Постанова від 14 вересня 2026 р. у справі №915/1584/25 — Південно-західний апеляційний господарський суд

Суд: Південно-західний апеляційний господарський суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Господарське

Категорія: оренди

Дата: 14 вересня 2026 р.

Справа: №915/1584/25

Суддя: Поліщук Л.В.

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

_____________________________________________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2026 рокум. ОдесаСправа № 915/1584/25

Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Л.В. Поліщук,

суддів: К.В. Богатиря, С.В. Таран,

секретар судового засідання – І.С. Мисько,

за участю представників учасників справи:

від позивача: О.В. Виноградова

від відповідача: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Шевченка Дмитра Миколайовича

на рішення Господарського суду Миколаївської області від 12.05.2026 (суддя Н.О.Семенчук, м. Миколаїв, повне рішення складено 22.05.2026)

у справі №915/1584/25

за позовом Баштанської міської ради

до відповідача: Фізичної особи-підприємця Шевченка Дмитра Миколайовича

про розірвання договору оренди (найму) нежитлової будівлі, повернення майна, стягнення пені та 3% річних,

В С Т А Н О В И В :

Короткий зміст позовних вимог

У жовтні 2025 року Баштанська міська рада звернулась до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою, в якій, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, просила:

-стягнути з Фізичної особи-підприємця Шевченка Дмитра Миколайовича пеню в розмірі 6080,22 грн, 3% річних в сумі 3145,51 грн;

-розірвати договір оренди (найму) нежитлової будівлі від 29.11.2007, укладений між Підприємством комунальної власності області (ТТКВО) «Фармація» та Фізичною особою - підприємцем Шевченком Дмитром Миколайовичем (серія та номер 782, виданий приватним нотаріусом Баштанського районного нотаріального округу Горбенко О.О);

-зобов`язати Фізичну особу-підприємця Шевченка Дмитра Миколайовича передати Баштанській міській раді нерухоме майно комунальної власності Баштанської міської територіальної громади, а саме: вбудовані нежитлові приміщення підвалу двоповерхової будівлі, загальною площею 132,5 кв.м, розміщені за адресою: Миколаївська область, м.Баштанка, вул. Ювілейна, 80.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач послався на те, що рішенням Миколаївської обласної ради №12 від 14.06.2023 надано згоду на безоплатну передачу зі спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Миколаївської області нерухомого майна - нежитлового приміщення аптеки, що перебуває в господарському віданні Підприємства комунальної власності області «Фармація» за адресою: вул. Ювілейна, 80, м.Баштанка, у комунальну власність Баштанської міської територіальної громади за умови використання для потреб територіальної громади. В подальшому рішенням Баштанської міської ради №198 від 06.07.2023 прийнято безоплатно у комунальну власність Баштанської міської територіальної громади в особі Баштанської міської ради вказане нерухоме майно та затверджено акт приймання-передачі вищевказаного нерухомого майна. Надалі, як стверджує позивач, в процесі ознайомлення з переданими балансоутримувачем - Підприємством комунальної власності області «Фармація» документами позивачем було виявлено нотаріально посвідчений договір оренди (найму) нежитлової будівлі від 29.11.2007, який укладено між Підприємством комунальної власності області (ПКВО) «Фармація» та Фізичною особою - підприємцем Шевченком Дмитром Миколайовичем, та який наразі є пролонгованим на підставі пункту 10.6. розділу 10 договору.

Звертаючись із позовними вимогами про стягнення заборгованості, позивач вказав, що відповідач порушив взяті на себе зобов`язання з повної та своєчасної сплати орендної плати, у зв`язку з чим у відповідача за період з серпня 2023 року по вересень 2025 року виникла заборгованість з її оплати, за прострочення сплати якої позивачем нараховано пеню та 3% річних.

У зв`язку з несплатою орендних платежів більше ніж 3 місяці, позивач просив розірвати договір оренди та зобов`язати відповідача повернути об`єкт оренди.

У подальшому, під час розгляду справи в суді першої інстанції, відповідач сплатив суму основного боргу, що зумовило зменшення позивачем позовних вимог на суму орендної плати за користування майном.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 12.05.2026 у справі №915/1584/25 позов задоволено частково.

Стягнуто з Фізичної особи-підприємця Шевченка Дмитра Миколайовича на користь Баштанської міської ради пеню у розмірі 665,27 грн, 3% річних у розмірі 160,96 грн та судовий збір у розмірі 6654,64 грн.

Розірвано договір оренди (найму) нежитлової будівлі від 29.11.2007 року (серія та номер 782, виданий приватним нотаріусом Баштанського районного нотаріального округу Горбенко О.О), укладений між Підприємством комунальної власності області (ТТКВО) «Фармація» та Фізичною особою - підприємцем Шевченком Дмитром Миколайовичем.

Зобов`язано Фізичну особу-підприємця Шевченка Дмитра Миколайовича передати Баштанській міській раді нерухоме майно комунальної власності Баштанської міської територіальної громади, а саме: вбудовані нежитлові приміщення підвалу двоповерхової будівлі, загальною площею 132,5 кв.м, розміщені за адресою: Миколаївська область, м. Баштанка, вул. Ювілейна, 80.

В решті позову відмовлено.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не спростував належними та допустимими доказами факт направлення позивачем на належну адресу відповідача повідомлення про зміну власника нерухомого майна, при цьому суд встановив, що обов`язок сплати орендної плати за користування нежитловим приміщенням у Фізичної особи - підприємця Шевченка Дмитра Миколайовича на користь нового власника і орендодавця - Баштанської міської ради виник з 15.04.2025.

Враховуючи, що обов`язок сплати орендної плати за користування нежитловим приміщенням у Фізичної особи - підприємця Шевченка Дмитра Миколайовича на користь нового власника і орендодавця - Баштанської міської ради виник з 15.04.2025, судом, з урахуванням вірного визначення періоду прострочення за невиконання зобов`язань, здійснено перерахунок пені і 3% річних та встановлено, що позивачем за порушення зобов`язань з квітня 2025 року по липень 2025 року за період з 21.05.2025 по 16.10.2025 правомірно нараховано пеню у розмірі 1663,19 грн та 3% річних у розмірі 160,96 грн.

Водночас місцевий господарський суд, з огляду на дискреційність наданих суду повноважень щодо зменшення розміру штрафних санкцій, керуючись частиною третьою статті 551 Цивільного кодексу України, дійшов висновку про наявність правових підстав для зменшення належної до сплати суми пені на 60%, а саме: з 1663,19 грн до 665,27 грн, що, на думку суду, є адекватною мірою відповідальності за неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань, проявом балансу між інтересами кредитора і боржника, узгоджується з нормами закону, які регулюють можливість такого зменшення, та є засобом недопущення використання неустойки ані як інструменту позивача для отримання безпідставних доходів, ані як способу відповідача уникнути відповідальності.

З урахуванням того, що відповідач не сплачував орендну плату за користування нежитловим приміщенням на користь нового власника і орендодавця - Баштанської міської ради більше трьох місяців підряд, суд дійшов висновку про наявність підстав для розірвання договору оренди та повернення відповідачем орендованого майна.

Короткий зміст та обґрунтування вимог апеляційної скарги

Не погодившись з ухваленим рішенням суду, Фізична особа-підприємець Шевченко Дмитро Миколайович звернувся із апеляційною скаргою, в якій, з урахуванням уточнень, просив рішення Господарського суду Миколаївської області від 12.05.2026 у даній справі скасувати у частині задоволених позовних вимог, а саме: у частині стягнення пені у розмірі 665,27 грн та 3% річних у розмірі 160,96 грн, розірвання договору та зобов`язання передати нерухоме майно; ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Мотивуючи апеляційну скаргу, апелянт зазначив, що повідомлення відповідача про зміну власника орендованого майна та надання реквізитів для перерахунку орендної плати не відбулося в належний спосіб. Так, матеріали справи містять копії конвертів та рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення, однак зазначені листи направлялись на поштову адресу: м. Баштанка, вул. Полтавська, 38/1. Натомість поштовою адресою відповідача є така: м. Баштанка, вул. Полтавська, буд. 38, кв. 1, а не 38/1. Така адреса вказана і в договорі оренди, і в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Відтак, позивачем надсилалися рекомендовані листи не за адресою відповідача, ймовірно, саме з цієї причини, жодного листа ані з повідомленням про зміну власника нерухомого майна та надання реквізитів для перерахунку орендної плати, ані з рахунками-фактурами відповідачем отримано не було.

Крім того, скаржник не погодився із наданою Господарським судом Миколаївської області оцінкою доказам, які подавалися позивачем, а саме: листа АТ «Укрпошта» від 09.01.2026 №06/02.02-6/15 та відповіді на службову записку Відділу архітектури та містобудування виконавчого комітету Баштанської міської ради, викладену в листі вх.№604/02.02-6 від 20.01.2026.

На думку відповідача, викладена у листі АТ «Укрпошта» від 09.01.2026 №06/02.02-6/15 інформація стосовно того, що доставка рекомендованих листів №0601177668641 на ім`я Шевченка Д.В. та №R067014161020 на ім`я ФОП Шевченка Д.В. здійснювалась листоношею відділення Баштанка, індекс 56101, за адресою: АДРЕСА_1 , 06.08.2025 та 09.10.2025, не є достовірною, оскільки така інформація фактично ґрунтується на припущеннях.

Стосовно відповіді на службову записку Відділу архітектури та містобудування виконавчого комітету Баштанської міської ради, викладену у листі вх. №604/02.02-6 від 20.01.2026, відповідно до якої адреса: Миколаївська обл., Баштанський район, Баштанська територіальна громада, м. Баштанка, вул. Полтавська, буд 38/1, – не присвоювалась, апелянт зазначив, що відсутність у Єдиному державному реєстрі адреси не підтверджує направлення листів Фізичній особі - підприємцю Шевченку Дмитру Миколайовичу за належною йому адресою.

Окремо скаржник звернув увагу на неприпустиме скорочення строків зберігання листів відділенням поштового зв`язку, які були адресовані хоч і за хибною адресою, але на ім`я відповідача, що додатково суттєво вплинуло на можливість отримати відповідачем листи позивача.

Крім того, апелянт зазначив, що враховуючи положення частини другої статті 516 Цивільного кодексу України і те, що відповідач не був належним чином повідомлений про зміну кредитора у зобов`язанні, Фізична особа – підприємець Шевченко Дмитро Миколайович продовжував сплачувати орендну плату Підприємству комунальної власності області (ПКВО) «Фармація» як первісному кредитору у зобов`язанні до листопада 2025 року включно, а отже, відбувалось належне виконання обов`язку щодо сплати орендної плати за договором оренди (найму) нежитлової будівлі від 29.11.2007.

У подальшому, під час розгляду справи, відповідачем сплачено у повному обсязі орендну плату відповідно до договору оренди за період з серпня 2023 року по грудень 2025 року також і на рахунок нового власника об`єкта оренди – Баштанської міської ради.

Таким чином, відповідач зазначив, що він сплачував орендні платежі не на рахунок Баштанської міської ради, а на рахунок первісного орендодавця (кредитора) саме з причини неповідомлення про зміну власника орендованого майна та актуальних реквізитів для сплати орендних платежів, тобто, не з вини відповідача, а тому відсутні будь-які підстави для задоволення позову Баштанської міської ради.

Позиція позивача щодо апеляційної скарги

Баштанська міська рада у відзиві на апеляційну скаргу просила оскаржуване рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення.

Заперечуючи проти доводів апеляційної скарги, позивач зазначив, що інформація АТ «Укрпошта», викладена у листі №1.30.002.-1674-26 від 19.01.2026, є належним та допустимим доказом того, що листи доставлялися на адресу, зазначену в договорі оренди (найму) нежитлової будівлі від 29.11.2007, оскільки відповідь є офіційною інформацією Товариства, що здійснювало доставку кореспонденції відповідачу.

При цьому позивач наголосив на тому, що відповідач знав про зміну власника майна з листів Підприємства комунальної власності області «Фармація», проте не вчинив жодних дій щодо уточнення даних для сплати орендної плати навіть тоді, коли платежі за оренду майна почали повертатися від попереднього балансоутримувача, що свідчить про недобросовісність орендаря.

Щодо посилання апелянта на порядок доставлення листів, строки зберігання та причини повернення листів, позивач зазначив, що орган місцевого самоврядування є отримувачем послуг АТ «Укрпошта», відповідно, не впливає та не керує процесами доставлення листів, не відповідає за строки зберігання та причини повернення поштової кореспонденції, у зв`язку з чим не можна покладати тягар відповідальності Товариства, що здійснює доставку кореспонденції, на Баштанську міську раду.

Позивач також зазначив, що відповідач, користуючись майном комунальної власності, що знаходиться в центрі міста, використовуючи його з метою отримання прибутку, розуміючи, що йому повертаються платежі за оренду майна, не вчинив жодних дій для з`ясування обставин їх повернення, не отримував листів Баштанської міської ради, а орендну плату сплатив лише після відкриття провадження у судовій справі. Вказане є істотними порушеннями умов договору, адже своєчасна та в повному обсязі сплата орендної плати є обов`язком орендаря.

Рух справи, заяви, клопотання, інші процесуальні дії в суді апеляційної інстанції

Апеляційну скаргу зареєстровано судом 12.06.2026 за вх.№2390/26.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду апеляційної скарги визначено колегію суддів у складі: головуючого судді Л.В. Поліщук, суддів: К.В. Богатиря, С.В. Таран, що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.06.2026.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.06.2026 відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця Шевченка Дмитра Миколайовича на рішення Господарського суду Миколаївської області від 12.05.2026 у справі №915/1584/25 до надходження матеріалів справи на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду. Доручено Господарському суду Миколаївської області надіслати матеріали справи №915/1584/25 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду.

29.06.2026 до суду апеляційної інстанції надійшли матеріали справи.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 06.07.2026 апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Шевченка Дмитра Миколайовича на рішення Господарського суду Миколаївської області від 12.05.2026 у справі №915/1584/25 залишено без руху. Встановлено скаржнику строк для усунення недоліків, виявлених при поданні апеляційної скарги, протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху. У вказаній ухвалі апеляційного суду від 06.07.2026 зазначено про необхідність уточнити вимоги апеляційної скарги та зазначити, в якій частині апелянтом оскаржується рішення Господарського суду Миколаївської області від 12.05.2026, з урахуванням чого сплатити судовий збір, визначений апеляційним судом в цій ухвалі.

У межах встановленого ухвалою суду від 06.07.2026 строку, від скаржника надійшла заява (вх.№2390/26/Д1 від 16.07.2026) про усунення недоліків апеляційної скарги.

Між тим, судді – учасники колегії суддів перебували у відпустці з 13.07.2026 по 07.08.2026, з огляду на що питання щодо апеляційної скарги вирішувалося 10.08.2026.

Після усунення апелянтом недоліків апеляційної скарги шляхом уточнення вимог апеляційної скарги та сплати судового збору, ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 10.08.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця Шевченка Дмитра Миколайовича на рішення Господарського суду Миколаївської області від 12.05.2026 у справі №915/1584/25. Встановлено позивачу строк до 25.08.2026 для подання відзиву на апеляційну скаргу та роз`яснено учасникам справи про їх право у цей же строк подати до суду будь-які заяви чи клопотання з процесуальних питань, оформлені відповідно до статті 170 Господарського процесуального кодексу України, разом з доказами направлення копій таких заяв чи клопотань іншим учасникам справи. Розгляд апеляційної скарги призначено на 15.09.2026 о 11:00 год.

У судовому засіданні 15.09.2026, яке проводилось в режимі відеоконференції, представник позивача надала усні пояснення, відповідно до яких заперечувала проти доводів апеляційної скарги та просила відмовити у її задоволенні.

Скаржник про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, проте участі не брав.

Відповідно до статті 42 Господарського процесуального кодексу України участь в судових засіданнях учасників справи - це право, а не обов`язок, якщо інше не визначено законом.

Апеляційний суд вважає, що ним, в межах наданих йому повноважень, створені належні рівні умови учасникам для представлення своєї позиції, тоді як відповідно до частини дванадцятої статті 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Оскільки матеріали справи містять обсяг відомостей, достатній для розгляду апеляційної скарги, обов`язкова явка учасників справи в судове засідання апеляційної інстанції Південно-західним апеляційним господарським судом не визнавалась, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності в судовому засіданні представника скаржника, належним чином повідомленого про дату, час та місце судового засідання.

В силу статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, апеляційна інстанція встановила наступне.

Фактичні обставини справи

29.11.2007 між Підприємством комунальної власності області «Фармація» (орендодавцем) та Фізичною особою-підприємцем Шевченком Дмитром Миколайовичем (орендарем) укладено договір оренди (найму) нежитлової будівлі (далі – договір), відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно: вбудовані нежитлові приміщення підвалу двоповерхової будівлі Баштанської ЦРА №15- філії ПКВО «Фармація» (майно), загальною площею 132,5 кв.м, розміщене за адресою: Миколаївська область, м.Баштанка, вул.Ювілейна, 80, що знаходиться на балансі Баштанської ЦРА №15 – філії ПКВО «Фармація» (балансоутримувача), вартість якого визначена згідно з експертною оцінкою, виконаною ПП «Снейл» (сертифікат №3457/05, виданий Фондом державного майна України 17.05.2005) станом на 31.10.2007 року і становить 40700,00 грн. Майно передається без меблів та обладнання, в належному стані для використання. Майно передається в оренду для розміщення складського приміщення продовольчих товарів та магазину «Електронний світ» (пункт 1.1. договору).

Згідно із пунктом 1.2. договору вказане нежиле приміщення, аптека, цегл. – літ.А-2, загальною площею 1101,6 кв.м, до неї примикають: ганок №1 кам.; ганок №2 з/б марш; вхід в підвал цегл. №6; вхід в підвал цегл. №7; приямок цегл. №9; приямок цегл. №10; приямок цегл.№11; приямок цегл.№12, приямок цегл.№13; пожежна драбина метал.№14; гараж цегл. – літ.Б-1; гараж цегл. – літ.В-1; навіс цегл. – літ.Е-1; топочна цегл. – літ.Ж-1; склад цегл. - літ.З-1; огорожі №3, 4, 5; замощення №І.

Зазначене нерухоме майно належить підприємству комунальної власності області «Фармація» (форма власності – комунальна) на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого 08.07.2007 Баштанською міською радою Баштанського району Миколаївської області на підставі рішення виконкому Баштанської міської ради від 27.06.2003 №142, зареєстрованого Баштанським районним бюро технічної інвентаризації , номер запису 817 в книзі 17.

Відповідно до пункту 2.1. договору орендар вступає у строкове платне користування майном з моменту державної реєстрації договору та складання сторонами акту приймання – передачі майном. Передача майна в оренду не тягне за собою виникнення в орендаря права власності на це майно. Власником майна залишаються територіальні громади сіл, селищ, міст Миколаївської області, а орендар користується ним протягом строку оренди (пункт 2.2. договору).

За умовами пункту 3.3. договору, орендна плата перераховується орендарем балансоутримувачу щомісяця, не пізніше 20-го числа поточного місяця у повному обсязі згідно виставленого рахунку та підтверджується актом виконаних робіт. Балансоутримувач у триденний термін перераховує 30% від орендної плати до обласного бюджету.

Пунктом 3.5. договору передбачено, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до обласного бюджету та балансоутримувачу у визначеному в пункті 3.3. співвідношенні, відповідно до чинного законодавства України, з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, з урахуванням індексації, за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Відповідно до пункту 5.6. договору орендар зобов`язується щомісяця, до 25-го числа поточного місяця, надавати балансоутримувачу інформацію про перерахування орендної плати (копію платіжного доручення з відміткою обслуговуючого банку).

Орендар зобов`язується, у разі припинення або розірвання договору, повернути орендодавцеві або підприємству, вказаному орендодавцем, орендоване майно у належному стані, не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду, з врахуванням нормального фізичного зносу та відшкодувати збитки у разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) орендованого майна з вини орендаря (пункт 5.9. договору).

Пунктом 7.4. договору визначено, що якщо орендар не сплатив орендну плату протягом 3-х місяців, орендодавець зобов`язаний порушити питання про розірвання договору оренди.

У пункті 10.1. договору сторони погодили, що договір укладається на 10 років з моменту його державної реєстрації.

За ініціативою однієї із сторін цей договір може бути розірвано за рішенням господарського суду у випадках, передбачених чинним законодавством (пункт 10.4. договору).

У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором (пункт 10.6. договору).

Пунктом 10.7. договору визначено, що реорганізація орендодавця, балансоутримувача чи орендаря, або перехід права власності на орендоване майно третім особам не визнається підставою для зміни або припинення чинності цього договору, і він зберігає свою чинність для нового власника орендованого майна (його правонаступника), за винятком випадку приватизації орендованого майна орендарем.

Чинність цього договору припиняється, зокрема, достроково, за взаємною згодою сторін, або за рішенням господарського суду (пункт 10.8. договору).

Договір підписано та скріплено печатками сторін.

Договір посвідчено приватним нотаріусом Баштанського районного нотаріального округу Миколаївської області Горбенком Олександром Олександровичем та зареєстровано в реєстрі за №782.

Згідно Витягу №5049666 від 29.11.2007 договір зареєстровано в Державному реєстрі правочинів.

Рішенням Миколаївської обласної ради №12 від 14.06.2023 «Про надання згоди на безоплатну передачу нерухомого майна зі спільної власності територіальної громади сіл, селищ, міст Миколаївської області у комунальну власність Баштанської міської територіальної громади» вирішено надати згоду на безоплатну передачу зі спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Миколаївської області нерухомого майна - нежитлового приміщення будівлі (аптеки), що перебуває в господарському віданні підприємства комунальної власності області «Фармація» та розташоване за адресою: вул.Ювілейна, 80, м.Баштанка, Баштанський район, Миколаївська область, у комунальну власність Баштанської міської територіальної громади за умови використання для потреб територіальної громади та не відчуження у приватну власність.

Рішенням Баштанської міської ради Баштанського району Миколаївської області №19 від 06.07.2023 «Про безоплатне прийняття зі спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Миколаївської області у комунальну власність Баштанської міської територіальної громади в особі Баштанської міської ради нерухомого майна», зокрема, вирішено:

1)прийняти безоплатно у комунальну власність Баштанської міської територіальної громади в особі Баштанської міської ради нерухоме майно спільної власності територіальних громад – нежитлове приміщення, аптеки, що перебуває у господарському віданні підприємства комунальної власності області «Фармація» та розташоване за адресою: вулиця Ювілейна, 80, м.Баштанка, Баштанський район, Миколаївська область;

2)затвердити акт приймання – передачі нерухомого майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Миколаївської області, що перебуває у господарському віданні підприємства комунальної власності області «Фармація» та розташоване за адресою: вул.Ювілейна, 80, м.Баштанка, Баштанський район, Миколаївська область у комунальну власність Баштанської міської територіальної громади в особі Баштанської міської ради;

3)Виконавчому комітету Баштанської міської ради вжити заходів щодо державної реєстрації права власності територіальної громади на нерухоме майно, зазначене у пункті 1 цього рішення.

4)доповнити Перелік об`єктів комунальної власності територіальної громади Баштанської міської ради прийнятим нерухомим майном, визначеним у пункті 1 цього рішення.

Згідно Витягу №341480147 від 03.08.2023 з Державного реєстру речових прав за Баштанською міською радою зареєстровано право власності на нежитлове приміщення аптеки, літера А-2, загальною площею 1110,1 кв.м; ганок №1; ганок №2; вхід у підвал №6, вхід у підвал №7, вхід у підвал №15; приямок №9; приямок №10; приямок №11; приямок №12; приямок №13; пожежна драбина №14; гараж літера Б-1; гараж літера В-1; навіс літера Е-1; топочна літера Ж-1; склад літера З-1; огорожі №3,4,5; замощення №1.

Також відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №441912739 від 03.09.2025 за Баштанською міською радою зареєстровано право власності на нежитлове приміщення аптеки, літера А-2, загальною площею 1110,1 кв.м; ганок №1; ганок №2; вхід у підвал №6, вхід у підвал №7, вхід у підвал №15; приямок №9; приямок №10; приямок №11; приямок №12; приямок №13; пожежна драбина №14; гараж літера Б-1; гараж літера В-1; навіс літера Е-1; топочна літера Ж-1; склад літера З-1; огорожі №3,4,5; замощення №1.

Крім того, з вказаної Інформаційної довідки вбачається, що приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Сіряковою Оленою Вікторівною на підставі договору оренди 782 від 29.11.2007 внесено запис до державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо державної реєстрації за Шевченком Дмитром Миколайовичем права користування (найму(оренди)) будівлею або іншим капітальними спорудами, їх окремими частинами, зі строком дії 29.11.2017, з правом пролонгації.

Як вказує позивач, на підставі пункту 10.6. договору (за відсутності заяви однієї із сторін про його припинення) договір продовжений на той самий строк і на тих самих умовах. На день подання позовної заяви договір є чинним.

Позивач у позові зазначає, що з метою уточнення інформації щодо перерахування Фізичною особою - підприємцем Шевченком Дмитром Миколайовичем орендної плати за договором, направив на адресу ПКВО «Фармація» відповідний лист.

Підприємство комунальної власності області «Фармація» листом 390/06-05 від 24.03.2025 повідомило Баштанську міську раду, що оскільки рішення Миколаївської обласної ради від 14.09.2023 №21 «Про припинення права господарського відання нерухомого майна» підприємство отримало лише на початку жовтня 2023 року, то всім орендарям, у тому числі Фізичній особі – підприємцю Шевченку Дмитру Миколайовичу включно до жовтня 2023 року виставлялись рахунки з орендної плати які були сплачені. Починаючи з листопада 2023 року, рахунки з орендної плати Фізичній особі – підприємцю Шевченку Дмитру Миколайовичу не виставлялися, але кошти від нього продовжували надходити, навіть незважаючи на те що підприємство неодноразово направляло листи про те, що зазначені в договорі оренди приміщення передані іншому власнику. Починаючи з вересня 2024 року по лютий 2025 року перераховані кошти підприємство почало повертати платнику, тобто Фізичній особі - підприємцю Шевченку Дмитру Миколайовичу.

Крім того, Миколаївська обласна рада на запит позивача листом №430-07-05-25 від 17.04.2025 повідомила, що з 01.08.2023 по лютий 2025 року орендна плата за договором оренди від 29.11.2007 №782 до обласного бюджету не сплачувалась.

З метою повідомлення орендаря про зміну власника нерухомого майна та надання реквізитів для перерахунку орендної плати за його використання, позивач рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення направив Фізичній особі - підприємцю Шевченку Дмитру Миколайовича листа №173/02.02-6/17 від 09.04.2025 (ідентифікатор відправлення №0601133253002), який повернувся відправнику 15.04.2025 у зв`язку з тим, що адресат відсутній за вказаною адресою.

Також з матеріалів справи вбачається, що позивач неодноразово направляв орендарю - Фізичній особі – підприємцю Шевченку Дмитру Миколайовичу листи з рахунками – фактурами для сплати коштів за оренду нерухомого майна, а саме:

-лист №317/02.02-6/17 від 17.06.2025 (ідентифікатор відправлення №№0601159389395), до якого додано рахунок – фактуру №46 від 10.01.2025 та рахунок – фактуру №47 від 10.02.2025, який повернувся відправнику (причини повернення не зазначено);

-лист №340/02.02-6/17 від 25.06.2025 (ідентифікатор відправлення №0601162740702), до якого додано рахунок – фактуру №48 від 10.03.2025 та рахунок – фактуру №47 від 10.04.2025, який повернувся відправнику із зазначенням причин невручення (за закінченням терміну зберігання);

-лист №358/02.02-6/17 від 02.07.2025 (ідентифікатор відправлення №0601165480043), до якого додано рахунок – фактуру №59 від 10.06.2025, який повернувся відправнику із зазначенням причин невручення (адресат відсутній за вказаною адресою);

-лист №434/02.02-6/17 від 04.08.2025 (ідентифікатор відправлення 0601177668641), до якого було додано рахунок – фактура №69 від 11.07.2025, який повернувся відправнику із зазначенням причин невручення (адресат відсутній за вказаною адресою);

-лист №462/02.02-6/17 від 15.08.2025 (ідентифікатор відправлення №0601182134337), до якого додано рахунок – фактуру №79 від 13.08.2025, який повернувся відправнику із зазначенням причин невручення;

-лист №575/02.02-6/17 від 08.10.2025 (R067014161020), до якого додано рахунок – фактуру №89 від 13.09.2025.

За доводами позивача, на час подання позовної заяви відповідач не виконав обов`язок щодо своєчасної оплати орендних платежів, внаслідок чого в останнього утворилась заборгованість із орендної плати за період з серпня 2023 року по вересень 2025 року.

Враховуючи невиконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором щодо сплати орендної плати за користування об`єктами оренди з серпня 2023 року по вересень 2025 року, позивач, звернувся до суду з даним позовом про стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі, пені, 3% річних, а також про розірвання договору оренди у зв`язку з несплатою орендних платежів більше ніж 3 місяці та зобов`язання відповідача повернути об`єкт оренди.

Відповідач, заперечуючи проти позовних вимог, зазначав, що не отримував від Баштанської міської ради листи, в яких останній повідомляв про зміну власника нерухомого майна та виставляв рахунки – фактури на оплату за оренду нерухомого майна, оскільки вони направлялись не за адресою відповідача – м.Баштанка, вул.Полтавська, буд.38, кв.1, який зазначений у договорі та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а на іншу адресу, а саме: АДРЕСА_1 . У зв`язку з тим, що Фізична особа - підприємцець Шевченко Дмитро Миколайович не був належним чином повідомлений про зміну власника нерухомого майна, то продовжував сплачувати орендну плату підприємству комунальної власності області «Фармація».

Також відповідач зазначав, що деякі орендні платежі, які він здійснював на рахунок ПКВО «Фармація», повернулися на банківський рахунок Фізичної особи - підприємця Шевченка Дмитра Миколайовича, однак оскільки відповідач не володів інформацією про зміну власника орендованого майна та, відповідно, зміну реквізитів для оплати, за якими необхідно сплачувати кошти згідно з договором оренди, відповідач продовжував виконувати обов`язок щодо сплати орендної плати на рахунок ПКВО «Фармація».

Під час розгляду справи у суді відповідач сплатив на рахунок позивача – Баштанської міської ради кошти за договором оренди (найму) нежитлової будівлі від 29.11.2007 за період з серпня 2023 року по грудень 2025 року в сумі 120265,22 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №2646 від 21.01.2026 на суму 120265,22 грн.

У подальшому, позивач подав заяву про зменшення позовних вимог від 26.02.2026 (вх.№2607/26 від 26.02.2026), відповідно до якої зменшив суму позовних вимог на суму орендної плати за користування майном, а саме на 106205,43 грн у зв`язку з їх сплатою відповідачем, з огляду на що просив:

-стягнути з Фізичної особи-підприємця Шевченка Дмитра Миколайовича пеню в розмірі 6080,22 грн, 3% річних в сумі 3145,51 грн;

-розірвати договір оренди (найму) нежитлової будівлі від 29.11.2007, укладений між Підприємством комунальної власності області (ТТКВО) «Фармація» та Фізичною особою - підприємцем Шевченком Дмитром Миколайовичем (серія та номер 782, виданий приватним нотаріусом Баштанського районного нотаріального округу Горбенком О.О.);

-зобов`язати Фізичну особу-підприємця Шевченка Дмитра Миколайовича передати Баштанській міській раді нерухоме майно комунальної власності Баштанської міської територіальної громади, а саме: вбудовані нежитлові приміщення підвалу двоповерхової будівлі, загальною площею 132,5 кв.м, розміщені за адресою Миколаївська область, м.Баштанка, вул. Ювілейна,80.

Позиція суду апеляційної інстанції

Відповідно до частин першої, другої статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з приписами статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку; зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів.

За умовами частини першої статті 627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина перша статті 626 Цивільного кодексу України).

Колегія суддів вбачає, що за своєю юридичною природою договір від 29.11.2007 є договором найму (оренди) комунального майна.

Частиною першою статті 759 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Отже, договір від 29.11.2007 став підставою виникнення у сторін за цим договором господарського зобов`язання відповідно до статей 11, 202, 509 Цивільного кодексу України.

Приписами частин першої, третьої і п`ятої статті 762 Цивільного кодексу України унормовано, що за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за найм (оренду) майна. Плата за найм (оренду) майна вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

З огляду на те, що спірні правовідносини стосуються оренди комунального майна, то до них підлягають застосуванню положення Закону України «Про оренду державного та комунального майна» №157-IX від 03.10.2019, який регулює правові, економічні та організаційні відносини, пов`язані з передачею майна державної та комунальної власності в оренду та відносини між орендарем та орендодавцем.

Відповідно до частин першої та четвертої статті 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» №157-IX від 03.10.2019 орендна плата встановлюється у грошовій формі і вноситься у строки, визначені договором. Орендар за користування об`єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків провадження господарської діяльності.

Отже, за своєю правовою природою відносини найму (оренди) носять оплатний характер.

Статтею 526 Цивільного кодексу України унормовано, що зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу статті 530 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватись в установлений законом або договором строк.

Як зазначалося, 29.11.2007 між Підприємством комунальної власності області «Фармація» (орендодавцем) та Фізичною особою-підприємцем Шевченком Дмитром Миколайовичем (орендарем) укладено договір оренди (найму) нежитлової будівлі (далі – договір), відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно: вбудовані нежитлові приміщення підвалу двоповерхової будівлі Баштанської ЦРА №15- філії ПКВО «Фармація» (майно), загальною площею 132,5 кв.м, розміщене за адресою: Миколаївська область, м.Баштанка, вул.Ювілейна, 80, що знаходиться на балансі Баштанської ЦРА №15 – філії ПКВО «Фармація» (балансоутримувача)

У подальшому, нерухоме майно – нежитлове приміщення аптеки за адресою: вулиця Ювілейна, 80, м.Баштанка, Баштанський район, Миколаївська область, було передано у комунальну власність Баштанської міської територіальної громади в особі Баштанської міської ради.

Відповідно до відомостей, які містяться у витязі з Державного реєстру речових прав №341480147 від 03.08.2023 та Інформаційній довідці з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №441912739 від 03.09.2025, 01.08.2023 за Баштанською міською радою зареєстровано право власності на нерухоме майно, а саме: нежитлового приміщення аптеки, літера А-2, загальною площею 1110,1 кв.м; ганок №1; ганок №2; вхід у підвал №6, вхід у підвал №7, вхід у підвал №15; приямок №9; приямок №10; приямок №11; приямок №12; приямок №13; пожежна драбина №14; гараж літера Б-1; гараж літера В-1; навіс літера Е-1; топочна літера Ж-1; склад літера З-1; огорожі №3,4,5; замощення №1.

Статтею 770 Цивільного кодексу України унормовано, що у разі зміни власника речі, переданої у найм, до нового власника переходять права та обов`язки наймодавця. Сторони можуть встановити у договорі найму, що у разі відчуження наймодавцем речі договір найму припиняється.

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що чинне законодавство надає наймачу додатковий захист шляхом встановлення правила про те, що перехід права власності на річ, передану у найм, не є підставою для зміни або припинення договору найму При цьому новий власник речі автоматично набуває прав та обов`язків наймодавця за договором найму та повинен їх виконувати до закінчення строку дії договору або до моменту його припинення з будь-яких інших підстав.

Колегія суддів зазначає, що в результаті переходу права власності на річ на будь-яких законних підставах має місце заміна наймодавця в договорі найму. Наймодавець, який передав право власності на річ, або новий наймодавець мають попередити наймача про заміну сторони у договорі найму. В разі нездійснення такого попередження виконання наймачем своїх обов`язків на користь первісного наймодавця буде вважатися належним виконанням ним договору найму.

Як встановлено апеляційним судом, договір оренди від 29.11.2007 не містить застереження щодо припинення цього договору в разі відчуження орендодавцем об`єкта оренди, у зв`язку з чим місцевий господарський суд обґрунтовано зазначив про перехід до Баштанської міської територіальної громади в особі Баштанської міської ради, як нового власника, прав та обов`язків орендодавця за цим договором, у тому числі права на отримання орендної плати за користування нерухомим майном, переданого в оренду на підставі вказаного договору, який пролонгований на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором та наразі є чинним.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не спростував належними та допустимими доказами факт направлення позивачем на належну адресу відповідача повідомлення про зміну власника нерухомого майна, при цьому суд встановив, що обов`язок сплати орендної плати за користування нежитловим приміщенням у Фізичної особи - підприємця Шевченка Дмитра Миколайовича на користь нового власника і орендодавця - Баштанської міської ради виник з 15.04.2025 – дати проставлення оператором поштового зв`язку відмітки про причини невручення «адресат відсутній за вказаною адресою».

Колегія суддів не погоджується з наведеним висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач, з метою повідомлення орендаря про зміну власника нерухомого майна та надання реквізитів для перерахунку орендної плати за його використання, рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення направив Фізичній особі - підприємцю Шевченку Дмитру Миколайовича листа №173/02.02-6/17 від 09.04.2025 (ідентифікатор відправлення №0601133253002), який повернувся відправнику 15.04.2025 у зв`язку з тим, що адресат відсутній за вказаною адресою.

Також з матеріалів справи вбачається, що позивач неодноразово направляв орендарю - Фізичній особі – підприємцю Шевченку Дмитру Миколайовичу листи з рахунками – фактурами для сплати коштів за оренду нерухомого майна, а саме:

-лист №317/02.02-6/17 від 17.06.2025 (ідентифікатор відправлення №№0601159389395), до якого додано рахунок – фактуру №46 від 10.01.2025 та рахунок – фактуру №47 від 10.02.2025, який повернувся відправнику (причини повернення не зазначено);

-лист №340/02.02-6/17 від 25.06.2025 (ідентифікатор відправлення №0601162740702), до якого додано рахунок – фактуру №48 від 10.03.2025 та рахунок – фактуру №47 від 10.04.2025, який повернувся відправнику із зазначенням причин невручення (за закінченням терміну зберігання);

-лист №358/02.02-6/17 від 02.07.2025 (ідентифікатор відправлення №0601165480043), до якого додано рахунок – фактуру №59 від 10.06.2025, який повернувся відправнику із зазначенням причин невручення (адресат відсутній за вказаною адресою);

-лист №434/02.02-6/17 від 04.08.2025 (ідентифікатор відправлення 0601177668641), до якого було додано рахунок – фактура №69 від 11.07.2025, який повернувся відправнику із зазначенням причин невручення (адресат відсутній за вказаною адресою);

-лист №462/02.02-6/17 від 15.08.2025 (ідентифікатор відправлення №0601182134337), до якого додано рахунок – фактуру №79 від 13.08.2025, який повернувся відправнику із зазначенням причин невручення;

-лист №575/02.02-6/17 від 08.10.2025 (R067014161020), до якого додано рахунок – фактуру №89 від 13.09.2025.

Відповідач стверджує, що не отримував від Баштанської міської ради листи, в яких остання повідомляла про зміну власника нерухомого майна та виставляла рахунки – фактури на оплату за оренду нерухомого майна, оскільки вони направлялись не за адресою відповідача – м.Баштанка, вул.Полтавська, буд.38, кв.1, який зазначений у договорі та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а на іншу адресу, а саме - м.Баштанка, вул.Полтавська, буд.38/1.

Позивач на спростування тверджень відповідача щодо направлення листів за неналежною адресою відповідача, направив запит №06/02.02-6/15 від 05.01.2026 АТ «Укрпошта», в якому просив надати інформацію та вказати, у який спосіб та за якою поштовою адресою здійснювалась доставка рекомендованих листів з повідомленням про вручення, за наступними номерами (ШКІ): 0601133253002, 0601159389395, 0601162740702, 0601165480043, 0601177668641 та R067014161020 та зазначити причини повернення даних поштових відправлень.

У відповідь на вказаний запит АТ «Укрпошта» у листі №1.16.001-274-26 від 06.01.2026 вказало, що за інформацією з автоматизованої системи АТ «Укрпошта» рекомендовані листи:

-R067014161020 від 08.10.2025, з рекомендованим повідомленням про вручення, на адресу ФОП Шевченко ( АДРЕСА_2 ) доставлявся 11.10.2025 за зазначеною адресою. Вручити відправлення не надалося можливим. За закінченням терміну зберігання лист повернутий відправнику та значиться врученим 14.10.2025 представнику відправника.

-0601177668641 від 05.08.2025, з рекомендованим повідомленням про вручення, на адресу ФОП Шевченко ( АДРЕСА_2 ) доставлявся 07.08.2025 за зазначеною адресою. Вручити відправлення не надалося можливим. За закінченням терміну зберігання лист повернутий відправнику та значиться врученим 13.08.2025 представнику відправника.

Інформація стосовно пересилання поштових відправлень №0601133253002, №0601159389395, №0601162740702, №0601165480043 в автоматизованій системі відстеження АТ «Укрпошта» відсутня, тому що вони були прийняті до пересилання більш ніж півроку тому, а тому надати інформацію не надається можливим.

У подальшому, позивачем з метою встановлення фактичної доставки відправленої кореспонденції на адресу відповідача направлено повторний запит №06/02.02-6/15 від 09.01.2026 до АТ «Укрпошта», в якому просив надати уточнюючу інформацію щодо процедури вручення поштових рекомендованих листів з повідомленням про вручення (№0601177668641 від 05.08.2025, №R067014161020 від 08.10.2025).

У наданій на повторний запит відповіді (лист №1.30.002.-1674-26 від 19.01.2026) АТ «Укрпошта» повідомило, що рекомендовані листи №0601177668641 від 05.08.2025, №R067014161020 від 08.10.2025 на ім`я ФОП Шевченко Д.М. не були вручені адресату, оскільки двері квартири ніхто не відчинив. Доставка даних листів здійснювалась листоношею відділення Баштанка, індекс 56101 за адресою: АДРЕСА_1 , 06.08.2025 та 09.10.2025 відповідно.

Також, позивач з метою встановлення правильності зазначених адрес на поштових конвертах, що направлялись Шевченку Д.М., направив службову записку головному архітектору територіальної громади, в якій просив надати інформацію стосовного того, чи наявна у м.Баштанка адреса: 56101, Миколаївська область, м.Баштанка, вул.Полтавська, буд.38/1.

У відповідь на службову записку, відділ архітектури та містобудування виконавчого комітету Баштанської міської ради в листі вх.№604/02.02-6 від 20.01.2026 повідомив, що органом з присвоєння, зміни, коригування, анулювання адрес на території Баштанської міської територіальної громади адреса: Миколаївська область, Баштанський район, Баштанська територіальна громада, м.Баштанка, вул.Полтавська, буд.38/1, не присвоювалась. В Єдиному державному реєстрі адрес дана адреса відсутня.

Позивач з посиланням на зазначену вище інформацію стверджує, що поштова кореспонденція відправлялась органом місцевого самоврядування за адресою, визначеною в договорі оренди (найму) нежитлової будівлі від 29.11.2007, а тому позивачем належним чином повідомлено орендаря про зміну власника нежитлового приміщення.

У контексті наведеного, ключовою обставиною, яка підлягає встановленню для вирішення спору, є обставина надсилання позивачем відповідачу повідомлення про зміну власника нерухомого майна та надання реквізитів для перерахунку орендної плати.

Відповідно до частин першої – четвертої статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Також, одним із принципів господарського судочинства є принцип диспозитивності, який відповідно до статті 14 Господарського процесуального кодексу України полягає в тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Принцип змагальності не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою кожну обставину, про яку стверджує сторона. Відповідну обставину треба доказувати так, щоби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування певного факту з урахуванням досліджених доказів видається вірогіднішим, аніж протилежний (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц (пункт 81), від 16.11.2021 у справі №904/2104/19 (пункт 9.58), від 14.12.2022 у справі №477/2330/18 (пункт 102), Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 23.10.2019 у справі №917/1307/18 (пункти 41, 43).

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи. Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, якими суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою (такі висновки наведено у постанові Верховного Суду від 22.04.2021 у справі №904/1017/20).

Так, відповідно до статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять у предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За статтею 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Щодо стандартів доказування, передбачених процесуальним законом, Велика Палата Верховного Суду зазначала, що покладений на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність передбачає, що висновки суду можуть будуватися на умовиводах про те, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Кожна із сторін судового спору самостійно визначає докази, які, на її думку, належним чином підтверджують або спростовують заявлені позовні вимоги. Суд з дотриманням вимог щодо всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження наявних у справі доказів визначає певну сукупність доказів, з урахуванням їх вірогідності та взаємного зв`язку, які, за його внутрішнім переконанням, дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, що входять до предмета доказування. Сторона судового спору, яка не погоджується з доводами опонента, має їх спростовувати шляхом подання відповідних доказів, наведення аргументів, надання пояснень тощо. Інакше принцип змагальності, задекларований у статті 13 Господарського процесуального кодексу України, втрачає сенс (такі висновки наведено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.06.2023 у справі №916/3027/21).

Господарський суд відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Наведена норма зобов`язує суд у кожному конкретному випадку оцінювати наявні докази в їх сукупності, з урахуванням повноти встановлення всіх обставин справи, які необхідні для правильного вирішення спору, керуючись законом.

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша). Ці дані встановлюються такими засобами: 1)письмовими, речовими і електронними доказами; 2)висновками експертів; 3)показаннями свідків.

Із наявних в матеріалах справи копій конвертів та рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення, за якими направлялися листи №173/02.02-6/17 від 09.04.2025, №317/02.02-6/17 від 17.06.2025, №340/02.02-6/17 від 25.06.2025, №358/02.02-6/17 від 02.07.2025, №434/02.02-6/17 від 04.08.2025, вбачається, що позивачем направлялися листи за адресою: АДРЕСА_1 , тоді як адресою відповідача є: АДРЕСА_1 , а не 38/1. Зазначена адреса вказана і в договорі оренди, і в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

При цьому апеляційний суд, оцінюючи лист АТ «Укрпошта» від 09.01.2026 №06/02.02-6/15, наданий позивачем на спростування тверджень відповідача щодо направлення листів за неналежною адресою відповідача, зазначає наступне.

Так, у відповіді на перший запит Баштанської міської ради, а саме, у листі від 06.01.2026 №1.16.001-274-26 АТ «Укрпошта» повідомило, що згідно з даними автоматизованої системи АТ «Укрпошта» рекомендовані листи №0601177668641 від 05.08.2025, R067014161020 від 08.10.2025 на адресу Фізичної особи - підприємця Шевченка Д.М. направлялись за адресою: АДРЕСА_3 ).

Проте у наданій на повторний запит відповіді (лист №1.30.002.-1674-26 від 19.01.2026) АТ «Укрпошта» вже повідомило, що рекомендовані листи №0601177668641 від 05.08.2025, №R067014161020 від 08.10.2025 на ім`я Фізичної особи - підприємця Шевченка Д.М. не були вручені адресату, оскільки двері квартири ніхто не відчинив. Доставка даних листів здійснювалась листоношею відділення Баштанка, індекс 56101 за адресою: АДРЕСА_1 , 06.08.2025 та 09.10.2025 відповідно.

Отже, у листі №1.30.002.-1674-26 від 19.01.2026 АТ «Укрпошта» АТ «Укрпошта» без посилання на будь-які джерела, як-то автоматизована система, на підставі якої було надано відповідь у першому листі, вже зазначає, змінюючи свою першопочаткову відповідь, що листи на адресу Фізичної особи - підприємця Шевченка Д.М. направлялись за адресою: АДРЕСА_1 .

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що лист АТ «Укрпошта» від 06.01.2026 №1.16.001-274-26, який наданий на підставі інформації з автоматизованої системи АТ «Укрпошта» (про що безпосередньо зазначено у листі), копії конвертів та рекомендованих повідомлень про вручення поштових відправлень із зазначеною на них адресою: АДРЕСА_1 , вірогідно свідчать про те, що поштова кореспонденція направлялася позивачем відповідачу за адресою: АДРЕСА_1 , тобто за адресою, яка не є адресою відповідача, та підтверджують протилежні обставини, викладені у листі АТ «Укрпошта» №1.30.002.-1674-26 від 19.01.2026, в якому повідомляється, що доставка рекомендованих листів №0601177668641 на ім`я Шевченка Д.В. та №R067014161020 на ім`я ФОП Шевченка Д.В. здійснювалась листоношею відділення Баштанка, індекс 56101 за адресою: АДРЕСА_1 , 06.08.2025 та 09.10.2025, оскільки така інформація не підтверджена жодними іншими доказами у справі.

Щодо відповіді Відділу архітектури та містобудування виконавчого комітету Баштанської міської ради, викладеною у листі №604/02.02-6 від 20.01.2026, в якому Відділ повідомив про те, що органом з присвоєння, зміни, коригування, анулювання адрес на території Баштанської міської територіальної громади адреса: Миколаївська область, Баштанський район, Баштанська територіальна громада, м.Баштанка, вул.Полтавська, буд.38/1, не присвоювалась, і в Єдиному державному реєстрі адрес дана адреса відсутня, колегія суддів зазначає, що відсутність в Єдиному державному реєстрі адрес вказаної адреси жодним чином не підтверджує направлення листів Фізичній особі - підприємцю Шевченку Дмитру Миколайовичу за належною йому адресою, а саме: АДРЕСА_1 .

Повертаючись до стандартів доказування, передбачених процесуальним законом, Південно-західний апеляційний господарський суд зазначає, що покладений на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність передбачає, що висновки суду можуть будуватися на умовиводах про те, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Кожна із сторін судового спору самостійно визначає докази, які, на її думку, належним чином підтверджують або спростовують заявлені позовні вимоги. Суд з дотриманням вимог щодо всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження наявних у справі доказів визначає певну сукупність доказів, з урахуванням їх вірогідності та взаємного зв`язку, які, за його внутрішнім переконанням, дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, що входять до предмета доказування. Сторона судового спору, яка не погоджується з доводами опонента, має їх спростовувати шляхом подання відповідних доказів, наведення аргументів, надання пояснень тощо. Інакше принцип змагальності, задекларований у статті 13 Господарського процесуального кодексу України, втрачає сенс.

Аналогічна правова позиція наведена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.06.2023 у справі №916/3027/21.

Таким чином, апеляційний суд, оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, дійшов висновку, що позивачем належними та допустимими доказами не підтверджується надсилання відповідачу за належною йому адресою повідомлення про зміну власника орендованого відповідачем майна та необхідність сплати орендної плати за новими реквізитами.

Відтак, Фізична особа - підприємець Шевченко Дмитро Миколайович не був належним чином повідомлений про зміну орендодавця у договорі, тож продовжував сплачувати орендну плату первісному орендодавцю - Підприємству комунальної власності області (ПКВО) «Фармація» до листопада 2025 року включно, що вбачається із наявних в матеріалах справи платіжних документів.

Водночас відповідач визнає, що деякі орендні платежі, які він здійснював на рахунок Підприємства комунальної власності області (ПКВО) «Фармація», повернулися на банківський рахунок Фізичної особи - підприємця Шевченка Д.М., однак, як обґрунтовано зазначає відповідач, оскільки він не володів інформацією про зміну власника орендованого майна та, відповідно, про зміну реквізитів для оплати, за якими необхідно сплачувати кошти згідно з договором оренди від 29.11.2007, відповідач продовжував виконувати обов`язок щодо сплати орендної плати на рахунок Підприємства комунальної власності області (ПКВО) «Фармація».

Під час розгляду справи відповідачем у повному обсязі перераховано грошові кошти на рахунок Баштанської міської ради за договором оренди (найму) нежитлової будівлі від 29.11.2007, що зумовило зменшення позивачем позовних вимог на суму орендної плати за користування майном, а саме у зв`язку з їх сплатою відповідачем.

Наведене свідчить про те, що відповідач сплачував орендні платежі не на рахунок Баштанської міської ради, а на рахунок первісного орендодавця саме з причини неповідомлення про зміну власника орендованого майна та актуальних реквізитів для сплати орендних платежів, тобто, не з вини відповідача.

З урахуванням викладеного, у задоволенні позовних вимог Баштанської міської ради про стягнення пені, 3% річних, розірвання договору оренди та повернення майна слід відмовити у зв`язку з їх безпідставністю.

Доводи позивача, викладені у його відзиві на апеляційну скаргу, колегією суддів відхиляються з мотивів, наведених у тексті цієї постанови.

Висновки суду апеляційної інстанції

В силу приписів статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Згідно із частиною першою 1 статті 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: нез`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів зазначає, що обставина надсилання позивачем відповідачу повідомлення про зміну власника нерухомого майна та надання реквізитів для перерахунку орендної плати мала досліджуватися виходячи з усієї сукупності обставин і доказів, з`ясованих і досліджених у справі, враховуючи їх вірогідність і взаємозв`язок, у відповідності до статті 86 Господарського процесуального кодексу України. Надаючи оцінку наданим позивачем доказам у справі, суд першої інстанції не надав їх оцінки у сукупності, чим порушив вимоги статті 86 Господарського процесуального кодексу України.

Порушення судом першої інстанції вимог статті 86 Господарського процесуального кодексу України, а також статті 236 Господарського процесуального кодексу України щодо обґрунтованості судового рішення, оскільки рішення останнього прийняте за неповного і невсебічного дослідження обставин справи, має своїм наслідком скасування оскаржуваного судового рішення та прийняттям апеляційним судом нового рішення про відмову у позові.

Розподіл судових витрат

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (частина чотирнадцята статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

У зв`язку з відмовою у задоволенні позову та задоволення апеляційної скарги відповідача, судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви та за подання апеляційної скарги покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 277, 281 - 284 ГПК України,

Південно-західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Шевченка Дмитра Миколайовича задовольнити.

2.Рішення Господарського суду Миколаївської області від 12.05.2026 у справі №915/1584/25 скасувати.

3.Ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

4.Судові витрати за подання позовної заяви покласти на позивача.

5.Стягнути з Баштанської міської ради на користь Фізичної особи-підприємця Шевченка Дмитра Миколайовича витрати по сплаті судового збору за апеляційний перегляд справи у розмірі 10 900 /десять тисяч дев`ятсот/ гривень 80 копійок.

Доручити Господарському суду Миколаївської області видати відповідний наказ.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у випадках і строки, передбачені статтями 287, 288 Господарського процесуального кодексу України.

Повну постанову складено 21.09.2026.

Головуючий суддя Л.В. Поліщук

Суддя К.В. Богатир

Суддя С.В. Таран

Оригінал: reyestr.court.gov.ua