5".

Проведення Загальних зборів ОСББ "К5" та підрахунок голосів здійснено відповідно до пунктів 8-10 Розділу ІІІ Статуту ОСББ "К5" та Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" у день зборів шляхом поіменного голосування та письмового опитування протягом 45 днів.

Звертаючись до суду з даним позовом, ОСОБА_1 посилається на те, що загальні збори ОСББ "К5" від 17.08.2024 проведені з порушенням вимог частини 13 статті 6 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", а саме рішення прийняті за відсутності необхідного кворуму.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при ухваленні постанови та оцінка аргументів учасників справи

Статтею 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Розглянувши доводи апеляційних скарг, відзивів на апеляційні скарги, дослідивши наявні матеріали справи у повному обсязі, заслухавши пояснення позивача та представників відповідача, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов таких висновків.

Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Згідно зі статтею 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина 1 статті 16 ЦК України).

Статтею 385 ЦК України встановлено, що власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таке об`єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту.

Абзацом 3 частини 1 статті 1 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" визначено, що об`єднання співвласників багатоквартирного будинку - це юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

Відповідно до статті 4 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

У частині 13 статті 6 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" передбачено, що рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосували співвласники (їх представники), загальна кількість голосів яких становить більше половини загальної кількості голосів усіх співвласників.

Якщо в результаті проведення установчих зборів для прийняття рішення не набрано кількості голосів "за" або "проти", встановленої частиною 13 цієї статті, проводиться письмове опитування співвласників, які не голосували на установчих зборах. Письмове опитування співвласників проводиться протягом не більше ніж 45 календарних днів з дня проведення установчих зборів. Якщо протягом зазначеного строку необхідної кількості голосів "за" не набрано, рішення вважається неприйнятим (частина 16 статті 6 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку").

Згідно з частиною 3 статті 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" загальні збори скликаються та проводяться в порядку, передбаченому цим Законом для установчих зборів з урахуванням положень цієї статті.

За приписами статті 14 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" кожному співвласнику гарантовано право, зокрема, брати участь в управлінні об`єднанням у порядку, визначеному цим Законом і статутом об`єднання, обирати та бути обраним до складу статутних органів об`єднання.

Так, в обґрунтування позовних вимог, позивач з посиланням на правову позицію, викладену в постанові Верховного Суду від 21.10.2021 у справі №910/15071/20, зазначив, що загальні збори ОСББ "К5" від 17.08.2024 проведені з порушенням вимог частини 13 статті 6 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", а саме: рішення прийняті за відсутності необхідного кворуму. При цьому, позивач звертав увагу на неналежності та недопустимості доказів - 54 електронних листків опитування, оскільки останні є PDF-документами без вбудованого кваліфікованого електронного підпису.

У свою чергу, відповідач вказав, що подання відповідних електронних листків опитування без завантаження файлу електронного підпису формату "p7s" відбулося через технічну неможливість подання окремим файлом таких документів через систему "Електронний суд".

У постанові Верховного Суду від 31.08.2021 у справі №910/13647/19 вказано, що неналежні докази та недопустимі докази - це різні поняття.

Відповідно до статті 73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

За приписами статей 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У розумінні статті 77 ГПК України допустимими доказами є: 1) певні засоби доказування, які відповідно до законодавства повинні підтверджувати обставини, тобто ці обставини не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування; 2) докази, одержані без порушення закону, які в такому випадку приймаються судом.

Верховний Суд неодноразово відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18).

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що до суду не надано доказів порушення закону при процедурі отримання відповідачем 54 електронних листків опитування, у зв`язку з чим такі докази не можуть вважатися недопустимими.

При цьому, суд першої інстанції вірно врахував, що матеріали справи не містять доказів звернення жодного з співвласників багатоквартирного будинку, що приймали участь у спірному голосуванні шляхом письмового опитування з накладенням електронного підпису, з позовом до суду щодо визнання недійсними відповідних рішень загальних зборів, зокрема, з підстав відсутності їх волевиявлення на участь у голосуванні чи обрання ними іншого результату голосування ("за" або "проти").

Також, відповідачем до матеріалів справи надано копії витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, які підтверджують належність відповідних квартир особам, які брали участь у письмовому опитуванні, зокрема щодо квартир АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_7 , АДРЕСА_8 , АДРЕСА_9 та АДРЕСА_10 .

У ході розгляду справи позивач наполягав на відсутності кворуму при прийнятті рішень загальними зборами, зокрема, із питань 7-8, 10-11 порядку денного, та здійснював підрахунок голосів з наданням відповідних таблиць, виходячи з відсутності вбудованого кваліфікованого електронного підпису в 54 електронних листках опитування та проставлення деякими співвласниками в листках опитування "так" замість "за".

Разом із цим, місцевий господарський суд слушно зазначив, що проставлення деякими співвласниками в листках опитування "так" замість "за" не може свідчити про невизначеність ними свого волевиявлення, оскільки відповідне твердження "так" дозволяє за своїм семантичним значенням беззаперечно встановити намір голосувати за варіант погодження запропонованого рішення.

До того ж, у протоколі загальних зборів від 17.08.2024 №6 вказано, що підрахунок голосів здійснюється, відповідно до пунктів 8-10 розділу ІІІ Статуту ОСББ "К5" та голоси співвласників (їх представників) у листках голосування та листках письмового опитування рахуються наступними чином: "за" - беззаперечне висловлення, зокрема "за", "так", "підтримую", "згоден", "да" та подібне; "проти" - беззаперечне висловлення, зокрема "проти", "не підтримую", "не згоден", "ні", "нет" та подібне, а також "утримався".

Як зауважив позивач, оспорюваними рішеннями порушуються його права, як співвласника багатоквартирного будинку, оскільки покладають у неправомірний спосіб надмірний фінансовий тягар у вигляді сплати внесків у визначеному на зборах розмірах.

Частиною 4 статті 319 ЦК України унормовано, що власність зобов`язує.

Згідно зі статтею 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов`язковим для всіх співвласників (частина 5 статті 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку").

У постановах від 20.04.2023 у справі №914/2547/21, від 14.01.2026 у справі №925/1351/24 Верховний Суд зазначив, що розглядаючи спір про визнання недійсними рішень загальних зборів з підстав порушень, допущених під час скликання та проведення загальних зборів, суд повинен встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів позивача. Також суд повинен у кожному конкретному випадку оцінити характер порушення, враховуючи баланс інтересів як позивача, так й інших співвласників ОСББ. Інтереси окремого власника можуть не збігатися з інтересами інших співвласників багатоквартирного будинку. Тому, вирішуючи питання щодо визнання недійсними рішення загальних зборів, суди мають враховувати баланс інтересів усіх співвласників та самого ОСББ, уникати зайвого втручання в питання діяльності ОСББ, які вирішуються загальними зборами співвласників.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 08.02.2022 у справі №918/964/20, судам необхідно враховувати принцип пропорційності - справедливої рівноваги (балансу) між інтересами співвласників багатоквартирного будинку, які реалізують свої права на участь в управлінні ОСББ, і які були присутні на загальних зборах, та інтересами позивача.

Верховний Суд звертав також увагу на те, що ОСББ є неприбутковою організацією, яка на відміну від господарських товариств при проведенні зборів, в тому числі і шляхом письмового опитування, як правило не користується кваліфікованою правовою допомогою, через що можливими є незначні процедурні помилки в організації та проведенні зборів, які не повинні слугувати підставою для скасування рішень ОСББ з питань спільного управління майном. Крім того, на відміну від господарських товариств з невеликою кількістю учасників в ОСББ є певна, і часто доволі значна частина співвласників, які не прагнуть брати активну участь у вирішенні питань управління об`єднанням, вони не приходять на збори, не беруть участь у письмових опитуваннях. Тому, проведення кожних зборів вимагає значних зусиль від органів управління або ініціативної групи по скликанню зборів, інформуванню співвласників, вручення та отримання заповнених бюлетенів. Визнання рішень щодо обрання органів управління, затвердження кошторису та розміру внесків, інших важливих для діяльності ОСББ рішень недійсними в судовому порядку, як правило, відбувається через значний проміжок часу після їх прийняття і має негативні наслідки на діяльність ОСББ, адже створює ситуацію правової невизначеності для всіх співвласників і самого ОСББ. За таких умов суд повинен приділяти ще більше уваги дослідженню питань балансу інтересів співвласників ОСББ, з`ясуванню того, яке саме право співвласника було порушено оскаржуваним рішенням і можливості його відновлення саме через скасування рішень, а не іншим шляхом (постанова Верховного Суду від 16.08.2023 у справі №904/1711/22).

Як звертав увагу Верховний Суд у постанові від 10.11.2021 у справі №924/881/20, метою отримання судового захисту шляхом визнання недійсним саме рішення органу управління юридичної особи позивач не може абстрактно та загально посилатися на порушення його прав, а має обґрунтувати конкретне несправедливе обмеження (порушення) його безпосередніх прав чи інтересів прийнятим рішенням, що оскаржується, а також співмірність обраного способу захисту (відновлення становища, яке існувало до прийняття оскаржуваного рішення) зі стверджуваним порушенням.

Порушенням є такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилось або зникло як таке. Порушення права пов`язане з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Наявність такого інтересу не означає, що будь-які процедурні порушення, під час скликання та проведення Загальних зборів, автоматично мають правові наслідки - визнання недійсним відповідного рішення.

Метою звернення з позовом про визнання недійсним рішення органу управління юридичної особи є не визнання недійсним певного акта, а захист гарантованого законом права. З огляду на це, обов`язковому встановленню підлягає факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника юридичної особи (співвласника багатоквартирного будинку). Якщо за результатами розгляду справи факт такого порушення не встановлено, господарський суд не має підстав для задоволення позову.

При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи. Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту. Особа, права якої порушено, може скористатись не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права, який має відповідати тим фактичним обставинам, які склалися, виходячи із тих відносин, які відповідають відповідним нормам права (дана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 02.02.2022 у справі №910/18962/20).

Порушенням є такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилось або зникло як таке. Порушення права пов`язане з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Завданням суду при здійсненні правосуддя є забезпечення, зокрема, захисту прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави, відтак, встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті. Вказані норми визначають об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес (правова позиція, викладена в постанові Верховного Суду від 10.09.2020 у справі №904/3368/18).

У зазначеній постанові від 10.09.2020 у справі №904/3368/18 Верховний Суд наголошував, що вказаний вище підхід є загальним і може застосовуватись при розгляді будь-яких категорій спорів, оскільки недоведеність порушення прав, за захистом яких було пред`явлено позов, у будь-якому випадку є підставою для відмови у його задоволенні.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач не реалізував право на участь в загальних зборах, хоча був завчасно обізнаний про їх проведення.

При цьому, суд першої інстанції прийняв до уваги, що пункти 1-4 порядку денного загальних зборів направлені на вибір голови загальних зборів, звіту Правління та Ревізійної комісії, фінансової звітності, за які проголосувало "за" більше 50% співвласників, що не заперечувалось позивачем; та пункти 5-11 порядку денного загальних зборів стосуються участі ОСББ "К5" у Програмі "ГрінДім", встановлення обладнання для вироблення альтернативних джерел електричної енергії і визначення повноважень правління з цього питання, та фактично є наразі виконаними, що позивачем також не заперечувалося.

Так, за положеннями пункту 2.1 Програми "ГрінДім", що затверджена Рішенням Наглядової ради ДУ "Фонд енергоефективності" 18.10.2024 (за посиланням: https://eefund.org.ua/wp-content/uploads/2024/10/programa_grindim_redakcziya-vid-18.10.2024.pdf), Фонд за Програмою надає її учасникам фінансування у формі гранту (далі - Грант), який виплачується на безоплатній та безповоротній основі в розмірі 70% вартості Прийнятного обладнання та 70% вартості сертифікації енергетичної ефективності будинку перед поданням Заявки на отримання Гранту (Заявки №1) та після реалізації Проекту.

Програма починає діяти 07.05.2024 і спрямована на стимулювання використання альтернативних джерел енергії (інформація, розміщена за посиланням: https://mindev.gov.ua/news/35615-nagliadova-rada-fondu-energoefektivnosti-zatverdila-novu-programu-grindim-detali).

Програма "ГрінДІМ", як зазначено в пункті 1.1 цієї Програми, розроблена відповідно до Закону України "Про Фонд енергоефективності" від 08.06.2017 №2095-VIII (зі змінами). Метою Програми є стимулювання та підтримка ініціатив щодо впровадження заходів з енергоефективності, здійснення яких забезпечує зменшення споживання енергетичних ресурсів, включаючи заходи, спрямовані на збільшення частки енергії, виробленої з відновлюваних джерел енергії, а саме: шляхом надання грантів для часткового відшкодування вартості обладнання та матеріалів під час впровадження заходів щодо збільшення частки електроенергії, виробленої з відновлювальних джерел енергії у житловому секторі.

З огляду на наведене, беручи до уваги баланс інтересів позивача та усіх співвласників багатоквартирного будинку, враховуючи реалізацію рішень загальних зборів, що стосувалися участі в Програмі "ГрінДім" та встановлення обладнання для вироблення альтернативних джерел електричної енергії, на переконання колегії суддів, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову.

При цьому, місцевим господарським судом правомірно відмовлено у задоволенні клопотання позивача про застосування заходів процесуального примусу у зв`язку зі зловживанням процесуальними правами відповідачем.

Крім того, доводи позивача щодо наявності підстав для скасування ухвали Господарського суду міста Києва від 11.12.2025 у справі №911/3096/25 про долучення до матеріалів справи восьми електронних доказів відхиляються судовою колегією як необґрунтовані.

Щодо додаткового рішення Господарського суду міста Києва від 07.05.2026 у справі №911/3096/25 колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно з частиною 1 статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (частина 3 статті 123 ГПК України).

За приписами частин 1, 2 статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Положення статті 126 ГПК України передбачають, що для цілей розподілу судових витрат суд враховує: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу, з метою розподілу судових витрат, учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

За змістом статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який водночас повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 21.05.2019 у справі №903/390/18, від 21.01.2020 у справі № 916/2982/16, від 07.07.2020 у справі № 914/1002/19.

У разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 ГПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 ГПК України).

Згідно з частиною 6 статті 126 ГПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Так, у клопотанні про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу позивач зазначив, зокрема, про відсутність критеріїв необхідності та неминучості витрат, оскільки справа є типовою, та відповідач має адвоката у складі правління. Також позивач зауважив на неспівмірності гонорару та штучне збільшення часу за надані послуги.

Статтею 16 ГПК України передбачено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

У силу положень пункту 12 частини 3 статті 12 ГПК України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Таким чином, право на користування правничою допомогою є законодавчо закріпленим.

Виходячи з аналізу положень статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", адвокат за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту отримує винагороду у вигляді гонорару, обчислення якого, підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При цьому адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 07.09.2020 у справі №910/4201/19).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц).

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України" від 23.01.2014 (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява №19336/04, §268)).

У рішенні Європейського суду з прав людини "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Оцінюючи заявлений до відшкодування розмір витрат відповідача на професійну правничу допомогу, суд першої інстанції виходив з того, щоб відповідні витрати не мали надмірний характер, а також відповідали критеріям співмірності, розумності та обґрунтованості такого розміру з урахуванням обставин справи.

Також, місцевим господарським судом прийняті до уваги заперечення позивача, складність та об`єм справи, кількість та обсяг підготовлених адвокатами відповідача процесуальних документів, у зв`язку з чим колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про зменшити розміру витрат відповідача на професійну правничу допомогу адвоката до 20 000,00 грн.

Інші доводи апеляційних скарг взяті судом до уваги, однак не спростовують вищенаведених висновків суду.

Згідно з частиною 4 статті 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча, пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною, залежно від характеру рішення.

При ухваленні даної постанови судом апеляційної інстанції надані вичерпні відповіді на доводи апелянтів, з посиланням на норми права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційних скарг

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно зі статтями 73, 74 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до частини 2 статті 86 ГПК України жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, виходячи з фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками місцевого господарського суду про відмову у задоволенні позову та часткове задоволення заяви ОСББ "К5" про відшкодування витрат на правничу допомогу.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Частиною 1 статті 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення Господарського суду міста Києва від 09.04.2026 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 07.05.2026 у справі №911/3096/25 ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим апеляційні скарги ОСОБА_1 та ОСББ "К5" задоволенню не підлягають.

Розподіл судових витрат

Оскільки цією постановою суд апеляційної інстанції не змінює рішення та не ухвалює нового, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється, а витрати пов`язані з розглядом апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 09.04.2026 у справі №911/3096/25, відповідно до статті 129 ГПК України, покладаються на ОСОБА_1 .

Розподіл судових витрат у зв`язку з розглядом апеляційних скарг на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 07.05.2026 у справі №911/3096/25 судом не здійснюється, оскільки сплата судового збору за подання апеляційної скарги на додаткове рішення Законом України "Про судовий збір" не передбачена.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Апеляційні скарги ОСОБА_1 та Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "К5" на рішення Господарського суду міста Києва від 09.04.2026 та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 07.05.2026 у справі №911/3096/25 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 09.04.2026 у справі №911/3096/25 залишити без змін.

3. Додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 07.05.2026 у справі №911/3096/25 залишити без змін.

4. Поновити дію рішення Господарського суду міста Києва від 09.04.2026 у справі №911/3096/25.

5. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 09.04.2026 у справі №911/3096/25 покласти на скаржника.

6. Матеріали справи №911/3096/25 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений статтями 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 22.09.2026, у зв`язку з перебуванням у відпустці суддів Алданової С.О. (з 27.08.2026 до 04.09.2026), Шапрана В.В. (з 07.09.2026 до 20.09.2026) та Сітайло Л.Г. (21.09.2026).

Головуючий суддя Л.Г. Сітайло

Судді В.В. Шапран

С.О. Алданова