Суд: Західний апеляційний господарський суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Господарське
Категорія: Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів (крім категорій 201000000-208000000), з них
Дата: 15 вересня 2026 р.
Справа: №926/4243/25
Суддя: Міліціанов Роман Валерійович
ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 вересня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 926/4243/25
Західний апеляційний господарський суд у складі колегії: головуючий суддя головуючий суддя Міліціанов Р.В., судді Ржепецький В.О., Степанюк Н.Л., при секретарі Залуцькому Д.Т., розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернівецька обласна енергопостачальна компанія» на Рішення Господарського суду Чернівецької області від 14.07.2026 у справі
за позовом Вікнянської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області, Чернівецька обл.
до товариства з обмеженою відповідальністю “Чернівецька обласна енергопостачальна компанія”, м. Чернівці
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача – Управління Західного офісу Держаудитслужби в Чернівецькій області, м. Чернівці
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача – акціонерне товариство “Чернівціобленерго”, м. Чернівці
про стягнення заборгованості в сумі 121 361,33 грн,
за участю представників:
позивача: Денісова М.В.
відповідача: Савка О.Т.
від третьої особи на стороні позивача: не прибув,
від третьої особи на стороні відповідача: не прибув.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 14.07.2026 позовні вимоги задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “Чернівецька обласна енергопостачальна компанія” на користь Вікнянської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області заборгованість у сумі 121 361,33 грн. (з яких: 76908,89 грн. – безпідставно отримані кошти, 35830,70 грн. – інфляційні втрати, 8621,74 грн. – 3% річних) на розрахунковий рахунок UA408999980314080544000024337 в УДКСУ в Чернівецькій області, ЄДРПОУ 37836095, Чернів.ГУКУВікнянська ТГ/24060300, код платежу 24060300 “Інші надходження”.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “Чернівецька обласна енергопостачальна компанія” на користь Вікнянської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області судовий збір в сумі 3 028,00 грн.
11.08.2026, не погодившись з Рішенням Господарського суду Чернівецької області, через систему «Електронний суд» Товариство з обмеженою відповідальністю «Чернівецька обласна енергопостачальна компанія» звернулося до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить: поновити пропущений строк на апеляційне оскарження, скасувати повністю рішення Господарського суду Чернівецької області від 14.07.2026 у справі № 926/4243/25 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову Вікнянської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 17.08.2026 відкрито апеляційне провадження. Ухвалою суду від 03.09.2026 судове засідання призначено на 16.09.2026.
26.08.2026 від позивача надійшов відзив (вх.№01-04/7126/26) на апеляційну скаргу.
28.08.2026 від Управління Західного офісу Держаудитслужби в Чернівецькій області надійшов відзив (вх.№01-04/7221/26) на апеляційну скаргу.
15.09.2026 від апелянта надійшли додаткові пояснення по справі (вх.№01-04/7755/26).
У судове засідання 16.09.2026 прибули представники позивача та відповідача, які підтримали процесуальні позиції, висловлені у процесуальних заявах по суті розгляду апеляційної скарги.
У судове засідання 16.09.2026 не прибули представники третіх осіб.
Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін, або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Зважаючи на те, що в матеріалах справи містяться докази належного повідомлення третіх осіб про час, дату та місце судового засідання, явка сторін в судове засідання обов`язковою не визнавалась, наявні в матеріалах справи документи дозволяють визначитися відносно законності оскаржуваного судового рішення, правові позиції сторін викладені учасниками справи в процесуальних документах по суті спору, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справу за відсутністю представників третіх осіб у справі, за наявними у справі документами.
Апеляційну скаргу розглянуто в межах процесуальних строків, визначених ст. 273 ГПК України.
1. Короткий зміст позовних вимог.
Позовні вимоги обґрунтовано обставинами, пов`язаними з укладенням між сторонами Договору про постачання електричної електроенергії від 04.02.2021 за № 0057 та додаткових угод від 04.02.2021 № 0057/1, від 16.082021 № 1, від 19.08.2021 № 2 та від 26.082021 № 3 до цього договору, а також Договору про постачання електричної електроенергії №199 від 13.12.2022 року та додаткових угод №1 від 01.05.2023, №2 від 24.07.2023, №3 від 16.08.2023, внаслідок чого збільшилась ціна електричної енергії. Позивач вважає, що спірні додаткові угоди укладені без належних на те підстав та обґрунтованого документального підтвердження щодо коливання ціни на ринку електричної енергії. Зокрема зазначив, що обмеження 10% застосовується як максимальний ліміт щодо зміни ціни, визначеної в договорі, незалежно від того, як часто відбуваються такі зміни (кількість підписаних додаткових угод). Наголошує, що перемога у тендері (закупівля за державні кошти) та укладення договору з однією ціною та її подальше підвищення більш як на 37% шляхом так званого “каскадного” укладення чотирьох додаткових угод, є нечесною і недобросовісною діловою практикою з боку продавця, а відтак просить стягнути з відповідача коти в сумі 121 361,33 грн., з яких: 76 908,89 грн – безпідставно отримані кошти, 35 830,70 грн – інфляційні втрати, 8 621,74 грн – 3% річних.
2. Короткий зміст оскаржуваного процесуального рішення суду першої інстанції.
Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 20.07.2026 позовні вимоги задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “Чернівецька обласна енергопостачальна компанія” на користь Вікнянської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області заборгованість у сумі 121 361,33 грн. (з яких: 76908,89 грн. – безпідставно отримані кошти, 35830,70 грн. – інфляційні втрати, 8621,74 грн. – 3% річних) та судовий збір в сумі 3 028,00 грн.
Рішення суду мотивоване тим, що сторонами справи в порушення ч. 5 ст. 41 та п.2 ч. 5 ст. 41 Закону №922 за відсутності документального підтвердження підстав для внесення змін до істотних умов договору в частині збільшення ціни, безпідставно укладено додаткові угоди від 04.02.2021 №0057/1, від 16.08.2021 №1, від 19.08.2021 №2 та від 26.08.2021 №3, в результаті чого вартість електроенергії була збільшена на 37% в порівнянні із ціною Договору від 04.02.2021 №0057.
Відповідно до Акта ревізії у результаті укладення та виконання додаткових угод до договору №0057 від 04.02.2021 року, що укладений між Вікнянською сільською радою та ТОВ “Чернівецька обласна енергопостачальна компанія”, останній без достатньої правової підстави тобто безпідставно, отримав та зберіг кошти місцевого бюджету на загальну суму 32036,80 грн.
Сума, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів складає 23811,27 грн.
Загальний розмір нарахованих 3% річних складає 4 660,70 грн.
В підсумку, сума безпідставно отриманім коштів, інфляційних втрат та трьох відсотків річних Відповідача перед Позивачем за Договором № 0057 від 04.02.2021 складає 60 508,77 грн.
В результаті неналежного виконання умов Договору №199 від 13.12.2022, що укладений між Вікнянською сільською радою та ТОВ “Чернівецька обласна енергопостачальна компанія”, останній без достатньої правової підстави тобто безпідставно, отримав та зберіг бюджетні кошти місцевого бюджету на загальну суму 44 872,09 грн.
Сума, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів – 12 019,33 грн. (інфляційне збільшення). Загальний розмір нарахованих 3% річних – 3 961,04 грн.
Загальна сума коштів, яку стягнув місцевий суд з відповідача на користь Позивача, становить 121 361,33 грн.
3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.
Не погодившись з Рішенням Господарського суду Чернівецької області, через систему «Електронний суд» Товариство з обмеженою відповідальністю «Чернівецька обласна енергопостачальна компанія» звернулося до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить: поновити пропущений строк на апеляційне оскарження, скасувати повністю рішення Господарського суду Чернівецької області від 14.07.2026 у справі № 926/4243/25 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову Вікнянської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області.
Доводи апеляційної скарги:
- суд першої інстанції допустив грубе порушення норм процесуального права: вийшов за межі заявлених позовних вимог та фактично вирішив питання про недійсність додаткових угод за відсутності відповідної вимоги у прохальній частині позову і без сплати судового збору за такі вимоги. Прохальна частина позовної заяви містить лише чотири пункти: (1) про прийняття позовної заяви до розгляду; (2) про залучення третьої особи; (3) про стягнення коштів у сумі 121 361,33 грн; (4) про стягнення судового збору. Жодного п`ятого (чи будь-якого іншого) пункту з вимогою про визнання правочину (його частини) недійсним прохальна частина не містить.
- судовий збір сплачено лише за майнову вимогу про стягнення коштів.
- суд першої інстанції визнав додаткові угоди протиправними («такими, що є підставою для визнання їх недійсними») без належно заявленої вимоги та поклав цей висновок в основу стягнення коштів.
- внутрішня суперечливість процесуальної поведінки суду: відмова у поверненні до стадії підготовчого провадження та в задоволенні заяви про уточнення позовних вимог. Так, місцевий суд одночасно (1) відмовив позивачу у формальному оформленні вимоги про недійсність угод та у можливості доплатити відповідний судовий збір, і (2) фактично розглянув й вирішив це ж питання по суті, використовуючи його як необхідну юридичну передумову для задоволення іншої вимоги. Наведене свідчить про порушення вимог законності та обґрунтованості судового рішення, передбачених статтею 236 Господарського процесуального кодексу України, а також про порушення права Відповідача на справедливий судовий розгляд, гарантованого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки Відповідач був позбавлений можливості повноцінно захищатися від вимоги (про недійсність угод), яка, попри формальну відсутність у прохальній частині позову, була фактично вирішена не на його користь.
- щодо неправильного застосування норм матеріального права, то позивач обрав неналежний спосіб захисту, а суд цього не врахував. Навіть за умови, що суд дійшов би висновку про формальні порушення при укладенні додаткових угод (що Відповідач категорично заперечує з підстав, викладених нижче), це саме по собі не могло призвести до задоволення позову про стягнення коштів без попереднього визнання відповідних угод недійсними в окремому, належно оформленому та оплаченому судовим збором порядку. Суд першої інстанції залишив це фундаментальне заперечення Відповідача, викладене у відзиві, додаткових поясненнях та заключному слові, взагалі поза увагою й оцінкою, що є самостійною підставою для скасування рішення.
-неповне з`ясування обставин справи та неправильна оцінка доказів щодо правомірності додаткових угод до договору №0057 від 04.02.2021: відсутність доктрини «похідної» (каскадної) недійсності послідовно укладених додаткових угод, немотивоване відхилення довідок Торгово-промислової палати як доказу;
- неправильне застосування норм матеріального права щодо додаткових угод до договору №199 від13.12.2022, суд не розмежував різні правові підстави зміни ціни:
· Механізм зміни ціни, погоджений сторонами в Додатку 2 до договору № 199, є формульним і залежить від об`єктивного показника — середньозваженої ціни на ринку «на добу наперед», що виключає застосування 10-відсоткового обмеження
· Нещодавня зміна законодавчого регулювання (Законом України «Про публічні закупівлі» від 27.05.2026 № 4888-IX, окремі положення якого набрали чинності 24.06.2026, викладено в новій редакції пункт 7 частини 5 статті 41 Закону України від 25.12.2015 № 922-VIII з прямим закріпленням підстави зміни ціни у зв`язку зі зміною середньозважених цін на електроенергію на ринку «на добу наперед». Хоча ця редакція не застосовується до спірних правовідносин у часі, вона підтверджує послідовність законодавчого регулювання, на яку звернув увагу Верховний Суд у постанові від 22.07.2026 у справі № 922/3937/25, і є додатковим аргументом на користь самостійності правового режиму такого механізму ціноутворення).
- безпідставно заявлено вимоги про стягнення 3% річних та інфляційних втрат,
- недотримано принцип двосторонньої реституції, бо у разі визнання угод недійсними закон передбачає двосторонню, а не односторонню реституцію.
- суд не врахував суперечливу поведінку позивача.
4. Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи.
26.08.2026 від позивача надійшов відзив (вх.№01-04/7126/26) на апеляційну скаргу.
28.08.2026 від Управління Західного офісу Держаудитслужби в Чернівецькій області надійшов відзив (вх.№01-04/7221/26) на апеляційну скаргу.
15.09.2026 від апелянта надійшли додаткові пояснення по справі (вх.№01-04/7755/26).
Заяви про приєднання до апеляційної скарги не надходили (ст. 265 ГПК України).
5. Межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції.
Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції (стаття 269 ГПК України).
6. Встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставин, а також обставин, встановлені судом апеляційної інстанції.
6.1. За результатами проведеної закупівлі електричної енергії (ID:UA-2021-01-14-005322-а) шляхом застосування переговорної процедури очікуваною вартістю 420000,00 грн. між Вікнянською сільською радою Чернівецького району Чернівецької області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Чернівецька обласна енергопостачальна компанія" укладено договір від 04.02.2021 №0057.
Предметом вказаного договору є постачання електричної енергії у 2021 в обсязі 120 000 кВт.год., ціна договору становить 408 000,00 грн. з ПДВ.
Згідно з п.5.12 вищезазначеного Договору, істотні умови договору не можуть змінюватись після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, передбачених ст.41 Закону України від 25.12.2015 року №922-VIII “Про публічні закупівлі”.
Враховуючи ціну договору 408000,00 грн. з ПДВ та відповідно обсяг електроенергії по договору - 120 000 кВт.год., вартість електроенергії становить 3,4 грн. з ПДВ за 1 кВт.год. (408 000,00 грн./120 000 кВт.год.).
У межах виконання вказаного Договору між сторонами було укладено наступні Додаткові угоди, якими змінено істотні умови Договору.
Відповідно до додаткової угоди №0057/1 від 04.02,2021 внесено зміни до пункту 5.4 Договору, виклавши його в наступній редакції: “Ціна цього договору становить 408 000,00 грн., в тому числі ПДВ 68 000,00 грн., ціна за 1 кВт.год. - 3,5 грн. з ПДВ”. В пункті 1.4 зменшено обсяг купівлі на рік до 116 572 кВт.год.
Відповідно до п. 5.12 Договору та частини 5 ст. 41 Закону України “Про публічні закупівлі” від 25.12.2015 №922-VIII, збільшення ціни передбачено в пунктах 2, 6 та 7 частини 5 ст.41 Закону України від 25.12.2015 №922-VIII “Про публічні закупівлі”, а саме:
- збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії;
- зміни ціни в договорі про закупівлю у зв`язку зі зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування;
- зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни;
Вікнянською сільською радою та ТОВ “Чернівецька обласна енергопостачальна компанія” було укладено додаткову угоду від 04.02.2021 №0057/1, якою збільшено ціну на електроенергію з 3,4 грн. з ПДВ за 1 кВт.год. до 3,5 грн. з ПДВ за 1 кВт.год., збільшення становить 2,94%.
Додатковою угодою від 16.08.2021 №1, керуючись п.2 ч.5 с.41 Закону України від 25.12.2015 №922-VIII “Про публічні закупівлі”, у зв`язку із збільшенням та коливанням такої ціни на ринку, сторонами збільшено ціну на електроенергію до 3,85 грн. з ПДВ за 1 кВт.год. Збільшення у порівнянні із ціною, визначеної додатковою угодою від 04.02.2021 №0057/1 склало 10%.
Відповідно до звернення ТОВ “Чернівецька обласна енергопостачальна компанія” де зазначено, що згідно з аналітичними матеріалами Дії “Оператор ринку” зафіксовано коливання середньозважених цін електроенергії на РДН ОЕС більше 10%. За 1 декаду серпня 2021 у порівнянні з 1 декадою липня 2021 середня ціна базового навантаження зросла на 128,93% до рівня 2078,55 грн./МВт.год. та на 36,4% в порівнянні з 3 декадою липня 2021 року. В порівнянні з 1 декадою серпня 2020 індекс ціни “база” збільшився на 69,2%. У зв`язку із зазначеним пропонується, внести зміни до договору в частині збільшення ціни товару відповідно до пункту 2 частини 5 ст. 41 Закону України від 25.12.2015 №922-VIII “Про публічні закупівлі”.
Разом із зверненням до сільської ради надійшла довідка Чернівецької торгово-промислової палати від 16.08.2021 №999, відповідно до якої згідно з даними офіційного сайту ДП “Оператор ринку” середньозважена ціна електричної енергії на ринку “на добу наперед” за третю декаду липня 2021 року складає 1623,28 грн./МВт.год. та за 10 днів серпня 2021 року 2127,10 грн./МВт.год., збільшення ціни за вказаний період склало 31,04%.
Довідка від 16.08.2021 №999 не містить даних щодо коливання ціни з моменту укладання договору 04.02.2021 (чи попередньої додаткової угоди від 04.02.2021) до моменту звернення чи укладання додаткової угоди від 16.08.2021 №1, а лише містить інформацію про коливання середньозваженої ціни за період 1 декади серпня у порівнянні із періодом 3 декади липня. Довідка від 16.08.2021 №999 відображає коливання від ціни 1623,28 грн./МВт.год., тоді як до угоди від 04.02.2021 №0057/1 було надано довідку, яка містить інформацію про середньозважену ціну станом на момент укладання договору та складала 1774,34 грн./МВт.год.
У зв`язку із збільшенням ціни на ринку та у зв`язку із коливанням такої ціни на ринку, керуючись п. 2 ч. 5 статті 41 Закону України від 25.12.2015 №922- VIII “Про публічні закупівлі”, сторонами укладено додаткову угоду від 19.08.2021 №2, якою збільшено ціну на електроенергію до 4,23500 грн. з ПДВ за 1 кВт.год. Додатком до угоди є довідка Чернівецької торгово-промислової палати від 02.08.2021 №927/2, яка також опублікована в системі Prozorro разом із зазначеною додатковою угодою, відповідно до якої, згідно даних офіційного сайту ДД “Оператор ринку”, середньозважена ціна електричної енергії на ринку “на добу наперед” станом на 30.07.2021 складає 1727,33 грн./МВт.год. та станом на 01.08.2021 - 2119,14 грн./МВт.год., збільшення ціни за вказаний період склало 22,68%.
Довідка від 02.08.2021 №927/2 не містить даних щодо коливання ціни з моменту укладання договору 04.02.2021 (чи попередньої додаткової угоди від 16.08.2021) до -моменту звернення чи укладання додаткової угоди від 19.028.2021 №2, а лише містить інформацію про коливання ціни в окремому періоді 2 дні з 30.07.2021 по 01.08.2021.
26.08.2021, керуючись п.2 ч.5 ст.41 Закону України від 25.12.2015 №922-VIII “Про публічні закупівлі”, у зв`язку із збільшенням ціни на ринку у зв`язку із коливанням такої ціни на ринку, сторонами укладено додаткову угоду №3, якою збільшено ціну на електроенергію до 4,65850 грн. з ПДВ за 1 кВт.год.
Додаткову угоду укладено на підставі довідки Чернівецької торгово-промислової палати від 02.08.2021 №927/3, яка також опублікована в системі Prozorro разом із зазначеною додатковою угодою, відповідно до якої, згідно даних офіційного сайту ДП “Оператор ринку”, середньозважена ціна електричної енергії на ринку “на добу наперед” станом на 01.08.2021 складає 2119,14 грн./МВт.год. та станом на 02.08.2021 - 2578,52 грн./МВт.год., збільшення ціни за вказаний період склало 21,68%.
Довідка ТПП від 02.08.2021 №927/3 не містить даних щодо коливання ціни з моменту укладання договору 04.02.2021 (чи попередньої додаткової угоди від 19.08.2021) до моменту звернення чи укладання додаткової угоди від 26.08.2021 №3, а лише містить інформацію про коливання ціни в окремому періоді 2 дні з 01.08.2021 по 02.08.2021.
Додатковою угодою від 05.11.2021 №4 сторонами розірвано договір від 04.02.2021 №0057.
Порушення законодавства під час укладення додаткових угод до вищезазначеного договору встановлено за результатами державного фінансового контролю, проведеного Управлінням Західного офісу Державної аудиторської служби України в Чернівецькій області, яким встановлено, що у результаті укладення та виконання вищезазначених додаткових угод до договору №0057 від 04,02.2021 року, Відповідач безпідставно отримав та зберіг бюджетні кошти місцевого бюджету на загальну суму 32 036,80 грн. без достатньої правової підстави.
6.2. Управління Західного офісу Держаудитслужби України в Чернівецькій області у Вікнянській сільській раді виявлено закупівлю електричної енергії (ID:UA-2022-ll-16- 013505-а) шляхом застосування відкритих торгів з особливостями очікуваною вартістю 1 355 000,00 грн. в результаті якої між Вікнянською сільською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЧОЕК" було укладено Договір №199 від 13.12.2022. Предметом вказаного договору є постачання електричної енергії у 2023 році в обсязі 193571 кВт.год.
Згідно з п.5.1. Договору загальна вартість договору становить 1170067,00 грн. з ПДВ. Ціна за 1 кВт.год. електричної енергії визначається та змінюється відповідно до Додатка 2 до договору.
Пунктом 5.3. визначено, що розрахунковим періодом є календарний місяць.
Відповідно до п.5.8. договору вартість спожитої електричної енергії визначається як добуток обсягу спожитої електричної енергії на ціну за 1 кВт.год., визначеної згідно з Додатком 2 до договору.
Додатком 2 до договору є Порядок визначення та зміни ціни постачання електричної енергії, згідною п.1 якого ціна за одиницю товару (Ц) визначається за підсумками розрахункового періоду (місяця) за такою формулою:
- Ц=(К*Ца+Тосп+Тоср+Впост)* 1,2, де:
- 1,2- коефіцієнт збільшення ціни на суму ПДВ;
- Ца - ціна закупівлі одиниці товару (актуальна) на день укладання Договору або останнього додаткового договору або угоди до Договору (грн. за 1 кВт*год без ПДВ);
- Тосп - ціна (тариф) послуг оператора системи передачі, яка встановлена Регулятором на відповідний розрахунковий період (грн. за 1 кВт*год без ПДВ);
- Тоср - ціна (тариф) послуг оператора розподілу, яка встановлена Регулятором на відповідний розрахунковий період (грн. за 1 кВт*год без ПДВ);
- Впост - вартість послуг Постачальника, що включає усі витрати постачальника, які необхідні для виконання Постачальником умов цього договору. Впост становить 0,00 грн. за 1 кВт*шд без ПДВ та не змінюється протягом усього строку дії договору;
- К - коефіцієнт коливання ціни закупівлі одиниці товару, який на момент укладання договору становить 1 визначається за формулою К=Цпсз/ЦоСЗ, де:
- Цпсз - поточна середньозважена ціна купівлі-продажу електричної енергії за результатами торгів на ринку “на добу наперед” за розрахунковий період - календарний місяць (грн. за 1 кВт*год без ПДВ);
- ЦоСЗ - поточна середньозважена ціна купівлі-продажу електричної енергії за результатами торгів на ринку “на добу наперед” за повний календарний місяць, доступна на момент кінцевого терміну подання тендерної пропозиції, а в подальшому - за місяць, що передує розрахунковому, згідно з інформацією, оприлюдненою Оператором ринку електричної енергії на сайті www.oree.com.ua (грн. за 1 кВт*год без ПДВ).
В пункті 2 Порядку визначення та зміни ціни постачання електричної енергії зазначено, що ціна, що склалася за результатами процедури відкритих торгів у системі Рrozoro № UА-2022-11-16-013505-а становить 6,04464 грн. грн. за 1 кВт*год без ПДВ:
-Ца - 3,55003 грн. за 1 кВт*год без ПДВ;
-Тосп - 0,34564 грн. за 1 кВт*год без ПДВ;
-Тоср - 1,14153 грн. за 1 кВт*год без ПДВ;
-Впост - 0,00 грн. за 1 кВт*год без ПДВ;
-ПДВ - 1,00744 грн. за 1 кВт*год без ПДВ.
Згідно з пунктом 3 Порядку визначення та зміни ціни постачання електричної енергії, зміни ціни за одиницю товару регламентуються щомісячно шляхом укладання додаткових угод, підготовлених відповідно до п.1 Порядку визначення та зміни ціни постачання електричної енергії. Зміна ціни на ринку “на добу наперед” підтверджується інформацією з сайту www.oree.com.ua. зміна тарифів на послуги з розподілу та/або постачання електричної енергії підтверджується постановами регулятора.
Договором визначено Порядок формування ціни щомісяця та її зміни в залежності від середньозважених цін на електроенергію та регульованих тарифів, як це передбачено підпунктом 5 пункту 19 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 №1178.
Відповідно до звернення ТОВ “Чернівецька обласна енергопостачальна компанія” від 28.04.2023 №12.3/1254, керуючись підпунктом 7 пункту 19 Особливостей здійснення публічних закупівель, Сторонами укладено Додаткову угоду від 01.05.2023 року №1, якою внесено зміни до тарифу на послуги оператора системи передачі розподілу відповідно до постанов НКРЕКП від 21.12.2022 №1788 та від 21.12.2022 №1813, зменшено обсяг закупівлі та зазначено про внесення змін до Порядку визначення та зміни ціни постачання електричної енергії.
Згідно з Додатком №2 до договору в редакції додаткової угоди від 01.05.2023 №1, ціну, що склалася за результатами процедури відкритих торгів змінено на 6,246672 грн. за 1 кВт*год з ПДВ та відповідно складові частини ціни Тосп на 0,43025 за 1 кВт*год без ПДВ та Тоср на 1,22528 грн. за 1 кВт*год без ПДВ та Впост на 1,041112 грн. за 1 кВт*год без ПДВ.
Відповідно до звернення ТОВ “Чернівецька обласна енергопостачальна компанія” від 19.07.2023 №12.3/2670, керуючись підпунктом 7 пункту 19 Особливостей здійснення публічних закупівель, сторонами укладено Додаткову угоду від 24.07.2023 року №2, якою сторонами внесено зміни до тарифу на послуги оператора системи передачі розподілу відповідно до постанов НКРЕКП від 21.12.2022 №1788 та від 21.12.2022 №1813, зменшено обсяг закупівлі та внесення зміни до п.2 Порядку визначення та зміни ціни постачання електроенергії, в якому ціну, що склалася за результатми процедури відкритих торгів змінено на 6,312492 грн. за 1 кВт*год з ПДВ та відповідно складові частини ціни Тосп на 0,48510 за 1 кВт*год без ПДВ.
Відповідно до звернення ТОВ “Чернівецька обласна енергопостачальна компанія ” від 08.08.2023 №12.3/3113, керуючись підпунктом 2 пункту 19 Особливостей здійснення публічних закупівель передбачено можливість збільшення ціни товару у разі коливання ціни на ринку та повідомляється, що за червень 2023 середньозважена ціна на ринку “на добу наперед” склала 2971,47 грн./МВт.*год, а за липень 2023 - 3669,87 2971,47 грн./МВт.*год, загальне коливання за цей період склало 23,5%. У зв`язку із коливанням ціни новий тариф відповідно до Додаткової угоди №3 становитиме 7,31360 грн./кВт*год з ПДВ. Додатком до листа є довідка Чернівецької торгово-промислової палати від 31.07.2023 №1006, в якій вказані наведені в зверненні дані щодо середньозважених цін та відсотку коливання.
Сторонами укладено додаткову угоду №3 від 16.08.2023, відповідно до якої збільшено вартість електроенергії у зв`язку із коливанням ціни на ринку, зменшено обсяг закупівлі та внесено зміни до п.2 Порядку визначення та зміни ціни постачання електроенергії, в якому ціну, що склалася за результатами процедури відкритих торгів змінено на 7,31360 грн. за 1 кВт*год з ПДВ та відповідно складову частину ціни Цо на 4,384287 грн. за 1 кВт*год без ПДВ.
Відповідно до актів прийняття-передавання електричної енергії всього за січень-жовтень 2023 Сільською радою отримано електричної енергії в кількості 188 429 грн./Квт.*год (в тому числі: січень - 55043 Квт.*год, лютий - 32452, березень-25869, квітень-24589, травень — 13094, червень-7296, липень - 5052, серпень - 7276, вересень - 7721, жовтень - 10037) на загальну суму 1 170 059,81 грн.
В Акті ревізії від 06.11.2025 №08-33/15 зазначено про те, що в актах прийняття-передавання товарної продукції - електричної енергії за період з січня по березень 2023 та за частину квітня 2023 ціна зазначена 6,04464 грн. за 1 кВт.*год з ПДВ, що відповідає ціні, яка склалася за результатами процедури відкритих торгів. З квітня 2023 ціну збільшено відповідно до додаткової угоди від 01.05.2023 №1 до 6,246672 грн. за 1 кВт*год з ПДВ, з липня відповідно до додаткової угоди від 24.07.2023 №2 до 6,312492 грн. за 1 кВт*год з ПДВ та з серпня відповідно до 16.08.2023 №3 до 7,31360 грн. за 1 кВт*год з ПДВ, що суперечить умовам договору де визначено, що ціна формується відповідно до Порядку визначення та зміни ціни постачання електричної енергії, що є Додатком 2 до договору, яким передбачено її щомісячний розрахунок на основі вказаної ціни передбачено врахування коефіцієнту співвідношення середньозважених цін та актуальних тарифів на послуги оператора системи розподілу та передачі.
Відповідно до Акта ревізії від 06.11.2025 №08-33/15, враховуючи обсяги поставленої електричної енергії в розрізі місяців та її ціну, зазначену в актах прийняття-передавання товарної продукції - електричної енергії, та ціну електричної енергії, визначену відповідно до умов договору та Порядку формування ціни та її змін, встановлено, що внаслідок невиконання Сторонами п.5.1, 5.8 договору від 13.12.2022 №199, Вікнянською сільською радою протягом 2023 зайво сплачено, а ТОВ “ЧОЕК” безпідставно отримано, бюджетних коштів на загальну суму 44872,09 грн.
З метою здійснення дій, спрямованих на повернення надміру сплачених коштів (збитків) та здійснення заходів досудового врегулювання спору Вікнянською сільською радою надіслано претензію №663 від 27.11.2025, через відділення поштового зв`язку “Укрпошта” до ТОВ “ Чернівецька обласна енергопостачальна компанія”.
7. Визначені судом апеляційної інстанції відповідно до встановлених обставин правовідносини; доводи та мотиви суду апеляційної інстанції, з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції.
Предметом апеляційного провадження є перевірка судом апеляційної інстанції застосування судом першої інстанції норм матеріального права, якими врегульовано питання застосування ст.1212 ЦК України
Західний апеляційний господарський суд, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, зазначає наступне.
7.1. Щодо нормативного врегулювання правовідносин сторін.
Статтею 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.
Згідно зі ст. 712 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії".
На підставі ч. 30 ст. 1 Закону України "Про ринок електричної енергії", електропостачальник - суб`єкт господарювання, який здійснює продаж електричної енергії за договором постачання електричної енергії споживачу.
Згідно ч. 2 ст. 56 Закону України "Про ринок електричної енергії" договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.
Відповідно до ч. 6 ст. 56 Закону України "Про ринок електричної енергії" постачання електричної енергії електропостачальниками здійснюється з дотриманням правил роздрібного ринку (надалі - ПРРЕЕ).
В силу п. 1.2.7. ПРРЕЕ, постачання електричної енергії здійснюється електропостачальником на підставі договору про постачання електричної енергії споживачу, який розробляється електропостачальником на 2 основі Примірного договору про постачання електричної енергії споживачу (додаток 5 до цих Правил) та укладається в установленому цими Правилами порядку.
За умовами п. 1.2.1 ПРРЕЕ на роздрібному ринку електричної енергії споживання та використання електричної енергії для потреб електроустановки споживача здійснюється за умови забезпечення розподілу/передачі та продажу (постачання) електричної енергії на підставі договорів про розподіл/передачу, постачання електричної енергії, надання послуг комерційного обліку, які укладаються відповідно до цих Правил, Кодексу системи передачі, Кодексу систем розподілу та Кодексу комерційного обліку.
Положенням п. 3.2.1. ПРЕЕ передбачено, що Споживач перед укладенням договору про постачання електричної енергії споживачу має ознайомитись з умовами постачання електричної енергії, правами та обов`язками, обрати відповідну комерційну пропозицію та зазначити її у заяві-приєднані до умов договору. Обрана споживачем комерційна пропозиція є додатком до укладеного відповідним електропостачальником та споживачем договору.
У відповідності до положень ст. ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
За змістом ч.ч. 1-3 ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.
Згідно з частиною першою статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до частини першої статті 652 Цивільного кодексу України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
Згідно із частинами третьою, четвертою статті 653 Цивільного кодексу України у разі зміни договору зобов`язання змінюється з моменту досягнення домовленості про зміну договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов`язанням до моменту зміни договору, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно із частинами першою, другою статті 334 Цивільного кодексу України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Переданням майна вважається вручення його набувачеві або перевізникові, організації зв`язку тощо для відправлення, пересилання набувачеві майна, відчуженого без зобов`язання доставки.
Відповідно до частини четвертої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.
Отже, договірні відносини сторін врегульовано нормами ЦК України, як загального нормативно-правового акту, та спеціального законодавства про постачання електроенергії та виконання договір, укладених за результатом публічної закупівлі.
7.2. Щодо оцінки висновків Акту ревізії від 06.11.2025 №08-33/15.
Обставини, які викладено в Акті ревізії не впливають на умови укладених між сторонами договорів та на не можуть їх змінювати.
Такої ж позиції притримується Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постанові від 18.10.2018 у справі № 917/1064/17, де зауважено, що акт перевірки є лише носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб`єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу. Виявлені контролюючим органом порушення не впливають на умови укладеного між сторонами договору і не можуть їх змінювати, оскільки за своїми правовими наслідками акт ревізії у даному випадку фіксує порушення фінансової дисципліни учасника правовідносин, фінансово-господарська діяльність якого перевірялась.
Акт ревізії не може змінювати, припиняти частково або повністю договірні правовідносини сторін, зобов`язання, визначені договором та підтверджені відповідними актами виконаних робіт.
Відповідно до висновку, викладеного у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.02.2020 у справі № 910/17984/16 та підтриманому у постанові від 07.12.2021 у справі № 922/3816/19, акт ревізії Державної фінансової інспекції України не є беззаперечною підставою для задоволення позовних вимог про стягнення збитків, оскільки виявлені таким органом порушення не можуть впливати на умови укладених між сторонами договорів і не можуть їх змінювати. Акт ревізії не може змінювати, припиняти договірні правовідносини сторін, зобов`язання, визначені укладеними договорами та які підтверджені відповідним актами здачі-приймання наданих послуг. Акт ревізії Державної фінансової інспекції України є документом, складеним з приводу наявності або відсутності відповідних порушень, та містить лише думку органу, який його склав. Викладені в ній висновки не мають заздалегідь обумовленої сили, тобто акт ревізії не є підставою для стягнення з відповідача коштів, одержаних відповідно до умов договору. Акт ревізії не є рішенням суб`єкта владних повноважень, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов`язків для осіб, робота (діяльність) яких перевірялася. Акт ревізії є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог законодавства суб`єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу.
Таким чином, висновки контролюючого органу повинні оцінюватись судом у сукупності з іншими наявними у справі доказами.
Позивач самостійно повинен визначити предмет та підстави звернення до суду, обрати ефективні способи захисту порушених прав.
7.3. Щодо оцінки обставин недійсності додаткових угод у межах предмету позовних вимог.
Велика Палата Верховного Суду зазначила, що, звертаючись до суду, позивач самостійно визначає в позовній заяві, яке його право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Своєю чергою, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, в тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах (Постанова ВП ВС від 22 лютого 2024 року у справі № 990/150/23).
Відповідно до ст. ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання; кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства; кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Захист свого особистого немайнового або майнового права та інтересу в суді кожна особа вправі здійснювати шляхом звернення з позовом, предмет якого або кореспондує із способами захисту, визначеними у ст. 16 ЦК України, договором або іншим законом.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч. 1 ст. 14 ГПК України).
Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Принцип "процесуальної рівності сторін" передбачає, що у випадку спору, який стосується приватних інтересів, кожна зі сторін повинна мати розумну можливість представити свою справу, включаючи докази, в умовах, які не ставлять цю сторону в істотно більш несприятливе становище стосовно протилежної сторони (Рішення ЄСПЛ від 27.10.1993 у справі "Dombo V. v. The Netherlands").
За змістом принципу диспозитивності господарського судочинства, закріпленого у статті 14 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Правові підстави позову - це зазначена у позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
Прохальна частина позовної заяви, яка згідно з пунктом 4 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України є єдиним джерелом визначення предмета позовних вимог, що підлягають розгляду судом, не містить окремого пункту з вимогами про визнання недійсними Додаткових угод від 04.02.2021 № 0057/1, від 16.082021 № 1, від 19.08.2021 № 2 та від 26.082021 № 3 до Договору про постачання електричної електроенергії від 04.02.2021 за № 0057 та, а також Додаткових угод №1 від 01.05.2023, №2 від 24.07.2023, №3 від 16.08.2023 до Договору про постачання електричної електроенергії №199 від 13.12.2022 року.
Із додатків до позовної заяви вбачається, що Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 3 028,00 грн, що відповідає мінімальній ставці судового збору за подання позовної заяви майнового характеру до господарського суду.
Відповідно до приписів ч.1 ст.173 ГПК України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.
Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
Під вимогою розуміється матеріально-правова вимога, тобто предмет позову, який являє собою одночасно спосіб захисту порушеного права. При цьому об`єднанню підлягають вимоги, які пов`язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги.
За своїм процесуальним призначенням інститут об`єднання позовних вимог забезпечує правильність і одностайність розгляду та вирішення окремих позовних вимог, які можуть бути розглянуті як самостійні справи, але об`єднуються однорідністю вимог, тобто вимог, які випливають з одних і тих же правовідносин.
Позивач подавав заяву про повернення на стадію підготовчого провадження (вх.№1980 від 14.05.2026) для приведення прохальної частини позовної заяви у відповідність до змісту позову і фактичного предмета спору, прийняття заяви про уточнення позовних вимог (а.с. 1-15, т. 3).
У судовому засіданні 02.06.2026, судом першої інстанції відмовлено позивачу в задоволенні заяви про повернення на стадію підготовчого провадження та в задоволенні заяви про уточнення позовних вимог.
Відповідне процесуальне рішення (ухвала) не оскаржена позивачем разом з подачею апеляційної скарги на судове рішення.
Тобто, рішення суду першої інстанції переглядається виключно в частині підстав стягнення грошових коштів, 3% річних та інфляційних втрат.
Таким чином, позивачем не пред`явлено вимог про визнання недійсними додаткових угод за Договором №0057 від 04.02.2021 року та Договором №199 від 13.12.2022, якими збільшено ціну електроенергії.
Згідно зі ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню.
Презумпція правомірності правочину означає те, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що зумовлює набуття, зміну чи припинення породжує, змінює або припиняє цивільних прав та обов`язків, доки ця презумпція не буде спростована. Таким чином, до спростування презумпції правомірності правочину всі права, набуті сторонами за ним, можуть безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню. Спростування презумпції правомірності правочину відбувається тоді: коли недійсність правочину прямо встановлена законом (тобто має місце його нікчемність); якщо він визнаний судом недійсним, тобто існує рішення суду, яке набрало законної сили (тобто оспорюваний правочин визнаний судом недійсним) (Постанова КЦС ВС від 28 липня 2021 року в справі № 759/24061/19).
В ЦК України закріплений підхід, при якому оспорюваність правочину конструюється як загальне правило. Навпаки, нікчемність правочину має місце тільки у разі, коли існує пряма вказівка закону про кваліфікацію того або іншого правочину як нікчемного.
Оспорюваний правочин визнається недійсним судом, якщо одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом (частина третя статті 215 ЦК України). Правочин, недійсність якого не встановлена законом (оспорюваний правочин), породжує правові наслідки (набуття, зміну або припинення прав та обов`язків), на які він був направлений до моменту визнання його недійсним на підставі рішення суду. Оспорювання правочину відбувається тільки за ініціативою його сторони або іншої заінтересованої особи шляхом пред`явлення вимог про визнання правочину недійсним (позов про оспорювання правочину, ресцисорний позов).
Для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є: пред`явлення позову однією із сторін правочину або іншою заінтересованою особою; наявність підстав для оспорення правочину; встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду. Як наявність підстав для визнання оспорюваного правочину недійсним, так і порушення суб`єктивного цивільного права або інтересу особи, яка звернулася до суду, має встановлюватися саме на момент вчинення оспорюваного правочину (Постанова КЦС ВС від 17 червня 2021 року в справі № 761/12692/17).
З урахуванням встановлених обставин додаткові угоди № 0057/1 від 04.02.2021, № 1 від 16.08.2021, № 2 від 19.08.2021, № 3 від 26.08.2021 до договору № 0057, або додаткові угоди до договору № 199 від 13.12.2022 не можуть вважатися нікчемними.
Тому, позивач повинен був у межах предмету позову оспорити їх дійсність, з підстав не дотримання вимог законодавства.
Велика Палата Верховного Суду у своїх постановах неодноразово зазначала, що перелік способів захисту, визначений у частині другій статті 16 ЦК, не є вичерпним.
Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (абзац 12 частини другої вказаної статті).
Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (Постанови КЦС ВС від 11.09.2019 у справі №487/10132/14-ц (пункт 89), від 16.06.2020 у справі №145/2047/16-ц (пункт 7.23), від 15.09.2020 у справі №469/1044/17).
Позовна вимога про визнання недійсним договору є належним способом захисту, який передбачено законом. Разом із тим, позовна вимога про визнання виконаного/частково виконаного правочину недійсним може бути ефективним способом захисту цивільних прав лише в разі, якщо вона поєднується з позовною вимогою про застосування наслідків недійсності правочину, зокрема, про стягнення коштів на користь позивача (Постанова КГС ВС від 15.03.2024 у справі № 904/192/22).
Оскільки, позовну вимогу про стягнення грошових коштів не поєднано позивачем з вимогою про визнання недійсними додаткових угод про збільшення ціни за договорами постачання електроенергії, то позивачем обрано неефективний спосіб захисту порушених прав.
Суд першої інстанції не уповноважений надавати оцінку дійсності оспорюваних правочинів за відсутності позовної вимоги у предметі позову.
Отже, судом першої інстанції порушено норми матеріального права та надано невірну юридичну оцінку предмету позовних вимог.
Колегія суддів зауважує, що оскільки позивачем не заявлялися позовні вимоги про визнання недійсними додаткових угод до Договору №0057 від 04.02.2021 року та Договору №199 від 13.12.2022, якими збільшено ціну електроенергії, то похідна вимога про стягнення коштів не підлягає задоволенню.
7.5. Щодо можливості застосування ст. 1212 ЦК України, з урахуванням встановлених апеляційним судом обставин.
Загальні підстави для виникнення зобов`язання у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 ЦК України.
Згідно із частиною першою статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
За змістом цієї статті безпідставно набутим є майно, набуте особою або збережене нею у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.
Зазначена норма закону застосовується лише в тих випадках, коли безпідставне збагачення однієї особи за рахунок іншої не може бути усунуте за допомогою інших, спеціальних способів захисту. Зокрема, в разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень частини першої статті 1212 ЦК України, у тому числі й щодо зобов`язання повернути майно потерпілому.
Системний аналіз положень частини першої, пункту 1 частини другої статті 11, частини першої статті 177, частини першої статті 202, частин першої та другої статті 205, частини першої статті 207, частини першої статті 1212 ЦК України дає можливість зробити висновок про те, що чинний договір чи інший правочин є достатньою та належною правовою підставою набуття майна (отримання грошей).
Загальна умова частини першої статті 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов`язальних (договірних) відносинах, або отримане однією зi сторін у зобов`язанні підлягає поверненню iншiй стороні на пiдставi цієї статті тільки за наявності ознаки безпiдставностi такого виконання.
Якщо поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, стаття 1212 ЦК України може застосовуватись тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або взагалі була відсутня (Постанова КГС ВС від 29 березня 2022 року у справі № 296/3518/19).
Велика Палата Верховного Суду зазначає, що лишеи у випадку коли додаткові угоди про збільшення ціни за електроенергію визнано недійсними, то підстава для оплати електричної енергії за встановленою у них ціною відпала, а тому грошові кошти, на підставі норм статей 216, 1212 ЦК України, підлягають поверненню і стягненню з постачальника (п.п. 71, 72, 82 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 24 січня 2024 року у справі № 922/2321/22).
Враховуючи відсутність встановленого у межах предмету позову юридичного факту недійсності додаткових угод, судом першої інстанції помилково застосовано до спірних відносин положення ст. 1212 ЦК України, оскільки додаткові угоди є чинними, мають юридичну природу правочинів, що виключає висновок про безпідставність набуття відповідачем грошових коштів.
7.6. Щодо оцінки підстав застосування ст. 1212 ЦК України до відносин за Договором №199 від 13.12.2022 за період: січень-квітень 2023 року.
Підстави позову у цій частині вимог мотивовані перерахування безпідставно коштів позивачем за відсутності підписаних додаткових угод щодо зниження або збільшення ринкової ціни на електроенергію.
Відповідно до п. 3 Додатку №2 до Договору №199 від 13.12.2023 року, зміна ціни за одиницю товару регламентується щомісячно шляхом укладання додаткових угод, підготовлених відповідно до п. 1 цього Додатку.
Суд зазначає що додаткові угоди відносно зміни ціни електроенергії, протягом січня-квітня 2023 року за Договором №199 від 13.12.2023 року, між сторонами не укладались.
З визначених договором, а також нормами законодавства яке регулює відносини у сфері публічних закупівель позивачем у період дії договору не ініційовано питання щодо зміни узгодженої ціни, тому перегляд умов виконаного договору після закінчення строку його дії не допускається.
Звернувшись до суду після спливу строку дії договору та його повного виконання, позивач намагається переглянути узгоджену ціну договору, що є протиправним.
Наведене узгоджується з правовими висновками Верховного Суду.
За загальним правилом у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися, укладаючи договір, його можна змінити чи розірвати за згодою сторін. Можливість такої зміни або розірвання може бути обмежена, коли інше передбачає договір або випливає із суті зобов`язання (абзац перший частини першої статті 652 ЦК України).
Істотна зміна обставин, якими сторони керувалися, укладаючи договір, має бути не наслідком поведінки сторін, а бути зовнішньою щодо юридичного зв`язку між ними. Зміна договору у зв`язку з істотною зміною обставин за рішенням суду, виходячи з принципу свободи договору (пункт 3 частини першої статті 3, частина перша статті 627 ЦК України), є винятковим заходом.
Для застосування судом відповідного повноваження потрібна як сукупність чотирьох умов, визначених у частині другій статті 652 ЦК України, так і встановлення того, що розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом (частина четверта цієї статті), тобто що таке розірвання буде необґрунтованим згідно з принципом "найменших негативних наслідків" для сторін договору (пункти 88- 90 Постанови Великої Палата Верховного Суду від 13.07.2022 у справі № 363/1834/17).
Особливості укладання договору про закупівлю та внесення змін до нього врегульовано у статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", яка містить загальне правило, що істотні умови договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема, продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов`язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю (пункт 4 частини п`ятої статті 41).
Вказана норма передбачає можливість внесення змін до договору про закупівлю (зміна істотних умов) у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили. Така зміна має відбуватись за волевиявленням обох сторін.
Норма пункту 4 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" не надає право одній зі сторін вимагати від іншої внесення змін до договору в судовому порядку (п. 101 Постанови Верховного Суду від 31.08.2022 у справі №910/15264/21).
Велика Палата Верховного Суду зауважила, що із системного тлумачення норм ЦК України, ГК України та Закону України "Про публічні закупівлі" зрозуміло, що ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю.
Зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов`язання з передачі такого товару у власність покупця не допускається (Постанова ВП ВС від 24 січня 2024 року у справі № 922/2321/22).
Оскільки, укладений Договір про постачання/закупівлю електричної енергії споживачу №КР-5021/К-2-23 від 23.01.2023 року виконаний сторонами повністю, підстави для повернення вартості спожитої електроенергії у лютому та березні 2023 році, зменшення договірної ціни за судовим рішенням, повернення коштів, як безпідставно одержаних, відсутні.
Апеляційним судом встановлено, що сторонами узгоджено на стадії укладення договору №199 від 13.12.2022 року ціну за одинцю товару на рівні тарифу 6,04464 грн за 1 Квт/год з ПДВ (т. 1 а.с. 152).
У межах періоду постачання: січень-квітень 2023 відповідач нараховував, а сільська рада сплачувала електроенергію по тарифу, що був погоджений у договорі №199 від 13.12.2022 року, що підтверджено Актом прийняття-передавання товарної продукції електричної енергії №595 від 16.02.2023 року (за січень 2023 року) в об`ємі 39 960 кВт/год на суму 241 543,81 грн (тариф 6,04464 грн); Актом прийняття-передавання товарної продукції електричної енергії №3557 від 01.03.2023 року (за лютий 2023 року) в об`ємі 32 452 кВт/год на суму 196 960,64 грн (тариф 6,4464 грн); Актом прийняття-передавання товарної продукції електричної енергії №3594 від 01.03.2023 року (за січень 2023 року) в об`ємі 15 083 кВт/год на суму 84 856,90 грн (тариф 5,6260 грн); Актом прийняття-передавання товарної продукції електричної енергії №3594 від 30.03.2023 року (за березень 2023 року) в об`ємі 25 869 кВт/год на суму 156 368,84 грн (тариф 6,04464 грн); Актом прийняття-передавання товарної продукції електричної енергії №10893 від 08.05.2023 року (за квітень 2023 року) в об`ємі 23 818 кВт/год на суму 143 971,25 грн (тариф 6,04464 грн) та платіжними інструкціями щодо здійснених розрахунків (т. 1 а.с. 161-190).
Тобто, відповідачем не порушено договірних зобов`язань за відповідними актами та періодами постачання, розрахунок за січень 2023 року проведено за меншим тарифом, що не порушує прав та інтересів позивача.
Висновки акту ревізії стосовно не укладення щомісячно обома сторонами додаткових угод, у випадку зміни ринкових цін, є позицією контролюючого органу стосовно дотримання вимог бюджетного законодавства, та не визначають безумовні підстави для повернення сплачених коштів у межах узгодженої ціни публічної закупівлі.
Отже, у цій частині вимоги позову є необґрунтованими та не підлягають задоволенню. Вимоги про стягнення відсотків річних та інфляційних втрат є похідними, тому задоволенню не підлягають, з огляду на відсутність підстав для стягнення основної суми коштів.
8. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема: скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині.
Враховуючи неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про скасування Рішення Господарського суду Чернівецької області від 14.07.2026 у справі №926/4243/25 повністю, з ухваленням нового рішення про відмову повністю у задоволенні позову Вікнянської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області до Товариства з обмеженою відповідальністю “Чернівецька обласна енергопостачальна компанія” про стягнення заборгованості в сумі 121 361,33 грн (з яких: 76 908,89 грн. безпідставно отримані кошти, 35 830,70 грн. інфляційні втрати, 8 621,74 грн. 3% річних).
9. Розподіл судових витрат.
Відповідно вимог ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч.ч. 1, 4 ст. 129 ГПК України). Якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (ч. 14 ст. 129 ГПК України).
При зверненні з позовом до суду Вікнянська сільська рада сплатила 3 028,00 грн судового збору.
Враховуючи задоволення апеляційної скарги, 3 028,00 грн судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції покладаються на позивача.
При зверненні з апеляційною скаргою Товариство з обмеженою відповідальністю «Чернівецька обласна енергопостачальна компанія» сплатило 3 633,60 грн.
Враховуючи задоволення апеляційної скарги, сплачений товариством судовий збір покладається на сільську раду.
Керуючись ст. ст. 232-242, 269, 270, 273, 275-277, 281-289 ГПК України, суд
У Х В А Л И В:
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернівецька обласна енергопостачальна компанія» на Рішення Господарського суду Чернівецької області від 14.07.2026 у справі №926/4243/25 задовольнити.
2. Рішення Господарського суду Чернівецької області від 14.07.2026 у справі №926/4243/25 скасувати.
3. Ухвалити нове рішення.
4. Відмовити повністю у задоволенні позову Вікнянської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області до Товариства з обмеженою відповідальністю “Чернівецька обласна енергопостачальна компанія” про стягнення заборгованості в сумі 121 361,33 грн (з яких: 76908,89 грн. безпідставно отримані кошти, 35830,70 грн. інфляційні втрати, 8621,74 грн. 3% річних).
5. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу позову в сумі 3 028,00 грн – залишити за позивачем.
6. Стягнути з Вікнянської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області (59433, Чернівецька обл., Чернівецький р-н., с. Вікно, вул. Головна, 80, код ЄДРПОУ 04418570) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Чернівецька обласна енергопостачальна компанія” (58001, м. Чернівці, вул. Целана Пауля, 6 код ЄДРПОУ 42102122) 3 633,60 грн судових витрат зі сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги.
7. Видачу наказу на виконання постанови доручити суду першої інстанції.
8. Копію повного тексту судового рішення (постанови) не пізніше двох днів від дати складення направити учасникам справи до електронних кабінетів у системі ЄСІТС, за їх відсутності – засобами поштового зв`язку.
9. Матеріали справи у п`ятнадцятиденний строк повернути до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення – 16.09.2026.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу безпосередньо до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення (постанови).
Повна постанова складена 22.09.2026.
Головуючий суддя Міліціанов Р.В.
Суддя Ржепецький В.О.
Суддя Степанюк Н.Л.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua