Постанова від 08 вересня 2026 р. у справі №925/1505/24 — Північний апеляційний господарський суд

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" вересня 2026 р. Справа№ 925/1505/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сковородіної О.М.

суддів: Колесника Р.М.

Горбасенка П.В.

секретар судового засідання Фурсов Я.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкасиенергозбут"

на рішення Господарського суду Черкаської області від 29.05.2026 у справі №925/1505/24 (суддя - Васянович А.В.)

за позовом Виконавчого комітету Селищенської сільської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкасиенергозбут"

про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 126 467,60 грн

представники сторін у судове засідання не з`явились

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Черкаської області з позовом звернувся Виконавчий комітет Селищенської сільської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Черкасиенергозбут» про визнання недійсними додаткових угод №3 від 05 березня 2021 року, №5 від 05 квітня 2021 року, №6 від 07 травня 2021 року, №8 від 30 серпня, №9 від 03 вересня 2021 року, №10 від 24 вересня 2021 року, №12 від 04 жовтня 2021 року, №13 від 25 жовтня 2021 року, №14 від 01 листопада, №15 від 22 листопада 2021 року та №16 від 29 листопада 2021 року до договору про постачання електричної енергії №71121000035 від 13 січня 2021 року та стягнення з відповідача 101 400 грн. 84 коп. надмірно сплачених коштів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.03.2026 відкрито провадження у справі; визнано справу малозначною та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін; визначено сторонам строки для подачі своїх заяв по суті спору.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 14.05.2026 у справі №925/1505/24 позовні вимоги були задоволені у повному обсязі, визнано додаткові угоди №3 від 05 березня 2021 року, №5 від 05 квітня 2021 року, №6 від 07 травня 2021 року, №8 від 30 серпня, №9 від 03 вересня 2021 року, №10 від 24 вересня 2021 року, №12 від 04 жовтня 2021 року, №13 від 25 жовтня 2021 року, №14 від 01 листопада, №15 від 22 листопада 2021 року та №16 від 29 листопада 2021 року до договору про постачання електричної енергії №71121000035 від 13 січня 2021 року, укладені між товариством з обмеженою відповідальністю «Черкасиенергозбут» та Виконавчим комітетом Селищенської сільської ради недійсними.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Черкасиенергозбут» на користь виконавчого комітету Селищенської сільської ради 126 467,60 грн. надмірно сплачених коштів.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Черкасиенергозбут» 23.06.2026 подало апеляційну скаргу, у якій просить скасувати оскаржуване рішення суду та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що у позові відсутнє будь-яке обґрунтування відносно того, які саме права позивача були порушені (невизнані або оспорювані) та в чому саме полягає їх порушення, як не доведено й факт того, що порушення відбулось саме з вини відповідача.

До повноважень Держаудитслужби, а не прокуратури, належить здійснення контролю за підконтрольними установами.

У випадку дійсного встановлення порушень, прокуратура не була позбавлена права самостійно звернутися з позовом до суду в інтересах держави в особі відповідного органу.

Порушення Закону України «Про публічні закупівлі» має наслідком відповідальність, передбачену статтею 164-14 КУпАП та статтею 44 Закону України «Про публічні закупівлі» і жодним нормативно-правовим актом така відповідальність не покладена на постачальника.

Є неспіврозмірними як заявлені до стягнення витрати на правничу допомогу 35 000 грн так і стягнуті судом першої інстанції 20 000 грн із складністю справи і розміром позовних вимог (126 467,60 грн), а тому витрати на правничу допомогу підлягають зменшенню.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду №925/1505/24 від 08.07.2026 апеляційну скаргу було прийнято до розгляду з повідомленням (викликом) учасників справи.

14.07.2026 через систему «Електронний суд» від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить апеляційний суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

15.07.2026 через систему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду від апелянта надійшло клопотання про зупинення провадження, згідно змісту якого відповідач просив зупинити провадження у справі № 910/8172/25 до закінчення розгляду Конституційним Судом України справи № 3-78/2026 (178/26).

В обґрунтування клопотання про зупинення провадження у справі скаржник зазначив, що вирішення Конституційним Судом України справи за конституційною скаргою ТОВ «Укр Газ Ресурс» № 3-78/2026 (178/26) щодо конституційності п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» може мати істотне значення для правильного вирішення цього спору, зокрема щодо правомірності застосування встановленого вказаною нормою 10-відсоткового обмеження при зміні ціни за одиницю товару.

Приписами п. 5 ч. 1 ст. 227 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадках об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі. Суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Таким чином для вирішення питання про зупинення провадження у справі, з огляду на вимоги п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України, суд повинен у кожному конкретному випадку з`ясувати:

- чи існує вмотивований зв`язок між предметом судового розгляду у справі, яка розглядається судом, з предметом доказування в конкретній іншій справі, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства;

- чим обумовлюється об`єктивна неможливість розгляду цієї справи з вказівкою на обставини, які встановлюються судом в іншій справі.

Під неможливістю розгляду справи необхідно розуміти відсутність у господарського суду можливості самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, у зв`язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи господарському суду, одночасністю розгляду двох пов`язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з`ясовані та встановлені у цьому процесі, проте які мають значення для справи, провадження у якій зупинено.

Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному окремому випадку повинен з`ясовувати чим обумовлюється неможливість розгляду справи. Саме по собі твердження про неможливість розгляду цієї справи до розгляду іншої справи не може бути підставою для застосування п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України.

Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 20.06.2019 у справі № 910/12694/18, від 17.04.2019 у справі № 924/645/18, від 20.12.2019 у справі № 910/13234/18, від 13.09.2019 у справі № 912/872/18, від 21.02.2019 у справі № 910/974/18 та від 20.07.2020 у справі № 910/11236/19.

Одночасно п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України встановлює, що суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Оцінюючи доводи апелянта, колегія суддів апеляційної інстанції врахувала, що предметом розгляду у цій справі є оцінка правомірності укладення спірних додаткових угод, зокрема наявності чи відсутності передбачених законом підстав для зміни ціни за одиницю товару, дотримання сторонами вимог законодавства про публічні закупівлі, а також правових наслідків таких дій.

Зазначені обставини входять до предмета доказування в означеній справі та можуть бути встановлені господарським судом самостійно на підставі наявних і поданих сторонами доказів.

Конституційне провадження як у справі № 3-78/2026 (178/26) не спрямоване на встановлення фактичних обставин цієї господарської справи, не стосується оцінки доказів у ній та не вирішує питання щодо прав і обов`язків сторін у спірних правовідносинах. Саме по собі відкриття Конституційним Судом України провадження щодо перевірки конституційності п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» не позбавляє господарський суд можливості дослідити докази, встановити обставини справи та надати їм правову оцінку.

За приписами ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Аналогічні за змістом положення щодо строку втрати чинності актом (його окремими положеннями) містяться у ч. 1 ст. 91 Закону України «Про Конституційний Суд України» від 13.07.2017 № 2136-VIII.

У постанові від 18.11.2020 у справі № 4819/49/19 Велика Палата Верховного Суду наголосила, що аналіз норм розділу ХІІ Конституції України («Конституційний Суд України») та Закону України від 13.07.2017 № 2136-VIII «Про Конституційний Суд України» дає підстави дійти висновку про те, що рішення Конституційного Суду України має пряму (перспективну) дію в часі і застосовується щодо тих правовідносин, які тривають або виникли після його ухвалення. Якщо правовідносини тривалі і виникли до ухвалення рішення Конституційного Суду України, однак продовжують існувати після його ухвалення, то на них поширюється дія такого рішення КСУ.

Тобто, рішення Конституційного Суду України поширюється на правовідносини, які виникли після його ухвалення, а також на правовідносини, які виникли до його ухвалення, але продовжують існувати (тривають) після цього. Водночас чинним законодавством визначено, що Конституційний Суд України може безпосередньо у тексті свого рішення встановити порядок і строки виконання ухваленого рішення.

Отже, саме лише відкриття конституційного провадження щодо перевірки конституційності норм права не зумовлює об`єктивної неможливості розгляду означеної справи.

З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про недоведення заявником наявності об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до ухвалення Конституційним Судом України рішень у справах № 3-78/2026 (178/26), оскільки зібрані у матеріалах справи докази давали можливість встановити та оцінити всі обставини, що входять до предмета доказування, тому, клопотання про зупинення апеляційного провадження не підлягає задоволенню.

У судове засідання 09.09.2026 представники сторін не з`явились.

Через систему «Електронний суд» апелянтом було надано клопотання про розгляд апеляційної скарги за відсутності свого представника.

Представник позивача про час, дату та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується довідкою про доставку електронного документа.

У відповідності до статті 269 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Дослідивши та оцінивши в сукупності матеріали справи №925/1505/24, предмет та підстави поданого позову, проаналізувавши вимоги законодавства, врахувавши доводи і обґрунтування апеляційної скарги, апеляційний господарський суд не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги, зазначаючи при цьому наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та досліджено судом апеляційної інстанції.

Виконавчим комітетом Селищенської сільської ради у системі публічних закупівель Prozorro було розміщено оголошення №UA-2020-11-30-001979-с на проведення відкритих торгів на закупівлю товару «ДК 021:2015:09310000-5 Електрична енергія, без розподілу з очікуваною вартістю 510 755, 45 грн.

Запланований обсяг електричної енергії складав 292 655 кВт*год, термін постачання до 31 грудня 2021 року.

За результатами відкритих торгів, згідно з протоколом розкриття тендерних пропозицій/пропозицій №UA-2020-11-30-001979-с, визначено переможцем Товариство з обмеженою відповідальністю «Черкасиенергозбут» з ціновою пропозицією 510 755,45 грн. з ПДВ та відповідно прийнято рішення про намір укласти договір.

За результатами проведення відкритих торгів між Товариством з обмеженою відповідальністю «Черкасиенергозбут» (далі за текстом - постачальник або відповідач) та Виконавчим комітетом Селищенської сільської ради (далі за текстом - споживач або позивач) було укладено договір про постачання електричної енергії споживачу №71121000035 від 13 січня 2021 року.

Умовами договору сторони погодили:

п.1.1. цей договір встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції споживачу;

п. 1.2. до умов цього договору застосовуються положення ЗУ «Про ринок електричної енергії» та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14 березня 2018 року №312 (далі ПРЕЕ), інші чинні нормативно - правові акти, що регулюють постачання електричної енергії;

п. 2.1. за цим договором постачальник продає електричну енергію «код за ДК021:2015 «Єдиний закупівельний словник» - 09310000-5 - електрична енергія» («Електрична енергія») споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, включно з тарифом на послуги з передачі електричної енергії, а споживач оплачує постачальник вартість використаної електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору;

п. 2.2.обов`язковою умовою для постачання електричної енергії споживачу є наявність у нього укладеного в установленому порядку з оператором системи розподілу договору про надання послуг з розподілу, на підставі якого споживач набуває право отримувати послугу з розподілу електричної енергії;

п. 3.1. постачання електричної енергії споживачу здійснюються у строк з 01 січня 2021 року до 31 грудня 2021 року включно;

п. 3.2. споживач має право змінювати постачальника відповідно до процедури, визначеної ПРРЕЕ. Та умов цього договору;

п. 3.3. постачальник за цим договором не має права вимагати від споживача будь якої іншої плати за електричну енергію, що не визначена у комерційній пропозиції, яка є додатком до цього договору;

п. 3.4. місце поставки та обсяг постачання електричної енергії споживачу 19443, Україна, Черкаська область, Корсунь Шевченківський район, село Селище, межа балансової належності електроустановок замовника, кількість 292 655 кВт/год.;

п. 5.1. споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком до цього договору. Загальна вартість цього договору на момент його укладення становить 510 775,45 грн. з ПДВ. З урахуванням ст. 48 Бюджетного кодексу України зобов`язання споживача за цим договором в частині оплати поставленої електричної енергії виникають у 2021 році, та в межах асигнувань, встановлених кошторисом. Реєстрація бюджетного зобов`язання здійснюється з урахуванням абз. 2 ч. 2.2. наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження Порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов`язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів органах Державної казначейської служби України» №309 від 02 березня 2012 року;

п. 5.2. спосіб визначення ціни електричної зазначається в комерційній пропозиції постачальника;

п. 5.3. ціна електроенергії має зазначатися постачальником у рахунках про оплату електричної енергії за цим договором, у тому числі у разі її зміни;

п. 13.1. цей договір набирає чинності з дати його підписання і діє в частині постачання електричної енергії з дати, вказаної у цьому договору, та в цілому до « 31» грудня 2021 року, а в частині взятих на себе зобов`язань сторонами до їх повного виконання;

п. 13.6. у випадку коливання ціни електричної енергії на ринку в бік збільшення, постачальник має право звернутись до споживача з відповідною пропозиції, при цьому, така пропозиція в кожному окремому випадку, коли на ринку відбувається об`єктивне коливання ціни за одиницю товару в бік збільшення, повинна бути обґрунтована і документально підтверджена. Постачальник разом з письмовою пропозицією щодо внесення змін до договору надає документ (або документи), що підтверджує збільшення середньоринкової ціни (діапазон цін тощо) за одиницю товару в тих межах/розмірах, на які постачальник пропонує змінити ціну товару.

Документ (або документи), що підтверджує збільшення ціни товару, повинен містити дані щодо середньо ринкової ціни (діапазону цін тощо) за одиницю товару на будь яку дату після укладення договору та середньо ринкової ціни (діапазону цін тощо) за одиницю товару на більш пізню дату та до моменту письмового звернення постачальника до споживача щодо збільшення ціни і повинен бути наданий у формі належним чином оформленої довідки/ інформації (або в іншій документальній формі), виданої торгово-промисловою палатою України, або регіональною торгово-промисловою палатою, або органами державної статистики.

У випадку прийняття рішення споживачем щодо внесення змін до цього договору у вказаній частині до розрахунку ціни за одиницю товару приймається ціна за одиницю товару, що визначена сторонами у момент укладення цього договору (з урахуванням внесених раніше змін до цього договору, та якщо такі обставини мали місце). При цьому максимальна сума, на яку сторонами може бути здійснено підвищення ціни за одиницю товару визначається як різниця між середньоринковою ціною (діапазон цін тощо) за одиницю товару, що станом на дату після укладення цього договору (згідно наданого учасником підтверджуючого документу), або станом на момент внесення змін до цього договору в частині ціни за одиницю товару, якщо такі зміни до цього договору вже були раніше здійснені сторонами. В будь-якому випадку підвищення ціни за одиницю товару здійснюється з урахуванням вимог п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі».

Споживач має право відмовитись від зміни ціни за одиницю товару у випадках, якщо постачальником не надано належне документальне підтвердження підвищення ціни передбачене цим пунктом;

п.13.7. зміни до цього договору можуть бути внесені у випадках, передбачених згідно ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі».

В подальшому, між сторонами було укладено 16 додаткових угод до договору.

Додатковою угодою №3 від 05 березня 2021 року до договору від 13 січня 2021 року викладено в новій редакції умови договору, зокрема:

п. 3.4. місце поставки та обсяг постачання електричної енергії споживачу: 19443, Україна, Черкаська область, Корсунь Шевченківський район, село Селище, межа балансової належності електроустановок замовника, кількість 255287 кВт/год.;

п. 5.1. споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначається відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком до цього договору. Загальна вартість цього договору на момент його укладення становить 510 774 грн. 74 коп. (п`ятсот десять тисяч сімсот сімдесят чотири гривні 74 коп.) в тому числі ПДВ 85 129 грн. 12 коп. за весь строк дії договору. З урахуванням ст. 48 Бюджетного кодексу України зобов`язання споживача за цим договором в частині оплати поставленої електричної енергії виникають у 2021 році, та в межах асигнувань, встановлених кошторисом. Реєстрація бюджетного зобов`язання здійснюється з урахуванням абз. 2 ч. 2.2. наказу Міністерства фінансів України від 02 березня 2012 року №309 «Про затвердження Порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов`язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів органах Державної казначейської служби України»;

п. 13.6. у разі коливання ціни товару на ринку постачальник письмово повідомляє про такі зміни споживача з наданням інформації взятої з офіційного сайту ДП «Оператор ринку» у формі довідки про середньозважену ціну електричної енергії за підписом керівництва постачальника (або особи, яка виконує обов`язки керівника за його відсутності).

Така довідка має містити інформацію про середньозважену ціну електричної енергії на будь - яку дату або період, що визначається або декадою (декадами), або календарним місяцем, а у яких відбулося коливання ціни у бік збільшення. Період, в якому відбулося коливання ціни, має передувати даті письмового звернення постачальника.

На підставі отриманої довідки сторони укладають додаткову угоду до договору щодо зміни за одиницю товару, з урахуванням 631 ЦК України.

Також сторони виклали п. 1 спосіб визначення ціни (тарифу) на електричну енергію додатку №3 до договору комерційна пропозиція «Вільна ціна + передача» в наступній редакції:

1.ціна за одиницю товару (1кВт/год) складає 1,661604 грн. з ПДВ для даної комерційної пропозиції.

З 01 січня 2021 році набирає чинності Постанова НКРЕКП №2353 від 09 грудня 2020 року, якою встановили тариф на послуги з передачі електричної енергії на рівні 293,93 грн. /МВт*год (без урахування податку на додану вартість). Для споживачів, що приєднані до мереж оператора системи передачі (ОСП) та сплачують за послугу з передачі напряму в НЕК «Укренерго» Тпер = 0.

Пунктом 7 додаткової угоди №3 сторони також погодили, що ця угода набирає чинності з моменту її підписання сторонами та скріплення печатками сторін. Сторони, керуючись ч. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України, домовились, що всі умови цього договору розповсюджують свою дію на відносини, які виникли між сторонами з 01 лютого 2021 року.

Додаткову угоду №3 було укладено з урахуванням експертного висновку Черкаської торгово-промислової палати №О-149 від 12 лютого 2021 року, згідно якого середньозважена ціна на РДН, ОЕС України за січень (в цілому) 2021 року становила 1 462,52 грн./МВт.год, а за І декаду лютого (01-10 лютого) 2021 року 1 698,79 грн./МВт.год, що становить 16,15 % коливання середньозваженої ціни.

Отже, вказаною додатковою угодою було збільшено ціну за одиницю товару на 19,31% від первісної ціни встановленої в договорі та одночасно зменшено обсяг постачання електричної енергії споживачу до 255287 кВт/год.

Додатковою угодою №5 від 05 квітня 2021 року до договору від 13 січня 2021 року було викладено в новій редакції умови договору, а саме:

п. 3.4. місце поставки та обсяг постачання електричної енергії споживачу: 19443, Україна, Черкаська область, Корсунь Шевченківський район, село Селище, межа балансової належності електроустановок замовника, кількість 251941 кВт/год.;

п. 5.1. Споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначається відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком до цього договору. Загальна вартість цього договору на момент його укладення становить 510 773 грн. 19 коп. (п`ятсот десять тисяч сімсот сімдесят три гривні 19 коп.) в тому числі ПДВ 85 128 грн. 87 коп. за весь строк дії договору. З урахуванням ст. 48 Бюджетного кодексу України зобов`язання споживача за цим договором в частині оплати поставленої електричної енергії виникають у 2021 році, та в межах асигнувань, встановлених кошторисом. Реєстрація бюджетного зобов`язання здійснюється з урахуванням абз. 2 ч. 2.2. наказу Міністерства фінансів України від 02 березня 2012 року №309 «Про затвердження Порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов`язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів органах Державної казначейської служби України».

Також сторони виклали п. 1 спосіб визначення ціни (тарифу) на електричну енергію додатку №3 до договору комерційна пропозиція в наступній редакції:

1. ціна за одиницю товару (1кВт/год) складає 1,6945 грн. з ПДВ для даної комерційної пропозиції.

З 01 січня 2021 році набирає чинності Постанова НКРЕКП від 09 грудня 2020 року №2353, якою встановили тариф на послуги з передачі електричної енергії на рівні 293,93 грн. /МВт*год (без урахування податку на додану вартість). Для споживачів, що приєднані до мереж оператора системи передачі (ОСП) та сплачують за послугу з передачі напряму в НЕК «Укренерго» Тпер = 0.

Пунктом 6 додаткової угоди №5 (з урахуванням умов додаткової угоди №7 від 30 серпня 2021 року) сторони також погодили, що ця угода набирає чинності з моменту її підписання сторонами та скріплення печатками сторін. Сторони, керуючись ч. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України, домовились, що всі умови цього договору розповсюджують свою дію на відносини, які виникли між сторонами з 01 березня 2021 року.

Додаткову угоду №5 було укладено з урахуванням експертного висновку Черкаської торгово промислової палати №О-328 від 26 березня 2021 року, згідно якого середньозважена ціна на РДН, ОЕС України за І декаду березня (01-10 березня) 2021 року становила 1 359,94 грн./МВт.год, а за ІІ декаду березня (11-20 лютого) 2021 року 1 386,86 грн./МВт.год, що становить 1,98 % коливання середньозваженої ціни.

Вказаною додатковою угодою було збільшено ціну за одиницю товару на 21,67% від первісної ціни та одночасно зменшено обсяг постачання електричної енергії споживачу до 251941 кВт/год.

Додатковою угодою №6 від 07 травня 2021 року до договору від 13 січня 2021 року було викладено в новій редакції умови договору, а саме:

п. 3.4. місце поставки та обсяг постачання електричної енергії споживачу: 19443, Україна, Черкаська область, Корсунь Шевченківський район, село Селище, межа балансової належності електроустановок замовника, кількість 238178 кВт/год.;

п. 5.1. Споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначається відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком до цього договору. Загальна вартість цього договору на момент його укладення становить 510 772 грн. 23 коп. (п`ятсот десять тисяч сімсот сімдесят дві гривні 23 коп.) в тому числі ПДВ 85 128 грн. 71 коп. за весь строк дії договору. З урахуванням ст. 48 Бюджетного кодексу України зобов`язання споживача за цим договором в частині оплати поставленої електричної енергії виникають у 2021 році, та в межах асигнувань, встановлених кошторисом. Реєстрація бюджетного зобов`язання здійснюється з урахуванням абз. 2 ч. 2.2. наказу Міністерства фінансів України від 02 березня 2012 року №309 «Про затвердження Порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов`язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів органах Державної казначейської служби України».

Також сторони виклали п. 1 спосіб визначення ціни (тарифу) на електричну енергію додатку №3 до договору комерційна пропозиція в наступній редакції:

1. ціна за одиницю товару (1кВт/год) складає 1,86378 грн. з ПДВ для даної комерційної пропозиції.

З 01 січня 2021 році набирає чинності Постанова НКРЕКП №2353 від 09 грудня 2020 року, якою встановили тариф на послуги з передачі електричної енергії на рівні 293,93 грн. /МВт*год (без урахування податку на додану вартість). Для споживачів, що приєднані до мереж оператора системи передачі (ОСП) та сплачують за послугу з передачі напряму в НЕК «Укренерго» Тпер = 0.

Пунктом 5 додаткової угоди №6 сторони також домовилися, що всі умови цього договору розповсюджують свою дію на відносини, які виникли між сторонами до його укладення, проте, не вказали з якої саме дати.

Додаткову угоду №6 було укладено з урахуванням експертного висновку Черкаської торгово-промислової палати №О-426 від 26 квітня 2021 року, в якому зазначено, що середньозважена ціна на РДН, ОЕС України за І декаду квітня (01-10 квітня) 2021 року становила 1 325,16 грн./МВт.год, а за ІІ декаду квітня (11-20 квітня) 2021 року 1 520,96 грн./МВт.год, що становить 14,78 % коливання середньозваженої ціни.

Вказаною додатковою угодою було збільшено ціну за одиницю товару на 33,83% від первісної ціни та одночасно зменшено обсяг постачання електричної енергії споживачу до 238178 кВт/год.

Додатковою угодою №8 від 30 серпня 2021 року до договору від 13 січня 2021 року було викладено в новій редакції умови договору, а саме:

п. 3.4. місце поставки та обсяг постачання електричної енергії споживачу: 19443, Україна, Черкаська область, Корсунь Шевченківський район, село Селище, межа балансової належності електроустановок замовника, кількість 231298 кВт/год;

п. 5.1. споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначається відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком до цього договору. Загальна вартість цього договору на момент його укладення становить 510 770 грн. 05 коп. (п`ятсот десять тисяч сімсот сімдесят гривень 05 коп.) в тому числі ПДВ 85 128 грн. 34 коп. за весь строк дії договору. З урахуванням ст. 48 Бюджетного кодексу України зобов`язання споживача за цим договором в частині оплати поставленої електричної енергії виникають у 2021 році, та в межах асигнувань, встановлених кошторисом. Реєстрація бюджетного зобов`язання здійснюється з урахуванням абз. 2 ч. 2.2. наказу Міністерства фінансів України від 02 березня 2012 року №309 «Про затвердження Порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов`язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів органах Державної казначейської служби України».

Також сторони виклали п. 1 спосіб визначення ціни (тарифу) на електричну енергію додатку №3 до договору комерційна пропозиція в наступній редакції:

1. ціна за одиницю товару (1кВт/год) складає 2,04996 грн. з ПДВ для даної комерційної пропозиції.

З 01 січня 2021 році набирає чинності Постанова НКРЕКП від 09 грудня 2020 року №2353, якою встановили тариф на послуги з передачі електричної енергії на рівні 293,93 грн. /МВт*год (без урахування податку на додану вартість). Для споживачів, що приєднані до мереж оператора системи передачі (ОСП) та сплачують за послугу з передачі напряму в НЕК «Укренерго» Тпер = 0.

Пунктом 7 додаткової угоди №8 сторони також погодили, що ця угода набирає чинності з моменту її підписання сторонами та скріплення печатками сторін. Сторони, керуючись ч. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України, домовились, що всі умови цього договору розповсюджують свою дію на відносини, які виникли між сторонами з 01 серпня 2021 року.

Додаткову угоду №8 було укладено з урахуванням інформаційної довідки ДП «Оператор ринку» щодо середньозважених цін на електричну енергію на РДН в торговій зоні ОЕС України, згідно якої середньозважена ціна на РДН, ОЕС України за І декаду серпня (01-10 квітня) 2021 року становила 2 127,10 грн./МВт.год, а за І декаду липня (01-10 липня) 2021 року 1 055,96 грн./МВт.год, що становить 101,51 % коливання середньозваженої ціни.

Вказаною додатковою угодою було збільшено ціну за одиницю товару на 47,20% від первісної ціни та одночасно зменшено обсяг постачання електричної енергії споживачу до 231298 кВт/год.

Додатковою угодою №9 від 05 лютого 2021 року до договору від 13 січня 2021 року було викладено в новій редакції умови договору, а саме:

п. 3.4. місце поставки та обсяг постачання електричної енергії споживачу: 19443, Україна, Черкаська область, Корсунь Шевченківський район, село Селище, межа балансової належності електроустановок замовника, кількість 224466 кВт/год.

п. 5.1. споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначається відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком до цього договору. Загальна вартість цього договору на момент його укладення становить 510 768 грн. 78 коп. (п`ятсот десять тисяч сімсот шістдесят вісім гривень 78 коп.) в тому числі ПДВ за весь строк дії договору. З урахуванням ст. 48 Бюджетного кодексу України зобов`язання споживача за цим договором в частині оплати поставленої електричної енергії виникають у 2021 році, та в межах асигнувань, встановлених кошторисом. Реєстрація бюджетного зобов`язання здійснюється з урахуванням абз. 2 ч. 2.2. наказу Міністерства фінансів України від 02 березня 2012 року №309 «Про затвердження Порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов`язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів органах Державної казначейської служби України».

Також сторони виклали п. 1 спосіб визначення ціни (тарифу) на електричну енергію додатку №3 до договору комерційна пропозиція в наступній редакції:

Ціна за одиницю товару (1кВт/год) складає 2,25474 грн. з ПДВ для даної комерційної пропозиції.

Для споживачів, що приєднані до мереж оператора системи передачі (ОСП) та сплачують за послугу з передачі напряму в НЕК «Укренерго» Тпер = 0.

Пунктом 7 додаткової угоди №9 сторони також погодили, що ця угода набирає чинності з моменту її підписання сторонами та скріплення печатками сторін. Сторони, керуючись ч. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України, домовились, що всі умови цього договору розповсюджують свою дію на відносини, які виникли між сторонами з 01 лютого 2021 року.

Додаткову угоду №9 від 03 вересня 2021 року було укладено з урахуванням експертного висновку Черкаської торгово-промислової палати №О-814 від 26 серпня 2021 року, згідно якого середньозважена ціна на РДН, ОЕС України за ІІ декаду липня (11-20 липня) 2021 року становила 1 554,71 грн./МВт.год, а за ІІ декаду серпня (11-20 лютого) 2021 року 1 2078,49 грн./МВт.год, що становить 33,69 % коливання середньозваженої ціни.

Вказаною додатковою угодою було збільшено ціну за одиницю товару на 61,90% від первісної ціни та одночасно зменшено обсяг постачання електричної енергії споживачу до 224466 кВт/год.

Додатковою угодою №10 від 24 вересня 2021 року до договору від 13 січня 2021 року було викладено в новій редакції умови договору, а саме:

п. 3.4. місце поставки та обсяг постачання електричної енергії споживачу: 19443, Україна, Черкаська область, Корсунь Шевченківський район, село Селище, межа балансової належності електроустановок замовника, кількість 219620 кВт/год.;

п. 5.1. споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначається відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком до цього договору. Загальна вартість цього договору на момент його укладення становить 510 766 грн. 25 коп. (п`ятсот десять тисяч сімсот шістдесят шість гривень 25 коп.) в тому числі ПДВ за весь строк дії договору. З урахуванням ст. 48 Бюджетного кодексу України зобов`язання споживача за цим договором в частині оплати поставленої електричної енергії виникають у 2021 році, та в межах асигнувань, встановлених кошторисом. Реєстрація бюджетного зобов`язання здійснюється з урахуванням абз. 2 ч. 2.2. наказу Міністерства фінансів України від 02 березня 2012 року №309 «Про затвердження Порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов`язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів органах Державної казначейської служби України».

Також сторони виклали п. 1 спосіб визначення ціни (тарифу) на електричну енергію додатку №3 до договору комерційна пропозиція в наступній редакції:

1.ціна за одиницю товару (1кВт/год) складає 2,47998 грн. з ПДВ для даної комерційної пропозиції.

Для споживачів, що приєднані до мереж оператора системи передачі (ОСП) та сплачують за послугу з передачі напряму в НЕК «Укренерго» Тпер = 0.

Пунктом 7 додаткової угоди №10 сторони також погодили, що ця угода набирає чинності з моменту її підписання сторонами та скріплення печатками сторін. Сторони, керуючись ч. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України, домовились, що всі умови цього договору розповсюджують свою дію на відносини, які виникли між сторонами з 01 вересня 2021 року.

Додаткову угоду №10 було укладено з урахуванням інформаційної довідки ДП «Оператор ринку» щодо середньозважених цін на електричну енергію на РДН в торговій зоні ОЕС України середньозважена ціна на РДН, ОЕС України за 01 вересня 2021 року становила 2 305,56 грн./МВт.год, а за 30 серпня 2021 року 2 079,06 грн./МВт.год, що становить 10,89 % коливання середньозваженої ціни.

Вказаною додатковою угодою було збільшено ціну за одиницю товару на 78,08% від первісної ціни та одночасно зменшено обсяг постачання електричної енергії споживачу до 219620 кВт/год.

Додатковою угодою №12 від 04 жовтня 2021 року до договору від 13 січня 2021 року було викладено в новій редакції умови договору, а саме:

п. 3.4. місце поставки та обсяг постачання електричної енергії споживачу: 19443, Україна, Черкаська область, Корсунь Шевченківський район, село Селище, межа балансової належності електроустановок замовника, кількість 214736 кВт/год.

п. 5.1. споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначається відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком до цього договору. Загальна вартість цього договору на момент його укладення становить 510 763 грн. 18 коп. (п`ятсот десять тисяч сімсот шістдесят три гривні 18 коп.) в тому числі ПДВ за весь строк дії договору. З урахуванням ст. 48 Бюджетного кодексу України зобов`язання споживача за цим договором в частині оплати поставленої електричної енергії виникають у 2021 році, та в межах асигнувань, встановлених кошторисом. Реєстрація бюджетного зобов`язання здійснюється з урахуванням абз. 2 ч. 2.2. наказу Міністерства фінансів України від 02 березня 2012 року №309 «Про затвердження Порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов`язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів органах Державної казначейської служби України».

Також сторони виклали п. 1 спосіб визначення ціни (тарифу) на електричну енергію додатку №3 до договору комерційна пропозиція в наступній редакції:

1.ціна за одиницю товару (1кВт/год) складає 2,72772 грн. з ПДВ для даної комерційної пропозиції.

Пунктом 7 додаткової угоди №12 сторони також погодили, що ця угода набирає чинності з моменту її підписання сторонами та скріплення печатками сторін. Сторони, керуючись ч. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України, домовились, що всі умови цього договору розповсюджують свою дію на відносини, які виникли між сторонами з 01 вересня 2021 року.

Додатковою угоду №12 від 04 жовтня 2021 року укладено з урахуванням інформаційної довідки ДП «Оператор ринку» щодо середньозважених цін на електричну енергію на РДН в торговій зоні ОЕС України середньозважена ціна на РДН, ОЕС України за 09 вересня 2021 року становила 2 428,45 грн./МВт.год, а за 05 вересня 2021 року 2 105,70 грн./МВт.год, що становить 15,33 % коливання середньозваженої ціни.

Вказаною додатковою угодою було збільшено ціну за одиницю товару на 95,87% від первісної ціни та одночасно зменшено обсяг постачання електричної енергії споживачу до 214736 кВт/год.

Додатковою угодою №13 від 25 жовтня 2021 року до договору від 13 січня 2021 року викладені в новій редакції умови договору, а саме:

п. 3.4. місце поставки та обсяг постачання електричної енергії споживачу: 19443, Україна, Черкаська область, Корсунь Шевченківський район, село Селище, межа балансової належності електроустановок замовника, кількість 211516 кВт/год.

п. 5.1. споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначається відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком до цього договору. Загальна вартість цього договору на момент його укладення становить 510 761 грн. 15 коп. (п`ятсот десять тисяч сімсот шістдесят одна гривня 15 коп.) в тому числі ПДВ за весь строк дії договору. З урахуванням ст. 48 Бюджетного кодексу України зобов`язання споживача за цим договором в частині оплати поставленої електричної енергії виникають у 2021 році, та в межах асигнувань, встановлених кошторисом. Реєстрація бюджетного зобов`язання здійснюється з урахуванням абз. 2 ч. 2.2. наказу Міністерства фінансів України від 02 березня 2012 року №309 «Про затвердження Порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов`язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів органах Державної казначейської служби України».

Також сторони виклали п. 1 спосіб визначення ціни (тарифу) на електричну енергію додатку №3 до договору комерційна пропозиція в наступній редакції:

1. ціна за одиницю товару (1кВт/год) складає 3,000216 грн. з ПДВ для даної комерційної пропозиції.

Для споживачів, що приєднані до мереж оператора системи передачі (ОСП) та сплачують за послугу з передачі напряму в НЕК «Укренерго» Тпер = 0.

Пунктом 7 додаткової угоди №12 сторони також погодили, що ця угода набирає чинності з моменту її підписання сторонами та скріплення печатками сторін. Сторони, керуючись ч. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України, домовились, що всі умови цього договору розповсюджують свою дію на відносини, які виникли між сторонами з 01 жовтня 2021 року.

Додаткову угоду №13 було укладено з урахуванням експертного висновку Черкаської торгово-промислової палати №О-1022 від 12 жовтня 2021 року середньозважена ціна на РДН, ОЕС України за ІІІ декаду вересня 2021 року становила 2 260,88 грн./МВт.год, а за І декаду жовтня 2021 року 2 568,15 грн./МВт.год, що становить 13,59 % коливання середньозваженої ціни.

Вказаною додатковою угодою було збільшено ціну за одиницю товару на 115,44% від первісної ціни та одночасно зменшено обсяг постачання електричної енергії споживачу до 211516 кВт/год.

Додатковою угодою №14 від 01 листопада 2021 року до договору від 13 січня 2021 року викладені в новій редакції умови договору, а саме:

п. 3.4. місце поставки та обсяг постачання електричної енергії споживачу: 19443, Україна, Черкаська область, Корсунь Шевченківський район, село Селище, межа балансової належності електроустановок замовника, кількість 208529 кВт/год.;

п. 5.1. споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначається відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком до цього договору. Загальна вартість цього договору на момент його укладення становить 510 758 грн. 13 коп. (п`ятсот десять тисяч сімсот п`ятдесят вісім гривень 13 коп.) в тому числі ПДВ за весь строк дії договору. З урахуванням ст. 48 Бюджетного кодексу України зобов`язання споживача за цим договором в частині оплати поставленої електричної енергії виникають у 2021 році, та в межах асигнувань, встановлених кошторисом. Реєстрація бюджетного зобов`язання здійснюється з урахуванням абз. 2 ч. 2.2. наказу Міністерства фінансів України від 02 березня 2012 року №309 «Про затвердження Порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов`язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів органах Державної казначейської служби України».

Також сторони виклали п. 1 спосіб визначення ціни (тарифу) на електричну енергію додатку №3 до договору комерційна пропозиція в наступній редакції:

1. ціна за одиницю товару (1кВт/год) складає 3,299928 грн. з ПДВ для даної комерційної пропозиції.

Для споживачів, що приєднані до мереж оператора системи передачі (ОСП) та сплачують за послугу з передачі напряму в НЕК «Укренерго» Тпер = 0.

Пунктом 7 додаткової угоди №14 сторони також погодили, що ця угода набирає чинності з моменту її підписання сторонами та скріплення печатками сторін. Сторони, керуючись ч. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України, домовились, що всі умови цього договору розповсюджують свою дію на відносини, які виникли між сторонами з 01 жовтня 2021 року.

Додаткову угоду №14 було укладено з урахуванням експертного висновку Черкаської торгово-промислової палати №О-1069 від 25 жовтня 2021 року середньозважена ціна на РДН, ОЕС України за І декаду жовтня 2021 року становила 2 568,15 грн./МВт.год, а за ІІ декаду жовтня 2021 року 2 841,95 грн./МВт.год, що становить 10,66 % коливання середньозваженої ціни.

Вказаною додатковою угодою було збільшено ціну за одиницю товару на 136,96% від первісної ціни та одночасно зменшено обсяг постачання електричної енергії споживачу до 208529 кВт/год.

Додатковою угодою №15 від 22 листопада 2021 року до договору від 13 січня 2021 року викладені в новій редакції умови договору, а саме:

п. 3.4. місце поставки та обсяг постачання електричної енергії споживачу: 19443, Україна, Черкаська область, Корсунь Шевченківський район, село Селище, межа балансової належності електроустановок замовника, кількість 207281 кВт/год.

п. 5.1. споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначається відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком до цього договору. Загальна вартість цього договору на момент його укладення становить 510 755 грн. 41 коп. (п`ятсот десять тисяч сімсот п`ятдесят п`ять гривень 41 коп.) в тому числі ПДВ за весь строк дії договору. З урахуванням ст. 48 Бюджетного кодексу України зобов`язання споживача за цим договором в частині оплати поставленої електричної енергії виникають у 2021 році, та в межах асигнувань, встановлених кошторисом. Реєстрація бюджетного зобов`язання здійснюється з урахуванням абз. 2 ч. 2.2. наказу Міністерства фінансів України від 02 березня 2012 року №309 «Про затвердження Порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов`язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів органах Державної казначейської служби України».

Також сторони виклали п. 1 спосіб визначення ціни (тарифу) на електричну енергію додатку №3 до договору комерційна пропозиція в наступній редакції:

1. ціна за одиницю товару (1кВт/год) складає 3,62958 грн. з ПДВ для даної комерційної пропозиції.

Для споживачів, що приєднані до мереж оператора системи передачі (ОСП) та сплачують за послугу з передачі напряму в НЕК «Укренерго» Тпер = 0.

Пунктом 7 додаткової угоди №15 сторони також погодили, що ця угода набирає чинності з моменту її підписання сторонами та скріплення печатками сторін. Сторони, керуючись ч. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України, домовились, що всі умови цього договору розповсюджують свою дію на відносини, які виникли між сторонами з 01 листопада 2021 року.

Додаткову угоду №15 було укладено з урахуванням експертного висновку Черкаської торгово-промислової палати №О-1146 від 12 листопада 2021 року середньозважена ціна на РДН, ОЕС України за ІІІ декаду жовтня року становила 2 913,95 грн./МВт.год, а за І декаду листопада 2021 року 3 374,95 грн./МВт.год, що становить 15,82 % коливання середньозваженої ціни.

Вказаною додатковою угодою було збільшено ціну за одиницю товару на 160,63% від первісної ціни та одночасно зменшено обсяг постачання електричної енергії споживачу до 207281 кВт/год.

Додатковою угодою №16 від 29 листопада 2021 року до договору від 13 січня 2021 року викладені в новій редакції умови договору, а саме:

п. 3.4. місце поставки та обсяг постачання електричної енергії споживачу: 19443, Україна, Черкаська область, Корсунь Шевченківський район, село Селище, межа балансової належності електроустановок замовника, кількість 206244 кВт/год.;

п. 5.1. споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначається відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком до цього договору. Загальна вартість цього договору на момент його укладення становить 510 755 грн. 04 коп. (п`ятсот десять тисяч сімсот п`ятдесят п`ять гривень 04 коп.) в тому числі ПДВ за весь строк дії договору. З урахуванням ст. 48 Бюджетного кодексу України зобов`язання споживача за цим договором в частині оплати поставленої електричної енергії виникають у 2021 році, та в межах асигнувань, встановлених кошторисом. Реєстрація бюджетного зобов`язання здійснюється з урахуванням абз. 2 ч. 2.2. наказу Міністерства фінансів України від 02 березня 2012 року №309 «Про затвердження Порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов`язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів органах Державної казначейської служби України».

Також сторони виклали п. 1 спосіб визначення ціни (тарифу) на електричну енергію додатку №3 до договору комерційна пропозиція в наступній редакції:

1.ціна за одиницю товару (1кВт/год) складає 3,952608 грн. з ПДВ для даної комерційної пропозиції.

Для споживачів, що приєднані до мереж оператора системи передачі (ОСП) та сплачують за послугу з передачі напряму в НЕК «Укренерго» Тпер = 0.

Пунктом 7 додаткової угоди №16 сторони також погодили, що ця угода набирає чинності з моменту її підписання сторонами та скріплення печатками сторін. Сторони, керуючись ч. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України, домовились, що всі умови цього договору розповсюджують свою дію на відносини, які виникли між сторонами з 01 листопада 2021 року.

Додаткову угоду №16 від 29 листопада 2021 року було укладено з урахуванням інформаційної довідки ДП «Оператор ринку» щодо середньозважених цін на електричну енергію на РДН в торговій зоні ОЕС України середньозважена ціна на РДН, ОЕС України за 14 листопада 2021 року становила 3 200,76 грн./МВт.год, а за 19 листопада 2021 року 3 485 грн./МВт.год, що становить 8,90 % коливання середньозваженої ціни.

Вказаною додатковою угодою було збільшено ціну за одиницю товару на 183,82% від первісної ціни та одночасно зменшено обсяг постачання електричної енергії споживачу до 206 244 кВт/год.

Додатковою угодою №17 від 10 грудня 2021 року, сторонами було вирішено з 10 грудня 2021 року розірвати договір від 13 січня 2021 року та викласти п. 3.4 та 5.1. договору в частині обсягу та вартості поставленого товару в такій редакції: обсяг постачання електричної енергії споживачу становить 206 244 кВт/год вартістю 510 755 грн. 03 коп.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов договору, було поставлено (продано) споживачу 206 244 кВт/год електричної енергії на загальну суму 510 755 грн. 03 коп., що підтверджується актами прийняття-передавання товарної продукції № 35 за січень 2021 року 22 872 кВт*год на суму 42 616 грн. 56 коп. з ПДВ, № 35 за лютий 2021 року 24 231 кВт*год на суму 48 809 грн. 00 коп. з ПДВ, № 35 за березень 2021 року 24 629 кВт*год на суму 50 420 грн. 78 коп. з ПДВ, № 35 за квітень 2021 року 30 962 кВт*год на суму 68 627 грн. 23 коп. з ПДВ, № 35 за травень 2021 року 18 518 кВт*год на суму 41 045 грн. 09 коп. з ПДВ, № 35 за червень 2021 року 15 877 кВт*год на суму 35 191 грн. 34 коп. з ПДВ, № 35 за липень 2021 року 12 317 кВт*год на суму 27 300 грн. 62 коп. з ПДВ, № 35 за серпень 2021 року 9 498 кВт*год на суму 24 765 грн. 66 коп. з ПДВ, № 35 за вересень 2021 року 16 219 кВт*год на суму 49 961 грн. 62 коп. з ПДВ, № 35 за жовтень 2021 року 18 338 кВт*год на суму 66 982 грн. 18 коп. з ПДВ, № 35 за листопад 2021 року 12 783 кВт*год на суму 55 034 грн. 95 коп. з ПДВ.

За спожиту електричну енергію Виконавчий комітет Селищенської сільської ради сплатив 510 755 грн. 03 коп., що підтверджується платіжними дорученнями: без номера та дати 31 099 грн. 73 коп., №53 від 15 лютого 2021 року 11 516 грн. 83 коп., №153 від 10 березня 2021 року 10 383 грн. 82 коп., №150 від 10 березня 2021 року 38 425 грн. 18 коп., №263 від 06 квітня 2021 року 42 782 грн. 63 коп., №259 від 06 квітня 2021 року 7 638 грн. 15 коп., №384 від 11 травня 2021 року 46 131 грн. 99 коп., №382 від 11 травня 2021 року 22 495 грн. 24 коп., №458 від 02 червня 2021 року 37 777 грн. 97 коп., №456 від 02 червня 2021 року 3 267 грн. 12 коп., №588 від 06 липня 2021 року 1 232 грн. 37 коп., №590 від 06 липня 2021 року 33 958 грн. 97 коп., №685 від 03 серпня 2021 року 1 436 грн. 29 коп., №688 від 03 серпня 2021 року 25 864 грн. 33 коп., №813 від 03 вересня 2021 року 1 113 грн. 38 коп., №901 від 18 жовтня 2021 року 48 190 грн. 37 коп., №896 від 18 жовтня 2021 року 1 771 грн. 25 коп., №972 від 03 листопада 2021 року 4 894 грн. 54 коп., №975 від 03 листопада 2021 року 62 087 грн. 64 коп., №1095 від 08 грудня 2021 року 6 397 грн. 71 коп., №1092 від 08 грудня 2021 року 48 637 грн. 24 коп.

Укладення спірних додаткових угод про зміну істотних умов закупівлі, шляхом неодноразового збільшення ціни на електроенергію, призвело до збільшення ціни на одиницю товару з 1,392599 до 3,952608 грн. з ПДВ.

Тобто, ціна за 1 кВт/год електричної енергії зросла на 183,82 % від первісної ціни встановленої в договорі, а обсяг поставленої електричної енергії зменшився до 206 244 кВт/год замість 292 655 кВт/год в основному договорі.

Вказані обставини були встановлені Звенигородською окружною прокуратурою за результатами моніторингу публічних закупівель відповідно до звернення №50-3119вих24 від 08.10.2024

У відповідь на звернення, Виконавчий комітет Селищенської сільської ради повідомив прокуратуру, що має намір звернутися до господарського суду з позовом про визнання додаткових угод недійсними та стягнення коштів.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 14.04.2026 у справі 925/1505/24 визнано додаткові угоди №3 від 05 березня 2021 року, №5 від 05 квітня 2021 року, №6 від 07 травня 2021 року, №8 від 30 серпня, №9 від 03 вересня 2021 року, №10 від 24 вересня 2021 року, №12 від 04 жовтня 2021 року, №13 від 25 жовтня 2021 року, №14 від 01 листопада, №15 від 22 листопада 2021 року та №16 від 29 листопада 2021 року до договору про постачання електричної енергії №71121000035 від 13 січня 2021 року недійсними та стягнуто 126 467,60 грн. надмірно сплачених коштів.

Суд першої інстанції встановив, що сторони укладаючи спірні додаткові угоди передбачали умову, згідно якої ціна товару збільшувалася ще до моменту їх укладання. Тобто, вже після фактичного виконання договору в цій частині, щодо постачання товару по первісній ціні.

Спірні правовідносини між сторонами виникли на підставі договору купівлі-продажу, які регулюються положеннями глави 54 Цивільного кодексу України (далі за текстом - ЦК України).

Сторони, уклавши за результатом проведеної процедури закупівлі договір постачання електричної енергії, погодили всі його істотні умови, у тому числі предмет, ціну та строк виконання зобов`язань, що узгоджується з приписами України «Про публічні закупівлі».

Згідно з ч.1 ст.5 Закону України "Про публічні закупівлі" закупівлі здійснюються за такими принципами: 1) добросовісна конкуренція серед учасників; 2) максимальна економія, ефективність та пропорційність; 3) відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; 4) недискримінація учасників та рівне ставлення до них; 5) об`єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; 6) запобігання корупційним діям і зловживанням.

Відповідно до ч.1 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі" договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

За приписами ч.4 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі" умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

За загальним правилом істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі (ч.5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі"). Однак, вказана норма передбачає випадки, при яких допускається зміна істотних умов договору про закупівлю.

Відповідно до п.2 ч.5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі" (в редакції, яка була чинною на момент укладання договору) істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків: збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії.

Таким чином, положення п.2 ч.5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі" прямо передбачають, що обов`язковою умовою для збільшення ціни договору є наявність підтверджених обставин коливання цін на ринку щодо відповідного товару.

Разом з тим, чинним законодавством не передбачено, які саме документи мають підтверджувати факт коливання цін. Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що ч.5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі" дає можливість змінити умови укладеного договору шляхом збільшення ціни за одиницю товару до 10% за весь період чинності та виконання договору та має на меті запобігання ситуаціям, коли внаслідок істотної зміни обставин укладений договір стає вочевидь невигідним, збитковим для постачальника.

Документи щодо коливання ціни повинні підтверджувати, чому відповідне підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по ціні запропонованій замовнику на тендері та/або чому виконання укладеного договору стало для постачальника вочевидь невигідним (подібна за змістом позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16.04.2019 у справі №915/346/18, від 12.02.2020 у справі №913/166/19, від 21.03.2019 у справі №912/898/18, від 25.06.2019 у справі №913/308/18, від 12.09.2019 у справі №915/1868/18).

З приписів ст.ст. 651, 652 Цивільного кодексу України та положень п.2 ч.5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі" вбачається, що зміна істотних умов договору про закупівлю (збільшення ціни за одиницю товару) є правомірною виключно за таких умов: а) відбувається за згодою сторін; б) порядок зміни умов договору має бути визначений самим договором (відповідно до проекту, який входив до тендерної документації); в) підстава збільшення коливання ціни такого товару на ринку (обґрунтоване і документально підтверджене постачальником); г) ціна за одиницю товару може збільшуватися не більше ніж на 10%; д) загальна сума (ціна) договору не повинна збільшуватися.

Можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених законом.

Згідно з частиною першою статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Згідно з частиною першою статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Відповідно до частин 1, 2, 3 статті 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

Відповідно до ч.2 ст.189 Господарського кодексу України (чинному на момент укладення договору та спірних додаткових угод до нього) ціна є істотною умовою господарського договору.

Згідно з частиною першою статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Згідно з частинами третьою, четвертою статті 653 ЦК України у разі зміни договору зобов`язання змінюється з моменту досягнення домовленості про зміну договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов`язанням до моменту зміни договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

Суд встановив, що станом на момент підписання основного договору про постачання електричної енергії споживачу №71121000035 від 13.01.2021 сторони погодили всі істотні умови, предмет, ціну та строк виконання зобов`язань за договором відповідно до вимог ч.3 ст.180 Господарського кодексу України та Закону України "Про публічні закупівлі".

Можливість зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі, передбачена сторонами у п.13.6 договору із посиланням на п.2 ч.5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі".

Разом з тим, відповідач повинен довести належними доказами наявність підстав для внесення змін до договору в частині збільшення ціни товару та для застосування пункту 2 ч.5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі".

Велика Палата Верховного Суду за результатами розгляду справи №920/19/20 прийшла до висновку, що кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження. Документ про зміну ціни повинен містити належне підтвердження викладених у ньому даних, проведених досліджень коливання ринку, джерел інформації тощо (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду №920/1580/18 від 13.10.2020, №913/368/19 від 08.12.2020 у справі, №17520/21 від 11.05.2023 у справі).

Тобто, сам факт збільшення ціни товару на ринку не обов`язково тягне підвищення ціни на аналогічний товар, який є предметом договору. При зверненні до замовника з пропозиціями підвищити ціну, постачальник має обґрунтувати, чому таке підвищення на ринку зумовлює неможливість виконання договору по ціні, запропонованій замовнику на тендері, навести причини, через які виконання укладеного договору стало для постачальника вочевидь невигідним. Крім того, постачальник також має довести, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції).

Таким чином, з наведеного вбачається, що навіть за умов погодження сторонами договору можливості зміни ціни товару (електричної енергії) шляхом укладання додаткових угод, факт укладання договору за результатами проведення процедури закупівлі, встановлює обмеження, визначені Законом. Зокрема, ціна на товар може збільшуватись у разі коливання ціни на ринку обґрунтоване та документально підтверджене, якщо це робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим та не може перевищувати збільшення ціни за одиницю товару більш ніж на 10%.

Під коливанням ціни необхідно розуміти зміну ціни електроенергії на ринку, за певний період часу, чи то в сторону зменшення, чи в сторону збільшення. І таке коливання має відбуватись саме в період після укладання договорів, і до внесення відповідних змін до нього.

Проте, жоден із документів, які стали підставою для укладення спірних додаткових угод, не містить інформації про коливання ціни на електричну енергію на ринку у період з дати укладення договору, до дати звернення постачальника з пропозиціями внести наступні зміни до договору та укладання додаткової угоди (угод) в частині збільшення ціни на одиницю товару.

Очевидним є те, що сторонами не були дотримані вимоги договору щодо документального обгрунтування підстав для зміни ціни на електричну енергію (навіть без перевищення встановленого ч.5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі" 10% ліміту), а надані відповідачем експертні висновки Черкаської торгово-промислової палати та інформаційні довідки щодо середньозважених цін на електричну енергію на РДН в торговій зоні ОЕС України не можуть вважатися належним підтвердження коливання цін на ринку та, як наслідок, підставою для зміни ціни на електричну енергію, оскільки не існували на момент внесення таких змін.

Як встановлено ч.1 ст.203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

За приписами ч. 1, 3 ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування (ч.1 ст.216 Цивільного кодексу України).

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що №3 від 05 березня 2021 року, №5 від 05 квітня 2021 року, №6 від 07 травня 2021 року, №8 від 30 серпня, №9 від 03 вересня 2021 року, №10 від 24 вересня 2021 року, №12 від 04 жовтня 2021 року, №13 від 25 жовтня 2021 року, №14 від 01 листопада, №15 від 22 листопада 2021 року та №16 від 29 листопада 2021 року до договору про постачання електричної енергії №71121000035 від 13 січня 2021 року є недійсними та не породжують правових наслідків для сторін.

Відповідно до ч.1 ст.1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Згідно з п.1 ч.3 ст.1212 Цивільного кодексу України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.

Оскільки, судовою колегією підтримано позицію суду першої інстанції, що додаткові угоди є недійсними, таким чином, не підлягає задоволенню вимоги відповідача про відмову у стягненні 126 467,60 грн. надмірно сплачених коштів.

Щодо позиції апелянта про невстановлення судом порушеного права позивача.

Предметом даного спору була законність укладення та виконання додаткових угод до договору про закупівлю електричної енергії за кошти місцевого бюджету.

У випадку укладення додаткових угод до договору про закупівлю з порушенням вимог законодавства про публічні закупівлі та подальшого здійснення оплати за завищеною ціною відбувається безпосереднє порушення майнових інтересів територіальної громади, оскільки бюджетні кошти витрачаються неефективно та всупереч принципам економії й раціонального використання публічних фінансів.

Порушеним у даному випадку є майновий інтерес територіальної громади щодо належного, законного та ефективного використання коштів місцевого бюджету, а також право органу місцевого самоврядування здійснювати управління такими коштами відповідно до вимог законодавства.

Судом першої інстанції встановлено, що спірні додаткові угоди укладені з порушенням вимог пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», у зв`язку з чим вони суперечать вимогам законодавства.

Відповідно до частини першої статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно з частинами першою та третьою статті 215 Цивільного кодексу України недодержання вимог статті 203 цього Кодексу є підставою для визнання правочину недійсним за позовом сторони або іншої заінтересованої особи.

Цивільний кодекс України прямо надає право стороні правочину або іншій заінтересованій особі оспорювати його дійсність у разі порушення вимог закону при його укладенні.

У даному випадку виконавчий комітет Селищенської сільської ради є стороною Договору та розпорядником бюджетних коштів територіальної громади, як виконавчий орган сільської ради, тому, правомірним є звернення до суду з метою захисту майнових інтересів територіальної громади, відновлення законності у сфері публічних закупівель та повернення надмірно сплачених бюджетних коштів.

Судова колегія не погоджується з посиланням апелянта на доктрину venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки).

Апелянт фактично стверджує, що оскільки позивач підписав спірні додаткові угоди, прийняв товар та здійснював оплату за ними, то в подальшому він позбавлений права ставити питання про їх відповідність вимогам закону. Однак така позиція суперечить самій природі інституту недійсності правочинів.

Відповідач не може посилатися на недобросовісність позивача, оскільки сам діяв недобросовісно та всупереч п. 13.6 Договору, не надавши належного математичного розрахунку ринкових коливань та динаміки цін (у формі різниці між двома конкретними датами), як того вимагав узгоджений сторонами договору алгоритм.

Щодо цивільно-правових наслідків порушення закупівельного законодавства та Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі за текстом - КупАП).

Скаржник у своїй апеляційній скарзі стверджує, що оскільки стаття 164-14 КУпАП та стаття 44 Закону України «Про публічні закупівлі» передбачають відповідальність за зміну істотних умов договору виключно для службових (посадових) осіб Замовника, то на Постачальника (апелянта) не можуть покладатися жодні негативні наслідки, а факт порушення має підтверджуватися виключно рішенням Держаудитслужби про притягнення до адміністративної відповідальності.

Стаття 164-14 КУпАП регулює адміністративну відповідальність за порушення встановленого порядку закупівель.

Визнання додаткових угод до Договору недійсними та застосування наслідків їх недійсності у вигляді повернення надмірно сплачених коштів є цивільно-правовим способом захисту порушеного права, передбаченим статтями 16, 203, 215, 216 та 1212 Цивільного кодексу України.

Твердження апелянта, що на нього не покладається відповідальність, є юридично неспроможними. Обов`язок повернути надмірно виплачені бюджетні кошти є не «штрафом» чи «відповідальністю» у розумінні КУпАП, а цивільно-правовим обов`язком особи повернути майно, яке вона утримує без належної правової підстави (у зв`язку з визнанням додаткових угод недійсними).

Стаття 1212 Цивільного кодексу України передбачає, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Суд першої інстанції захистив право власності територіальної громади на грошові кошти, а не притягував ТОВ «Черкасиенергозбут» до адміністративної відповідальності.

Отже, після визнання судом додаткових угод недійсними відпала правова підстава, на якій ТОВ «Черкасиенергозбут» отримало спірні кошти як оплату за підвищеною ціною. Відтак різниця між фактично сплаченою вартістю електричної енергії та вартістю, визначеною первісними умовами Договору, є майном, набутим без достатньої правової підстави, а тому відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу України підлягає поверненню Позивачу.

Норми статті 164-14 КУпАП та статті 44 Закону України «Про публічні закупівлі» визначають суб`єктів адміністративної відповідальності та підстави її застосування, однак не регулюють цивільно-правові наслідки укладення правочинів із порушенням вимог законодавства. Відсутність адміністративного провадження або не притягнення будь-якої особи до адміністративної відповідальності не впливає на право суду оцінити правочин на відповідність вимогам закону, визнати його недійсним та застосувати передбачені Цивільним кодексом України наслідки недійсності.

Щодо повноважень органів Прокуратури та Держаудитслужби.

У своїй скарзі апелянт вказує, що органи прокуратури не є уповноваженими суб`єктами щодо виявлення порушень у сфері публічних закупівель, а право на виявлення таких порушень належить виключно Держаудитслужбі.

Судова колегія не приймає таке зауваження, оскільки воно не стосуються предмета спору у даній справі та не впливають на його результат, оскільки позовна заява у справі № 925/1505/24 була подана безпосередньо виконавчим комітетом Селищенської сільської ради, як самостійною юридичною особою, що є безпосередньою стороною договору про постачання електричної енергії. Позивач звернувся до суду для захисту власних порушених прав та відновлення балансу бюджету громади в порядку господарського судочинства.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу.

Апелянт вказує, що спір виник внаслідок неправомірних дій Позивача, який добровільно підписав додаткові угоди, а тому судові витрати мають бути покладені на нього повністю, суд першої інстанції не прийняв до уваги заперечення відповідача, а текст позовної заяви на 90% скопійовано з листа Звенигородської окружної прокуратури.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 14.04.2026 вимога про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 35 000,00 грн. була задоволена частково на суму 20 000,00 грн.

Підставою для часткового задоволення стало те, що позивачем не було доведено тієї обставини, що він не міг передбачити свої витрати в розмірі 35 000,00 грн. на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку та стягнув 20 000,00 грн., які були вказані в орієнтовному розрахунку.

Суд апеляційної інстанції погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції враховуючи наступне.

За приписами п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 124 ГПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 126 ГПК України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;

3) розподіл судових витрат (ст. 129 ГПК України).

Разом з тим чинне процесуальне законодавство також визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Відповідно до ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У розумінні положень ч. 5 ст. 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим адвокатом на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126 ГПК України).

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч. 4 ст. 129 ГПК України: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Разом із тим у ч. 5 зазначеної статті цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу.

Зокрема, відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого ч. 4 ст. 129 ГПК України, визначені також положеннями ч. ч. 6, 7, 9 ст. 129 цього Кодексу.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (ч. ч. 5-6 ст. 126 ГПК України).

Аналогічна правова позиція викладена у постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, від 22.11.2019 у справі №902/347/18, від 06.12.2019 у справі №910/353/19.

Для включення всієї суми гонору у відшкодування за рахунок відповідача відповідно до ст. 129 ГПК України має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір є розумний та виправданий, що передбачено у ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Відповідно до ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (надання послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява N19336/04, п. 269).

Таку правову позицію викладено і у постановах Великої Палати Верховного Суду від 30.11.2020 по справі №922/2869/19, від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц, від 12.05.2020 у справі №904/4507/18.

Принцип пропорційності - загальноправовий принцип, спрямований на забезпечення у правовому регулюванні розумного балансу приватних і публічних інтересів, відповідно до якого цілі обмежень прав мають бути істотними, а засоби їх досягнення обґрунтованими і мінімально обтяжливими для осіб, чиї права обмежуються; дозволяє досягти розумного співвідношення між цілями державного впливу та засобами їх досягнення

Принцип пропорційності являє собою загальний, універсальний принцип права, який вимагає співрозмірного обмеження прав та свобод людини для досягнення публічних цілей.

Обґрунтованість та співмірність понесених витрат на професійну правничу допомогу слід досліджувати з урахуванням ч. 3 ст. 13 ГПК України, згідно якої кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

За змістом ст. 16 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Частиною 3 статті 237 ЦК України унормовано, що однією з підстав виникнення представництва є договір.

Відповідно до ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі - Закон №5076-VI) адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Так, договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст. 1 Закону №5076-VI).

Закон №5076-VI формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту визначає гонорар.

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (п. 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц; п. 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі №910/12876/19).

01 листопада 2024 року між Виконавчим комітетом Селищенської сільської ради (замовник) та Адвокатським бюро «Гаврильченко» (виконавець) було укладено договір №01/11/24 про надання послуг.

Відповідно до п. 1.1. договору, договір є основним документом, що визначає права та обов`язки сторін по наданню: юридичних послуг по складанню процесуальних документів та консультаційних послуг, код ДК 021:2015:79110000-8 «Послуги з юридичного консультування та юридичного представництва».

Термін надання послуг: протягом строку дії договору (п. 2.1 договору).

Пунктом 2.2 договору передбачено, що передача виконавцем та прийняття замовником результатів наданих послуг здійснюється шляхом підписання сторонами акту наданих послуг.

Вартість наданих послуг за цим договором визначається згідно з специфікацією (додаток №1), що є невідємною частиною цього договору і становить 20 000 грн. 00 коп. (двадцять тисяч гривень), без ПДВ. ( п. 3.1.договору).

Оплата наданих виконавцем послуг здійснюється замовником у національній валюті, у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця протягом 10 календарних днів після поменту наданих послуг. За цей період ціна на послуги зберігається сталою, твердою. (п. 3.2 договору).

Договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до 31 грудня 2024 року, але в будь якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором (п. 7.1 договору).

Відповідно до специфікації (додаток 1 до договору від 01 листопада 2024 року) адвокатським бюро надані такі послуги на суму 20 000,00 грн.:

- консультація, узгодження правової позиції, ознайомлення з законодавчою базою та судовою практикою, складання процесуальних документів 4 години, що складає 10 000,00 грн.;

- складання позовної заяви 4 годин, що складає 10 000,00 грн.

Сторонами узгоджено вартість 1 години правничої допомоги в розмірі 2 500,00 грн

Специфікація підписана замовником та виконавцем, скріплена печатками.

Позивач сплатив адвокатському бюро 20 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу (призначення платежу: послуги сторонніх фахівців), що підтверджується платіжною інструкцією №956 від 14 листопада 2024 року.

Разом із заявою від 24 березня 2026 року про стягнення з відповідача 35 000,00 грн. витрат на правничу допомогу позивач подав до суду договір №01 від 04 лютого 2025 року про надання послуг та специфікацію.

Умовами договору було погоджено термін надання послуг: протягом строку дії договору (п. 2.1 договору).

Вартість наданих послуг за цим договором визначається згідно з специфікацією (додаток №1), що є невід`ємною частиною цього договору і становить 6 000,00 грн. без ПДВ (п. 3.1.договору).

Договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до 31 грудня 2025 року, але в будь якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором (п. 7.1 договору).

Відповідно до специфікації (додаток 1 до договору від 04 лютого 2025 року) адвокатським бюро надані такі послуги на суму 6 000,00 грн.:

- складання заяви про збільшення позовних вимог 1,4 години, що складає 3 500,00 грн.;

- участь у судовому засіданні 1 година, що складає 2 500 грн.00 коп.

Сторонами узгоджено вартість 1 години правничої допомоги в розмірі 2 500,00 грн.

Специфікація підписана замовником та виконавцем, скріплена печатками.

Крім того, позивач надав суду договір №24 від 16 травня 2025 року та специфікацію.

Умовами договору було погоджено термін надання послуг: протягом строку дії договору (п. 2.1 договору).

Вартість наданих послуг за цим договором визначається згідно з специфікацією (додаток №1), що є невід`ємною частиною цього договору і становить 9 000 грн. 00 коп. (двадцять тисяч гривень), без ПДВ. ( п. 3.1.договору).

Договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до 31 грудня 2025 року, але в будь якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договорам (п. 7.1 договору).

Відповідно до специфікації (додаток 1 до договору від 16 травня 2025 року) адвокатським бюро надані такі послуги на суму 9 000,00 грн.:

- супровід та участь у судових засіданнях 3 послуги по 3 000,00 грн.

Сторонами узгоджено вартість 1 години правничої допомоги в розмірі 3 000,00 грн.

Специфікація підписана замовником та виконавцем, скріплена печатками.

Адвокатським бюро «Гаврильченко» та Виконавчим комітетом Селищенської сільської ради також були підписані та скріплені печатками акт виконаних робіт №1 від 04 лютого 2025 року та акти надання послуг №1 від 11 листопада 2024 року та №2 від 16 травня 2025 року.

Позивачем було сплачено адвокатському бюро 15 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу (призначення платежу: послуги сторонніх фахівців), що підтверджується платіжними інструкціями №77 від 06 лютого 2025 року на суму та №379 від 21 травня 2025 року на суму 9 000,00 грн.).

Верховний Суд неодноразово викладав висновок щодо питання застосування положень ч. 4 ст. 126 ГПК України, з врахуванням критеріїв, що застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Досліджуючи обґрунтованість та пропорційність розміру заявлених до стягнення позивачем витрат на професійну правничу допомогу через призму принципу співмірності, який включає такі критерії: складність справи та виконаних робіт (наданих послуг); час, витрачений на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих послуг та виконаних робіт; ціна позову та (або) значення справи для сторони, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції стосовно їх неспівмірності, фактичності та неминучості їх надання, з огляду на наступне.

Північний апеляційний господарський суд наголошує, що метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалене рішення, понесених збитків, але й спонукання боржника утримуватися від вчинення дій, що в подальшому спричиняють необхідність поновлення порушених прав та інтересів позивача (подібний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 04.10.2021 від №640/8316/20, від 21.10.2021 у справі №420/4820/19 тощо). Водночас стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (подібна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 24.01.2022 у справі №911/2737/17).

Відповідач у апеляційній скарзі посилається на те, що заявлені позивачем витрати на правничу допомогу є необґрунтованими, завищеними, зважаючи на рівень складності справи, до витраченого часу адвоката не має відноситися «ознайомлення з законодавчою базою та судовою практикою».

А подальше збільшення розміру витрат до 35 000,00 грн пов`язано з неналежною якістю наданих адвокатських послуг.

Апеляційний суд звертає увагу, що те, що суд першої інстанції не вказав певні зауваження відповідача не означає, що вони не були прийняті до уваги при встановленні остаточної суми стягнення, так місцевим господарським судом заяву позивача було задоволено частково, а саме у сумі 20 000,00 грн.

Використання фактів, виявлених Звенигородською окружною прокуратурою, свідчить про опрацювання адвокатом матеріалів справи, а не про «відсутність робіт». Окрім того, формування позову включало аналіз додаткових угод та первинних бухгалтерських документів.

Факт повного задоволення позову свідчить про належне здійснення представництва інтересів позивача та ефективність наданої професійної правничої допомоги.

Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що вирішення питання щодо розподілу витрат на оплату послуг адвоката є дискрецією суду, який розглядає відповідне питання з урахуванням конкретних обставин справи в їх сукупності та реалізується ним у кожному конкретному випадку за наслідками оцінки наведених учасниками справи обґрунтувань, дослідження та оцінки доказів за правилами статей 86, 210 ГПК України.

Отже, доводи апеляційної скарги відповідача щодо оскарження рішення суду першої інстанції в частині стягнення 20 000,00 грн витрат на правову допомогу є необґрунтованими. При цьому, колегія суддів зазначає, що обставини відшкодування витрат на професійну правничу допомогу є предметом оцінки у кожному конкретному випадку, а сама лише незгода скаржника з позицією суду першої інстанції з документами, які підтверджують факт надання професійної правничої допомоги, а також оцінкою обставин критерію реальності адвокатських витрат, розумності їх розміру тощо не свідчить про незаконність оскаржуваного судового рішення в цій частині.

Тому, наведені доводи апеляційної скарги є неспроможними, а судом першої інстанції у повному обсязі досліджені та оцінені з правового боку, як доводи та аргументи прокурора, так і відповідачів.

Суд зазначає, що, навіть якщо національний суд володіє певною межею розсуду, віддаючи перевагу тим чи іншим доводам у конкретній справі та приймаючи докази на підтримку позицій сторін, суд зобов`язаний мотивувати свої дії та рішення (див. рішення від 1 липня 2003 р. у справі "Суомінен проти Фінляндії", заява N 37801/97, п. 36).

У п.50 рішення Європейського суду з прав людини від 28.10.2010 "Справа "Трофимчук проти України"" (Заява N 4241/03) зазначено, що Суд повторює, що оцінка доказів є компетенцією національних судів і Суд не підмінятиме власною точкою зору щодо фактів оцінку, яку їм було надано в межах національного провадження. Крім того, гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції в той же час не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами (див. рішення від 27 жовтня 1993 року у справі "Домбо Беєер B. V. проти Нідерландів", п. 31, Series A, N 274).

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному та повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

У викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі №909/636/16.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N303-A, п. 29).

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, в задоволенні апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкасиенергозбут" на рішення Господарського суду Черкаської області від 29.05.2026 у справі №925/1505/24 слід відмовити, а оскаржуване рішення - залишити без змін.

Судові витрати розподіляються відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України та покладаються на апелянта.

Керуючись статтями 129, 232-241, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкасиенергозбут" на рішення Господарського суду Черкаської області від 29.05.2026 у справі №925/1505/24 - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Черкаської області від 29.05.2026 у справі №925/1505/24 - залишити без змін.

3. Судовий збір за подання апеляційної скарги покладається на скаржника.

4. Матеріали справи №925/1505/24 повернути до місцевого господарського суду.

5. Повний текст постанови складено та підписано 21.09.2026.

6. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку у випадках, передбачених ст. 287 ГПК України, та у строки, встановлені ст. 288 ГПК України.

Головуючий суддя О.М. Сковородіна

Судді Р.М. Колесник

П.В. Горбасенко