Постанова від 13 вересня 2026 р. у справі №916/1110/26 — Південно-західний апеляційний господарський суд

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

_____________________________________________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2026 рокум. ОдесаСправа № 916/1110/26

Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючої судді Принцевської Н.М.;

суддів: Діброви Г.І., Ярош А.І.;

(Південно-західний апеляційний господарський суд, м. Одеса, пр-т Шевченка,29)

секретар судового засідання (за дорученням головуючої судді): Романенко Д.С.;

за участю представників сторін:

Прокурор – Шафарчук О.В.;

Від Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області – не з`явився;

Від Товариства з обмеженою відповідальністю “ТРАНСГРЕЙНТЕРМІНАЛ” – Галкін О.С.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Заступника керівника Одеської обласної прокуратури

на додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 10.06.2026 (суддя Рога Н.В.)

по справі №916/1110/26

за позовом Керівника Чорноморської окружної прокуратури в інтересах держави

до відповідачів:

- Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області

- Товариства з обмеженою відповідальністю “ТРАНСГРЕЙНТЕРМІНАЛ”

про скасування державної реєстрації права оренди землі, зобов`язання вчинити певні дії

(суддя першої інстанції Рога Н.В., дата та місце ухвалення додаткового рішення: 10.06.2026, Господарський суд Одеської області, м. Одеса, пр-т Шевченка,29),

У березні 2026 року керівник Чорноморської окружної прокуратури в інтересах держави звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області (далі – Відповідач-1), Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСГРЕЙНТЕРМІНАЛ" (далі – Відповідач-2) про скасування державної реєстрації права оренди земельної ділянки ТОВ "ТРАНСГРЕЙНТЕРМІНАЛ" на об`єкт нерухомого майна – земельну ділянку площею 19,4000 га кадастровий номер 5110800000:02:034:0006 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 643354051108) та зобов`язання ТОВ «ТРАНСГРЕЙНТЕРМІНАЛ» повернути Чорноморській міській раді Одеського району Одеської області земельну ділянку площею 19,4000 га з кадастровим номером 5110800000:02:034:0006, яка знаходиться за адресою: Одеська обл., м. Чорноморськ, вул. Промислова, 1.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 28.05.2026 у даній справі було відмолено в задоволенні позовної заяви керівника Чорноморської окружної прокуратури в інтересах держави до Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області, Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСГРЕЙНТЕРМІНАЛ" про скасування державної реєстрації права оренди земельної ділянки Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСГРЕЙНТЕРМІНАЛ" на об`єкт нерухомого майна – земельну ділянку площею 19,4000 га кадастровий номер 5110800000:02:034:0006 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 643354051108) та зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНСГРЕЙНТЕРМІНАЛ» повернути Чорноморській міській раді Одеського району Одеської області земельну ділянку площею 19,4000 га з кадастровим номером 5110800000:02:034:0006, яка знаходиться за адресою: Одеська обл., м. Чорноморськ, вул. Промислова, 1.

01 червня 2026 року до суду від ТОВ "ТРАНСГРЕЙНТЕРМІНАЛ" надійшла заява про ухвалення додаткового рішення у справі №916/1110/26 та стягнення з Одеської обласної прокуратури витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 60 000 грн. та витрат на проведення комісійної будівельно-технічної експертизи у розмірі 200 058 грн 77 коп.

В обґрунтування заяви Відповідач-2 посилався на наявність Договору про надання правової допомоги від 31.03.2026, Додаткової угоди до цього договору від 31.03.2026, акта наданих послуг №43 від 29.05.2026р.

Додатковим рішенням Господарського суду Одеської області від 10.06.2026 у даній справі заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСГРЕЙНТЕРМІНАЛ" про ухвалення додаткового рішення у справі №916/1110/26 задоволено частково; стягнути з Одеської обласної прокуратури на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСГРЕЙНТЕРМІНАЛ" витрати на правничу допомогу у розмірі 30 000 грн та витрати на проведення комісійної судово будівельно- технічної експертизи у розмірі 200 058 грн 77 коп, у задоволенні решти заяви відмовлено.

Суд першої інстанції у своєму додатковому рішенні зазначив, що Відповідачем-2 було дотримано передбачений Господарським процесуальним кодексом України порядок заявлення таких витрат, так Відповідача -2 ще у відзиві на позовну заяву навів попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, а під час судових дебатів заявив про намір отримати їх відшкодування, подавши відповідні докази у встановлений законом строк.

Дослідивши надані ТОВ "ТРАНСГРЕЙНТЕРМІНАЛ" докази, місцевий господарський суд дійшов висновку, що витрати на професійну правничу допомогу та проведення експертизи є такими, що пов`язані з розглядом справи. Суд врахував положення статей 126, 129 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до яких при вирішенні питання про компенсацію витрат на правничу допомогу необхідно оцінювати їх фактичність, необхідність, обґрунтованість та співмірність із предметом спору, складністю справи, обсягом виконаних робіт та значенням справи для сторін.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу суд встановив, що між ТОВ "ТРАНСГРЕЙНТЕРМІНАЛ" та Адвокатським об`єднанням "Правнича колегія" було укладено договір про надання правничої допомоги, а також додаткову угоду, якою визначено обсяг послуг та їх вартість у розмірі 60 000 грн.

Крім того надані Відповідачем-2 акт приймання-передачі послуг та рахунок на оплату підтверджували факт надання правничої допомоги та погодження сторонами її вартості.

Разом із тим, здійснивши оцінку заявленої суми з урахуванням критеріїв розумності та співмірності, суд першої інстанції дійшов висновку, що витрати у розмірі 60 000 грн є завищеними з огляду на характер спору, складність справи, обсяг виконаних адвокатом робіт та фактичний час, необхідний для надання правничої допомоги.

Також зазначив, що компенсація витрат на адвоката не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої вони стягуються, а тому визначив розмір витрат на професійну правничу допомогу, який підлягає відшкодуванню, у сумі 30 000 грн.

Щодо витрат на проведення комісійної судової будівельно-технічної експертизи Господарський суд Одеської області встановив, що її проведення було ініційовано Відповідачем-2, а понесення витрат у розмірі 200 058 грн 77 коп. підтверджено Договором на проведення експертизи, рахунком та платіжним документом про оплату.

Враховуючи, що зазначені витрати були фактично понесені, документально підтверджені та пов`язані з розглядом справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для їх відшкодування у повному обсязі.

Не погоджуючись з таким рішенням, Заступник керівника Одеської обласної прокуратури звернувся до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 10.06.2026 у даній справі, яким частково задоволено заяву ТОВ "ТРАНСГРЕЙНТЕРМІНАЛ" - скасувати та відмовити у задоволенні заяви ТОВ "ТРАНСГРЕЙНТЕРМІНАЛ" про ухвалення додаткового рішення.

На переконання Прокурора, оскаржуване додаткове рішення Господарського суду Одеської області ухвалене з порушенням норм процесуального права, зокрема, ч. 3, 5 ст. 126, ч. 4-6 ст. 127 Господарського процесуального кодексу України.

Апелянт вказує, що розмір витрат на правничу допомогу є неспівмірним із предметом спору, складністю справи та фактичним обсягом наданих адвокатом послуг, оскільки справа стосувалася двох немайнових позовних вимог щодо земельної ділянки, участь у її розгляді брали лише Прокурор та представник Відповідача-2, а судовий розгляд тривав незначний проміжок часу. При цьому представник ТОВ "ТРАНСГРЕЙНТЕРМІНАЛ" фактично брав участь лише у трьох судових засіданнях та підготував процесуальні документи, що, на переконання Прокурора, не обґрунтовує стягнення 30 000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Також Прокурор зазначає, що частина роботи, за яку Відповідач-2 просив компенсувати витрати, не була необхідною для розгляду справи, оскільки підготовлені документи фактично містили відтворення змісту вже наявних у матеріалах справи доказів, зокрема висновку комісійної судової будівельно-технічної експертизи та науково-правового експертного висновку, який не може бути визнаний доказом у розумінні статті 109 Господарського процесуального кодексу України.

Окремо Скаржник зазначає, що витрати на проведення комісійної судової будівельно-технічної експертизи не підлягають стягненню з Одеської обласної прокуратури, оскільки саме Відповідач-2 було замовником її проведення та самостійно уклало відповідний договір із експертною установою, а отже такі витрати не були понесені у зв`язку з використанням професійної правничої допомоги.

На переконання Прокурора, проведення такої експертизи не було необхідним для вирішення спору, оскільки предметом доказування у справі були обставини щодо наявності правових підстав для передачі земельної ділянки у позаконкурентний спосіб, а не питання, пов`язані з проєктною документацією чи характеристиками об`єкта будівництва.

Прокурор вказує, що частина досліджень, проведених експертами, не стосувалася предмета спору, а окремі висновки фактично зводилися до вирішення правових питань.

Крім того, Прокурор зазначає про безпідставність проведення саме комісійної експертизи, оскільки справа не була складною чи багатооб`єктною.

У зв`язку з цим Прокурор вважає, що суд першої інстанції безпідставно поклав на орган прокуратури витрати на проведення експертизи, які не відповідали критеріям необхідності, обґрунтованості та співмірності.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.06.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Заступника керівника Одеської обласної прокуратури на додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 10.06.2026 по справі №916/1110/26; встановлено строк учасникам справи для подання відзиву на апеляційну скаргу та інших заяв та клопотань протягом 10 днів з дня вручення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі; призначено розгляд справи №916/1110/26 за апеляційною скаргою Заступника керівника Одеської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Одеської області від 28.05.2026 на: 17.08.2026 року об 12-00 год.; витребувано у Господарського суду Одеської області матеріали справи №916/1110/26.

24.06.2026 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №916/1110/26.

01.07.2026 до Південно-західного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСГРЕЙНТЕРМІНАЛ" надійшов відзив на апеляційну скаргу.

У своєму відзиві Відповідача-2 зазначає, що умовами договору про надання правничої допомоги сторони погодили фіксований розмір гонорару та визначили обсяг правничої допомоги, у зв`язку з чим відсутність детального опису кожної виконаної адвокатом дії не є порушенням вимог процесуального закону.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРАНСГРЕЙНТЕРМІНАЛ" також вказує, що Прокурором не доведено неспівмірності витрат на професійну правничу допомогу та до ухвалення додаткового рішення не подано клопотання про їх зменшення, тоді як суд першої інстанції вже зменшив заявлений до стягнення розмір витрат із 60 000 грн до 30 000 грн з урахуванням критеріїв розумності та співмірності.

Щодо витрат на проведення комісійної судової будівельно-технічної експертизи Відповідач-2 зазначає, що експертний висновок був поданий як належний доказ на спростування позовних вимог, оскільки Прокурор обґрунтовував позов, зокрема, проєктною документацією та відомостями Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва.

На переконання Відповідача-2, витрати на проведення експертизи підтверджені договором, рахунком, платіжною інструкцією та висновком експертів, а тому правомірно віднесені судом до судових витрат.

Також Відповідач-2 вказує, що доводи апеляційної скарги не спростовують факту понесення та документального підтвердження цих витрат, а зводяться до незгоди зі змістом експертного висновку, способом захисту, обраним Відповідачем, та переоцінки досліджених судом доказів.

Відповідач-2 зазначає, що саме сторона визначає необхідні для захисту докази, тоді як незгода Прокурора з окремими висновками експертів не є підставою для відмови у компенсації фактично понесених витрат.

02.07.2026 до Південно-західного апеляційного господарського суду від Чорноморської окружної прокуратури надійшла відповідь на відзив.

13.08.2026 до Південно-західного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю “ТРАНСГРЕЙНТЕРМІНАЛ” надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.08.2026 було відкладено розгляд апеляційної скарги Заступника керівника Одеської обласної прокуратури на додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 10.06.2026 по справі №916/1110/26 до: 14.09.2026 року о 14-15 год.

Відповідач-1 своїм правом на подання відзиву не скористався, що у відповідності до ч.3 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду оскарженого рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку.

14.09.2026 у судове засідання з`явилися Прокурор та представник Відповідача-2, які підтримали доводи та вимоги викладені ними письмово. Відповідач-1 у судове засідання не з`явився. Про день, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлений належним чином.

Відповідно до положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004 та інші).

Враховуючи викладене, а також зважаючи на те, що явка представників сторін судом обов`язковою не визнавалась, участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком учасників справи, колегія суддів апеляційного господарського суду, з урахуванням ст. 120, ст. 202, ст. 270, ч. 2 ст. 273 Господарського процесуального кодексу України, вважає за необхідне розглянути справу за відсутності Відповідача-1, за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши апеляційну скаргу та відзив на неї, заслухавши пояснення Прокурора та Відповідача-2, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального права та дотримання норм процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Господарського суду Одеської області від 28.05.2026 у даній справі було відмолено в задоволенні позовної заяви керівника Чорноморської окружної прокуратури в інтересах держави до Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області, Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСГРЕЙНТЕРМІНАЛ" про скасування державної реєстрації права оренди земельної ділянки Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСГРЕЙНТЕРМІНАЛ" на об`єкт нерухомого майна – земельну ділянку площею 19,4000 га кадастровий номер 5110800000:02:034:0006 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 643354051108) та зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНСГРЕЙНТЕРМІНАЛ» повернути Чорноморській міській раді Одеського району Одеської області земельну ділянку площею 19,4000 га з кадастровим номером 5110800000:02:034:0006, яка знаходиться за адресою: Одеська обл., м. Чорноморськ, вул. Промислова, 1.

Додатковим рішенням Господарського суду Одеської області від 10.06.2026 у даній справі заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСГРЕЙНТЕРМІНАЛ" про ухвалення додаткового рішення у справі №916/1110/26 задоволено частково; стягнуто з Одеської обласної прокуратури на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСГРЕЙНТЕРМІНАЛ" витрати на правничу допомогу у розмірі 30 000 грн та витрати на проведення комісійної судово будівельно- технічної експертизи у розмірі 200 058 грн 77 коп, у задоволенні решти заяви відмовлено.

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.09.2026 апеляційну скаргу Заступника керівника Одеської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Одеської області від 28.05.2026 по справі № 916/1110/26 – залишено без задоволення; рішення Господарського суду Одеської області від 28.05.2026 по справі № 916/1110/26 – залишено без змін.

Як вбачається з матеріалів справи 31.03.2026 між ТОВ "ТРАНСГРЕЙНТЕРМІНАЛ" (Замовник) та Адвокатським об`єднанням "Правнича колегія" (АО) було укладено Договір про надання правничої допомоги.

Цей договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31 грудня 2030 року. Цей договорі продовжує свою дію на кожний наступний рік при відсутності письмового повідомлення про його припинення (п. 3.1. Договору про надання правничої допомоги).

Пунктами 4.1.,4.2 Договору про надання правничої допомоги передбачено, що надання правничої допомоги за цим Договором здійснюється на платній основі.

Розмір гонорару за надання правничої допомоги та порядок оплати визначається у Додатках до цього Договору.

В матеріалах справи міститься також Додаткова угода №1 від 31.03.2026 до Договору про надання правничої допомоги від 31.03.2026 за умовами п.1.1. якої, Клієнт доручає, а Адвокатське об`єднання приймає зобов`язання надавати правничу допомогу щодо належного представництва його інтересів по справі № 916/1110/26 за позовом Чорноморської окружної прокуратури до Клієнта на стадії розгляду справи в Господарському суді Одеської області.

Обсяг послуг правничої допомоги: опрацювання позовної заяви Чорноморської окружної прокуратури, формування правової позиції та процесуальної стратегії Клієнта, аналіз судової практики, підготовка та подача до суду процесуальних документів та інших заяв (за необхідності), участь в судових засіданнях, вчинення інших дій, необхідних для належного захисту (представництва) Клієнта. (п.1.2 Додаткової угоди).

Пунктом 1.3. Додаткової угоди передбачено, що вартість правничої допомоги Адвокатського об`єднання, що надається Клієнту згідно з п.1.2. цієї Додатковою угодою, становить 60 000,00 грн без ПДВ.

Відповідно до п. 1.4. Додаткової угоди обсяг наданих послуг з описом та вартістю правничої допомоги (з урахуванням розцінок, що встановлені сторонами в п.1.3. Додаткової угоди) визначається сторонами в акті приймання-передачі наданих послуг, який формується Адвокатським об`єднанням протягом 2х робочих днів з дня винесення судового рішення (ухвали, постанови тощо). Клієнт зобов`язується розглянути акт протягом 5-ти робочих днів та підписати або надати обґрунтовані заперечення.

Згідно з п. 1.5. Додаткової угоди підписаний сторонами акт приймання-передачі наданих послуг засвідчує факт надання Адвокатським об`єднанням послуг за відповідною додатковою угодою та вартість таких послуг (гонорар).

Відповідно до п. 1.6. Додаткової угоди Клієнт зобов`язується сплатити гонорар на поточний рахунок Адвокатського об єднання не пізніше одного місяця з дати підписання акту приймання-передачі наданих послуг на підставі виставленого рахунку.

Відповідно до рахунку на оплату №41 від 29.05.2026 послуг з правничої допомоги щодо належного представництва інтересів клієнта по справі №916/1110/26 за позовом Чорноморської окружної прокуратури до клієнта на стадії розгляду справи у Господарському суді Одеської області на суму 60 000 грн.

В матеріалах справи міститься Акт надання послуг № 43 від 29.05.2026, за яким сторони підтверджують надання виконавцем Клієнту послуг з правничої допомоги щодо належного представництва інтересів клієнта по справі №916/1110/26 за позовом Чорноморської окружної прокуратури до клієнта на стадії розгляду справи у Господарському суді Одеської області у розмірі 60 000 грн.

Відповідно до висновку експертів Національного наукового центру "НСТИТУТ СУДОВИХ ЕКСПЕРТИЗ ІМ.ЗАСЛ. ПРОФ. М.С.БОКАРІУСА ПОЛТАВСЬКЕ ВІДДІЛЕННЯ" №611 від 21.04.2026.

Вищенаведений висновок зроблений на замовлення Відповідача згідно договору № 611 (02) від 03.04.2026, укладеного між ТОВ "ТРАНСГРЕЙНТЕРМІНАЛ" (Замовник) та Національним науковим центром "ІНСТИТУТ СУДОВИХ ЕКСПЕРТИЗ ІМ.ЗАСЛ. ПРОФ. М.С.БОКАРІУСА" Міністерства юстиції України (Виконавець).

Згідно з п. 1.1. Договору № 611 (02) від 03.04.2026 Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе зобов`язання надати послуги з проведення комісійної судової будівельно - технічної експертизи №611(02) (далі - послуги) у порядку та на умовах, передбачених цим Договором, а Замовник - оплатити вартість цих послуг.

У пункті 2.1. Договору № 611 (02) від 03.04.2026 зазначено, що вартість послуг складає 200 058 грн 77 коп., в тому числі ПДВ 33 343 грн 13 коп.

В матеріалах справи наявний рахунок №628 від 03.04.2026 на суму 200 058 грн 77 коп. за експертне дослідження №611 (02) у відношенні ТОВ "ТРАНСГРЕЙНТЕРМІНАЛ".

Крім того наявна також платіжна інструкція №4655 від 06.04.2026, згідно якої оплатило грошові кошти у розмірі 200 058 грн 77 коп., із призначенням платежу: оплата за послуги зг. З рах№628 від 03.04.2026, в т.ч. ПДВ 33 343,13 грн.

Оцінюючи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального права, перевіривши дотримання судом норм процесуального права, в контексті встановлених обставин, судова колегія дійшла наступних висновків.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частинами 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку, така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частин 3-5 статті 126 цього ж Кодексу для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу, з метою розподілу судових витрат, учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

За змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом, згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу, у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (постанови Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19 та від 22.11.2019 у справі №910/906/18).

Статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Як встановлено апеляційним господарським судом, 01.06.2026 від Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСГРЕЙНТЕРМІНАЛ" до місцевого господарського суд надійшла заява про ухвалення додаткового рішення у справі №916/1110/26 та стягнення з Одеської обласної прокуратури витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 60 000 грн та витрат на проведення комісійної будівельно-технічної експертизи у розмірі 200 058,77 грн.

Також було встановлено, що 31.03.2026 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ТРАНСГРЕЙНТЕРМІНАЛ" та Адвокатським об`єднанням "Правнича колегія" було укладено Договір про надання правничої допомоги.

Пунктами 4.1.,4.2 Договору про надання правничої допомоги передбачено, що надання правничої допомоги за цим Договором здійснюється на платній основі.

Розмір гонорару за надання правничої допомоги та порядок оплати визначається у Додатках до цього Договору.

Судовою колегією зазначає, що між вказаними вище сторонами була укладена Додаткова угода №1 від 31.03.2026 до Договору про надання правничої допомоги від 31.03.2026 за умовами п.1.1. якої, Клієнт доручає, а Адвокатське об`єднання приймає зобов`язання надавати правничу допомогу щодо належного представництва його інтересів по справі № 916/1110/26 за позовом Чорноморської окружної прокуратури до Клієнта на стадії розгляду справи в Господарському суді Одеської області.

Обсяг послуг правничої допомоги: опрацювання позовної заяви Чорноморської окружної прокуратури, формування правової позиції та процесуальної стратегії Клієнта, аналіз судової практики, підготовка та подача до суду процесуальних документів та інших заяв (за необхідності), участь в судових засіданнях, вчинення інших дій, необхідних для належного захисту (представництва) Клієнта. (п.1.2 Додаткової угоди).

Пунктом 1.3. Додаткової угоди передбачено, що вартість правничої допомоги Адвокатського об`єднання, що надається Клієнту згідно з п.1.2. цієї Додатковою угодою, становить 60 000,00 грн без ПДВ.

Відповідно до п. 1.4. Додаткової угоди обсяг наданих послуг з описом та вартістю правничої допомоги (з урахуванням розцінок, що встановлені сторонами в п.1.3. Додаткової угоди) визначається сторонами в акті приймання-передачі наданих послуг, який формується Адвокатським об`єднанням протягом 2х робочих днів з дня винесення судового рішення (ухвали, постанови тощо). Клієнт зобов`язується розглянути акт протягом 5-ти робочих днів та підписати або надати обґрунтовані заперечення.

Згідно з п. 1.5. Додаткової угоди підписаний сторонами акт приймання-передачі наданих послуг засвідчує факт надання Адвокатським об`єднанням послуг за відповідною додатковою угодою та вартість таких послуг (гонорар).

Відповідно до п. 1.6. Додаткової угоди Клієнт зобов`язується сплатити гонорар на поточний рахунок Адвокатського об єднання не пізніше одного місяця з дати підписання акту приймання-передачі наданих послуг на підставі виставленого рахунку.

На підставі зазначеної Додаткової угоди Адвокатським об`єднанням було сформовано Рахунок на оплату №41 від 29.05.2026 послуг з правничої допомоги щодо належного представництва інтересів клієнта по справі №916/1110/26 за позовом Чорноморської окружної прокуратури до клієнта на стадії розгляду справи у Господарському суді Одеської області на суму 60 000,00 грн.

Крім того відповідно до Акта надання послуг № 43 від 29.05.2026, сторони підтвердили надання виконавцем Клієнту послуг з правничої допомоги щодо належного представництва інтересів клієнта по справі №916/1110/26 за позовом Чорноморської окружної прокуратури до клієнта на стадії розгляду справи у Господарському суді Одеської області у розмірі 60 000,00 грн.

Судова колегія зауважує, що від Прокурора не надходило жодних заперечень чи клопотань щодо зменшення судових витрат, заявлених Відповідачем-2 у своїй заяві.

За змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, у тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

За приписами частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення Позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частина 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Суд, застосовуючи частину 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, неодноразово зазначав, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц, постанови Верховного Суду від 09.04.2019 у справі №826/2689/15; від 03.10.2019 у справі №922/445/19).

Отже, під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд:

1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, визначеними у частині 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;

2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, визначеними частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України (а саме: пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або чи заявлення неспівмірно нижчою суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.

Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Судова колегія зазначає, що місцевим господарським судом було враховано характер та складність зазначеної справи.

Крім того, судова колегія бере до уваги, що в межах розгляду даної справи Відповідачем-2 було подано відзив на позовну заяву Прокурора, заперечення на відповідь на відзив, а також додаткові пояснення. Зі змісту зазначених процесуальних документів вбачається, що Відповідач-2 належним чином та детально обґрунтував свою правову позицію, надавши пояснення та заперечення щодо кожного з доводів, наведених Прокурором в позовній заяві та відповіді на відзив.

Також судова колегія враховує, що представник Відповідача-2 брав безпосередню участь у п`яти судових засіданнях, проведених у межах розгляду даної справи судом першої інстанції, що свідчить про фактичне здійснення представництва та надання правничої допомоги Відповідачу-2 під час судового розгляду справи.

Отже, сукупність наведених обставин підтверджує реальність та фактичний обсяг наданої Відповідачу-2 професійної правничої допомоги, а також свідчить про те, що представником було здійснено необхідний комплекс процесуальних дій для захисту прав та інтересів Відповідача-2 у цій справі.

Як зазначалось вище, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд, за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правничу допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правничу допомогу повністю або частково та, відповідно, не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правничу допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, у постановах Верховного Суду від 01.08.2019 у справі №915/237/18, від 24.10.2019 у справі №905/1795/18, від 17.09.2020 у справі №904/3583/19.

Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі №916/2102/17, від 25.06.2019 у справі №909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі №922/928/18, від 30.07.2019 у справі №911/739/15 та від 01.08.2019 у справі №915/237/18).

До того ж у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі №905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі №922/2685/19 сформовано правовий висновок про те, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, приписами статей 123-130 Господарського процесуального кодексу України, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Судова колегія акценту зауважує, що стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (така ж правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 24.01.2022 у справі №911/2737/17).

Місцевий господарський суд, під час вирішення питання про розподіл судових витрат, керуючись у тому числі критеріями, як обґрунтованість та пропорційність до предмета спору, а також враховуючи критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, дійшов висновку не присуджувати Відповідачу-2, на користь якого ухвалено судове рішення, всі його витрати на професійну правову допомогу, що заявлені до стягнення.

Отже, дослідивши заяву Відповідача-2 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу та додані до нього документи, колегія суддів погоджується з місцевим господарським судом, що розмір заявлених витрат на правничу (правову) допомогу в сумі 60 000,00 грн не відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, такі витрати не мають характеру необхідних, неспівмірні зі складністю справи і необхідним обсягом правничих послуг, отже, їх розмір є необґрунтованим.

Надаючи правову оцінку співмірності суми витрат на професійну правничу допомогу зі складністю справи, беручи до уваги характер правовідносин у цій справі, проаналізувавши обсяг наданих адвокатом послуг, виходячи з вищенаведених критеріїв їх оцінки та керуючись статтями 126, 129 Господарського процесуального кодексу України, суд першої інстанції дійшов висновку, з яким погоджується судова колегія, що витрати Відповідача-2 на професійну правничу допомогу, пов`язані з розглядом цієї справи, підлягають частковому задоволенню в сумі 30 000,00 грн.

Посилання Скаржника на відсутність детального опису робіт (наданих послуг) відхиляється колегією суддів, оскільки подання детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, не є самоціллю, а є необхідним для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат.

Виходячи з аналізу положень статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту адвокат отримує винагороду у вигляді гонорару, обчислення якого, підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При цьому адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 07.09.2020 у справі №910/4201/19).

У постанові від 16.11.2022 у справі №922/1964/21 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.

Таким чином, у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.

Інші доводи апеляційної скарги Прокурора взяті судом до уваги, однак не спростовують вищенаведених висновків суду.

Крім того судова колегія зазначає, що судом першої інстанції було стягнуто з Прокурора витрати на проведення комісійної судово будівельно- технічної експертизи у розмірі 200 058 грн 77 коп.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати, пов`язані із залученням експертів та проведенням експертизи (частина 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частин 2, 3 статті 98 Господарського процесуального кодексу України предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права. Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.

Суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів (частина 1 статті 99 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно із частинами 1, 5-7 статті 101 Господарського процесуального кодексу України учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. У висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок. Експерт, який склав висновок за зверненням учасника справи, має ті самі права та обов`язки, що і експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду. За заявою учасника справи про наявність підстав для відводу експерта, який підготував висновок на замовлення іншої особи, такий висновок судом до розгляду не приймається, якщо суд визнає наявність таких підстав.

Частина 1 статті 1 Закону України "Про судову експертизу" визначає, що судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Підставою проведення судової експертизи є відповідне судове рішення чи рішення органу досудового розслідування, або договір з експертом чи експертною установою - якщо експертиза проводиться на замовлення інших осіб (частина 1 статті 71 цього Закону).

Пункт 1.8 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5, передбачає, що підставою для проведення експертизи відповідно до чинного законодавства є процесуальний документ про призначення експертизи, складений уповноваженою на те особою (органом), або договір з експертом чи експертною установою, укладений за письмовим зверненням особи у випадках, передбачених законом, в якому обов`язково зазначаються її реквізити, номер справи або кримінального провадження або посилання на статтю закону, якою передбачено надання висновку експерта, перелік питань, що підлягають вирішенню, а також об`єкти, що підлягають дослідженню.

Системний аналіз наведених положень процесуального законодавства дозволяє констатувати таке: 1) витрати, пов`язані із залученням експертів та проведенням експертизи, належать до судових витрат; 2) висновок експерта може бути підготовлений як на підставі ухвали суду про призначення експертизи, так і на замовлення учасника справи; 3) у разі подання учасником справи до суду висновку експерта, складеного на його замовлення, у такому висновку має бути зазначено, що його підготовлено для подання до суду та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок. При цьому інша сторона може подати до суду заяву про наявність підстав для відводу експерта, який підготував висновок на замовлення іншої особи, і в разі, якщо суд визнає наявність таких підстав, зазначений висновок не приймається судом до розгляду; 4) при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує не те, коли замовлено експертизу та отримано висновок експерта - до чи після звернення Позивача до суду із позовом, а те, чи пов`язані безпосередньо ці витрати з розглядом справи (такі висновки наведено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.11.2023 у справі № 712/4126/22).

Відтак сторона, на користь якої ухвалено рішення, має право на відшкодування витрат за експертизу, у тому числі проведену до подання позову, якщо такі витрати пов`язані з розглядом справи, зокрема якщо судом враховано відповідний висновок експерта як доказ.

Відмова у відшкодуванні судових витрат за проведення експертизи стороні, на користь якої ухвалене судове рішення (особливо, якщо суд врахував відповідний висновок експерта як доказ), не узгоджується із засадами розумності, добросовісності, справедливості та правової визначеності, а також не забезпечує конструкцію передбачуваності застосування процесуальних норм, отже, не є такою, що відповідає принципу верховенства права.

Судовою колегією було встановлено, що 03.04.2026 між ТОВ "ТРАНСГРЕЙНТЕРМІНАЛ" та Національним науковим центром "ІНСТИТУТ СУДОВИХ ЕКСПЕРТИЗ ІМ.ЗАСЛ. ПРОФ. М.С.БОКАРІУСА" Міністерства юстиції України було укладено Договорі № 611 (02), згідно з п. 1.1. вказаного Договору, Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе зобов`язання надати послуги з проведення комісійної судової будівельно - технічної експертизи №611(02) (далі - послуги) у порядку та на умовах, передбачених цим Договором, а Замовник - оплатити вартість цих послуг.

У пункті 2.1. Договору № 611 (02) від 03.04.2026 зазначено, що вартість послуг складає 200 058 грн 77 коп., в тому числі ПДВ 33 343 грн 13 коп.

Відповідно до рахунку № 628 від 03.04.2026, виставленого Національним науковим центром "ІНСТИТУТ СУДОВИХ ЕКСПЕРТИЗ ІМ. ЗАСЛ. ПРОФ. М. С. БОКАРІУСА", вартість проведення експертного дослідження № 611 (02) щодо ТОВ "ТРАНСГРЕЙНТЕРМІНАЛ" становить 200 058 грн 77 коп.

На виконання умов Договору № 611 (02) від 03.04.2026, укладеного між ТОВ "ТРАНСГРЕЙНТЕРМІНАЛ" та Національним науковим центром «ІНСТИТУТ СУДОВИХ ЕКСПЕРТИЗ ІМ. ЗАСЛ. ПРОФ. М. С. БОКАРІУСА" Міністерства юстиції України, останнім було проведено комісійну судову будівельно-технічну експертизу № 611 (02), за результатами якої експертами Національного наукового центру "ІНСТИТУТ СУДОВИХ ЕКСПЕРТИЗ ІМ. ЗАСЛ. ПРОФ. М. С. БОКАРІУСА" Полтавського відділення складено висновок експертів № 611 від 21.04.2026.

Прокурор заперечуючи проти стягнення судових витрат за проведення експертизи зазначав, що проведення відповідної експертизи не було необхідним для вирішення спору, оскільки обставини щодо наявності правових підстав для передачі земельної ділянки у позаконкурентний спосіб, а не питання, пов`язані з проєктною документацією чи характеристиками об`єкта будівництва.

Судова колегія зазначає, що Прокурор звертаючись з позовом до суду першої інстанції зазначив, що спірна земельна ділянка комунальної власності була передана Товариству з обмеженою відповідальністю "ТРАНСГРЕЙНТЕРМІНАЛ" в оренду без проведення земельних торгів за відсутності передбачених законом підстав для такого позаконкурентного набуття права користування.

Необхідність проведення експертного дослідження у межах даної справи була зумовлена необхідністю встановлення обставин щодо функціонального призначення та характеристик об`єктів, розташованих на спірній земельній ділянці, а також їх належності до об`єктів транспортної інфраструктури та/або дорожнього сервісу. Встановлення зазначених обставин мало істотне значення для вирішення спору, оскільки саме від встановлення відповідності таких об`єктів визначеним законом категоріям залежить можливість застосування винятку, передбаченого частиною другою статті 134 Земельного кодексу України, та, відповідно, передачі спірної земельної ділянки в користування без проведення земельних торгів.

Як вбачається з висновку експертів Національного наукового центру "Інститут судових експертиз ім. засл. проф. М. С. Бокаріуса" Полтавського відділення № 611 від 21.04.2026, складеного за результатами проведення комісійної судової будівельно-технічної експертизи, на земельній ділянці з кадастровим номером 5110800000:02:034:0006 розміщені об`єкти, передбачені проектною документацією, зокрема візирувальна на шість проїздів з лабораторією, побутове приміщення з тепловим пунктом, приміщення для робітників комплексу, трансформаторна підстанція, покриття майданчика зберігання автотранспорту, освітлювальні вежі та огорожа. При цьому експертами встановлено відсутність ознак зміни функціонального призначення зазначених об`єктів та відхилень від чинних нормативних вимог.

Крім того, за результатами дослідження проектної документації та чинних нормативних актів у сфері будівництва експертами встановлено, що будівництво (використання) об`єктів дорожнього сервісу на спірній земельній ділянці проектною документацією не передбачено, тоді як передбачені проектними рішеннями об`єкти логістичного хабу відповідають вимогам нормативних документів, що регулюють проектування, технічну безпеку та функціональне призначення об`єктів транспортної інфраструктури.

Апеляційний господарський суд зазначає, що наведені у висновку експертів обставини мають істотне значення для вирішення даного спору, оскільки встановлення функціонального призначення об`єктів, їх відповідності нормативним вимогам та належності до об`єктів транспортної інфраструктури чи дорожнього сервісу безпосередньо пов`язане з визначенням наявності правових підстав для передачі спірної земельної ділянки без проведення земельних торгів.

Судова колегія зауважує, що встановлення зазначених обставин потребувало застосування спеціальних знань у сфері будівництва, проектування та технічного регулювання, якими суд не володіє. Відтак без проведення відповідного експертного дослідження судова колегія була позбавлена можливості самостійно встановити функціональне призначення спірних об`єктів та належність до об`єктів дорожнього сервісу.

Таким чином, проведення комісійної судової будівельно-технічної експертизи та складення за її результатами Висновку № 611 від 21.04.2026 було необхідним для встановлення обставин, які мають істотне значення для правильного вирішення спору та потребують спеціальних знань. Відповідний висновок є належним доказом на підтвердження зазначених обставин та був врахований і покладений в основу висновків судів першої та апеляційної інстанцій при вирішенні спору.

За таких обставин не вбачається будь-яких перешкод для відшкодування стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, витрат на складення експертного висновку, підготовленого та отриманого на замовлення сторони у справі, за умови, якщо він відповідає вимогам статі 98 Господарського процесуального кодексу України, безпосередньо пов`язаний з розглядом справи та якщо суд врахував цей висновок експерта як доказ (такі висновки наведено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.11.2023 у справі № 712/4126/22).

Разом з тим судова колегія зазначає, що у Висновку експертів № 611 від 21.04.2026 досліджувалося, зокрема, питання: "Чи є відхилення від діючих нормативних вимог, або ознаки, які можуть свідчити про зміну функціонального призначення об`єктів нерухомості, які передбачені проєктом "Нове будівництво вузла відбору проб, майданчика тимчасового зберігання тарних вантажів та стоянки вантажного автотранспорту по чергах за адресою: Одеська область, Одеський район, м. Чорноморськ, вул. Промислова, ділянка 1 (один)"".

У межах дослідження зазначеного питання експертами, зокрема, досліджувалися акти на закриття прихованих робіт, за результатами чого встановлено, що відповідні будівельні роботи виконувалися відповідно до будівельних норм і правил.

Водночас судова колегія вважає, що встановлення зазначених обставин не мало істотного значення для вирішення спору, оскільки питання дотримання будівельних норм і правил під час виконання відповідних будівельних робіт, так само як і наявність чи відсутність відхилень від нормативних вимог при їх виконанні, не входило до предмета доказування у цій справі та не впливало на вирішення питання щодо наявності правових підстав для передачі спірної земельної ділянки без проведення земельних торгів.

Крім того, судова колегія враховує, що висновки експертів, зроблені за результатами дослідження зазначеного питання, не були покладені в основу судових висновків та не використовувалися судами першої й апеляційної інстанцій при вирішенні спору.

Отже, дослідження вказаного питання не було необхідним для встановлення обставин, що входили до предмета доказування у даній справі, а тому витрати, понесені у зв`язку з проведенням відповідної частини експертного дослідження, не можуть бути визнані такими, що були необхідними для розгляду справи.

Враховуючи наведене, судова колегія вважає за необхідне зменшити розмір витрат, заявлених Відповідачем-2 до відшкодування у зв`язку з проведенням комісійної судової будівельно-технічної експертизи № 611.

Як встановлено судом, загальна вартість проведення зазначеної експертизи відповідно до Договору № 611 (02) від 03.04.2026 та рахунку № 628 від 03.04.2026 становить 200 058,77 грн. При цьому на вирішення експертів було поставлено п`ять питань, з яких одне питання, як встановлено судовою колегією, не мало істотного значення для вирішення спору та не стосувалося обставин, які входили до предмета доказування у даній справі.

Враховуючи, що вартість проведення експертизи становить 200 058,77 грн, а експертами досліджувалося п`ять поставлених перед ними питань, судова колегія вважає обґрунтованим визначити вартість дослідження чотирьох питань, які були необхідними для вирішення спору, у розмірі 4/5 від загальної вартості експертизи, що становить 160 047,02 грн (200 058,77 грн : 5 Ч 4).

Отже, з урахуванням наведеного, витрати Відповідача-2 на проведення експертизи підлягають відшкодуванню в розмірі 160 047,02 грн, тоді як у задоволенні вимоги про відшкодування решти 40 011,75 грн витрат на проведення експертизи слід відмовити.

Враховуючи наведене, судова колегія зазначає, що доводи Прокурора в частині необґрунтованості стягнення з нього витрат на проведення комісійної судової будівельно-технічної експертизи знайшли своє часткове підтвердження під час апеляційного перегляду справи.

За таких обставин судова колегія дійшла висновку про необхідність зменшення розміру витрат на проведення експертизи, які підлягають відшкодуванню Відповідачу-2, з урахуванням обсягу фактично необхідного для вирішення спору експертного дослідження. Відтак витрати на проведення експертизи підлягають стягненню не в повному заявленому розмірі, а в розмірі 160 047,02 грн.

Отже, рішення суду першої інстанції в частині розподілу судових витрат на проведення експертизи підлягає зміні шляхом зменшення суми витрат, що підлягає стягненню на користь Відповідача-2, з 200 058,77 грн до 160 047,02 грн..

Відповідно до ч.3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

За приписами ч.1 ст.73 цього Кодексу доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

При цьому, відповідно до ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів Скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 09.12.1994, серія A, №303-A, п.29). Названий Суд зазначив, що, хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Трофимчук проти України»).

Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Отже, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду зазначає, що суд першої інстанції вірно дійшов висновку щодо наявності підстав для часткового задоволення заяви Відповідача-2 про стягнення з Позивача понесених у зв`язку з розглядом справи витрат. Разом з тим, з огляду на те, що частина експертного дослідження стосувалася питань, які не входили до предмета доказування у цій справі, а відповідні висновки експертів не були покладені в основу судових рішень, колегія суддів вважає, що розмір витрат на проведення комісійної судової будівельно-технічної експертизи № 611 підлягає зменшенню.

Відповідно до ст. 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з ч. 1, 4 ст. 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: нез`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

Приймаючи до уваги вищенаведені обставини справи в їх сукупності, судова колегія вважає, що аргументи, викладені в апеляційній скарзі Прокурора, знайшли часткове своє підтвердження при апеляційному перегляді оскаржуваного додаткового рішення, у зв`язку з чим апеляційна скарга Заступника керівника Одеської обласної прокуратури підлягає частковому задоволенню, а додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 10.06.2026 у справі №916/1110/26 потребує зміни, з викладенням п. 3 резолютивної частини в редакції постанови суду апеляційної інстанції.

Керуючись ст. 269, 270, 273, 275, 277, 281-285, 287 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Заступника керівника Одеської обласної прокуратури на додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 10.06.2026 у справі №916/1110/26 - задовольнити частково.

Додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 10.06.2026 у справі №916/1110/26 - змінити, виклавши п. 3 резолютивної частини додаткового рішення в наступній редакції: "Стягнути з Одеської обласної прокуратури (65026 м. Одеса, вул. Італійська, буд. 3, код ЄДРПОУ 03528552) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСГРЕЙНТЕРМІНАЛ" (68001, Одеська обл., м. Чорноморськ, вул. Транспортна, буд. 44, код ЄДРПОУ 39331665) витрати на правничу допомогу у розмірі 30 000 грн. та витрати на проведення комісійної судово будівельно- технічної експертизи у розмірі 160 047 грн 02 коп.".

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, передбачені статтями 286-289 Господарсько процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 21.09.2026.

Головуюча суддя: Н.М. Принцевська

Судді: Г.І. Діброва

А.І. Ярош