Постанова від 13 вересня 2026 р. у справі №916/1110/26 — Південно-західний апеляційний господарський суд

Суд: Південно-західний апеляційний господарський суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Господарське

Категорія: Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них

Дата: 13 вересня 2026 р.

Справа: №916/1110/26

Суддя: Принцевська Н.М.

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

_____________________________________________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2026 рокум. ОдесаСправа № 916/1110/26

Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючої судді Принцевської Н.М.;

суддів: Діброви Г.І., Ярош А.І.;

(Південно-західний апеляційний господарський суд, м. Одеса, пр-т Шевченка,29)

секретар судового засідання (за дорученням головуючої судді): Романенко Д.С.;

за участю представників сторін:

Прокурор – Шафарчук О.В.;

Від Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області – не з`явився;

Від Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСГРЕЙНТЕРМІНАЛ" – Галкін О.С.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Заступника керівника Одеської обласної прокуратури

на рішення Господарського суду Одеської області від 28.05.2026 (суддя Рога Н.В.)

по справі №916/1110/26

за позовом Керівника Чорноморської окружної прокуратури в інтересах держави

до відповідачів:

- Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області

- Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСГРЕЙНТЕРМІНАЛ"

про скасування державної реєстрації права оренди землі, зобов`язання вчинити певні дії

(суддя першої інстанції Рога Н.В., дата та місце ухвалення рішення: 28.05.2026, Господарський суд Одеської області, м. Одеса, пр-т Шевченка,29),

У березні 2026 року керівник Чорноморської окружної прокуратури в інтересах держави звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області (далі – Відповідач-1), Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСГРЕЙНТЕРМІНАЛ" (далі – Відповідач-2) про скасування державної реєстрації права оренди земельної ділянки Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСГРЕЙНТЕРМІНАЛ" на об`єкт нерухомого майна – земельну ділянку площею 19,4000 га кадастровий номер 5110800000:02:034:0006 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 643354051108) та зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСГРЕЙНТЕРМІНАЛ" повернути Чорноморській міській раді Одеського району Одеської області земельну ділянку площею 19,4000 га з кадастровим номером 5110800000:02:034:0006, яка знаходиться за адресою: Одеська обл., м. Чорноморськ, вул. Промислова, 1.

В обґрунтування позовних вимог Прокурор зазначив, що спірна земельна ділянка комунальної власності була передана Товариству з обмеженою відповідальністю "ТРАНСГРЕЙНТЕРМІНАЛ" в оренду без проведення земельних торгів за відсутності передбачених законом підстав для такого позаконкурентного набуття права користування.

На думку Прокурора, зміна виду цільового призначення земельної ділянки була здійснена з метою уникнення проведення аукціону, оскільки фактичне використання ділянки пов`язане з розміщенням об`єктів дорожнього сервісу, а не об`єктів транспортної чи дорожньої інфраструктури, для яких закон допускає передачу землі без торгів.

У зв`язку з цим Прокурор вважав, що рішення Чорноморської міської ради та укладений на його підставі Договір оренди землі суперечать вимогам земельного законодавства, договір оренди є нікчемним, а державна реєстрація права оренди підлягає скасуванню із поверненням земельної ділянки у розпорядження територіальної громади.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 28.05.2026 у даній справі було відмолено в задоволенні позовної заяви керівника Чорноморської окружної прокуратури в інтересах держави до Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області, Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСГРЕЙНТЕРМІНАЛ" про скасування державної реєстрації права оренди земельної ділянки Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСГРЕЙНТЕРМІНАЛ" на об`єкт нерухомого майна – земельну ділянку площею 19,4000 га кадастровий номер 5110800000:02:034:0006 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 643354051108) та зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСГРЕЙНТЕРМІНАЛ" повернути Чорноморській міській раді Одеського району Одеської області земельну ділянку площею 19,4000 га з кадастровим номером 5110800000:02:034:0006, яка знаходиться за адресою: Одеська обл., м. Чорноморськ, вул. Промислова, 1.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що станом на 30.07.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРАНСГРЕЙНТЕРМІНАЛ" було підприємством транспорту та одним із напрямків його господарської діяльності є діяльність, пов`язана з наданням послуг з приймання, накопичення, доробкою, сортуванням, складуванням, зберіганням вантажів.

Враховуючи, що земельна ділянка з кадастровим номером 5110800000:02:034:0006 належала до земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики та іншого призначення, а заявлена мета її використання полягала у розміщенні та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства, суд дійшов висновку, що зміна виду цільового призначення земельної ділянки відповідала фактичному характеру господарської діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСГРЕЙНТЕРМІНАЛ".

Місцевий господарський суд врахував, що відповідно до положень земельного законодавства передача земельних ділянок для розміщення та експлуатації об`єктів автомобільного транспорту та транспортно-експедиційних підприємств має спеціальне правове регулювання, а у випадках, передбачених ч. 2 ст. 134 Земельного кодексу України, такі земельні ділянки можуть передаватися без проведення земельних торгів, а отже оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРАНСГРЕЙНТЕРМІНАЛ" здійснювало діяльність у сфері транспорту, а земельна ділянка призначалася для розміщення об`єктів, що забезпечують функціонування автомобільного транспорту, підстави для застосування конкурентної процедури набуття права оренди були відсутні.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що рішення Чорноморської міської ради від 12.09.2019 року №495/19-VII було прийнято в межах повноважень, визначених статтями 12, 20, 122-125, 134 Земельного кодексу України та статтею 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», з урахуванням рекомендацій постійної комісії з питань будівництва, регулювання земельних відносин, охорони навколишнього середовища та благоустрою.

При цьому, місцевий господарський суд вказав, що саме по собі незазначення у тексті рішення ради положень частини другої статті 134 Земельного кодексу України, які передбачають випадки передачі земельних ділянок без проведення земельних торгів, не свідчить про незаконність такого рішення, оскільки законність рішення визначається не лише формальним зазначенням окремої правової норми, а відповідністю прийнятого рішення фактичним обставинам та вимогам законодавства.

Також суд зазначив, що об`єкт будівництва «Нове будівництво вузла відбору проб, майданчика тимчасового зберігання тарних вантажів та стоянки вантажного автотранспорту по чергах» не є об`єктом дорожнього сервісу у розумінні Закону України "Про автомобільні дороги", а є складовою транспортної та логістичної інфраструктури підприємства. «Майданчик тимчасового зберігання тарних вантажів» та «стоянка вантажного автотранспорту по чергах» виконують технологічні функції, пов`язані з прийманням, контролем якості, формуванням партій вантажів та їх подальшим направленням до терміналів Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСГРЕЙНТЕРМІНАЛ", а не функції обслуговування учасників дорожнього руху.

З урахуванням висновку судової будівельно-технічної експертизи суд встановив, що проектною документацією не передбачено будівництво об`єктів дорожнього сервісу, а передбачені об`єкти відповідають вимогам чинних нормативних документів та мають транспортне й виробниче призначення.

Враховуючи наведене в сукупності, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність порушень вимог земельного законодавства при прийнятті рішень Чорноморської міської ради, передачі земельної ділянки в оренду та здійсненні будівництва, у зв`язку з чим відсутні правові підстави для скасування державної реєстрації права оренди земельної ділянки та зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСГРЕЙНТЕРМІНАЛ" повернути її Чорноморській міській раді.

Не погоджуючись з таким рішенням, Заступник керівника Одеської обласної прокуратури звернувся до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить рішення Господарського суду Одеської області від 28.05.2026 у справі № 916/1110/26 скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову Прокурора.

Прокурор вважає оскаржуване рішення незаконним та необґрунтованим, зазначаючи про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

На переконання Прокурора, Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРАНСГРЕЙНТЕРМІНАЛ" не належало до підприємств автомобільного транспорту чи дорожнього господарства, яким відповідно до абз. 13 ч. 2 ст. 134 Земельного кодексу України земельні ділянки можуть передаватися без проведення аукціону.

Так, Прокурор вказує, що на момент прийняття міською радою спірних рішень основним видом діяльності товариства був КВЕД 52.29 «Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту», який стосується організації перевезень, експедиції та вантажно-розвантажувальних робіт, а не будівництва, експлуатації чи обслуговування об`єктів автомобільного транспорту та дорожнього господарства. Крім того, Прокурор зазначає, що у товариства були відсутні відповідні види економічної діяльності у сфері дорожнього господарства та належні транспортні засоби, що, на його думку, свідчить про відсутність передбачених законом підстав для позаконкурентного набуття земельної ділянки.

Апелянт у своїй апеляційній скарзі зазначає, що віднесенням Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСГРЕЙНТЕРМІНАЛ" до підприємства транспорту (автомобільного транспорту та дорожнього господарства, які б дозволяли застосувати спеціальне правило, визначене у абз. 13 ч. 2 ст. 134 Земельного кодексу України, щодо отримання земельної ділянки без проведення аукціону), суд першої інстанції допустив неправильне застосування норм матеріального права, оскільки неправильно застосував ст. 67, 71 Земельного кодексу України, ст. 6, 11, 30, 31 Закону України "Про транспорт", положення Національного класифікатора України Класифікація видів економічної діяльності ДК 009:2010, затвердженого Наказом Держспоживстандарту України 11.10.2010 № 457.

Також Прокурор зазначає про необґрунтованість висновків суду першої інстанції щодо відсутності у складі спірного об`єкта ознак об`єкта дорожнього сервісу. На переконання Прокурора, судом не враховано, що назва об`єкта будівництва, містобудівні умови та обмеження, дозвільні документи і проєктна документація містять відомості про будівництво стоянки вантажного автотранспорту, яка за своїм функціональним призначенням належить до об`єктів дорожнього сервісу у розумінні статті 1 Закону України "Про автомобільні дороги".

Прокурор вказує, що фактичне використання земельної ділянки також свідчить про її призначення для розміщення стоянки вантажного автотранспорту, оскільки за матеріалами супутникових знімків на ній було облаштовано майданчик для стоянки значної кількості вантажних транспортних засобів. При цьому суд першої інстанції, на думку Прокурора, не надав належної оцінки зазначеним доказам та доводам щодо їх допустимості.

Крім того, Прокурор стверджує, що земельна ділянка комунальної власності була передана Товариству з обмеженою відповідальністю "ТРАНСГРЕЙНТЕРМІНАЛ" в оренду без проведення земельних торгів, хоча фактично вона використовувалася для розміщення об`єкта дорожнього сервісу та здійснення комерційної діяльності.

На думку Прокурора, такі правовідносини не підпадали під винятки, передбачені земельним законодавством, а тому право оренди мало набуватися виключно на конкурентних засадах.

Апелянт вважає необґрунтованим покладення судом першої інстанції в основу рішення висновку комісійної судової будівельно-технічної експертизи, оскільки експерти, на його переконання, вийшли за межі спеціальних знань та фактично надали оцінку правовому питанню щодо наявності чи відсутності об`єктів дорожнього сервісу. Крім того, предметом дослідження експертизи була проєктна документація, а не законність передачі земельної ділянки в оренду без проведення земельних торгів.

Апелянт зазначає, що суд першої інстанції не надав належної оцінки доводам про передачу Товариству з обмеженою відповідальністю "ТРАНСГРЕЙНТЕРМІНАЛ" земельної ділянки площею 19,4000 га без проведення земельних торгів, хоча така ділянка на момент укладення договору оренди була вільною від забудови та призначалася для розміщення об`єкта дорожнього сервісу.

На думку Прокурора, такі правовідносини підлягали регулюванню частиною другою статті 134 Земельного кодексу України, а тому право оренди мало набуватися виключно на конкурентних засадах.

Також Прокурор вважає безпідставним врахування судом статусу Відповідача як критично важливого підприємства, оскільки він не створює пільг щодо позаконкурентного отримання земель комунальної власності.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.06.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Заступника керівника Одеської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Одеської області від 28.05.2026 по справі №916/1110/26; встановлено строк учасникам справи для подання відзиву на апеляційну скаргу та інших заяв та клопотань протягом 10 днів з дня вручення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі; призначено розгляд справи №916/1110/26 за апеляційною скаргою Заступника керівника Одеської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Одеської області від 28.05.2026 на: 17.08.2026 року об 11-30 год.; витребувано у Господарського суду Одеської області матеріали справи №916/1110/26.

24.06.2026 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №916/1110/26.

01.07.2026 до Південно-західного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСГРЕЙНТЕРМІНАЛ" надійшов відзив на апеляційну скаргу.

У своєму відзиві Відповідач-2 зазначає на момент звернення з заявою до Чорноморської міської ради про надання земельної ділянки кадастровий номер 5110800000:02:034:0006 в оренду для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства» з подальшою передачею в оренду строком на 49 років, Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРАНСГРЕЙНТЕРМІНАЛ" було та на цей час є підприємством транспорту та одним із напрямків господарської діяльності є діяльність пов`язана з наданням послуг з приймання, накопичення, доробкою, сортуванням, складуванням, зберіганням вантажів і для здійснення яких Відповідач не повинен бути власником/ користувачем транспортних засобів у достатній кількості.

Підтвердженням зазначеного є також Наказ Міністерства розвитку громад та територій України №1791 від 17.12.2025, який підтверджує впорядкування Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСГРЕЙНТЕРМІНАЛ" профільному Міністерству.

Відповідач-2 стверджує, що Прокурором не доведено належними та допустимими доказами віднесення спірного об`єкта будівництва до об`єктів дорожнього сервісу, оскільки його функціональне призначення полягає у забезпеченні технологічних процесів діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСГРЕЙНТЕРМІНАЛ", а не в обслуговуванні учасників дорожнього руху.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРАНСГРЕЙНТЕРМІНАЛ" зазначило, що назва об`єкта будівництва не може сама по собі свідчити про його належність до об`єктів дорожнього сервісу, оскільки "стоянка вантажного автотранспорту" у цьому випадку є технологічним майданчиком для короткочасного перебування транспортних засобів у межах виробничого комплексу підприємства. На підтвердження цього Відповідач-2 посилається на дані дозвільної та проєктної документації, а також висновок судової будівельно-технічної експертизи, яким підтверджено відповідність об`єкта затвердженій проєктній документації та відсутність ознак його використання як об`єкта дорожнього сервісу.

Також Відповідач-2 вказує, що висновки Верховного Суду, на які посилається Апелянт, стосуються інших правовідносин, у яких земельні ділянки передавалися саме для будівництва та експлуатації об`єктів дорожнього сервісу, тоді як у цій справі земельна ділянка використовується як частина виробничо-логістичного комплексу підприємства.

Крім того, Відповідач заперечує проти доводів апеляційної скарги Прокурора щодо неналежної оцінки судом першої інстанції доказів та зазначає, що матеріали з програми "Google Earth Pro" не підтверджують надання сервісних послуг учасникам дорожнього руху та не спростовують висновків експертизи й відомостей про фактичне функціональне призначення об`єкта.

У зв`язку з наведеним Відповідач вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, належним чином оцінив подані сторонами докази та дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

13.08.2026 до Південно-західного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю “ТРАНСГРЕЙНТЕРМІНАЛ” надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

В судове засідання 17.08.2026 з`явився Прокурор, який підтримав вимоги та доводи, викладені ними письмово.

Протокольною ухвалою судовою колегією було відмовлено в задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю “ТРАНСГРЕЙНТЕРМІНАЛ” про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.08.2026 оголошено перерву в судовому засіданні по справі №916/1110/26 до: 14.09.2026 року о 14-00 год.

Відповідач-1 своїм правом на подання відзиву не скористався, що у відповідності до ч.3 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду оскарженого рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку.

17.08.2026 у судове засідання з`явилися Прокурор та представник Відповідача-2, які підтримали доводи та вимоги викладені ними письмово. Відповідач-1 у судове засідання не з`явився. Про день, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлений належним чином.

Відповідно до положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004 та інші).

Враховуючи викладене, а також зважаючи на те, що явка представників сторін судом обов`язковою не визнавалась, участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком учасників справи, колегія суддів апеляційного господарського суду, з урахуванням ст. 120, ст. 202, ст. 270, ч. 2 ст. 273 Господарського процесуального кодексу України, вважає за необхідне розглянути справу за відсутності Відповідача-1, за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши апеляційну скаргу та відзив на неї, заслухавши пояснення Прокурора та представника Відповідача-2, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального права та дотримання норм процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 30.07.2019 ТОВ "ТРАНСГРЕЙНТЕРМІНАЛ" звернулося із заявою до міського голови Хмельнюка В.Я. про надання дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки площею 19,4000 га, з «для розміщення та експлуатації основних підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної машинобудівної та іншої промисловості» на «для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства» з подальшою передачею в оренду строком на 49 років, за адресою: Одеська область, м. Чорноморськ, вул. Промислова,1.

Рішенням Чорноморської міської ради від 12.09.2019 №495/19-УІІ ТОВ "ТРАНСГРЕЙНТЕРМІНАЛ" надано дозвіл на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 19,4000 га, цільове призначення якої змінюється з «для розміщення та експлуатації основних підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної машинобудівної та іншої промисловості» на «для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства», за адресою: Одеська область, м. Чорноморськ, вул. Промислова,1, з подальшою передачею в оренду строком на 49 років.

Зазначене рішення прийнято враховуючи рекомендації постійної комісії з питань будівництва, регулювання земельних відносин, охорони навколишнього середовища та благоустрою, на підставі ст. 12,20,122-125, 134 Земельного кодексу України, а також ст.26 Закону України «про місцеве самоврядування в Україні».

17.09.2019 ТОВ "ТРАНСГРЕЙНТЕРМІНАЛ" звернулося із заявою до директора ТОВ "Праймконсалт" щодо виконання комплексу робіт по розробці проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки цільове призначення якої змінюється з «для розміщення та експлуатації основних підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної машинобудівної та іншої промисловості» на «для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства» загальною площею 19,4000 га, за адресою: Одеська область, м. Чорноморськ, вул. Промислова,1.

Відповідно до висновку Управління архітектури та містобудування Чорноморської міської ради від 01.10.2019 за №013-15-53 (4967-Д;№011-471) було погоджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки цільове призначення якої змінюється з "для розміщення та експлуатації основних підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної машинобудівної та іншої промисловості" на "для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства" загальною площею 19,4000 га, за адресою: Одеська область, м. Чорноморськ, вул. Промислова,1. З подальшою передачею в оренду строком на 49 років ТОВ "ТРАНСГРЕЙНТЕРМІНАЛ".

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 06.06.2019, ТОВ "ТРАНСГРЕЙНТЕРМІНАЛ" було зареєстровано у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 01.08.2014.

За ТОВ "ТРАНСГРЕЙНТЕРМІНАЛ" були зареєстровані наступні види економічної діяльності: 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту (основний); 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; 46.33 Оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, харчовими оліями та жирами; 78.30 Інша діяльність із забезпечення трудовими ресурсами; 81.21 Загальне прибирання будинків; 81.22 Інша діяльність із прибирання будинків і промислових об`єктів; 81.29 Інші види діяльності із прибирання; 86.21 Загальна медична практика; 49.39 Інший пасажирський наземний транспорт, н.в.і.у.; 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; 52.10 Складське господарство; 33.12 Ремонт і технічне обслуговування машин і устаткування промислового призначення.

Згідно зі статутом ТОВ "ТРАНСГРЕЙНТЕРМІНАЛ" 2019 року, затвердженого Протоколом загальних зборів учасників від 11.06.20219, предметом діяльності товариства, зокрема є транспорт, складське господарство: - складське господарство; - допоміжне обслуговування водного транспорту; - допоміжне обслуговування наземного транспорту; транспортне оброблення вантажів; - інша допоміжна діяльність у сфері транспорту; - вантажний автомобільний транспорт; - вантажний залізничний транспорт; - надання послуг перевезення (переїзду); - інший пасажирський транспорт, н.в.і.у.

27.09.2019 ТОВ "ТРАНСГРЕЙНТЕРМІНАЛ" звернулося із заявою до міського голови Хмельнюка В.Я. про видачу рішення про затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 19,4000 га, цільове призначення якої змінюється з «для розміщення та експлуатації основних підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної машинобудівної та іншої промисловості (11.02)» на «для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства (12.04)» з подальшою передачею в оренду строком на 49 років, за адресою: Одеська область, м. Чорноморськ, вул. Промислова,1.

Рішенням Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області від 01.11.2019 № 510/29-УП затверджено проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки ТОВ "ТРАНСГРЕЙНТЕРМІНАЛ", цільове призначення якої змінюється з «для розміщення та експлуатації основних підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної машинобудівної та іншої промисловості» на «для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства», за адресою: Одеська область, м. Чорноморськ, вул. Промислова,1; змінено цільове призначення земельної ділянки площею 19,4000 га (кадастровий номер 5110800000:02:034:0006) за адресою Одеська область, м. Чорноморськ, вул. Промислова,1, з «для розміщення та експлуатації основних підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної машинобудівної та іншої промисловості» (код КВЦПЗ 11.02) на «для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства» (код КВЦПЗ 12.04); передано ТОВ "ТРАНСГРЕЙНТЕРМІНАЛ" в оренду строком на 49 років з видом цільового призначення - для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства.

27.11.2019 між Чорноморською територіальною громадою в особі Чорноморської міської ради Одеської області та ТОВ "ТРАНСГРЕЙНТЕРМІНАЛ" укладено Договір оренди землі (далі Договір), відповідно до якого передано ТОВ "ТРАНСГРЕЙНТЕРМІНАЛ»" у строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення, площею 19,4000 га із земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства, з кадастровим номером - 5110800000:02:034:0006, яка розташована за адресою: Одеська область, місто Чорноморськ, вулиця Промислова, ділянка 1.

Пунктом 2.2. Договору передбачено на земельній ділянці відсутні об`єкти нерухомого майна. Територія обладнана електропостачанням, проїзд до земельної ділянки заасфальтовано.

Відповідно до п. 5.1. Договору оренди землі, земельна ділянка передається в оренду для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства.

Цільове призначення земельної ділянки 12.04 - для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства. Вид використання земельної ділянки : для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства ( п.5.2 Договору).

Згідно з Актом прийому – передачі земельної ділянки, яка розташована за адресою: Одеська область, м. Чорноморськ, вул. Промислова, ділянка 1. Чорноморська територіальна громада в особі Чорноморської міської ради Одеської області передала а ТОВ "ТРАНСГРЕЙНТЕРМІНАЛ" прийняло земельну ділянку площею 19,400 га надану на підставі рішення Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області від 01.11.2019 № 510/29-???, для розміщення та експлуатації будівель та споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства в оренду строком на 49 років та діє до 27.11.2068 року, за адресою: Одеська область, м. Чорноморськ, вул. Промислова, ділянка 1 (один).

Земельну ділянку передано у користування Орендарю за актом приймання-передачі від 27.11.2019.

Відповідно до інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно земельна ділянка за кадастровим номером 5110800000:02:034:0006 площею: 19,4 га за адресою: Одеська область, м. Чорноморськ, вулиця Промислова, земельна ділянка 1, цільове призначення: для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства, власником є Територіальна громада, Іллічівська територіальна громада і особі Іліллічівської міської ради, 27.11.2019 було зареєстровано право оренди земельної ділянки, орендар є Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРАНСГРЕЙНТЕРМІНАЛ", орендодавець: Чорноморська міська рада Одеської області.

В матеріалах справи міститься Містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва, реєстраційний номер ЄДЕССБ MU01:6314-7399-7650-4968 редакція 2, реєстраційний номер 04 від 18.03.2020 за назвою об`єкта будівництва "Нове будівництво вузла відбору проб, майданчика тимчасового зберігання тарних вантажів та стоянки вантажного автотранспорту по чергах за адресою Одеська область, Одеський район, м. Чорноморськ, вул. Промислова, ділянка 1.

Відповідно до затвердженої останньої редакції проєктної документації на будівництво (реєстраційний номер в ЄДЕССБ: PD01:3127-3749-6144-4664) від 22.01.2026р. (https://e- construction.gov.ua/document_detail/doc_id=3815517848617354872/optype=4), на земельній ділянці з кадастровим номером 5110800000:02:034:0006, Одеська область, Одеський район, Чорноморська територіальна громада, м. Чорноморськ, вулиця Промислова, ділянка 1(один), заплановано/здійснюється будівництво: вузла відбору проб, майданчика тимчасового зберігання тарних вантажів та стоянка вантажного автотранспорту; огорожі; покриття майданчика зберігання автотранспорту 1, покриття майданчика зберігання автотранспорту 2; покриття майданчика зберігання автотранспорту 3; покриття майданчика зберігання автотранспорту 4; візирувальні на шість проїздів з лабораторією; двох контрольно-пропускних пунктів; побутового приміщення з тепловим пунктом; приміщення для робітників комплексу; трансформаторної підстанції; очисних споруд дощових стоків; диспетчерської, генератора, освітлювальної вежі 8.1- 8.31.

В матеріалах справи міститься висновок експертів Національного наукового центру "Інститут судових експертиз ім. засл. Проф. М.С. Бокаріуса" Полтавське відділення №611 від 21.04.2026, за результатами проведення комісійної судової будівельно- технічної експертизи експерти дійшли наступного висновку: на момент проведення натурного обстеження на земельній ділянці з кадастровим номером 511800000:02:034:0006, що знаходиться за адресою: Одеська область, Одеський район, місто Чорноморськ, вулиця Промислова, ділянка 1(один), розміщені наступні об`єкти нерухомості, які були передбачені проєктом «Нове будівництво вузла відбору проб, майданчика тимчасового зберігання тарних вантажів та стоянки вантажного автотранспорту по чергах за адресою: Одеська область, Одеський район, м. Чорноморськ, вул. Промислова, ділянка1 (один)» (коригування проекту), а саме: візирувальна на шість проїздів з лабораторією; побутове приміщення з тепловим пунктом; приміщення для робітників комплексу; трансформаторна підстанція; покриття майданчика зберігання автотранспорту; освітлювальна вежа (15 шт); огорожа.

На земельній ділянці з кадастровим номером 511800000:02:034:0006, що знаходиться за адресою: Одеська область, Одеський район, місто Чорноморськ, вулиця Промислова, ділянка 1(один), на момент проведення натурного обстеження об`єкти нерухомості, які не передбачені проектом «Нове будівництво вузла відбору проб, майданчика тимчасового зберігання тарних вантажів та стоянки вантажного автотранспорту по чергах за адресою: Одеська область, Одеський район, м. Чорноморськ, вул. Промислова, ділянка1 (один)» (коригування проекту) відсутні.

Ознаки, які свідчили б про зміну функціонального призначення об`єктів нерухомості, що розташовані на земельній ділянці з кадастровим номером 511800000:02:034:0006, що знаходиться за адресою: Одеська область, Одеський район, місто Чорноморськ, вулиця Промислова, ділянка 1(один), та відхилення від діючих нормативних вимог не встановлені.

На підставі результатів проведеного дослідження проектної документації та аналізу чинних нормативних актів України у сфері будівництва, зокрема ДБН В.2.2- 43:2021 «Складські будівлі», ДБН В.2.3-4:2015 «Автомобільні дороги» (із Змінами № 1 та № 2) та ГБН В.2.3-37641918-549:2018, встановлено, що будівництво (використання) об`єктів дорожнього сервісу на земельній ділянці за адресою: Одеська область, м. Чорноморськ, вул. Промислова, ділянка 1 (кадастровий номер 5110800000:02:034:0006), проектною документацією не передбачено.

Об`єкти будівництва (логістичний ХАБ), передбачені проектними рішеннями, повністю відповідають вимогам діючих нормативних документів України, що регулюють питання проектування, технічної безпеки та функціонального призначення об`єктів транспортної інфраструктури. Сукупність отриманих даних свідчить про те, що закладені у проекті технічні та технологічні показники відповідають державним стандартам, нормам і правилам, а їх реалізація забезпечує безпечну експлуатацію об`єктів за цільовим призначенням на земельній ділянці з кадастровим номером 5110800000:02:034:0006.

Оцінюючи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального права, перевіривши дотримання судом норм процесуального права, в контексті встановлених обставин, судова колегія дійшла наступних висновків.

Щодо підстав представництва інтересів держави Прокурором в даній справі.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Абзацом 1 частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" визначений вичерпний перелік підстав для здійснення прокуратурою представництва інтересів держави в суді.

Так, Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Конституційний Суд України зазначив, що поняття "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах" означає орган, на який державою покладено обов`язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави. Таким органом, відповідно до статей 6, 7, 13 та 143 Конституції України, може виступати орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади (абзац 2 частини 5 Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.1999 № 3-рп/99).

Отже, вирішення питання про орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, полягає у встановленні органу, який, використовуючи на підставі норм законодавства надані йому повноваження, зобов`язаний з метою захисту інтересів держави вчиняти юридичні дії, що впливають на права та обов`язки суб`єктів спірних правовідносин, зобов`язуючи їх припинити порушення інтересів держави та усунути наслідки цих порушень (зокрема, звертатись до суду з відповідним позовом).

Відповідно до абзаців 1-3 частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" наявність підстав для представництва має бути обґрунтована Прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва Прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Згідно із частиною четвертою статті 53 Господарського процесуального кодексу України Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду Прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

Відповідно до абзацу 2 частини п`ятої статті 53 Господарського процесуального кодексу України у разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою Прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу Позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду Прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу Позивача.

Встановлена цим законом умова про необхідність звернення Прокурора до компетентного органу перед пред`явленням позову, спрямована на те, аби Прокурор надав органу можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18). За позовною заявою, поданою Прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу Позивача.

Тобто визначений частиною четвертою статті 23 Закону України "Про прокуратуру" обов`язок Прокурора перед зверненням з позовом звернутись спершу до компетентного органу стосується звернення до органу, який надалі набуде статусу Позивача. У цій статті не йдеться про досудове врегулювання спору і, відповідно, вона не покладає на Прокурора обов`язок вживати заходів з такого врегулювання шляхом досудового звернення до суб`єкта, якого Прокурор вважає порушником інтересів держави і до якого як до Відповідача буде звернений позов.

Іншими словами, Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це відповідного суб`єкта лише тоді, коли той має повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах, але не здійснює чи неналежно їх здійснює. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою Прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу Позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду Прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу Позивача (постанови Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі № 826/13768/16, від 15.01.2020 у справі № 698/119/18, від 11.02.2020 у справі № 922/614/19, від 28.09.2022 у справі № 483/448/20, від 08.11.2023 у справі № 607/15052/16-ц).

Отже, якщо Прокурор звертається до суду з позовною заявою в інтересах держави, він зобов`язаний у позовній заяві вказати підставу для здійснення представництва інтересів, передбачену частиною третьою статті 23 Закону України "Про прокуратуру", та обґрунтувати її. У такому разі статусу Позивача набуває або орган, уповноважений здійснювати функції держави у спірних правовідносинах (за наявності такого органу), або Прокурор (у разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду). Процесуальні наслідки відсутності, зокрема, обґрунтування підстави для звернення до суду Прокурора визначені статтею 174 Господарського процесуального кодексу України.

Натомість, якщо суд установить відсутність підстав для представництва Прокурором інтересів держави вже після відкриття провадження у справі, то позовну заяву Прокурора слід вважати такою, що підписана особою, яка не має права її підписувати. І в таких справах виникають підстави для застосування положень пункту 2 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України (залишення позову без розгляду) (постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, від 06.07.2021 у справі № 911/2169/20, від 21.06.2023 у справі № 905/1907/21).

Таким чином, процесуальний статус сторін у справі залежить як від наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах, так і від наведеного Прокурором обґрунтування наявності підстав для представництва інтересів держави у конкретній справі. У свою чергу суд оцінює наведене Прокурором обґрунтування та у випадку встановлення відсутності підстав для представництва застосовує наслідки, передбачені статтею 174 або статтею 226 Господарського процесуального кодексу України.

У постанові від 11.06.2024 у справі № 925/1133/18 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що у разі, якщо державний орган або орган місцевого самоврядування діє або приймає рішення всупереч закону та інтересам Українського народу, Прокурор має право діяти на захист порушених інтересів держави шляхом подання відповідного позову до суду. В цьому випадку органи, які прийняли рішення чи вчинили дії, що, на думку Прокурора, порушують інтереси держави, набувають статусу Відповідача.

Орган державної влади (або місцевого самоврядування), який порушив права держави чи територіальної громади прийняттям незаконного рішення від імені відповідного суб`єкта права, не може (в силу відсутності повноважень на захист) та не повинен (з огляду на відсутність спору з іншим учасником цивільних правовідносин) бути Позивачем за позовом Прокурора, спрямованим на оскарження незаконного рішення цього ж органу та відновлення порушених прав і законних інтересів держави чи територіальної громади. В процесуальному аспекті орган, який прийняв такий акт, не має зацікавленості у задоволенні позовних вимог, відстоюючи правомірність своїх дій, що суперечить правовому статусу Позивача. Водночас доведення правомірності дій, які оспорюються Позивачем, забезпечується процесуальними повноваженнями Відповідача.

При цьому фактичним Позивачем за позовом, поданим в інтересах держави, є держава, а не відповідний орган або Прокурор.

Узагальнюючи наведені у постанові від 11.06.2024 у справі № 925/1133/18 висновки щодо застосування норм права, Велика Палата Верховного Суду виснувала, що:

1) Прокурор звертається до суду в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, якщо:

- орган є учасником спірних відносин і сам не порушує інтересів держави, але інший учасник порушує (або учасники порушують) такі інтереси;

- орган не є учасником спірних відносин, але наділений повноваженнями (компетенцією) здійснювати захист інтересів держави, якщо учасники спірних відносин порушують інтереси держави;

2) Прокурор звертається до суду в інтересах держави як самостійний Позивач, якщо:

- відсутній орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах;

- орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, є учасником спірних відносин і сам порушує інтереси держави.

У справі, що переглядається, звертаючись до суду з позовом в інтересах держави, Прокурор вказав, що є самостійним Позивачем, оскільки на переконання Прокурора, Чорноморською міською радою Одеського району Одеської області, як власником оскаржуваної земельної ділянки, було допущено порушення вимог закону під час надання в оренду вказаної земельної ділянки у поза конкурентний спосіб, що виключає можливість здійснення ним нею захисту законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

Також Прокурор вказує, що Чорноморська міська рада Одеського району Одеської області у даній справі виступає одним із співВідповідачів, що унеможливлює її участь в якості Позивача.

Судова колегія зазначає, що відповідно до частини 1 статті 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" місцеве самоврядування в Україні це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Згідно із частиною 1 статті 10 Закону "Про місцеве самоврядування в Україні" сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Відповідно до частини 1 статті 16 Закону "Про місцеве самоврядування в Україні" органи місцевого самоврядування є юридичними особами і наділяються цим та іншими законами власними повноваженнями, в межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону.

Суб`єктами права власності на землю є, зокрема, територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування на землі комунальної власності (пункт "б" частини 1 статті 80 Земельного кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 122 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Крім того, стаття 33 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачає, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад відносить, зокрема, здійснення контролю за додержанням земельного законодавства, використанням і охороною земель.

Правомочності власника землі територіальної громади міста Чорноморськ здійснює Чорноморська міська рада Одеського району Одеської області, яка одночасно наділена державою повноваженнями щодо здійснення контролю за використанням і охороною земель комунальної власності, додержанням земельного законодавства.

Відтак, на Чорноморську міську раду, як власника земель, покладено обов`язок самостійно та через свій виконавчий орган контролювати збереження земельних ділянок територіальної громади селища, відстежувати стан їх використання та перевіряти за допомогою доступних джерел, чи має місце порушення прав та інтересів територіальної громади на це майно.

Як було встановлено судовою колегією, спірна земельна ділянка є землею комунальної власності, а повноваження щодо розпорядження нею відповідно до статті 122 Земельного кодексу України здійснює Чорноморська міська рада. У зв`язку з цим саме міська рада реалізує від імені територіальної громади повноваження власника земельної ділянки та зобов`язана діяти виключно в межах і у спосіб, визначених законом.

За таких підстав колегія суддів доходить висновку про те, що Прокурором підтверджено підстави для представництва інтересів держави у цій справі.

Зазначений висновок суду апеляційної інстанції щодо наявності у Прокурора повноважень на звернення з цим позовом до суду в інтересах держави як самостійного Позивача узгоджується з викладеною вище останньою актуальною правовою позицією Великої Палата Верховного Суду щодо застосування положень частин третьої та четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру", частин четвертої та п`ятої статті 53 Господарського процесуального кодексу України, викладеною в постанові від 11.06.2024 у справі № 925/1133/18.

Щодо суті спору судова колегія зазначає наступне.

Відповідно до статті 14 Конституції України, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

За змістом пунктів "б", "ґ" статті 5 Земельного кодексу України земельне законодавство базується на принципах, зокрема, забезпечення рівності права власності на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави; забезпечення гарантій прав на землю.

Згідно зі статтею 93 Земельного кодексу України, право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам, іноземцям і особам без громадянства, міжнародним об`єднанням і організаціям, а також іноземним державам. Строк оренди земельної ділянки не може перевищувати 50 років. Право користування (оренда, емфітевзис) земельною ділянкою сільськогосподарського призначення може відчужуватися, передаватися у заставу її користувачем без погодження із власником такої земельної ділянки, крім випадків, визначених законом. Відчуження, застава права користування земельною ділянкою здійснюється за письмовим договором між її користувачем та особою, на користь якої здійснюються відчуження або на користь якої передається у заставу право користування. Такий договір є підставою для державної реєстрації переходу права користування у порядку, передбаченому законодавством.

Статтею 124 Земельного кодексу України передбачений порядок передачі земельних ділянок в оренду.

Так, відповідно до частини першої статті 124 Земельного кодексу України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу.

Частиною другою статті 124 Земельного кодексу України встановлено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу (частина третя статті 124 Земельного кодексу України).

Положеннями частини першої статті 134 Земельного кодексу України унормовано, що земельні ділянки державної чи комунальної власності продаються або передаються в користування (оренда, суперфіцій, емфітевзис) окремими лотами на конкурентних засадах (на земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Як регламентовано в абзаці 13 частини другої статті 134 Земельного кодексу України, не підлягають продажу, передачі у користування на конкурентних засадах (на земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності у разі будівництва, обслуговування та ремонту об`єктів інженерної, транспортної, енергетичної інфраструктури, об`єктів зв`язку та дорожнього господарства (крім об`єктів дорожнього сервісу).

У такий спосіб в наведеній нормі прямо зазначено про необхідність проведення земельних торгів у випадку відведення земельних ділянок для обслуговування об`єктів дорожнього сервісу.

Статтею 1 Закону України «Про автомобільні дороги» визначено, що об`єкти дорожнього сервісу - це спеціально облаштовані місця для зупинки маршрутних транспортних засобів, майданчики для стоянки транспортних засобів, майданчики відпочинку, видові майданчики, автозаправні станції, пункти технічного обслуговування, мотелі, готелі, кемпінги, торговельні пункти (у тому числі малі архітектурні форми), автозаправні комплекси, складські комплекси, пункти медичної та технічно-евакуаційної допомоги, пункти миття транспортних засобів, пункти приймання їжі та питної води, автопавільйони, а також інші об`єкти, на яких здійснюється обслуговування учасників дорожнього руху та які розміщуються на землях дорожнього господарства або потребують їх використання для заїзду та виїзду на автомобільну дорогу.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, 30.07.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРАНСГРЕЙНТЕРМІНАЛ" звернулося до Чорноморського міського голови із заявою про надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки площею 19,4000 га, розташованої за адресою: Одеська область, м. Чорноморськ, вул. Промислова, 1, з подальшою передачею її в оренду строком на 49 років.

Рішенням Чорноморської міської ради від 12.09.2019 №495/19-VII Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРАНСГРЕЙНТЕРМІНАЛ" надано дозвіл на розроблення проєкту землеустрою щодо зміни цільового призначення зазначеної земельної ділянки. На виконання цього рішення Товариством з обмеженою відповідальністю "Праймконсалт" розроблено відповідний проєкт землеустрою.

Рішенням Чорноморської міської ради Одеської області від 01.11.2019 №510/29-VII затверджено проєкт землеустрою, змінено цільове призначення земельної ділянки площею 19,4000 га (кадастровий номер 5110800000:02:034:0006) з «для розміщення та експлуатації основних підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості» на «для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства» та передано її Товариству з обмеженою відповідальністю "ТРАНСГРЕЙНТЕРМІНАЛ" в оренду строком на 49 років.

27.11.2019 між Чорноморською територіальною громадою в особі Чорноморської міської ради Одеської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТРАНСГРЕЙНТЕРМІНАЛ" укладено Договір оренди землі, відповідно до якого останньому передано у строкове платне користування земельну ділянку площею 19,4000 га з кадастровим номером 5110800000:02:034:0006, розташовану за адресою: Одеська область, м. Чорноморськ, вул. Промислова, 1, строком до 27.11.2068. Передача земельної ділянки в оренду підтверджується актом приймання-передачі від 27.11.2019.

З наведеного вбачається, що Чорноморська міська рада Одеського району Одеської області передала Товариству з обмеженою відповідальністю "ТРАНСГРЕЙНТЕРМІНАЛ" поза конкурсом в оренду земельну ділянку, яка належить їй на праві комунальної власності.

Судова колегія зауважує, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється виключно за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 Земельного кодексу України.

Разом з тим, як вже було зазначено, абзацом 13 частини другої статті 134 Земельного кодексу України передбачено, що не підлягають продажу, передачі у користування на конкурентних засадах (на земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності у разі будівництва, обслуговування та ремонту об`єктів інженерної, транспортної, енергетичної інфраструктури, об`єктів зв`язку та дорожнього господарства (крім об`єктів дорожнього сервісу).

Враховуючи наведене судова колегія вважає за доцільне дослідити з якою саме метою земельна ділянка передавалася Чорноморською міською радою Одеського району Одеської області Товариству з обмеженою відповідальністю "ТРАНСГРЕЙНТЕРМІНАЛ".

Апеляційний господарський суд зауважує, що законодавство України не містить чіткого та вичерпного визначення поняття "транспортна інфраструктура" у зв`язку з чим віднесення побудованого Відповідачем-2 об`єкта до об`єктів транспортної інфраструктури має здійснюватися з урахуванням його функціонального призначення, характеру здійснюваної діяльності та відповідності такого об`єкта завданням і функціям транспорту.

Крім того судом було встановлено, що відповідно до Науково-правового експертного висновку щодо застосування аналогії закону до відносин, пов`язаних х діяльністю транспорту Національної академії правових наук від 21.04.2026, зміст поняття "транспортна інфраструктура" охоплює сукупність взаємопов`язаних технічних, технологічних, просторових та організаційно-правових елементів (об`єктів), які утворюють єдину цілісну систему , спрямовану на забезпечення безперебійного та економічно доцільного переміщення пасажирів і вантажів, характеризується опціональною варіативністю її компонентів залежно від виду транспорту та стратегічних пріоритетів держави задля досягнення кінцевої мети – гарантування ефективного функціонування всіє транспортної системи України.

Апеляційним господарським судом було встановлено, що на оспорюваній земельній ділянці Відповідачем-2 було побудовано об`єкт інфраструктури.

Так відповідно до затвердженого наказом Управлінням архітектури та містобудування виконавчого комітету Чорноморської міської ради від 18.03.2020 № 04 Товариству з обмеженою відповідальністю "ТРАНСГРЕЙНТЕРМІНАЛ", як замовнику було надано Містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва № 04, на об`єкт будівництва під назвою "Нове будівництво вузла відбору проб, майданчика тимчасового зберігання тарних вантажів та стоянки вантажного автотранспорту по чергах за адресою: Одеська область, м. Чорноморськ, вулиця Промислова, земельна ділянка 1 (один)".

Крім того судовою колегією було встановлено що відповідно до затвердженої останньої редакції проєктної документації на будівництво (реєстраційний номер в ЄДЕССБ: PD01:3127-3749-6144-4664) від 22.01.2026р. (https://e- construction.gov.ua/document_detail/doc_id=3815517848617354872/optype=4), на земельній ділянці з кадастровим номером 5110800000:02:034:0006, Одеська область, Одеський район, Чорноморська територіальна громада, м. Чорноморськ, вулиця Промислова, ділянка 1(один), заплановано/здійснюється будівництво наступних об`єктів: вузла відбору проб, майданчика тимчасового зберігання тарних вантажів та стоянка вантажного автотранспорту; огорожі; покриття майданчика зберігання автотранспорту 1, покриття майданчика зберігання автотранспорту 2; покриття майданчика зберігання автотранспорту 3; покриття майданчика зберігання автотранспорту 4; візирувальні на шість проїздів з лабораторією; двох контрольно-пропускних пунктів; побутового приміщення з тепловим пунктом; приміщення для робітників комплексу; трансформаторної підстанції; очисних споруд дощових стоків; диспетчерської, генератора, освітлювальної вежі 8.1- 8.31.

Як вбачається з назви об`єкта будівництва та передбачених проєктною документацією його складових, предметом будівництва є нове будівництво вузла відбору проб, майданчика тимчасового зберігання тарних вантажів та стоянки вантажного автотранспорту по чергах за адресою: Одеська область, м. Чорноморськ, вул. Промислова, земельна ділянка 1 (один).

Як вже було зазначено статтею 1 Закону України "Про автомобільні дороги" визначено, що об`єкти дорожнього сервісу - це спеціально облаштовані місця для зупинки маршрутних транспортних засобів, майданчики для стоянки транспортних засобів, майданчики відпочинку, видові майданчики, автозаправні станції, пункти технічного обслуговування, мотелі, готелі, кемпінги, торговельні пункти (у тому числі малі архітектурні форми), автозаправні комплекси, складські комплекси, пункти медичної та технічно-евакуаційної допомоги, пункти миття транспортних засобів, пункти приймання їжі та питної води, автопавільйони, а також інші об`єкти, на яких здійснюється обслуговування учасників дорожнього руху та які розміщуються на землях дорожнього господарства або потребують їх використання для заїзду та виїзду на автомобільну дорогу.

Судова колегія, вважає за доцільне дослідити, чи можна віднести вказані в проекті будівництва об`єкти, а саме майданчик тимчасового зберігання тарних вантажів та стоянка вантажного автотранспорту по чергах, до об`єктів дорожнього сервісу.

Апеляційним господарським судом було встановлено, що в Розділі 1 "Вступ" Тому №1 загальної пояснювальної записки 59/23-3010-П-00-ПЗ до проєкту "Нове будівництво вузла відбору проб, майданчика тимчасового зберігання тарних вантажів та стоянки вантажного автотранспорту по чергах за адресою: Одеська область, Одеський район, м. Чорноморськ, вул. Промислова, ділянка 1 (один)" (коригування проєкту), вбачається, що об`єкт (Логістичний ХАб) призначений для відбору проб зерна, яке надходить автомобільним транспортом, проведення лабораторних досліджень для визначення його якості, короткочасного перебування вантажних автомобілів з метою формування партій зерна відповідної якості та подальшого їх направлення на термінали ТОВ "ТРАНСГРЕЙНТЕРМІНАЛ" (група Кернел) з пристроєм для розвантаження автомобільного транспорту.

Також у вказаному документі зазначено, що розміщення такого об`єкта обумовлено його близькістю до існуючих виробничих та причальних потужностей, а також терміналів ТОВ "ТРАНСГРЕЙНТЕРМІНАЛ". При цьому зазначається, що вказаний об`єкт не є об`єктом дорожнього сервісу, не призначений для обслуговування учасників дорожнього руху та не є стоянкою у розумінні Закону України «Про автомобільні дороги».

Крім того вказано, що під «стоянкою вантажного автотранспорту по чергах» у межах цього об`єкта розуміються технологічні майданчики для короткочасного перебування вантажних автомобілів у складі логістичної інфраструктури ТОВ "ТРАНСГРЕЙНТЕРМІНАЛ" з метою очікування відбору проб, проведення лабораторних досліджень та подальшого направлення транспортних засобів на розвантаження.

Також було зазначено порядок організації роботи на вказаному об`єкту, відповідно до якого вантажні автомобілі після заїзду на територію проходять реєстрацію у диспетчерів на в`їзді, після чого направляються до зони очікування для проведення відбору проб. Відбір проб здійснюється на спеціально облаштованому навісі на шість проїздів. Перед проведенням відбору проб автомобілі розтентовуються, після чого за допомогою автоматичних пробовідбірників здійснюється відбір проб зерна. Відібрані проби передаються до лабораторії для проведення досліджень та визначення якісних показників зерна, що знаходиться в автомобілях. Після завершення відбору проб автомобілі затентовуються та переміщуються на майданчик тимчасового перебування до моменту отримання результатів лабораторних досліджень. За результатами проведених досліджень диспетчером формуються партії автомобілів із зерном відповідної якості, які в подальшому направляються до ТОВ "ТРАНСГРЕЙНТЕРМІНАЛ" (група Кернел) для розвантаження.

Крім того судова колегія зауважує, що відповідно до Висновку експертів Полтавського відділення Національного наукового центру "Інститут судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса" №611 від 21.04.2026 за результатами проведення комісійної судової будівельно-технічної експертизи встановлено, що розташовані на земельній ділянці з кадастровим номером 5110800000:02:034:0006 об`єкти відповідають проєктним рішенням "Нове будівництво вузла відбору проб, майданчика тимчасового зберігання тарних вантажів та стоянки вантажного автотранспорту по чергах…" (коригування проєкту). При цьому експертами встановлено, що проєктною документацією не передбачено будівництво чи використання на вказаній земельній ділянці об`єктів дорожнього сервісу.

Таким чином, з наведеного вбачається, що "майданчик тимчасового зберігання тарних вантажів" та "стоянка вантажного автотранспорту по чергах" не є самостійними об`єктами інфраструктури, призначеними для окремого використання, а мають допоміжне технологічне призначення, яке полягає у забезпеченні короткотривалого перебування вантажних транспортних засобів у межах логістичної інфраструктури ТОВ "ТРАНСГРЕЙНТЕРМІНАЛ" (група Кернел), та забезпечують функціонування об`єкта будівництва в цілому — логістичного ХАБу.

Щодо доводів Прокурора про те, що експерти вийшли за межі своїх повноважень, оскільки відповідно до орієнтовного переліку питань, які вирішуються під час проведення будівельно-технічної експертизи, визначеного пунктом 5.1.1 розділу ІІ "Інженерно-технічні експертизи" Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, питання щодо наявності чи відсутності об`єктів дорожнього сервісу у складі проєктної документації не належить до предмета такого виду експертизи, судова колегія зазначає наступне.

Відповідно до пункту 5.1.1 розділу ІІ «Інженерно-технічні експертизи» Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень визначено орієнтовний перелік питань, які можуть бути поставлені на вирішення будівельно-технічної експертизи. Водночас зазначений перелік не є вичерпним, а визначає лише основні напрями досліджень, які можуть проводитися експертами залежно від обставин конкретної справи та предмета доказування.

При цьому проведення будівельно-технічної експертизи передбачає дослідження не лише окремих технічних характеристик об`єктів будівництва, а й встановлення їх відповідності проєктній документації, нормативним вимогам у сфері будівництва, визначення функціонального призначення об`єктів, їх складу та фактичного використання.

Враховуючи характер спірних правовідносин та обставини, які підлягали з`ясуванню у цій справі, питання, поставлені перед експертами, були спрямовані на встановлення технічних характеристик об`єктів, передбачених проєктною документацією, та визначення їх відповідності фактичному стану об`єкта будівництва. Надання експертами відповідей на такі питання не свідчить про вихід за межі їх компетенції або вирішення питань права, оскільки експертами не здійснювалася правова кваліфікація спірних правовідносин, а проводилося дослідження технічних та проєктних аспектів об`єкта із застосуванням спеціальних знань.

Відтак, сам факт надання експертами висновків щодо функціонального призначення передбачених проєктом об`єктів та відсутності у проєктній документації об`єктів дорожнього сервісу не може розцінюватися як перевищення ними повноважень, оскільки такі висновки ґрунтуються на результатах дослідження проєктних матеріалів, технічної документації та нормативних документів у сфері будівництва, що входить до предмета будівельно-технічної експертизи, а тому судова колегія відхиляє доводи Прокурора в цій частині.

Враховуючи наведене, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що об`єкт будівництва «Нове будівництво вузла відбору проб, майданчика тимчасового зберігання тарних вантажів та стоянки вантажного автотранспорту по чергах за адресою: Одеська область, Одеський район, Чорноморська територіальна громада, м. Чорноморськ, вулиця Промислова, ділянка 1(один)» не відноситься до об`єкту дорожнього сервісу, а тому не погоджується з доводами Прокурора в цій частині, та вважає їх необґрунтованими.

Разом з тим, враховуючи інформацію, зазначену у пояснювальній записці до проєкту, відповідно до якої, побудований Логістичний ХАБ призначений для відбору проб зерна, що надходить автомобільним транспортом, проведення лабораторних досліджень його якості, короткочасного перебування вантажних автомобілів з метою формування партій зерна відповідної якості та подальшого їх направлення на термінали ТОВ "ТРАНСГРЕЙНТЕРМІНАЛ", судова колегія доходить висновку, що зазначений об`єкт за своїм функціональним призначенням є елементом транспортної інфраструктури, оскільки забезпечує організацію та безперебійне переміщення вантажу автомобільним транспортом.

Щодо доводів Прокурора, що судом першої інстанції помилково віднесено ТОВ "ТРАНСГРЕЙНТЕРМІНАЛ" до підприємства транспорту (автомобільного транспорту та дорожнього господарства, які б дозволяли застосувати спеціальне правило, визначене у абз. 13 ч. 2 ст. 134 Земельного кодексу України, судова колегія зазначає таке.

Апеляційним господарським судом було встановлено, що відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 06.06.2019 у Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСГРЕЙНТЕРМІНАЛ" були зареєстровані наступні види економічної діяльності: 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту (основний); 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; 46.33 Оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, харчовими оліями та жирами; 78.30 Інша діяльність із забезпечення трудовими ресурсами; 81.21 Загальне прибирання будинків; 81.22 Інша діяльність із прибирання будинків і промислових об`єктів; 81.29 Інші види діяльності із прибирання; 86.21 Загальна медична практика; 49.39 Інший пасажирський наземний транспорт, н.в.і.у.; 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; 52.10 Складське господарство; 33.12 Ремонт і технічне обслуговування машин і устаткування промислового призначення.

Відповідно до статуту ТОВ "ТРАНСГРЕЙНТЕРМІНАЛ" 2019 року предметом діяльності товариства, зокрема є транспорт, складське господарство: - складське господарство; - допоміжне обслуговування водного транспорту; - допоміжне обслуговування наземного транспорту; транспортне оброблення вантажів; - інша допоміжна діяльність у сфері транспорту; - вантажний автомобільний транспорт; - вантажний залізничний транспорт; - надання послуг перевезення (переіїду); - інший пасажирський транспорт, н.в.і.у.

Згідно класифікації видів економічної діяльності ДК 009:2010: 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту, цей клас включає: експедицію вантажів; організацію перевезень залізничним, автомобільним, водним або авіаційним транспортом; організацію групових або індивідуальних відправлень вантажів (у т.ч. вивіз і доставку вантажів, а також компонування партій); видачу й одержування транспортної документації та накладних; діяльність митних брокерів. діяльність суднових брокерів і агентів з фрахтування місць для авіаційних вантажних перевезень; посередництво з фрахту вантажного місця на судні або в літаку; вантажно-розвантажувальні роботи, наприклад, тимчасове пакування задля збереження вантажу під час транзитних перевезень, перепакування, вибірковий контроль та зважування вантажу тощо.

49.39 Інший пасажирський наземний транспорт, н.в.і.у., цей клас включає: інші види пасажирських перевезень автодорожнім транспортом: послуги з перевезення на далекі відстані рейсовими автобусами; чартерні перевезення, екскурсійні й туристичні перевезення; перевезення автобусами до аеропорту та з аеропорту; перевезення конвеєрами, фунікулерами, гірськолижними та канатними підйомниками, якщо вони не входять до складу системи міських і приміських транспортних перевезень; перевезення шкільними та службовими автобусами; пасажирські перевезення транспортними засобами з використанням людської або тваринної сили.

49.41 Вантажний автомобільний транспорт, цей клас включає: усі види перевезень вантажним автомобільним транспортом: перевезення лісоматеріалів; перевезення великогабаритних вантажів; рефрижераторні перевезення ; перевезення великовагових вантажів; перевезення непакованих вантажів (навалом або наливом), включаючи перевезення автоцистернами, у т.ч. збирання молока на фермах; перевезення автомобілів; перевезення відходів і брухту без діяльності щодо їх збирання або утилізації.

52.10 Складське господарство, цей клас включає: діяльність із зберігання та складування всіх видів товарів; експлуатацію зерносховищ, товарних складів загального призначення, складів- холодильників, бункерів тощо; зберігання товарів у зонах вільної торгівлі; заморожування продуктів в інтенсивному потоці повітря.

Відповідно до статті 30 Закону України "Про транспорт" до складу автомобільного транспорту входять підприємства автомобільного транспорту, що здійснюють перевезення пасажирів, вантажів, багажу, пошти, авторемонтні і шиноремонтні підприємства, рухомий склад автомобільного транспорту, транспортно-експедиційні підприємства, а також автовокзали і автостанції, навчальні заклади, ремонтно-будівельні організації та соціально-побутові заклади, інші підприємства, установи та організації незалежно від форм власності, що забезпечують роботу автомобільного транспорту.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про автомобільний транспорт" автомобільний транспорт - галузь транспорту, яка забезпечує задоволення потреб населення та суспільного виробництва у перевезеннях пасажирів та вантажів автомобільними транспортними засобами; вантажна автомобільна станція - комплекс будівель, споруд, призначених для виконання вантажних, господарських робіт з вантажами та надання транспортно- експедиційних послуг перевізникам; вантажний термінал (автопорт) - комплекс будівель, споруд, обладнаних навантажувальними засобами, призначених для виконання вантажних, господарських робіт з вантажами, технічного обслуговування автомобільних транспортних засобів, надання транспортно-експедиційних та інших послуг перевізникам.

У контексті наведеного, судова колегія доходить висновку, що Товариство з обмеженою "ТРАНСГРЕЙНТЕРМІНАЛ" є підприємством транспорту, оскільки серед передбачених його видами діяльності наявні безпосередньо пов`язані з транспортною сферою, зокрема інша допоміжна діяльність у сфері транспорту (КВЕД 52.29), інший пасажирський наземний транспорт (КВЕД 49.39) та вантажний автомобільний транспорт (КВЕД 49.41). Зазначені види діяльності відповідають діяльності підприємств, що забезпечують роботу автомобільного транспорту, у розумінні статті 30 Закону України "Про транспорт" та статті 1 Закону України "Про автомобільний транспорт", а тому доводи Прокурора в цій частині апеляційний суд вважає безпідставними.

Отже, враховуючи, що побудований Відповідачем-2 об`єкт на переданій йому земельній ділянці належить до об`єктів транспортної інфраструктури, а Товариство з обмеженою "ТРАНСГРЕЙНТЕРМІНАЛ" за своїм функціональним призначенням є підприємством транспорту, апеляційний господарський суд доходить висновку, що Відповідач-1 мав правові підстави передати спірну земельну ділянку в оренду без проведення земельних торгів, оскільки така земельна ділянка була передана для розміщення та експлуатації об`єкта транспортної інфраструктури підприємству транспорту, що відповідає положенням абзацу тринадцятого частини другої статті 134 Земельного кодексу України.

Окремо, судова колегія зазначає, що заявлена Прокурором позовна вимога про скасування державної реєстрації права оренди земельної ділянки площею 19,4000 га, кадастровий номер 5110800000:02:034:0006 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 643354051108), задоволенню не підлягає враховуючи наступне. Відповідно до статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у разі їх порушення, невизнання або оспорювання. Перелік способів захисту, визначений у ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України, не є вичерпним. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (абз. 12 ч. 2 вказаної статті).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 22.09.2020 у справі №910/3009/18.

Отже, під ефективним засобом (способом) захисту прав слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тому ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права та бути адекватним наявним обставинам.

Колегія суддів також враховує правові висновки Верховного Суду, відповідно до яких відомості Державного реєстру речових прав на нерухоме майно презюмуються правильними, доки не доведено протилежне, тобто державна реєстрація права за певною особою не є беззаперечним підтвердженням наявності у неї відповідного права, однак створює спростовувану презумпцію такого права (постанови Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2019 у справі № 48/340, від 12.03.2019 у справі № 911/3594/17, від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19).

Водночас Верховний Суд неодноразово зазначав, що державна реєстрація права не є підставою його виникнення, а лише підтверджує вже набуте право за наявності відповідних юридичних фактів, а тому сама по собі не породжує правових наслідків без належної правової підстави (зокрема, постанова Великої Палати Верховного Суду від 20.07.2022 у справі № 923/196/20).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21.12.2022 у справі № 914/2350/18 (914/608/20) звернула увагу, що вимога про скасування державної реєстрації права може бути ефективним способом захисту лише за умови, якщо її задоволення призводить до реального відновлення порушеного права та вирішення спору по суті без необхідності застосування додаткових способів захисту.

Відповідно до частини першої статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація прав проводиться, зокрема, на підставі судового рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно. Згідно з частиною третьою статті 26 цього Закону відомості про речові права, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню.

Велика Палата Верховного Суду також звертала увагу, що належним способом захисту у відповідних правовідносинах є не формальне скасування запису про державну реєстрацію, а вирішення питання про наявність або відсутність речового права із внесенням відповідних змін до Державного реєстру прав (постанова від 09.11.2021 у справі № 466/8649/16-ц; постанова Верховного Суду від 15.07.2025 у справі № 916/1601/24).

Судова колегія зазначає, що обрання Позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові. Такий висновок сформульований, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19 (пункт 6.21), від 02.02.2021 у справі № 925/642/19 (пункт 54), від 22.06.2021 у справі № 200/606/18 (пункт 76).

Оцінюючи наведені правові висновки у сукупності з обставинами даної справи, колегія суддів зазначає, що заявлена Прокурором вимогу про скасування державної реєстрації права оренди земельної ділянки не призведе до вирішення спору про право та не забезпечить відновлення порушеного права, а відтак не є ефективним способом захисту у розумінні статті 16 Цивільного кодексу України.

Враховуючи все вищевикладене судова колегія доходить висновку, про відсутність підстав для задоволення позовних вимог Прокурора про скасування державної реєстрації права оренди земельної ділянки площею 19,4000 га, кадастровий номер 5110800000:02:034:0006 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 643354051108), та зобов`язання ТОВ "ТРАНСГРЕЙНТЕРМІНАЛ" повернути зазначену земельну ділянку Чорноморській міській раді Одеського району Одеської області.

Таким чином, апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення заявлених Прокурором позовних вимог.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Змагальність сторін є одним із основних принципів господарського судочинства, зміст якого полягає у тому, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, тоді як суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, зобов`язаний вирішити спір, керуючись принципом верховенства права.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 76 Господарського процесуального кодексу України).

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).

Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи (ст. 78 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає Позивач та Відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надання достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надання саме тієї кількості, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Тлумачення змісту ст.79 Господарського процесуального кодексу України свідчить про те, що ця стаття покладає на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Аналогічний висновок Верховного Суду викладений у постанові від 16.02.2021 у справі №927/645/19.

Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови ВС від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17).

Зазначений підхід узгоджується і з судовою практикою Європейського суду з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (п.1 ст.32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Оцінивши всі наявні у справі докази та доводи Прокурора у їх сукупності із застосуванням стандарту доказування "вірогідності доказів", колегія суддів доходить висновку, що Прокурором недоведено факт незаконної передачі Чорноморською міською радою Товариству з обмеженою відповідальністю "ТРАНСГРЕЙНТЕРМІНАЛ" спірної земельної ділянки в оренду без проведення земельних торгів, а тому у суду апеляційної інстанції відсутні підстави для скасування чи зміни оскаржуваного рішення суду першої інстанції.

Статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі Трофимчук проти України Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

За умовами статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Отже, рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з`ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Відповідно до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, судова колегія вважає, що апеляційну скаргу Заступника керівника Одеської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Одеської області від 28.05.2026 по справі № 916/1110/26 слід залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Одеської області від 28.05.2026 по справі № 916/1110/26 залишити без змін.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за апеляційний перегляд судового рішення покладаються на Апелянта.

Керуючись ст. 129, 269, 270, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

У Х В А Л И В:

1. Апеляційну скаргу Заступника керівника Одеської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Одеської області від 28.05.2026 по справі № 916/1110/26 – залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Одеської області від 28.05.2026 по справі № 916/1110/26 – залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, передбачені статтями 286-289 Господарсько процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 21.09.2026.

Головуюча суддя: Н.М. Принцевська

Судді: Г.І. Діброва

А.І. Ярош

Оригінал: reyestr.court.gov.ua