Постанова від 08 вересня 2026 р. у справі №910/3943/21 (910/14438/25) — Північний апеляційний господарський суд

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" вересня 2026 р. Справа№ 910/3943/21 (910/14438/25)

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Доманської М.Л.

суддів: Остапенка О.М.

Отрюха Б.В.

за участю секретаря судового засідання Абраменко М.К.

та представників учасників провадження у даній справі відповідно до протоколу судового засідання від 09.09.2026,

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Труб-Інжбуд"

на рішення господарського суду міста Києва від 17.02.2026

у справі №910/3943/21(910/14438/25) (суддя Омельченко Л.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Труб-Інжбуд"

до Приватного підприємства "Селтік"

Міністерства юстиції України

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_1

про скасування наказу

у межах справи №910/3943/21

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Мані Флоу"

до Приватного підприємства "Селтік"

про банкрутство,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.02.2026 у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з прийнятим рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Труб-Інжбуд" 02.03.2026 через систему "Електронний суд" подало апеляційну скаргу, у якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.03.2026 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді: Пантелієнка В.О., суддів: Сотнікова С.В., Доманської М.Л.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.03.2026 заяву суддів Північного апеляційного господарського суду Пантелієнка В.О. та Сотнікова С.В. про самовідвід у справі №910/3943/21(910/14438/25) задоволено. Матеріали справи №910/3943/21(910/14438/25) передано для здійснення визначення складу судової колегії автоматизованою системою у відповідності до положень п.п.17.4 п.17 ч.1 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.

Згідно Витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.03.2026 для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі головуючого судді Козир Т.П., суддів Доманської М.Л., Остапенка О.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.04.2026 апеляційну скаргу залишено без руху. Товариству з обмеженою відповідальністю "Труб-Інжбуд" надано строк десять днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме, надання доказів сплати судового збору в сумі 3633,60 грн у встановленому порядку.

09.04.2026 від апелянта надійшла заява про усунення недоліків з доданою квитанцією від 08.04.2026 про сплату 3328,00 грн судового збору та доданою квитанцією від 09.04.2026 про сплату 305,00 грн судового збору.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.04.2026 відкрито апеляційне провадження. Розгляд апеляційної скарги призначено на 25.05.2026 о 14 год 00 хв в приміщенні Північного апеляційного господарського суду за адресою: м.Київ, вул. Шолуденка, 1- А, зал судових засідань №1. Роз`яснено учасникам справи можливість участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду. Зазначено, що учасники справи протягом п`ятнадцяти календарних днів з дня вручення даної ухвали мають право подати відзив на апеляційну скаргу, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

20.04.2026 до суду від Міністерства юстиції України надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого заявник просить суд апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Труб-Інжбуд» у справі № 910/3943/21 (910/14438/25) залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 17.02.2026 - без змін, оскільки оскаржуваним наказом Міністерства юстиції України було скасовано рішення від 16.04.2018 № 40652282, яким було скасовано право власності скаржника на об`єкт нерухомого майна на підставі заяви ПАТ «БГ «БАНК» від 16.04.2018 № 570, справжність підпису на якій засвідчена приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бойко О.В. щодо скасування рішення про державну реєстрацію та відновлення права власності ПАТ «БГ «БАНК» на об`єкт нерухомого майна. При цьому в частині скасування рішення від 08.06.2018 № 41521341, яким зареєстровано право власності за позивачем, в задоволенні скарги відмовлено. Відтак, оскаржуваний наказ Міністерства юстиції України жодним чином не порушує права та інтереси позивача, оскільки як зазначено вище, у задоволенні скарги в частині скасування рішення про державну реєстрацію права власності за позивачем відмовлено, а тому позивач може вільно володіти, користуватися та розпоряджатися спірним об`єктом нерухомого майна. Скасування рішення від 16.04.2018 № 40652282 жодним чином не впливає на зареєстроване право власності позивача, а відтак, позивачем не доведено факт порушення його прав та інтересів оскаржуваним наказом Міністерства юстиції України.

01.05.2026 до суду від ОСОБА_1 надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого заявник просить суд апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Труб-Інжбуд» у справі № 910/3943/21 (910/14438/25) залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 17.02.2026 - без змін, оскільки

Рішення від 08.06.2018 №41521341, прийняте приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Войтовським Валентином Сергійовичем щодо реєстрації права власності на Об`єкт за ТОВ «Труб-Інжбуд» не скасовано та залишено чинними. Таким чином, право власності Позивача на нерухоме майно залишається зареєстрованим і не порушеним оскаржуваним Наказом. Позивачем не доведено, що внаслідок прийняття оспорюваного Наказу він позбавлений можливості здійснювати повністю або частково своє право власності відносно Нерухомого майна, що є підставою для відмови в задоволенні позову. Щодо доводів скарги відносно того, що суд не врахував рішення Конституційного суду України від 16.11.2022 у справі № 3-270/2019(6302/19), то зміст вказаного Рішення має застосовуватися до правовідносин будь-яких сторін, що виникли після 16.05.2023. Ретроспективне застосування вказаного Рішення неможливо в силу прямих норм Конституції України та Закону України «Про Конституційний суд».

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.05.2026 розгляд апеляційної скарги відкладено на 13 год. 45 хв. 06.06.2026. Зазначено, що судове засідання відбудеться в приміщенні Північного апеляційного господарського суду за адресою: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1-А (зал судових засідань №1).

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.07.2026 задоволено заяву головуючого судді Козир Т.П. про самовідвід від розгляду справи 910/3943/21(910/14438/25); матеріали справи передано для здійснення визначення складу судової колегії автоматизованою системою відповідно до положень статті 32 ГПК України.

Згідно з Витягом з протоколу автоматизованого визначення складу колегії суддів від 10.07.2026 для розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Труб-Інжбуд" сформовано колегію суддів у складі головуючого судді Доманська М.Л., суддів Коробенка Г.П., Остапенко О.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.07.2026 прийнято апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Труб-Інжбуд" на рішення господарського суду міста Києва від 17.02.2026 у справі №910/3943/21(910/14438/25) до свого провадження. Розгляд апеляційної скарги призначено на 09.09.2026 об 11 год. 30 хв.

У зв`язку з перебуванням судді Коробенка Г.П. з 07.09.2026 по 10.09.2026 у відпустці, згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 08.09.2026, сформовано новий склад колегії суддів для здійснення розгляду апеляційної скарги у справі №910/3943/21(910/14438/25) у наступному складі: головуючий суддя - Доманська М.Л., судді: Остапенко О.М., Отрюх Б.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.09.2026 прийнято апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Труб-Інжбуд" на рішення господарського суду міста Києва від 17.02.2026 у справі №910/3943/21(910/14438/25) до свого провадження у новому складі суду.

У судове засідання 09.09.2026 з`явились представник ОСОБА_1 та в режимі відеоконференції представники скаржника та Міністерства юстиції України.

Представник скаржника просив суд апеляційної інстанції задовольнити апеляційну скаргу. Скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове судове рішення, яким позов задовольнити.

Представники ОСОБА_1 та Міністерства юстиції України просили суд апеляційної інстанції відмовити у задоволенні апеляційної скарги, оскаржуване судове рішення - залишити без змін.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Апелянт зазначає, що суд першої інстанції дійшов хибного висновку про відсутність у позивача порушеного права, застосувавши надмірно вузький підхід до визначення того, чиї права зачіпає оскаржуваний Наказ. На думку скаржника, оскаржуваний Наказ безпосередньо стосується майна, що перебуває у власності Позивача. Предметом Оскаржуваного Наказу є скасування реєстраційного рішення щодо нерухомого майна за адресою: м. Київ, вул. Червоноткацька, 46 , - того самого майна, власником якого є ТОВ "Труб-Інжбуд". Апелянт стверджує, що незважаючи на те, що оспорюваний Наказ формально скасував рішення попереднього реєстратора, а не запис про право власності Позивача, він безпосередньо стосується юридичної долі спірного майна та правового статусу Позивача як власника. Скаржник вважає, що відмова в позові з мотивів «відсутності порушення» в ситуації, коли щодо майна позивача існує незаконний і чинний наказ органу влади, що підлягає виконанню, - є фактичною відмовою в доступі до правосуддя та суперечить статті 4 ГПК України і статті 55 Конституції України. Також скаржник зазначає, що суд першої інстанції не врахував рішення Конституційного суду України у справі від 16.11.2022 № 3-270/2019(6302/19), яким визнано неконституційним припис пункту 1 частини сьомої статті 37 Закону «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» в частині «скасування рішення державного реєстратора», оскільки такий механізм не забезпечує «справедливого балансу» між публічним інтересом та правом власності добросовісного набувача. Конституційний Суд України прямо вказав, що скасування реєстраційного запису про право власності добросовісного набувача є втручанням у його право власності. Оскаржуваним Наказом скасовано реєстраційну дію, яка є необхідною ланкою в ланцюзі набуття ТОВ "Труб-Інжбуд" права власності, тобто фактично здійснюється втручання в право власності добросовісного набувача.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази у справі, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Труб-Інжбуд" слід залишити без задоволення. Рішення Господарського суду міста Києва від 17.02.2026 у справі №910/3943/21(910/14438/25) - залишити без змін, з огляду на наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Труб-Інжбуд" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства "Селтік", Міністерства юстиції України, в якому просить суд:

- скасувати Наказ Міністерства юстиції України "Про задоволення скарги" від 01.10.2021 № 3473/5, винесений на підставі висновку Центральної колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції України від 16.09.2021;

- стягнути з Міністерства юстиції України (01001, м. Київ, вул. Городецького, буд. 13; ідентифікаційний код 00015622) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Труб-Інжбуд" (04050, м. Київ, вулиця Мельникова, 12, ідентифікаційний код юридичної особи: 32735917) судовий збір у розмірі 2 102 (дві тисячі сто дві) грн 00 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач вважає вказаний наказ незаконним та таким, що прийнятий з грубими порушеннями Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень". Зокрема, позивач зазначає, що Міністерством юстиції України не було враховано, що ПП "Селтік" порушений строк звернення для подання скарги до Міністерства юстиції України. Крім цього, до прийняття оскаржуваного Наказу, ПП "Селтік" двічі, ще в 2018 році та на початку 2021 року зверталось з аналогічними скаргами з цих же питань, де попередніми наказами Міністерства юстиції України у їх задоволенні йому було відмовлено.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.11.2025 прийнято до розгляду позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Труб-Інжбуд" до Приватного підприємства "Селтік", Міністерства юстиції України про скасування наказу у межах справи № 910/3943/21 про банкрутство Приватного підприємства "Селтік" (ідентифікаційний код: 32243688) та відкрито провадження у справі № 910/3943/21 (910/14438/25); справу постановлено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ).

Вищевказана ухвала в частині залучення до участі у справі третьої особи - ОСОБА_1 обгрунтована тим, що ОСОБА_1 є засновником (власником корпоративних прав) боржника у справі - ПП "Селтік", а тому суд дійшов висновку про наявність правових підстав для залучення вказаної особи у якості третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача.

Від відповідача -2 - Міністерства юстиції України надійшов відзив на позов, у якому відповідач заперечував щодо позовних вимог, оскільки Міністерство юстиції України при розгляді скарги ПП "Селтік" діяло в межах та спосіб, передбачений Законом України "Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень". Крім того, право позивача не було порушено внаслідок прийняття оскаржуваного рішення, тому у задоволенні позовних вимог слід відмовити в повному обсязі.

Третя особа ОСОБА_1 у своїх поясненнях щодо позову зазначила, що оскаржуваним Наказом скасовано лише рішення від 16.04.2018 № 40652282, прийняте державним реєстратором Київської філії комунального підприємства "Реєстрація нерухомості та бізнесу" Янчук Світланою Василівною, а рішення від 08.06.2018 № 41521341, прийняте приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Войтовським Валентином Сергійовичем щодо реєстрації права власності на Об`єкт за ТОВ "Труб-Інжбуд" не скасовано та залишено чинними. Отже, оскаржуваним Наказом відмовлено у скасуванні рішення від 08.06.2018 № 41521341, яким було зареєстровано право власності саме за ТОВ "Труб-Інжбуд". З огляду на викладене, третя особа вважає, що Позивач не довів наявність в нього права, що було порушено оскаржуваним Наказом.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.02.2026 у задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції обгрунтовано тим, що скасування рішення від 16.04.2018 № 40652282 не впливає на права позивача, а відтак, позивачем не доведено факт порушення його прав та інтересів оскаржуваним наказом Міністерства юстиції України.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Верховний Суд у постанові від 26.08.2026 у справі № 910/8082/25 наголосив на тому, що гарантоване статтею 55 Конституції України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Реалізуючи передбачене статтею 55 Конституції України, статтею 4 ГПК України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа зазначає в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

У свою чергу суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, у тому числі, щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах.

Вирішуючи спір, суд з`ясовує, чи існує у позивача право або законний інтерес; якщо так, то чи має місце його порушення, невизнання або оспорювання відповідачем; якщо так, то чи підлягає право або законний інтерес захисту і чи буде такий захист ефективний за допомогою того способу, який визначено відповідно до викладеної в позові вимоги. В іншому випадку у позові слід відмовити (постанова об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.06.2019 у справі № 910/6642/18).

Отже, на позивача покладається обов`язок довести, яким чином порушується його право або законний інтерес, а суд лише після підтвердження таких доводів може надавати оцінку усім обставинам спірних відносин, оскільки відсутність порушених прав чи інтересів є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог. Крім того, суди мають надавати оцінку щодо можливості поновлення права/захисту інтересу в обраний позивачем спосіб.

Оцінка предмета заявленого позову, а відтак, наявності підстав для захисту порушеного права та/або інтересу позивача, про яке ним зазначається в позовній заяві, здійснюється судом, на розгляд якого передано спір, крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги (постанови Верховного Суду від 19.09.2019 у справі № 924/831/17, від 28.11.2019 у справі № 910/8357/18, від 22.09.2022 у справі № 924/1146/21, від 06.10.2022 у справі № 922/2013/21, від 17.11.2022 у справі № 904/7841/21, від 23.06.2026 у справі № 904/114/25).

Верховний Суд неодноразово наголошував, що відсутність порушення прав та законних інтересів позивача є самостійною, достатньою підставою для відмови у позові (постанови від 30.04.2024 у справі № 910/7464/23, від 29.08.2023 у справі № 910/5958/20, від 03.03.2020 у справі № 910/6091/19, від 04.12.2019 у справі № 910/15262/18 ).

Як вірно встановлено судом першої інстанції, 29.02.2008 між Приватним підприємством «Селтік» (далі - ПП "Селтік") та Публічним акціонерним товариством «БГ Банк» (далі - ПАТ "БГ Банк") був укладений Кредитний договір № 11, відповідно до умов якого Банком було відкрито ПП "Селтік" кредитну мультивалютну лінію із загальним лімітом 6 095 180,00 доларів США.

З метою забезпечення виконання Кредитного договору між ПАТ "БГ Банк" та ПП "Селтік" був укладений Договір іпотеки від 29.02.2008, який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Краковецькою А.М. та зареєстровано в реєстрі за № 1145.

За умовами Договору іпотеки ПП "Селтік" передав в іпотеку Банку належне на праві власності нерухоме майно, а саме: нежиле приміщення хімічного цеху (в літ. "Е"), загальною площею 13 491,30 кв. м, яке розташовано за адресою: м. Київ, вул. Червоноткацька, буд. 46.

У зв`язку з неналежним виконанням ПП "Селтік" своїх зобов`язань за Кредитним договором, у Позичальника виникла заборгованість за кредитом, процентами за користування кредитом та штрафними санкціями, яка станом на 02.07.2013 складала 7 138 406,54 дол. США.

22.07.2013 ПП "Селтік" листом № 2207/1 повідомило ПАТ "Банк Перший" про неможливість задоволення вимоги іпотекодержателя з підстав складності фінансового стану підприємства.

Оскільки ПП "Селтік" вимогу не виконало, грошові кошти як кредит не повернуло, 30.09.2013 ПАТ "Банк Перший" звернулося до ГТУЮ у м. Києві із заявою № 3187719 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, за результатами розгляду якої 16.10.2013 Державний реєстратор прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Дурицька М.Є. прийняла рішення № 6851995 про реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна, а саме: нежилого приміщення хімічного цеху (в літ. "Е") за адресою: м. Київ, вул. Червоноткацька, 46, за ПАТ "Банк Перший". Крім того, державний реєстратор Рябоконь О.І. внесла до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про право власності за ПАТ "Банк Перший" на нежиле приміщення хімічного цеху (в літ. "Е") за адресою: м. Київ, вул. Червоноткацька, 46.

26.02.2015 постановою Правління Національного банку України № 134 прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "БГ Банк" .

27.02.2015 на підставі постанови Правління Національного банку України від 26.02.2015 № 134 рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 43 розпочато процедуру ліквідації ПАТ "БГ Банк" строком на 1 рік з 27.02.2015 по 26.02.2016.

11.02.2016 рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 146 продовжено строк здійснення процедури ліквідації ПАТ "БГ Банк" на два роки по 26.02.2018.

Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 31.05.2017 № 2214 з 06.06.2017 призначено Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "БГ Банк" Луньо Іллю Вікторовича.

Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 01.02.2018 № 305 продовжено строк здійснення процедури ліквідації ПАТ "БГ Банк" на один рік по 26.02.2019.

Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 31.01.2019 № 218 продовжено строк здійснення процедури ліквідації ПАТ "БГ Банк" на один рік по 26.02.2020.

У порядку та у спосіб, що визначений Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", майно ПАТ "БГ БАНК" було виставлено на торги.

Зазначене нерухоме майно у ПАТ "БГ Банк" на відкритому аукціоні, що був проведений Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, придбано ТОВ "Труб-Інжбуд", та набуто останнім у власність на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу від 08.06.2018 за реєстровим № 1930.

ПП "Селтік" не погодилось з реєстраційними діями, які вчинені внаслідок звернення стягнення на зазначене вище нерухоме майно, яке виступало предметом іпотеки та звернулось до Міністерства юстиції України зі скаргою.

01.10.2021 Міністерство юстиції України прийняло наказ № 3473/5 на підставі висновку Центральної колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції України від 16.09.2021 за результатами розгляду скарги Приватного підприємства "Селтік" від 18.03.2021.

Висновком рекомендовано, а оскаржуваним Наказом вирішено:

1. Скаргу Приватного підприємства "Селтік" від 18.03.2021 задовольнити частково.

2. Скасувати рішення від 16.04.2018 року № 40652282, прийняте державним реєстратором Київської філії комунального підприємства "Реєстрація нерухомості та бізнесу" Янчук Світланою Василівною.

3. В іншій частині вимог відмовити.

4. Виконання пункту 2 наказу покласти на Офіс протидії рейдерству.

Частиною першою статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень" встановлено, що рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.

Міністерство юстиції України розглядає, серед іншого, скарги на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (крім випадків, коли таке право набуто на підставі судового рішення, а також коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір) (пункт 1 частини другої статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень").

Частиною першою статті 27 Закону України "Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі, зокрема, судового рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

Пунктом 2 частини третьої статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено, що у випадку, коли державний реєстратор, зокрема, перевіряє документи на наявність підстав для відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідне рішення. Пунктом 4 частини першої статті 24 Закону визначено, що подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень це є підставою для відмови у державній реєстрації прав. За наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав (абзац перший частини другої статті 24 Закону).

Так, предметом розгляду справи № 910/3943/21 (910/14438/25) є оскарження наказу Міністерства юстиції України від 01.10.2021 № 3473/5 "Про задоволення скарги", прийнятого за результатами розгляду скарги на дії державного реєстратора, яким вимоги скарги задоволено частково, а саме: скасовано рішення від 16.04.2018 № 40652282, яким було скасовано право власності скаржника на об`єкт нерухомого майна на підставі заяви ПАТ "БГ "БАНК" від 16.04.2018 № 570, справжність підпису на якій засвідчена приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бойко О.В. щодо скасування рішення про державну реєстрацію та відновлення права власності ПАТ "БГ "БАНК" на об`єкт нерухомого майна.

При цьому відмовлено у задоволенні вимоги скарги в частині скасування рішення від 08.06.2018 № 41521341, за яким зареєстровано право власності за позивачем (на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу від 08.06.2018 за реєстровим № 1930).

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що оскаржуваний наказ Міністерства юстиції України не порушує права та інтереси позивача, оскільки скасування рішення від 16.04.2018 № 40652282 безпосередньо не впливає на право власності позивача щодо відповідного нерухомого майна, тому суд правомірно відмовив у задоволенні позову.

Так, нерухоме майно, а саме: нежиле приміщення хімічного цеху (в літ. "Е"), загальною площею 13 491,30 кв. м, яке розташовано за адресою: м. Київ, вул. Червоноткацька, буд. 46, апелянт придбав на торгах та набув вказане майно у власність на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу від 08.06.2018 за реєстровим № 1930, про що зазначено у вищевказаному рішенні від 08.06.2018 № 41521341, в частині скасування якого відмовлено за оскаржуваним наказом.

Вищевказаний правочин є чинним, діє презумція правомірності правочину відповідно до ст. 204 ЦК України, а тому суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що скасування за оспорюваним Наказом рішення від 16.04.2018 № 40652282, прийнятого державним реєстратором Київської філії комунального підприємства "Реєстрація нерухомості та бізнесу" Янчук Світланою Василівною, не порушує право власності ТОВ «Труб-Інжбуд» на вищевказане майно. Залишилася чинною реєстраційна дія щодо реєстрації права власності позивача на відповідне майно, чинним є договір, на підставі якого здійснена ця реєстраційна дія, чинним є аукціон, за результатами якого укладений цей договір та набуте право власності позивача на відповідне майно.

Колегія суддів відхиляє доводи апелянта про те, що суд першої інстанції не врахував правову позицію Конституційного Суду України, викладену у Рішенні від 16.11.2022 у справі № 3-270/2019(6302/19). Зазначене Рішення Конституційного Суду України не встановлює презумпції, відповідно до якої будь-яке скасування реєстраційної дії автоматично та безумовно є втручанням у право власності відповідної особи. Наявність такого втручання має встановлюватися з урахуванням конкретних обставин справи, характеру відповідної реєстраційної дії та її фактичних і юридичних наслідків для прав та законних інтересів особи.

Як зазначено судом вище, у даній справі судом першої інстанції встановлено, що оскаржуваним Наказом Міністерства юстиції України від 01.10.2021 № 3473/5 скасовано рішення державного реєстратора від 16.04.2018 № 40652282, яким було скасовано право власності ПАТ «БГ «БАНК» на спірний об`єкт нерухомого майна. Водночас, рішення від 08.06.2018 № 41521341, яким право власності на зазначений об`єкт нерухомого майна було зареєстровано за ТОВ «Труб-Інжбуд», оскаржуваним Наказом не скасовано. У задоволенні скарги в цій частині відмовлено, із посиланням на те, що нотаріусом прийнято рішення в результаті вчинення нотаріальної дії щодо державної реєстрації переходу права власності на підставі нотаріально повсвідченого договору купівлі-продажу від 08.06.2018 № 1930, щодо якого відсуті відомості стосовно визнання його недійсним у судовому порядку.

Отже, безпосереднім наслідком оскаржуваного Наказу не було припинення, скасування чи зміна права власності ТОВ «Труб-Інжбуд», а відтак, позивачем не доведено наявності конкретного негативного юридичного наслідку оскаржуваного Наказу для його права власності.

Посилання апелянта на те, що скасоване рішення від 16.04.2018 № 40652282 було «необхідною ланкою у ланцюзі набуття» права власності, саме по собі не свідчить про порушення його права. Сам факт існування певної реєстраційної дії в історії набуття майна не є достатнім для висновку про безпосереднє втручання у право власності, якщо така дія не спричинила припинення або обмеження права позивача.

Таким чином, суд першої інстанції обґрунтовано виходив насамперед із необхідності встановлення факту порушення права позивача оскаржуваним Наказом. Оскільки такого порушення позивачем не доведено, правові підстави для оцінки добросовісності чи недобросовісності набуття ним майна у межах заявленої вимоги про скасування Наказу відсутні.

За таких обставин, колегія суддів доходить висновку, що посилання апелянта на Рішення Конституційного Суду України від 16.11.2022 у справі № 3-270/2019(6302/19) не спростовує висновків суду першої інстанції про відсутність доведеного порушення прав та законних інтересів ТОВ Труб-Інжбуд», а тому не є підставою для скасування оскаржуваного судового рішення.

Таким чином, колегія суддів зауважує, що місцевий господарський суд всебічно, повно та об`єктивно дослідив обставини справи, правильно визначив характер спірних правовідносин, надав оцінку поданим сторонами доказам, вірно застосував норми матеріального та процесуального права та ухвалив законне і обґрунтоване судове рішення.

Через призму застосування принципів оцінки доказів та аргументації своїх висновків, викладених в Рішенні ЄСПЛ від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", судова колегія зазначає, що пункт 1 статті 6 Конвенції не зобов`язує національні суди надавати детальну відповідь на кожен аргумент заявника (сторони у справі); суди зобов`язані давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент; межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення; питання чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає із статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки в світлі конкретних обставин справи (пункти 21, 23 Рішення).

У справах Руїс Торіха проти Іспанії, Суомінен проти Фінляндії, Гірвісаарі проти Фінляндії Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 09.12.1994). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), №37801/97 від 01.07.2003). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті (рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), № 49684/99 від 27.09.2001).

Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Отже, зазначені рішення Європейського суду з прав людини суд апеляційної інстанції застосовує у цій справі як джерело права.

Враховуючи викладене, судова колегія дійшла висновку, що апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Труб-Інжбуд" слід залишити без задоволення. Рішення Господарського суду міста Києва від 17.02.2026 у справі №910/3943/21(910/14438/25) - залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 276, 283, 284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Труб-Інжбуд" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду міста Києва від 17.02.2026 у справі №910/3943/21(910/14438/25) залишити без змін.

Матеріали справи № 910/3943/21(910/14438/25) повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття.

Порядок та строк оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду передбачений ст.ст. 288-291 ГПК України.

Повний текст складено 21.09.2026

Головуючий суддя М.Л. Доманська

Судді О.М. Остапенко

Б.В. Отрюх