Постанова від 02 вересня 2026 р. у справі №910/13057/24 — Північний апеляційний господарський суд

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" вересня 2026 р. Справа№ 910/13057/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ткаченка Б.О.

суддів: Майданевича А.Г.

Суліма В.В.

за участю секретаря судового засідання Мовчан А.Б.

за участю представників учасників справи згідно з протоколом судового засідання від 03.09.2026:

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Дочірнього підприємства Державної компанії "Укрспецекспорт" - Державне госпрозрахункове зовнішньоторговельне підприємство "Спецтехноекспорт"

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.05.2026

у справі №910/13057/24 (суддя - Бондаренко-Легких Г.П.)

за заявою Дочірнього підприємства Державної компанії "Укрспецекспорт" - Державне госпорозрахункове зовнішньоторгівельне підприємство "Спецтехноекспорт"

про відстрочення виконання судового рішення

за позовом Державного підприємства Міністерства оборони України "Агенція оборонних закупівель"

до Дочірнього підприємства Державної компанії "Укрспецекспорт" - Державне госпрозрахункове зовнішньоторговельне підприємство "Спецтехноекспорт"

про стягнення 112.336.223,11 грн,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.05.2026 у справі №910/13057/24 відмовлено в задоволенні заяви Дочірнього підприємства Державної компанії "Укрспецекспорт" - Державне госпрозрахункове зовнішньоторгівельне підприємство "Спецтехноекспорт" про відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 04.11.2025 у справі №910/13057/24.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись з прийнятою ухвалою, Дочірнє підприємство Державної компанії "Укрспецекспорт" - Державне госпрозрахункове зовнішньоторговельне підприємство "Спецтехноекспорт" подало апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційну скаргу Дочірнього підприємства Державної компанії "Укрспецекспорт" - Державне госпрозрахункове зовнішньоторговельне підприємство "Спецтехноекспорт" задовольнити. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.05.2026 у справі №910/13057/24 про відмову у задоволенні заяви про відстрочення виконання рішення суду скасувати повністю. Ухвалити нову ухвалу, якою задовольнити заяву Дочірнього підприємства Державної компанії "Укрспецекспорт" - Державне госпрозрахункове зовнішньоторговельне підприємство "Спецтехноекспорт" та відстрочити виконання рішення Господарського суду міста Києва від 04.11.2025 у справі №910/13057/24 на строк один рік до 04.11.2026.

Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до такого:

- присуджена сума до стягнення вдвічі перевищує чистий прибуток ДП ДГЗП "Спецтехноекспорт" за 2025 рік;

- негайне примусове виконання рішення суду у даній справі матиме негативні наслідки у вигляді накладення арешту на рахунки підприємства та неможливістю виконання інших контрактів із постачання товарів оборонного призначення;

- спір у справі №910/13057/24 виник за відсутності фактичної вини підприємства (саме ДП "Агенція оборонних закупівель" не вчасно здійснювало попередні оплати, що перешкоджало своєчасній поставці товарів), що створене як складова механізму державного контролю за міжнародними передачами (експортно-імпортні операції) товарів військового призначення.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу

28.07.2026 через відділ документального забезпечення суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу з доказами надсилання копії відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи, який не було прийнято судом у порядку ст 263 ГПК України, у звязку із пропуском процесуального строку, встановленого ухвалою суду апеляціної інстанції від 22.06.2026.

Надаючи правову оцінку клопотанню про поновлення процесуального строку для надання відзиву на апеляційну скаргу, колегія суддів зазначає, що значний обсяг справ у господарських судах та невелика кількість працівників у відділі претензійно-позовної роботи за напрямком оборонних закупівель Юридичного департаменту, не може бути беззаперечною обставиною для понволення процесуального строку.

29.07.2026 через відділ документального забезпечення суду від відповідача/скаржника надійшли письмові пояснення, які не було прийнято судом у порядку ст 263 ГПК України, у звязку із пропуском процесуального строку, встановленого ухвалою суду апеляціної інстанції від 22.06.2026.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.05.2026 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді - Ткаченка Б.О., суддів: Майданевича А.Г., Суліма В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.05.2026 апеляційну скаргу Дочірнього підприємства Державної компанії "Укрспецекспорт" - Державне госпрозрахункове зовнішньоторговельне підприємство "Спецтехноекспорт" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.05.2026 у справі №910/13057/24 залишено без руху, роз`яснено право на усунення недоліків апеляційної скарги.

25.02.2026 на адресу Північного апеляційного господарського суду від Дочірнього підприємства Державної компанії "Укрспецекспорт" - Державне госпрозрахункове зовнішньоторговельне підприємство "Спецтехноекспорт" надійшла заява про усунення недоліків вказаних в ухвалі від 27.05.2026.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.06.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Дочірнього підприємства Державної компанії "Укрспецекспорт" - Державне госпрозрахункове зовнішньоторговельне підприємство "Спецтехноекспорт" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.05.2026 у справі №910/13057/24. Призначено до розгляду апеляційну скаргу Дочірнього підприємства Державної компанії "Укрспецекспорт" - Державне госпрозрахункове зовнішньоторговельне підприємство "Спецтехноекспорт" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.05.2026 у справі №910/13057/24 у судове засідання 30.07.2026. Витребувано невідкладно матеріали справи №910/13057/24 з суду першої інстанції.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.07.2026 Розгляд справи №910/13057/24 за апеляційною скаргою Дочірнього підприємства Державної компанії "Укрспецекспорт" - Державне госпрозрахункове зовнішньоторговельне підприємство "Спецтехноекспорт" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.05.2026 призначено на 03.09.2026.

Позиції учасників справи та явка представників сторін у судове засідання

Представник відповідача/скаржника з`явився у судове засідання 03.09.2026 та надали свої пояснення по суті апеляційної скарги.

Представник позивача у судове засідання 03.09.2026 не з`явився, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується поданим до суду апеляційної інстанції клопотанням про розгляд справи без участі представника останнього.

Справа була розглянута в розумний строк (в розумінні ст. 6 Конвенції) з незалежних від суду причин: враховуючи дію воєнного стану в Україні, оголошення сигналу «повітряна тривога», та інші чинники.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Як вірно встановлено судом першої інстанції та перевірено колегією суддів, Державне підприємство Міністерства оборони України "Агенція оборонних закупівель" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Дочірнього підприємства Державної компанії "Укрспецекспорт" - Державне госпрозрахункове зовнішньоторговельне підприємство "Спецтехноекспорт" про стягнення 112.336.223, 11 грн, з яких: 48.203.483,77 грн - пеня; 51.911.444, 06 грн - штраф; 12.221.295, 28 грн - проценти за користування чужими грошовими коштами, у зв`язку із неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань з своєчасної поставки товару за Державним контрактом №22/2-14-EDK-23 від 27.10.2023 (партія товару № 3) .

Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.11.2025, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 18.02.2026, позов задоволено частково. Суд вирішив стягнути з відповідача на користь позивача пеню у розмірі 14.461.045, 13 грн, штраф у розмірі 15.573.433, 21 грн, проценти за користування коштами попередньої оплати у розмірі 10.272.873, 59 грн, а також судовий збір у розмірі 833.134, 59 грн. У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

10.04.2026 через систему "Електронний суд" від відповідача надійшла заява про відстрочення виконання рішення суду, в якій останній просить суд: відстрочити виконання рішення Господарського суду міста Києва від 04.11.2025 у справі №910/13057/24 на один рік з дати його ухвалення до 04.11.2026.

13.04.2026 суд видав відповідні накази на виконання рішення у даній справі.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції дійшов висновку, що задоволення заяви про відстрочення виконання рішення порушить баланс інтересів сторін з огляду на те, що судом вже було застосовано дискреційні повноваження на зменшення розміру штрафних санкцій на 70 %, та обидва суб`єкти господарювання відносяться до оборонної промисловості України, що є стратегічно важливим сектором національної економіки.

Межі, мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Згідно частини 1 статті 331 Господарського процесуального кодексу України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Відповідно до частини 3 статті 331 Господарського процесуального кодексу України, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

У відповідності до частини 4, 5 статті 331 Господарського процесуального кодексу України, вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Необхідність відстрочення виконання судового відповідач/скаржник мотивує наступним:

- з відповідача підлягає стягненню пеня, штраф, проценти за користування коштами попередньої оплати, а також судовий збір у загальному розмірі 41 140 486, 52 грн. Відповідно до Звіту про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) за 2025 рік чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) становить 8 699 268 тис. грн (рядок 2000), при її собівартості, тобто витрат на її придбання, в розмірі 8 385 908 тис. грн (рядок 2050). У підсумку фінансовий результат ДП ДГЗП "Спецтехноекспорт" за 2025 рік до оподаткування становив -167 019 тис. грн (рядок 2295), з яких сплачено податків до Державного бюджету України на суму 207 355 тис. грн (рядок 2300). Відповідно, чистий фінансовий результат відповідача за 2025 рік становить 40 336 тис. грн (рядок 2350), з якого 30 % дивідендів було перераховано Державі, як власнику підприємств, що складає 12 100, 8 тис. грн. Отже, у розпорядженні ДП ДГЗП "Спецтехноекспорт" залишається 28 235, 4 тис. грн власних обігових коштів;

- таким чином, присуджена сума до стягнення вдвічі перевищує чистий прибуток ДП ДГЗП "Спецтехноекспорт" за 2025 рік;

- негайне примусове виконання рішення суду у даній справі матиме негативні наслідки у вигляді накладення арешту на рахунки підприємства та неможливістю виконання інших контрактів із постачання товарів оборонного призначення;

- спір у справі №910/13057/24 виник за відсутності фактичної вини підприємства (саме ДП "Агенція оборонних закупівель" не вчасно здійснювало попередні оплати, що перешкоджало своєчасній поставці товарів), що створене як складова механізму державного контролю за міжнародними передачами (експортно-імпортні операції) товарів військового призначення;

- ДП ДГЗП "Спецтехноекспорт" не є кінцевим споживачем творів оборонного призначення, а діє як посередник в інтересах кінцевого споживача (МОУ), забезпечуючи для нього оборонну закупівлю через виконання іноземним постачальником зовнішньоекономічного контракту. Відповідно відстрочення виконання рішення суду у даній справі забезпечить відповідачеві час і можливість для вирішення питання з акумулювання та перерахування стягнутих у справі коштів.

ДП "Агенція оборонних закупівель" в запереченнях зазначає, що відповідач не надав жодних переконливих доказів наявності обставин, які б істотно ускладнювали виконання судового рішення або робили його неможливим. Фінансові показники відповідача за 2024-2025 роки свідчать про його спроможність виконати судове рішення без будь-яких істотних ускладнень.

Надаючи правову оцінку вищевикладеному, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до ст.129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Статтею 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

За приписами ст.18 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Частиною 1 ст. 239 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

Статтею 124 Конституції України встановлено, що судові рішення є обов`язковими до виконання на всій території України.

У відповідності до ч. 1 ст. 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Згідно з частиною першою статті 9 Конституції України частиною національного законодавства України є Конвенція, ратифікована Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 № 475/97-ВР). Юрисдикція Європейського суду з прав людини є обов`язковою в усіх питаннях, що стосуються тлумачення та застосування Конвенції.

Пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати до суду позов з цивільно-правових питань. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося, на шкоду одній із сторін.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

У зв`язку з тим, що відстрочка подовжує період відновлення порушеного права стягувача при їх наданні суди, в цілях вирішення питання про можливість їх надання, а також визначення строку подовження виконання рішення суду повинні враховувати закріплені в нормах матеріального права, і перш за все у Європейській конвенції про захист прав людини та основних свобод, що є частиною національного законодавства, допустимі межі надання відстрочки та розстрочки виконання судового рішення.

Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка та розстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого частиною першою статті 6 Конвенції, згідно з якою "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру", а у системному розумінні даної норми та національного закону суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале виконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи та є наслідком зменшення вимог щодо розумності строку.

Крім того, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв`язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого виконання.

Межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначені судом.

Стосовно системності виконання Європейський суд з прав людини зазначає, що присудження грошових коштів не надає пом`якшення у виконавчому провадженні, а, отже, сама можливість надання відстрочки та розстрочки виконання судового акта повинна носити виключний характер.

З урахуванням підстав, умов та меж надання відстрочки виконання судового рішення судом встановлено, що безпідставне надання відстрочки без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника, порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.

Питання про відстрочення виконання рішення суду господарські суди мають вирішувати із дотриманням балансу інтересів сторін. Необхідною умовою задоволення заяви про відстрочення виконання рішення суду є з`ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати доводи та заперечення як позивача, так і відповідача, а також дотримуватися розумного строку відстрочення.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 21.01.2020 у справі №910/1180/19.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом. Стосовно системності виконання Європейський суд з прав людини підкреслює, що присудження грошових коштів не надає пом`якшення у виконавчому провадженні, а отже, сама можливість надання розстрочки виконання судового акту повинна носити виключний характер. Обставини, які зумовлюють надання відстрочки виконання рішення суду повинні бути об`єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.

Таким чином питання щодо надання відстрочення виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі. Господарські суди повинні досліджувати та оцінювати не тільки доводи боржника, а і заперечення кредитора, зокрема, щодо і його фінансового стану. При цьому суд повинен врахувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але, перш за все, повинен врахувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення.

Колегія суддів, дослідивши заяву відповідача про відстрочення виконання рішення, у контексті доводів апеляційної скарги, цілком погоджується із доводами апеляційної скарги стосовно того, що задоволення заяви про відстрочення виконання рішення порушить баланс інтересів сторін з огляду на те, що судом вже було застосовано дискреційні повноваження на зменшення розміру штрафних санкцій на 70 %, та обидва суб`єкти господарювання відносяться до оборонної промисловості України, що є стратегічно важливим сектором національної економіки.

Судом першої інстанції вірно враховано, що відповідно до Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід) за 2025 рік, чистий дохід відповідача від реалізації продукції становить 8 699 268 тис. грн, а чистий фінансовий результат після сплати податків становить 40 336 тис грн. Водночас, за аналогічний період попереднього 2024 року чистий дохід від реалізації продукції склав 32 672 767 тис. грн, а чистий фінансовий результат - 39 289 тис. грн.

Таким чином, відповідач (навіть попри відрахування дивідендів з прибутку державі) є прибутковим підприємством, яке за результатами звітного періоду 2024 та 2025 років демонструє стабільний позитивний фінансовий результат з висхідною динамікою.

Водночас, Звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) за формою №2 не відображає повну інформацію про фінансовий стан відповідача та є лише частиною фінансової звітності суб`єкта господарювання - платника податку на прибуток. Звіт про фінансові результати не відображає активи, власний капітал та зобов`язання підприємства, а також не розкриває динаміку їх збільшення або зменшення протягом звітного періоду. Водночас за відкритими даними фінансової звітності ДП ДГЗП "Спецтехноекспорт" за два квартали 2025 року також демонструє позитивну динаміку (https://opendatabot.ua/c/30019335). Зокрема, загальна вартість активів підприємства станом на кінець другого кварталу 2025 року становить 18 937 471 000,00 грн (графа баланс у формі №1).

Окремо колегія суддів звертає особливу увагу, що відповідно до абзацу 22 пункту 10-2 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження», зупиняється у період дії воєнного стану вчинення виконавчих дій у виконавчих провадженнях з виконання рішень боржниками за якими є підприємства оборонно-промислового комплексу, визначені в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Положення, передбачені абзацом двадцять другим цього пункту, не поширюються на рішення, стягувачами за якими є держава, органи Пенсійного фонду України, інші державні цільові фонди, суб`єкти, визначені в абзаці двадцять другому цього пункту, а також на рішення про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю внаслідок кримінального правопорушення.

Наказом Мінстратегпром від 22.09.2023 № 200 "Про включення дочірнього підприємства державної компанії "Укрспецекспорт" - Державного госпрозрахункового зовнішньоторгівельного підприємства "Спецтехноекспорт" до переліку підприємств, які є боржниками у виконавчих провадженнях, вчинення виконавчих дій за якими зупиняється у період воєнного стану", скаржника до переліку підприємств, які є боржниками у виконавчих провадженнях, вчинення виконавчих дій за якими зупиняється у період воєнного стану Оскільки, Агенція не відповідає умовам виключення із правила абзацу 22 пункту 10-2 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження», будь-які виконавчі дії відносно відповідача не здійснюються.

Таким чином, відстрочення чи розстрочення судових рішень у справах за участю боржника-відповідача жодним чином не впливає на його права та законні інтереси, їх обмеження та/або порушення, оскільки виконавчі дії протягом воєнного стану не здійснюються.

За таких обставин, колегія суддів цілком погоджується із висновком суду першої інстанції, що заява відповідача про відстрочення виконання судового рішення не підлягає задоволенню.

Інші доводи, наведені скаржником в апеляційній скарзі, колегією суддів до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються вищевикладеним та матеріалами справи, а також не впливають на вірне вирішення судом першої інстанції даного спору. Також, відсутні підстави для скасування чи зміни оскаржуваної ухвали в розумінні ст. 277 ГПК України з викладених в апеляційній скарзі обставин.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

У відповідності до вимог ч. ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Згідно частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. (ст. 76 Господарського процесуального кодексу України).

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України визначено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Ч. 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, Північний апеляційний господарський суд визнає, що доводи скаржника викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, викладених в оскаржуваній ухвалі, оскаржувану ухвалу постановлено з повним і достовірним встановленням всіх фактичних обставин, а також з дотриманням норм процесуального та матеріального права, у зв`язку з чим, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для зміни або скасування оскаржуваної ухвали Господарського суду міста Києва від 12.05.2026 у справі №910/13057/24, за наведених скаржником доводів та в межах апеляційної скарги.

Розподіл судових витрат

Судовий збір розподіляється відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 129, 240, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства Державної компанії "Укрспецекспорт" - Державне госпрозрахункове зовнішньоторговельне підприємство "Спецтехноекспорт" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.05.2026 у справі №910/13057/24 - залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.05.2026 у справі №910/13057/24 - залишити без змін.

3. Судовий збір за подачу апеляційної скарги залишити за Дочірнім підприємством Державної компанії "Укрспецекспорт" - Державне госпрозрахункове зовнішньоторговельне підприємство "Спецтехноекспорт".

4. Матеріали оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 12.05.2026 у справі №910/13057/24 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені статтями 287 та 288 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст складено та підписано 16.09.2026.

Головуючий суддя Б.О. Ткаченко

Судді А.Г. Майданевич

В.В. Сулім